ДОПНВ 2023 ЧАСТИНА 9 | Лаборатория ADR

Главная → ДОПНВ 2023 ЧАСТИНА 9

Зміст « Частина 8 « ЧАСТИНА 9 « Част. 8 « Част. 9

ЧАСТИНА 9

Вимоги, що стосуються конструкції транспортних засобів і їх допущення до перевезення

ГЛАВА 9.1

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, ВИЗНАЧЕННЯ Й ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОПУЩЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДО ПЕРЕВЕЗЕННЯ

9.1.1 Сфера застосування й визначення

9.1.1.1 Сфера застосування

Вимоги частини 9 застосовуються до транспортних засобів категорій N і O, що визначені у Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів (СР.3)^[1] і призначені для перевезення небезпечних вантажів.

Ці вимоги застосовуються до транспортних засобів у частині конструкції, офіційного затвердження типу, допущення до перевезення в режимі ДОПНВ і щорічного технічного огляду.

9.1.1.2 Визначення

Для цілей частини 9:

«Транспортний засіб» означає будь-який транспортний засіб – укомплектований, неукомплектований або доукомплектований, призначений для дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

«Транспортний засіб EX/II» або «транспортний засіб EX/III» означає транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин і виробів (клас 1).

«Транспортний засіб FL» означає:

а) транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 60 °С (за винятком дизельного палива, що відповідає стандарту EN 590:2013 + A1:2017, газойля й палива пічного легкого – № ООН 1202 – з температурою спалаху, вказаною в стандарті EN 590:2013 + A1:2017) у вбудованих цистернах або знімних цистернах місткістю більше 1 м³ або в контейнерах-цистернах або переносних цистернах індивідуальною місткістю більше 3 м³; або

b) транспортний засіб, призначений для перевезення займистих газів у вбудованих цистернах або знімних цистернах, місткістю більше 1 м³ або в контейнерах-цистернах або переносних цистернах або БЕГК індивідуальною місткістю більше 3 м³;

с) транспортний засіб-батарею загальною місткістю 1 м³, призначений для перевезення займистих газів; або

d) транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню або стабілізованого водяного розчину пероксиду водню, що містить більше 60% пероксиду водню (клас 5.1, № ООН 2015), у вбудованих цистернах або знімних цистернах місткістю більше 1 м³ або в контейнерах-цистернах або переносних цистернах індивідуальною місткістю більше 3 м³.

«Транспортний засіб AT» означає:

a) транспортний засіб, крім транспортного засобу EX/III або FL або MEMU, призначений для перевезення небезпечних вантажів у вбудованих цистернах або знімних цистернах місткістю більше 1 м³ або в контейнерах-цистернах, переносних цистернах або БЕГК індивідуальною місткістю більше 3 м³; або

b) транспортний засіб-батарею загальною місткістю більше 1 м³, крім транспортного засобу FL.

«MEMU» означає транспортний засіб, що відповідає визначенню «Змішувально-зарядна машина», вказаному в розділі 1.2.1.

«Укомплектований транспортний засіб» означає будь-який транспортний засіб, який не має потреби в якому-небудь подальшому укомплектуванні (наприклад, автофургон, вантажний автомобіль, тягач, причіп).

«Неукомплектований транспортний засіб» означає будь-який транспортний засіб, який ще потребує укомплектування принаймні на ще одному етапі (наприклад, шасі з кабіною, причіп-шасі).

«Доукомплектований транспортний засіб» означає будь-який транспортний засіб, який є результатом багатоетапного процесу (наприклад, шасі з кабіною, оснащене кузовом).

«Транспортний засіб офіційно затвердженого типу» означає будь-який транспортний засіб, офіційно затверджений відповідно до Правил № 105 ООН^[2] .

«Допущення до перевезення в режимі ДОПНВ» означає підтвердження компетентним органом якої-небудь Договірної сторони того, що окремий транспортний засіб, призначений для перевезення небезпечних вантажів, задовольняє відповідним технічним вимогам цієї частини як транспортний засіб EX/II, EX/III, FL або AT або як MEMU.

9.1.2 Допущення до перевезення транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU

ПРИМІТКА: Для транспортних засобів, за винятком транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU, не потрібно спеціальних свідоцтв про допущення, крім свідоцтв, які потрібні згідно із загальними правилами безпеки, зазвичай застосовуваними до транспортних засобів у країні походження.

9.1.2.1 Загальні положення

Транспортні засоби EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU повинні задовольняти відповідним вимогам цієї частини.

Кожний укомплектований або доукомплектований транспортний засіб повинен піддаватися першому технічному огляду компетентним органом згідно з адміністративними вимогами цієї глави з метою його перевірки на відповідність застосовним технічним вимогам глав 9.2–9.8.

Компетентний орган може звільнити від вимоги щодо первинного огляду тягача для напівпричепа, тип якого офіційно затверджено згідно з підрозділом 9.1.2.2 і на який виробником, його належним чином уповноваженим представником або організацією, визнаною компетентним органом, видана декларація про відповідність вимогам глави 9.2.

Відповідність транспортного засобу повинна підтверджуватися шляхом видачі свідоцтва про допущення до перевезення відповідно до розділу 9.1.3.

Якщо потрібно, щоб транспортні засоби були обладнані системою сповільнення без гальм, виробник транспортного засобу і його належним чином уповноважений представник повинні видати декларацію про відповідність застосовним вимогам додатка 5 до Правил № 13 ООН^[3]. Ця декларація пред’являється при першому технічному огляді.

9.1.2.2 Вимоги, що стосуються транспортних засобів офіційно затвердженого типу

На прохання виробника транспортного засобу або його належним чином уповноваженого представника тип транспортних засобів, для яких потрібне допущення до перевезення в режимі ДОПНВ відповідно до підрозділу 9.1.2.1, може бути офіційно затверджено компетентним органом. Відповідні технічні вимоги глави 9.2 уважаються виконаними, якщо свідоцтво про офіційне затвердження типу було видано компетентним органом відповідно до Правил № 105 ООН за умови, що технічні вимоги вказаних Правил відповідають вимогам глави 9.2 цієї частини й що ніяка модифікація транспортного засобу не ставить під сумнів дійсність свідоцтва. У випадку MEMU знак офіційного затвердження типу, проставлений відповідно до Правил № 105 ООН², може ідентифікувати транспортний засіб або як MEMU, або як EX/III. MEMU повинні позначатися як такі тільки у свідоцтві про допущення, що видається відповідно до розділу 9.1.3.

Таке офіційне затвердження типу, надане однією Договірною стороною, повинно визнаватися іншими Договірними сторонами як гарантія відповідності транспортного засобу, коли цей окремий транспортний засіб пред’являється для огляду з метою допущення до перевезення в режимі ДОПНВ.

У ході огляду з метою допущення до перевезення в режимі ДОПНВ огляду на предмет відповідності застосовним вимогам глави 9.2 піддаються тільки ті частини неукомплектованого транспортного засобу офіційно затвердженого типу, які були додані або модифіковані в процесі доукомплектування.

9.1.2.3 Щорічний технічний огляд

Транспортні засоби EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU повинні піддаватися в країні їх реєстрації щорічному технічному огляду з метою перевірки їх відповідності застосовним вимогам цієї частини й загальним правилам безпеки (гальма, освітлення і т.д.), що діють у країні їх реєстрації.

Відповідність транспортного засобу підтверджується або шляхом продовження терміну дії свідоцтва про допущення, або шляхом видачі нового свідоцтва про допущення відповідно до розділу 9.1.3.

9.1.3 Свідоцтво про допущення до перевезення

9.1.3.1 Відповідність транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU вимогам цієї частини підтверджується свідоцтвом про допущення до перевезення (свідоцтво про допущення до перевезення в режимі ДОПНВ), що видається компетентним органом країни реєстрації на кожний транспортний засіб, який успішно пройшов технічний огляд або на який була видана декларація про відповідність вимогам глави 9.2 згідно з підрозділом 9.1.2.1 ^[4].

9.1.3.2 Свідоцтво про допущення до перевезення, видане компетентним органом однієї Договірної сторони на транспортний засіб, зареєстрований на території іншої Договірної сторони, визнається протягом строку його дії компетентними органами інших Договірних сторін.

9.1.3.3 Свідоцтво про допущення до перевезення повинно відповідати зразку, наведеному в підрозділі 9.1.3.5. Його розміри повинні становити 210 мм × 297 мм (формат A4). Можна використовувати лицьовий і зворотний боки. Свідоцтво повинно бути білого кольору з рожевою діагональною смугою.

Це свідоцтво складається мовою або однією з мов країни, що його видає. Якщо ця мова не є англійською, німецькою або французькою, то назва свідоцтва про допущення, а також будь-які зауваження, внесені в графу 11, повинні бути складені також англійською, німецькою або французькою мовою.

У свідоцтві про допущення до перевезення транспортного засобу з вакуумною цистерною для відходів повинно бути зроблено наступний запис: «транспортний засіб з вакуумною цистерною для відходів».

У свідоцтві про допущення транспортних засобів FL або EX/III, що відповідають вимогам розділу 9.7.9, повинен бути зроблений наступний запис у графі № 11: «Транспортний засіб, що відповідає розділу 9.7.9 ДОПНВ».

9.1.3.4 Термін дії свідоцтва про допущення до перевезення минає не пізніше ніж через один рік після дати технічного огляду транспортного засобу, що передував видачі свідоцтва. При цьому наступний термін дії починається з номінальної дати закінчення попереднього терміну дії, якщо технічний огляд здійснюється протягом одного місяця до або після цієї дати.

Транспортний засіб не повинен використовуватися для перевезення небезпечних вантажів після номінальної дати закінчення терміну дії свідоцтва про допущення доти, поки транспортний засіб не буде мати дійсного свідоцтва про допущення.

Однак ці положення не означають, що перевірки цистерн повинні проводитися через більш короткі проміжки часу, ніж ті, які передбачені в главі 6.8, 6.10 або 6.13.

9.1.3.5 Зразок свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів

СВІДОЦТВО ПРО ДОПУЩЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВИЗНАЧЕНИХ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ Це свідоцтво засвідчує, що зазначений нижче транспортний засіб відповідає умовам, приписаним Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ).
1. Свідоцтво №:	2. Виробник транспортного засобу:	3. Ідентифікаційний номер транспортного засобу:		4. Реєстраційний номер (якщо є):
5. Найменування перевізника, оператора або власника і його адреса:
6. Опис транспортного засобу¹:
7. Позначення транспортного засобу згідно з пунктом 9.1.1.2 ДОПНВ²: EX/II EX/III FL AT MEMU
8. Система сповільнення без гальм³: q Незастосовно q Ефективність згідно з пунктом 9.2.3.1.2 ДОПНВ є достатньою для загальної маси транспортної одиниці _____ т⁴
9. Опис вбудованої(их) цистерни (цистерн)/транспортного засобу-батареї (якщо є): 9.1 Виробник цистерни: 9.2 Номер затвердження цистерни/транспортного засобу-батареї: 9.3 Серійний номер цистерни, присвоєний виробником/позначення елементів транспортного засобу-батареї: 9.4 Рік виготовлення: 9.5 Код цистерни згідно з підрозділами 4.3.3.1 або 4.3.4.1 ДОПНВ: 9.6 Спеціальні положення ТС і ТE згідно з розділом 6.8.4 ДОПНВ (якщо застосовно)⁶:
10. Небезпечні вантажі, дозволені до перевезення: Транспортний засіб відповідає умовам, приписаним для перевезення небезпечних вантажів, віднесених до позначення (позначень) транспортного засобу, зазначеного(их) у графі 7. 10.1 У випадку транспортного засобу ЕХ/II □ вантажі класу 1, включаючи групу сумісності J або ЕХ/III³ □ вантажі класу 1, крім групи сумісності J 10.2 У випадку автоцистерни/транспортного засобу-батареї³ □ можуть перевозитися тільки речовини, дозволені згідно з кодом цистерни й будь-яким спеціальним положенням, вказаним у пункті 95, або □ можуть перевозитися тільки такі речовини (клас, номер ООН і, якщо потрібно, група упакування й належне відвантажувальне найменування): Можуть перевозитися тільки речовини, не здатні небезпечно реагувати з матеріалами корпусу, прокладок, обладнання й захисного внутрішнього облицювання (якщо застосовно).
11. Зауваження:
12. Дійсне до:			Печатка установи, що видала свідоцтво Місце, дата, підпис

¹ Згідно з визначеннями механічних транспортних засобів і причепів категорій N і О, наведеними у Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів (СР.3) або в Директиві 2007/46/ЄС.

² Непотрібне викреслити.

³ Позначити потрібне.

⁴ Указати відповідне значення. Значення, що дорівнює 44 т, не буде обмежувати «максимальну припустиму масу для реєстрації/експлуатації», зазначену в реєстраційному(их) документі(ах).

⁵ Речовини, віднесені до коду цистерни, зазначеного в графі 9, або до інших кодів цистерн, дозволених згідно з ієрархією, передбаченою в пунктах 4.3.3.1.2 або 4.3.4.1.2, з урахуванням спеціального(их) положення (положень), якщо воно (вони) передбачене(і).

⁶ Не потрібно, коли дозволені до перевезення речовини перелічені в графі 10.2.

13. Продовження терміну дії
Термін дії продовжено до:	Печатка установи, що видала свідоцтво, місце, дата, підпис:
*ПРИМІТКА:* Це свідоцтво повинно бути повернене установі, що його видала: після припинення експлуатації транспортного засобу; якщо транспортний засіб перейшов до іншого перевізника, оператора або власника, зазначеного в графі 5; після закінчення терміну дії свідоцтва; і якщо суттєво змінилася одна або кілька з основних характеристик транспортного засобу.

ГЛАВА 9.2

ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ КОНСТРУКЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

9.2.1 Дотримання вимог цієї глави

9.2.1.1 Транспортні засоби EX/II, EX/III, FL і AT повинні відповідати вимогам цієї глави відповідно до наведеної нижче таблиці.

У випадку будь-яких транспортних засобів, крім транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT:

– вимоги пункту 9.2.3.1.1 (Гальмове обладнання відповідно до Правил № 13 ООН або Директиви 71/320/ЄЄС) застосовуються до всіх транспортних засобів, уперше зареєстрованих (або, якщо реєстрація не є обов’язковою, вперше введених в експлуатацію) після 30 червня 1997 року;

– вимоги розділу 9.2.5 (Пристрій обмеження швидкості відповідно до Правил № 89 ООН або Директиви 92/24/ЄЄС) застосовуються до всіх автомобілів максимальною масою більше 12 т, уперше зареєстрованих після 31 грудня 1987 року, і до всіх автомобілів максимальною масою більше 3,5 т, але не більше 12 т, уперше зареєстрованих після 31 грудня 2007 року.

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ		ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ				ЗАУВАЖЕННЯ
ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ		EX/II	EX/III	AT	FL	ЗАУВАЖЕННЯ
9.2.2	ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
9.2.2.1	Загальні положення	Х	Х	Х	Х
9.2.2.2.1	Кабелі	Х	Х	Х	Х
9.2.2.2.2	Додатковий захист	X^a	X	X^b	X	^a Застосовується до транспортних засобів максимальною масою більше 3,5 т, уперше зареєстрованих (або, якщо реєстрація не є обов’язковою, уперше введених в експлуатацію) після 31 березня 2018 року. ^b Застосовується до транспортних засобів, уперше зареєстрованих (або, якщо реєстрація не є обов’язковою, уперше введених в експлуатацію) після 31 березня 2018 року.
9.2.2.3	Плавкі запобіжники й автоматичні вимикачі	X^b	X	X	X	^b Застосовується до транспортних засобів, уперше зареєстрованих (або, якщо реєстрація не є обов’язковою, уперше введених в експлуатацію) після 31 березня 2018 року.
9.2.2.4	Акумуляторні батареї	Х	Х	Х	Х
9.2.2.5	Освітлення	X	X	X	X
9.2.2.6	Електричні з’єднання	X^c	X	X^b	X	^b Застосовується до транспортних засобів, уперше зареєстрованих (або, якщо реєстрація не є обов’язковою, уперше введених в експлуатацію) після 31 березня 2018 року. ^c Застосовується до автомобілів максимальною масою більше 3,5 т, призначених для буксирування причепів, і до причепів максимальною масою більше 3,5 т, уперше зареєстрованих (або, якщо реєстрація не є обов’язковою, уперше введених в експлуатацію) після 31 березня 2018 року.
9.2.2.7	Напруга	X	X
9.2.2.8	Головний вимикач акумуляторної батареї		X		X
9.2.2.9	Електричні ланцюги, що постійно знаходяться під напругою
9.2.2.9.1					Х
9.2.2.9.2			Х
9.2.3	ГАЛЬМОВЕ ОБЛАДНАННЯ
9.2.3.1	Загальні положення	Х	Х	Х	Х
	Антиблокувальна гальмова система	X^e	X^{d, e}	X^{d, e}	X^{d, e}	^d Застосовується до автомобілів (тягачів і транспортних засобів на твердій рамі) максимальною масою більше 16 т і автомобілів, допущених до буксирування причепів (тобто двохосьових причепів, напівпричепів і причепів із центральною віссю) максимальною масою більше 10 тонн. Автомобілі повинні бути обладнані антиблокувальною гальмовою системою категорії 1. Застосовується до причепів (тобто двохосьових причепів, напівпричепів і причепів із центральною віссю) максимальною масою більше 10 тонн. Причепи повинні бути обладнані антиблокувальною гальмовою системою категорії А. ^e Застосовується до всіх автомобілів і до причепів максимальною масою більше 3,5 т, уперше зареєстрованих (або, якщо реєстрація не є обов’язковою, уперше введених в експлуатацію) після 31 березня 2018 року.
	Система сповільнення без гальм	X^f	X^g	X^g	X^g	^f Застосовується до автомобілів, що мають максимальну масу більше 16 т або допущених до буксирування причепів максимальною масою більше 10 т, уперше зареєстрованих після 31 березня 2018 року. Система сповільнення без гальм повинна бути типу IIA. ^g Застосовується до автомобілів, що мають максимальну масу більше 16 т або допущених до буксирування причепів максимальною масою більше 10 тонн. Система сповільнення без гальм повинна бути типу IIA.
9.2.4	ЗАПОБІГАННЯ НЕБЕЗПЕЦІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ
9.2.4.3	Паливні баки	Х	Х		Х
9.2.4.4	Двигун	Х	Х		Х
9.2.4.5	Система випуску відпрацьованих газів	Х	Х		Х
9.2.4.6	Електричний привід			X
9.2.4.7	Система сповільнення без гальм транспортного засобу	X^f	Х	Х	Х	^f Застосовується до автомобілів, що мають максимальну масу більше 16 т або допущених до буксирування причепів максимальною масою більше 10 т, уперше зареєстрованих після 31 березня 2018 року. Система сповільнення без гальм повинна бути типу IIA.
9.2.4.8	Паливні обігрівальні прилади
9.2.4.8.1 9.2.4.8.2 9.2.4.8.5		X^h	X^h	X^h	X^h	^h Застосовується до автомобілів, обладнаних такими приладами після 30 червня 1999 року. Відповідність вимогам обов’язкова до 1 січня 2010 року для транспортних засобів, які були обладнані такими приладами до 1 липня 1999 року. Якщо дата обладнання такими приладами невідома, то замість неї повинна використовуватися дата першої реєстрації транспортного засобу.
9.2.4.8.3 9.2.4.8.4					X^h	^h Застосовується до автомобілів, обладнаних такими приладами після 30 червня 1999 року. Відповідність вимогам обов’язкова до 1 січня 2010 року для транспортних засобів, які були обладнані такими приладами до 1 липня 1999 року. Якщо дата обладнання такими приладами невідома, то замість неї повинна використовуватися дата першої реєстрації транспортного засобу.
9.2.4.8.6		Х	Х
9.2.5	ПРИСТРІЙ ОБМЕЖЕННЯ ШВИДКОСТІ	Xⁱ	Xⁱ	Xⁱ	Xⁱ	ⁱ Застосовується до автомобілів максимальною масою більше 12 т, уперше зареєстрованих після 31 грудня 1987 року, і до всіх автомобілів максимальною масою більше 3,5 т, але не більше 12 т, уперше зареєстрованих після 31 грудня 2007 року.
9.2.6	ЗЧІПНІ ПРИСТРОЇ АВТОМОБІЛІВ І ПРИЧЕПІВ	X	X	X^j	X^j	^j Застосовується до зчіпних пристроїв автомобілів і причепів, уперше зареєстрованих (або, якщо реєстрація не є обов’язковою, уперше введених в експлуатацію) після 31 березня 2018 року.

9.2.1.2 MEMU повинні відповідати вимогам цієї глави, застосовним до транспортних засобів EX/III.

9.2.2 Електрообладнання

9.2.2.1 Загальні положення

Установка повинна бути сконструйована, виконана й оснащена засобами захисту так, щоб при нормальних умовах експлуатації транспортних засобів вона не могла викликати випадкового загоряння або короткого замикання.

Установлене електрообладнання, за винятком електричного приводу, що відповідає технічним положенням Правил № 100 ООН¹ з поправками принаймні серії 03, повинно задовольняти положенням підрозділів 9.2.2.2-9.2.2.9 відповідно до таблиці, наведеної в розділі 9.2.1.

9.2.2.2 Електропроводка

9.2.2.2.1 Кабелі

Жоден з кабелів електричного ланцюга не повинен пропускати струм, сила якого перевищує припустиме значення для такого кабелю. Проводи повинні бути відповідним чином ізольовані.

Кабелі повинні витримувати умови, такі як температурний діапазон і водостійкість, що існують у відділенні транспортного засобу, у якому їх передбачається використовувати.

Кабелі повинні відповідати стандарту ISO 6722-1:2011 + Cor 01:2012 , ISO 6722-2:2013, ISO 19642-3:2019, ISO 19642-4:2019, ISO 19642-5:2019 або ISO 19642-6:2019.

Кабелі повинні бути надійно закріплені й розташовані так, щоб вони були захищені від механічних і термічних впливів.

9.2.2.2.2 Додатковий захист

Кабелі, розташовані за кабіною водія й на причепах, повинні бути додатково захищені, для того щоб мінімізувати будь-яке випадкове загоряння або коротке замикання у випадку удару або деформації.

Додатковий захист повинен витримувати нормальні умови експлуатації транспортного засобу.

Додатковий захист відповідає належним вимогам, якщо використовуються багатожильні кабелі, що відповідають стандарту ISO 14572: 2011, ISO 19642-7:2019, ISO 19642-8, ISO 19642-9 або ISO 19642:10:2019 або одного із прикладів, наведених на рисунках у пунктах 9.2.2.2.2.1-9.2.2.2.2.4 нижче, або іншої конфігурації, що забезпечує такий же самий ефективний захист.

Кабелі датчиків частоти обертання коліс не мають потреби в додатковому захисті.

Уважається, що транспортні засоби ЕХ/II, що є автофургонами, у яких електропроводка, що знаходиться за кабіною водія, захищена корпусом, відповідають цій вимозі.

9.2.2.3 Плавкі запобіжники й автоматичні вимикачі

Усі електричні ланцюги повинні бути захищені плавкими запобіжниками або автоматичними вимикачами, крім електричних ланцюгів:

– від акумуляторної батареї до системи холодного пуску;

– від акумуляторної батареї до генератора змінного струму;

– від генератора змінного струму до блоку плавких запобіжників або автоматичних вимикачів;

– від акумуляторної батареї до стартера;

– від акумуляторної батареї до керуючого блоку системи сповільнення без гальм (див. пункт 9.2.3.1.2), якщо ця система є електричною або електромагнітною;

– від акумуляторної батареї до електричного механізму підйому осі балансира візка.

Вищезгадані незахищені електричні ланцюги повинні мати мінімальну довжину.

9.2.2.4 Акумуляторні батареї

Клеми акумуляторної батареї повинні бути електрично ізольовані або бути під ізолюючою кришкою.

Акумуляторні батареї, які можуть виділяти займистий газ і які не розташовані під капотом двигуна, повинні бути поміщені у вентильований ящик.

9.2.2.5 Освітлення

Застосування джерел світла із гвинтовим цоколем не допускається.

9.2.2.6 Електричні з’єднання між автомобілями й причепами

9.2.2.6.1 Електричні з’єднання повинні бути влаштовані так, щоб виключити можливість:

– потрапляння вологи й бруду; підключені частини повинні мати захист ступеня, принаймні, IP 54 відповідно до стандарту МЕК 60529;

– ненавмисного роз’єднання; з’єднувачі повинні відповідати вимогам, наведеним у пункті 5.6 стандарту ISO 4091:2003.

9.2.2.6.2 Уважається, що вимоги пункту 9.2.2.6.1 дотримано:

– у випадку стандартизованих з’єднувачів, призначених для конкретних цілей відповідно до стандарту ISO 12098:2004², ISO 7638:2003², EN 15207:2014² або ISO 25981:2008²;

– у тому випадку, якщо електричні з’єднання є частиною автоматизованих зчіпних пристроїв (див. Правила № 55 ООН³).

9.2.2.6.3 Електричні з’єднання для інших цілей, що стосуються належного функціонування транспортних засобів або їх обладнання, можуть бути використані за умови, що вони відповідають вимогам пункту 9.2.2.6.1.

9.2.2.7 Напруга

Номінальна напруга в системі електрообладнання не повинна перевищувати 25 В змінного струму або 60 В постійного струму.

Більш висока напруга допускається в гальванічно ізольованих частинах електричної системи за умови, що ці частини не знаходяться у периметрі щонайменше 0,5 м від зовнішньої частини вантажного відділення або бака.

Крім того, системи, що працюють на напрузі понад 1 000 В змінного струму або 1 500 В постійного струму, повинні бути поміщені в закритий корпус.

У випадку ксенонових вогнів до використання допускаються тільки ті з них, які оснащені інтегрованими стартерами.

9.2.2.8 Головний вимикач акумуляторної батареї

9.2.2.8.1 Вимикач, призначений для розриву електричних ланцюгів, повинен бути розташований якнайближче до акумуляторної батареї. Якщо використовується однополюсний вимикач, то його повинно бути встановлено на проводі живлення, а не на проводі заземлення.

9.2.2.8.2 Пристрій, що керує вимикачем, повинен бути розташований в кабіні водія. Він повинен бути легкодоступним для водія й мати чітке маркування. Його повинно бути захищено від випадкового впливу. Такий захист забезпечується кожухом, необхідністю подвійного натискання або іншими засобами. Можуть бути встановлені додаткові керуючі пристрої за умови, що вони мають чітке маркування й захищені від випадкового впливу. Якщо керуючий(і) пристрій(ої) має(ють) електричний привод, то ланцюги керуючого(их) пристрою (їв) повинні відповідати вимогам підрозділу 9.2.2.9.

9.2.2.8.3 Вимикач повинен розірвати ланцюг протягом 10 секунд після активації керуючого пристрою.

9.2.2.8.4 Вимикач повинен мати оболонку із захистом ступеня IP 65 відповідно до стандарту МЕК 60529.

9.2.2.8.5 Контакти приєднання кабелів до вимикача повинні мати захист ступеня IP 54 відповідно до стандарту МЕК 60529. Однак цього не потрібно, якщо вказані контакти знаходяться у кожусі, яким може служити ящик акумуляторної батареї. У цьому випадку досить ізолювати контакти з метою захисту від короткого замикання, наприклад за допомогою гумового ковпачка.

9.2.2.9 Електричні ланцюги, що постійно знаходяться під напругою

9.2.2.9.1 a) Частини електрообладнання, включаючи живильні проводи, що залишаються під напругою при розімкнутому положенні головного вимикача акумуляторної батареї, повинні мати характеристики, що дозволяють використовувати їх у небезпечних зонах. Таке обладнання повинно відповідати загальним вимогам стандарту МЕК 60079, частини 0 і 14⁴, і застосовним додатковим вимогам стандарту МЕК 60079, частини 1, 2, 5, 6, 7, 11, 15, 18, 26 або 28.

b) Для застосування стандарту МЕК 60079, частина 14⁴, використовують наступну класифікацію:

Електрообладнання, що постійно знаходиться під напругою, включаючи живильні проводи, яке не підпадає під дію вимог підрозділів 9.2.2.4 і 9.2.2.8, повинно відповідати вимогам для зони 1 у цілому або вимогам для зони 2 відносно електрообладнання, розташованого в кабіні водія. Повинні дотримуватися вимоги для групи вибухонебезпечності IIС, температурний клас Т6.

Однак електрообладнання, що постійно знаходиться під напругою, установлене в середовищі, де температура, обумовлена неелектричним обладнанням, що знаходяться там же, перевищує граничну температуру для класу Т6, повинно відповідати температурному класу не менше Т4.

c) Проводи живлення електрообладнання, що постійно знаходиться під напругою, або повинні відповідати вимогам стандарту МЕК 60079, частина 7 («Підвищена безпека»), і бути захищені плавким запобіжником або автоматичним вимикачем, установленим якнайближче до джерела живлення, або у випадку «принципово безпечного обладнання» повинні бути захищені бар’єром безпеки, розміщеним якнайближче до джерела живлення.

9.2.2.9.2 Комунікації для електрообладнання, яке повинно бути під напругою при розімкнутому положенні головного вимикача акумуляторної батареї, що йдуть в обхід вимикача, повинні бути захищені від перегріву за допомогою відповідних пристроїв, таких як плавкий запобіжник, автоматичний вимикач або бар’єр безпеки (обмежник струму).

9.2.3 Гальмове обладнання

9.2.3.1 Загальні положення

9.2.3.1.1 Автомобілі й причепи, призначені для використання у якості транспортних одиниць для перевезення небезпечних вантажів, повинні задовольняти всім відповідним технічним вимогам Правил № 13 ООН⁵ з виправленнями, з дотриманням вказаних у них строків застосування. Транспортні засоби, оснащені системою електричного рекуперативного гальмування, повинні відповідати всім відповідним технічним вимогам Правил № 13 ООН⁵з поправками принаймні серії 11, якщо вони застосовуються.

9.2.3.1.2 Транспортні засоби EX/II, EX/III, FL і AT повинні відповідати вимогам Правил № 13 ООН⁵, додаток 5.

9.2.3.2 (Виключено)

9.2.4 Запобігання небезпеці виникнення пожежі

9.2.4.1 Загальні положення

Викладені нижче технічні положення застосовуються відповідно до таблиці, наведеної в розділі 9.2.1.

9.2.4.2 (Виключено)

9.2.4.3 Паливні баки й балони

ПРИМІТКА: Підрозділ 9.2.4.3 аналогічним чином застосовується до паливних баків і балонів, використовуваних для гібридних транспортних засобів, які включають в себе електричний привід в механічній трансмісії двигуна внутрішнього згоряння або використовують двигун внутрішнього згоряння для приведення в дію генератора для подачі енергії на електричний привід.

Паливні баки й балони для подачі палива у двигун транспортного засобу повинні відповідати наступним вимогам:

а) У випадку будь-якого витоку в нормальних умовах перевезення рідке паливо або рідка фаза газоподібного палива повинні стікати на землю й не попадати на вантаж або нагріті частини транспортного засобу.

b) Паливні баки для рідких видів палива повинні відповідати положенням Правил № 34 ООН6; паливні баки, що містять бензин, повинні бути обладнані ефективним полум’яуловлювачем, розташованим у заливного отвору, або затвором, що герметично закриває цей отвір. Паливні баки й балони відповідно для СПГ і КПГ повинні відповідати належним вимогам Правил № 110 ООН7. Паливні баки для СНГ повинні відповідати належним вимогам Правил № 67 ООН8.

c) Випускний(і) отвір (отвори) пристроїв для скидання тиску й/або клапанів для скидання тиску паливних баків, що містять газоподібне паливо, повинен (повинні) бути спрямований(і) убік від повітрозаборних систем, паливних баків, вантажу або нагрітих частин транспортного засобу, і гази, що виходять із них, не повинні проникати в замкнені простори, інші транспортні засоби, зовнішні повітрозаборні системи (наприклад, системи кондиціювання повітря), повітроозаборники двигуна або системи випуску газів, що відробили, двигуна. Патрубки паливної системи не повинні встановлюватися на корпусі, що містить вантаж.

9.2.4.4 Двигун

ПРИМІТКА: Підрозділ 9.2.4.4 аналогічним чином застосовується до гібридних транспортних засобів, які включають в себе електричний привід в механічній трансмісії двигуна внутрішнього згоряння або використовують двигун внутрішнього згоряння для приведення в дію генератора для подачі енергії на електричний привід.

Двигун транспортного засобу повинен бути обладнаний і розташований таким чином, щоб вантаж не піддавався будь-якій небезпеці нагрівання або займання. Використання КПГ або СПГ у якості палива допускається тільки в тому випадку, якщо елементи спеціального обладнання для КПГ і СПГ офіційно затверджені відповідно до Правил № 110 ООН7 і відповідають положенням розділу 9.2.2. Установки на транспортному засобі повинні відповідати технічним вимогам розділу 9.2.2 і Правил № 110 ООН⁷. Використання СНГ у якості палива допускається тільки в тому випадку, якщо елементи спеціального обладнання для СНГ офіційно затверджені відповідно до Правил № 67 ООН8 і відповідають положенням розділу 9.2.2. Установки на транспортному засобі повинні відповідати технічним вимогам розділу 9.2.2 і Правил № 67 ООН⁸. У випадку транспортних засобів EX/II і EX/III у якості двигуна повинен використовуватися двигун із запалюванням від стиску, що працює тільки на рідкому паливі з температурою спалаху вище 55 °C. Використання газів не допускається.

9.2.4.5 Система випуску відпрацованих газів

Система випуску відпрацьованих газів (включаючи випускні труби) повинна бути розташована або захищена таким чином, щоб виключалася будь-яка небезпека нагрівання або займання вантажу. Елементи системи випуску, розташовані безпосередньо під паливним баком (у випадку дизеля), повинні бути розташовані на відстані не менше 100 мм від бака або мати теплозахисний екран.

9.2.4.6 Електричний привід

Примітка: підрозділ 9.2.4.6 аналогічним чином застосовується до гібридних транспортних засобів, які включають в себе електричний привід в механічній трансмісії двигуна внутрішнього згоряння. Електричні приводи не повинні використовуватися на транспортних засобах EX і FL.

Електричний привід повинен відповідати вимогам Правил № 100 ООН1 з поправками принаймні серії 03. Повинні бути вжиті заходи для запобігання виникненню будь-якої небезпеки для вантажу внаслідок нагрівання або займання.

9.2.4.7 Система сповільнення без гальм транспортного засобу

Транспортні засоби, обладнані системою сповільнення без гальм з інтенсивним тепловиділенням, розташованою за задньою стінкою кабіни водія, повинні бути оснащені жорстко закріпленим теплозахисним екраном, установленим між цією системою й паливним баком або вантажем, щоб виключалася будь-яка небезпека нагрівання, навіть локального, паливного бака або вантажу.

Крім того, цей теплозахисний екран повинен захищати гальмову систему від будь-яких, навіть аварійних, витоків або викидів вантажу. Задовільним вважається, наприклад, захист, що забезпечується екраном з подвійною оболонкою.

9.2.4.8 Паливні обігрівальні прилади

9.2.4.8.1 Паливні обігрівальні прилади повинні відповідати відповідним технічним вимогам Правил № 122 ООН⁹ з виправленнями, з дотриманням вказаних у них строків застосування, а також застосовним вимогам пунктів 9.2.4.8.2–9.2.4.8.6 відповідно до таблиці розділу 9.2.1.

9.2.4.8.2 Паливні обігрівальні прилади і їх система випуску відпрацованих газів повинні бути сконструйовані, розташовані, захищені й ізольовані таким чином, щоб виключити будь-яку можливість неприпустимого нагрівання або займання вантажу. Цю вимогу вважають виконаною, якщо паливний бак і система випуску відпрацьованих газів, цього пристрою задовольняють вимогам, аналогічним тим, які встановлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів у пунктах 9.2.4.3 і 9.2.4.5 відповідно.

9.2.4.8.3 Вимикання паливних обігрівальних приладів повинне здійснюватися принаймні такими способами:

a) навмисним вимиканням вручну з кабіни водія;

b) випадковою зупинкою двигуна транспортного засобу; у цьому випадку обігрівальний прилад може бути знову включено водієм вручну;

c) запуском на автомобілі живильного насоса для небезпечних вантажів, що перевозяться.

9.2.4.8.4 Допускається робота паливних обігрівальних приладів у режимі інерції після їх вимикання. У випадку використання способів, вказаних у пунктах 9.2.4.8.3 b) і с), подача повітря в камеру згоряння повинна бути припинена за допомогою належних засобів після циклу роботи в режимі інерції тривалістю не більше 40 секунд. Дозволяється використовувати тільки ті паливні обігрівальні прилади щодо яких є докази того, що теплообмінник витримує скорочений цикл роботи в режимі інерції тривалістю в 40 секунд протягом усього строку нормальної експлуатації цих приладів.

9.2.4.8.5 Включення паливного обігрівального приладу повинно здійснюватися вручну. Використання програмуючих пристроїв забороняється.

9.2.4.8.6 Використання паливних обігрівальних приладів, що працюють на газоподібному паливі, не дозволяється.

9.2.5 Пристрої обмеження швидкості

Автомобілі (транспортні засоби на твердій рамі й тягачі для напівпричепів) максимальною масою більше 3,5 т повинні бути обладнані пристроєм або функцією обмеження швидкості відповідно до технічних вимог Правил № 89 ООН¹ з виправленнями. Цей пристрій або функція обмеження швидкості повинні бути відрегульовані так, щоб швидкість не могла перевищити 90 км/год.

9.2.6 Зчіпні пристрої автомобілів і причепів

Зчіпні пристрої автомобілів і причепів повинні відповідати технічним вимогам Правил № 55 ООН³ з виправленнями, з дотриманням вказаних у них строків застосування.

9.2.7 Попередження інших ризиків, пов’язаних з паливом

9.2.7.1 Паливні системи двигунів, що працюють на СПГ, повинні бути обладнані й розташовані таким чином, щоб вантаж не піддавався будь-якій небезпеці в результаті охолодження газу.

ГЛАВА 9.3

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ УКОМПЛЕКТОВАНИХ АБО ДОУКОМПЛЕКТОВАНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ EX/II АБО EX/III, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН І ВИРОБІВ (КЛАС 1) В УПАКОВКАХ

9.3.1 Матеріали, використовувані в конструкції кузовів транспортних засобів

У конструкції кузовів не повинні використовуватися матеріали, здатні утворювати небезпечні сполуки з вибуховими речовинами, що перевозяться.

9.3.2 Паливні обігрівальні прилади

9.3.2.1 Паливні обігрівальні прилади можна встановлювати на транспортних засобах ЕХ/II і EX/III тільки для обігріву кабіни водія або двигуна.

9.3.2.2 Паливні обігрівальні прилади повинні відповідати вимогам пунктів 9.2.4.8.1, 9.2.4.8.2, 9.2.4.8.5 і 9.2.4.8.6.

9.3.2.3 Вимикач паливного обігрівального приладу може бути встановлено за межами кабіни водія.

Немає необхідності надавати докази того, що теплообмінник витримує скорочений цикл роботи в режимі інерції.

9.3.2.4 Паливні обігрівальні прилади, паливні баки, джерела живлення, заборники повітря для спалювання палива або обігріву, а також вихлопні труби (їх випускні отвори), що вимагаються для функціонування паливного обігрівального приладу, не повинні встановлюватися у вантажному відділенні.

9.3.3 Транспортні засоби EX/II

Ці транспортні засоби повинні конструюватися, виготовлятися й обладнуватися таким чином, щоб вибухові речовини й вироби були захищені від небезпеки ззовні й від впливу кліматичних умов. Вони повинні бути закритого типу або повинні бути покриті брезентом. У якості брезенту повинен використовуватися стійкий до розриву, непроникний і важкозаймистий матеріал¹. Він повинен натягатися таким чином, щоб покривати завантажувальний простір з усіх боків.

Усі отвори у вантажному відділенні закритих транспортних засобів повинні мати щільно посаджені двері або тверді кришки, що запираються. Кабіна водія повинна бути відділена від вантажного відділення суцільною стінкою.

9.3.4 Транспортні засоби EX/III

9.3.4.1 Ці транспортні засоби повинні конструюватися, виготовлятися й обладнуватися таким чином, щоб вибухові речовини й вироби були захищені від небезпеки ззовні й від впливу кліматичних умов. Ці транспортні засоби повинні бути закритого типу. Кабіна водія повинна бути відділена від вантажного відділення суцільною стінкою. Дотичні з вантажем поверхні повинні бути суцільними. Можуть бути встановлені пристрої для кріплення вантажу. Усі з’єднання повинні бути герметизовані. Усі отвори повинні бути оснащені пристроями, що запираються. Їх двері або кришки повинні бути розташовані й улаштовані таким чином, щоб забезпечувалося їх з’єднання внапусток.

9.3.4.2 Для виготовлення кузова повинні використовуватися жароміцні й вогнестійкі матеріали, і його стінки повинні мати товщину не менше 10 мм. Ця вимога вважається виконаною, якщо використано матеріали, віднесені до класу B-s3-d2 відповідно до стандарту EN 13501-1:2007 + А1:2009.

Якщо для виготовлення кузова використовується метал, то вся внутрішня поверхня кузова повинна бути покрита матеріалами, що відповідають тим же самим вимогам.

9.3.5 Двигун і вантажне відділення

Двигун, що приводить у рух транспортний засіб EX/II або EX/III, повинен бути розташований попереду передньої стінки вантажного відділення; однак він може бути розташований під вантажним відділенням за умови, що це зроблено таким чином, щоб будь-яке надлишкове тепло не створювало небезпеки для вантажу в результаті нагрівання внутрішньої поверхні вантажного відділення до температури вище 80 °C.

9.3.6 Зовнішні джерела тепла й вантажне відділення

Система випуску вихлопних газів транспортних засобів EX/II і EX/III і інші частини цих укомплектованих або доукомплектованих транспортних засобів повинні бути сконструйовані й розташовані таким чином, щоб будь-яке надлишкове тепло не створювало небезпеки для вантажу в результаті нагрівання внутрішньої поверхні вантажного відділення до температури вище 80 °С.

9.3.7 Електрообладнання

9.3.7.1 Електрообладнання повинно відповідати належним вимогам пунктів 9.2.2.1, 9.2.2.2, 9.2.2.3, 9.2.2.4, 9.2.2.5, 9.2.2.6, 9.2.2.7, 9.2.2.8 і 9.2.2.9.2.

9.3.7.2 Електрообладнання, розташоване у вантажному відділенні, повинне бути пилонепроникним і мати ступінь захисту, принаймні, IP 54 відповідно до стандарту МЕК 60529 або рівноцінний ступінь захисту. У випадку перевезення предметів і виробів групи сумісності J повинен бути забезпечений ступінь захисту, принаймні, IP 65 відповідно до стандарту МЕК 60529 або рівноцінний ступінь захисту.

9.3.7.3 Ніяка проводка не повинна бути розташована усередині вантажного відділення. Електрообладнання, доступ до якого є зсередини вантажного відділення, повинне бути в достатній мірі захищене від механічного впливу із внутрішньої сторони вантажного відділення.

ГЛАВА 9.4

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ КОНСТРУКЦІЇ КУЗОВІВ УКОМПЛЕКТОВАНИХ АБО ДОУКОМПЛЕКТОВАНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ В УПАКОВКАХ (КРІМ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ EX/II І EX/III)

9.4.1 Паливні обігрівальні прилади повинні відповідати наступним вимогам:

a) вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія;

b) прилад може відключатися із зовнішнього боку вантажного відділення; і

с) немає необхідності надавати докази того, що теплообмінник витримує скорочений цикл роботи в режимі інерції.

9.4.2 Якщо транспортний засіб призначений для перевезення небезпечних вантажів, яким приписаний знак небезпеки зразка № 1, 1.4, 1.5, 1.6, 3, 4.1, 4.3, 5.1 або 5.2, то паливні резервуари, джерела живлення, заборники повітря для спалювання палива або обігріву, а також вихлопні труби (їх випускні отвори), що вимагаються для функціонування паливного обігрівального приладу, не повинні встановлюватися у вантажному відділенні. Необхідно забезпечити, щоб отвір для випуску нагрітого повітря не блокувався вантажем. Температура, до якої нагріваються упаковки, не повинна перевищувати 50 °С. Обігрівальні прилади, установлені усередині вантажних відділень, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб в умовах експлуатації не відбувалося займання вибухонебезпечної атмосфери.

9.4.3 Додаткові вимоги, що стосуються конструкції кузовів транспортних засобів, призначених для перевезення конкретних небезпечних вантажів або певних упаковок, можуть бути викладені в главі 7.2 частини 7 відповідно до вказівок для конкретної речовини, що містяться в стовпчику 16 таблиці А глави 3.2.

ГЛАВА 9.5

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ КОНСТРУКЦІЇ КУЗОВІВ УКОМПЛЕКТОВАНИХ АБО ДОУКОМПЛЕКТОВАНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ТВЕРДИХ РЕЧОВИН НАВАЛОМ/НАСИПОМ

9.5.1 Паливні обігрівальні прилади повинні відповідати наступним вимогам:

а) вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія;

b) прилад може відключатися із зовнішнього боку вантажного відділення; і

c) немає необхідності надавати докази того, що теплообмінник витримує скорочений цикл роботи в режимі інерції.

9.5.2 Якщо транспортний засіб призначений для перевезення небезпечних вантажів, яким приписаний знак небезпеки зразка № 4.1, 4.3 або 5.1, то паливні резервуари, джерела живлення, заборники повітря для спалювання палива або обігріву, а також вихлопні труби (їх випускні отвори), що вимагаються для функціонування паливного обігрівального приладу, не повинні встановлюватися у вантажному відділенні. Необхідно забезпечити, щоб отвір для випуску нагрітого повітря не блокувався вантажем. Температура, до якої нагрівається вантаж, не повинна перевищувати 50 °С. Обігрівальні прилади, установлені усередині вантажних відділень, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб в умовах експлуатації не відбувалося займання вибухонебезпечної атмосфери.

9.5.3 Кузова транспортних засобів, призначених для перевезення небезпечних твердих речовин навалом/насипом, повинні відповідати належним вимогам глав 6.11 і 7.3, включаючи вимоги розділу 7.3.2 або 7.3.3, які можуть застосовуватися відповідно до вказівок для конкретної речовини, що містяться відповідно в стовпчиках 10 і 17 таблиці А глави 3.2.

ГЛАВА 9.6

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ УКОМПЛЕКТОВАНИХ АБО ДОУКОМПЛЕКТОВАНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ РЕЧОВИН ПРИ РЕГУЛЬОВАНІЙ ТЕМПЕРАТУРІ

9.6.1 Ізотермічні транспортні засоби, транспортні засоби-льодовики й транспортні засоби-холодильники, призначені для перевезення речовин при регульованій температурі, повинні задовольняти наступним вимогам:

a) транспортний засіб повинен бути сконструйований і обладнаний з погляду ізотермії й способу охолодження таким чином, щоб не перевищувалася контрольна температура, приписана для речовини, що перевозиться, в пунктах 2.2.41.1.17 і 2.2.52.1.15 і в пунктах 2.2.41.4 і 2.2.52.4. Загальний коефіцієнт теплопередачі не повинен перевищувати 0,4 Вт/м²K;

b) транспортний засіб повинен бути обладнаний таким чином, щоб пари речовин або холодоагенту не могли проникнути в кабіну водія;

c) повинне бути передбачене належне обладнання, що дозволяє в будь-який момент перевірити з кабіни водія температуру у вантажному просторі;

d) у вантажному просторі повинні бути вентиляційні щілини або вентиляційні клапани, якщо існує який-небудь ризик небезпечного підвищення тиску в ньому. Якщо буде потреба слід вжити заходів до того, щоб вентиляційні щілини або вентиляційні клапани не перешкоджали охолодженню;

e) використовуваний холодоагент повинен бути незаймистим; і

f) холодильна установка транспортного засобу-холодильника повинна бути влаштована так, щоб вона могла функціонувати незалежно від двигуна транспортного засобу.

9.6.2 Прийнятні методи запобігання перевищенню контрольної температури перелічено в пункті 7.1.7.4.5. Залежно від використовуваного методу в главі 7.2 можуть бути передбачені додаткові положення, що стосуються конструкції кузовів транспортних засобів.

ГЛАВА 9.7

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ВБУДОВАНИХ ЦИСТЕРН (АВТОЦИСТЕРН), ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ-БАТАРЕЙ І УКОМПЛЕКТОВАНИХ АБО ДОУКОМПЛЕКТОВАНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ВИКОРИСТОВУВАНИХ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ У ЗНІМНИХ ЦИСТЕРНАХ МІСТКІСТЮ БІЛЬШЕ 1 М³ АБО В КОНТЕЙНЕРАХ-ЦИСТЕРНАХ, ПЕРЕНОСНИХ ЦИСТЕРНАХ АБО БЕГК МІСТКІСТЮ БІЛЬШЕ 3 М³ (ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ EX/III, FL І AT)

9.7.1 Загальні положення

9.7.1.1 Крім самого транспортного засобу або елементів ходової частини, що замінюють його, автоцистерна складається з одного або декількох корпусів, їх обладнання й частин, що з’єднують їх із транспортним засобом або з елементами ходової частини.

9.7.1.2 Якщо знімна цистерна встановлена на транспортному засобі, то вся ця одиниця в цілому повинна задовольняти вимогам, встановленим до автоцистерн.

9.7.2 Вимоги, що стосуються цистерн

9.7.2.1 Вбудовані або знімні металеві цистерни повинні відповідати належним вимогам глави 6.8.

9.7.2.2 Елементи транспортних засобів-батарей і БЕГК повинні відповідати належним вимогам глави 6.2 у випадку балонів, трубок, барабанів під тиском і в’язок балонів або вимогам глави 6.8 у випадку цистерн.

9.7.2.3 Металеві контейнери-цистерни повинні відповідати вимогам глави 6.8; переносні цистерни повинні відповідати вимогам глави 6.7 або, у відповідних випадках, вимогам МКМПНВ (див. пункт 1.1.4.2).

9.7.2.4 Цистерни з армованих волокном пластмас повинні відповідати вимогам глави 6.9 або глави 6.13, залежно від конкретного випадку.

9.7.2.5 Вакуумні цистерни для відходів повинні відповідати вимогам глави 6.10.

9.7.3 Кріплення

9.7.3.1 Кріплення повинні бути розраховані таким чином, щоб витримувати статичні й динамічні навантаження в нормальних умовах перевезення. До кріплень належать також несучі рами, використовувані для монтажу конструктивного обладнання (див. визначення в розділі 1.2.1) на транспортний засіб.

9.7.3.2 Кріплення у випадку автоцистерн, транспортних засобів-батарей і транспортних засобів, що перевозять контейнери-цистерни, знімні цистерни, переносні цистерни, БЕГК або БЕГК «UN», повинні при максимально дозволеному завантаженні бути здатні витримувати такі статичні навантаження, що роздільно впливають:

– у напрямку руху: подвоєну сукупну масу, помножену на прискорення вільного падіння (g)¹;

– горизонтально під прямими кутами до напрямку руху: сукупну масу, помножену на прискорення вільного падіння (g)¹;

– вертикально знизу нагору: сукупну масу, помножену на прискорення вільного падіння (g)¹;

– вертикально зверху вниз: подвоєну сукупну масу, помножену на прискорення вільного падіння (g)¹.

ПРИМІТКА: Вимоги цього пункту не застосовуються до кріпильних пристосувань на основі поворотного фіксатора, що відповідає вимогам стандарту ISO 1161:2016 (Контейнери вантажні серії 1 – Кутові й проміжні фітинги – Технічні вимоги). Однак ці вимоги застосовуються до будь-яких рам або інших пристроїв, використовуваних для установки таких кріплень на транспортному засобі.

9.7.3.3 У випадку автоцистерн, транспортних засобів-батарей і транспортних засобів, що перевозять знімні цистерни, кріплення повинні витримувати мінімальні навантаження, як вони визначені в пунктах 6.8.2.1.11-6.8.2.1.13, 6.8.2.1.15 і 6.8.2.1.16.

9.7.4 Вирівнювання електричних потенціалів транспортних засобів FL

Металеві цистерни або цистерни з армованих волокном пластмас автоцистерн FL і елементи транспортних засобів-батарей FL повинні бути приєднані до шасі за допомогою принаймні одного міцного електричного кабелю. Слід уникати будь-якого металевого контакту, здатного викликати електрохімічну корозію.

ПРИМІТКА: Див. також пункти 6.13.1.2 і 6.13.2.14.3.

9.7.5 Стійкість автоцистерн

9.7.5.1 Загальна ширина площі опори на ґрунт (відстань між зовнішніми точками контакту із ґрунтом правої й лівої шин однієї осі) осі з найбільшою шириною повинна дорівнювати щонайменше 90% висоти центру ваги навантаженої автоцистерни. У випадку зчленованих транспортних засобів навантаження на осі елемента конструкції навантаженого напівпричепа не повинно перевищувати 60% номінальної повної маси всього зчленованого транспортного засобу в завантаженому стані.

9.7.5.2 Крім того, автоцистерни із вбудованими цистернами місткістю більше 3 м³, призначені для перевезення небезпечних вантажів у рідкому або розплавленому стані, випробувані під тиском менше 4 бар, повинні відповідати технічним вимогам Правил № 111 ООН² відносно поперечної стійкості із внесеними в них виправленнями, з дотриманням вказаних у них строків застосування. Ці вимоги застосовуються до автоцистерн, уперше зареєстрованих починаючи з 1 липня 2003 року.

9.7.6 Захист транспортних засобів із заднього боку

Транспортний засіб повинен бути оснащений із заднього боку по всій ширині цистерни бампером, що у достатньому ступені охороняє від ударів ззаду. Відстань між задньою стінкою цистерни й задньою частиною бампера повинна становити не менше 100 мм (ця відстань відмірюється від крайньої задньої точки стінки цистерни або від виступаючої арматури, що стикається з речовиною, що перевозиться). Бампер не потрібен для транспортних засобів із самоскидною цистерною для перевезення порошкоподібних або гранульованих речовин і самоскидних вакуумних цистерн для відходів із заднім розвантаженням, якщо задня арматура корпусу оснащена засобом захисту, що забезпечує такий же самий захист корпусу, як і бампер.

ПРИМІТКА 1: Це положення не застосовується до транспортних засобів, використовуваних для перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах, БЕГК або переносних цистернах.

ПРИМІТКА 2: Відносно захисту цистерн від ушкоджень, викликуваних ударами збоку або перекиданням, див. пункти 6.8.2.1.20 і 6.8.2.1.21 або, у випадку переносних цистерн, пункти 6.7.2.4.3 і 6.7.2.4.5.

9.7.7 Паливні обігрівальні прилади

9.7.7.1 Паливні обігрівальні прилади повинні відповідати вимогам пунктів 9.2.4.8.1, 9.2.4.8.2, 9.2.4.8.5 і наступним вимогам:

a) вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія;

b) прилад може відключатися із зовнішнього боку вантажного відділення; і

Крім того, ці прилади, встановлені на транспортних засобах FL, повинні відповідати вимогам пунктів 9.2.4.8.3 і 9.2.4.8.4.

9.7.7.2 Якщо транспортний засіб призначений для перевезення небезпечних вантажів, яким приписано знак небезпеки зразка № 1.5, 3, 4.1, 4.3, 5.1 або 5.2, то паливні резервуари, джерела живлення, заборники повітря для спалювання палива або обігріву, а також вихлопні труби (їх випускні отвори), що вимагаються для функціонування паливного обігрівального приладу, не повинні встановлюватися у вантажному відділенні. Необхідно забезпечити, щоб отвір для випуску нагрітого повітря не блокувався вантажем. Температура, до якої нагрівається вантаж, не повинна перевищувати 50 °С. Обігрівальні прилади, установлені усередині вантажних відділень, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб в умовах експлуатації не відбувалося займання вибухонебезпечної атмосфери.

9.7.8 Електрообладнання

9.7.8.1 Електрообладнання, наявне на транспортних засобах FL, повинно відповідати належним вимогам пунктів 9.2.2.1, 9.2.2.2, 9.2.2.4, 9.2.2.5, 9.2.2.6, 9.2.2.8 і 9.2.2.9.1.

Однак будь-які додаткові елементи електрообладнання транспортного засобу або його модифікації повинні відповідати вимогам відносно електричного обладнання відповідної групи й відповідного температурного класу залежно від речовин, які будуть перевозитися.

ПРИМІТКА: Відносно перехідних положень див. також розділ 1.6.5.

9.7.8.2 Електрообладнання, наявне на транспортних засобах FL, розташоване в зонах, у яких існує або може існувати вибухонебезпечна атмосфера в концентраціях, що вимагають вживання особливих заходів обережності, повинне бути придатним для використання в небезпечній зоні. Таке обладнання повинне відповідати загальним вимогам стандарту МЕК 60079, частини 0 і 14, а також застосовним додатковим вимогам стандарту МЕК 60079, частини 1, 2, 5, 6, 7, 11, 18, 26 або 28. Повинні виконуватися вимоги відносно електричного обладнання відповідної групи й відповідного температурного класу залежно від речовин, які будуть перевозитися.

Для цілей застосування стандарту МЕК 60079, частина 14, використовують наступну класифікацію:

ЗОНА 0

Внутрішній простір секцій цистерн, фітингів для наповнення й спорожнювання й парозбиральних трубопроводів.

ЗОНА 1

Внутрішній простір шаф з арматурами, використовуваними для наповнення й спорожнювання, і зона, розташована в межах 0,5 м від вентиляційних пристроїв і клапанів скидання тиску.

9.7.8.3 Електрообладнання, що постійно знаходиться під напругою, включаючи з’єднувальні проводи, розташоване за межами зон 0 і 1, повинне відповідати вимогам для зони 1 відносно електрообладнання в цілому або вимогам для зони 2 відносно електрообладнання, розташованого в кабіні водія, відповідно до стандарту МЕК 60079, частина 14. Повинні виконуватися вимоги відносно електричного обладнання відповідної групи залежно від речовин, які будуть перевозитися.

9.7.9 Додаткові вимоги із забезпечення безпеки, що стосуються транспортних засобів FL і EX/III

9.7.9.1 Такі транспортні засоби повинні бути обладнані автоматичною системою пожежогасіння для відсіку, в якому розташовано двигун внутрішнього згоряння, що приводить транспортний засіб у рух:

a) транспортні засоби FL, що перевозять скраплені та стиснені займисті гази з класифікаційним кодом, що містить літеру F;

b) транспортні засоби FL, що перевозять займисті рідини групи упакування I або групи упакування II; та

c) транспортні засоби EX/III.

9.7.9.2 Такі транспортні засоби повинні бути обладнані теплозахистом, здатним стримати поширення вогню від коліс:

b) транспортні засоби FL, що перевозять займисті рідини групи упакування I або групи упакування II; та

c) транспортні засоби EX/III.

ПРИМІТКА: Мета полягає в тому, щоб уникнути, наприклад за допомогою теплозахисних екранів або інших еквівалентних систем, поширення вогню на вантаж:

a) шляхом прямого поширення від колеса на вантаж; або

b) шляхом непрямого поширення від колеса на кабіну й далі на вантаж.

ГЛАВА 9.8

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ УКОМПЛЕКТОВАНИХ І ДОУКОМПЛЕКТОВАНИХ MEMU

9.8.1 Загальні положення

На додаток до самого транспортного засобу або вузлів ходової частини, що його замінюють, змішувально-зарядна машина (MEMU) складається з однієї або декількох цистерн і контейнерів для масових вантажів, їх елементів обладнання й фітингів для їх кріплення до транспортного засобу або до вузлів ходової частини.

9.8.2 Вимоги, що стосуються цистерн і контейнерів для масових вантажів

Цистерни, контейнери для масових вантажів і спеціальні відділення для упаковок вибухових речовин і виробів MEMU повинні відповідати вимогам глави 6.12.

9.8.3 Вирівнювання електричних потенціалів MEMU

Цистерни, контейнери для масових вантажів і спеціальні відділення для упаковок вибухових речовин і виробів, виготовлені з металу або армованої волокном пластмаси, повинні бути з’єднані із шасі за допомогою, щонайменше, одного надійного електричного з’єднання. Слід уникати будь-якого металевого контакту, здатного викликати електрохімічну корозію або реакцію з небезпечними вантажами, що перевозяться в цистернах і контейнерах для масових вантажів.

9.8.4 Стійкість MEMU

Загальна ширина площі опори на ґрунт (відстань між зовнішніми точками контакту із ґрунтом правої й лівої шин однієї осі) повинна дорівнювати, щонайменше, 90% висоти центру ваги навантаженого транспортного засобу. У випадку зчленованих транспортних засобів навантаження на осі несучого елемента конструкції навантаженого напівпричепа не повинна перевищувати 60% номінальної повної маси всього зчленованого транспортного засобу в завантаженому стані.

9.8.5 Захист MEMU із заднього боку

Транспортний засіб повинен бути оснащений із заднього боку по всій ширині цистерни бампером, що у достатньому ступені захищає від ударів ззаду. Відстань між задньою стінкою цистерни й задньою частиною бампера повинна становити не менше 100 мм (ця відстань відміряється від крайньої задньої точки стінки цистерни або від захисної арматури, що стикається з речовиною, що перевозиться). Бампер не потрібен для транспортних засобів із самоскидною цистерною із заднім розвантаженням, якщо задня арматура корпусу оснащена засобом захисту, що забезпечує такий же самий захист корпусу, як бампер.

ПРИМІТКА: Це положення не застосовується до MEMU у тому випадку, якщо цистерни належним чином захищені від ударів ззаду за допомогою інших засобів, наприклад механізмів або трубопроводів, що не містять небезпечні вантажі.

9.8.6 Паливні обігрівальні прилади

9.8.6.1 Паливні обігрівальні прилади повинні відповідати вимогам пунктів 9.2.4.8.1, 9.2.4.8.2, 9.2.4.8.5, 9.2.4.8.6 і наступним вимогам:

a) вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія;

b) прилад повинен відключатися із зовнішнього боку відділення MEMU; і

9.8.6.2 Паливні баки, джерела живлення, заборники повітря для спалювання палива або обігріву, а також вихлопні труби (їх випускні отвори), що вимагаються для функціонування паливного обігрівального приладу, не повинні встановлюватися у вантажних відділеннях, що містять цистерни. Необхідно забезпечити, щоб отвір для випуску нагрітого повітря не блокувався. Температура, до якої нагрівається будь-яке обладнання, не повинна перевищувати 50 °С. Обігрівальні прилади, установлені усередині відділень, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб в умовах експлуатації не відбувалося займання будь-якої вибухонебезпечної атмосфери.

9.8.7 Додаткові вимоги по забезпеченню безпеки

9.8.7.1 MEMU повинні бути оснащені автоматичними системами пожежогасіння для відсіку двигуна.

9.8.7.2 Повинен забезпечуватися захист вантажу від загоряння шин за допомогою металевих теплозахисних екранів.

9.8.8 Додаткові вимоги по забезпеченню охорони

Технологічне обладнання й спеціальні відділення MEMU повинні бути оснащені замками.

^[1] Документ Організації Об’єднаних Націй ЕСЕ/TRANS/WP.29/78/Rev.3.

^[2] Правила № 105 ООН (Єдині приписання, що стосуються офіційного затвердження транспортних засобів, призначених для перевезення небезпечних вантажів, у відношенні конструктивних особливостей).

^[3] Правила № 13 ООН (Єдині приписання, що стосуються офіційного затвердження транспортних засобів категорій M, N і O у відношенні гальмування).

² Правила № 105 ООН (Єдині приписання, що стосуються офіційного затвердження транспортних засобів, призначених для перевезення небезпечних вантажів, у відношенні конструктивних особливостей).

^[4] З Керівними вказівками щодо заповнення свідоцтв про допущення до перевезення, можна ознайомитися на веб-сайті секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй (https://unece.org/guidelines-telematics-application-standards-construction-and-approval-vehicles-calculation-risks).

¹ Правила № 100 ООН (єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження транспортних засобів стосовно особливих вимог до електричного приводу).

² Стандарт ISO 4009, на який є посилання в указаному стандарті, не застосовується.

³ Правила № 55 ООН (Єдині приписання, що стосуються офіційного затвердження механічних деталей зчіпних пристроїв складів транспортних засобів).

⁴ Вимоги стандарту МЕК 60079, частина 14, не превалюють над вимогами цієї частини.

⁵ Правила № 13 ООН (Єдині приписання, що стосуються офіційного затвердження транспортних засобів категорій M, N і O у відношенні гальмування).

⁶ Правила № 34 ООН (Єдині приписання, що стосуються офіційного затвердження транспортих засобів у відношенні запобігання небезпеці виникнення пожежі).

⁷ Правила № 110 ООН (Єдині приписання, що стосуються офіційного затвердження:

I. елементів спеціального обладнання автотранспортних засобів, двигуни яких працюють на компримірованому природному газі (КПГ) та/або скрапленому природному газі (СПГ);

II. транспортних засобів щодо встановлення елементів спеціального обладнання офіційно затвердженого типу для використання в їх двигунах компримірованого природного газу (КПГ) та/або скрапленого природного газу (СПГ)).

⁸ Правила № 67 ООН (Єдині приписання, що стосуються:

I. Офіційного затвердження спеціального обладнання транспортних засобів категорій M і N, двигуни яких працюють на скрапленому нафтовому газі.

II. Офіційного затвердження транспортних засобів категорій M і N, оснащених спеціальним обладнанням для використання скрапленого нафтового газу у якості палива, у відношенні встановлення такого обладнання).

⁷ Правила № 110 ООН (Єдині приписання, що стосуються офіційного затвердження:

⁸ Правила № 67 ООН (Єдині приписання, що стосуються:

¹ Правила № 100 ООН (Єдині технічні приписи, що стосуються офіційного затвердження транспортних засобів стосовно особливих вимог до електричного приводу).

⁹ Правила № 122 ООН (Єдиних приписань, що стосуються офіційного затвердження транспортних засобів категорій M, N і O щодо їх систем опалення).

¹⁰ Правила № 89 ООН (Єдиних приписань, що стосуються офіційного затвердження:

I. Транспортних засобів щодо обмеження їх максимальної швидкості або їх регулювальної функції обмеження швидкості.

II. Транспортних засобів щодо встановлення пристрою обмеження швидкості (ПОШ) або регулювального пристрою обмеження швидкості (РПОШ) офіційно затвердженого типу.

III. Пристроїв обмеження швидкості (ПОШ) і регулювальних пристроїв обмеження швидкості (РПОШ)).

¹ У випадку займистого матеріалу ця вимога вважається виконаною, якщо згідно з процедурою, вказаною в стандарті ISO 3795:1989 «Автотранспортні засоби, а також сільськогосподарські й лісні трактори і техніка – Визначення горючості внутрішніх матеріалів», зразки брезенту мають швидкість горіння не більше 100 мм/хв.

¹Для цілей розрахунків g = 9,81 м/с².

¹ Для цілей розрахунків g = 9,81 м/с².

² Правила № 111 ООН: Єдині приписання, що стосуються офіційного затвердження автоцистерн категорій N і О у відношенні їх стійкості до перекидання.

Навчання ADR

ЧАСТИНА 9

Вимоги, що стосуються конструкції транспортних засобів і їх допущення до перевезення

ГЛАВА 9.1

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, ВИЗНАЧЕННЯ Й ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОПУЩЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДО ПЕРЕВЕЗЕННЯ

ГЛАВА 9.2

ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ КОНСТРУКЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

ГЛАВА 9.3

ГЛАВА 9.4

ГЛАВА 9.5

ГЛАВА 9.6

ГЛАВА 9.7

ГЛАВА 9.8

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ УКОМПЛЕКТОВАНИХ І ДОУКОМПЛЕКТОВАНИХ MEMU

Рекомендуемые товары