ДОДАТОК В

ПОЛОЖЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ТРАНСПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ Й ТРАНСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

ЧАСТИНА 8

Вимоги, що стосуються екіпажів, обладнання й експлуатації транспортних засобів, а також документації

ГЛАВА 8.1

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ТРАНСПОРТНИХ ОДИНИЦЬ І ЇХ ОБЛАДНАННЯ

8.1.1 Транспортні одиниці

Транспортна одиниця, завантажена небезпечними вантажами, у жодному разі не повинна включати більше одного причепа (або напівпричепа).

8.1.2 Документи, що знаходяться на транспортній одиниці

8.1.2.1 Крім документів, що приписані іншими правилами, на транспортній одиниці повинні бути наступні документи:

a) транспортні документи, приписані в розділі 5.4.1, на всі небезпечні вантажі, що перевозяться;

b) письмові інструкції, приписані в розділі 5.4.3;

c) (Зарезервовано)

d) посвідчення особи кожного члена екіпажу транспортного засобу з фотографією відповідно до підрозділу 1.10.1.4.

8.1.2.2 На транспортній одиниці повинні також бути наступні документи, якщо положення ДОПНВ вимагають їх складання:

a) свідоцтво про допущення до перевезення, передбачене в розділі 9.1.3, на кожну транспортну одиницю або її елемент;

b) свідоцтво про підготовку водія, приписане в розділі 8.2.1;

c) копія затвердження, виданого компетентним органом, коли це потрібно відповідно до пунктів 5.4.1.2.1 с) або d) або 5.4.1.2.3.3.

8.1.2.3 Письмові інструкції, приписані в розділі 5.4.3, повинні зберігатися в легкодоступному місці.

8.1.2.4 (Виключено)

8.1.3 Розміщення великих знаків небезпеки й маркування

На кожній транспортній одиниці, що перевозить небезпечні вантажі, повинні бути розміщені великі знаки небезпеки й маркування відповідно до положень розділу 5.3.

8.1.4 Протипожежне обладнання

8.1.4.1 У нижченаведеній таблиці містяться мінімальні приписи відносно переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів¹ A, B і C, які застосовуються до транспортних одиниць, що перевозять небезпечні вантажі, за винятком тих, які згадано в пункті 8.1.4.2:

(1)	(2)	(3)	(4)	(5)
Максимально припустима маса транспортної одиниці	Мінімальне число вогнегасників	Мінімальна сукупна ємність на транспортну одиницю	Вогнегасник, придатний для гасіння пожежі у відсіку двигуна або кабіні. Принаймні один вогнегасник мінімальною ємністю:	Вимога у відношенні додаткового(их) вогнегасника(ів). Принаймні один вогнегасник мінімальною ємністю:
≤ 3,5 т	2	4 кг	2 кг	2 кг
> 3,5 т ≤ 7,5 т	2	8 кг	2 кг	6 кг
> 7,5 т	2	12 кг	2 кг	6 кг
Ємність зазначено для вогнегасників, що працюють на сухому порошку (у випадку будь-якої іншого придатного вогнегасного складу ємність повинна бути еквівалентною).

8.1.4.2 На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі відповідно до пункту 1.1.3.6, повинен бути один переносний вогнегасник для гасіння пожеж класів¹ А, В і С, мінімальна ємність якого становить 2 кг сухого порошку (або еквівалентна кількість будь-якого іншого придатного вогнегасного складу).

8.1.4.3 Переносні вогнегасники повинні бути придатні для використання на транспортному засобі й повинні задовольняти відповідним вимогам стандарту EN 3 «Переносні вогнегасники», частина 7 (EN 3-7:2004 + A1:2007).

Якщо транспортний засіб обладнано стаціонарним пристроєм для гасіння пожежі в двигуні, що самоспрацьовує або легко приводиться в дію, переносний вогнегасник необов’язково повинен бути придатний для гасіння пожежі в двигуні. Вогнегасні склади не повинні виділяти токсичних газів у кабіну водія або під впливом температури, що виникає під час пожежі.

8.1.4.4 Переносні вогнегасники, що відповідають положенням пунктів 8.1.4.1 або 8.1.4.2, повинні бути оснащені пломбою, що свідчить про те, що вони не використовувалися.

Вогнегасники повинні піддаватися перевіркам відповідно до затверджених національних стандартів, для того щоб гарантувати їх функціональну надійність. Вони повинні мати маркувальний знак, що вказує на відповідність стандарту, визнаному компетентним органом, і маркувальний знак, що вказує дату (місяць, рік) наступної перевірки або закінчення максимально припустимого терміну служби, залежно від конкретного випадку.

8.1.4.5 Вогнегасники повинні встановлюватися на транспортних одиницях таким чином, щоб вони в будь-який час були легко доступні для екіпажу транспортного засобу. Установлення повинне проводитися так, щоб вогнегасники були захищені від впливу погодних умов для уникнення зниження їх експлуатаційної надійності. Під час перевезення дата, вказана в пункті 8.1.4.4, не повинна бути прострочена.

8.1.5 Інше обладнання й засоби індивідуального захисту

8.1.5.1 Кожна транспортна одиниця, що перевозить небезпечні вантажі, повинна бути оснащена предметами спорядження для загального й індивідуального захисту відповідно до пункту 8.1.5.2. Предмети спорядження повинні вибиратися відповідно до номера знака небезпеки вантажу, що перевозиться. Номера знаків вказано в транспортному документі.

8.1.5.2 На транспортній одиниці повинне перевозитися наступне спорядження:

– для кожного транспортного засобу – противідкотний упор, розмір якого повинен відповідати максимальній масі транспортного засобу й діаметру коліс;

– два попереджувальні знаки із власною опорою;

– рідина для промивання очей²; і

для кожного члена екіпажу транспортного засобу

– аварійний жилет (наприклад, жилет, описаний у стандарті EN ISO 20471);

– переносний освітлювальний прилад, що відповідає вимогам розділу 8.3.4;

– пара захисних рукавичок; і

– засіб захисту очей (наприклад, захисні окуляри).

8.1.5.3 Додаткове спорядження, необхідне для деяких класів:

– маска для аварійного покидання транспортного засобу³ для кожного члена екіпажу транспортного засобу, яка повинна перевозитися на транспортній одиниці у випадку знаків небезпеки 2.3 або 6.1;

– лопата⁴;

– дренажний уловлювач⁴;

– збірний контейнер⁴.

ГЛАВА 8.2

ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПІДГОТОВКИ ЕКІПАЖУ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

8.2.1 Сфера застосування й загальні вимоги до підготовки водіїв

8.2.1.1 Водії транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, повинні мати свідоцтво, що видане компетентним органом й засвідчує, що вони пройшли курс підготовки й склали іспит на знання спеціальних вимог, які повинні виконуватися під час перевезення небезпечних вантажів.

8.2.1.2 Водії транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, повинні пройти базовий курс підготовки. Підготовка здійснюється у вигляді курсів, затверджених компетентним органом. Основні цілі підготовки полягають у тому, щоб ознайомити водіїв з ризиками, пов’язаними з перевезенням небезпечних вантажів, і дати їм базову інформацію, необхідну для мінімізації виникнення події, а у випадку події – для вживання заходів, необхідних для забезпечення безпеки водія, інших людей і довкілля й для обмеження наслідків події. Ця підготовка, що включає індивідуальні практичні заняття, є базовою для всіх категорій водіїв і охоплює, щонайменше, теми, вказані в пункті 8.2.2.3.2. Компетентний орган може затвердити базові курси підготовки, що охоплюють тільки окремі небезпечні вантажі або окремий клас або класи небезпечних вантажів. Ці обмежені базові курси підготовки не дають права проходити курси підготовки, вказані в пункті 8.2.1.4.

8.2.1.3 Водії транспортних засобів або MEMU, що перевозять небезпечні вантажі у вбудованих або знімних цистернах місткістю більше 1 м³, водії транспортних засобів-батарей загальною місткістю більше 1 м³ і водії транспортних засобів або MEMU, що перевозять небезпечні вантажі, у контейнерах-цистернах, переносних цистернах або БЕГК індивідуальною місткістю більше 3 м³ на одній транспортній одиниці, повинні пройти спеціалізований курс підготовки з перевезення в цистернах, що охоплює, щонайменше, теми, вказані в пункті 8.2.2.3.3. Компетентний орган може затвердити спеціалізовані курси підготовки по цистернах, що охоплюють тільки окремі небезпечні вантажі або окремий клас або класи небезпечних вантажів. Ці обмежені спеціалізовані курси підготовки по цистернах не дають права проходити курси підготовки, вказані в пункті 8.2.1.4.

8.2.1.4 Водії транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі класу 1, за винятком речовин і виробів підкласу 1.4, група сумісності S, або класу 7, повинні пройти спеціалізовані курси підготовки, що охоплюють щонайменше теми, вказані в пункті 8.2.2.3.4 або 8.2.2.3.5, залежно від конкретного випадку.

8.2.1.5 Усі курси підготовки, практичні заняття й іспити, а також роль компетентних органів повинні відповідати положенням розділу 8.2.2.

8.2.1.6 Усі свідоцтва про підготовку, що відповідають вимогам цього розділу й видані відповідно до підрозділу 8.2.2.8 компетентним органом однієї з Договірних сторін, визнаються протягом терміну їх дії компетентними органами інших Договірних сторін.

8.2.2 Спеціальні вимоги до підготовки водіїв

8.2.2.1 Необхідні знання й навички здобуваються за допомогою теоретичних курсів і практичних занять. Для перевірки отриманих знань проводиться іспит.

8.2.2.2 Навчальна організація забезпечує гарні знання й урахування викладачами-інструкторами останніх змін у правилах перевезення небезпечних вантажів і у вимогах до підготовки персоналу для здійснення перевезення таких вантажів. Підготовка повинна бути пов’язана із практикою. Програма підготовки повинна відповідати затвердженню, вказаному в підрозділі 8.2.2.6, і ґрунтуватися на темах, вказаних у пунктах 8.2.2.3.2–8.2.2.3.5. Підготовка повинна також включати індивідуальні практичні заняття (див. пункт 8.2.2.3.8).

8.2.2.3 Структура підготовки

8.2.2.3.1 Підготовка проводиться у вигляді базового курсу підготовки й, за необхідності, спеціалізованих курсів підготовки. Базові курси підготовки й спеціалізовані курси підготовки можуть проводитися в рамках всеосяжних курсів підготовки, що проводяться на комплексній основі, в одні й ті ж самі строки й однією й тією ж самою навчальною організацією.

8.2.2.3.2 Базовий курс підготовки повинен охоплювати щонайменше наступні теми:

а) загальні вимоги, що регулюють перевезення небезпечних вантажів;

b) основні види небезпеки;

с) інформація про захист довкілля при здійсненні контролю над перевезенням відходів;

d) превентивні заходи й заходи щодо забезпечення безпеки при різних видах небезпеки;

e) заходи, вжиті у випадку аварії (надання першої допомоги, забезпечення безпеки дорожнього руху, основи використання захисного спорядження, письмові інструкції і т.д.);

f) маркування, знаки небезпеки, великі знаки небезпеки й таблички оранжевого кольору;

g) що необхідно і що забороняється робити водію під час перевезення небезпечних вантажів;

h) призначення й способи експлуатації технічного обладнання, встановленого на транспортних засобах;

i) заборона сумісного навантаження в один і той самий транспортний засіб або в один і той самий контейнер;

j) запобіжні заходи, вжиті при навантаженні й розвантаженні небезпечних вантажів;

k) загальна інформація, що стосується громадянської відповідальності;

l) інформація про мультимодальні перевезення;

m) обробка й укладання упаковок;

n) обмеження руху в тунелях і інструкції з поведінки в тунелях (запобігання подіям, безпека, дії у випадку пожежі або інших надзвичайних ситуацій і т.д.);

o) знання й розуміння заходів безпеки.

8.2.2.3.3 Спеціалізований курс підготовки з перевезення в цистернах повинен охоплювати, щонайменше такі теми:

a) поведінка транспортних засобів під час руху, включаючи переміщення вантажу;

b) спеціальні вимоги, встановлені до транспортних засобів;

c) загальні теоретичні знання у сфері різних систем наповнення й спорожнювання;

d) спеціальні додаткові положення, що регулюють використання транспортних засобів (свідоцтво про допущення; маркування, що свідчить про допущення; великі знаки небезпеки й таблички оранжевого кольору і т.д.).

8.2.2.3.4 Спеціалізований курс підготовки з перевезення речовин і виробів класу 1 повинен охоплювати, щонайменше такі теми:

a) види небезпеки, характерні для вибухових і піротехнічних речовин і виробів;

b) спеціальні вимоги, встановлені до сумісного навантаження речовин і виробів класу 1.

8.2.2.3.5 Спеціалізований курс підготовки з перевезення радіоактивних матеріалів класу 7 повинен охоплювати, щонайменше такі теми:

a) види небезпеки, характерні для іонізуючого випромінювання;

b) спеціальні вимоги, встановлені до упакування, обробки, сумісного навантаження й укладання радіоактивних матеріалів;

c) спеціальні заходи, вжиті у випадку аварії під час перевезення радіоактивних матеріалів.

8.2.2.3.6 Тривалість одного заняття становить, як правило, 45 хвилин.

8.2.2.3.7 Щодня дозволяється проводити, як правило, не більше восьми занять.

8.2.2.3.8 Індивідуальні практичні заняття повинні проводитися у зв’язку з теоретичною підготовкою й повинні охоплювати, щонайменше, надання першої допомоги, гасіння пожежі й заходи, вжиті у випадку події або аварії.

8.2.2.4 Програма початкової підготовки

8.2.2.4.1 Мінімальна тривалість теоретичної частини кожного початкового курсу підготовки або всеосяжного курсу підготовки повинна становити:

Базовий курс підготовки	18 занять
Спеціалізований курс підготовки з перевезення в цистернах	12 занять
Спеціалізований курс підготовки з перевезення речовин і виробів класу 1	8 занять
Спеціалізований курс підготовки з перевезення радіоактивних матеріалів класу 7	8 занять

У випадку базового курсу підготовки й спеціалізованого курсу підготовки з перевезення в цистернах для практичних занять, вказаних у пункті 8.2.2.3.8, потрібно передбачити додаткові заняття, кількість яких буде залежати від числа водіїв, яких навчають.

8.2.2.4.2 Загальна тривалість всеосяжного курсу підготовки може визначатися компетентним органом, який не повинен змінювати тривалість базового курсу підготовки й спеціалізованого курсу підготовки з перевезення в цистернах, але може доповнювати їх вкороченими спеціалізованими курсами підготовки по класах 1 і 7.

8.2.2.5 Програма перепідготовки

8.2.2.5.1 Перепідготовка, що організовується на регулярній основі, має на меті обновити наявні у водіїв знання; вона повинна охоплювати останні зміни у сфері техніки й законодавства, а також зміни, пов’язані з речовинами, що перевозяться.

8.2.2.5.2 Тривалість перепідготовки, включаючи індивідуальні практичні заняття, повинна становити не менше двох днів у випадку всеосяжного курсу підготовки або щонайменше половину часу, виділеного на відповідний базовий або спеціалізований курс початкової підготовки й зазначеного в пункті 8.2.2.4.1 для окремих курсів підготовки.

8.2.2.5.3 Водій може замінити курс перепідготовки й іспит з перепідготовки відповідним курсом початкової підготовки й іспитом з курсу початкової підготовки.

8.2.2.6 Затвердження курсів підготовки

8.2.2.6.1 Курси підготовки підлягають затвердженню компетентним органом.

8.2.2.6.2 Затвердження видається тільки на підставі письмових заяв.

8.2.2.6.3 До заяви із проханням про затвердження додаються наступні документи:

a) докладна програма підготовки, у якій вказуються досліджувані теми, розклад заняття й плановані методи навчання;

b) кваліфікація й профіль діяльності навчального персоналу;

c) інформація про приміщення, у яких проводяться курси, і навчальні матеріали, а також про засоби, використовувані для практичних занять;

d) умови участі в заняттях, наприклад число учасників.

8.2.2.6.4 Компетентний орган організує контроль за навчанням і проведенням іспитів.

8.2.2.6.5 Затвердження видається в письмовій формі компетентним органом при дотриманні, зокрема таких умов:

a) підготовка здійснюється відповідно до документів, прикладених до заяви;

b) компетентному органу надається право направляти призначених ним осіб для присутності на курсах підготовки й іспитах;

c) компетентний орган завчасно сповіщається про строки й місце проведення кожного курсу підготовки;

d) затвердження може бути відкликано у випадку недотримання умов затвердження.

8.2.2.6.6 В документі про затвердження вказується, чи йде мова про базові або спеціалізовані курси підготовки, початкові курси підготовки або про курси перепідготовки й чи обмежуються ці курси окремими небезпечними вантажами або окремим класом або класами небезпечних вантажів.

8.2.2.6.7 Якщо після затвердження курсу підготовки навчальна організація має намір внести які-небудь зміни в ті або інші деталі, що враховувалися при затвердженні, то вона повинна спочатку одержати відповідний дозвіл компетентного органу. Це стосується, зокрема, змін у програмі підготовки.

8.2.2.7 Іспити

8.2.2.7.1 Іспити з базового курсу початкової підготовки

8.2.2.7.1.1 Після завершення базової підготовки, включаючи практичні заняття, проводяться іспити з відповідного базового курсу підготовки.

8.2.2.7.1.2 У ході іспиту кандидат повинен показати, що він має знання, розуміння й практичні навички, якими повинен володіти професійний водій транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, як передбачено базовим курсом підготовки.

8.2.2.7.1.3 Із цією метою компетентний орган підготовлює каталог питань по темах, коротко викладених у пункті 8.2.2.3.2. Екзаменаційні питання повинні вибиратися із цього каталогу. До відповідного іспиту кандидати не повинні знати змісту питань, обраних з каталогу.

8.2.2.7.1.4 За всеосяжним курсом підготовки може проводитися єдиний іспит.

8.2.2.7.1.5 Кожний компетентний орган здійснює контроль за проведенням іспиту, включаючи, якщо необхідно, інфраструктуру й організацію іспитів з використанням електронних засобів згідно з пунктом 8.2.2.7.1.8, якщо планується їх проводити.

8.2.2.7.1.6 Екзамен проводиться або у формі письмового іспиту, або у формі комбінованого письмового й усного іспиту. Кожному кандидату задається не менше 25 письмових питань за базовим курсом підготовки. Якщо іспит проводиться після проходження курсу перепідготовки, задається не менше 15 письмових питань. Ці іспити тривають щонайменше 45 і 30 хвилин відповідно. Питання можуть різнитися по ступеню складності й мати неоднакову вагу при оцінці результатів.

8.2.2.7.1.7 За проведенням кожного іспиту здійснюється спостереження. Будь-які маніпуляції й обман повинні бути виключені, наскільки це можливо. Необхідно забезпечити засвідчення особи кандидата. Усі екзаменаційні документи повинні бути зареєстровані й зберігатися в роздрукованому вигляді або у вигляді електронного файлу.

8.2.2.7.1.8 Письмові іспити можуть проводитися, повністю або частково, як іспити з використанням електронних засобів, під час яких відповіді реєструються й оцінюються за допомогою методів електронної обробки інформації (ЕОІ), за умови виконання наступних вимог:

a) апаратне й програмне обладнання перевіряється й затверджується компетентним органом;

b) забезпечується належне технічне функціонування. Слід передбачити й уточнити процедуру продовження іспиту у випадку відмови пристроїв і додатків. Пристрої для введення даних не повинні мати функцію допомоги (наприклад, функцію електронного пошуку); надаване обладнання не повинно дозволяти кандидатам зв’язуватися з будь-яким іншим пристроєм під час іспиту;

c) повинні реєструватися остаточні введення даних кожного кандидата. Визначення результатів повинно бути прозорим;

d) електронні засоби можуть використовуватися тільки в тому випадку, якщо вони надані організацією, що проводить іспит. Кандидат не має права вводити які-небудь додаткові дані в надані йому електронні засоби; кандидат може тільки відповідати на задані питання.

8.2.2.7.2 Іспити зі спеціалізованих курсів підготовки з перевезення в цистернах або з перевезення речовин і виробів класу 1 або радіоактивних матеріалів класу 7

8.2.2.7.2.1 Після складання іспиту з базового курсу підготовки й після проходження спеціалізованого курсу підготовки з перевезення в цистернах або з перевезення речовин і виробів класу 1 або радіоактивних матеріалів класу 7 кандидат допускається до складання іспиту, що відповідає підготовці.

8.2.2.7.2.2 Цей іспит проводиться й контролюється на підставі тих же самих вимог, які викладено в пункті 8.2.2.7.1. У каталозі питань повинні бути вказані теми, коротко викладені в пунктах 8.2.2.3.3, 8.2.2.3.4 і 8.2.2.3.5, залежно від конкретного випадку.

8.2.2.7.2.3 У ході кожного іспиту зі спеціалізованого курсу підготовки задається не менше 15 письмових питань. Якщо іспит проводиться після проходження курсу перепідготовки, задається не менше 10 письмових питань. Ці іспити тривають щонайменше 30 і 20 хвилин відповідно.

8.2.2.7.2.4 Якщо іспит проводиться за обмеженим базовим курсом підготовки, то іспит зі спеціалізованого курсу підготовки обмежується в такій же мірі.

8.2.2.8 Свідоцтво про підготовку водія

8.2.2.8.1 Свідоцтво, вказане в пункті 8.2.1.1, видається:

а) після завершення базового курсу підготовки за умови успішного складання кандидатом іспиту відповідно до пункту 8.2.2.7.1;

b) після завершення, залежно від конкретного випадку, спеціалізованого курсу підготовки з перевезення в цистернах або з перевезення речовин і виробів класу 1 або радіоактивних матеріалів класу 7, або після одержання знань, вказаних у спеціальних положеннях S1 і S11, викладених у главі 8.5, за умови успішного складання кандидатом іспиту відповідно до пункту 8.2.2.7.2;

c) після завершення, залежно від конкретного випадку, обмеженого базового курсу підготовки або обмеженого спеціалізованого курсу підготовки з перевезення в цистернах за умови успішного складання кандидатом іспиту відповідно до пункту 8.2.2.7.1 або 8.2.2.7.2. У виданому свідоцтві повинна чітко вказуватися сфера його дії, обмежена відповідними небезпечними вантажами або класом (класами) небезпечних вантажів.

8.2.2.8.2 Термін дії свідоцтва про підготовку водія становить п’ять років з дати складання водієм іспиту з базового або всеосяжного курсу початкової підготовки.

Термін дії свідоцтва продовжується, якщо водій надає підтвердження проходження ним перепідготовки відповідно до підрозділу 8.2.2.5 і якщо він склав іспит відповідно до підрозділу 8.2.2.7 у таких випадках:

а) протягом дванадцяти місяців до закінчення терміну дії свідоцтва. Компетентний орган видає нове свідоцтво на п’ять років, термін дії якого починається з дати закінчення терміну дії попереднього свідоцтва;

b) до початку дванадцятимісячного періоду, що передує даті закінчення терміну дії свідоцтва. Компетентний орган видає нове свідоцтво на п’ять років, термін дії якого починається з дати складання іспиту з курсу перепідготовки.

Якщо водій розширює сферу дії свого свідоцтва протягом строку його дії шляхом виконання вимог пункту 8.2.2.8.1 b) і с), термін дії нового свідоцтва залишається таким же самим, як і термін дії попереднього свідоцтва. Якщо водій склав іспит зі спеціалізованого курсу підготовки, ця спеціалізація дійсна до дати закінчення терміну дії свідоцтва.

8.2.2.8.3 Свідоцтво повинне відповідати зразку, що міститься в пункті 8.2.2.8.5. Його розміри повинні відповідати стандарту ISO 7810:2003 ID-1, і воно повинне бути виготовлене із пластику. Колір повинен бути білим, шрифт – чорним. На свідоцтво повинен наноситися додатковий елемент захисту, такий як голограма, відбиток зображення, видимого тільки при ультрафіолетовому освітленні, або гільоширний рисунок.

8.2.2.8.4 Свідоцтво повинне бути складене мовою (мовами) або однією з мов країни, компетентний орган якої видав свідоцтво. Якщо жодна із цих мов не є англійською, німецькою або французькою, найменування свідоцтва, заголовок пункту 8 і заголовки на зворотному боці повинні бути складені англійською, німецькою або французькою мовою.

8.2.2.8.5 Зразок свідоцтва про підготовку для водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі

Лицьовий бік
Зворотний бік

* Замінити текст відповідними даними.

** Відмітний знак, використовуваний на транспортних засобах, що знаходяться у міжнародному русі (для сторін Конвенції 1968 року про дорожній рух або Конвенції 1949 року про дорожній рух, що направили повідомлення про такий знак Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй на підставі відповідно статті 45 (4) або додатка 4 цих конвенцій).

8.2.2.8.6 Договірні сторони передають секретаріату ЄЕК ООН приклад національного зразка кожного свідоцтва, призначеного для видачі відповідно до цього розділу. Договірні сторони передають також пояснення, що дозволяють перевіряти відповідність свідоцтв переданим прикладам зразків. Секретаріат розміщає цю інформацію на своєму веб-сайті.

8.2.3 Підготовка осіб, що беруть участь в автомобільному перевезенні небезпечних вантажів, крім водіїв, що мають свідоцтво відповідно до розділу 8.2.1

Особи, обов’язки яких пов’язані з автомобільним перевезенням небезпечних вантажів, повинні відповідно до глави 1.3 одержати підготовку у сфері вимог, що регулюють перевезення таких вантажів, пропорційно їх обов’язкам і функціям. Ця вимога поширюється на осіб, найнятих на роботу автотранспортним підприємством або відправником вантажу, працівників, що займаються навантаженням або розвантаженням небезпечних вантажів, працівників транспортно-експедиторських і вантажних агентств, а також водіїв транспортних засобів, що беруть участь в автомобільному перевезенні небезпечних вантажів, крім водіїв, що мають свідоцтво відповідно до розділу 8.2.1.

ГЛАВА 8.3

РІЗНІ ВИМОГИ, ЯКІ ПОВИННІ ВИКОНУВАТИСЯ ЕКІПАЖЕМ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

8.3.1 Пасажири

На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі, забороняється транспортувати людей, крім членів екіпажу транспортного засобу.

8.3.2 Використання протипожежних засобів

Члени екіпажу транспортного засобу повинні вміти користуватися протипожежними засобами.

8.3.3 Заборона розкриття упаковок

Водію й помічнику водія забороняється розкривати упаковки, що містять небезпечні вантажі.

8.3.4 Переносні освітлювальні прилади

Використовувані переносні освітлювальні прилади не повинні мати металевих поверхонь, здатних призводити до іскроутворення.

8.3.5 Заборона куріння

Під час обробки вантажів забороняється курити поблизу транспортних засобів і усередині транспортних засобів. Заборона куріння також поширюється на використання електронних сигарет і аналогічних пристроїв.

8.3.6 Робота двигуна під час навантаження або розвантаження

За винятком випадків, коли використання двигуна необхідно для приведення в дію насосів або інших механізмів, що забезпечують завантаження або розвантаження транспортного засобу, і коли це дозволяється законами країни, у якій знаходиться транспортний засіб, під час вантажно-розвантажувальних операцій двигун повинен бути виключений.

8.3.7 Використання стоянкових гальм і противідкотних упорів

Кожний транспортний засіб з небезпечними вантажами, що знаходиться на стоянці, повинен бути поставлений на стоянкове гальмо. Причепи, не оснащені гальмовою системою, повинні втримуватися в нерухливому стані за допомогою використання щонайменше одного противідкотного упора, опис якого міститься в пункті 8.1.5.2.

8.3.8 Використання електричних з’єднань

У випадку транспортної одиниці, що складається з автомобіля й причепа максимальною масою більше 3,5 т і обладнаною антиблокувальною гальмовою системою, транспортний засіб, що буксирує, і причіп повинні бути постійно з’єднані в ході перевезення за допомогою електричних з’єднань, вказаних у підрозділі 9.2.2.6.

ГЛАВА 8.4

ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ НАГЛЯДУ ЗА ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ

8.4.1 Транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі в кількостях, вказаних у спеціальних положеннях S1 (6) і S14–S24 глави 8.5 для конкретних вантажів згідно зі стовпчиком 19 таблиці А глави 3.2, повинні бути під наглядом або можуть ставитися на стоянку без нагляду на безпечному складі або в безпечних заводських приміщеннях. При відсутності таких умов стоянки транспортний засіб, після вживання відповідних заходів безпеки, може ставитися на стоянку в ізольованих місцях, що відповідають вимогам, викладеним у підпунктах а), b) або с) нижче, таких як:

а) автомобільна стоянка, що знаходиться під наглядом обслуговуючого персоналу, сповіщеного про характер вантажу й про місце знаходження водія;

b) автомобільна стоянка загального користування або приватна автомобільна стоянка, де ймовірність ушкодження даного транспортного засобу іншими транспортними засобами незначна; або

c) придатне відкрите місце осторонь від автодоріг загального користування й житла, через яке зазвичай не проходять люди й де вони не скупчуються.

Автомобільні стоянки, дозволені в підпункті b), повинні використовуватися тільки в тому випадку, якщо немає стоянок, передбачених у підпункті а), тоді як місця, передбачені в підпункті с), можуть використовуватися тільки в тому випадку, якщо немає стоянок, передбачених у підпунктах а) і b).

8.4.2 Завантажені MEMU повинні бути під наглядом або можуть ставитися на стоянку без нагляду на безпечному складі або в безпечних заводських приміщеннях. Ця вимога не поширюється на порожні неочищені MEMU.

ГЛАВА 8.5

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ОКРЕМИХ КЛАСІВ АБО РЕЧОВИН

Крім вимог, викладених у главах 8.1–8.4, до перевезення відповідних речовин або виробів застосовуються нижченаведені вимоги, якщо на них є посилання в стовпчику 19 таблиці А глави 3.2. У випадку виникнення протиріччя з вимогами глав 8.1–8.4 переважну силу мають вимоги цієї глави.

S1: Вимоги, що стосуються перевезення вибухових речовин і виробів (клас 1)

(1) Спеціальна підготовка водіїв транспортних засобів

Якщо відповідно до інших правил, що діють у країні, що є Договірною стороною, водій пройшов у рамках іншого режиму або для інших цілей еквівалентний курс підготовки, що охоплює теми, вказані в пункті 8.2.2.3.4, він може бути повністю або частково звільнений від необхідності проходження спеціалізованого курсу підготовки.

(2) Уповноважена особа

Якщо це передбачається національними правилами, компетентний орган країни, що є Договірною стороною ДОПНВ, може вимагати присутності на транспортному засобі за рахунок перевізника уповноваженої особи.

(3) Заборона куріння, використання вогню й відкритого полум’я

У випадку транспортних засобів, що перевозять речовини й вироби класу 1, забороняється курити, користуватися вогнем або відкритим полум’ям на цих транспортних засобах, поблизу них, а також під час навантаження й розвантаження таких речовин і виробів. Заборона куріння також поширюється на використання електронних сигарет і аналогічних пристроїв.

(4) Місця навантаження й розвантаження

a) Забороняється здійснювати навантаження й розвантаження речовин і виробів класу 1 у місці загального користування в забудованому районі без спеціального дозволу компетентних органів.

b) Забороняється здійснювати навантаження й розвантаження речовин і виробів класу 1 у місці загального користування поза забудованим районом без попереднього повідомлення про це компетентних органів, за винятком випадків, коли ці операції терміново є необхідними з міркувань безпеки.

с) Якщо з якої-небудь причини вантажно-розвантажувальні операції повинні здійснюватися в місці загального користування, різнорідні речовини й вироби повинні бути відділені один від одного з урахуванням знаків небезпеки.

d) Коли транспортні засоби, що перевозять речовини й вироби класу 1, зобов’язані зупинитися для здійснення вантажно-розвантажувальних операцій у місці загального користування, відстань між поставленими на стоянку транспортними засобами повинна становити не менше 50 м. Вимога, що стосується цієї відстані, не застосовується відносно транспортних засобів, що входять до складу однієї й тієї ж самої транспортної одиниці.

(5) Автоколони

а) При русі транспортних засобів, що перевозять речовини й вироби класу 1, у складі автоколони між транспортними одиницями, що йдуть одна за одною, повинна дотримуватися відстань не менше 50 м.

b) Компетентний орган може встановлювати правила, що стосуються порядку проходження автоколон або їх складу.

(6) Нагляд за транспортними засобами

Вимоги глави 8.4 застосовуються тільки в тому випадку, якщо в одному транспортному засобі перевозяться речовини й вироби класу 1 із загальною масою нетто вибухових речовин понад вказані нижче граничні значення:

Підклас 1.1:	0 кг
Підклас 1.2:	0 кг
Підклас 1.3, група сумісності C:	0 кг
Підклас 1.3, крім групи сумісності C:	50 кг
Підклас 1.4, крім перелічених нижче:	50 кг
Підклас 1.5:	0 кг
Підклас 1.6:	50 кг
Речовини й вироби підкласу 1.4, що відносяться до № ООН 0104, 0237, 0255, 0267, 0289, 0361, 0365, 0366, 0440, 0441, 0455, 0456, 0500, 0512 і 0513:	0 кг

У випадку змішаних партій вантажів найменше граничне значення, застосовуване до будь-яких речовин, що перевозяться, або виробів, використовується для всієї партії вантажів у цілому.

Крім того, за цими речовинами й виробами, коли на них поширюються положення розділу 1.10.3, повинен здійснюватися постійний нагляд відповідно до плану забезпечення безпеки, передбаченого у підрозділі 1.10.3.2, для того щоб запобігти будь-якій зловмисній дії й попередити водія й компетентні органи про небезпеку у випадку втрати вантажу або пожежі.

Ці вимоги не поширюються на порожню неочищену тару.

(7) Запирання транспортних засобів

Двері й тверді кришки у вантажних відділеннях транспортних засобів EX/II і всі отвори у вантажних відділеннях транспортних засобів EX/III, що перевозять речовини й вироби класу 1, повинні бути замкнені під час перевезення, за винятком періодів навантаження й розвантаження.

S2: Додаткові вимоги, що стосуються перевезення легкозаймистих рідин або займистих газів

(1) Переносні освітлювальні прилади

Забороняється вхід у вантажне відділення закритих транспортних засобів, що перевозять рідини з температурою спалаху не вище 60 °С або займисті речовини або вироби класу 2, з переносними освітлювальними приладами, крім приладів, сконструйованих і виготовлених таким чином, що виключається можливість займання легкозаймистих пар або займистих газів, які могли поширитися усередині транспортного засобу.

(2) Робота паливних обігрівальних приладів під час навантаження або розвантаження

Забороняється використовувати паливні обігрівальні прилади, установлені на транспортних засобах типу FL (див. частину 9), під час вантажно-розвантажувальних операцій, а також у місцях навантаження.

(3) Запобіжні заходи проти електростатичних зарядів

У випадку транспортних засобів типу FL (див. частину 9) до наповнення або спорожнювання цистерн повинні бути вжиті заходи для забезпечення належного електричного заземлення шасі транспортного засобу. Крім того, швидкість наповнення повинна обмежуватися.

S3: Спеціальні положення, що стосуються перевезення інфекційних речовин

Вимоги, викладені в стовпчиках 2, 3 і 5 таблиці, наведеної в пункті 8.1.4.1, і в розділі 8.3.4, не застосовуються.

S4: Див. розділ 7.1.7.

ПРИМІТКА: Це спеціальне положення S4 не застосовується до речовин, зазначених у підрозділі 3.1.2.6, якщо речовини стабілізуються шляхом додавання хімічних інгібіторів таким чином, щоб ТСПР перевищувала 50 °С. У цьому випадку також може знадобитися регулювання температури, якщо під час перевезення температура може перевищити 55 °С.

S5: Спеціальні положення, що стосуються в цілому перевезення радіоактивних матеріалів класу 7 тільки у звільнених упаковках (№ ООН 2908, 2909, 2910 і 2911)

Вимоги пункту 8.1.2.1 b), що стосуються письмових інструкцій, і розділів 8.2.1, 8.3.1 і 8.3.4 не застосовуються.

S6: Спеціальні положення, що стосуються в цілому перевезення радіоактивних матеріалів класу 7, крім їх перевезення у звільнених упаковках

Вимоги розділу 8.3.1 не застосовуються до транспортних засобів, що перевозять тільки упаковки, транспортні пакети або контейнери, оснащені знаками небезпеки категорії I-БІЛА.

Вимоги розділу 8.3.4 не застосовуються, якщо не існує додаткової небезпеки.

Інші додаткові вимоги або спеціальні положення

S7: (Виключено)

S8: Якщо на транспортній одиниці перевозиться більше 2 000 кг цих речовин, то слід, по можливості, не робити зупинок для цілей технічного обслуговування поблизу населених пунктів або місць скупчення людей. Тривала зупинка поблизу таких місць допускається тільки за згодою компетентних органів.

S9: Під час перевезення цих речовин слід, по можливості, не робити зупинок для цілей технічного обслуговування поблизу населених пунктів або місць скупчення людей. Тривала зупинка поблизу таких місць допускається тільки за згодою компетентних органів.

S10: Якщо це приписано законодавством країни, у якій знаходиться на стоянці транспортний засіб, у період із квітня по жовтень включно, коли транспортний засіб знаходиться на стоянці, упаковки повинні бути ефективно захищені від дії сонячних променів, наприклад за допомогою брезенту, що міститься на висоті не менше 20 см над вантажем.

S11: Якщо відповідно до інших правил, що діють у країні, що є Договірною стороною, водій пройшов у рамках іншого режиму або для інших цілей еквівалентний курс підготовки, що охоплює теми, вказані в пункті 8.2.2.3.5, він може бути повністю або частково звільнений від необхідності проходження спеціалізованого курсу підготовки.

S12: Застосовувати вимоги розділу 8.2.1, що стосуються підготовки водіїв, немає необхідності, якщо загальна кількість упаковок з радіоактивними матеріалами, що перевозяться у транспортній одиниці, не перевищує 10, сума транспортних індексів не перевищує 3 і не існує додаткових видів небезпеки. Однак у такому випадку водії повинні пройти належну підготовку у сфері вимог, що регулюють перевезення радіоактивних матеріалів, яка відповідає їх обов’язкам. Така підготовка повинна забезпечувати ознайомлення водіїв з видами радіоактивної небезпеки, що існують під час перевезення радіоактивних матеріалів. Проходження такої ознайомлювальної підготовки повинно бути підтверджено свідоцтвом, виданим роботодавцем. Див. також розділ 8.2.3.

S13: (Виключено)

S14: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються до транспортних засобів, що перевозять будь-яку кількість цих речовин.

S15: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються до транспортних засобів, що перевозять будь-яку кількість цих речовин. Однак положення розділу 8.4 застосовувати не обов’язково в тому випадку, якщо завантажене вантажне відділення замкнено або упаковки, що перевозяться, іншим чином захищені від несанкціонованого розвантаження.

S16: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються в тому випадку, якщо загальна маса цих речовин у транспортному засобі перевищує 500 кг.

Крім того, транспортні засоби, що перевозять більше 500 кг цих речовин, коли на них поширюються положення розділу 1.10.3, повинні постійно перебувати під наглядом відповідно до плану забезпечення безпеки, передбаченого у підрозділі 1.10.3.2, для того щоб запобігти будь-яким зловмисним діям і попередити водія й компетентні органи у випадку втрати вантажу або пожежі.

S17: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються в тому випадку, якщо загальна маса цих речовин у транспортному засобі перевищує 1 000 кг.

S18: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються в тому випадку, якщо загальна маса цих речовин у транспортному засобі перевищує 2 000 кг.

S19: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються в тому випадку, якщо загальна маса цих речовин у транспортному засобі перевищує 5 000 кг.

S20: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються в тому випадку, якщо загальна маса або об’єм цих речовин у транспортному засобі перевищує відповідно 10 000 кг або під час перевезення впакованих вантажів або 3 000 літрів під час перевезення в цистернах.

S21: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються до всіх матеріалів, незалежно від їх маси. Однак положення розділу 8.4 застосовувати не обов’язково в тому випадку, якщо:

a) завантажене вантажне відділення замкнено або упаковки, що перевозяться, іншим чином захищені від несанкціонованого розвантаження; і

b) рівень випромінювання в будь-якій доступній точці на зовнішній поверхні транспортного засобу не перевищує 5 мкЗв/год.

Крім того, за цими вантажами, коли на них поширюються положення розділу 1.10.3, повинен здійснюватися постійний нагляд відповідно до плану забезпечення безпеки, передбаченого у підрозділі 1.10.3.2, для того щоб запобігти будь-яким зловмисним діям і попередити водія й компетентні органи у випадку втрати вантажу або пожежі.

S22: Положення розділу 8.4, що стосуються наглду за транспортними засобами, застосовуються в тому випадку, якщо загальна маса або об’єм цих речовин у транспортному засобі перевищує відповідно 5 000 кг під час перевезення впакованих вантажів або 3 000 літрів під час перевезення в цистернах.

S23: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються в тому випадку, якщо ця речовина перевозиться навалом/насипом або в цистернах і її загальна маса або об’єм у транспортному засобі перевищує відповідно 3 000 кг або 3 000 літрів.

S24: Положення розділу 8.4, що стосуються нагляду за транспортними засобами, застосовуються в тому випадку, якщо загальна маса цих речовин у транспортному засобі перевищує 100 кг.

ГЛАВА 8.6

ОБМЕЖЕННЯ НА ПРОЇЗД ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЩО ПЕРЕВОЗЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ ВАНТАЖІ ЧЕРЕЗ АВТОДОРОЖНІ ТУНЕЛІ

8.6.1 Загальні положення

Положення цього розділу застосовуються в тих випадках, коли проїзд транспортних засобів через автодорожні тунелі обмежено відповідно до розділу 1.9.5.

8.6.2 Дорожні знаки й сигнали, що регулюють проїзд транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі

Категорія тунелів, до якої компетентним органом відповідно до пункту 1.9.5.1 віднесено даний автодорожній тунель із метою обмеження проїзду транспортних одиниць, що перевозять небезпечні вантажі, повинна вказуватися за допомогою дорожніх знаків і сигналів у такий спосіб:

Знак і сигнал	Категорія тунелів
Знака немає	Категорія тунелів A
Знак з додатковою табличкою, на якій зазначена літера B	Категорія тунелів B
Знак з додатковою табличкою, на якій зазначена літера C	Категорія тунелів C
Знак з додатковою табличкою, на якій зазначена літера D	Категорія тунелів D
Знак з додатковою табличкою, на якій зазначена літера E	Категорія тунелів E

8.6.3 Коди обмежень проїзду через тунелі

8.6.3.1 Обмеження на перевезення конкретних небезпечних вантажів через тунелі засновано на призначеному цим вантажам коді обмеження проїзду через тунелі, який зазначено в стовпчику 15 таблиці А глави 3.2. Коди обмежень проїзду через тунелі вказано в круглих дужках у нижній частині клітини. Коли замість одного з кодів обмежень проїзду через тунелі зазначено знак «(–)», на небезпечні вантажі не поширюються ніякі обмеження на проїзд через тунелі; у випадку небезпечних вантажів, віднесених до № ООН 2919 і 3331, обмеження на проїзд через тунелі можуть, однак, бути частиною спеціальних умов, затверджених компетентним(и) органом(ами) на підставі пункту 1.7.4.2.

8.6.3.2 Коли в одній транспортній одиниці містяться небезпечні вантажі, яким призначено різні коди обмежень проїзду через тунелі, усьому вантажу призначається найбільш обмежувальний із цих кодів.

8.6.3.3 Небезпечні вантажі, що перевозяться відповідно до розділу 1.1.3, не підпадають під дію обмежень на проїзд через тунелі й не беруться до уваги при визначенні коду обмеження проїзду через тунелі, який повинен призначатися всьому вантажу транспортної одиниці, за винятком випадку, коли транспортна одиниця повинна мати маркування відповідно до пункту 3.4.13 з урахуванням пункту 3.4.14.

8.6.4 Обмеження на проїзд транспортних одиниць, що перевозять небезпечні вантажі, через тунелі

Обмеження на проїзд через тунелі застосовуються:

– до транспортних одиниць, яким приписане маркування відповідно до пункту 3.4.13 з урахуванням пункту 3.4.14, для проїзду через тунелі категорії Е; і

– до транспортних одиниць, яким приписане маркування у вигляді табличок оранжевого кольору відповідно до розділу 5.3.2, відповідно до наведеної нижче таблиці, коли визначено код обмеження проїзду через тунелі, який повинен бути призначений усьому вантажу транспортної одиниці.

Код обмеження проїзду через тунелі для всього вантажу	Обмеження
B	Заборонено проїзд через тунелі категорій B, C, D і E
B1000C	Перевезення, під час якого загальна маса нетто вибухових речовин на транспортну одиницю: – перевищує 1 000 кг: заборонено проїзд через тунелі категорій B, C, D і E; – не перевищує 1 000 кг: заборонено проїзд через тунелі категорій C, D і E
B/D	Перевезення в цистернах: заборонено проїзд через тунелі категорій B, C, D і E Інші перевезення: заборонено проїзд через тунелі категорій D і E
B/E	Перевезення в цистернах: заборонено проїзд через тунелі категорій B, C, D і E Інші перевезення: заборонено проїзд через тунелі категорії E
C	Заборонено проїзд через тунелі категорій C, D і E
C5000D	Перевезення, під час якого загальна маса нетто вибухових речовин на транспортну одиницю: – перевищує 5 000 кг: заборонено проїзд через тунелі категорій C, D і E; – не перевищує 5 000 кг: заборонено проїзд через тунелі категорій D і E
C/D	Перевезення в цистернах: заборонено проїзд через тунелі категорій C, D і E Інші перевезення: заборонено проїзд через тунелі категорій D і E
C/E	Перевезення в цистернах: заборонено проїзд через тунелі категорій C, D і E Інші перевезення: заборонено проїзд через тунелі категорії E
D	Заборонено проїзд через тунелі категорій D і E
D/E	Перевезення навалом/насипом або в цистернах; заборонено проїзд через тунелі категорій D і E Інші перевезення: заборонено проїзд через тунелі категорії E
E	Заборонено проїзд через тунелі категорії E
–	Дозволено проїзд через усі тунелі (у відношенні № ООН 2919 і 3331, див. також пункт 8.6.3.1)

ПРИМІТКА 1: Наприклад, проїзд транспортної одиниці, що перевозить № ООН 0161 порох бездимний, класифікаційний код 1.3C, код обмеження проїзду через тунелі З5000D, у кількості, що еквівалентна загальній масі нетто вибухової речовини 3 000 кг, заборонено через тунелі категорій D і E.

ПРИМІТКА 2: Небезпечні вантажі, упаковані в обмежених кількостях, що перевозяться в контейнерах або транспортних одиницях, що мають маркування відповідно до МКМПНВ, не підпадають під дію обмежень проїзду через тунелі категорії Е, якщо загальна маса брутто упаковок, що містять небезпечні вантажі в обмежених кількостях, не перевищує 8 т на транспортну одиницю.