27/03/2017

Законопроект 4644, або що відбулося у Верховній Раді?

У Верховну Раду було внесено проект Закону України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти відносно приведення їх у відповідність до законодавства Європейського Союзу в сфері перевезення небезпечних вантажів» (далі — Законопроект). 

Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, метою його прийняття є забезпечення можливості застосування в повному обсязі вимог Директиви 2008/68/ЄС і вимог міжнародних договорів України в сфері перевезення небезпечних вантажів до національних перевезень. 

Законопроект 4644, який було прийнято за основу в першому читанні, у цілому досяг поставленої мети, за винятком двох моментів:

  1. Визначення терміна «Небезпечний вантаж» не задовольняло положенням Директиви 2008/68/ЄС, згідно з положеннями якої небезпечні вантажі — речовини й вироби, які не допускаються до перевезення згідно з міжнародними договорами в сфері перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ, ВОПНВ і МПНВ) або допускаються до неї тільки з дотриманням вказаних цими договорами умов.
  2. Була відсутня основна європейська норма, закріплена Директивою 2008/68/ЄС, згідно з якою перевезення небезпечних вантажів по території Європейського союзу, а також перевезення небезпечних вантажів між країнами Євросоюзу й третіми країнами регулюються ДОПНВ, ВОПНВ і МПНВ.

Однак до другого читання під прикриттям євроінтеграції насправді була зроблена спроба забрати повноваження в Міністерства внутрішніх справ у сфері перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом і перекласти їх на Міністерство інфраструктури. Причому без погодження із цими міністерствами. 

У порівняльній таблиці, підготованій до другого читання, синім кольором виділено функції, які додали Мінінфраструктури, а червоним — функції, які забрали у Міністерства внутрішніх справ.У результаті цього переділу було втрачено компетентний орган, який повинен відповідно до положень розділів 9.1.2 і 9.1.3 ДОПНВ проводити огляд спеціалізованих транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів і видавати свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Крім того, повноваження компетентного органу, який повинен затверджувати курси навчання, складати каталог екзаменаційних питань для водіїв, проводити іспит і видавати свідоцтва ДОПНВ про підготовку водія, було розділено на три частини:

  • Міністерство інфраструктури визначає центри навчання;
  • орган, уповноважений проводити перевірку знань (організація, визначена Міністерством інфраструктури), складати тестові питання на іспит;
  • Міністерство внутрішніх справ проводить іспит і видає свідоцтва ДОПНВ про підготовки водіїв.

Зрозуміло, що такий переділ не був підтриманий депутатами Верховної Ради.

Можна припустити з великою ймовірністю, яка ситуація склалася б в найближчі роки прийняття такого Законопроекту:

  1. Руйнування всієї системи підготовки водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, і уповноважених (консультантів) з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом, яка на сьогодні в Україні відповідає всім Європейським вимогам і є однією з кращих на території пострадянського простору.
  2. По суті відбудеться повна відмова від євроінтеграції в сфері перевезень небезпечних вантажів, оскільки замість застосування ДОПНВ під час перевезень небезпечних вантажів по території України перевізники змушені будуть використовувати перероблені Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, до того ж з величезною кількістю неврахованих факторів і нікому непотрібних, крім контролюючих органів, національних особливостей. 

Звичайно, читачі мають право засумніватися в наших словах, тому пояснимо, як ми дійшли таких висновків.

Міністерство інфраструктури на сьогодні є компетентним органом у сфері навчання персоналу, зайнятого в перевезеннях небезпечних вантажів усіма видами транспорту, крім автомобільного, а також видає ліцензії на здійснення перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом. Виходячи із цього, на сьогодні:

  1. Персонал, зайнятий у перевезенні небезпечних вантажів, який відповідно до міжнародних договорів у сфері перевезень цих вантажів не повинен складати іспит компетентному органу, в Україні цей іспит складає. І таких органів на всю країну аж цілих два (у той час як зараз іспит на автомобільному транспорті можна здати в кожному регіоні).
  2. Відсутня зрозуміла система проведення іспитів для тих категорій персоналу, які повинні складати іспит компетентному органу. Так, законодавчими й іншими нормативно-правовими актами встановлено, що на залізничному транспорті уповноважені (консультанти) з питань безпеки повинні призначатися й проходити відповідне навчання. Однак порядок проведення іспитів і форма свідоцтва, установлені для  цієї категорії персоналу, не відповідають вимогам МПНВ і додатка 2 до УМВС. Отже, якщо хтось пройде таке навчання й складе екзамен за встановленими критеріями, то він одержить свідоцтво, яке не буде легітимним.
  3. Ліцензійні умови, на підставі яких видаються ліцензії на перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом, не витримують ніякої критики. Вони складені настільки непрофесійно, що фактично кожне їх положення суперечить ДОПНВ. А якщо врахувати положення статті 26 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», то ці ліцензійні умови ніяким чином не можуть і не повинні застосовуватися до міжнародних перевізників.
  4. Так, наприклад, вони містять норму, згідно з якою уповноважений з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів повинен бути власником, співвласником, акціонером, керівником або працівником автомобільного перевізника. Звичайно, у багатьох випадках уповноважені, що виявляють послуги на професійній основі, будуть набагато якісніше виконувати відповідні функції, передбачені ДОПНВ. І положення пункту 1.8.3.4 ДОПНВ говорять про те, що функції уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів можуть виконуватися особою, що не працює безпосередньо на підприємстві. Єдиним виправданням даної норми ліцензійних умов є відсутність установленого механізму контролю виконання уповноваженим покладених на нього функцій, які необхідно внести в законодавчі або інші нормативні правові акти.   

Дуже хочеться вірити, що при новому керівництві Міністерства інфраструктури ситуація зміниться в кращий бік.

На наш погляд, якщо чиновники дійсно прагнуть євроінтеграції у сфері перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом, то для цього достатньо дотримуватися всього одного положення, яке чітко повинне бути позначене в Законі «Про перевезення небезпечних вантажів»:

«Перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом регламентується Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)»!