Тара для небезпечних вантажів
Для перевезень (за винятком перевезень небезпечних вантажів навалом (насипом) і в цистернах) небезпечні вантажі зазвичай упаковуються в тару.
Тара забезпечує збереження вантажу під час перевезення. Загальні вимоги для тари, яка використовується для упакування небезпечних вантажів, спрямовані: на захист небезпечних речовин і виробів; запобігання їх витоку або випаданню; на запобігання небезпеці випадкового займання або ініціювання в звичайних умовах перевезення, включаючи можливі зміни температури, вологості й тиску. Від конструкції тари багато в чому залежить також і тяжкість наслідків інцидентів. Таким чином, для забезпечення безпеки перевезення, надзвичайно важливим є правильний вибір тари для упакування небезпечних вантажів.
Для упакування небезпечних вантажів може використовуватися одиночна (рис. 1), комбінована (рис. 2) складана тара, контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (рис. 3) і великогабаритна тара (рис. 4).
Рис. 1. Види одиночної тари для небезпечних вантажів:
а – легка металева тара; б – барабан; в – каністра; г – мішок; д – ящик
Рис. 2. Комбінована тара для небезпечних вантажів, що складається з зовнішньої (транспортної тари) і внутрішньої тари
Рис. 3. Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ)
Рис. 4. Великогабаритна тара
Основною відмінністю тари для небезпечних вантажів є те, що відповідний компетентний орган будь-якої договірної сторони ДОПНВ повинен переконатися в тому, що тара здатна витримувати навантаження, що зазвичай виникають в ході виконання транспортних операцій, такі як падіння з невеликої висоти, штабелювання, тиск пар рідини і т.п. Для цього тара, яка буде використовуватися для перевезення небезпечних вантажів, піддається випробуванням. Ця процедура в ДОПНВ називається затвердженням типу конструкції тари для небезпечних вантажів.
Для вказівки на те,що тара відповідає типу конструкції, який успішно пройшов випробування, і відповідає вимогам ДОПНВ, на неї наноситься маркування. На рис. 5 показаноприклад маркірування сталевого барабана для рідких небезпечних вантажів, а на рис. 6– мішка для твердих небезпечних вантажів.
Рис. 5. Приклад маркірування сталевого барабана для небезпечних вантажів
Рис. 6. Приклад маркірування мішка для твердих небезпечних вантажів
За маркіруванням тари, використовуючи Перелік небезпечних вантажів і відповідні інструкції з упакування, можна визначити придатність тари для упакування конкретного небезпечного вантажу. У всіх випадках користувач тари для небезпечних вантажів може запросити у її виробника протокол випробувань, виданий компетентним органом, який проводив випробування. Також додаткову інформацію про тару для небезпечних вантажів можна отримати зі свідоцтва про випробування або реєстру тари.
У всіх випадках, коли відповідно до вимог ДОПНВ на упаковку повинні наноситься знаки небезпеки, тара повинна мати довговічне й розбірливе маркування таких щодо до неї розмірів, які робили б її ясно видимою.
Перед завантаженням транспортного засобу водій зобов'язаний упевнитися в наявності на упаковках з небезпечним вантажем такого маркування.