Чи є аміачна селітра небезпечним вантажем під час її перевезення автомобільним транспортом?
Аміачна селітра не згадується в Переліку небезпечних вантажів Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ/ADR) під найменуванням «Аміачна селітра», що нерідко створює проблеми з її ідентифікацією. Один інспектор Державтоінспекції якось шукав аміачну селітру в Переліку небезпечних вантажів хвилин 40 і, звичайно, не знайшов. Однак те, що назва «Аміачна селітра» не згадується в Переліку небезпечних вантажів, ще не означає, що аміачна селітра не є небезпечним вантажем.
В одній із книг, присвяченій вибуховим речовинам, написано таке: «Аміачна селітра (нітрат амонію, азотнокислий амоній, амонійна сіль азотної кислоти) – це вибухова речовина, однак її критичний діаметр настільки великий (для сирої неподрібненої селітри порядку декількох метрів), а сприйнятливість до детонації настільки незначна, що чисту селітру можна обробляти так само, як і інертні солі. Аміачна селітра виробляється штучним шляхом і широко застосовується в сільському господарстві як добриво, а у виробництві вибухових речовин – у якості основної складової частини аміачно-селітрених вибухових речовин (амонітів та ін.)».
Під час пожежі аміачна селітра розкладається, виділяючи кисень, що підсилює горіння легкозаймистих предметів. Дерево, просочене селітрою, має значно більшу пожежонебезпеку, ніж звичайне дерево. Саме із цієї причини аміачна селітра під час її перевезення автомобільним транспортом є небезпечним вантажем і відноситься до класу 5.1 « Окиснювальні речовини». Аміачній селітрі зазвичай привласнюється № ООН 1942, і перевозиться вона під належним відвантажувальним найменуванням «Нітрат амонію». Однак не завжди № ООН 1942 використовується для перевезення аміачної селітри.
При потраплянні в селітру органічних домішок (наприклад, вугілля) її критичний діаметр різко знижується, виникає небезпека переходу горіння в детонацію. При змісті більше 0,2% загальної кількості горючого матеріалу (включаючи будь-яку органічну речовину, розраховану по вуглецю) аміачна селітра є небезпечним вантажем класу 1 «Вибухові речовини й вироби», № ООН 0222 і перевозиться під тим же самим належним відвантажувальним найменуванням «Нітрат амонію».
Для придання аміачній селітрі необхідних товарних властивостей у неї додаються різні домішки. У цьому випадку для її перевезення може використовуватися № ООН 2067 і належне відвантажувальне найменування «Добриво на основі амонію нітрату».
Умови перевезення аміачної селітри
На перевезення небезпечних вантажів з № ООН 1942і № ООН 2067 в упаковках (мішках, Біг-Бегах) у кількості до 1000 кг (маса нетто) на транспортну одиницю поширюється правило 1000 пунктів. Отже, під час перевезення аміачної селітри, віднесеної до цих номерів ООН, у кількості не більше 1000 кг на транспортній одиниці не потрібно:
- свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія;
- письмові інструкції;
- маркірування транспортної одиниці табличками оранжевого кольору;
- укомплектування транспортної одиниці ADR-комплектом.
Однак навіть під час перевезення такої невеликої кількості аміачної селітри з номерами ООН 1942 і 2067 водій повинен мати транспортний документ, що містить усю необхідну інформацію про небезпечний вантаж, приписану розділом 5.4.1 ДОПНВ/ADR. Мішки й Біг-Беги повинні мати маркування знаками небезпеки й маркувальними знаками, що вказують номер ООН вантажу, що перевозиться. На даних видах тари повинне бути кодування, що вказує на відповідність тари вимогам ДОПНВ/ADR.
Недооцінена небезпека аміачної селітри
Небезпека під час перевезення небезпечних речовин на основі нітрату амонію і його похідних не можна недооцінювати, незважаючи на те, що селітрений пил при вдиханні помітної шкоди організму не завдає, а також на те, що при впливі вогню й іскор на аміачну селітру загоряння не відбувається. На жаль, автомобільні перевізники просто не підозрюють, наскільки небезпечними для них є вантажі, що перевозяться, і тому є безліч прикладів.
Недооцінив, наприклад, цю небезпеку в 1921 році підрядник-підривник, що проводив роботи з розпушення злежалих запасів суміші аміачної селітри й сульфату амонію (останній не є небезпечним вантажем) на хімічному заводі в німецькому місті Оппау. У результаті детонації 12 000 тонн суміші аміачної селітри й сульфату амонію величезний будинок злетів у повітря на висоту 100 метрів. Вибух перекинув кілька залізничних потягів і зруйнував близько 800 будівель. За офіційним даними при вибуху загинуло більше 500 людей і в три рази більше людей отримали поранення. Воронка, що утворилася в результаті вибуху, мала розмір 90 на 125 м і глибину близько 20 м. Вибух небаченої до того часу потужності викликав чутки про те, що Німеччина першою розробила й випробувала атомну бомбу.
