Якщо вас штрафують за перевантаження на підставі записів у накладній
Ми, звичайно, не прихильники перевантажень, навіть навпаки – великі противники. Всі ми їздимо одними й тими самими дорогами і хочемо робити це правильно й безпечно. Але ж закони пишуть не тільки для перевізників, а й для контролерів. Так от, якщо Вас зупинили на дорозі й на підставі даних про масу вантажу, зазначених у товарно-транспортній накладній, погрожують штрафом у розмірі близько 34 000 грн. за перевантаження, то Вам знадобляться наведені нижче витяги із законодавчих та нормативно-правових актів, а також наші думки стосовно цієї ситуації.
На сьогодні існує декілька основних документів, які регламентують рух великогабаритного й великовагового транспорту:
- Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363;
- Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-II;
- Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306;
- Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30;
- Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567;
- Порядок здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, транспортний засіб або автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів встановлено, що габаритно-ваговий контроль — це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Дія зазначеного Порядку не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.
Подібне визначення поняття габаритно-вагового контролю міститься і в Правилах дорожнього руху. Так, пунктом 1.10 цих Правил визначено, що габаритно-ваговий контроль — це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Увага! Отже, в усіх перелічених документах габаритно-ваговий контроль – це перевірка відповідності габаритно-вагових параметрів транспортного засобу установленим законодавством параметрам і нормам. Тобто повинні перевірятися фактичні параметри транспортного засобу, а не його параметри, зазначені у документах на вантаж і транспортний засіб.
Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті регламентовано, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до пункту 15 цього Порядку під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу, що перевозить вантажі (включаючи небезпечні) у внутрішньому сполученні, перевіряється виключно:
1. Наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з положеннями зазначеної статті Закону документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є: посвідчення водія відповідної категорії; реєстраційні документи на транспортний засіб; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством. Під час перевезення небезпечних вантажів обов'язковими документами, додатково, є: свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів; свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень, понад визначене законодавством, становить менше п’яти відсотків.
Також у статті 48 Закону визначені й обов’язкові реквізити, які повинна містити товарно-транспортна накладна. Так, при оформленні накладної вантажовідправник повинен зазначити: дату й місце складання; відомості про вантажовідправника, автомобільного перевізника та вантажоодержувача; відомості про транспортний засіб; пункти завантаження й розвантаження.
2. Відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам.
3. Додержання водієм режиму праці та відпочинку.
4. Виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Увага! Таким чином, немає підстав для проведення документального контролю вагових параметрів транспортного засобу, оскільки в жодному з передбачених законом документів, які можуть перевірятися посадовими особами Укртрансбезпеки під час рейдових перевірок, вага вантажу не є обов’язковим реквізитом товарно-транспортної накладної.
Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Більш детальну процедуру проведення габаритно-вагового контролю встановлено пунктами 2.4-1 та 24-2 Правил дорожнього руху.
Так, у місці здійснення габаритно-вагового контролю, на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського, водій вантажного автомобіля повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах "а", "б" і "г" пункту 2.1 Правил дорожнього руху. До зазначених документів належать: посвідчення водія; реєстраційний документ на транспортний засіб; в разі перевезення небезпечних вантажів, додатково, документація відповідно до вимог ДОПНВ;
Увага! Із зазначених положень виходить, що водій не зобов’язаний передавати товаро-транспортну накладну інспектору (не слід плутати товаро-транспортну накладну та транспортний документ на небезпечний вантаж, передбачений ДОПНВ, це різні за призначенням документи, навіть незважаючи на те, що вони можуть бути об’єднані);
б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.
Якщо під час здійснення габаритно-вагового контролю виявлено невідповідність фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам, рух транспортного засобу та/або причепу, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні, забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на його проїзд автомобільними дорогами, про що складається відповідний акт.
Увага! Знову ж таки йдеться про фактичні вагові та/або габаритні параметри, а не про відомості, вказані в транспортних документах, які можуть відрізнятися від фактичних. Наприклад при визначенні максимальної дозволенної маси транспортного засобу враховуються рівень палива в паливних баках та кількість членів екіпажу, але не враховуються норми випаровування вантажу.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів вимірювання (зважування) — процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Увага! І вишенька на торті: з одного боку, інспектори повинні дотримуватися методики зважування транспортних засобів під час проведення вимірювання (зважування), а з іншого – знайти цю методику не вдалося на жодному сайті, на якому розміщуються національні нормативно-правові акти. Це свідчить тільки про те, що її не існує.
В черговий раз хотілося б відзначити: сумно, що нашим законодавством займаються непрофесіонали.
