Засоби пожежогасіння

Для ліквідації джерел загоряння транспортні засоби, що перевозять небезпечний вантаж, комплектуються первинними засобами пожежогасіння. Найбільш поширеними первинними засобами пожежогасіння, є порошкові вогнегасники. Норми оснащення порошковими вогнегасниками транспортних засобів, наводяться в табл. 1.

Таблиця 1
 

Мінімальна ємність засобів пожежогасіння, якими повинні укомплектовуватися
транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі

Дозволена максимальна маса
транспортної одиниці, т

Ємність засобів пожежогасіння, кг

Варіант 1

Варіант 2

Варіант 3

Варіант 4

Не більше 3,5 т

4

2 + 2

–

–

Більше 3,5 т, але не більше 7,5 т

8

6 + 2

–

–

Більше 7,5 т

12

6 + 6

6 + 4 + 2

6 + 2 + 2 + 2

 

 

Рис. 1. Визначення класів пожеж А, В і С:
а – клас пожежі А: горіння твердих речовин (крім металів); б– клас пожежі В: горіння легкозаймистих і горючих рідин; в – клас пожежі С: горіння газоподібних речовин

 

Вимоги до засобів пожежогасіння, якими комплектуються транспортні одиниці, що перевозять небезпечні вантажі:

  • вогнегасники повинні бути придатними для гасіння пожеж класів А, В і С (див. рис. 1, вище);
  • конструкція вогнегасників повинна запобігати виділенню токсичних газів вогнегасних речовин, що містяться в них, як в звичайних умовах перевезення, так і під впливом температури, що виникає при пожежі;
  • переносні вогнегасники повинні бути опломбованими, мати маркування про відповідність стандарту і напис із зазначенням дати (місяць, рік) наступної періодичної перевірки або закінчення терміну придатності, в залежності від конкретного випадку. Дата наступної періодичної перевірки або закінчення терміну придатності часто вказується способами, наведеними на рис. 2;
  • якщо транспортний засіб обладнано самоспрацьовуючим пристроєм або стаціонарним пристроєм для гасіння пожежі в двигуні, що легко приводиться в дію, переносний вогнегасник не обов'язково повинен бути придатний для гасіння пожежі в двигуні;
  • вогнегасники повинні встановлюватися на транспортних одиницях так, щоб в будь-який час бути легко доступними для екіпажу транспортного засобу і захищеними від впливу погодних умов, щоб уникнути зниження їх експлуатаційної надійності.


Рис. 2. Приклади вказівки терміну придатності вогнегасників:
а – вимоги Європейського Союзу; б – українські вимоги

Інструкції з використання вогнегасників, а також класи пожеж, для гасіння яких вони можуть використовуватися, часто наводяться на самих вогнегасниках. Не слід використовувати вогнегасники, які не мають пломб, тому що в цьому випадку існує дуже велика ймовірність відмови в найважливіший момент.

Крім цього слід пам'ятати, що вогнегасники мають термін придатності. Порошкові вогнегасники повинні перевірятися не рідше одного разу на два роки.