Головна → Довідник → Характеристика небезпечних вантажів

Характеристика небезпечних вантажів

Класифікація небезпечних вантажів

Класифікацію більшості небезпечних вантажів здійснюють вантажовідправники (виробники) небезпечних вантажів. Для цього вони можуть звернутися до компетентних органів.

Наприклад, відповідно до Положення Про основи (рамковим положенням) Німеччини (GGVSE) за класифікацію і віднесення більшості небезпечних вантажів (небезпечних відходів) відповідає Федеральне відомство з досліджень і випробувань матеріалів (BAM).

В Україні через відсутність компетентних органів, відповідальних за класифікацію небезпечних вантажів (небезпечних відходів), суб'єкти перевезення небезпечного вантажу зачату змушені самостійно ідентифікувати небезпечні вантажі (небезпечні відходи).

Під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом класифікація небезпечних вантажів (небезпечних відходів) здійснюється на підставі частини 2 ДОПНВ і критеріїв, розроблених комітетом експертів ООН.

В Україні також діє ДСТУ 4500-3: 2006 Вантажі небезпечні. Класифікація, який замінив однойменний ГОСТ 19433 88.

Класи небезпеки небезпечних вантажів (підкласи небезпечних вантажів)

Залежно від видів небезпеки, а також їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, всі небезпечні вантажі поділяються на такі класи небезпеки:

клас 1 вибухові речовини й вироби;

клас 2 гази;

клас 3 легкозаймисті рідини;

клас 4.1 легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини, речовини, що полімеризуються, й тверді десенсибілізовані вибухові речовини;

клас 4.2 речовини, здатні до самозаймання;

клас 4.3 речовини, що виділяють займисті гази при стиканні з водою;

клас 5.1 окиснювальні речовини;

клас 5.2 органічні пероксиди;

клас 6.1 токсичні речовини;

клас 6.2 інфекційні речовини;

клас 7 радіоактивні матеріали;

клас 8 корозійні речовини;

клас 9 інші небезпечні речовини й вироби.

Порядковий номер класу небезпеки не відповідає ступеню небезпеки небезпечного вантажу.

Клас небезпеки небезпечного вантажу вказується в стовпці 3а таблиці А глави 3.2 ДОПНВ (Перелік небезпечних вантажів у порядку присвоєних їм номерів ООН). Критерії віднесення речовин і виробів до класів небезпечних вантажів наведені в главі 2.2 ДОПНВ.

У тих випадках, коли небезпечний вантаж характеризується більш ніж одним видом небезпеки, в посиланнях на найбільш значну з них користуються терміном «Основна небезпека», а щодо інших видів небезпеки використовують термін «Додаткова небезпека».

Знаки небезпеки

Для вказівки на небезпечні властивості небезпечних вантажів застосовуються знаки небезпеки (див. рисунки, що стосуються окремих класів небезпечних вантажів), які повинні наноситися на небезпечний вантаж або упаковку з таким вантажем. Система знаків небезпеки заснована на класифікації небезпечних вантажів і розроблена в таких цілях:

зробити небезпечні вантажі легко розпізнаваними на відстані за загальним виглядом наявних на них знаках небезпеки (символ, колір і форма);
забезпечити за допомогою кольору знаків небезпеки першу корисну вказівку щодо вантажно-розвантажувальних операцій, укладання вантажів і їх поділу.

Класифікаційні коди небезпечних вантажів

Для вказівки на небезпечні властивості небезпечних вантажів, а також їх фізичні й хімічні властивості або приналежність до певної групи речовин, застосовуються класифікаційні коди, які самі по собі розкривають властивості небезпечного вантажу.

Класифікаційний код складається з літери (літер), яка позначає(-ють) групу небезпечних властивостей і може бути доповнена цифрою, що характеризує фізичні або хімічні властивості вантажу або його приналежність до певної групи хімічних речовин.

Для небезпечних речовин або виробів 1-го класу класифікаційний код складається з номера підкласу і літери групи сумісності.

Для небезпечних речовин або виробів 2-го класу класифікаційний код складається з цифри, що вказує на агрегатний стан, вид речовини або вироби і літера (літери), що позначає (-ють) групу небезпечних властивостей.

Радіоактивним матеріалам 7-го класу класифікаційні коди не призначеніо

Приклади класифікаційних кодів для:

– небезпечних вантажів класу 1: 1.1А, 1.2B, 1.3C, 1.4S;

– небезпечних вантажів класу 2: 1А, 2TC, 3O, 5F, 1TO;

– небезпечних вантажів інших класів: D, F1, FO, ST3, OTC.

Значення літер, що використовуються в класифікаційних кодах і позначають групу небезпечних властивостей, наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Значення літер, використовуваних у класифікаційних кодах

A	Задушливі гази
C	Корозійні речовини
D	Десенсибілізованівибухові речовини
F	Легкозаймисті речовини
I	Інфекційні речовини
M	Інші небезпечні речовини
O	Окиснювальні речовини
P	Органічні пероксиди
PM	Речовини, що полімеризуються
S	Речовини, здатні до самозаймання
SR	Самореактивні речовини
T	Токсичні речовини
W	Речовини, що виділяють займисті гази при стиканні з водою

Ідентифікація небезпечних вантажів

Небезпечні вантажі визначаються належними відвантажувальними найменуваннями і номерами за Переліком ООН (номерами ООН). Такі найменування і номери присвоєні певним небезпечним речовинам і виробам відповідно до системи класифікації ООН.

Через те що багато вимог застосовуються окремо до кожної позиції Переліку небезпечних вантажів, перед початком перевезення небезпечний вантаж необхідно ідентифікувати.

В результаті ідентифікації небезпечного вантажу (небезпечних відходів) визначаються такі елементи інформації:

номер ООН небезпечного вантажу;
належне відвантажувальне найменування небезпечного вантажу;
клас, види додаткової небезпеки небезпечного вантажу;
група упакування небезпечного вантажу (не для всіх небезпечних вантажів);
номери зразків знаків небезпеки;
класифікаційний код (не для всіх небезпечних вантажів).

Після визначення всіх вищевказаних елементів інформації можна приступати до визначення вимог до перевезення небезпечного вантажу.

Ідентифікація небезпечного вантажу за номером ООН

Номер ООН – «Номер організації Об'єднаних Націй» означає чотиризначний ідентифікаційний номер речовини або виробу, взятий з Типових правил ООН.

Ідентифікація небезпечних вантажів за номером ООН здійснюється за Переліком небезпечних вантажів, наведеним у таблиці А глави 3.2 ДОПНВ. В даному Переліку всі небезпечні вантажі наведені в порядку присвоєних їм номерів ООН.

Якщо номер ООН в Переліку небезпечних вантажів відсутній, то ідентифікація вантажу проведена невірно.

Для небезпечних вантажів, не зазначених конкретно за найменуванням в Переліку небезпечних вантажів, номер ООН визначається після визначення класу, виду додаткової небезпеки (за наявності такого) і групи упакування (за необхідності).

Однак не завжди одного номера ООН достатньо для ідентифікації небезпечного вантажу.

Наприклад:

для ідентифікації аерозолів (номер ООН 1950) додатково необхідно знати класифікаційний код або номери зразків знаків небезпеки;
для ідентифікації фарби (номер ООН 1263) додатково необхідно знати групу упакування.

Ідентифікація небезпечного вантажу за найменуванням

Якщо номер ООН небезпечного вантажу невідомий, то можна спробувати ідентифікувати небезпечний вантаж за найменуванням.

Ідентифікація небезпечних вантажів за найменуванням здійснюється за таблицею В: Алфавітний покажчик речовин і виробів ДОПНВ.

При ідентифікації небезпечного вантажу за найменуванням потрібно враховувати, що хімічні речовини часто мають кілька назв:

основна (технічна або біологічна) назва;
синонім;
комерційне найменування.

Наприклад:

Вуглецю діоксид (номер ООН 1013 і 2187) має синоніми: вуглекислий газ, вуглекислота, двоокис вуглецю і т.д.

Для усунення проблем, пов'язаних з використанням різними суб'єктами перевезення небезпечних вантажів і відповідними компетентними органами різних найменувань одного і того самого небезпечного вантажу, під час перевезення небезпечних вантажів використовується належне відвантажувальне найменування (транспортне найменування).

Належне відвантажувальне найменування небезпечного вантажу визначається за встановленими в розділі 3.1.2 вимогами.

Урахування групи упакування небезпечного вантажу при ідентифікації

Нерідко для різних небезпечних вантажів, віднесених до одного номеру ООН і мають однакове найменування, можуть застосовуватися різні вимоги до автоперевезення. Це пов'язано з тим, що такі небезпечні вантажі можуть характеризуватися різним ступенем небезпеки під час автоперевезення. Так, масляні, нітро -, полістирольні фарби відносяться до № 1263 ФАРБА. Однак вимоги до перевезення для масляних фарб і нітрофарб будуть різними.

Якщо небезпечний вантаж може бути віднесений до номера ООН, для якого в Переліку небезпечних вантажів передбачено кілька позицій з однаковим найменуванням, то при ідентифікації небезпечного вантажу слід враховувати ступінь небезпеки вантажу (групу упакування).

Група упакування небезпечного вантажу вказується в стовпці 4 таблиці А глави 3.2 ДОПНВ (Перелік небезпечних вантажів в алфавітному порядку). Критерії для визначення групи упакування наведені в главі 3.2 ДОПНВ.

Урахування класифікаційного коду та/або номерів зразків знаків небезпеки при ідентифікації небезпечного вантажу

На практиці зустрічаються випадки, коли при визначенні умов перевезення небезпечного вантажу слід враховувати номери зразків знаків небезпеки.

Так, всі аерозолі відносяться до № ООН 1950 аерозолі й в залежності від їх небезпечних властивостей поділяються на 12 груп. Для кожної з 12 груп встановлено вимоги до автоперевезення. В даному випадку при визначенні вимог до перевезення даного небезпечного вантажу слід враховувати номери зразків знаків небезпеки або класифікаційний код.

Класифікаційний код в обов'язковому порядку слід враховувати при ідентифікації таких небезпечних вантажів:

вибухових речовин і виробів 1-го класу;
виробів, що містять гази;
хімічних речовин, які можуть перевозитися як в твердому, так і рідкому стані.

Номери зразків знаків небезпеки вказуються в стовпці 5 переліку небезпечних вантажів. Описи і значення номерів зразків знаків небезпеки наведено в підрозділі 5.2.2.2 ДОПНВ.

Класифікаційний код речовини вказується в стовпці 3b переліку небезпечних вантажів. Значення класифікаційних кодів наведено в главі 2.2 ДОПНВ.