Українське законодавство у сфері перевезення небезпечних вантажів
Основними нормативно-правовими документами, які визначають правові, організаційні, соціальні та економічні сфери діяльності, пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів автомобільним транспортом в Україні, є закони України «Про перевезення небезпечних вантажів» та «Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)», Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, Порядок проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затверджений постановою КМУ від 31.10.2007 № 1285, Порядок та правила проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затверджені постановою КМУ від 01.06.2002 №733, Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом МВС України від 04.08.2018 № 656, ДСТУ, ДНАОП та інші (рис. 1).
Ці нормативні документи визначають основні вимоги до здійснення перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом, загальні вимоги щодо забезпечення їх безпеки, регламентують взаємовідносини, права та обов'язки учасників процесу перевезення небезпечних вантажів і т.п.
Рис. 1. Найбільш важливі нормативно-правові акти України у сфері перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом
Закони України
Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» є основним для даного виду діяльності документом, в якому визначено правові, організаційні, соціальні та економічні засади діяльності, пов'язаної з перевезенням небезпечних вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та авіаційним транспортом.
У Законі визначено основні терміни у сфері транспортування небезпечних вантажів, встановлено права та обов'язки суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, органи, що здійснюють державне управління у сфері перевезення таких вантажів, та їх компетенція. Також Законом визначено основні засади здійснення міжнародних перевезень небезпечних вантажів територією України.
Так, згідно з цим Законом міжнародні перевезення небезпечних вантажів здійснюються відповідно до Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлюються інші правила перевезення небезпечних вантажів, ніж передбачені Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів», то застосовуються правила міжнародного договору.
Законом України «Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)» ратифіковано ДОПНВ.
Таким чином, міжнародні перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом на території України здійснюються відповідно до вимог ДОПНВ.
Постанови Кабінету Міністрів України
Основні вимоги до проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, що займаються класифікацією, упакуванням, маркіруванням або нанесенням знаків небезпеки на упаковки, оформленням транспортних документів, відправленням, перевезенням або прийманням небезпечних вантажів, проведенням вантажних та інших операцій, пов'язаних з перевезенням таких вантажів, встановлено Порядком проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженого Постановою КМУ від 31.10.2007 № 1285.
Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, регламентовано порядок дорожнього руху на території України. Правила є обов'язковими для виконання всіма учасниками дорожнього руху, в тому числі й водіями транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху перевезення небезпечних вантажів здійснюються за спеціальними правилами.
Транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі територією України, повинні рухатися з увімкненим світлом фар та встановленими розпізнавальними знаками.
У Правилах дорожнього руху містяться дорожні знаки, дія яких поширюється виключно на транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі (рис. 2).
Рис. 2. Дорожні знаки, які використовуються для регулювання руху транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі:
а – рух транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, заборонено; б – рух транспортних засобів, що перевозять вибухові та легкозаймисті вантажі, заборонено; в – рух транспортних засобів, що перевозять речовини, що забруднюють воду, заборонено; г – табличка до дорожніх знаків, яка вказує, що дія знака поширюється на транспортні засоби, завантажені небезпечними вантажами
Порядком та правилами проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженими Постановою КМУ від 01.06.2002 № 733, встановлено відповідний порядок на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів. Таке страхування проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю фізичних осіб, довкіллю, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів.
Накази Міністерства внутрішніх справ України
Порядок перевезень небезпечних вантажів, а також основні вимоги до забезпечення безпеки таких перевезень автомобільними дорогами на всій території України визначені «Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів», затвердженими наказом МВС України від 04.08.2018 № 656. Положеннями «Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів» встановлено, що перевезення небезпечних вантажів, які здійснюються у внутрішньому сполученні територією України суб'єктами господарювання та фізичними особами, регламентуються ДОПНВ та цими Правилами.
Положення про порядок спеціального навчання водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, та уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільними дорогами та Інструкція про порядок приймання іспитів, видачі (обміну) ДОПНВ-свідоцтв про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, свідоцтв про підготовку уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів, а також про облік і зберігання документів, що є підставою для видачі ДОПНВ-свідоцтв та свідоцтв про підготовку уповноважених, затверджені Наказом МВС України від 21.03.2008 № 130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2008 за № 309/15000, визначає порядок проходження навчання водіями транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, та уповноваженими з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільними дорогами, приймання іспитів на знання умов перевезення небезпечних вантажів, вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів у сфері перевезення небезпечних вантажів.
Державні стандарти України
В Україні діють такі державні стандарти у сфері перевезення небезпечних вантажів:
- ДСТУ 4500-1: 2007 вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять;
- ДСТУ 4500-3: 2006 вантажі небезпечні. Класифікація;
- ДСТУ 4500-4: 2006 вантажі небезпечні. Методи випробування;
- ДСТУ 4500-5: 2005 вантажі небезпечні. Маркування;
- ДСТУ 3180-95: пестициди. Терміни та визначення.
Спеціальне правове регулювання перевезення деяких небезпечних вантажів
Порядок підготовки та передачі до перевезення окремих небезпечних вантажів додатково регулюється відповідними нормативно-правовими актами та законами України. Спеціальне правове регулювання на території України отримали радіоактивні матеріали, вибухові речовини та вироби, відходи (у тому числі й небезпечні), прекурсори, пестициди, озоноруйнівні речовини, а також деякі отруйні речовини, у тому числі токсичні промислові відходи, продукти біотехнологій та інші біологічні агенти тощо.
Порядок допущення небезпечних відходів до їх транскордонного перевезення (експорту, імпорту або транзиту) визначено Положенням про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженим Постановою КМУ від 13.07.2000 № 1120.
Перевезення небезпечних відходів дозволяється тільки за наявності їх паспорта та дозволу (ліцензії) на поводження з ними і тільки спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.
Дозвіл на початок міжнародного перевезення відходів видається після того, як:
- компетентний орган країни експорту відправив повідомлення про намір експортувати відходи компетентним органам країни імпорту та країн транзиту або це повідомлення було відправлено виробником або експортером через компетентний орган країни експорту;
- компетентний орган країни експорту отримав письмове підтвердження компетентного органу країни імпорту про те, що відходи будуть утилізовані (видалені) екологічно безпечним способом, і дозвіл на ввезення в країну цих відходів, а також згоду компетентних органів країн транзиту на транзит відходів.
Обов'язкове страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за видалення небезпечних відходів, здійснюється відповідно до Порядку та Правил проведення обов'язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за видалення небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яка може бути заподіяна здоров'ю людини, власності та довкіллю під час транскордонного перевезення та утилізації (видаленні) небезпечних відходів, затвердженого постановою КМУ від 19.08.2002 № 1219.
Компетентним органом з питань контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією (видаленням) в Україні згідно з Постановою КМУ від 29.03.2000 № 574 визначено Міністерство охорони довкілля, а Національний центр поводження з небезпечними відходами, що належить до сфери його управління,— виділеним центром для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням.
Відходи, які не відносяться до небезпечних вантажів, але які охоплені Базельською Конвенцією про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням, можуть перевозитися відповідно до вимог, встановлених для небезпечних вантажів класу 9 (№ООН 3077 або № ООН 3082).
Підготовка та передача радіоактивних матеріалів та радіоактивних відходів до перевезення територією України здійснюється відповідно до правил ядерної та радіаційної безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 30.08.2006 № 132 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.09.2006 за № 1054/12930), норм радіаційної безпеки (НРБУ–97/Д–2000), введених в дію з 01.01.1998 постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1997 N 62, та основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 № 54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10 832).
Ввезення пестицидів і агрохімікатів повинно здійснюватися тільки після їх державної реєстрації або отримання дозволу від Міністерства охорони довкілля згідно з Порядком видачі дозволу на ввезення незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для проведення державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (садильного) матеріалу, затвердженим Постановою КМУ від 04.03.1996 № 288;
Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, та щорічні доповнення до нього ведуться Міністерством охорони довкілля згідно з Постановою КМУ від 04.03.1996 р. № 295.
Перевезення небезпечних вантажів, визначених у переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з обігом яких пов'язана діяльність, що підлягає ліцензуванню, затвердженому Постановою КМУ від 10.05.1999 № 786, здійснюється лише за наявності сертифіката, виданого Комітетом з контролю за наркотиками.
Інфекційні речовини допускаються до перевезення на підставі дозволу Міністерства охорони здоров'я і перевозяться відповідно до Інструкції з перевезення, розробленої вантажовідправником і затвердженої компетентним органом з перевезення небезпечних вантажів.
Відповідно до наказу МВС України від 21.08.1998 № 622 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за № 637/3077):
- ввезення з-за кордону та вивезення з України боєприпасів для зброї, мисливського пороху та вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволу, виданого Департаментом громадської безпеки МВС України;
- перевезення бойових припасів (патронів до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, заряджених патронів до гладкоствольних мисливських рушниць, мисливського пороху і капсулів) і патронів (споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), призначених для відстрілу тільки пристроями вітчизняного виробництва, здійснюється на підставі дозволу, виданого міськрайорганами внутрішніх справ, або іншими органами внутрішніх справ, які мають право видавати такі дозволи. Перевезення бойових припасів повинно здійснюватися у супроводі охорони, яка призначається керівником підприємства і складається не менше ніж з двох осіб, озброєних відомчою вогнепальною зброєю, або, у відповідних випадках, працівниками Державної служби охорони;
- перевезення вибухових матеріалів (вибухових речовин і засобів ініціювання) здійснюється на підставі дозволу, виданого міськрайорганами внутрішніх справ, або іншими органами внутрішніх справ, які мають право видавати такі дозволи, а також копії дозволу на придбання вибухових матеріалів або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення вибухових робіт (робіт з вибуховими матеріалами). Перевезення вибухових матеріалів здійснюється у супроводі працівників підрозділів Державної служби охорони при МВС України або відомчої воєнізованої охорони.
Порядок охорони бойових припасів і вибухових матеріалів регламентується Інструкцією про порядок охорони зброї, бойових припасів і вибухових матеріалів, що належать підприємствам, установам і організаціям, під час їх перевезення, затвердженою наказом МВС України від 13.06.2006 № 594 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.07.2006 за № 817/12691).
Додаткові вимоги до перевезення побутових піротехнічних виробів, призначених для розваг (проведення феєрверків), регламентуються Тимчасовими правилами обігу в Україні побутових піротехнічних виробів, затвердженими наказом МВС України від 23.12.2003 № 1649 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.03.2003 за № 263/8862).
ДНАОП «Правила безпеки під час перевезення вибухових матеріалів автомобільним транспортом», затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 21.02.1997 № 36, на думку авторів, застаріли, у багатьох випадках суперечать чинному законодавству України у сфері перевезення небезпечних вантажів і не відповідають сучасним підходам до забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів.
Небезпечні вантажі, міжнародна передача яких підлягає державному контролю відповідно до додатка 1 до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою КМУ від 20.11.2003 № 1807, приймаються до перевезення за наявності дозволу або висновку Держекспортконтролю.
Експорт або імпорт небезпечних вантажів, визначених у порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою КМУ від 28.01.2004 № 86 здійснюється лише за наявності відповідного дозволу або висновку Держекспортконтролю.
Експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що містить такі речовини, імпорт та експорт яких підлягає ліцензуванню, здійснюються за погодженням Державної екологічної інспекції відповідно до Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить, затвердженого Наказом Міністерства охорони довкілля України від 03.05.2006 № 198 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.05.2006 за № 589/12 463).
