ДОПНВ 2023 ЧАСТИНА 2 | Лаборатория ADR

Главная → ДОПНВ 2023 ЧАСТИНА 2

Зміст « ЧАСТИНА 1 « ЧАСТИНА 2 » ЧАСТИНА 3 » « Част. 1 « Част. 2 » Част. 3 »

ЧАСТИНА 2

Класифікація

РОЗДІЛ 2.1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1.1 Вступ

2.1.1.1 Відповідно до ДОПНВ передбачаються наступні класи небезпечних вантажів:

Клас 1 Вибухові речовини та вироби

Клас 2 Гази

Клас 3 Легкозаймисті рідини

Клас 4.1 Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини, речовини, що полімеризуються, й тверді десенсибілізовані вибухові речовини.

Клас 4.2 Речовини, здатні до самозаймання

Клас 4.3 Речовини, що виділяють займисті гази при стиканні з водою

Клас 5.1 Окиснювальні речовини

Клас 5.2 Органічні пероксиди

Клас 6.1 Токсичні речовини

Клас 6.2 Інфекційні речовини

Клас 7 Радіоактивні матеріали

Клас 8 Корозійні речовини

Клас 9 Інші небезпечні речовини та вироби

2.1.1.2 Кожній позиції в різних класах привласнений номер ООН. Використовуються наступні типи позицій:

A. Одиночні позиції для точно визначених речовин або виробів, включаючи позиції для речовин, що охоплюють кілька ізомерів, наприклад:

№ ООН 1090 АЦЕТОН

№ ООН 1104 АМІЛАЦЕТАТИ

№ ООН 1194 ЕТИЛНІТРИТУ РОЗЧИН

B. Узагальнені позиції для точно визначеної групи речовин або виробів, які не є позиціями «н.з.к.», наприклад:

№ ООН 1133 КЛЕЇ

№ ООН 1266 ПАРФУМЕРНІ ПРОДУКТИ

№ ООН 2757 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ КАРБАМАТІВ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ

№ ООН 3101 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ B РІДКИЙ

C. Конкретні позиції «н.з.к.», що охоплюють яку-небудь групу речовин або виробів, що мають характерні хімічні або технічні властивості й не зазначені конкретно, наприклад:

№ ООН 1477 НІТРАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К.

№ ООН 1987 СПИРТИ, Н.З.К.

D. Загальні позиції «н.з.к.», що охоплюють яку-небудь групу речовин або виробів, що мають одну або декілька небезпечних властивостей й не зазначені конкретно, наприклад:

№ ООН 1325 ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.

№ ООН 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К.

Позиції, зазначені в пунктах B, C і D, являють собою зведені позиції.

2.1.1.3 Для цілей упаковування речовинам, крім речовин класів 1, 2, 5.2, 6.2 і 7 та самореактивних речовин класу 4.1, призначаються групи упакування залежно від ступеню небезпеки, яку вони становлять:

група упакування I: речовини з високим ступенем небезпеки;

група упакування II: речовини із середнім ступенем небезпеки;

група упакування III: речовини з низьким ступенем небезпеки.

Група(и) упакування, до якої(их) відноситься речовина(и), зазначена(і) у таблиці А глави 3.2.

Групи упакування не призначаються виробам. Для цілей упакування будь-які вимоги щодо конкретного рівня експлуатаційних характеристик викладені в застосовній інструкції з упакування.

2.1.2 Принципи класифікації

2.1.2.1 Небезпечні вантажі, охоплювані назвою того або іншого класу, класифікуються на основі їх властивостей відповідно до підрозділу 2.2.х.1 відповідного класу. Віднесення небезпечних вантажів до того або іншого класу або групи упакування проводиться відповідно до критеріїв, зазначених у тому ж підрозділі 2.2.х.1. Віднесення одного або декількох видів додаткової небезпеки до якої-небудь небезпечної речовини або виробу проводиться на підставі критеріїв класу або класів, що відповідають цим видам небезпеки, як зазначено у відповідному(их) підрозділі (підрозділах) 2.2.х.1.

2.1.2.2 Усі позиції небезпечних вантажів перелічені в таблиці A глави 3.2 у порядку привласнених їм номерів ООН. У цій таблиці міститься відповідна інформація про перелічені у ній вантажі, така як найменування, клас, група (групи) упакування, належний(і) знак (знаки) небезпеки, положення щодо упакування й перевезення^[1]. Речовини, зазначені за найменуванням у стовпчику 2 таблиці А глави 3.2, повинні перевозитися відповідно до їх класифікації в таблиці А або відповідно до умов, зазначених у підрозділі 2.1.2.8.

2.1.2.3 Речовина може містити технічні домішки (наприклад, домішки, що виникають у процесі виготовлення) або добавки, що вводяться з метою стабілізації або в інших цілях, які не впливають на її класифікацію. Однак зазначена за найменуванням, тобто поміщена окремою позицією в таблиці А глави 3.2 речовина, що містить технічні домішки або добавки, введені з метою стабілізації або в інших цілях, та що впливають на її класифікацію, повинна вважатися розчином або сумішшю (див. 2.1.3.3).

2.1.2.4 Небезпечні вантажі, які перелічені або визначені в підрозділі 2.2.х.2 кожного класу, до перевезення не допускаються.

2.1.2.5 Вантажі, не зазначені за найменуванням, тобто вантажі, не перелічені в якості одиночних позицій у таблиці A глави 3.2 і не перелічені або не зазначені в одному з вищевказаних підрозділів 2.2.х.2, слід відносити до відповідного класу згідно з процедурою, передбаченою в розділі 2.1.3. Крім того, для них визначається вид додаткової небезпеки (за наявності такого) і група упакування (за необхідності). Після визначення класу, виду додаткової небезпеки (за наявності такого) і групи упакування (за необхідності) визначається відповідний номер ООН. У схемах прийняття рішення, наведених у підрозділах 2.2.х.3 (перелік зведених позицій) наприкінці кожного класу, зазначено необхідні параметри для вибору відповідної зведеної позиції (номера ООН). У всіх випадках на основі ієрархії позицій, позначених у підрозділі 2.1.1.2 літерами В, С і D, вибирається найбільш конкретна зведена позиція, що охоплює властивості даної речовини або виробу. Якщо відповідно до підрозділу 2.1.1.2 дану речовину або виріб не можна віднести до позицій типу В або С, то лише в цьому випадку вона повинна бути віднесена до позиції типу D.

2.1.2.6 На підставі процедур випробувань, передбачених у главі 2.3, і критеріїв, викладених у підрозділах 2.2.х.1 різних класів, коли це прямо зазначено, може бути визначено, що речовина, розчин або суміш певного класу, зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, не відповідають критеріям цього класу. У такому випадку вважається, що дані речовина, розчин або суміш не відносяться до цього класу.

2.1.2.7 Для цілей класифікації речовини, що мають температуру плавлення або початку плавлення 20 °С або нижче при тиску 101,3 кПа, розглядаються в якості рідин. В’язка речовина, для якої конкретну температуру плавлення визначити неможливо, проходить випробування ASTM D 4359-90 або випробування для визначення текучості (випробування з використанням пенетрометра), встановлене в розділі 2.3.4.

2.1.2.8 Відправник вантажу, який визначив на підставі результатів випробувань, що речовина, зазначена за найменуванням у стовпчику 2 таблиці А глави 3.2, відповідає класифікаційним критеріям якого-небудь класу, не зазначеного у стовпчику 3а) або 5 таблиці А глави 3.2, може за згодою компетентного органу відправляти дану речовину:

– відповідно до найбільш придатної зведеної позиції, наведеної в підрозділах 2.2.х.3, що відображує всі види небезпеки; або

– під тим же самим номером ООН і найменуванням, але з відповідною додатковою інформацією про небезпеку, що відображує додатковий(і) вид(и) небезпеки (документація, знак небезпеки, великий знак небезпеки), за умови, що клас не змінюється й будь-які інші умови перевезення (наприклад, положення щодо обмежених кількостей, тари й цистерн), які зазвичай застосовуються до речовин, що мають дану комбінацію видів небезпеки, є такими самими, як і умови, застосовувані до зазначеної речовини.

ПРИМІТКА 1: Компетентним органом, що надає свою згоду, може бути будь-який компетентний орган Договірної сторони ДОПНВ, який може також визнати згоду, надану компетентним органом країни, яка не є Договірною стороною ДОПНВ, за умови, що ця згода була надана відповідно до процедур, застосовуваних згідно з МПНВ, ДОПНВ, ВОПНВ, МКМПНВ або Технічними інструкціями ІКАО.

ПРИМІТКА 2: Коли компетентний орган надає таку згоду, він повинен проінформувати про це Підкомітет експертів з перевезення небезпечних вантажів Організації Об’єднаних Націй і надати відповідну пропозицію про поправку до Переліку небезпечних вантажів, що міститься в Типових правилах ООН. Якщо запропонована поправка відхилена, компетентний орган повинен відкликати свою згоду.

ПРИМІТКА 3: Відносно перевезення відповідно до підрозділу 2.1.2.8 див. також 5.4.1.1.20.

2.1.3 Класифікація речовин, включаючи розчини й суміші (такі як препарати й відходи), не зазначених за найменуванням

2.1.3.1 Речовини, включаючи розчини й суміші, не зазначені за найменуванням, класифікуються відповідно до їх ступеня небезпеки на підставі критеріїв, вказаних у підрозділі 2.2.х.1 різних класів. Вид (види) небезпеки, яку становить та або інша речовина, визначається(ються) на підставі її фізичних і хімічних характеристик та фізіологічних властивостей. Такі характеристики й властивості також беруться до уваги, коли наявний досвід обумовлює необхідність віднесення речовини до категорії, що відповідає більш жорстким вимогам.

2.1.3.2 Речовина, не зазначена за найменуванням в таблиці A глави 3.2, яка становить який-небудь один вид небезпеки, повинна бути віднесена до відповідного класу й включена в одну зі зведених позицій, перелічених у підрозділі 2.2.х.3 цього класу.

2.1.3.3 Розчин або суміш, що відповідають класифікаційним критеріям, установленим ДОПНВ, що складаються з простої переважної речовини, зазначеної за найменуванням в таблиці А глави 3.2, і однієї або декількох речовин, що не підпадають під дію ДОПНВ, або слідових кількостей однієї або декількох речовин, зазначених за найменуванням в таблиці А глави 3.2, повинні бути віднесені до номера ООН і належного відвантажувального найменування переважної речовини, зазначеної за найменуванням в таблиці А глави 3.2, за винятком наступних випадків:

a) розчин або суміш зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2;

b) найменування й опис речовини, зазначеної за найменуванням в таблиці А глави 3.2, конкретно вказують на те, що вони застосовуються тільки до чистої речовини;

c) клас, класифікаційний код, група упакування або фізичний стан розчину або суміші є іншими, ніж в речовини, зазначеної за найменуванням в таблиці А глави 3.2; або

d) небезпечні характеристики й властивості розчину або суміші вимагають вживання аварійних заходів, що відрізняються від аварійних заходів, необхідних у випадку речовини, зазначеної за найменуванням в таблиці А глави 3.2.

В усіх інших випадках, крім випадку, описаного в підпункті а), розчин або суміш повинні бути віднесені в якості речовин, не зазначених за найменуванням, до відповідного класу й включені в одну зі зведених позицій, перелічених у підрозділі 2.2.х.3 цього класу, з урахуванням видів додаткової небезпеки, яку становить даний розчин або дана суміш (якщо такі є), крім випадків, коли даний розчин або дана суміш не відповідають критеріям жодного класу й тим самим не підпадають під дію ДОПНВ.

2.1.3.4 Розчини й суміші, що містять речовини, що відносяться до однієї з позицій, вказаних у пунктах 2.1.3.4.1 або 2.1.3.4.2, класифікуються відповідно до положень цих пунктів.

2.1.3.4.1 Розчини й суміші, що містять одну з нижченаведених речовин, зазначених за найменуванням, слід завжди відносити до тієї ж позиції, що й речовину, що міститься в них, за умови, що вони не мають небезпечних властивостей, зазначених у пункті 2.1.3.5.3:

– Клас 3

№ ООН 1921 ПРОПІЛЕНІМІН СТАБІЛІЗОВАНИЙ; № ООН 3064 НІТРОГЛІЦЕРИНУ СПИРТОВИЙ РОЗЧИН, що містить більше 1%, але не більше 5% нітрогліцерину.

– Клас 6.1

№ ООН 1051 ВОДЕНЬ ЦІАНИСТИЙ СТАБІЛІЗОВАНИЙ, що містить менше 3% води; № ООН 1185 ЕТИЛЕНІМІН СТАБІЛІЗОВАНИЙ; № ООН 1259 НІКЕЛЮ КАРБОНІЛ; № ООН 1613 ВОДНЮ ЦІАНИСТОГО ВОДНИЙ РОЗЧИН (кислоти ціанистоводневої водний розчин), що містить не більше 20% ціанистого водню; № ООН 1614 ВОДЕНЬ ЦІАНИСТИЙ СТАБІЛІЗОВАНИЙ, що містить не більше 3% води й абсорбований пористим інертним матеріалом; № ООН 1994 ЗАЛІЗА ПЕНТАКАРБОНІЛ; № ООН 2480 МЕТИЛІЗОЦІАНАТ; № ООН 2481 ЕТИЛІЗОЦІАНАТ; № ООН 3294 ВОДНЮ ЦІАНІДУ СПИРТОВИЙ РОЗЧИН, що містить не більше 45% ціанистого водню.

– Клас 8

№ ООН 1052 ВОДЕНЬ ФТОРИСТИЙ БЕЗВОДНИЙ; № ООН 1744 БРОМ або № ООН 1744 БРОМУ РОЗЧИН; № ООН 1790 КИСЛОТА ФТОРИСТОВОДНЕВА, що містить більше 85% фтористого водню; № ООН 2576 ФОСФОРУ ОКСИБРОМІД РОЗПЛАВЛЕНИЙ.

2.1.3.4.2 Розчини й суміші, що містять речовину, що відноситься до однієї з нижченаведених позицій класу 9:

№ ООН 2315 ПОЛІХЛОРДИФЕНІЛИ РІДКІ;

№ ООН 3151 ДИФЕНІЛИ ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ РІДКІ;

№ ООН 3151 МОНОМЕТИЛДИФЕНІЛМЕТАНИ ГАЛОГЕНОВАНІ РІДКІ;

№ ООН 3151 ТЕРФЕНІЛИ ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ РІДКІ;

№ ООН 3152 ДИФЕНІЛИ ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ ТВЕРДІ;

№ ООН 3152 МОНОМЕТИЛДИФЕНІЛМЕТАНИ ГАЛОГЕНОВАНІ ТВЕРДІ;

№ ООН 3152 ТЕРФЕНІЛИ ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ ТВЕРДІ; або

№ ООН 3432 ПОЛІХЛОРДИФЕНІЛИ ТВЕРДІ –

повинні завжди відноситися до тієї ж позиції класу 9 за умови, що:

– вони не містять додаткового небезпечного компонента, крім компонентів, що відносяться до групи упакування III класів 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 6.1 або 8; і

– вони не мають небезпечних властивостей, зазначених в пункті 2.1.3.5.3.

2.1.3.4.3 Використані пристрої, наприклад трансформатори й конденсатори, що містять розчин або суміш, зазначені в пункті 2.1.3.4.2, слід завжди відносити до однієї й тієї самої позиції класу 9 за умови, що:

a) вони не містять додаткового небезпечного компонента, крім полігалогенованих дибензодіоксинів і дибензофуранів класу 6.1 або компонентів, що відносяться до групи упакування III класу 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 6.1 або 8; і

b) вони не мають небезпечних властивостей, зазначених у підпунктах a)–g) та i) пункту 2.1.3.5.3.

2.1.3.5 Речовини, не зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, що мають більше ніж одну небезпечну властивість, і розчини або суміші, що відповідають класифікаційним критеріям, установленим ДОПНВ, що містять кілька небезпечних речовин, повинні бути віднесені до відповідної зведеної позиції (див. 2.1.2.5) і до групи упакування відповідного класу залежно від їх небезпечних властивостей. Така класифікація на основі небезпечних властивостей проводиться в такий спосіб:

2.1.3.5.1 Визначення фізичних і хімічних характеристик і фізіологічних властивостей здійснюється за допомогою вимірювання або розрахунків, і класифікація речовини, розчину або суміші проводиться згідно з критеріями, зазначеними в підрозділі 2.2.x.1 різних класів.

2.1.3.5.2 Якщо визначити ці властивості неможливо без значних витрат або зусиль (наприклад, у деяких видів відходів), то такі речовина, розчин або суміш повинні бути віднесені до класу того компонента, який становить найбільшу небезпеку.

2.1.3.5.3 Якщо через свої небезпечні властивості речовина, розчин або суміш можуть бути включені в більш ніж один клас або в більш ніж одну групу речовин, перелічених нижче, то в цьому випадку дана речовина, даний розчин або дану суміш слід віднести до класу або групи речовин, що відповідають найбільшій небезпеці, у такому порядку пріоритетів:

a) матеріали класу 7 (крім радіоактивного матеріалу у звільнених упаковках, до якого, за винятком № ООН 3507 УРАНУ ГЕКСАФТОРИД, РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА, застосовується спеціальне положення 290 глави 3.3, коли пріоритет мають інші небезпечні властивості);

b) речовини класу 1;

c) речовини класу 2;

d) рідкі десенсибілізовані вибухові речовини класу 3;

e) самореактивні речовини й тверді десенсибілізовані вибухові речовини класу 4.1;

f) пірофорні речовини класу 4.2;

g) речовини класу 5.2;

h) речовини класу 6.1, що відповідають критеріям групи упакування I за інгаляційною токсичністю (речовини, які задовольняють класифікаційним критеріям класу 8 і характеризуються інгаляційною токсичністю пилу й суспензій (ЛК₅₀) у діапазоні групи упакування I і пероральною або черезшкірною токсичністю лише в діапазоні групи упакування III або нижче, слід відносити до класу 8);

i) інфекційні речовини класу 6.2.

2.1.3.5.4 Якщо через свої небезпечні властивості речовина відноситься до більше ніж одного класу або до більше ніж однієї групи речовин, не перелічених вище в пункті 2.1.3.5.3, то дану речовину слід класифікувати на основі тієї ж процедури, однак відповідний клас вибирається за допомогою таблиці пріоритету небезпечних властивостей, що міститься в підрозділі 2.1.3.10.

2.1.3.5.5 Якщо речовина, що підлягає перевезенню, представляє собою відходи, склад яких точно не відомий, її віднесення до номера ООН і групи упакування відповідно до пункту 2.1.3.5.2 може ґрунтуватися на знаннях відправника вантажу про ці відходи, включаючи всі наявні технічні дані й дані з безпеки, що вимагаються відповідно до чинного законодавства з питань безпеки й довкілля^[2] .

За наявності сумнівів вибір повинен бути зроблений на користь найбільшого рівня небезпеки.

Однак якщо на підставі знань про склад відходів і фізико-хімічні властивості ідентифікованих компонентів можна довести, що властивості відходів не відповідають властивостям для рівня групи упакування I, відходи можуть бути віднесені до найбільш відповідної позиції «н.з.к.» групи упакування II. Однак якщо відомо, що дані відходи мають тільки екологічно небезпечні властивості, вони можуть бути віднесені до групи упакування III під № ООН 3077 або 3082.

Ця процедура не повинна використовуватися у випадку відходів, що містять речовини, вказані в пункті 2.1.3.5.3, вище, речовини класу 4.3, речовини, що стосуються випадку, вказаного в підрозділі 2.1.3.7, або речовини, які не допускаються до перевезення відповідно до підрозділу 2.2.х.2.

2.1.3.6 У всіх випадках повинна використовуватися найбільш конкретно застосовна зведена позиція (див. 2.1.2.5), тобто загальна позиція «н.з.к.» повинна використовуватися тільки в тому випадку, якщо не можна використовувати яку-небудь узагальнену позицію або конкретну позицію «н.з.к.».

2.1.3.7 Розчини й суміші окиснювальних речовин або речовин, що мають додаткову небезпеку окиснення, можуть мати вибухові властивості. У цьому випадку вони допускаються до перевезення тільки за умови, якщо вони задовольняють вимогам класу 1. Відносно твердих добрив на основі амонію нітрату див. також пункт 2.2.51.2.2, тринадцятий і чотирнадцятий підпункти, і Керівництво з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 39.

2.1.3.8 Речовини класів 1–6.2, 8 і 9, крім віднесених до № ООН 3077 і 3082, що відповідають критеріям, передбаченим у пункті 2.2.9.1.10, на додаток до їх видів небезпеки класів 1–6.2, 8 і 9 вважаються речовинами, небезпечними для довкілля. Інші речовини, що не відповідають критеріям якого-небудь іншого класу або якої-небудь іншої речовини класу 9, але відповідають критеріям, передбаченим у пункті 2.2.9.1.10, повинні бути віднесені до № ООН 3077 або 3082, залежно від конкретного випадку.

2.1.3.9 Відходи, що не відповідають критеріям віднесення до класів 1–9, але охоплені Базельською конвенцією про контроль над транскордонним перевезенням небезпечних відходів і їх видаленням, можуть перевозитися під № ООН 3077 або 3082

2.1.3.10 Таблиця пріоритету небезпечних властивостей

Клас і група упакування

4.1, II

4.1, III

4.2, II

4.2, III

4.3, I

4.3, II

4.3, III

5.1, I

5.1,П

5.1, III

6.1.I

DERMAL

6.1.I

ORAL

6.1, II

6.1, III

8, I

8, II

8, III

3, I

SOL LIQ

4.1 3, I

SOL LIQ

4.1 3, I

SOL LIQ

4.2 3, I

SOL LIQ 4.2 3, I

4.3, I

SOL LIQ 5.1, I 3, I

3, I

3, II

SOL LIQ 4.1 3, II

SOL LIQ

4.1 3, II

SOL LIQ 4.2 3, II

4.3, I

4.3, II

SOL LIQ 5.1, I 3, I

SOL LIQ 5.1, II 3, II

3, I

3, II

8, I

3, II

3, III

SOL LIQ

4.1 3, II

SOL LIQ

4.1 3, III

SOL LIQ

4.2 3, II

SOL LIQ

4.2 3, III

4.3, I

4.3, II

4.3, III

SOL LIQ 5.1, I 3, I

SOL LIQ 5.1, II 3, II

SOL LIQ

5.1, III 3, III

6.1, I

6.1, II

3, III ^а

8, I

8, II

3, III

4.1, II

4.2, II

4.3, I

4.3, II

5.1, I

4.1, II

6.1, I

SOL LIQ 4.1, II 6.1, II

SOL LIQ

4.1, II 6.1, II

8, I

SOL LIQ 4.1, II 8, II

4.1, II

4.1, III

4.2, II

4.2, III

4.3, I

4.3, II

4.3, III

5.1, I

4.1, II

4.1, III

6.1, I

6.1, II

SOL LIQ 4.1, III 6.1, III

8, I

8, II

SOL LIQ 4.1, III 8, III

4.1, III

4.2, II

4.3, I

4.3, II

5.1, I

4.2, II

6.1, I

4.2, II

8, I

4.2, II

4.2, III

4.3, I

4.3, II

4.3, III

5.1, I

5.1, II

4.2, III

6.1, I

6.1, II

4.2, III

8, I

8, II

4.2, III

4.3, I

5.1, I

4.3, I

6.1, I

4.3, I

4.3, II

5.1, I

4.3, II

6.1, I

4.3, I

4.3, II

8, I

4.3, II

4.3, III

5.1, I

5.1, II

4.3, III

6.1, I

6.1, II

4.3, III

8, I

8, II

4.3, III

5.1, I

5.1, II

6.1, I

5.1, I

5.1, II

8, I

5.1, II

5.1, III

6.1, I

6.1, II

5.1, III

8, I

8, II

5.1, III

6.1.I

DERMAL

SOL LIQ 6.1, I 8, I

6.1, I

6.1.I

ORAL

SOL LIQ 6.1, I 8, I

6.1, I

6.1, II

INHAL

SOL LIQ 6.1, I 8, I

6.1, II

DERMAL

SOL LIQ 6.1, I 8, I

SOL LIQ 6.1, II 8, II

6.1, II

ORAL

SOL = тверді речовини й суміші LIQ = рідкі речовини, суміші й розчини DERMAL = черезшкірна токсичність ORAL = пероральна токсичність INHAL = інгаляційна токсичність

^а Клас 6.1 для пестицидів

8.I

SOL LIQ 6.1, II 8, II

6.1, II

6.1, III

8, I

8, II

8, III

6.1, III

8, I

8, II

8, III

ПРИМІТКА 1: Приклади, що пояснюють порядок користування таблицею

Класифікація одиночної речовини

Опис речовини, що підлягає класифікації:

Амін, не зазначений за найменуванням, що відповідає критеріям класу 3, група упакування II, а також критеріям класу 8, група упакування I.

Процедура:

На перетинанні рядка 3 II зі стовпчиком 8 I зазначено 8 I.

Тому амін повинен бути віднесений до класу 8 і до позиції:

№ ООН 2734 АМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К., або № ООН 2734 ПОЛІАМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К.

група упакування I

Класифікація суміші

Опис суміші, що підлягає класифікації:

Суміш, що складається з легкозаймистої рідини, віднесеної до класу 3, група упакування III, токсичної речовини, віднесеної до класу 6.1, група упакування II, і корозійної речовини, віднесеної до класу 8, група упакування I.

Процедура:

На перетинанні рядка 3 III зі стовпчиком 6.1 II зазначено 6.1 II.

На перетинанні рядка 6.1 II зі стовпчиком 8 I зазначено 8 I LIQ.

Тому дана суміш, яка далі не уточнюється, повинна бути віднесена до класу 8 і до позиції:

№ ООН 2922 КОРОЗІЙНА РІДИНА ТОКСИЧНА, Н.З.К., група упакування I.

ПРИМІТКА 2: Приклади віднесення сумішей і розчинів до відповідних класів і груп упакування:

Розчин фенолу, віднесеного до класу 6.1 (II), у бензолі, віднесеному до класу 3 (II), повинен бути віднесений до класу 3 (II); через токсичність фенолу цей розчин повинен бути віднесений до позиції № ООН 1992 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА ТОКСИЧНА, Н.З.К., клас 3 (II).

Тверда суміш арсенату натрію, віднесеного до класу 6.1 (II), і гідроксиду натрію, віднесеного до класу 8 (II), повинна бути віднесена до позиції № ООН 3290 ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА КОРОЗІЙНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К., клас 6.1 (II).

Розчин сирого або очищеного нафталіну, віднесеного до класу 4.1 (III), у бензині, віднесеному до класу 3 (II), повинен бути віднесений до позиції № ООН 3295 ВУГЛЕВОДНІ РІДКІ, Н.З.К., клас 3 (II).

Суміш вуглеводнів, віднесених до класу 3 (III), і поліхлордифенілів (ПХД), віднесених до класу 9 (II), повинна бути віднесена до позиції № ООН 2315 ПОЛІХЛОРДИФЕНІЛИ РІДКІ, або № ООН 3432 ПОЛІХЛОРДИФЕНІЛИ ТВЕРДІ, клас 9 (II).

Суміш пропіленіміну, віднесеного до класу 3, і поліхлордифенілів (ПХД), віднесених до класу 9 (II), повинна бути віднесена до позиції № ООН 1921 ПРОПІЛЕНІМІН ІНГІБОВАНИЙ, клас 3.

2.1.4 Класифікація зразків

2.1.4.1 Якщо клас речовини точно не визначений і вона перевозиться з метою проведення додаткових випробувань, їй призначаються тимчасові клас, належне відвантажувальне найменування й номер ООН на підставі наявних у відправника вантажу відомостей про цю речовину та із застосуванням:

a) класифікаційних критеріїв, передбачених у главі 2.2; і

b) вимог цієї глави.

Для обраного належного відвантажувального найменування повинна використовуватися, у міру можливого, найбільш обмежувальна група упакування.

У випадку застосування цього положення належне відвантажувальне найменування доповнюється словом «зразок» (наприклад, «ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К., ЗРАЗОК»). У деяких випадках, коли для зразка речовини, яка задовольняє певним класифікаційним критеріям, передбачене конкретне належне відвантажувальне найменування (наприклад, ГАЗ, ЗРАЗОК, НЕ ПІД ТИСКОМ, ЗАЙМИСТИЙ, № ООН 3167), має використовуватися це належне відвантажувальне найменування. Якщо для перевезення зразка використовується позиція «Н.З.К.», то відповідно до вимоги спеціального положення 274 глави 3.3 належне відвантажувальне найменування необов’язково повинно доповнюватися технічним найменуванням.

2.1.4.2 Зразки речовини повинні перевозитися відповідно до вимог, застосовуваних до тимчасово призначеного належного відвантажувального найменування, за умови, що:

a) дана речовина не вважається речовиною, яка не приймається до перевезення на підставі положень розділів 2.2.х.2 глави 2.2 або положень розділу 3.2;

b) речовина не вважається речовиною, що задовольняє критеріям класу 1, або не вважається інфекційною речовиною або радіоактивним матеріалом;

c) речовина відповідає положенням пункту 2.2.41.1.15 або 2.2.52.1.9, якщо вона є самореактивною речовиною або органічним пероксидом, відповідно;

d) зразок перевозиться в комбінованій тарі масою нетто на одну упаковку не більше 2,5 кг; і

e) зразок не упакований разом з іншими вантажами.

2.1.4.3 Зразки енергетичних матеріалів для випробувань

2.1.4.3.1 Зразки органічних речовин, що несуть функціональні групи, наведені в таблицях A6.1 та/або A6.3 у додатку 6 (Процедури попередньої перевірки) Керівництва з випробувань і критеріїв, можуть перевозитися, залежно від конкретного випадку, під № ООН 3224 (самореактивна тверда речовина типу С) або № ООН 3223 (самореактивна рідина типу С) класу 4.1 за умови, що:

а) дані зразки не містять:

i) відомих вибухових речовин;

iі) речовин, що створюють вибухові ефекти при випробуванні;

iіі) сполук, призначених для виробництва практичного вибухового або піротехнічного ефекту; або

iv) компонентів, що складаються із синтетичних вихідних матеріалів навмисних вибухових речовин;

b) для сумішей, комплексів або солей неорганічних, окиснювальних речовин класу 5.1 з органічним(и) матеріалом(ами), концентрація неорганічної окиснювальної речовини менше:

і) 15% по масі, якщо речовина віднесена до групи упакування I (високий ступінь небезпеки) або II (середній ступінь небезпеки); або

іі) 30% по масі, якщо речовина віднесена до групи упакування III (низький ступінь небезпеки);

c) наявні дані не дозволяють здійснити більш точну класифікацію;

d) зразок не упакований разом з іншими вантажами; і

е) зразок упаковано відповідно до інструкції з упакування P520 і спеціального положення з упакування PP94 або PP95, що містяться в підрозділі 4.1.4.1, залежно від конкретного випадку.

2.1.5 Класифікація виробів у якості виробів, що містять небезпечні вантажі, н.з.к.

ПРИМІТКА: Для виробів, що не мають належного відвантажувального найменування й містять тільки небезпечні вантажі в межах дозволених обмежених кількостей, зазначених у стовпчику 7а таблиці А глави 3.2, можуть застосовуватися № ООН 3363 і спеціальні положення 301 і 672 глави 3.3.

2.1.5.1 Вироби, що містять небезпечні вантажі, можуть класифікуватися відповідно до інших положень, передбачених ДОПНВ, під належним відвантажувальним найменуванням небезпечних вантажів, що містяться в них, або відповідно до цього розділу.

Для цілей цього розділу «виріб» означає машини, прилади або інші пристрої, що містять один або декілька небезпечних вантажів (або їх залишки), які є невід’ємним елементом виробу, необхідним для його функціонування, і які не можуть бути вилучені для перевезення.

Внутрішня тара не є виробом.

2.1.5.2 Такі вироби можуть, крім того, містити батареї. Літієві батареї, що є невід’ємною частиною виробу, повинні бути такого типу, який, як доведено, відповідає вимогам до випробувань, викладеним у підрозділі 38.3 частини III Керівництва з випробувань і критеріїв, за винятком випадків, коли ДОПНВ передбачено інше (наприклад, для дослідних зразків виробів, що містять літієві батареї, або для малих промислових партій, що складаються із не більше ніж 100 таких виробів).

2.1.5.3 Цей розділ не застосовується до виробів, для яких більш конкретне належне відвантажувальне найменування вже є в таблиці А глави 3.2.

2.1.5.4 Цей розділ не застосовується до небезпечних вантажів класу 1, класу 6.2, класу 7 або радіоактивних матеріалів, що містяться у виробах. Однак цей розділ застосовується до виробів, що містять вибухові речовини, які виключено з класу 1 відповідно до пункту 2.2.1.1.8.2.

2.1.5.5 Вироби, що містять небезпечні вантажі, повинні бути віднесені до відповідного класу, визначеного виходячи з виду небезпеки, який вони становлять, шляхом використання у відповідних випадках таблиці пріоритету небезпечних властивостей, наведеної в пункті 2.1.3.10, для кожного з небезпечних вантажів, що містяться у виробі. Якщо у виробі містяться небезпечні вантажі, віднесені до класу 9, усі інші небезпечні вантажі, що містяться у виробі, становлять більш високий ступінь небезпеки.

2.1.5.6 Додаткові види небезпеки повинні виявляти основну небезпеку, яку становлять інші небезпечні вантажі, що містяться у виробі. У тих випадках, коли у виробі присутній тільки один небезпечний вантаж, додатковий(і) вид(и) небезпеки повинен (повинні) відповідати додатковому(им) виду(ам) небезпеки, на який(і) указує(ють) знак(и) додаткової небезпеки, згаданий(і) у стовпчику 5 таблиці А глави 3.2. Якщо у виробі міститься декілька небезпечних вантажів і вони можуть вступати в небезпечну реакцію один з одним під час перевезення, кожен із зазначених небезпечних вантажів повинен бути упакований окремо (див. пункт 4.1.1.6).

2.1.6 Класифікація відбракованої порожньої неочищеної тари

Порожня неочищена тара або великогабаритна тара або порожні неочищені КСМ або їх частини, які перевозяться з метою видалення, утилізації або рекуперації їх матеріалу, крім відновлення, ремонту, поточного обслуговування, реконструювання або повторного використання, можуть бути віднесені до № ООН 3509, якщо вони відповідають вимогам, встановленим до цієї позиції.

ГЛАВА 2.2

ПОЛОЖЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ОКРЕМИХ КЛАСІВ

2.2.1 Клас 1 Вибухові речовини та вироби

2.2.1.1 Критерії

2.2.1.1.1 Назва класу 1 охоплює:

a) Вибухові речовини: тверді або рідкі речовини (або суміші речовин), які здатні до хімічної реакції з виділенням газів при такій температурі, такому тиску й з такою швидкістю, що це викликає ушкодження навколишніх предметів.

Піротехнічні речовини: речовини або суміші речовин, призначені для створення ефекту у вигляді тепла, світла, звуку, газу або диму або їх комбінації в результаті самопідтримних екзотермічних хімічних реакцій, що протікають без детонації.

ПРИМІТКА 1: Речовини, які самі по собі не є вибуховими, але можуть утворювати вибухову суміш у вигляді газу, пари або пилу, не є речовинами класу 1.

ПРИМІТКА 2: Речовинами класу 1 також не є: змочені водою або спиртом вибухові речовини, у яких вміст води або спирту перевищує зазначені межі, і речовини, що містять пластифікатори,– ці вибухові речовини включено в клас 3 або клас 4.1, – а також вибухові речовини, які з урахуванням їх переважної небезпеки віднесено до класу 5.2.

b) Вибухові вироби: вироби, що містять одну або кілька вибухових або піротехнічних речовин.

ПРИМІТКА: Вимоги класу 1 не поширюються на пристрої, що містять вибухові або піротехнічні речовини в такій незначній кількості або такого характеру, що їх випадкове або мимовільне займання або ініціювання під час перевезення не викличе ніяких зовнішніх проявів за межами пристроїв у вигляді розкидання елементів, вогню, диму, тепла або голосного звуку.

c) Не згадані вище речовини та вироби, які виготовляються для створення практичного вибухового або піротехнічного ефекту.

Для цілей класу 1 застосовне наступне визначення:

Флегматизований означає, що до вибухової речовини додана речовина (або «флегматизатор») з метою підвищення безпеки при поводженні з ним і його перевезенні. У результаті додавання флегматизатора вибухова речовина стає нечутливою або менш чутливою до наступних видів впливу: тепло, поштовх, удар, струс або тертя. Типові флегматизовані речовини включають наступні продукти, але не обмежуються ними: віск, папір, вода, полімери (наприклад, хлорфторполімери), спирт і масла (наприклад, вазелінове масло й парафін).

2.2.1.1.2 Будь-яка речовина або виріб, що має або приблизно має вибухові властивості, повинні розглядатися на предмет їх віднесення до класу 1 на основі випробувань, процедур і критеріїв, встановлених у частині I Керівництва з випробувань і критеріїв.

Речовина або виріб, включені в клас 1, можуть бути допущені до перевезення тільки в тому випадку, якщо вони віднесені до якого-небудь найменування або якої-небудь позиції «н.з.к.», зазначеної у таблиці A глави 3.2, і задовольняють критеріям, передбаченим у Керівництві з випробувань і критеріїв.

2.2.1.1.3 Речовини та вироби класу 1 повинні бути віднесені до одного з номерів ООН і до одного з найменувань або однієї з позицій «н.з.к.», перелічених у таблиці A глави 3.2. Тлумачення найменувань речовин і виробів, перелічених у таблиці A глави 3.2, має ґрунтуватися на глосарії, що міститься в пункті 2.2.1.1.4.

Зразки нових або існуючих вибухових речовин або виробів, що перевозяться, серед іншого, для цілей випробувань, класифікації, досліджень і конструкторських розробок, контролю якості або у вигляді комерційних зразків, за винятком ініціювальних вибухових речовин, можуть бути віднесені до № ООН 0190 ЗРАЗКИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН.

Віднесення вибухових речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до однієї з позицій «н.з.к.» класу 1 або до № ООН 0190 ЗРАЗКИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, а також віднесення до тієї або іншої позиції деяких речовин, для перевезення яких потрібний особливий дозвіл компетентного органу відповідно до спеціальних положень, зазначених у стовпчику 6 таблиці A глави 3.2, здійснюється компетентним органом країни походження. Цей компетентний орган також затверджує в письмовій формі умови перевезення цих речовин і виробів. Якщо країна походження не є Договірною стороною ДОПНВ, то класифікація й умови перевезення повинні бути визнані компетентним органом першої за маршрутом перевезення вантажу країни, що є Договірною стороною ДОПНВ.

2.2.1.1.4 Речовини та вироби класу 1 повинні бути віднесені до одного з підкласів відповідно до пункту 2.2.1.1.5 і до однієї із груп сумісності відповідно до пункту 2.2.1.1.6. Підклас визначається на підставі результатів випробувань, які описано в розділах 2.3.0 і 2.3.1, з використанням визначень, що містяться в пункті 2.2.1.1.5. Група сумісності встановлюється на основі визначень, що містяться в пункті 2.2.1.1.6. Класифікаційний код складається з номера підкласу й літери, що позначає групу сумісності.

2.2.1.1.5 Визначення підкласів

Підклас 1.1 Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою вибуху масою (вибух масою – це такий вибух, який практично миттєво поширюється на весь вантаж).

Підклас 1.2 Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою розкидання, але не створюють небезпеки вибуху масою.

Підклас 1.3 Речовини та вироби, які характеризуються пожежною небезпекою, а також або незначною небезпекою вибуху, або незначною небезпекою розкидання, або тим і іншим, але не характеризуються небезпекою вибуху масою:

a) які при горінні виділяють значну кількість променистого тепла або

b) які, загоряючись один за одним, характеризуються незначним вибуховим ефектом або розкиданням, або тим і іншим.

Підклас 1.4 Речовини та вироби, що становлять лише незначну небезпеку вибуху у випадку займання або ініціювання під час перевезення. Ефекти проявляються в основному усередині упаковки, при цьому не очікується викиду осколків значних розмірів або на значну відстань. Зовнішня пожежа не повинна стати причиною практично миттєвого вибуху майже всього вмісту упаковки.

Підклас 1.5 Речовини дуже низької чутливості, які характеризуються небезпекою вибуху масою, але мають настільки низьку чутливість, що існує дуже мала ймовірність їх ініціювання або переходу від горіння до детонації за нормальних умов перевезення. Відповідно до мінімальної вимоги, встановленої до цих речовин, вони не повинні вибухати при випробуванні на вогнестійкість.

Підклас 1.6 Вироби надзвичайно низької чутливості, які не характеризуються небезпекою вибуху масою. Ці вироби містять в основному речовини надзвичайно низької чутливості й характеризуються незначною ймовірністю випадкового ініціювання або поширення вибуху.

ПРИМІТКА: Небезпека, характерна для виробів підкласу 1.6, обмежується вибухом одного виробу.

2.2.1.1.6 Визначення груп сумісності речовин і виробів

A Первинна вибухова речовина.

B Виріб, що містить первинну вибухову речовину й не має двох або більше ефективних запобіжних пристроїв. У цю групу включаються деякі вироби, такі як детонатори для підривних робіт, зборки детонаторів для підривних робіт і капсулі-запальники, навіть якщо вони не містять первинних вибухових речовин.

C Метальна вибухова речовина або інша дефлагувальна вибухова речовина або виріб, що містить таку вибухову речовину.

D Вторинна вибухова детонаційна речовина, або чорний порох, або виріб, що містить вторинну детонаційну речовину, не має в кожному разі засобів ініціювання й метального заряду, або виріб, що містить первинну вибухову речовину й має два або більше ефективних запобіжних пристрої.

E Виріб, що містить вторинну вибухову детонаційну речовину, без засобів ініціювання але з метальним зарядом (крім заряду, що містить легкозаймисті рідину або гель або самозаймисті рідини).

F Виріб, що містить вторинну вибухову детонаційну речовину, із власними засобами ініціювання, з метальним зарядом (крім заряду, що містить легкозаймисті рідину або гель або самозаймисті рідини) або без метального заряду.

G Піротехнічна речовина або виріб, що містить піротехнічну речовину, або виріб, що містить як вибухову речовину, так і освітлювальну, запалювальну, сльозоточиву або димоутворювальну речовину (крім виробів, що реагують з водою, або виробів, що містять білий фосфор, фосфіди, пірофорні речовини, легкозаймисті рідини або гель або самозаймисті рідини).

H Виріб, що містить як вибухову речовину, так і білий фосфор.

J Виріб, що містить як вибухову речовину, так і легкозаймисті рідину або гель.

K Виріб, що містить як вибухову речовину, так і токсичний хімічний агент.

L Вибухова речовина або виріб, що містить вибухову речовину й що становить особливу небезпеку (наприклад, через реакцію з водою або присутність самозаймистих рідин, фосфідів або пірофорної речовини), що вимагає ізоляції кожного виду.

N Вироби, що містять в основному речовини надзвичайно низької чутливості.

S Речовина або виріб, упаковані або сконструйовані таким чином, що будь-які небезпечні наслідки випадкового спрацьовування не виходять за межі упаковки, а у випадку ушкодження упаковки вогнем усі ефекти вибуху або розкидання обмежені настільки, що суттєво не перешкоджають вживанню протипожежних або інших аварійних заходів у безпосередній близькості від упаковки.

ПРИМІТКА 1: Будь-яка речовина або виріб, упаковані в конкретну тару, можуть відноситися тільки до однієї групи сумісності. Оскільки критерій, застосовуваний до групи сумісності S, заснований на досвіді, віднесення речовин і виробів до цієї групи припускає необхідність проведення випробувань з метою призначення класифікаційного коду.

ПРИМІТКА 2: Вироби групи сумісності D або Е можуть забезпечуватися власними засобами ініціювання або упаковуватися разом з ними за умови, що ці засоби мають не менше двох ефективних запобіжних пристроїв, призначених для запобігання вибуху при випадковому спрацьовуванні засобів ініціювання. Такі вироби й упаковки відносяться до групи сумісності D або E.

ПРИМІТКА 3: Вироби групи сумісності D або Е можуть упаковуватися разом із власними засобами ініціювання, що не мають двох ефективних запобіжних пристроїв (тобто засобами ініціювання, віднесеними до групи сумісності B), за умови, що вони відповідні до положення із сумісного упакування МР21, наведеного в розділі 4.1.10. Такі упаковки відносяться до групи сумісності D або E.

ПРИМІТКА 4: Вироби можуть забезпечуватися власними засобами запалювання або упаковуватися разом з ними за умови, що спрацьовування засобів запалювання за нормальних умов перевезення виключене.

ПРИМІТКА 5: Вироби груп сумісності C, D і E можуть упаковуватися сумісно. Такі упаковки відносяться до групи сумісності Е.

2.2.1.1.7 Віднесення феєрверкових виробів до підкласів небезпеки

2.2.1.1.7.1 Феєрверкові вироби зазвичай відносяться до підкласів небезпеки 1.1, 1.2, 1.3 і 1.4 на підставі результатів випробувань серії 6 Керівництва з випробувань і критеріїв.

Однак:

a) водоспади, що містять спалаховий склад (див. примітку 2 у пункті .2.1.1.7.5), повинні бути віднесені до підкласу 1.1, група сумісності G, незалежно від результатів випробувань серії 6;

b) оскільки номенклатура таких виробів досить широка, а випробувальне обладнання не завжди є, віднесення до підкласів небезпеки може також здійснюватися відповідно до процедури, описаної в пункті 2.2.1.1.7.2.

2.2.1.1.7.2 Віднесення феєрверкових виробів до номерів ООН 0333, 0334, 0335 або 0336 і віднесення до № ООН 0431 виробів, використовуваних для створення сценічних ефектів, які відповідають опису й технічним характеристикам типу виробів 1.4G згідно з таблицею класифікації феєрверкових виробів за замовчуванням, наведеною в пункті 2.2.1.1.7.5, може здійснюватися за аналогією, без проведення випробувань серії 6, відповідно до таблиці класифікації феєрверкових виробів, що міститься в пункті 2.2.1.1.7.5. Віднесення до номерів ООН здійснюється за згодою компетентного органу. Класифікація виробів, не зазначених у таблиці, повинна здійснюватися на підставі результатів випробувань серії 6.

ПРИМІТКА 1: Включення додаткових типів феєрверкових виробів у стовпчик 1 таблиці, що міститься в пункті 2.2.1.1.7.5, має здійснюватися лише на підставі повних результатів випробувань, наданих Підкомітету експертів з перевезення небезпечних вантажів ООН для розгляду.

ПРИМІТКА 2: Отримані компетентними органами результати випробувань, які підтверджують правильність або помилковість присвоєння підкласів небезпеки, зазначених у стовпчику 4 таблиці, що міститься в пункті 2.2.1.1.7.5, типам феєрверкових виробів та/або їх підкласам відповідно до технічних характеристик, зазначених у стовпчику 5, повинні надаватися Підкомітету експертів з перевезення небезпечних вантажів ООН для інформації.

2.2.1.1.7.3 Якщо феєрверкові вироби, віднесені до декількох підкласів небезпеки, упаковуються в одну тару, вони повинні класифікуватися на основі підкласу найбільшої небезпеки, якщо тільки результати випробувань серії 6 не вимагають іншого.

2.2.1.1.7.4 Класифікація, показана в таблиці пункту 2.2.1.1.7.5, застосовується тільки до виробів, упакованих у ящики з фібрового картону (4G).

2.2.1.1.7.5 Таблиця класифікації феєрверкових виробів ^[3]

ПРИМІТКА 1: Включені в таблицю процентні частки є, якщо не зазначене інше, процентними частками від маси всіх піротехнічних речовин (наприклад, ракетні двигуни, вибивний заряд, розривний заряд і заряд для отримання відповідного ефекту).

ПРИМІТКА 2: «Спалаховий склад» у нижченаведеній таблиці відноситься до піротехнічних речовин у вигляді пороху або піротехнічних інгредієнтів, що містяться у феєрверкових виробах, які використовуються у водоспадах або для створення звукового ефекту, використовуються в якості розривного заряду або метального заряду, якщо тільки:

a) у ході випробування спалахового складу за методом лабораторії HSL, передбаченого в додатку 7 Керівництва з випробувань і критеріїв, не доведено, що час підвищення тиску перевищує 6 мс для зразка піротехнічної речовини вагою 0,5 г; або

b) у ході випробування спалахового складу за методом США, передбаченого в додатку 7 Керівництва з випробувань і критеріїв, піротехнічна речовина не дає негативного результату «–».

ПРИМІТКА 3: Розміри в міліметрах означають:

a) для сферичних висотних куль і висотних куль із множинним розривом – діаметр сфери кулі;

b) для циліндричних висотних куль – довжину оболонки;

c) для складу з пускової мортири й висотної кулі, римської свічі, одиночного салюту або бурака – внутрішній діаметр трубки, що включає або містить піротехнічний засіб;

d) для паперового бурака або циліндричного бурака – внутрішній діаметр пускової мортири.

Тип	Включає / Синонім:	Визначення	Технічні характеристики	Класифікація
Висотна куля, сферичної або циліндричної форми	Сферична висотна куля для видовищних заходів: висотна куля, кольорова куля, кольорові вогні, мультирозрив, багатоефектна висотна куля, водний салют, салют-парашут, димова завіса, кольорові зірочки; шлаг: бурак, салют, тандер, комплект піротехнічних виробів повітряного розриву	Пристрій з метальним зарядом або без такого, зі сповільнювачем і розривним зарядом, піротехнічним(ними) елементом(ами) або сипучою піротехнічною речовиною, призначений для вистрелювання з пускової мортири	Усі висотні кулі із шумовими ефектами	1.1G
			Кольорова куля: ≥180 мм	1.1G
			Кольорова куля: <180 мм із >25% спалахового пороху та/або шумових ефектів	1.1G
			Кольорова куля: <180 мм із ≤ 25% спалахового пороху та/або шумових ефектів	1.3G
			Кольорова куля: ≤ 50 мм, або ≤ 60 г піротехнічної речовини, з ≤ 2% спалахового пороху та/або шумових ефектів	1.4G
	Висотна куля із множинним розривом (висотна куля-арахіс)	Пристрій з двома або декількома сферичними висотними кулями в спільній гільзі, що вистрелюється за допомогою одного й того самого метального заряду, з окремими зовнішніми сповільнювачами	Класифікація здійснюється з урахуванням найнебезпечнішої сферичної висотної кулі
	Збірка з пускової мортири й висотної кулі, заряджена пускова мортира	Збірка у вигляді сферичної або циліндричної висотної кулі усередині пускової мортири, з якої вистрелюється куля	Усі висотні кулі із шумовими ефектами	1.1G
			Кольорова куля: ≥ 180 мм	1.1G
			Кольорова куля: з >25% спалахового пороху та/або шумових ефектів	1.1G
			Кольорова куля: >50 мм і <180 мм	1.2G
			Кольорова куля: ≤ 50 мм, або ≤ 60 г піротехнічної речовини, з ≤ 25% спалахового пороху та/або шумових ефектів	1.3G
Висотна куля, сферичної або циліндричної форми (продовж.)	Сфера сфер (зазначені процентні частки стосуються маси брутто феєрверкового виробу)	Пристрій без метального заряду, зі сповільнювачем і розривним зарядом, що містить шлаги й інертні матеріали й призначений для вистрелювання з пускової мортири	≥120 мм	1.1G
		Пристрій без метального заряду, зі сповільнювачем і розривним зарядом, що містить шлаги з ≤ 25 г спалахового складу на шлаговий елемент, з ≤ 33% спалахового складу й ≥ 60% інертних матеріалів і призначений для вистрелювання з пускової мортири	≤120 мм	1.3G
		Пристрій без метального заряду, зі сповільнювачем і розривним зарядом, що містить кольорові кулі та/або піротехнічні елементи й призначений для вистрелювання з пускової мортири	>300 мм	1.1G
		Пристрій без метального заряду, зі сповільнювачем і розривним зарядом, що містить кольорові кулі ≤70 мм та/або піротехнічні елементи, з ≤ 25% спалахового складу й ≤ 60% піротехнічної речовини й призначений для вистрелювання з пускової мортири	>200 мм і ≤ 300 мм	1.3G
		Пристрій з метальним зарядом, зі сповільнювачем і розривним зарядом, що містить кольорові кулі ≤70 мм та/або піротехнічні елементи, з ≤ 25% спалахового складу й ≤ 60% піротехнічної речовини й призначений для вистрелювання з пускової мортири	≤ 200 мм	1.3G
Батарея салютів/ комбінація висотних феєрверків	Вогневий вал, бомбочки, тортики, фінальний букет, квіткове ложе, гібрид, множинні трубки, батарея петард, батарея петард зі спалахом	Збірка, що включає кілька елементів одного типу або різних типів, що відповідають одному з типів феєрверкових виробів, перелічених у цій таблиці, з однією або двома точками запалювання	Класифікація здійснюється з урахуванням найнебезпечнішого типу феєрверкового виробу
Римська свіча	Фестивальна свіча, свіча, комети	Трубка, що містить набір піротехнічних елементів, що складаються по черзі з піротехнічної речовини, метальних зарядів і піротехнічного реле	Внутрішній діаметр ≥50 мм із спалаховим складом або ≤50 мм із ≥25% спалахового складу	1.1G
			Внутрішній діаметр ≥50 мм без спалахового складу	1.2G
			Внутрішній діаметр <50 мм і ≤ 25% спалахового складу	1.3G
			Внутрішній діаметр ≤ 30 мм, кожний піротехнічний елемент ≤ 25 г і ≤ 5% спалахового складу	1.4G
Одиночний салют	Одиночна римська свіча, невелика заряджена мортира	Трубка, що містить піротехнічний елемент, що складається з піротехнічної речовини, метального заряду з піротехнічним реле або без нього	Внутрішній діаметр ≤ 30 мм і піротехнічний елемент > 25 г або > 5% і ≤ 25% спалахового складу	1.3G
Одиночний салют	Одиночна римська свіча, невелика заряджена мортира		≤ Внутрішній діаметр ≤ 30 мм, піротехнічний елемент ≤25 г і ≤ 5% спалахового складу	1.4G
Ракета	Звукова ракета, сигнальна ракета, ракета, що свистить, пляшкова ракета, небесна ракета, настільна ракета	Трубка, що містить піротехнічну речовину та/або піротехнічні елементи, оснащена стабілізатором(ами) польоту й призначена для запуску в повітря	Тільки ефекти спалахового складу	1.1G
			Спалаховий склад > 25% піротехнічної речовини	1.1G
			> 20 г піротехнічної речовини й спалаховий склад ≤ 25%	1.3G
			≤ 20 г піротехнічної речовини, розривний заряд у вигляді димного пороху й ≤ 0,13 г спалахового складу на один шлаг і ≤ 1 г у всьому виробі	1.4G
Буряк	Парковий феєрверк, наземний бурак, паперовий бурак, циліндричний бурак	Трубка, що містить метальний заряд і піротехнічні елементи й призначена для розміщення або закріплення на ґрунті. Головний ефект полягає в одноразовому викиді всіх піротехнічних елементів із широким візуальним та/або шумовим ефектом у повітрі або: Матер’яний або паперовий мішок або матер’яний або паперовий циліндр, що містить метальний заряд і піротехнічні елементи й призначений для вистрелювання з пускової мортири у якості фугасу	> 25% спалахового пороху та/або шумових ефектів	1.1G
			≥180 мм і ≤25% спалахового пороху та/або шумового ефекту	1.1G
			<180 мм і ≤25% спалахового пороху та/або шумового ефекту	1.3G
			≤150 г піротехнічної речовини, що містить ≤5% спалахового пороху та/або шумових ефектів. Кожний піротехнічний елемент ≤25 г, кожний шумовий ефект <2 г; кожний свисток, якщо вони є, ≤3 г	1.4G
Фонтан	Вулкан, вінок, вогненний спис, бенгальський вогонь, фонтан-пиріг, циліндричний фонтан, конічний фонтан, факел	Неметалічна оболонка, що містить іскро- і полум’яутворюючий піротехнічний склад у стислому або ущільненому вигляді *ПРИМІТКА*: Фонтани, призначені для створення вертикального водоспаду або завіси з іскор, уважаються водоспадами (див. графу нижче)	≥1 кг піротехнічної речовини	1.3G
Фонтан			< 1 кг піротехнічної речовини	1.4G
Водоспад	Каскад, водний фонтан	Піротехнічний фонтан, призначений для створення вертикального водоспаду або завіси з іскор	Містить спалаховий склад незалежно від результатів випробувань серії 6 (див. пункт 2.2.1.1.7.1 a))	1.1G
Водоспад	Каскад, водний фонтан		Не містить спалахового складу	1.3G
Спарклер	Ручний спарклер, неручний спарклер, спарклер-дріт	Твердий дріт, частково покритий (з одного кінця) повільно палаючою піротехнічною речовиною із запалом або без запалу	Спарклери на основі перхлорату: > 5 г на виріб або >10 виробів на упаковку	1.3G
Спарклер	Ручний спарклер, неручний спарклер, спарклер-дріт		Спарклери на основі перхлорату: ≤ 5 г на виріб і ≤ 10 виробів на упаковку; спарклери на основі нітрату: ≤ 30 г на виріб	1.4G
Бенгальська свіча	Бенгальський вогонь	Неметалічна паличка, частково покрита (з одного кінця) повільно палаючою піротехнічною речовиною й призначена для втримання в руці	Вироби на основі перхлорату: > 5 г на виріб або >10 виробів на упаковку	1.3G
Бенгальська свіча	Бенгальський вогонь		Вироби на основі перхлорату: ≤ 5 г на виріб і ≤ 10 виробів на упаковку; вироби на основі нітрату: ≤ 30 г на виріб	1.4G
Малонебезпечні феєрверкові вироби й невеликі феєрверки	Настільна бомбочка, гримучий горох, тріскачка, димок, туман, змійка, світлячок, вертушка, бджілка, хлопавка	Пристрій, призначений для створення дуже обмеженого візуального та/або шумового ефекту, що містить невеликі кількості піротехнічного та/або вибухового складу	Тріскачки й гримучий горох можуть містити до 1,6 мг фульминату срібла; хлопавки можуть містити до 16 мг суміші хлорату калію із червоним фосфором; інші вироби можуть містити до 5 г піротехнічної речовини, але не спалаховий склад	1.4G
Вертушка	Висотна вертушка, вертоліт, винищувач, дзиґа	Неметалічна(і) трубка(и), що містить(ять) газо- або іскроутворюючу піротехнічну речовину, зі складом для шумового ефекту або без такого, із крильцями або без них	Піротехнічна речовина на виріб >20 г, що містить ≤3% спалахового складу для створення шумових ефектів або ≤5 г свистячого складу	1.3G
Вертушка	Висотна вертушка, вертоліт, винищувач, дзиґа		Піротехнічна речовина на виріб ≤20 г, що містить ≤3% спалахового складу для створення шумових ефектів або ≤5 г свистячого складу	1.4G
Колесо, що вертиться	Вогненне колесо, саксонське сонце	Збірка, що включає метальні пристрої, що містять піротехнічну речовину, і здатна кріпитися до осі для обертового руху	≥1 кг загальної кількості піротехнічної речовини, без шумових ефектів, кожний свисток (якщо вони є) ≤25 г і ≤50 г свистячого складу на колесо	1.3G
			<1 кг загальної кількості піротехнічної речовини, без шумових ефектів, кожний свисток (якщо вони є) ≤5 г і ≤10 г свистячого складу на колесо	1.4G
			≤200 г загальної кількості піротехнічної речовини й ≤60 г піротехнічної речовини на метальне пристрій, ≤3% спалахового складу із шумовими ефектами, кожний свисток (якщо вони є) ≤5 г і ≤10 г свистячого складу на колесо	1.4G
Повітряне колесо	Летучий саксонець, НЛО, літальна тарілка	Трубки, що містять метальні заряди та іскро- і полум’яутворюючі піротехнічні речовини та/або склади із шумовим ефектом і закріплені на обручі	>200 г загальної кількості піротехнічної речовини або >60 г піротехнічної речовини на метальний пристрій, ≤3% спалахового складу із шумовими ефектами, кожний свисток (якщо вони є) ≤25 г і ≤50 г свистячого складу на колесо	1.3G
Набір феєрверкових виробів	Набір феєрверкових виробів для видовищних заходів і набір феєрверкових виробів для приватних осіб (для використання на вулиці й усередині приміщень)	Набір декількох типів святкових феєрверків, кожний з яких відповідає одному з типів, перелічених у цій таблиці	Класифікація здійснюється з урахуванням найнебезпечнішого типу феєрверкового виробу
Петарда	Святкова петарда, «кулемет»	В’язки трубок (паперових або картонних), з’єднаних піротехнічним реле, причому кожна трубка призначена для створення шумового ефекту	Кожна трубка ≤ 140 мг спалахового складу або ≤ 1 г димного пороху	1.4G
Ґнотова петарда	Салют, петарда зі спалахом, дамський крекер	Неметалічна трубка, що містить шлаговий склад, призначений для створення шумового ефекту	> 2 г спалахового складу на виріб	1.1G
			≤2 г спалахового складу на виріб і ≤ 10 г на внутрішню упаковку	1.3G
			1 г спалахового складу на виріб і ≤ 10 г на внутрішню упаковку або 10 г димного пороху на виріб	1.4G

2.2.1.1.8 Виключення з класу 1

2.2.1.1.8.1 Виріб або речовина можуть бути виключені з класу 1 на підставі результатів випробувань і визначення класу 1 зі схвалення компетентного органу будь-якої Договірної сторони ДОПНВ, який може також визнати схвалення з боку компетентного органу країни, що не є Договірною стороною ДОПНВ, за умови, що це схвалення надане відповідно до процедур, застосовуваних згідно з МПНВ, ДОПНВ, ВОПНВ, МКМПНВ або Технічними інструкціями ІКАО.

2.2.1.1.8.2 Зі схвалення компетентного органу відповідно до пункту 2.2.1.1.8.1 виріб може бути виключено із класу 1, якщо три неупаковані вироби, кожен з яких активується окремо за допомогою його власних засобів ініціювання або запалювання або за допомогою зовнішніх засобів для функціонування в позначеному режимі, задовольняють наступним критеріям випробувань:

a) температура жодної із зовнішніх поверхонь не повинна перевищувати 65 ºC. Припустимим є пікове підвищення температури до 200 ºC;

b) відсутність розриву або фрагментації зовнішнього корпусу або переміщення виробу або відділених від нього компонентів виробу більше ніж на один метр у будь-якому напрямку;

ПРИМІТКА: Якщо цілісність виробу може бути порушена у випадку впливу зовнішнього полум’я, ці критерії слід перевірити за допомогою випробування на вогнестійкість. Опис одного з методів такого випробування при швидкості нагрівання 80 К/хв міститься в стандарті ISO 14451-2;

c) відсутність звукового ефекту, що перевищує пікове значення 135 дБ(C) на відстані 1 м;

d) відсутність спалаху або полум’я, здатних запалити матеріал, такий як аркуш паперу щільністю 80 ± 10 г/м² при стиканні з виробом; і

e) відсутність пар, диму або пилу в таких кількостях, при яких видимість у камері об’ємом один кубічний метр, обладнаній панелями вибухозахисту належного розміру, скорочується більш ніж на 50% згідно з вимірами каліброваного люксметра або радіометра, розташованого на відстані один метр від постійного джерела світла, розміщеного в центрі протилежної стінки камери. Можуть використовуватися загальні керівні вказівки щодо випробування на оптичну щільність у відповідності до стандарту ISO 5659-1, і загальні керівні вказівки щодо фотометричної системи, описаної в розділі 7.5 стандарту ISO 5659-2, а також можуть використовуватися інші аналогічні методи вимірювання оптичної щільності. Повинен використовуватися придатний чохол, що закриває задню й бічні сторони люксометра, для того щоб мінімізувати вплив розсіяного або просоченого світла, не випромінюваного безпосередньо самим джерелом.

ПРИМІТКА 1: Якщо під час випробувань на перевірку критеріїв a), b), c) і d) спостерігається досить незначне виділення диму або воно не спостерігається взагалі, то випробування, описане в підпункті e), можна не проводити.

ПРИМІТКА 2: Компетентний орган, згаданий у пункті 2.2.1.1.8.1, може вимагати проведення випробувань виробів в упакованому вигляді, якщо встановлено, що виріб у тому вигляді, у якому він упакований для перевезення, може становити більш істотну небезпеку.

2.2.1.1.9 Документація з класифікації

2.2.1.1.9.1 Компетентний орган, який відніс виріб або речовину до класу 1, повинен підтвердити заявнику дану класифікацію в письмовій формі.

2.2.1.1.9.2 Документ з класифікації, наданий компетентним органом, може бути складений у будь-якій формі й може складатися з більше ніж однієї сторінки за умови, що сторінки пронумеровані послідовно. Цей документ повинен мати індивідуальний номер.

2.2.1.1.9.3 Запис з цієї інформації повинен легко ідентифікуватися, бути розбірливим і таким, що не витирається.

2.2.1.1.9.4 Прикладами інформації, яка може бути надана в документах з класифікації, є:

a) найменування компетентного органу й положення національного законодавства, на основі яких йому надані повноваження;

b) правила видів транспорту або національні правила, для яких даний документ з класифікації є застосовним;

c) підтвердження того, що класифікація була затверджена, здійснена або прийнята відповідно до Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів або правил відповідних видів транспорту;

d) найменування й адреса юридичної особи, якій було доручене здійснення класифікації, і номер реєстрації компанії, який дозволяє однозначно ідентифікувати дану компанію або її філії відповідно до національного законодавства;

e) найменування, під яким відповідні вибухові речовини або вироби будуть виведені на ринок або іншим способом передані для перевезення;

f) належне відвантажувальне найменування, номер ООН, клас, підклас і відповідна група сумісності вибухових речовин або виробів;

g) у відповідних випадках максимальна маса нетто вибухових речовин в упаковці або виробі;

h) чітко видимі найменування, підпис, штамп, печатка або інше позначення особи, яку компетентний орган уповноважив видати документ з класифікації;

i) у тих випадках, коли, згідно з оцінками, безпека під час перевезення або підклас залежать від тари, маркувальний знак тари або опис дозволеної:

– внутрішньої тари,

– проміжної тари,

– зовнішньої тари;

j) каталожний номер, інвентарний номер або інший ідентифікаційний номер, під яким відповідні вибухові речовини або вироби будуть виведені на ринок або іншим чином передані для перевезення;

k) найменування й адреса юридичної особи, яка виготовила вибухові речовини або вироби, і будь-який номер реєстрації компанії, який дозволяє однозначно ідентифікувати дану компанію або її філії відповідно до національного законодавства;

l) за необхідності будь-яка додаткова інформація щодо застосовних інструкцій з упакування й спеціальних положень з упакування;

m) підстава для класифікації, наприклад результати випробувань, класифікація за замовчуванням у випадку феєрверкових виробів за аналогією із класифікованою вибуховою речовиною або виробом, за визначенням, що міститься в таблиці А глави 3.2, і т. д.;

n) будь-які спеціальні умови або обмеження, встановлені компетентним органом для забезпечення безпеки перевезення вибухових речовин і виробів, інформування про небезпеку й здійснення міжнародних перевезень;

o) дата закінчення строку дійсності документа з класифікації, якщо компетентний орган визнає за необхідне її зазначення.

2.2.1.2 Речовини та вироби, що не допускаються до перевезення

2.2.1.2.1 Вибухові речовини, що мають надмірну чутливість відповідно до критеріїв, зазначених у частині I Керівництва з випробувань і критеріїв, або здатні до мимовільної реакції, а також вибухові речовини та вироби, які не можна віднести до якого-небудь найменування або до якої-небудь позиції «н.з.к.», вказаним у таблиці A глави 3.2, до перевезення не допускаються.

2.2.1.2.2 Вироби, що відносяться до групи сумісності K, до перевезення не допускаються (1.2К, № ООН 0020, і 1.3К, № ООН 0021).

2.2.1.3 Перелік зведених позицій

Класифікаційний код (див. 2.2.1.1.4)	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
1.1А	0473	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
1.1В	0461	ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ, Н.З.К.
1.1С	0474	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
	0497	ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА РІДКА
	0498	ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА ТВЕРДА
	0462	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.1D	0475	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
1.1D	0463	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.1E	0464	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.1F	0465	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.1G	0476	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
1.1L	0357	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
1.1L	0354	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.2В	0382	ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ, Н.З.К.
1.2С	0466	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.2D	0467	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.2Е	0468	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.2F	0469	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.2L	0358	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
1.2L	0248	ПРИСТРІЙ, ЩО АКТИВУЄТЬСЯ ВОДОЮ, з розривним, вибивним або метальним зарядом
	0355	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.3С	0132	СОЛІ МЕТАЛЕВІ ДЕФЛАГУВАЛЬНІ НІТРОПОХІДНІ АРОМАТИЧНОГО РЯДУ, Н.З.К.
	0477	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
	0495	ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА РІДКА
	0499	ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА ТВЕРДА
	0470	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.3G	0478	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
1.3L	0359	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
1.3L	0249	ПРИСТРІЙ, ЩО АКТИВУЄТЬСЯ ВОДОЮ, з розривним, вибивним або метальним зарядом
	0356	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.4В	0350	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.4В	0383	ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ, Н.З.К.
1.4С	0479	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
	0501	ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА ТВЕРДА
	0351	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.4D	0480	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К.
1.4D	0352	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.4Е	0471	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.4F	0472	ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.4G	0485 0353	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К.
1.4S	0481 0349 0384	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ,Н.З.К. ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ,Н.З.К.
1.5D	0482	ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ДУЖЕ НИЗЬКОЇ ЧУТЛИВОСТІ (ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ДНЧ), Н.З.К.
1.6N	0486	ВИБУХОВІ ВИРОБИ НАДЗВИЧАЙНО НИЗЬКОЇ ЧУТЛИВОСТІ (ВИБУХОВІ ВИРОБИ ННЧ)
	0190	ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ЗРАЗКИ, крім ініціювальних ВР *ПРИМІТКА*: Підклас і група сумісності визначаються за вказівкою компетентного органу й відповідно до принципів, викладених у пункті 2.2.1.1.4.

2.2.1.4 Глосарій найменувань

ПРИМІТКА 1: Описи, що містяться в цьому глосарії, не можуть бути використані для заміни процедур випробувань і класифікації небезпеки тієї або іншої речовини або виробу класу 1. Визначення відповідного підкласу й прийняття рішення про те, чи відноситься та або інша речовина до групи сумісності S, повинні бути засновані на випробуваннях продукту відповідно до частини I Керівництва з випробувань і критеріїв або здійснюватися за аналогією з подібними продуктами, які були випробувані й класифіковані відповідно до процедур, передбачених у Керівництві з випробувань і критеріїв.

ПРИМІТКА 2: Цифри, що стоять після найменування, означають відповідні номери ООН (стовпчик 1 таблиці A глави 3.2). Класифікаційний код див. у пункті 2.2.1.1.4.

БОЄГОЛОВКИ РАКЕТ з розривним зарядом: № ООН 0286, 0287

Вироби, що містять детонаційну ВР без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони призначені для установлення в ракету. Цей термін охоплює боєголовки для керованих ракетних снарядів.

БОЄГОЛОВКИ РАКЕТ з розривним зарядом: № ООН 0369

Вироби, що містять детонаційну ВР із засобами ініціювання, не оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони призначені для установлення в ракету. Цей термін охоплює боєголовки для керованих ракетних снарядів.

БОЄГОЛОВКИ РАКЕТ з розривним або вибивним зарядом: № ООН 0370

Вироби, що містять інертну бойову частину й невеликий заряд детонаційної або дефлагувальної ВР без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони призначені для установлення в ракетний двигун для відокремлення інертного елемента. Цей термін охоплює боєголовки для керованих ракетних снарядів.

БОЄГОЛОВКИ РАКЕТ з розривним або вибивним зарядом: № ООН 0371

Вироби, що містять інертну бойову частину й невеликий заряд детонаційної або дефлагувальної ВР із засобами ініціювання, не оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони призначені для установлення в ракетний двигун для відокремлення інертного елемента. Цей термін охоплює боєголовки для керованих ракетних снарядів.

БОЄГОЛОВКИ ТОРПЕД з розривним зарядом: № ООН 0221

БОЄПРИПАСИ ДИМОВІ, споряджені або не споряджені розривним, вибивним або метальним зарядом: № ООН 0015, 0016, 0303

Боєприпаси, що містять таку димоутворювальну речовину, як суміш хлорсульфонової кислоти або тетрахлорид титану; або димоутворювальний піротехнічний склад, заснований на гексахлоретані або червоному фосфорі. Якщо речовина саме по собі не є вибуховою, ці боєприпаси містять також один або кілька наступних компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; детонатор із розривним або вибивним зарядом. Цей термін охоплює димові гранати.

ПРИМІТКА: СИГНАЛИ ДИМОВІ не включені в це визначення. Вони перелічуються окремо.

БОЄПРИПАСИ ДИМОВІ З БІЛИМ ФОСФОРОМ, споряджені розривним, вибивним або метальним зарядом: № ООН 0245, 0246

Боєприпаси, що містять білий фосфор у якості димоутворювальної речовини. Вони також містять один або кілька наступних компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; детонатор із розривним або вибивним зарядом. Цей термін охоплює димові гранати.

БОЄПРИПАСИ ЗАПАЛЮВАЛЬНІ, споряджені або не споряджені розривним, вибивним або метальним зарядом: № ООН 0009, 0010, 0300

Боєприпаси, що містять запалювальний склад. Якщо даний склад сам по собі не є вибуховим, ці боєприпаси містять також один або кілька наступних компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; детонатор із розривним або вибивним зарядом.

БОЄПРИПАСИ ЗАПАЛЮВАЛЬНІ З БІЛИМ ФОСФОРОМ з розривним, вибивним або метальним зарядом: № ООН 0243, 0244

Боєприпаси, що містять білий фосфор як запалювальну речовину. Вони також містять один або кілька наступних компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; детонатор із розривним або вибивним зарядом.

БОЄПРИПАСИ ЗАПАЛЮВАЛЬНІ, що містять рідку або гелеподібну речовину, з розривним, вибивним або метальним зарядом: № ООН 0247

Боєприпаси, що містять рідку або гелеподібну запалювальну речовину. Якщо речовина сама по собі не є вибуховою, ці боєприпаси містять також один або кілька наступних компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; детонатор із розривним або вибивним зарядом.

БОЄПРИПАСИ ВИПРОБУВАЛЬНІ: № ООН 0363

Боєприпаси, що містять піротехнічні речовини й використовувані для перевірки дії або ефективності нових боєприпасів або вузлів і компонентів зброї.

БОЄПРИПАСИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ, споряджені або не споряджені розривним, вибивним або метальним зарядом: № ООН 0171, 0254, 0297

Боєприпаси, призначені для освітлення місцевості одиночним інтенсивним джерелом світла. Термін охоплює освітлювальні патрони, гранати й снаряди, а також освітлювальні бомби й бомби для розпізнавання цілей.

ПРИМІТКА: Наступні вироби: ПАТРОНИ СИГНАЛЬНІ; ПРИСТРОЇ СИГНАЛЬНІ РУЧНІ; СИГНАЛИ НЕБЕЗПЕКИ; РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ АВІАЦІЙНІ; РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ, ЩО ЗАПУСКАЮТЬСЯ З ЗЕМЛІ, – не включені в це визначення. Вони перелічуються окремо.

БОЄПРИПАСИ ПРАКТИЧНІ: № ООН 0362, 0488

Боєприпаси без основного розривного заряду, але оснащені розривним зарядом або вибивним зарядом. Зазвичай вони також містять детонатор і метальний заряд.

ПРИМІТКА: ГРАНАТИ ПРАКТИЧНІ не включені в це визначення. Вони перелічуються окремо.

БОЄПРИПАСИ СЛЬОЗОТОЧИВІ з розривним, вибивним або метальним зарядом: № ООН 0018, 0019, 0301 Боєприпаси, що містять сльозоточиву речовину. Вони також містять один або кілька наступних компонентів: піротехнічна речовина; метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; детонатор із розривним або вибивним зарядом.

БОМБИ ГЛИБИННІ: № ООН 0056

Вироби, що складаються із детонаційного заряду ВР, поміщеного в циліндр або снаряд без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони призначені для вибухання під водою.

БОМБИ З ЛЕГКОЗАЙМИСТОЮ РІДИНОЮ, з розривним зарядом: № ООН 0399, 0400

Вироби, що скидаються з літального апарата й складаються із резервуара, наповненого легкозаймистою рідиною, і розривного заряду.

БОМБИ з розривним зарядом: № ООН 0034, 0035

Вибухові вироби, що скидаються з літального апарата, без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

БОМБИ з розривним зарядом: № ООН 0033, 0291

Вибухові вироби, що скидаються з літального апарата, із засобами ініціювання, не оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

ВИРОБИ ПІРОТЕХНІЧНІ для технічних цілей: № ООН 0428, 0429, 0430, 0431, 0432

Вироби, що містять піротехнічні речовини й використовувані в технічних цілях: для виділення тепла й газів, створення сценічних ефектів і т. д.

ПРИМІТКА: Наступні вироби: усі види боєприпасів; ПАТРОНИ СИГНАЛЬНІ; РІЗАКИ КАБЕЛЬНІ ВИБУХОВІ; ЗАСОБИ ПІРОТЕХНІЧНІ; РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ АВІАЦІЙНІ; РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ, ЩО ЗАПУСКАЮТЬСЯ З ЗЕМЛІ; ПРИСТРОЇ РОЗЧІПЛЮВАННЯ ВИБУХОВІ; ЗАКЛЕПКИ ВИБУХОВІ; ПРИСТРОЇ СИГНАЛЬНІ РУЧНІ; СИГНАЛИ НЕБЕЗПЕКИ; ПЕТАРДИ ЗАЛІЗНИЧНІ ВИБУХОВІ; СИГНАЛИ ДИМОВІ – не включені в це визначення. Вони перелічуються окремо.

ВИРОБИ ПІРОФОРНІ: № ООН 0380

Вироби, що містять пірофорну речовину (здатну до самозаймання на повітрі) і вибухову речовину або компонент. Цей термін не охоплює вироби, що містять білий фосфор.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП А: № ООН 0081

Речовини, що складаються із рідких органічних нітратів, таких як нітрогліцерин, або із суміші таких компонентів з одним або більше із наступних речовин:

нітроцелюлоза; амонію нітрат або інші неорганічні нітрати;

нітропохідні ароматичного ряду або горючі матеріали, такі як деревне борошно й алюмінієвий порошок. Вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, і домішки барвників і стабілізаторів. Ці ВР повинні бути у вигляді порошку, гелю або еластичного матеріалу. Цей термін охоплює динаміт, бризантний динаміт і желатин-динаміт.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП B: № ООН 0082, 0331

Речовини, що включають:

a) суміш амонію нітрату або інших неорганічних нітратів із ВР типу тринітротолуолу, що містить або не містить інші речовини типу деревного борошна й алюмінієвого порошку; або

b) суміш амонію нітрату або інших неорганічних нітратів з іншими горючими речовинами, що не містять вибухових інгредієнтів. В обох випадках вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, і домішки барвників і стабілізаторів. Ці ВР не повинні містити нітрогліцерин, подібні до нього рідкі органічні нітрати й хлорати.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП C: № ООН 0083

Речовини, що складаються із суміші хлорату калію або натрію, або перхлорату калію, натрію або амонію з органічними нітропохідними або такими горючими матеріалами, як деревне борошно, алюмінієвий порошок або вуглеводень. Вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, домішки барвників і стабілізаторів. Ці ВР не повинні містити нітрогліцерин або подібні до нього рідкі органічні нітрати.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП D: № ООН 0084

Речовини, що складаються із суміші органічних нітросполук і горючих матеріалів, таких як вуглеводні й алюмінієвий порошок. Вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, домішки барвників і стабілізаторів. Ці ВР не повинні містити нітрогліцерин, подібні до нього рідкі органічні нітрати, хлорати або амонію нітрат. Цей термін зазвичай охоплює пластичні ВР.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП E: № ООН 0241, 0332

Речовини, що складаються із води як основного інгредієнта й більших частин амонію нітрату або інших окиснювачів, деякі або всі з яких перебувають у розчині. Інші складові можуть включати нітропохідні типу тринітротолуолу, вуглеводні або алюмінієвий порошок. Вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, домішки барвників і стабілізаторів.

Цей термін охоплює емульсійні ВР, суспендовані ВР і водногелієві ВР.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА РІДКА: № ООН 0495, 0497

Речовина, що складається з дефлагувальної рідкої ВР і використовувана для руху.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА ТВЕРДА: № ООН 0498, 0499

Речовина, що складається з дефлагувальної твердої ВР і використовувана для руху.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ДУЖЕ НИЗЬКОЇ ЧУТЛИВОСТІ (ВР ДНЧ), Н.З.К.: № ООН 0482

Речовини, що становлять небезпеку вибуху в масі, але що мають настільки низьку чутливість, що існує досить мала ймовірність ініціювання або переходу від горіння до детонації за нормальних умов перевезення, а також що пройшли випробування серії 5.

ВИБУХОВІ ВИРОБИ НАДЗВИЧАЙНО НИЗЬКОЇ ЧУТЛИВОСТІ (ВИБУХОВІ ВИРОБИ ННЧ): № ООН 0486

Вироби, що містять в основному речовини надзвичайно низької чутливості, які демонструють мізерно малу ймовірність випадкового ініціювання або поширення вибуху за нормальних умов перевезення й пройшли випробування серії 7.

ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ЗРАЗКИ, крім ініціювальних ВР: № ООН 0190

Нові або існуючі вибухові речовини або вироби, що не віднесені до якого-небудь найменування в таблиці A глави 3.2 і перевозяться відповідно до вказівок компетентного органу й зазвичай у невеликих кількостях, зокрема для цілей випробувань, класифікації, досліджень і конструкторських розробок або контролю якості, або в якості комерційних зразків.

ПРИМІТКА: Вибухові речовини та вироби, уже віднесені до іншого найменування в таблиці A глави 3.2, не включені в це визначення.

ВТУЛКИ КАПСУЛЬНІ: № ООН 0319, 0320, 0367

Вироби, що складаються із первинного засобу запалювання й допоміжного заряду дефлагувальної ВР, такого як чорний порох, використовувані для запалювання метального заряду в артилерійській гільзі і т. д.

ГЕКСАТОНАЛ: № ООН 0393

Речовина, що складається з однорідної суміші циклотриметилентринітраміну (RDX), тринітротолуолу (ТНТ) і алюмінію.

ГЕКСОЛІТ (ГЕКСОТОЛ) сухий або зволожений з масовою часткою води менше 15%: № ООН 0118

Речовина, що складається з однорідної суміші циклотриметилентринітраміну (RDX) і тринітротолуолу (ТНТ). Цей термін охоплює «Склад В».

ГІЛЬЗИ ПАТРОННІ ПОРОЖНІ З КАПСУЛЕМ: № ООН 0379, 0055

Вироби, що складаються із патронної гільзи з металу, пластмаси або іншого незаймистого матеріалу, у яких єдиним вибуховим компонентом є капсуль.

ГІЛЬЗИ ПОРОЖНІ, ЩО ЗГОРЯЮТЬ, БЕЗ КАПСУЛЯ: № ООН 0447, 0446

Вироби, що складаються із патронної гільзи, виготовленої частково або повністю з нітроцелюлози.

ГРАНАТИ ПРАКТИЧНІ ручні або рушничні: № ООН 0110, 0372, 0318, 0452

Вироби без основного розривного заряду, призначені для метання вручну або за допомогою рушничного гранатомета. Вони містять капсульні пристрої й можуть мати пристрілюваний розривний заряд.

ГРАНАТИ ручні або рушничні з розривним зарядом: № ООН 0284, 0285

Вироби, призначені для метання вручну або за допомогою рушничного гранатомета. Вони не мають засобів ініціювання або мають засоби ініціювання, оснащені двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

ГРАНАТИ ручні або рушничні з розривним зарядом: № ООН 0292, 0293

Вироби, призначені для метання вручну або за допомогою рушничного гранатомета. Вони мають засоби ініціювання, не оснащені двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

ДВИГУНИ РАКЕТНІ: № ООН 0186, 0280, 0281, 0510

Вироби, що складаються із заряду ВР зазвичай у формі твердої метальної речовини, поміщеної в циліндр із одним або більше соплами. Вони призначені для надавання руху ракетам і керованим ракетним снарядам.

ДВИГУНИ РАКЕТНІ РІДИННІ, ЗАПРАВЛЕНІ ПАЛИВОМ: № ООН 0395, 0396

Вироби, що складаються із циліндра з одним або більше соплами, заправленого рідким паливом. Вони призначені для надавання руху ракетам і керованим ракетним снарядам.

ДВИГУНИ РАКЕТНІ З ГІПЕРГОЛІЧНОЮ РІДИНОЮ з вибивним зарядом або без нього: № ООН 0322, 0250

Вироби, що містять гіперголічне паливо, поміщене в циліндр із одним або декількома соплами. Вони призначені для надавання руху ракетам і керованим ракетним снарядам.

ДЕТОНАТОРИ ВТОРИННІ без первинного детонатора: № ООН 0042, 0283

Вироби, що складаються із заряду детонаційної ВР без засобів ініціювання. Вони використовуються для посилення ініціювального впливу детонаторів або детонаційного шнура.

ДЕТОНАТОРИ ВТОРИННІ З ПЕРВИННИМ ДЕТОНАТОРОМ: № ООН 0225, 0268

Вироби, що складаються із заряду детонаційної ВР із засобами ініціювання. Вони використовуються для посилення ініціювального впливу детонаторів або детонаційного шнура.

ДЕТОНАТОРИ ДЛЯ БОЄПРИПАСІВ: № ООН 0073, 0364, 0365, 0366

Вироби, що складаються із невеликої металевої або пластикової трубки, що містить ВР, такі як азид свинцю, ПЕТН або суміші ВР. Вони призначені для ініціювання ланцюга детонації.

ДЕТОНАТОРИ ЕЛЕКТРИЧНІ для підривних робіт: № ООН 0030, 0255, 0456

Вироби, спеціально призначені для ініціювання бризантних ВР. Ці детонатори можуть бути сконструйовані для миттєвої детонації або можуть містити сповільнювачі. Електричні детонатори приводяться в дію електричним струмом.

ДЕТОНАТОРИ ЕЛЕКТРОННІ програмувальні для підривних робіт: № ООН 0511, 0512, 0513

Детонатори з посиленими елементами захисту й безпеки, що використовують електронні компоненти для передачі початкового імпульсу з підтвердженими командами й захищеним зв'язком. Детонатори такого типу не можуть бути ініційовані іншими засобами.

ДЕТОНАТОРИ НЕЕЛЕКТРИЧНІ для підривних робіт: № ООН 0029, 0267, 0455

Вироби, спеціально призначені для ініціювання бризантних ВР. Ці детонатори можуть бути сконструйовані для миттєвої детонації або можуть містити сповільнювачі. Неелектричні детонатори приводяться в дію такими засобами, як детонаційна трубка, запалювальна трубка, безпечний вогнепровідний шнур, інші запалювальні пристрої або гнучкий детонаційний шнур. Сюди відносяться детонаційні реле без детонаційного шнура.

ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ, Н.З.К.: № ООН 0382, 0383, 0384, 0461

Вироби, що містять вибухову речовину, призначену для передачі детонації або дефлаграції вогневим ланцюгом.

ЗАКЛЕПКИ ВИБУХОВІ: № ООН 0174

Вироби, що складаються із невеликого заряду ВР усередині металевої заклепки.

ЗАПАЛ трубчастий у металевій оболонці: № ООН 0103

Виріб, що складається з металевої трубки із серцевиною у вигляді дефлагувальної ВР.

ЗАПАЛЬНИКИ: № ООН 0121, 0314, 0315, 0325, 0454

Вироби, що містять одну або більше ВР і призначені для ініціювання дефлаграції в ланцюзі вибухання. Вони можуть приводитися в дію хімічним, електричним або механічним способами.

ПРИМІТКА: Наступні вироби: ШНУР ВОГНЕПРОВІДНИЙ; ЗАПАЛ ТРУБЧАСТИЙ; ПІДРИВНИК, ЩО НЕ ДЕТОНУЄ; ТРУБКИ ЗАПАЛЮВАЛЬНІ; ЗАПАЛЬНИКИ ВОГНЕПРОВІДНОГО ШНУРА; КАПСУЛИ-ЗАПАЛЬНИКИ; ВТУЛКИ КАПСУЛЬНІ – не включені в це визначення. Вони перелічуються окремо.

ЗАПАЛЬНИКИ ВОГНЕПРОВІДНОГО ШНУРА: № ООН 0131

Вироби різної конструкції, активовані тертям, ударом або електрикою й використовувані для запалювання вогнепровідного безпечного шнура.

ЗАРЯДИ ВИБУХОВІ ПРОМИСЛОВІ без детонатора: № ООН 0442, 0443, 0444, 0445

Вироби, що складаються із заряду детонаційної ВР без засобів ініціювання й використовувані для зварювання, з’єднання й штампування вибухом і в інших металургійних процесах.

ЗАРЯДИ ДОДАТКОВІ ВИБУХОВІ: № ООН 0060

Вироби, що складаються із невеликого знімного вторинного детонатора, використовуваного в порожнині снаряда між детонатором і розривним зарядом.

ЗАРЯДИ КУМУЛЯТИВНІ ГНУЧКІ ПОДОВЖЕНІ: № ООН 0237, 0288

Вироби, що включають сердечник з детонаційною ВР V-подібного перетину, покритий гнучкою металевою оболонкою.

ЗАРЯДИ КУМУЛЯТИВНІ без детонатора: № ООН 0059, 0439, 0440, 0441

Вироби, що складаються із оболонки, що містить у собі заряд детонаційної ВР, з увігнутою порожниною, покритою твердим матеріалом, без засобів ініціювання. Вони призначені для отримання сильного пробивного кумулятивного ефекту.

ЗАРЯДИ МЕТАЛЬНІ: № ООН 0271, 0272, 0415, 0491

Вироби, що складаються із метального заряду в будь-якій фізичній формі, у корпусі або без корпусу, використовувані в якості компонента ракетних двигунів або для зменшення лобового опору снарядів.

ЗАРЯДИ МЕТАЛЬНІ ДЛЯ ГАРМАТ: № ООН 0242, 0279, 0414

Заряди метальних ВР будь-якої фізичної форми для гарматних боєприпасів роздільного заряджання.

ЗАРЯДИ ПІДРИВНІ: № ООН 0048

Вироби, що містять заряд детонаційної ВР у корпусі з фібрового картону, пластмаси, металу або іншого матеріалу. Вироби без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

ПРИМІТКА: Наступні вироби: БОМБИ, МІНИ, СНАРЯДИ – не включені в це визначення. Вони перелічуються окремо.

ЗАРЯДИ РОЗРИВНІ вибухові: № ООН 0043

Вироби, що складаються із невеликого заряду ВР і призначені для розриву оболонки снарядів і інших боєприпасів з метою розсіювання їх умісту.

ЗАРЯДИ РОЗРИВНІ ПЛАСТИФІКОВАНІ: № ООН 0457, 0458, 0459, 0460

Вироби, що містять пластифікований заряд детонаційної ВР та мають спеціальну форму, без оболонки й без засобу ініціювання. Вони призначені для використання у якості компонентів боєприпасів, таких як боєголовки.

ЗАСОБИ ПІРОТЕХНІЧНІ: № ООН 0333, 0334, 0335, 0336, 0337

Піротехнічні вироби, призначені для влаштування феєрверків.

ЗБОРКИ ДЕТОНАТОРІВ НЕЕЛЕКТРИЧНІ для підривних робіт: № ООН 0360, 0361, 0500

Неелектричні детонатори, зібрані разом та ініційовані такими засобами, як безпечний вогнепровідний шнур, детонаційна трубка, запалювальна трубка або детонаційний шнур. Вони можуть бути миттєвої дії або включати сповільнювачі. Сюди відносяться детонаційні реле, що включають у себе детонаційний шнур.

КАПСУЛІ-ЗАПАЛЬНИКИ: № ООН 0044, 0377, 0378

Вироби, що складаються із металевого або пластмасового ковпачка, що містить невелику кількість суміші, легкозаймистої при ударі. Вони використовуються як запалювальні елементи в патронах для стрілецької зброї й в ударних засобах запалювання метальних зарядів.

МІНИ з розривним зарядом: № ООН 0137, 0138

Вироби, що зазвичай складаються із металевої або композиційної ємності, заповненої детонаційними ВР, без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони призначені для спрацьовування при проході судів, транспортних засобів або особового складу. Цей термін охоплює «бангалорські торпеди».

МІНИ з розривним зарядом: № ООН 0136, 0294

Вироби, що зазвичай складаються із металевої або композиційної ємності, заповненої детонаційними ВР, із засобами ініціювання, не оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони призначені для спрацьовування при проході судів, транспортних засобів або особового складу. Цей термін охоплює «бангалорські торпеди».

ОКТОЛІТ (ОКТОЛ) сухий або зволожений з масовою часткою води менше 15%: № ООН 0266

Речовина, що складається з однорідної суміші циклотетраметилентетранітраміну (HMX) і тринітротолуолу (ТНТ).

ОКТОНАЛ: № ООН 0496

Речовина, що складається з однорідної суміші циклотетраметилентетранітраміну (HMX), тринітротолуолу (ТНТ) і алюмінію.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗАПУСКУ МЕХАНІЗМІВ: № ООН 0275, 0276, 0323, 0381

Вироби, призначені для створення механічної дії. Вони складаються з гільзи, що містить заряд дефлагувальної ВР, і засобу запалювання. Газоподібні продукти дефлаграції викликають підвищення тиску, лінійний або обертовий рух або функціонування діафрагм, клапанів або перемикачів, або виштовхування зчіпних пристроїв або викидання гасильних агентів.

ПАТРОНИ ДЛЯ ІНСТРУМЕНТІВ ХОЛОСТІ: № ООН 0014

Вироби, використовувані в інструментах, що складаються із закритої гільзи із центральним або кільцевим капсулем і із зарядом бездимного або чорного пороху або без такого заряду, але без кулі або снаряда.

ПАТРОНИ ДЛЯ НАФТОСВЕРДЛОВИН: № ООН 0277, 0278

Вироби з оболонкою з тонкого картону, металу або інших матеріалів, що містять тільки метальну вибухову речовину, яка виштовхує твердий снаряд для перфорації обсадних труб нафтосвердловин.

ПРИМІТКА: ЗАРЯДИ КУМУЛЯТИВНІ не включені в це визначення. Вони перелічуються окремо.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ З ІНЕРТНИМ СНАРЯДОМ: № ООН 0328, 0417, 0339, 0012

Боєприпаси, що складаються зі снаряда без розривного заряду, але з метальним зарядом з капсулем або без нього. Вироби можуть включати трасер за умови, що переважну небезпеку становить метальний заряд.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ з розривним зарядом: № ООН 0006, 0321, 0412

Боєприпаси, що складаються зі снаряда з розривним зарядом без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями, і метального заряду з капсулем або без нього. Цей термін охоплює боєприпаси унітарного заряджання (у зібраному стані), боєприпаси напівунітарного заряджання (у частково зібраному стані) і боєприпаси роздільного заряджання, якщо компоненти упаковані сумісно.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ з розривним зарядом: № ООН 0005, 0007, 0348

Боєприпаси, що складаються зі снаряда з розривним зарядом із засобами ініціювання, не оснащеними двома й більше ефективними запобіжними пристроями, і метального заряду з капсулем або без нього. Цей термін охоплює боєприпаси унітарного заряджання (у зібраному стані), боєприпаси напівунітарного заряджання (у частково зібраному стані) і боєприпаси роздільного заряджання, якщо компоненти упаковані сумісно.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ ХОЛОСТІ: № ООН 0326, 0413, 0327, 0338, 0014

Боєприпаси, що складаються із закритої гільзи із центральним або кільцевим капсулем і зарядом бездимного або чорного пороху, але без кулі або снаряда. Вони роблять сильний шум і використовуються для навчань, салютів, у якості метального заряду, у стартових пістолетах і т. д. Цей термін охоплює холості боєприпаси.

ПАТРОНИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ: № ООН 0049, 0050

Вироби, що складаються із гільзи, капсуля й освітлювального складу в єдиному комплекті, готовому для пострілу.

ПАТРОНИ ДЛЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ: № ООН 0417, 0339, 0012

Боєприпаси, що складаються із гільзи із центральним або кільцевим капсулем і що містять як метальний заряд, так і твердий снаряд. Вони призначені для стрільби зі зброї калібром не більше 19,1 мм. Це визначення охоплює рушничні патрони будь-якого калібру.

ПРИМІТКА: ПАТРОНИ ДЛЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ХОЛОСТІ не включені в це визначення. Вони перелічуються окремо. Деякі патрони для стрілецької зброї не включені в це визначення. Вони перелічуються під рубрикою ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ З ІНЕРТНИМ СНАРЯДОМ.

ПАТРОНИ ДЛЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ХОЛОСТІ: № ООН 0014, 0327, 0338

Боєприпаси, що складаються із закритої гільзи із центральним або кільцевим капсулем і зарядом бездимного або чорного пороху. Гільзи не містять кулі або снаряда. Вони призначені для стрільби зі зброї калібром не більше 19,1 мм, слугують для створення сильного звуку й використовуються для навчань, салютів, у якості метального заряду, у стартових пістолетах і т. д.

ПАТРОНИ СИГНАЛЬНІ: № ООН 0054, 0312, 0405

Вироби, призначені для стрільби кольоровими сигнальними ракетами або іншими сигнальними засобами із сигнальних пістолетів і т. п.

ПЕНТОЛІТ сухий або зволожений з масовою часткою води менше 15%: № ООН 0151

Речовина, що складається з однорідної суміші пентаеритриттетранітрату (ПЕТН) із тринітротолуолом (ТНТ).

ПЕТАРДИ ЗАЛІЗНИЧНІ ВИБУХОВІ: № ООН 0192, 0193, 0492, 0493

Вироби, що містять піротехнічну речовину, яка вибухає із сильним звуком при роздавлюванні виробу. Вони призначені для установлення на рейки.

ПІДРИВНИК, ЩО НЕ ДЕТОНУЄ: № 0101

Виріб, що складається з бавовняних ниток, просочених дрібнозернистим чорним порохом (вогнепровідний шнур, що швидко горить). Його горіння супроводжується відкритим полум’ям, і він використовується у вогневих ланцюгах для запалювання піротехнічних засобів і т. п.

ПОРОХ БЕЗДИМНИЙ: № ООН 0160, 0161, 0509

Речовина на нітроцелюлозній основі, використовувана як метальна ВР. Цей термін охоплює метальні ВР однокомпонентні (тільки нітроцелюлоза), двокомпонентні (нітроцелюлоза й нітрогліцерин) і трикомпонентні (нітроцелюлоза/нітрогліцерин/нітрогуанідин).

ПРИМІТКА: Литі, пресовані або картузні заряди бездимного пороху зазначені в рубриці ЗАРЯДИ МЕТАЛЬНІ або ЗАРЯДИ МЕТАЛЬНІ ДЛЯ ГАРМАТ.

ПОРОХ У БРИКЕТАХ (ПАСТА ПОРОХОВА) ЗВОЛОЖЕНИЙ з масовою часткою спирту не менше 17%; ПОРОХ У БРИКЕТАХ (ПАСТА ПОРОХОВА) ЗВОЛОЖЕНИЙ з масовою часткою води не менше 25%: № ООН 0433, 0159

Речовина, що складається з нітроцелюлози, просоченої не більше 60% нітрогліцерину або інших рідких органічних нітратів або їх сумішей.

ПОРОХ ДИМНИЙ (ПОРОХ ЧОРНИЙ) гранульований або в порошку: № ООН 0027

Речовина, що складається з однорідної суміші деревного вугілля або іншого вуглецю й нітрату калію або нітрату натрію з додаванням або без додавання сірки.

ПОРОХ ДИМНИЙ (ПОРОХ ЧОРНИЙ) ПРЕСОВАНИЙ або ПОРОХ ДИМНИЙ (ПОРОХ ЧОРНИЙ) У ШАШКАХ: № ООН 0028

Речовина, що складається з димного пороху у формі шашок.

ПОРОХ ДЛЯ ПІРОТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ: № ООН 0094, 0305

Піротехнічна речовина, яка при займанні дає яскраве світло.

ПРИСТРОЇ БЕЗПЕКИ ПІРОТЕХНІЧНІ: № ООН 0503

Вироби, що містять піротехнічні речовини або небезпечні вантажі інших класів і використовувані на транспортних засобах, надводних судах або повітряних судах для підвищення безпеки людей. Їх прикладами є: газонаповнювальні пристрої надувних подушок, модулі надувних подушок, пристрої попереднього натягу ременів безпеки й піромеханічні пристрої. Ці піромеханічні пристрої являють собою вузли в зборі, призначені для виконання, крім іншого, таких функцій, як роз’єднання, блокування або втримання осіб, що перебувають на борті.

ПРИСТРОЇ, ЩО АКТИВУЮТЬСЯ ВОДОЮ з розривним, вибивним чи метальним зарядом: № ООН 0248, 0249

Вироби, які приводяться в дію в результаті фізико-хімічної реакції їх умісту з водою.

ПРИСТРОЇ СИГНАЛЬНІ РУЧНІ: № ООН 0191, 0373

Портативні пристрої, що містять піротехнічні речовини для подачі візуальних сигналів або попереджуючих сигналів. Цей термін охоплює невеликі освітлювальні ракети, що запускаються з землі, такі як автодорожні сигнальні смолоскипи або залізничні піропатрони, а також невеликі сигнали небезпеки.

ПРИСТРОЇ РОЗЧІПЛЮВАННЯ ВИБУХОВІ: № ООН 0173

Вироби, що складаються із невеликого заряду ВР із засобами ініціювання, а також стрижнів або ланок. Вони розривають стрижні або кріплення для швидкого розчіплювання пристроїв.

РАКЕТИ, ЗАПРАВЛЕНІ РІДКИМ ПАЛИВОМ, з розривним зарядом: № ООН 0397, 0398

Вироби, що складаються із циліндра з одним або двома соплами, заповненого рідким паливом, і боєголовки. Цей термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ АВІАЦІЙНІ: № ООН 0093, 0403, 0404, 0420, 0421

Вироби, що містять піротехнічні речовини, що скидаються з літального апарата й призначені для освітлення, упізнавання, сигналізації або попередження.

РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ, ЩО ЗАПУСКАЮТЬСЯ З ЗЕМЛІ: № ООН 0092, 0418, 0419

Вироби, що містять піротехнічні речовини й призначені для використання в наземних умовах для освітлення, упізнавання, сигналізації або попередження.

РАКЕТИ з вибивним зарядом: № ООН 0436, 0437, 0438

Вироби, що складаються із ракетного двигуна й заряду для викиду корисного навантаження з головної частини ракети. Цей термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ з інертною голівкою: № ООН 0183, 0502

Вироби, що складаються із ракетного двигуна й інертної голівки. Цей термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ з розривним зарядом: № ООН 0181, 0182

Вироби, що складаються із ракетного двигуна й боєголовки без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Цей термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ з розривним зарядом: № ООН 0180, 0295

Вироби, що складаються із ракетного двигуна й боєголовки із засобами ініціювання, не оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Цей термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ ТРОСОМЕТАЛЬНІ: № ООН 0238, 0240, 0453

Вироби, що складаються із ракетного двигуна й призначені для метання троса.

РІЗАКИ КАБЕЛЬНІ ВИБУХОВІ: № ООН 0070

Вироби, що складаються із ріжучого пристрою, що вдаряє об ковадло в результаті вибуху невеликого заряду дефлагувальної ВР.

СИГНАЛИ НЕБЕЗПЕКИ суднові: № ООН 0194, 0195, 0505, 0506

Вироби, що містять піротехнічну речовину й призначені для подачі сигналів за допомогою звуку, вогню, диму або їх комбінації.

СИГНАЛИ ДИМОВІ: № ООН 0196, 0197, 0313, 0487, 0507

Вироби, що містять піротехнічні речовини, які виділяють дим. Крім того, вони можуть містити пристрої для створення звукових сигналів.

СИГНАЛИ ЗВУКОВІ ВИБУХОВІ: № ООН 0374, 0375

Вироби, що складаються із заряду детонаційної BР без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони скидаються із судів і приводяться в дію, коли досягають певної глибини або морського дна.

СИГНАЛИ ЗВУКОВІ ВИБУХОВІ: № ООН 0204, 0296

Вироби, що складаються із заряду детонаційної BР із засобами ініціювання, не оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони скидаються із судів і приводяться в дію, коли досягають певної глибини або морського дна.

СНАРЯДИ інертні із трасером: № ООН 0345, 0424, 0425

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, які вистрелюються з гармати або іншого знаряддя, гвинтівки або іншої стрілецької зброї.

СНАРЯДИ ПЕРФОРАТОРНІ для нафтосвердловин без детонатора: № ООН 0124, 0494

Вироби, що складаються зі сталевої трубки або металевої стрічки із включеними в них кумулятивними зарядами, з’єднаними детонаційним шнуром, без засобів ініціювання.

СНАРЯДИ з розривним зарядом: № ООН 0168, 0169, 0344

СНАРЯДИ з розривним зарядом: № ООН 0167, 0324

СНАРЯДИ з розривним або вибивним зарядом: № ООН 0346, 0347

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, які вистрелюються з гармати або іншого знаряддя. Вони не мають засобів ініціювання або мають засоби ініціювання, оснащені двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони використовуються для викиду барвних елементів з метою корекції стрільби або для розкидання інших інертних матеріалів.

СНАРЯДИ з розривним або вибивним зарядом: № ООН 0426, 0427

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, які вистрелюються з гармати або іншого знаряддя. Вони мають засоби ініціювання, не оснащені двома або більше ефективними запобіжними пристроями. Вони використовуються для викиду барвних елементів з метою корекції стрільби або для розкидання інших інертних матеріалів.

СНАРЯДИ з розривним або вибивним зарядом: № ООН 0434, 0435

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, які вистрелюються з гармати або іншого знаряддя, гвинтівки або іншої стрілецької зброї. Вони використовуються для викиду барвних елементів з метою корекції стрільби або для розкидання інших інертних матеріалів.

ТОРПЕДИ ВИБУХОВІ для нафтосвердловин без детонатора: № ООН 0099

Вироби, що складаються із заряду детонаційної BР, поміщеної в гільзу, без засобів ініціювання. Вони використовуються для руйнування скельної породи навколо бурового стовбура для полегшення виходу нафти на поверхню.

ТОРПЕДИ З РІДКИМ ПАЛИВОМ з інертною голівкою: № ООН 0450

Вироби, оснащені двигуном, що працює на рідкому вибуховому паливі, для руху торпеди під водою, й інертною голівкою.

ТОРПЕДИ З РІДКИМ ПАЛИВОМ, споряджені або не споряджені розривним зарядом: № ООН 0449

Вироби, оснащені або двигуном, що працює на рідкому вибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою або без неї; або двигуном, що працює на рідкому невибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою.

ТОРПЕДИ з розривним зарядом: № ООН 0451

Вироби, оснащені двигуном, що працює на невибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

ТОРПЕДИ з розривним зарядом: № ООН 0329

Вироби, оснащені двигуном, що працює на вибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

ТОРПЕДИ з розривним зарядом: № ООН 0330

Вироби, оснащені двигуном, що працює на вибуховому або невибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою, що має засоби ініціювання, не оснащені двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

ТРАССЕРИ ДЛЯ БОЄПРИПАСІВ: № ООН 0212, 0306

Герметичні вироби, що містять піротехнічні речовини й призначені для позначення траєкторії снаряда (кулі).

ТРИТОНАЛ: № ООН 0390

Речовина, що складається із суміші тринітротолуолу (ТНТ) і алюмінію.

ТРУБКИ ДЕТОНАЦІЙНІ: № ООН 0106, 0107, 0257, 0367

Вироби, що містять вибухові компоненти, призначені для ініціювання детонації в боєприпасах. Вони містять механічні, електричні, хімічні або гідростатичні компоненти для ініціювання детонації. Зазвичай вони мають захисні елементи.

ТРУБКИ ДЕТОНАЦІЙНІ із захисними елементами: № ООН 0408, 0409, 0410

Вироби, що містять вибухові компоненти, призначені для ініціювання детонації в боєприпасах. Вони містять механічні, електричні, хімічні або гідростатичні компоненти для ініціювання детонації. Детонаційні трубки повинні мати два або більше ефективних захисних елемента.

ТРУБКИ ЗАПАЛЮВАЛЬНІ: № ООН 0316, 0317, 0368

Вироби, що містять первинні ВР, призначені для ініціювання дефлаграції в боєприпасах. Вони містять механічні, електричні, хімічні або гідростатичні компоненти для ініціювання дефлаграції. Зазвичай вони мають захисні елементи.

ФОТОАВІАБОМБИ: № ООН 0038

Вироби, що скидаються з літального апарата для забезпечення короткого інтенсивного освітлення об’єктів фотографування. Вони містять заряд детонаційної ВР без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

ФОТОАВІАБОМБИ: № ООН 0037

Вироби, що скидаються з літального апарата для забезпечення короткого інтенсивного освітлення об’єктів фотографування. Вони містять заряд детонаційної ВР із засобами ініціювання, не оснащеними двома або більше ефективними запобіжними пристроями.

ФОТОАВІАБОМБИ: № ООН 0039, 0299

Вироби, що скидаються з літального апарата для забезпечення короткого інтенсивного освітлення об’єктів фотографування. Вони містять фотоосвітлювальний склад.

ШНУР ДЕТОНАЦІЙНИЙ гнучкий: № ООН 0065, 0289

Виріб, що складається із сердечника у вигляді детонаційної ВР в оболонці зі штапельної тканини із пластиковим або іншим покриттям. Якщо штапельна тканина захищена від просівання, покриття не потрібно.

ШНУР (ЗАПАЛ) ДЕТОНАЦІЙНИЙ в металевій оболонці: № ООН 0102, 0290

Виріб, що складається із сердечника у вигляді детонаційної ВР у трубчастій оболонці з м’якого металу, із захисним покриттям або без нього.

ШНУР (ЗАПАЛ) ДЕТОНАЦІЙНИЙ СЛАБКОЇ ДІЇ в металевій оболонці: № ООН 0104

Виріб, що складається із сердечника у вигляді детонаційної ВР у трубчастій оболонці з м’якого металу, із захисним покриттям або без нього. Сердечник містить досить малу кількість ВР, що забезпечує незначний зовнішній прояв при її займанні.

ШНУР ВОГНЕПРОВІДНИЙ: № ООН 0066

Виріб, що складається з текстильних ниток, покритих чорним порохом або іншим піротехнічним складом, що швидко горить, і гнучкої захисної оболонки; або сердечника у вигляді чорного пороху, покритого м’яким тканим матеріалом. Горіння поширюється поступово по довжині шнура із зовнішнім полум’ям; виріб використовується для передачі займання від пристрою до заряду або капсуля.

ШНУР ВОГНЕПРОВІДНИЙ БЕЗПЕЧНИЙ: № ООН 0105

Виріб, що складається із сердечника у вигляді дрібнозернистого димного пороху, поміщеного в оболонку з м’якого тканого матеріалу, з одним або більше зовнішнім захисним покриттям. При займанні горить із установленою швидкістю без зовнішнього вибухового ефекту.

2.2.2 Клас 2 Гази

2.2.2.1 Критерії

2.2.2.1.1 Назва класу 2 охоплює чисті гази, суміші газів, суміші одного або декількох газів з одним або декількома іншими речовинами та вироби, що містять такі речовини.

Газом є речовина, яка:

a) при температурі 50 °С має тиск пар більше 300 кПа (3 бара); або

b є повністю газоподібною при температурі 20 °С і нормальному тиску 101,3 кПа.

ПРИМІТКА 1: № ООН 1052 ВОДЕНЬ ФТОРИСТИЙ БЕЗВОДНИЙ відноситься проте до класу 8.

ПРИМІТКА 2: Чистий газ може містити інші компоненти, що є побічними продуктами його виробництва або додані для збереження стійкості речовини, за умови, що рівень їх вмісту не змінює класифікацію газу й умови його перевезення, такі як коефіцієнт наповнення, тиск наповнення, випробувальний тиск.

ПРИМІТКА 3: Позиції «Н.З.К.», зазначені в підрозділі 2.2.2.3, можуть охоплювати чисті гази, а також суміші газів.

2.2.2.1.2 Речовини та вироби класу 2 підрозділяються таким чином:

1. Стиснений газ – газ, який, будучи завантажений під тиском для перевезення, є повністю газоподібним при –50 °С; до цієї категорії відносяться всі гази із критичною температурою не вище –50 °С.

2. Скраплений газ – газ, який, будучи завантажений під тиском для перевезення, є частково рідким при температурі вище –50 °С. Слід розрізняти:

скраплений газ високого тиску – газ із критичною температурою вище –50 ºС і не вище +65 ºС; і

скраплений газ низького тиску – газ із критичною температурою вище +65 ºС;

3. Охолоджений скраплений газ – газ, який, будучи завантажений під тиском для перевезення, є частково рідким через його низьку температуру.

4. Розчинений газ – газ, який, будучи, завантажений під тиском для перевезення, розчинений у рідкому розчиннику.

5. Аерозольні розпилювачі і ємності малі, що містять газ (газові балончики).

6. Інші вироби, що містять газ під тиском.

7. Гази не під тиском, що підпадають під дію спеціальних вимог (зразки газів).

8. Хімічні продукти під тиском: рідини, пасти або порошки, що перебувають під тиском газу-витиснювача, який відповідає визначенню стисненого або скрапленого газу, і суміші цих речовин.

9. Адсорбований газ – газ, який, будучи завантажений для перевезення, адсорбований на твердому пористому матеріалі, у результаті чого внутрішній тиск у посудині становить менше 101,3 кПа при 20 °С або менше 300 кПа при 50 °С.

2.2.2.1.3 Речовини та вироби (за винятком аерозолів і хімічних продуктів під тиском) класу 2 відносяться до однієї з наступних груп залежно від їх небезпечних властивостей:

A задушливі;

O окиснювальні;

F легкозаймисті;

T токсичні;

TF токсичні легкозаймисті;

TC токсичні корозійні;

TO токсичні окиснювальні;

TFC токсичні легкозаймисті корозійні;

TOC токсичні окиснювальні корозійні.

У випадку газів і сумішей газів, які характеризуються небезпечними властивостями, притаманними більше ніж одній групі відповідно до критеріїв, групи, позначені літерою T, превалюють за ступенем небезпеки над усіма іншими групами. Групи, позначені літерою F, превалюють над групами, позначеними літерами A або O.

ПРИМІТКА 1: У Типових правилах ООН, МКМПНВ і Технічних інструкціях ІКАО гази віднесені до одного з наступних трьох підкласів відповідно до основного виду небезпеки:

підкласу 2.1: займистих газів (що відповідають групам, позначеним великою літерою F);

підкласу 2.2: незаймистих нетоксичних газів (що відповідають групам, позначеним великими літерами A або O);

підкласу 2.3: токсичних газів (що відповідають групам, позначеним великою літерою T, тобто T, TF, TC, TO, TFC і TOC).

ПРИМІТКА 2: Ємності малі, що містять газ (№ ООН 2037), повинні бути віднесені, залежно від виду небезпеки вмісту, до груп A–TOC. Відносно аерозолів (№ ООН 1950) див. 2.2.2.1.6. Відносно хімічних продуктів під тиском (№ ООН 3500–3505) див. 2.2.2.1.7.

ПРИМІТКА 3: Корозійні гази вважаються токсичними й тому відносяться до груп TC, TFC або TOC.

2.2.2.1.4 Якщо суміш класу 2, зазначена за найменуванням в таблиці A глави 3.2, задовольняє різним критеріям, згаданим у пунктах 2.2.2.1.2 і 2.2.2.1.5, ця суміш повинна класифікуватися згідно з даними критеріями й повинна бути віднесена до відповідної позиції «Н.З.К.».

2.2.2.1.5 Речовини та вироби (за винятком аерозолів і хімічних продуктів) класу 2, не зазначені за найменуванням в таблиці А глави 3.2, повинні бути віднесені до однієї зі зведених позицій, перелічених у підрозділі 2.2.2.3, відповідно до пунктів 2.2.2.1.2 і 2.2.2.1.3. У цьому випадку застосовуються наступні критерії:

Задушливі гази

Гази, які не є окиснювальними, займистими й токсичними і які розчиняють або заміщають кисень, що зазвичай міститься в атмосфері.

Займисті гази

Гази, які при температурі 20 °С і нормальному тиску 101,3 кПа:

a) є займистими в суміші з повітрям при їх концентрації не більше 13% за об’ємом; або

b) мають діапазон концентраційних меж займистості в суміші з повітрям не менше 12 процентних пунктів, незалежно від величини нижньої концентраційної межі займистості.

Займистість повинна визначатися шляхом випробувань або розрахунків відповідно до методів, прийнятих ІСО (див. ISO 10156:2017).

Якщо для використання цих методів наявних даних недостатньо, може бути використаний порівнянний метод випробувань, визнаний компетентним органом країни походження.

Якщо країна походження не є Договірною стороною ДОПНВ, то ці методи повинні бути визнані компетентним органом першої країни, що є Договірною стороною ДОПНВ за маршрутом перевезення вантажу.

Окиснювальні гази

Гази, які можуть, зазвичай за допомогою виділення кисню, викликати займання або підтримувати горіння інших матеріалів більше ніж повітря. Це чисті гази або суміші газів з окиснювальною здатністю більше 23,5%, визначеною відповідно до методу, зазначеного в стандарті ISO 10156:2017.

Токсичні гази

ПРИМІТКА: Гази, що частково або повністю відповідають критеріям токсичності через свої корозійні властивості, повинні класифікуватися як токсичні. Щодо можливої додаткової небезпеки корозійного впливу див. також критерії в рубриці «Корозійні гази».

Гази, які:

a) відомі тим, що мають настільки сильний токсичний або корозійний вплив на людей, що становлять небезпеку для їх здоров’я; або

b) уважаються токсичними для людей або, що мають на них корозійний вплив, оскільки вони мають значення ЛК₅₀ для гострої токсичності не більше 5 000 мл/м³ (млн^–1) при випробуванні відповідно до підрозділу 2.2.61.1.

У випадку сумішей газів (включаючи пари речовин інших класів) може використовуватися наступна формула:

ЛК₅₀ токсичної (суміші) =

де: f_i – молярна частка i-го компонента речовини суміші;

T_i – показник токсичності i-го компонента речовини суміші.

T_i дорівнює величині ЛК₅₀, зазначеній в інструкції з упакування Р200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1.

Якщо величина ЛК₅₀ не зазначена в інструкції з упакування Р200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1, слід використовувати величину ЛК₅₀, узяту з наукової літератури.

Якщо величина ЛК₅₀ невідома, то показник токсичності визначається за допомогою найменшого значення ЛК₅₀ речовин з аналогічним фізіологічним і хімічним впливом або за допомогою випробування, якщо це є єдиною практичною можливістю.

Корозійні гази

Гази або суміші газів, що повністю відповідають критеріям токсичності через їх корозійні властивості, повинні класифікуватися як токсичні з додатковою небезпекою корозійного впливу.

Суміш газів, що вважається токсичною внаслідок комбінованого корозійного й токсичного впливу, становить додаткову небезпеку корозійного впливу, якщо з досвіду відомо, що вона впливає на шкіру, очі або слизові оболонки, або якщо значення ЛК₅₀ корозійних компонентів суміші не перевищує 5 000 мл/м³ (млн^–1) при розрахунках ЛК₅₀ за наступною формулою:

ЛК₅₀ корозійної (суміші) =

де: fc_i – молярна частка корозійного i-го компонента речовини суміші;

Tc_i – показник токсичності корозійного i-го компонента речовини суміші.

Tc_i дорівнює величині ЛК₅₀, зазначеній в інструкції з упакування Р200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1.

2.2.2.1.6 Аерозолі

Аерозолі (№ ООН 1950) відносяться до однієї з наступних груп залежно від їх небезпечних властивостей:

A задушливі;

O окиснювальні;

F легкозаймисті;

T токсичні;

C корозійні;

CO корозійні окиснювальні;

FC легкозаймисті корозійні;

TF токсичні легкозаймисті;

TC токсичні корозійні;

TO токсичні окиснювальні;

TFC токсичні легкозаймисті корозійні;

TOC токсичні окиснювальні корозійні.

Класифікація залежить від характеру вмісту аерозольного розпилювача.

ПРИМІТКА: Гази, що відповідають визначенню токсичних газів відповідно до пункту 2.2.2.1.5, і гази, у відношенні яких у примітці с до таблиці 2 інструкції з упакування Р200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1, зазначено «Уважається пірофорним», не повинні використовуватися в якості газу-витиснювача в аерозольному розпилювачі. Аерозолі, уміст яких задовольняє критеріям групи упакування I відносно токсичності або корозійності, не повинні допускатися до перевезення (див. також 2.2.2.2.2).

У цьому випадку застосовуються наступні критерії:

a) група А призначається в тому випадку, коли вміст не задовольняє критеріям ніякої іншої групи відповідно до нижченаведених підпунктів b)–f);

b) група О призначається в тому випадку, коли аерозоль містить окиснювальний газ відповідно до пункту 2.2.2.1.5;

c) група F призначається в тому випадку, коли вміст включає не менше 85% по масі легкозаймистих компонентів і якщо теплота згоряння становить не менше 30 кДж/г.

Вона не призначається, якщо вміст включає не більше 1% по масі легкозаймистих компонентів і якщо теплота згоряння становить менше 20 кДж/г.

За інших умов аерозоль проходить випробування на займистість відповідно до методів випробування, описаних в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 31. Надзвичайно легкозаймистим і легкозаймистим аерозолям призначається група F;

ПРИМІТКА: Легкозаймистими компонентами є легкозаймисті рідини, легкозаймисті тверді речовини або займисті гази й суміші газів, які визначаються в примітках 1–3 підрозділу 31.1.3 частини III Керівництва з випробувань і критеріїв. Це найменування не охоплює пірофорні речовини, речовини, що самонагріваються, або речовини, що реагують з водою. Теплота згоряння визначається одним з наступних методів: ASTM D 240, ISO/FDIS 13943: 1999 (E/F) 86.1–86.3 або NFPA 30B;

d) група T призначається в тому випадку, якщо вміст, за винятком газу-витиснювача в аерозольних розпилювачах, відноситься до класу 6.1, групи упакування II або III;

e) група С призначається в тому випадку, якщо вміст, за винятком газу-витиснювача в аерозольних розпилювачах, задовольняє критеріям класу 8, групи упакування II або III;

f) якщо задоволені критерії більше ніж однієї групи із груп O, F, T і С, то призначаються, відповідно, групи CO, FC, TF, TC, TO, TFC або ТОС.

2.2.2.1.7 Хімічні продукти під тиском

Хімічні продукти під тиском (№ ООН 3500–3505) відносяться до однієї з наступних груп залежно від їх небезпечних властивостей:

A задушливі;

F легкозаймисті;

T токсичні;

C корозійні;

FC легкозаймисті корозійні;

TF токсичні легкозаймисті.

Класифікація залежить від характеристик небезпеки компонентів у різних станах:

газ-витиснювач;

рідина; або

тверда речовина.

ПРИМІТКА 1: Гази, що відповідають визначенню токсичних газів або окиснювальних газів відповідно до пункту 2.2.2.1.5, і гази, щодо яких у примітці с до таблиці 2 інструкції з упакування P200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1, не повинні використовуватися в якості газу-витиснювача в хімічних продуктах під тиском.

ПРИМІТКА 2: Хімічні продукти під тиском, уміст яких задовольняє критеріям групи упакування I відносно токсичності або корозійності або вміст яких відповідає критеріям як групи упакування II або III відносно токсичності, так і групи упакування II або IIІ, у відношенні корозійності, не повинні допускатися до перевезення під цими номерами ООН.

ПРИМІТКА 3: Хімічні продукти під тиском з компонентами, що мають властивості речовин класу 1, рідких десенсибілізованих вибухових речовин класу 3, самореактивних речовин і твердих десенсибілізованих вибухових речовин класу 4.1, речовин класу 4.2, класу 4.3, класу 5.1, класу 5.2, класу 6.2 або класу 7, не повинні використовуватися для перевезення під цими номерами ООН.

ПРИМІТКА 4: Хімічний продукт під тиском, що міститься в аерозольному розпилювачі, повинен перевозитися під № ООН 1950. У цьому випадку застосовуються наступні критерії:

a) група А призначається в тому випадку, коли вміст не задовольняє критеріям ніякої іншої групи відповідно до нижченаведених підпунктів b)–e);

b) група F призначається в тому випадку, коли один з компонентів, який може бути чистою речовиною або сумішшю, необхідно класифікувати як легкозаймисту речовину. Легкозаймисті компоненти – це легкозаймисті рідини й суміші рідин, легкозаймисті тверді речовини й суміші твердих речовин або займисті гази або суміші газів, що відповідають наступним критеріям:

i) легкозаймистою рідиною є рідина, що має температуру спалаху не більше 93 °C;

ii) легкозаймистою твердою речовиною є тверда речовина, яка відповідає критеріям підрозділу 2.2.41.1;

iii) займистим газом є газ, який відповідає критеріям пункту 2.2.2.1.5;

c) група T призначається в тому випадку, коли вміст, за винятком газу-витиснювача, класифікується як небезпечний вантаж класу 6.1, група упакування II або III;

d) група C призначається в тому випадку, коли вміст, за винятком газу-витиснювача, класифікується як небезпечний вантаж класу 8, група упакування II або III;

e) якщо задоволені критерії для двох груп із груп F, T і C, то призначаються відповідно група FC або TF.

2.2.2.2 Гази, що не допускаються до перевезення

2.2.2.2.1 Хімічно нестійкі гази класу 2 допускаються до перевезення в тому випадку, якщо вжиті необхідні заходи обережності для запобігання можливості небезпечної реакції розкладання або полімеризації за нормальних умов перевезення або якщо їх перевезення здійснюється відповідно до спеціальних положень з упакування r) інструкції з упакування P200 (10), що міститься в підрозділі 4.1.4.1, залежно від конкретного випадку. Відносно заходів, необхідних для запобігання полімеризації, див. спеціальне положення 386 глави 3.3. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати такі реакції.

2.2.2.2.2 До перевезення не допускаються наступні речовини й суміші:

– № ООН 2186 ВОДЕНЬ ХЛОРИСТИЙ ОХОЛОДЖЕНИЙ РІДКИЙ;

– № ООН 2421 АЗОТУ ТРИОКСИД;

– № ООН 2455 МЕТИЛНІТРИТ;

– охолоджені скраплені гази, які не можуть бути віднесені до класифікаційних кодів 3A, 3O або 3F;

– розчинені гази, які не можуть бути віднесені до № ООН 1001, 1043, 2073 або 3318. Щодо № ООН 1043 див. спеціальне положення 642;

– аерозолі, у яких у якості газів-витиснювачів використовуються гази, що є токсичними відповідно до пункту 2.2.2.1.5 або пірофорними відповідно до інструкції з упакування Р200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1;

– аерозолі, уміст яких задовольняє критеріям групи упакування I відносно токсичності або корозійності (див. 2.2.61 і 2.2.8);

– ємності малі, що містять сильнотоксичні гази (ЛК₅₀ менше 200 млн^-1) або пірофорні гази відповідно до інструкції з упакування Р200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1.

2.2.2.3 Перелік зведених позицій

Стиснені гази
Класифікаційний Код	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
1А	1956	ГАЗ СТИСНЕНИЙ, Н.З.К.
1O	3156	ГАЗ СТИСНЕНИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ, Н.З.К.
1F	1964	ГАЗІВ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СУМІШ СТИСНЕНА, Н.З.К.
1F	1954	ГАЗ СТИСНЕНИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
1Т	1955	ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К.
1ТF	1953	ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
1ТС	3304	ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.
1ТЕ	3303	ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ, Н.З.К.
1ТFС	3305	ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗАЙМИСТИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.
1ТОС	3306	ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.

Скраплені гази
Класифікаційний код	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
2А	1058	ГАЗИ СКРАПЛЕНІ незаймисті, що містять азот, вуглецю діоксид або повітря
	1078	ГАЗ РЕФРИЖЕРАТОРНИЙ, Н.З.К., такий як суміші газів, позначених літерою R, які:
		СУМІШ F1 – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує 1,3 МПа (13 бар), і мають при 50 °С щільність не нижче щільності дихлорфторметану (1,30 кг/л); СУМІШ F2 – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує 1,9 МПа (19 бар), і мають при 50°С щільність не нижче щільності дихлордифторметану (1,21 кг/л); СУМІШ F3 – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує 3 МПа (30 бар), і мають при 50 °С щільність не нижче щільності хлордифторметану (1,09 кг/л). *ПРИМІТКА:* Трихлорфторметан (холодоагент R 11), 1,1,2-трихлор- 1,2,2-трифторетан (холодоагент R 113), 1,1,1-трихлор-2,2,2- трифторетан (холодоагент R 113a), 1-хлор-1,2,2-трифторетан (холодоагент R 133) і 1-хлор-1,1,2-трифторетан (холодоагент R 133b) не є речовинами класу 2. Однак вони можуть входити до складу сумішей F1–F3.
	1968	ГАЗ ІНСЕКТИЦИДНИЙ, Н.З.К.
	3163	ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ, Н.З.К.
2O	3157	ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ, Н.З.К.
Скраплені гази (продовж.)
2F	1010	БУТАДІЄНИ СТАБІЛІЗОВАНІ або БУТАДІЄНІВ І ВУГЛЕВОДНІВ СУМІШ СТАБІЛІЗОВАНА, що містить більше 40% бутадієнів
	1060	МІТИЛАЦЕТИЛЕНУ Й ПРОПАДІЄНУ СУМІШ СТАБІЛІЗОВАНА, така як суміші метилацетилену й пропадієну з вуглеводнями, які: СУМІШ Р1 – містять за об’ємом не більше 63% метилацетилену й пропадієну й не більше 24% пропану й пропілену, причому частка вуглеводнів, насичених С4, повинна становити за об’ємом не менше 14%; і СУМІШ Р2 – містять за об’ємом не більше 48% метилацетилену й пропадієну й не більше 50% пропану й пропілену, причому частка вуглеводнів, насичених С4, повинна становити за об’ємом не менше 5%, а також суміші пропадієну , що містять 1–4% метилацетилену.
	1965	ГАЗІВ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СУМІШ СКРАПЛЕНА, Н.З.К., така як суміші, які: СУМІШ А – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує МПа (11 бар), і мають при 50 °С щільність не менше 0,525 кг/л; СУМІШ А01 – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує МПа (16 бар), і мають при 50 °С щільність не менше 0,516 кг/л; СУМІШ А02 – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує МПа (16 бар), і мають при 50 °С щільність не менше 0,505 кг/л; СУМІШ А0 – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує МПа (16 бар), і мають при 50 °С щільність не менше 0,495 кг/л; СУМІШ А1 – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує МПа (21 бар), і мають при 50 °С щільність не менше 0,485 кг/л; СУМІШ В1 – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує МПа (26 бар), і мають при 50 °С щільність не менше 0,474 кг/л; СУМІШ В2 – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує МПа (26 бар), і мають при 50 °С щільність не менше 0,463 кг/л; СУМІШ В – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує МПа (26 бар), і мають при 50 °С щільність не менше 0,450 кг/л; СУМІШ С – мають при 70 °С тиск пар, що не перевищує МПа (31 бар), і мають при 50 °С щільність не нижче 0,440 кг/л. *ПРИМІТКА 1:* Для опису вищевказаних сумішей допускається також використання наступних назв, прийнятих у торгівлі: для сумішей А, А01, А02 і А0 – БУТАН, для сумішей С – ПРОПАН. *ПРИМІТКА 2:* № ООН 1075 ГАЗИ НАФТОВІ СКРАПЛЕНІ може використовуватися в якості альтернативної позиції замість № ООН 1965 ГАЗІВ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СУМІШ СКРАПЛЕНА, Н.З.К., під час перевезення, що передує морському або повітряному перевезенню або наступному за ним.
	3354	ГАЗ ІНСЕКТИЦИДНИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
	3161	ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
Скраплені гази (продовж.)
2Т	1967	ГАЗ ІНСЕКТИЦИДНИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К.
2Т	3162	ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К.
2ТF	3355	ГАЗ ІНСЕКТИЦИДНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
2ТF	3160	ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
2ТС	3308	ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.
2ТЕ	3307	ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ, Н.З.К.
2ТFС	3309	ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗАЙМИСТИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.
2ТОС	3310	ГАЗ СКРАПЛЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.

Охолоджені скраплені гази
Класифікаційний код	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
3А	3158	ГАЗ ОХОЛОДЖЕНИЙ РІДКИЙ, Н.З.К.
3O	3311	ГАЗ ОХОЛОДЖЕНИЙ РІДКИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ, Н.З.К.
3F	3312	ГАЗ ОХОЛОДЖЕНИЙ РІДКИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.

Розчинені гази
Класифікаційний код	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
4		До перевезення допускаються тільки речовини, перелічені в таблиці А глави 3.2.

Аерозолі і ємності малі, що містять газ
Класифікаційний код	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
5	1950	АЕРОЗОЛІ
5	2037	ЄМНОСТІ МАЛІ, ЩО МІСТЯТЬ ГАЗ (ГАЗОВІ БАЛОНЧИКИ), не оснащені випускним пристроєм, не придатні для повторного використання

Інші вироби, що містять газ під тиском
Класифікаційний код	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
6А	2857	РЕФРИЖЕРАТОРНІ УСТАНОВКИ, що містять незаймисті, нетоксичні гази або розчини аміаку (№ ООН 2672)
	3164	ВИРОБИ ПІД ПНЕВМАТИЧНИМ ТИСКОМ (що містять незаймистий газ) або
	3164	ВИРОБИ ПІД ГІДРАВЛІЧНИМ ТИСКОМ (що містять незаймистий газ)
	3538	ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ НЕЗАЙМИСТИЙ, НЕТОКСИЧНИЙ ГАЗ, Н.З.К.
6F	3150	ПРИСТРОЇ МАЛІ, ЩО ПРИВОДЯТЬСЯ В ДІЮ ВУГЛЕВОДНЕВИМ ГАЗОМ, або
	3150	БАЛОНИ З ВУГЛЕВОДНЕВИМ ГАЗОМ ДЛЯ МАЛИХ ПРИСТРОЇВ із випускним пристроєм
	3358	УСТАНОВКИ РЕФРИЖЕРАТОРНІ, що містять займистий нетоксичний скраплений газ
	3478	КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, що містять скраплений займистий газ, або
	3478	КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО МІСТЯТЬСЯ В ОБЛАДНАННІ, що містять скраплений займистий газ, або
	3478	КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, УПАКОВАНІ З ОБЛАДНАННЯМ, що містять скраплений займистий газ
	3479	КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, що містять водень у металгідриді, або
	3479	КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО МІСТЯТЬСЯ В ОБЛАДНАННІ, що містять водень у металгідриді, або
	3479	КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, УПАКОВАНІ З ОБЛАДНАННЯМ, що містять водень у металгідриді
	3529	ДВИГУН ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ, ЩО ПРАЦЮЄ НА ЗАЙМИСТОМУ ГАЗІ, або
	3529	ДВИГУН, ЩО ПРАЦЮЄ НА ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТАХ, ЩО МІСТЯТЬ ЗАЙМИСТИЙ ГАЗ, або
	3529	МАШИНА ІЗ ДВИГУНОМ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ, ЩО ПРАЦЮЄ НА ЗАЙМИСТОМУ ГАЗІ, або
	3529	МАШИНА, ЩО ПРАЦЮЄ НА ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТАХ, ЩО МІСТЯТЬ ЗАЙМИСТИЙ ГАЗ
	3537	ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ ЗАЙМИСТИЙ ГАЗ, Н.З.К.
6T	3539	ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ ТОКСИЧНИЙ ГАЗ, Н.З.К.

Зразки газів
Класифікаційний код	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
7F	3167	ГАЗ, ЗРАЗОК, НЕ ПІД ТИСКОМ, ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К., не охолоджений до рідкого стану
7Т	3169	ГАЗ, ЗРАЗОК, НЕ ПІД ТИСКОМ, ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К., не охолоджений до рідкого стану
7ТF	3168	ГАЗ, ЗРАЗОК, НЕ ПІД ТИСКОМ, ТОКСИЧНИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К., не охолоджений до рідкого стану

Хімічні продукти під тиском
Класифікаційний код	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
8А	3500	ХІМІЧНИЙ ПРОДУКТ ПІД ТИСКОМ, Н.З.К.
8F	3501	ХІМІЧНИЙ ПРОДУКТ ПІД ТИСКОМ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
8Т	3502	ХІМІЧНИЙ ПРОДУКТ ПІД ТИСКОМ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К.
8С	3503	ХІМІЧНИЙ ПРОДУКТ ПІД ТИСКОМ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.
8ТF	3504	ХІМІЧНИЙ ПРОДУКТ ПІД ТИСКОМ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К.
8FС	3505	ХІМІЧНИЙ ПРОДУКТ ПІД ТИСКОМ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.

Адсорбовані гази
Класифікаційний код	Номер ООН	Найменування речовини або виробу
9А	3511	ГАЗ АДСОРБОВАНИЙ, Н.З.К.
9O	3513	ГАЗ АДСОРБОВАНИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ, Н.З.К.
9F	3510	ГАЗ АДСОРБОВАНИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
9Т	3512	ГАЗ АДСОРБОВАНИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К.
9ТF	3514	ГАЗ АДСОРБОВАНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
9ТС	3516	ГАЗ АДСОРБОВАНИЙ ТОКСИЧНИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.
9ТO	3515	ГАЗ АДСОРБОВАНИЙ ТОКСИЧНИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ, Н.З.К.
9ТFС	3517	ГАЗ АДСОРБОВАНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗАЙМИСТИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.
9ТOС	3518	ГАЗ АДСОРБОВАНИЙ ТОКСИЧНИЙ ОКИСНЮВАЛЬНИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К.

2.2.3 Клас 3 Легкозаймисті рідини

2.2.3.1 Критерії

2.2.3.1. Назва класу 3 охоплює речовини та вироби, що містять речовини цього класу, які:

– є рідинами відповідно до підпункту а) визначення терміна «рідина», що міститься в розділі 1.2.1;

– мають тиск пар при температурі 50 °C не більше 300 кПа (3 бара) і не є повністю газоподібними при температурі 20 °C і нормальному тиску 101,3 кПа; і

– мають температуру спалаху не вище 60 °C (відповідне випробування див. у підрозділі 2.3.3.1).

Назва класу 3 охоплює також рідкі речовини й тверді речовини в розплавленому стані з температурою спалаху вище 60 °C, які пред’являються до перевезення або перевозяться в гарячому стані при температурі, що дорівнює їх температурі спалаху або перевищує її. Ці речовини відносяться до № ООН 3256.

Назва класу 3 охоплює також рідкі десенсибілізовані вибухові речовини. Рідкі десенсибілізовані вибухові речовини – це вибухові речовини, розчинені або суспендовані у воді або інших рідких речовинах для утворення однорідної рідкої суміші з метою придушення їх вибухових властивостей. У таблиці А глави 3.2 такі речовини віднесено до № ООН 1204, 2059, 3064, 3343, 3357 і 3379.

ПРИМІТКА 1: Речовини з температурою спалаху вище 35 °C, які не підтримують горіння відповідно до критеріїв, зазначених у підрозділі 32.2.5 частини III Керівництва з випробувань і критеріїв, не відносяться до речовин класу 3; однак якщо ці речовини пред’являються до перевезення або перевозяться в гарячому стані при температурі, що дорівнює їх температурі спалаху або перевищує її, вони є речовинами класу 3.

ПРИМІТКА 2: У відступ від пункту 2.2.3.1.1, вище, газойль, дизельне паливо й (легке) пічне паливо, включаючи синтетично виготовлені продукти, з температурою спалаху вище 60 °C, але не вище 100 °С вважаються речовинами класу 3, № ООН 1202.

ПРИМІТКА 3: Легкозаймисті рідини, що характеризуються високою інгаляційною токсичністю, зазначені в пунктах 2.2.61.1.4-2.2.61.1.9, і токсичні речовини з температурою спалаху 23 °C або вище є речовинами класу 6.1 (див. 2.2.61.1). Рідини, що характеризуються високою інгаляційною токсичністю, позначаються як «токсична при вдиханні» у їх належному відвантажувальному найменуванні, зазначеному у стовпчику 2, або спеціальному положенні 354, зазначеному у стовпчику 6 таблиці A глави 3.2.

ПРИМІТКА 4: Легкозаймисті рідкі речовини й препарати, використовувані в якості пестицидів, що є сильнотоксичними, токсичними або слаботоксичними, й що мають температуру спалаху 23 °C або вище, є речовинами класу 6.1 (див. 2.2.61.1).

2.2.3.1.2 Речовини та вироби класу 3 підрозділяються таким чином:

F легкозаймисті рідини без додаткової небезпеки та вироби, що містять такі речовини:

F1 легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище 60 °C;

F2 легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище 60 °C, що перевозяться або пред’являються до перевезення при температурі, що дорівнює їх температурі спалаху або перевищує її (речовини при високій температурі);

F3 вироби, що містять легкозаймисті рідини;

FT легкозаймисті рідини токсичні;

FT1 легкозаймисті рідини токсичні;

FT2 пестициди;

FC легкозаймисті рідини корозійні;

FTC легкозаймисті рідини токсичні корозійні;

D рідкі десенсибілізовані вибухові речовини.

2.2.3.1.3 Речовини та вироби, включені в клас 3, перелічені в таблиці A глави 3.2. Речовини, не зазначені за найменуванням в таблиці А глави 3.2, повинні бути віднесені до відповідної позиції, наведеної в підрозділі 2.2.3.3, і до відповідної групи упакування згідно з положеннями цього розділу. Легкозаймисті рідини повинні бути віднесені до однієї з наступних груп упакування залежно від ступеня небезпеки, який вони становлять під час перевезення:

Група упакування	Температура спалаху (у закритій посудині)	Температура початку кипіння
I	–	≤ 35°С
II^а	< 23°С	> 35°С
III^а	≥ 23°С ≤ 60°С	> 35°С

^аДив. також 2.23.1.4.

У випадку рідини, що характеризується додатковою(ими) небезпекою(ами), повинна враховуватися група упакування, визначена відповідно до вищенаведеної таблиці, і група упакування, визначена на основі ступеня серйозності додаткової(их) небезпеки; потім класифікація й група упакування повинні визначатися відповідно до таблиці пріоритету небезпечних властивостей, що міститься в підрозділі 2.1.3.10.

2.2.3.1.4 В’язким легкозаймистим рідинам, таким як фарби, емалі, лаки, оліфа, клеї й політура, з температурою спалаху нижче 23 °С може бути призначена група упакування III відповідно до процедур, встановлених у Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 32.3, за умови, що:

а) в’язкість² і температура спалаху відповідають значенням, вказаним у нижченаведеній таблиці:

Кінематична в’язкість v (екстрапольована) (при швидкості зрушення, близької до нульової), мм²/с при 23 °С	Час витікання t у секундах	Діаметр отвору, мм	Температура спалаху в закритій посудині, °С
20 < v ≤ 80	20 < t ≤ 60	4	вище 17
80 < v ≤ 135	60 < t ≤ 100	4	вище 10
135 < v ≤220	20 < t ≤ 32	6	вище 5
220 < v ≤300	32 < t ≤ 44	6	вище -1
300 < v ≤700	44 < t ≤ 100	6	вище -5
700 < v	100 < 1	6	без обмеження

b) при випробуванні на відшарування розчинника відшаровується менше 3% чистого розчинника;

c) суміш або будь-який розчинник, що відшарувався, не відповідає критеріям класу 6.1 або класу 8;

d) речовини упаковані в посудини місткістю не більше 450 літрів.

ПРИМІТКА: Ці положення застосовуються також до сумішей, що містять не більше 20% нітроцелюлози зі вмістом азоту не більше 12,6% (по масі сухої речовини). Суміші, що містять більше 20%, але не більше 55% нітроцелюлози зі вмістом азоту не більше 12,6% (по масі сухої речовини), є речовинами, що відносяться до № ООН 2059.

Суміші з температурою спалаху нижче 23 °C, що містять:

– більше 55% нітроцелюлози, незалежно від вмісту в них азоту; або

– не більше 55% нітроцелюлози зі вмістом азоту більше 12,6% ( по масі сухої речовини), –

є речовинами класу 1 (№ ООН 0340 або 0342) або класу 4.1 (№ ООН 2555, 2556 або 2557).

2.2.3.1.5 В’язкі рідини

2.2.3.1.5.1 За винятком випадків, передбачених у пункті 2.2.3.1.5.2, в’язкі рідини, які:

– мають температуру спалаху не нижче 23 °C і не вище 60 °C;

– не є токсичними, корозійними або небезпечними для довкілля;

– містять не більше 20% нітроцелюлози за умови вмісту в нітроцелюлозі не більше 12,6% азоту по сухій масі; і

– упаковані в посудини місткістю не більше 450 л, –

не підпадають під дію ДОПНВ, якщо:

a) при випробуванні на відшарування розчинника (див. Керівництво з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 32.5.1) висота шару розчинника, що відділився становить менше 3% від загальної висоти зразка; і

b) при випробуванні на в’язкість (див. Керівництво з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 32.4.3) час витікання з посудини з діаметром отвору 6 мм становить не менше:

i) 60 с; або

ii) 40 с, якщо в’язка речовина містить не більше 60% речовин класу 3.

2.2.3.1.5.2 В’язкі рідини, які є також небезпечними для довкілля, але при цьому відповідають усім іншим критеріям, зазначеним у пункті 2.2.3.1.5.1, не підпадають під дію інших положень ДОПНВ, коли вони перевозяться в одиночній або комбінованій тарі місткістю 5 літрів (нетто) або менше на одиницю одиночної або внутрішньої тари, за умови, що тара відповідає загальним положенням підрозділів 4.1.1.1, 4.1.1.2 і 4.1.1.4–4.1.1.8.

2.2.3.1.6 Якщо в результаті внесення в них добавок речовини класу 3 підпадають під категорії небезпеки, відмінні від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, то ці суміші або розчини повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться в силу їх фактичного ступеня небезпеки.

ПРИМІТКА: Відносно класифікації розчинів і сумішей (таких як препарати й відходи) див. також 2.1.3.

2.2.3.1.7 На підставі процедур випробувань, передбачених у підрозділі 2.3.3.1 і в розділі 2.3.4, і критеріїв, викладених у пункті 2.2.3.1.1, можна також визначити, чи є характер розчину або суміші, зазначених за найменуванням або утримуючих пойменовану речовину, таким, що ці розчин або суміш не підпадають під дію положень для даного класу (див. також 2.1.3).

2.2.3.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

2.2.3.2.1 Окиснювальні речовини класу 3, що легко окиснюються з утворенням пероксидів (як, наприклад, ефіри або деякі гетероциклічні речовини, що містять кисень), не допускаються до перевезення, якщо вміст у них пероксиду в перерахуванні на пероксид водню (H₂O₂) перевищує 0,3%. Вміст пероксиду повинен визначатися відповідно до підрозділу 2.3.3.3.

2.2.3.2.2 Хімічно нестійкі речовини класу 3 допускаються до перевезення в тому випадку, якщо вжиті необхідні заходи обережності для запобігання можливості небезпечної реакції розкладання або полімеризації за нормальних умов перевезення. Відносно запобіжних заходів, необхідних для запобігання полімеризації, див. спеціальне положення 386 глави 3.3. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати такі реакції.

2.2.3.2.3 Рідкі десенсибілізовані вибухові речовини, не перелічені в таблиці А глави 3.2, не допускаються до перевезення в якості речовин класу 3.

2.2.3.3 Перелік зведених позицій

Легкозаймисті рідини та вироби, що містять F

Без додаткової небезпеки	F1	1133 КЛЕЇ, що містять легкозаймисту рідину 1136 ДИСТИЛЯТИ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОЇ СМОЛИ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ 1139 РОЗЧИН ДЛЯ НАНЕСЕННЯ ПОКРИТТЯ (включаючи розчини для обробки або покриття поверхонь, використовувані в промислових або інших цілях, наприклад для нанесення ґрунтувального покриття на корпус автомобілів, футеровки барабанів або бочок) 1197 ЕКСТРАКТИ РІДКІ для додання смаку або аромату 1210 ФАРБА ТИПОГРАФСЬКА легкозаймиста або 1210 МАТЕРІАЛ, ВИКОРИСТОВУВАНИЙ З ТИПОГРАФСЬКОЮ ФАРБОЮ (включаючи розріджувач або розчинник типографської фарби), легкозаймистий 1263 ФАРБА (включаючи фарбу, лак, емаль, барвник, шелак, оліфу, політуру, рідкий наповнювач і рідку лакову основу) або 1263 МАТЕРІАЛ ЛАКОФАРБОВИЙ (включаючи розчинник або розріджувач фарби) 1266 ПАРФУМЕРНІ ПРОДУКТИ, що містять легкозаймисті розчинники 1293 НАСТОЙКИ МЕДИЧНІ 1306 АНТИСЕПТИКИ ДЛЯ ДЕРЕВИНИ РІДКІ 1866 СМОЛИ РОЗЧИН легкозаймистий 1999 ГУДРОНИ РІДКІ, включаючи дорожній бітум і рідкий бітум 3065 НАПОЇ АЛКОГОЛЬНІ 1224 КЕТОНИ РІДКІ, Н.З.К. 1268 НАФТИ ДИСТИЛЯТИ, Н.З.К., або 1268 НАФТОПРОДУКТИ, Н.З.К. 1987 СПИРТИ, Н.З.К. 1989 АЛЬДЕГІДИ, Н.З.К. 2319 ВУГЛЕВОДНІ ТЕРПЕНОВІ, Н.З.К. 3271 ЕФІРИ, Н.З.К. 3272 ЕФІРИ СКЛАДНІ, Н.З.К. 3295 ВУГЛЕВОДНІ РІДКІ, Н.З.К. 3336 МЕРКАПТАНИ РІДКІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К., або 3336 МЕРКАПТАНІВ СУМІШ РІДКА ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К. 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К.
при високій температурі	F2	3256 РІДИНА ПРИ ВИСОКІЙ ТЕМПЕРАТУРІ ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К., з температурою спалаху більше 60 °С, що перевозиться при температурі не нижче її температури спалаху
вироби	F3	3269 СМОЛ ПОЛІЕФІРНИХ КОМПЛЕКТ, рідка основна речовина 3473 КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, або 3473 КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО МІСТЯТЬСЯ В ОБЛАДНАННІ, або 3473 КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, УПАКОВАНІ З ОБЛАДНАННЯМ 3528 ДВИГУН ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ, ЩО ПРАЦЮЄ НА ЛЕГКОЗАЙМИСТІЙ РІДИНІ, або 3528 ДВИГУН, ЩО ПРАЦЮЄ НА ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТАХ, ЩО МІСТЯТЬ ЛЕГКОЗАЙМИСТУ РІДИНУ, або 3528 МАШИНА ІЗ ДВИГУНОМ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ, ЩО ПРАЦЮЄ НА ЛЕГКОЗАЙМИСТІЙ РІДИНІ, або 3528 МАШИНА, ЩО ПРАЦЮЄ НА ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТАХ, ЩО МІСТЯТЬ ЛЕГКОЗАЙМИСТУ РІДИНУ 3540 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ ЛЕГКОЗАЙМИСТУ РІДИНУ, Н.З.К.
Токсичні	FT1	1228 МЕРКАПТАНИ РІДКІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ ТОКСИЧНІ, Н.З.К., або 1228 МЕРКАПТАНІВ СУМІШ РІДКА ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТОКСИЧНА, Н.З.К. 1986 СПИРТИ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ ТОКСИЧНІ, Н.З.К. 1988 АЛЬДЕГІДИ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ ТОКСИЧНІ, Н.З.К. 2478 ІЗОЦІАНАТУ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ ТОКСИЧНІ, Н.З.К., Або 2478 ІЗОЦІАНАТУ РОЗЧИН ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 3248 ЛІКАРСЬКИЙ ПРЕПАРАТ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 3273 НІТРИЛИ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ ТОКСИЧНІ, Н.З.К. 1992 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА ТОКСИЧНА, Н.З.К.
пестициди (t_ВС < 23 °С)	FT2	2758 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ КАРБАМАТІВ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2760 ПЕСТИЦИД АРСЕНОВМІСНИЙ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2762 ПЕСТИЦИД ХЛОРОРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2764 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ТРИАЗИНІВ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2772 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ТІОКАРБАМАТІВ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2776 ПЕСТИЦИД МІДЄВМІСНИЙ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2778 ПЕСТИЦИД РТУТЄВМІСНИЙ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2780 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ НІТРОФЕНОЛУ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2782 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ ДИПІРИДИЛУ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2784 ПЕСТИЦИД ФОСФОРООРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 2787 ПЕСТИЦИД ОЛОВООРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 3024 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ КУМАРИНУ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 3346 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ ФЕНОКСІОЦТОВОЇ КИСЛОТИ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 3350 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ПІРЕТРОЇДІВ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ 3021ПЕСТИЦИД РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. *ПРИМІТКА*: Віднесення пестициду до однієї з позицій здійснюється на основі активного компонента, фізичного стану пестициду й будь-якої додаткової небезпеки, яку він може становити.
Корозійні	FC	3469 ФАРБА ЛЕГКОЗАЙМИСТА КОРОЗІЙНА (включаючи фарбу, лак, емаль, барвник, шелак, оліфу, політуру, рідкий наповнювач і рідку лакову основу) або 3469 МАТЕРІАЛ ЛАКОФАРБОВИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ КОРОЗІЙНИЙ (включаючи розчинник або розріджувач фарби) 2733 АМІНИ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ КОРОЗІЙНІ, Н.З.К., або 2733 ПОЛІАМІНИ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ КОРОЗІЙНІ, Н.З.К. 2985 ХЛОРСИЛАНИ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ КОРОЗІЙНІ, Н.З.К. 3274 АЛКОГОЛЯТІВ РОЗЧИН, Н.З.К., у спирті 2924 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА КОРОЗІЙНА, Н.З.К.
Токсичні корозійні	FTC	3286 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА ТОКСИЧНА корозійні КОРОЗІЙНА, Н.З.К.
Рідкі десенсибілізовані вибухові речовини	D	3343 НІТРОГЛІЦЕРИНУ СУМІШ ДЕСЕНСИБІЛІЗОВАНА РІДКА ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К., з масовою часткою нітрогліцерину не більше 30% 3357 НІТРОГЛІЦЕРИНУ СУМІШ ДЕСЕНСИБІЛІЗОВАНА РІДКА, Н.З.К., з масовою часткою нітрогліцерину не більше 30% 3379 ДЕСЕНСИБІЛІЗОВАНА ВИБУХОВА РЕЧОВИНА РІДКА, Н.З.К.

2.2.41 Клас 4.1 Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини, речовини, що полімеризуються, й тверді десенсибілізовані вибухові речовини

2.2.41.1 Критерії

2.2.41.1.1 Назва класу 4.1 охоплює легкозаймисті речовини та вироби, десенсибілізовані вибухові речовини, що є твердими речовинами відповідно до підпункту a) визначення терміна «тверда речовина», що міститься в розділі 1.2.1, самореактивні рідини або тверді речовини й речовини, що полімеризуються.

Клас 4.1 включає:

– легкозаймисті тверді речовини та вироби (див. 2.2.41.1.3–2.2.41.1.8);

– самореактивні тверді речовини або рідини (див. 2.2.41.1.9–2.2.41.1.17);

– тверді десенсибілізовані вибухові речовини (див. 2.2.41.1.18);

– речовини, подібні до самореактивних речовин (див. 2.2.41.1.19);

– речовини, що полімеризуються (див. 2.2.41.1.20 і 2.2.41.1.21).

2.2.41.1.2 Речовини та вироби класу 4.1 підрозділяються таким чином:

F легкозаймисті тверді речовини без додаткової небезпеки:

F1 органічні;

F2 органічні розплавлені;

F3 неорганічні;

F4 вироби;

FO легкозаймисті тверді речовини окиснювальні;

FT легкозаймисті тверді речовини токсичні:

FT1 органічні токсичні;

FT2 неорганічні токсичні;

FC легкозаймисті тверді речовини корозійні:

FC1 органічні корозійні;

FC2 неорганічні корозійні;

D тверді десенсибілізовані вибухові речовини без додаткової небезпеки;

DT тверді десенсибілізовані вибухові речовини токсичні;

SR самореактивні речовини:

SR1 що не потребують регулювання температури;

SR2 що потребують регулювання температури;

PM речовини, що полімеризуються:

PM1 що не потребують регулювання температури;

PM2 що потребують регулювання температури.

Легкозаймисті тверді речовини

Визначення й властивості

2.2.41.1.3 Легкозаймистими твердими речовинами є тверді речовини, здатні легко загорятися, і тверді речовини, здатні викликати загоряння при терті.

Твердими речовинами, здатними легко загорятися, є порошкоподібні, гранульовані або пастоподібні речовини, які вважаються небезпечними, якщо вони можуть легко загорятися при короткочасному контакті із джерелом запалювання, таким як палаючий сірник, і якщо полум’я поширюється швидко. Небезпека може виходити не тільки від полум’я, але й від токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечними щодо цього є порошки металів, тому що погасити полум’я в цьому випадку важко через те, що звичайні вогнегасні речовини, такі як діоксид вуглецю або вода, можуть збільшити небезпеку.

Класифікація

2.2.41.1.4 Речовини та вироби, класифіковані як легкозаймисті тверді речовини класу 4.1, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення органічних речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до відповідної позиції підрозділу 2.2.41.3 згідно з положеннями глави 2.1 може здійснюватися на підставі наявного досвіду або на підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 33.2. Віднесення неорганічних речовин, не зазначених за найменуванням, здійснюється на підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 33.2; слід також ураховувати практичний досвід, якщо він забезпечує більш строгу класифікацію.

2.2.41.1.5 При віднесенні речовин, не зазначених за найменуванням, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.41.3, на підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 33.2, застосовуються наступні критерії:

a) Порошкоподібні, гранульовані або пастоподібні речовини, за винятком порошків металів або порошків сплавів металів, повинні бути класифіковані як легкозаймисті речовини класу 4.1, якщо вони можуть легко загорятися при короткочасному контакті із джерелом запалювання (наприклад, з палаючим сірником) або якщо у випадку загоряння полум’я поширюється швидко, час горіння становить менше 45 секунд для вимірюваної відстані в 100 мм або швидкість горіння перевищує 2,2 мм/с.

b) Порошки металів або порошки сплавів металів повинні бути віднесені до класу 4.1, якщо вони можуть загорятися при контакті з полум’ям і реакція поширюється на всю довжину зразка за 10 хвилин або швидше.

Тверді речовини, здатні викликати загоряння при терті, повинні бути віднесені до класу 4.1 за аналогією з існуючими позиціями (наприклад, сірники) або згідно з будь-яким відповідним спеціальним положенням.

2.2.41.1.6 На підставі процедури випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 33.2, і критеріїв, викладених у пунктах 2.2.41.1.4 і 2.2.41.1.5, можна також визначити, чи є властивості якої-небудь речовини, зазначеної за найменуванням, такими, що дана речовина не підпадає під дію положень цього класу.

2.2.41.1.7 Якщо в результаті внесення в них добавок речовини класу 4.1 підпадають під категорії небезпеки, відмінні від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, то ці суміші повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться в силу їх фактичного ступеня небезпеки.

ПРИМІТКА: Відносно класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також 2.1.3.

Призначення груп упакування

2.2.41.1.8 Легкозаймистим твердим речовинам, віднесеним до різних позицій у таблиці A глави 3.2, призначається група упакування II або III на підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 33.2, із застосуванням наступних критеріїв:

a) легкозаймистим твердим речовинам, час горіння яких при випробуванні становить менше 45 секунд для вимірюваної відстані в 100 мм, призначається:

група упакування II: якщо полум’я проходить через зволожену зону;

група упакування III: якщо зволожена зона стримує поширення полум’я принаймні протягом чотирьох хвилин;

b) порошкам металів або порошкам сплавів металів призначається:

група упакування II: якщо при випробуванні реакція поширюється на всю довжину зразка за п’ять хвилин або швидше;

група упакування III: якщо при випробуванні реакція поширюється на всю довжину зразка більше ніж за п’ять хвилин.

Твердим речовинам, здатним викликати загоряння при терті, група упакування повинна призначатися за аналогією з існуючими позиціями або відповідно до будь-якого спеціального положення.

Самореактивні речовини

Визначення

2.2.41.1.9 Для цілей ДОПНВ самореактивними речовинами є термічно нестійкі речовини, здатні піддаватися бурхливому екзотермічному розкладанню навіть без участі кисню (повітря). Речовини не розглядаються як самореактивні речовини класу 4.1, якщо:

a) вони є вибуховими відповідно до критеріїв класу 1;

b) вони є окиснювачами відповідно до процедури віднесення до класу 5.1 (див. 2.2.51.1), однак суміші окиснювачів, що містять 5% або більше горючих органічних речовин, класифікуються відповідно до процедури, установленої в примітці 2;

c) вони є органічними пероксидами відповідно до критеріїв класу 5.2 (див. 2.2.52.1);

d) їх теплота розкладання становить менше 300 Дж/г; або

e) їх температура самоприскорюваного розкладання (ТСПР) (див. примітку 3, нижче) перевищує 75 °C для упаковки вагою 50 кг.

ПРИМІТКА 1: Теплота розкладання може бути визначена будь-яким міжнародно визнаним методом, наприклад за допомогою диференціальної сканувальної калориметрії й адіабатичної калориметрії.

ПРИМІТКА 2: Відповідні до критеріїв класу 5.1 суміші окиснювачів, які містять 5% або більше горючих органічних речовин, але не відповідають критеріям, згаданим у підпунктах а), с), d) або е), вище, класифікуються відповідно до процедури класифікації самореактивних речовин.

Суміш, що проявляє властивості самореактивної речовини типу B–F, класифікується як самореактивна речовина класу 4.1.

Суміш, що проявляє властивості самореактивної речовини типу G, відповідно до принципу, викладеного в розділі 20.4.3 g) частини II Керівництва з випробувань і критеріїв, розглядається для цілей класифікації як речовина класу 5.1 (див. 2.2.51.1).

ПРИМІТКА 3: Температура самоприскорюваного розкладання (ТСПР) – це найбільш низька температура, при якій може відбуватися самоприскорюване розкладання речовини в тарі, що використовується під час перевезення. Приписання, що стосуються визначення ТСПР, приводяться в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина II, розділи 20 і 28.4.

ПРИМІТКА 4: Будь-яка речовина, що проявляє властивості самореактивної речовини, повинна бути класифікована як така речовина, навіть якщо її випробування відповідно до пункту 2.2.42.1.5 на предмет включення в клас 4.2 дає позитивний результат.

Властивості

2.2.41.1.10 Розкладання самореактивних речовин може бути ініційоване в результаті впливу тепла, контакту з домішками-каталізаторами (наприклад, кислотами, сполуками важких металів, основами), тертя або удару. Швидкість розкладання зростає з підвищенням температури й залежить від властивостей речовини. Розкладання, особливо якщо не відбувається загоряння, може призвести до виділення токсичних газів або пар. Температуру деяких самореактивних речовин слід регулювати. Деякі самореактивні речовини можуть розкладати з вибухом, особливо якщо вони поміщені в закриту ємність. Ця властивість може бути змінена шляхом додавання розріджувачів або використання відповідної тари. Горіння деяких самореактивних речовин проходить інтенсивно. Самореактивними речовинами є, наприклад, деякі сполуки нижчеперелічених типів:

аліфатичні азосполуки (–C–N=N–C–);

органічні азиди (–C–N3);

солі діазонію (–CN2+Z–);

N–нітрозосполуки (–N–N=O); і

ароматичні сульфонілгідразиди (–SO2–NH–NH2).

Цей список не є вичерпним; схожі властивості можуть мати речовини з іншими реакційно-активними групами й деякі суміші речовин.

Класифікація

2.2.41.1.11 Самореактивні речовини підрозділяються на сім типів залежно від ступеня небезпеки. Самореактивні речовини ранжирувані від речовин типу A, які не допускаються до перевезення в тарі, у якій вони випробовуються, до речовин типу G, на які не поширюються положення, застосовувані до самореактивних речовин класу 4.1. Віднесення до типів B–F прямо залежить від максимально припустимої кількості на одиницю тари. Принципи класифікації, а також застосовні процедури класифікації, методи випробувань, критерії й приклад відповідного протоколу випробувань приводяться в частині II Керівництва з випробувань і критеріїв.

2.2.41.1.12 Самореактивні речовини, класифіковані й уже дозволені до перевезення в тарі, перелічені в підрозділі 2.2.41.4, самореактивні речовини, уже дозволені до перевезення в КСМ, – у підрозділі 4.1.4.2, інструкція з упакування IВС520, і самореактивні речовини, уже дозволені до перевезення в цистернах відповідно до глави 4.2, – у підрозділі 4.2.5.2, інструкція з переносних цистерн Т23. Для кожної з дозволених до перевезення перелічених речовин зазначена відповідна узагальнена позиція в таблиці А глави 3.2 (№ ООН 3221–3240), а також наведені відповідні види додаткової небезпеки й примітки, що містять відповідну інформацію про перевезення.

У зведених позиціях зазначені:

– типи B–F самореактивних речовин, див. 2.2.41.1.11, вище;

– фізичний стан (рідка/тверда); і

– режим регулювання температури (якщо потрібно), див. 2.2.41.1.17, нижче.

Класифікація самореактивних речовин, перелічених у підрозділі 2.2.41.4, здійснена на основі технічно чистої речовини (за винятком тих випадків, коли зазначена концентрація, що складає менше 100%).

2.2.41.1.13 Класифікація самореактивних речовин, не перелічених у підрозділах 2.2.41.4, 4.1.4.2, інструкція з упакування IBC520, або в підрозділі 4.2.5.2, інструкція з переносних цистерн Т23, і їх віднесення до якої-небудь зведеної позиції повинні здійснюватися компетентним органом країни походження на підставі протоколу випробувань. У рішенні про затвердження повинні бути зазначені результати класифікації й відповідні умови перевезення. Якщо країна походження не є Договірною стороною ДОПНВ, то класифікація й умови перевезення повинні бути визнані компетентним органом першої країни, що є Договірною стороною ДОПНВ, за маршрутом перевезення вантажу.

2.2.41.1.14 З метою зміни реакційної здатності самореактивних речовин до деяких з них можуть додаватися активатори, такі як сполуки цинку. Залежно від типу й концентрації активатора це може призвести до зниження термостабільності й зміни вибухових властивостей. Якщо кожна з цих властивостей буде змінена, то оцінка нового складу повинна здійснюватися відповідно до процедури класифікації.

2.2.41.1.15 Зразки не перелічених у підрозділі 2.2.41.4 самореактивних речовин або складів самореактивних речовин, щодо яких немає повних даних про результати випробувань і які повинні перевозитися для проведення подальших випробувань або оцінки, повинні бути віднесені до однієї з позицій, передбачених для самореактивних речовин типу C, якщо виконані наступні умови:

– наявні дані вказують на те, що зразок не може бути більш небезпечний, ніж самореактивні речовини типу B;

– зразок упакований відповідно до методу упакування OP2, і його кількість на транспортну одиницю не перевищує 10 кг;

– наявні дані вказують на те, що контрольна температура, якщо така передбачена, достатньо низька, щоб запобігти будь-якому небезпечному розкладанню, і достатньо висока, щоб запобігти будь-якому небезпечному поділу фаз.

Десенсибілізація

2.2.41.1.16 Для забезпечення безпеки під час перевезення самореактивні речовини в багатьох випадках десенсибілізуються шляхом використання розріджувача. Якщо зазначено процентний вміст речовини, то мається на увазі процентний вміст по масі, округлений до найближчого цілого числа. Якщо використовується розріджувач, то самореактивна речовина повинна випробовуватися з розріджувачем у тій концентрації й у тому вигляді, у яких він використовується під час перевезення. Не повинні використовуватися розріджувачі, які у випадку витоку з упаковки можуть призвести до утворення небезпечної концентрації самореактивної речовини. Будь-який розріджувач має бути сумісний із самореактивною речовиною. Щодо цього сумісними розріджувачами є такі тверді або рідкі речовини, які не виявляють негативного впливу на термічну стійкість і вид небезпеки самореактивної речовини. Рідкі розріджувачі в складах, що вимагають регулювання температури (див. 2.2.41.1.14), повинні мати температуру кипіння, що дорівнює щонайменше 60 °C, і температуру спалаху не нижче 5 °C. Температура кипіння рідини повинна бути щонайменше на 50 °C вище контрольної температури самореактивної речовини.

Вимоги відносно регулювання температури

2.2.41.1.17 Температура самореактивних речовин, що мають ТСПР не більше 55 °C, повинна регулюватися під час перевезення. Див. розділ 7.1.7.

Тверді десенсибілізовані вибухові речовини

2.2.41.1.18 Тверді десенсибілізовані вибухові речовини – це речовини, які змочені водою або спиртами або розведені іншими речовинами для придушення їх вибухових властивостей. Такими позиціями в таблиці A глави 3.2 є: № ООН 1310, 1320, 1321, 1322, 1336, 1337, 1344, 1347, 1348, 1349, 1354, 1355, 1356, 1357, 1517, 1571, 2555, 2556, 2557, 2852, 2907, 3317, 3319, 3344, 3364, 3365, 3366, 3367, 3368, 3369, 3370, 3376, 3380 і 3474.

Речовини, подібні до самореактивних речовин

2.2.41.1.19 Речовини, які:

a) були тимчасово включені в клас 1 на підставі результатів випробувань серій 1 і 2, але виключені з класу 1 на підставі результатів випробувань серії 6;

b) не є самореактивними речовинами класу 4.1; і

c) не є речовинами класів 5.1 або 5.2, –

також відносяться до класу 4.1. Позиціями для них є: № ООН 2956, 3241, 3242 і 3251.

Речовини, що полімеризуються

Визначення й властивості

2.2.41.1.20 Речовини, що полімеризуються, є речовинами, які без стабілізації здатні піддаватися інтенсивній екзотермічній реакції, що веде до утворення більших молекул або утворення полімерів за нормальних умов, що виникають у процесі перевезення. Такі речовини вважаються речовинами, що полімеризуються, класу 4.1, якщо:

a) їх температура самоприскорюваної полімеризації (ТСПП) становить не більше 75 °С за таких умов (з хімічною стабілізацією або без такої при пред’явленні до перевезення) і в таких тарі, КСМ або цистерні, у яких дана речовина або дана суміш будуть перевозитися;

b) вони характеризуються теплотою реакції більше 300 Дж/г; і

c) вони не відповідають будь-яким іншим критеріям для включення в класи 1–8.

Суміш, що відповідає критеріям речовини, що полімеризується, повинна класифікуватися як речовина, що полімеризується, класу 4.1.

Вимоги відносно регулювання температури

2.2.41.1.21 Температура речовин, що полімеризуються, повинна регулюватися під час перевезення, якщо їх температура самоприскорюваної полімеризації (ТСПП) становить:

a) при пред’явленні до перевезення в тарі або КСМ – не більше 50 °С у тарі або КСМ, у яких дана речовина буде перевозитися; або

b) при пред’явленні до перевезення в цистерні – не більше 45 °С у переносній цистерні, у якій дана речовина буде перевозитися.

Див. розділ 7.1.7.

ПРИМІТКА: Речовини, що відповідають критеріям речовини, що полімеризується, а також критеріям для включення в класи 1–8, підпадають під дію вимог спеціального положення 386 глави 3.3.

2.2.41.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

2.2.41.2.1 Хімічно нестійкі речовини класу 4.1 допускаються до перевезення лише в тому випадку, якщо вжиті необхідні заходи для запобігання їх небезпечного розкладання або полімеризації під час перевезення. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати ці реакції.

2.2.41.2.2 тверді речовини окиснювальні легкозаймисті, віднесені до позиції з № ООН 3097, не допускаються до перевезення, якщо вони не задовольняють вимогам, установленим для класу 1 (див. також 2.1.3.7).

2.2.41.2.3 До перевезення не допускаються наступні речовини:

– самореактивні речовини типу A (див. Керівництво з випробувань і критеріїв, частина II, пункт 20.4.2 a));

– фосфору сульфіди, не вільні від жовтого й білого фосфору;

– тверді десенсибілізовані вибухові речовини, не перелічені в таблиці A глави 3.2;

– неорганічні легкозаймисті речовини в розплавленому стані, за винятком № ООН 2448 СІРКА РОЗПЛАВЛЕНА.

2.2.41.3 Перелік зведених позицій

Легкозайм. тверді речовини F	без дод. небезпеки	органіч.	F1	3175 РЕЧОВИНИ ТВЕРДІ, ЩО МІСТЯТЬ ЛЕГКОЗАЙМИСТУ РІДИНУ, Н.З.К. 1353 ВОЛОКНА, ПРОСОЧЕНІ НІТРОЦЕЛЮЛОЗОЮ З НИЗЬКИМ ВМІСТОМ НІТРАТІВ, Н.З.К., або 1353 ТКАНИНИ, ПРОСОЧЕНІ НІТРОЦЕЛЮЛОЗОЮ З НИЗЬКИМ ВМІСТОМ НІТРАТІВ, Н.З.К. 1325 ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
		органіч. розплавл.	F2	3176 ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ОРГАНІЧНА РОЗПЛАВЛЕНА, Н.З.К.
		неорганіч.	F3	3089 МЕТАЛЕВИЙ ПОРОШОК ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.a^b 3181 СОЛІ МЕТАЛІВ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К. 3182 ГІДРИДИ МЕТАЛІВ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К. ^c 3178 ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТВЕРДА РЕЧОВИНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
		вироби	F4	3527 СМОЛ ПОЛІЕФІРНИХ КОМПЛЕКТ, речовина тверда основна 3541 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ ЛЕГКОЗАЙМИСТУ ТВЕРДУ РЕЧОВИНУ, Н.З.К.
	окиснювальні		FO	3097 ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТВЕРДА РЕЧОВИНА окиснювальна, Н.З.К. (не допускається, див. 2.2.41.2.2)
	Токсичні FT	органіч.	FT1	2926 ЛЕГКОЗАЙМ. ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТОКСИЧНА ОРГАНІЧ., Н.З.К.
	Токсичні FT	неорганіч.	FT2	3179 ЛЕГКОЗАЙМ. ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТОКСИЧНА НЕОРГАНІЧ., Н.З.К.
	Корозійні FC	органіч.	FC1	2925 ЛЕГКОЗАЙМ. ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТОКСИЧНА НЕОРГАНІЧ., Н.З.К.
	Корозійні FC	неорганіч.	FC2	3180 ЛЕГКОЗАЙМ. ТВЕРДА РЕЧОВИНА КОРОЗІЙНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Тверді десенси-білізовані вибухові речовини	без дод. небезпеки		D	3319 НІТРОГЛІЦЕРИНУ СУМІШ ДЕСЕНСИБІЛІЗОВАНА ТВЕРДА, Н.З.К., з масовою часткою нітрогліцерину більше 2%, але не більше 10% 3344 ПЕНТАЕРИТРИТТЕТРАНІТРАТУ (ПЕНТАЕРИТРИТОЛТЕТРАНІТРАТУ, ПЕТН) СУМІШ ДЕСЕНСИБІЛІЗОВАНА ТВЕРДА, Н.З.К., з масовою часткою ПЕТН більше 10%, але не більше 20% 3380 ДЕСЕНСИБІЛІЗОВАНА ВИБУХОВА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, Н.З.К.
Тверді десенси-білізовані вибухові речовини	Токсичні		DT	У якості речовин класу 4.1 до перевезення допускаються тільки речовини, перелічені в таблиці A глави 3.2.

2.2.41.3 Перелік зведених позицій (продовж.)

3533 РЕЧОВИНА, ЩО ПОЛІМЕРИЗУЄТЬСЯ, ТВЕРДА З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ, Н.З.К.

3534 РЕЧОВИНА, ЩО ПОЛІМЕРИЗУЄТЬСЯ, РІДКА, ЩО ПЕРЕВОЗИТЬСЯ ПРИ РЕГУЛЬОВАНІЙ ТЕМПЕРАТУРІ, Н.З.К.

Саморе-активні речовини SR	Без регулювання температури	SR1	САМОРЕАКТИВН РІДИНА ТИПУ А САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ B	Не допускаються до перевезення, див. 2.2.41.2.3.
			3221 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ B 3222 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ B 3223 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ C 3224 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ C 3225 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ D 3226 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ D 3227 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ E 3228 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ E 3229 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ F 3230 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ F
			РІДИНА ТИПУ G САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ G	Не підпадають під дію положень, застосовуваних до класу 4.1, див. 2.2.41.1.11.
	З регулюванням температури	SR2	3231 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ B З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3232 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ B З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3233 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ C З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3234 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ C З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3235 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ D З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3236 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ D З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3237 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ E З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3238 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ E З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3239 САМОРЕАКТИВНА РІДИНА ТИПУ F З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3240 САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ТИПУ F З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ
Речовини, що полі-меризу-ються PM	без регулювання температури	PM1	3531 РЕЧОВИНА, ЩО ПОЛІМЕРИЗУЄТЬСЯ, ТВЕРДА СТАБІЛІЗОВАНА, Н.З.К. 3532 РЕЧОВИНА, ЩО ПОЛІМЕРИЗУЄТЬСЯ, РІДКА СТАБІЛІЗОВАНА, Н.З.К.
	з регулюванням температури	PM2

2.2.41.4 Перелік самореактивних речовин, що перевозяться у тарі, розподілених у цей час по позиціях

У стовпчику «Метод упакування» коди ОР1–ОР8 відносяться до методів упакування, зазначених у підрозділі 4.1.4.1, інструкція з упакування Р520 (див. також 4.1.7.1). Самореактивні речовини, що підлягають перевезенню, повинні відповідати переліченим вимогам відносно класифікації та контрольної й аварійної температур (визначених на основі ТСПР). Відносно речовин, дозволених до перевезення в КСМ, див. 4.1.4.2, інструкція з упакування IВС520, і відносно речовин, дозволених до перевезення в цистернах відповідно до глави 4.2, див. 4.2.5.2.6, інструкція з переносних цистерн Т23. Склади, не перелічені у цьому підрозділі, але перелічені в інструкції з упакування IBC520, що міститься в підрозділі 4.1.4.2, і в інструкції з переносних цистерн Т23, що міститься в пункті 4.2.5.2.6, можуть також перевозитися впакованими відповідно до методу упакування OP8 інструкції з упакування P520, що міститься в підрозділі 4.1.4.1, з тими ж самими значеннями контрольної й аварійної температур, коли такі потрібні.

ПРИМІТКА: Наведена в цій таблиці класифікація заснована на властивостях технічно чистої речовини (за винятком випадків, коли вказана концентрація менше 100%). Речовини в інших концентраціях можуть класифікуватися по-іншому відповідно до процедур, викладених у частині II Керівництва з випробувань і критеріїв і в пункті 2.2.41.1.17.

САМОРЕАКТИВНА РЕЧОВИНА	Концентрація, %	Метод упакування	Кон-трольна температура, °С	Аварійна температура, °С	Узагальнена позиція ООН	Примітки
1,1-АЗОДИ(ГЕКСАГІДРОБЕЗОНІТРИЛ)	100	ОР7			3226
2,2'-АЗОДИ(2,4-ДИМЕТИЛ-ВАЛЕРОНІТРИЛ)	100	ОР7	+10	+15	3236
2,2'-АЗОДИ(2,4-ДИМЕТИЛ-4- МЕТОКСИВАЛЕРОНІТРИЛ)	100	ОР7	–5	+5	3236
2,2'-АЗОДИ(ІЗОБУТИРОНІТРИЛ)	100	ОР6	+40	+45	3234
2,2'-АЗОДИ(ІЗОБУТИРОНІТРИЛ) у вигляді пасти на основі води	≤50%	ОР6			3224
АЗОДИКАРБОНАМІД, СКЛАД ТИПУ В, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ	<100	ОР5			3232	(1) (2)
АЗОДИКАРБОНАМІД, СКЛАД ТИПУ С	<100	ОР6			3224	(3)
АЗОДИКАРБОНАМІД, СКЛАД ТИПУ С, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ	<100	ОР6			3234	(4)
АЗОДИКАРБОНАМІД, СКЛАД ТИПУ D	<100	ОР7			3226	(5)
АЗОДИКАРБОНАМІД, СКЛАД ТИПУ D, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ	<100	ОР7			3236	(6)
2,2'-АЗОДИ(2-МЕТИЛБУТИРОНІТРИЛ)	100	ОР7	+35	+40	3236
2,2'-АЗОДИ(ЕТИЛ-2-МЕТИЛПРОПІОНАТ)	100	ОР7	+20	+25	3235
4-(БЕНЗИЛ(МЕТИЛ) АМІНО)-3-ЕТОКСИБЕНЗОЛДІАЗОНІЙ-ЦИНКУ ХЛОРИД	100	ОР7	+40	+45	3236
4-(БЕНЗИЛ(ЕТИЛ) АМІНО)-3-ЕТОКСИБЕНЗОЛДІАЗОНІЙ-ЦИНКУ ХЛОРИД	100	ОР7			3226
БЕНЗОЛ-1,3-ДИСУЛЬФОНІЛГІДРАЗИД, у вигляді пасти	52	ОР7			3226
БЕНЗОЛСУЛЬФОНІЛГІДРАЗИД	100	ОР7			3226
2-(2-ГІДРОКСИЕТОКСИ)-1-(ПІРОЛІДИНІЛ–1) БЕНЗОЛ-4-ДІАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД	100	ОР7	+45	+50	3236
3-(2-ГІДРОКСИЕТОКСИ)-4-(ПІРОЛІДИНІЛ-1) БЕНЗОЛДІАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД	100	ОР7	+40	+45	3236
2-ДІАЗО-1-НАФТОЛ-4-СУЛЬФОНІЛ-ХЛОРИД	100	ОР5			3222	(2)
2-ДІАЗО-1-НАФТОЛ-5-СУЛЬФОНІЛ-ХЛОРИД	100	ОР5			3222	(2)
2-ДІАЗО-1-НАФТОЛ-СУЛЬФОНОВОЇ КИСЛОТИ ЕФІР, СУМІШ ТИПУ D	<100	ОР7			3226	(9)
2,5-ДИБУТОКСИ-4-(4-МОРФОЛІНІЛ)– БЕНЗОЛДІАЗОНІЮ ТЕТРАХЛОРЦИНКАТ (2:1)	100	ОР8			3228
4-(ДИМЕТИЛАМІН)-БЕНЗОЛДІАЗОНІЮ ТРИХЛОРЦИНКАТ (-1)	100	ОР8			3228
4-ДИМЕТИЛАМІН-6-(2-ДИМЕТИЛАМІН- ЕТОКСИ)ТОЛУОЛ-2-ДІАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД	100	ОР7	+40	+45	3236
2,5-ДИМЕТОКСИ-4-(4-МЕТИЛ- ФЕНІЛСУЛЬФОНІЛ) БЕНЗОЛДІАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД	79	ОР7	+40	+45	3236
N,N'-ДИНІТРОЗО-N,N'- ДИМЕТИЛТЕРЕФТАЛАМІД у вигляді пасти	72	ОР6			3224
N,N'-ДИНІТРОЗОПЕНТАМЕТИЛЕН-ТЕТРАМІН	82	ОР6			3224	(7)
4-ДИПРОПІЛАМІНБЕНЗОЛ- ДІАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД	100	ОР7			3226
ДИФЕНІЛОКСИД-4,4'-ДИСУЛЬФОНІЛГІДРАЗИД	100	ОР7			3226
ДІЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ-БІС- (АЛІЛКАРБОНАТ) + ДІІЗОПРОПІЛ– ПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	≥88 + ≤ 12	ОР8	–10	0	3237
2,5-ДІЕТОКСИ-4-(4-МОРФОЛІНІЛ)- БЕНЗОЛДІАЗОНІЮ СУЛЬФАТ	100	ОР7			3226
2,5-ДІЕТОКСИ-4-(ФЕНІЛСУЛЬФОНІЛ) БЕНЗОЛДІАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД	67	ОР7	+40	+45	3236
2,5-ДІЕТОКСИ-4-МОРФОЛІНБЕНЗОЛ- ДІАЗОНІЙТЕТРАФТОРОБОРАТ	100	ОР7	+30	+35	3236
2,5-ДІЕТОКСИ-4-МОРФОЛІН- БЕНЗОЛДІАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД	66	ОР7	+40	+45	3236
2,5-ДІЕТОКСИ-4-МОРФОЛІН- БЕНЗОЛДІАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД	67–100	ОР7	+35	+40	3236
КИСЛОТА ТІОФОСФОРНА, O-[(ЦІАНОФЕНІЛ- МЕТИЛЕН) АЗАНІЛ] O,O-ДІЕТИЛОВИЙ ЕФІР	82-91 (Z-ізомер)	ОР8			3227	(10)
3-МЕТИЛ-4-(ПІРОЛІДИНІЛ-1) БЕНЗОЛДІАЗОНІЙ-ТЕТРАФТОРОБОРАТ	95	ОР6	+45	+50	3234
2-(N,N-МЕТИЛАМІНЕТИЛКАРБОНІЛ)-4- (3,4-ДИМЕТИЛФЕНІЛСУЛЬФОНІЛ) БЕНЗОЛДІАЗОНІЙВОДОРОД-СУЛЬФАТ	96	ОР7	+45	+50	3236
4-МЕТИЛБЕНЗОЛСУЛЬФОНІЛ-ГІДРАЗИД	100	ОР7			3226
(7-МЕТОКСИ-5-МЕТИЛБЕНЗОТІОФЕН-2-ІЛ) БОРОНОВА КИСЛОТА	88-100	OP7			3230	(11)
НАТРІЮ 2-ДІАЗО-1-НАФТОЛ-4-СУЛЬФОНАТ	100	ОР7			3226
НАТРІЮ 2-ДІАЗО-1-НАФТОЛ-5-СУЛЬФОНАТ	100	ОР7			3226
4-НІТРОЗОФЕНОЛ	100	ОР7	+35	+40	3236
САМОРЕАКТИВНА РІДИНА, ЗРАЗОК		ОР2			3223	(8)
САМОРЕАКТИВНА РІДИНА, ЗРАЗОК, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ		ОР2			3233	(8)
САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЗРАЗОК		ОР2			3224	(8)
САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЗРАЗОК, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ		ОР2			3234	(8)
СПІВПОЛІМЕРУ АЦЕТОН-ПІРОГАЛОЛ 2-НАФТОЛ- 5-СУЛЬФОНАТ	100	ОР8			3228
ТЕТРАМІНПАЛАДІЙ (II) НІТРАТ	100	ОР6	+30	+35	3234
N-ФОРМІЛ-2-(НІТРОМЕТИЛЕН)-1,3- ПЕРГІДРОТІАЗИН	100	ОР7	+45	+50	3236
3-ХЛОР-4-ДІЕТИЛАМІНБЕНЗОЛ- ДІАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД	100	ОР7			3226
2-(N,N-ЕТОКСИКАРБОНІЛ-ФЕНІЛАМІН)- 3-МЕТОКСИ-4-(N-МЕТИЛ-N-ЦИКЛОГЕКСИЛАМІН) БЕНЗОЛДІАЗОНІЙ-ЦИНКУ ХЛОРИД	63–92	ОР7	+40	+45	3236
2-(N,N-ЕТОКСИКАРБОНІЛ-ФЕНІЛАМІН)- 3-МЕТОКСИ-4-(N-МЕТИЛ-N-ЦИКЛОГЕКСИЛАМІН) БЕНЗОЛДІАЗОНІЙ-ЦИНКУ ХЛОРИД	62	ОР7	+35	+40	3236

Зауваження

(1) Склади азодикарбонаміду, що відповідають критеріям пункту 20.4.2 b) Керівництва з випробувань і критеріїв. Контрольна й аварійна температури повинні визначатися на підставі процедури, викладеної в пункті 7.1.7.3.1–7.1.7.3.6.

(2) Потрібен знак додаткової небезпеки «ВИБУХОВА РЕЧОВИНА» (зразок № 1, див. 5.2.2.2.2).

(3) Склади азодикарбонаміду, що відповідають критеріям пункту 20.4.2 с) Керівництва з випробувань і критеріїв.

(4) Склади азодикарбонаміду, що відповідають критеріям пункту 20.4.2 с) Керівництва з випробувань і критеріїв. Контрольна й аварійна температури повинні визначатися на підставі процедури, викладеної в пункті 7.1.7.3.1–7.1.7.3.6.

(5) Склади азодикарбонаміду, що відповідають критеріям пункту 20.4.2 d) Керівництва з випробувань і критеріїв.

(6) Склади азодикарбонаміду, що відповідають критеріям пункту 20.4.2 d) Керівництва з випробувань і критеріїв. Контрольна й аварійна температури повинні визначатися на підставі процедури, викладеної в пункті 7.1.7.3.1–7.1.7.3.6.

(7) Із сумісним розріджувачем, що мають температуру кипіння не нижче 150 °C.

(8) Див. 2.2.41.1.15.

(9) Дана позиція застосовується до сумішей ефірів 2-діазо-1-нафтол-4-сульфонової кислоти й 2-діазо-1-нафтол-5-сульфонової кислоти, що відповідають критеріям пункту 20.4.2 d) Керівництва з випробувань і критеріїв.

(10) Дана позиція застосовується до технічної суміші в н-бутанолі в зазначених межах концентрації (Z) ізомеру.

(11) Дана технічна сполука в зазначених межах концентрації може містити до 12 % води і до 1 % органічних домішок.

2.2.42 Клас 4.2 Речовини, здатні до самозаймання

2.2.42.1 Критерії

2.2.42.1.1 Назва класу 4.2 охоплює:

– пірофорні речовини – речовини, включаючи суміші й розчини (рідкі або тверді), які навіть у малих кількостях займаються при контакті з повітрям протягом п’яти хвилин. Ці речовини класу 4.2 найбільш здатні до самозаймання; і

– речовини та вироби, що самонагріваються – речовини та вироби, включаючи суміші й розчини, які при контакті з повітрям без підводу енергії зовні здатні до самонагрівання. Ці речовини займаються тільки у великих кількостях (кілограми) і тільки через тривалі періоди часу (години або дні).

2.2.42.1.2 Речовини та вироби класу 4.2 підрозділяються таким чином:

S речовини, здатні до самозаймання, без додаткової небезпеки:

S1 органічні рідкі;

S2 органічні тверді;

S3 неорганічні рідкі;

S4 неорганічні тверді;

S5 металоорганічні;

S6 вироби.

SW речовини, здатні до самозаймання, що виділяють при стиканні з водою займисті гази;

SO речовини, здатні до самозаймання, окиснювальні;

ST речовини, здатні до самозаймання, токсичні:

ST1 органічні токсичні рідкі;

ST2 органічні токсичні тверді;

ST3 неорганічні токсичні рідкі;

ST4 неорганічні токсичні тверді;

SC речовини, здатні до самозаймання, корозійні:

SC1 органічні корозійні рідкі;

SC2 органічні корозійні тверді;

SC3 неорганічні корозійні рідкі;

SC4 неорганічні корозійні тверді.

Властивості

2.2.42.1.3 Самонагрівання речовини – це процес, при якому у результаті поступової реакції цієї речовини з киснем (що міститься в повітрі) виділяється тепло. Якщо швидкість утворення тепла перевищує швидкість тепловіддачі, температура речовини підвищується, що після періоду індукції може призвести до самозаймання й горіння.

Класифікація

2.2.42.1.4 Речовини та вироби, віднесені до класу 4.2, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до відповідних конкретних позицій «Н.З.К.» підрозділу 2.2.42.3 згідно з положеннями глави 2.1 може здійснюватися на підставі наявного досвіду або на підставі результатів процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33.4. Віднесення до загальних позицій «Н.З.К.» класу 4.2 здійснюється на підставі результатів процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33.4; слід також ураховувати практичний досвід, якщо він забезпечує більш правильну класифікацію.

2.2.42.1.5 При віднесенні речовин або виробів, не зазначених за найменуванням, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.42.3, на підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33.4, застосовуються наступні критерії:

a) тверді речовини, здатні до самозаймання (пірофорні), повинні бути віднесені до класу 4.2, якщо вони займаються при падінні з висоти 1 м або протягом наступних п’яти хвилин;

b) рідини, здатні до самозаймання (пірофорні), повинні бути віднесені до класу 4.2, якщо:

i) будучи вилиті на інертний носій, вони займаються протягом п’яти хвилин, або

ii) у випадку отримання негативного результату в ході випробування відповідно до підпункту i) і будучи вилиті на сухий фільтрувальний зім’ятий папір (ватманський фільтрувальний папір № 3), вони запалюють або обвуглюють його протягом п’яти хвилин;

c) речовини, у кубічному зразку яких зі стороною 10 см при температурі випробування 140 °C протягом 24 годин спостерігається самозаймання або підвищення температури до більше ніж 200 °C, повинні бути віднесені до класу 4.2. За основу цього критерію взята температура самозаймання кубічного зразка деревного вугілля об’ємом 27 м³, яка становить 50 °C. Речовини з температурою самозаймання, що перевищує 50 °C при об’ємі 27 м³, не повинні відноситися до класу 4.2.

ПРИМІТКА 1: Речовини, що перевозяться в упаковках об’ємом не більше 3 м³, звільняються від дії вимог для класу 4.2, якщо в ході випробування, проведеного при температурі 120 °C на кубічному зразку зі стороною 10 см, протягом 24 годин не спостерігається самозаймання або підвищення температури зразка до більше ніж 180 °C.

ПРИМІТКА 2: Речовини, що перевозяться в упаковках об’ємом не більше 450 л, звільняються від дії вимог для класу 4.2, якщо в ході випробування, проведеного при температурі 100 °C на кубічному зразку зі стороною 10 см, протягом 24 годин не спостерігається самозаймання або підвищення температури до більше ніж 160 °C .

ПРИМІТКА 3: Оскільки металоорганічні речовини можуть бути віднесені до класів 4.2 або 4.3 з видами додаткової небезпеки залежно від їх властивостей, у розділі 2.3.5 наведена спеціальна схема класифікації цих речовин.

2.2.42.1.6 Якщо в результаті внесення в них добавок речовини класу 4.2 підпадають під категорії небезпеки, відмінні від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, то ці суміші повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться в силу їх фактичного ступеня небезпеки.

ПРИМІТКА: Відносно класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також 2.1.3.

2.2.42.1.7 На підставі процедури випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33.4, і критеріїв, викладених у пункті 2.2.42.1.5, можна також визначити, чи є властивості якої-небудь речовини, зазначеної за найменуванням, такими, що положення цього класу не поширюються на дану речовину.

Призначення груп упакування

2.2.42.1.8 Речовинам і виробам, віднесеним до різних позицій у таблиці A глави 3.2, призначається група упакування I, II або III на підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33.4, із застосуванням наступних критеріїв:

a) речовинам, здатним до самозаймання (пірофорним), призначається група упакування I;

b) речовинам, що самонагріваються, і виробам, у кубічному зразку яких зі стороною 2,5 см при температурі випробування 140 °C протягом 24 годин спостерігається самозаймання або підвищення температури до більше ніж 200 °C, призначається група упакування ІІ;

речовинам з температурою самозаймання вище 50 °C при об’ємі 450 літрів не повинна призначатися група упакування II;

c) речовинам з малим ступенем самонагрівання, кубічний зразок яких зі стороною 2,5 см при заданих умовах не проявляє властивостей, вказаних у підпункті b), але в кубічному зразку яких зі стороною 10 см при температурі випробування 140 °C протягом 24 годин спостерігається самозаймання або підвищення температури до більше ніж 200 °C, призначається група упакування III.

2.2.42.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

До перевезення не допускаються наступні речовини:

– № ООН 3255 трет-БУТИЛГІПОХЛОРИТ; і

– тверді окиснювальні речовини, що самонагріваються, віднесені до № ООН 3127, якщо вони не задовольняють вимогам, встановленим для класу 1 (див. 2.1.3.7).

2.2.42.3 Перелік зведених позицій

Речовини, здатні до самозаймання

Без додаткової небезпеки S	органічні	рідкі	S1	2845 ПІРОФОРНА РІДИНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К. 3183 РІДИНА , ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	органічні	тверді	S2	1373 ВОЛОКНА або ТКАНИНИ ТВАРИННОГО, РОСЛИННОГО або 1373 СИНТЕТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ, Н.З.К., просочені маслом 2006 ПЛАСТМАСА НА НІТРОЦЕЛЮЛОЗНІЙ ОСНОВІ, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, Н.З.К. 3313 ОРГАНІЧНИЙ ПІГМЕНТ, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ 2846 ПІРОФОРНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ОРГАНІЧНА, Н.З.К. 3088 РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	неорга-нічні	рідкі	S3	3194 ПІРОФОРНА РІДИНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К. 3186 РІДИНА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	неорга-нічні	тверді	S4	1383 МЕТАЛ ПІРОФОРНИЙ, Н.З.К., або 1383 СПЛАВ ПІРОФОРНИЙ, Н.З.К. 1378 КАТАЛІЗАТОР МЕТАЛЕВИЙ ЗВОЛОЖЕНИЙ з видимим надлишком рідини 2881 КАТАЛІЗАТОР МЕТАЛЕВИЙ СУХИЙ 3189 ^a МЕТАЛЕВИЙ ПОРОШОК, ЩО САМОНАГРЕВАЄТЬСЯ, Н.З.К. 3205 АЛКОГОЛЯТИ ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИХ МЕТАЛІВ, Н.З.К. 3200 ПІРОФОРНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К. 3190 РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	металоорганічні		S5	3392 МЕТАЛООРГАНІЧНА РЕЧОВИНА РІДКА ПИРОФОРНА 3391 МЕТАЛООРГАНІЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ПИРОФОРНА 3400 МЕТАЛООРГАНІЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ
	вироби		S6	3542 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ РЕЧОВИНУ, ЗДАТНУ ДО САМОЗАЙМАННЯ, Н.З.К.
Що реагують з водою			SW	3394 МЕТАЛООРГАНІЧНА РЕЧОВИНА РІДКА ПІРОФОРНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ 3393 МЕТАЛООРГАНІЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ПІРОФОРНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ
Окиснювальні			SO	3127 РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, ОКИСНЮВАЛЬНА, Н.З.К. (не допускається, див. 2.2.42.2)
Токсичні ST	органічні	рідкі	ST1	3184 РІДИНА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, ТОКСИЧНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	органічні	тверді	ST2	3128 РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, ТОКСИЧНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	неорга-нічні	рідкі	ST3	3187 РІДИНА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, ТОКСИЧНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	неорга-нічні	тверді	ST3	3191 РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, ТОКСИЧНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Корозійні SC	органічні	рідкі	SC1	3185 РІДИНА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, КОРОЗІЙНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	органічні	тверді	SC2	3126 РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, КОРОЗІЙНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	неорга-нічні	рідкі	SC3	3188 РІДИНА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, КОРОЗІЙНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	неорга-нічні	тверді	SC3	3206 АЛКОГОЛЯТИ ЛУЖНИХ МЕТАЛІВ ЩО САМОНАГРІВАЮТЬСЯ, КОРОЗІЙНІ, Н.З.К. 3192 РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, КОРОЗІЙНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.

2.2.43 Клас 4.3 Речовини, що виділяють займисті гази при стиканні з водою

2.2.43.1 Критерії

2.2.43.1.1 Назва класу 4.3 охоплює речовини, які при реагуванні з водою виділяють займисті гази, здатні утворювати з повітрям вибухові суміші, а також вироби, що містять такі речовини.

2.2.43.1.2 Речовини та вироби класу 4.3 підрозділяються таким чином:

W речовини, які виділяють займисті гази при стиканні з водою, без додаткової небезпеки, а також вироби, що містять такі речовини:

W1 рідкі;

W2 тверді;

W3 вироби;

WF1 речовини, які виділяють займисті гази при стиканні з водою, рідкі легкозаймисті;

WF2 речовини, які виділяють займисті гази при стиканні з водою, тверді легкозаймисті;

WS речовини, які виділяють займисті гази при стиканні з водою, тверді, що самонагріваються;

WO речовини, які виділяють займисті гази при стиканні з водою, окиснювальні тверді;

WT речовини, які виділяють займисті гази при стиканні з водою, токсичні:

WT1 рідкі;

WT2 тверді;

WC речовини, які виділяють займисті гази при стиканні з водою, корозійні:

WC1 рідкі;

WC2 тверді;

WFC речовини, які виділяють займисті гази при стиканні з водою, легкозаймисті корозійні.

Властивості

2.2.43.1.3 Деякі речовини при стиканні з водою можуть виділяти займисті гази, здатні утворювати вибухові суміші з повітрям. Такі суміші легко займаються від будь-яких звичайних джерел запалювання, наприклад відкритого вогню, іскор слюсарних інструментів або незахищених ламп. Утворювана в результаті цього вибухова хвиля й полум’я можуть створити небезпеку для людей і довкілля. Для визначення того, чи призводить реакція речовини з водою до виділення небезпечної кількості газів, які можуть запалюватися, повинен використовуватися метод випробування, вказаний у пункті 2.2.43.1.4, нижче. Цей метод випробування не повинен застосовуватися до пірофорних речовин.

Класифікація

2.2.43.1.4 Речовини та вироби, віднесені до класу 4.3, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до відповідної позиції підрозділу 2.2.43.3 згідно з положеннями глави 2.1 повинне здійснюватися на підставі результатів процедури випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33.5; слід також ураховувати практичний досвід, якщо він забезпечує більш правильну класифікацію.

2.2.43.1.5 При віднесенні речовин, не зазначених за найменуванням, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.43.3, на підставі результатів процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33.5, застосовуються наступні критерії:

Речовина повинна бути віднесена до класу 4.3, якщо:

a) на якій-небудь стадії випробування відбувається мимовільне займання виділюваного газу; або

b) відбувається виділення займистого газу зі швидкістю більше 1 літра на кілограм випробовуваної речовини в годину.

ПРИМІТКА: Оскільки металоорганічні речовини можуть бути віднесені до класів 4.2 або 4.3 з видами додаткової небезпеки залежно від їх властивостей, у розділі 2.3.5 наведена спеціальна схема класифікації цих речовин.

2.2.43.1.6 Якщо в результаті внесення в них добавок речовини класу 4.3 підпадають під категорії небезпеки, відмінні від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, то ці суміші повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться в силу їх фактичного ступеня небезпеки.

ПРИМІТКА: Відносно класифікації розчинів і сумішей (таких як препарати й відходи) див. також 2.1.3.

2.2.43.1.7 На підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33.5, і критеріїв, викладених у пункті 2.2.43.1.5, можна також визначити, чи є властивості якої-небудь речовини, зазначеної за найменуванням, такими, що положення цього класу не поширюються на дану речовину.

Призначення груп упакування

2.2.43.1.8 Речовинам і виробам, віднесеним до різних позицій у таблиці A глави 3.2, призначається група упакування I, II або III на підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33.5, із застосуванням наступних критеріїв:

a) група упакування I призначається будь-якій речовині, яка бурхливо реагує з водою при температурах довкілля й у цілому виявляє тенденцію до виділення газу, схильного до самозаймання, або яка легко реагує з водою при температурах довкілля, виділяючи при цьому займистий газ зі швидкістю, що дорівнює або перевищує 10 літрів на кілограм речовини у хвилину;

b) група упакування II призначається будь-якій речовині, яка легко реагує з водою при температурах довкілля, виділяючи при цьому займистий газ із максимальною швидкістю, що дорівнює або перевищує 20 літрів на кілограм речовини в годину, і яка не задовольняє критеріям, установленим для групи упакування I;

c) група упакування III призначається будь-якій речовині, яка повільно реагує з водою при температурах довкілля, виділяючи при цьому займистий газ із максимальною швидкістю, що перевищує 1 літр на кілограм речовини в годину, і яка не задовольняє критеріям, установленим для груп упакування I або II.

2.2.43.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

Окиснювальні тверді речовини, що реагують з водою, віднесені до позиції з № ООН 3133, не допускаються до перевезення, якщо вони не задовольняють вимогам, установленим для класу 1 (див. також 2.1.3.7).

2.2.43.3 Перелік зведених позицій

Речовини, що Виділяють займисті гази при стиканні з водою

3292 БАТАРЕЇ, ЩО МІСТЯТЬ НАТРІЙ, або

3543 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ РЕЧОВИНУ, ЩО ВИДІЛЯЄ ЗАЙМИСТІ ГАЗИ ПРИ СТИКАННІ З ВОДОЮ, Н.З.К.

Без додаткової небезпеки W	рідкі	W1	1389 АМАЛЬГАМА ЛУЖНИХ МЕТАЛІВ РІДКА 1391 МЕТАЛ ЛУЖНИЙ ДИСПЕРГОВАНИЙ або МЕТАЛ 1391 ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИЙ ДИСПЕРГОВАНИЙ 1392 АМАЛЬГАМА ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИХ МЕТАЛІВ РІДКА 1420 КАЛІЮ МЕТАЛЕВІ СПЛАВИ РІДКІ 1421 ЛУЖНИХ МЕТАЛІВ СПЛАВ РІДКИЙ, Н.З.К. 1422 КАЛІЮ-НАТРІЮ СПЛАВИ РІДКІ 3398 МЕТАЛООРГАНІЧНА РЕЧОВИНА РІДКА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ 3148 РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К.
	тверді	W2^a	1390 АМІДИ ЛУЖНИХ МЕТАЛІВ 3401 АМАЛЬГАМА ЛУЖНИХ МЕТАЛІВ ТВЕРДА 3402 АМАЛЬГАМА ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИХ МЕТАЛІВ ТВЕРДА 3170 АЛЮМІНІЮ ПОБІЧНІ ПРОДУКТИ ПЛАВКИ або 3170 АЛЮМІНІЮ ПОБІЧНІ ПРОДУКТИ ПЕРЕПЛАВКИ 3403 КАЛІЮ МЕТАЛЕВІ СПЛАВИ ТВЕРДІ 3404 КАЛІЮ-НАТРІЮ СПЛАВИ ТВЕРДІ 1393 ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИХ МЕТАЛІВ СПЛАВ, Н.З.К. 1409 ГІДРИДИ МЕТАЛІВ, ЩО РЕАГУЮТЬ З ВОДОЮ, Н.З.К. 3208 МЕТАЛЕВА РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К. 3395 МЕТАЛООРГАНІЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ 2813 ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К.
	вироби	W3
Рідкі легкозаймисті		WF1	3482 МЕТАЛ ЛУЖНИЙ ДИСПЕРГОВАНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ або 3482 МЕТАЛ ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИЙ ДИСПЕРГОВАНИЙЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3399 МЕТАЛООРГАНІЧНА РЕЧОВИНА РІДКА, ЩО РЕАГУЄЗ ВОДОЮ, ЛЕГКОЗАЙМИСТА
Тверді легко-займисті		WF2	3396 МЕТАЛООРГАНІЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, ЛЕГКОЗАЙМИСТА 3132 ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К.
Тверді, що само-нагріваються		WS^b	3397 ORGANOMETALLIC SUBSTANCE, SOLID, WATER-REACTIVE, SELF-HEATING 3209 МЕТАЛЕВА РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, Н.З.К. 3135 ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, Н.З.К.
Тверді окиснювальні		WO	3133 ТВЕРДА РЕЧОВИНА ОКИСНЮВАЛЬНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К. (не допускається, див. 2.2.43.2)
Токсичні WT	рідкі	WT1	3130 РІДИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, ТОКСИЧНА, Н.З.К.
Токсичні WT	тверді	WT2	3134 ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, ТОКСИЧНА, Н.З.К.
Корозійні WC	рідкі	WC1	3129 РІДИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, КОРОЗІЙНА, Н.З.К.
Корозійні WC	тверді	WC2	3131 ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, КОРОЗІЙНА, Н.З.К.
Легкозаймисті корозійні		WFC^c	2988 ХЛОРСИЛАНИ, ЩО РЕАГУЮТЬ З ВОДОЮ, ЛЕГКОЗАЙМИСТІ КОРОЗІЙНІ, Н.З.К. (Ніяких інших зведених позицій із цим класифікаційним кодом не існує; за необхідності, віднесення до тієї або іншої зведеної позиції з тим або іншим класифікаційним кодом здійснюється відповідно до таблиці пріоритету небезпечних властивостей, наведеної в підрозділі 2.1.3.10.)

2.2.51 Клас 5.1 Окиснювальні речовини

2.2.51.1 Критерії

2.2.51.1.1 Назва класу 5.1 охоплює речовини, які самі по собі необов’язково будучи горючими, можуть, зазвичай шляхом виділення кисню, викликати або підтримувати горіння інших матеріалів, а також вироби, що містять такі речовини.

2.2.51.1.2 Речовини класу 5.1 і вироби, що містять такі речовини, підрозділяються таким чином:

O окиснювальні речовини без додаткової небезпеки або вироби, що містять такі речовини:

O1 рідкі;

O2 тверді;

O3 вироби;

OF окиснювальні речовини тверді легкозаймисті;

OS окиснювальні речовин тверді, що самонагріваються;

OW окиснювальні речовини тверді, що виділяють займисті гази при стиканні з водою;

OT окиснювальні речовини токсичні:

OT1 рідкі;

OT2 тверді;

OC окиснювальні речовини корозійні:

OC1 рідкі;

OC2 тверді;

OTC окиснювальні речовини токсичні корозійні.

2.2.51.1.3 Речовини та вироби, віднесені до класу 5.1, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до відповідної позиції підрозділу 2.2.51.3 згідно з положеннями глави 2.1 може здійснюватися на основі випробувань, методів і критеріїв, передбачених у пунктах 2.2.51.1.6–2.2.51.1.10, нижче, і в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 34.4 або, для твердих добрив на основі амонію нітрату, розділ 39 з урахуванням обмежень, передбачених у пункті 2.2.51.2.2, тринадцятий і чотирнадцятий підпункти. У випадку невідповідності результатів випробувань практичному досвіду при прийнятті рішення в першу чергу враховується практичний досвід.

2.2.51.1.4 Якщо в результаті внесення в них добавок речовини класу 5.1 підпадають під категорії небезпеки, відмінні від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуванням в таблиці А глави 3.2, то ці суміші повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться в силу їх фактичного ступеня небезпеки.

ПРИМІТКА: Відносно класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також 2.1.3.

2.2.51.1.5 На підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 34.4 або, для твердих добрив на основі амонію нітрату, розділ 39, і критеріїв, викладених у пунктах 2.2.51.1.6–2.2.51.1.10, можна також визначити, чи є властивості якої-небудь речовини, зазначеної за найменуванням в таблиці А глави 3.2, такими, що положення цього класу не поширюються на дану речовину.

Окиснювальні тверді речовини

Класифікація

2.2.51.1.6 При віднесенні речовин, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.51.3, на підставі процедури випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 34.4.1 (випробування О.1) або ж підрозділ 34.4.3 (випробування О.3), застосовуються наступні критерії:

a) при випробуванні О.1 – тверда речовина повинна бути віднесена до класу 5.1, якщо вона, будучи змішаною із целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (по масі), займається й горить або має середню тривалість горіння, що не перевищує середню тривалість горіння бромату калію із целюлозою, змішаними в пропорції 3:7 ( по масі); або

b) при випробуванні О.3 – тверда речовина повинна бути віднесена до класу 5.1, якщо вона, будучи змішаною із целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (по масі), має середню швидкість горіння, яка дорівнює або більша середньої швидкості горіння пероксиду кальцію із целюлозою, змішаними в пропорції 1:2 (по масі).

2.2.51.1.7 Як виняток тверді добрива на основі амонію нітрату повинні класифікуватися відповідно до процедури, викладеної у Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 39.

Призначення груп упакування

2.2.51.1.8 Окиснювальним твердим речовинам, віднесеним до різних позицій у таблиці A глави 3.2, призначається група упакування I, II або III на підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 34.4.1 (випробування О.1) або підрозділ 34.4.3 (випробування О.3), відповідно до наступних критеріїв:

a) Випробування О.1:

i) група упакування I: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною із целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (по масі), має середню тривалість горіння, яка менше середньої тривалості горіння бромату калію із целюлозою, змішаними в пропорції 3:2 (по масі);

ii) група упакування II: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною із целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (по масі), має середню тривалість горіння, що дорівнює або менше середньої тривалості горіння бромату калію із целюлозою, змішаними в пропорції 2:3 (по масі), і не задовольняє критеріям віднесення до групи упакування I;

iii) група упакування III: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною із целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (по масі), має середню тривалість горіння, що дорівнює або менше середньої тривалості горіння бромату калію із целюлозою, змішаними в пропорції 3:7 (по масі), і не задовольняє критеріям віднесення до груп упакування I і II;

b) випробування О.3:

i) група упакування I: будь-яка речовина, яка будучи змішаною із целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (по масі), має середню швидкість горіння, яка більше середньої швидкості горіння пероксиду кальцію із целюлозою, змішаними в пропорції 3:1 (по масі);

ii) група упакування II: будь-яка речовина, яка будучи змішаною із целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (по масі), має середню швидкість горіння, яка дорівнює або більша середньої швидкості горіння пероксиду кальцію із целюлозою, змішаними в пропорції 1:1 (по масі), і не задовольняє критеріям віднесення до групи упакування I;

iii) група упакування III: будь-яка речовина, яка будучи змішаною із целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (по масі), має середню швидкість горіння, яка дорівнює або більша середньої швидкості горіння пероксиду кальцію із целюлозою, змішаними в пропорції 1:2 ( по масі), і не задовольняє критеріям віднесення до груп упакування I і II.

Окиснювальні рідкі речовини

Класифікація

2.2.51.1.9 При віднесенні окиснювальних рідких речовин, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.51.3, на підставі процедури випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 34.4.2, застосовуються наступні критерії:

рідка речовина повинна бути віднесена до класу 5.1, якщо вона, будучи змішаною із целюлозою в пропорції 1:1 (по масі), має максимальний тиск 2070 кПа (манометричний тиск) або вище й має середній час підвищення тиску, який менше або дорівнює середньому часу підвищення тиску 65-процентного водяного розчину азотної кислоти із целюлозою, змішаними в пропорції 1:1 (по масі).

Призначення груп упакування

2.2.51.1.10 Окиснювальним рідким речовинам, віднесеним до різних позицій у таблиці A глави 3.2, призначається група упакування I, II або III на підставі процедур випробування відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 34.4.2, із застосуванням наступних критеріїв:

a) група упакування I: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною із целюлозою в пропорції 1:1 (по масі), мимовільно займається або має середній час підвищення тиску, який менше середнього часу підвищення тиску 50-процентного розчину хлорної кислоти із целюлозою, змішаними в пропорції 1:1 (по масі);

b) група упакування II: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною із целюлозою в пропорції 1:1 (по масі), має середній час підвищення тиску, який менше або дорівнює середньому часу підвищення тиску 40-процентного водяного розчину хлорату натрію із целюлозою, змішаними в пропорції 1:1 (по масі), і не задовольняє критеріям віднесення до групи упакування I;

c) група упакування III: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною із целюлозою в пропорції 1:1 (по масі), має середній час підвищення тиску, який менше або дорівнює середньому часу підвищення тиску 65-процентного водяного розчину азотної кислоти із целюлозою, змішаними в пропорції 1:1 (по масі), і не задовольняє критеріям віднесення до груп упакування I і II.

2.2.51.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

2.2.51.2.1 Хімічно нестійкі речовини класу 5.1 допускаються до перевезення тільки в тому випадку, якщо вжиті необхідні заходи для запобігання їх небезпечного розкладання або полімеризації в ході перевезення. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати ці реакції.

2.2.51.2.2 До перевезення не допускаються наступні речовини й суміші:

– окиснювальні тверді речовини, що самонагріваються, віднесені до № ООН 3100; окиснювальні тверді речовини, що реагують з водою, віднесені до № ООН 3121; та окиснювальні тверді речовини легкозаймисті, віднесені до № ООН 3137, якщо вони не задовольняють вимогам, установленим для класу 1 (див. також 2.1).

– водню пероксид нестабілізований або водню пероксиду водний розчин нестабілізований, що містить більше 60% пероксиду водню;

– тетранітрометан, що містить горючі домішки;

– розчини хлорної кислоти, що містять більше 72% кислоти (по масі), або суміші хлорної кислоти з будь-якою рідиною, крім води;

– розчин хлорнуватої кислоти, що містить більше 10% хлорнуватої кислоти, або суміші хлорнуватої кислоти з будь-якою рідиною, крім води;

– сполуки фтору, що містять галоген, крім таких, як № ООН 1745 БРОМУ ПЕНТАФТОРИД, 1746 БРОМУ ТРИФТОРИД і 2495 ЙОДУ ПЕНТАФТОРИД класу 5.1, а також № ООН 1749 ХЛОРУ ТРИФТОРИД і 2548 ХЛОРУ ПЕНТАФТОРИД класу 2;

– хлорат амонію і його водні розчини, а також суміші хлорату із сіллю амонію;

– хлорит амонію і його водні розчини, а також суміші хлориту із сіллю амонію;

– суміші гіпохлориту із сіллю амонію;

– бромат амонію і його водні розчини, а також суміші бромату із сіллю амонію;

– перманганат амонію і його водні розчини, а також суміші перманганату із сіллю амонію;

– амонію нітрат, що містить більше 0,2% горючих речовин (включаючи будь-яку органічну речовину, розраховану по вуглецю), якщо він не є компонентом речовини або виробу класу 1;

– добрива на основі амонію нітрату зі складом, що відповідає вихідним блокам 4, 6, 8, 15, 31 або 33 схеми прийняття рішень, що міститься в пункті 39.5.1 Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 39, крім випадків, коли вони були віднесені до відповідного номера ООН у рамках класу 1;

– добрива на основі амонію нітрату зі складом, що відповідає вихідним блокам 20, 23 або 39 схеми прийняття рішень, що міститься в пункті 39.5.1 Керівництва з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 39, крім випадків, коли вони були віднесені до відповідного номера ООН у рамках класу 1 або – за умови, що придатність для перевезення була доведена й затверджена компетентним органом, – у рамках класу 5.1, за винятком № ООН 2067;

ПРИМІТКА: Термін «компетентний орган» означає компетентний орган країни походження. Якщо країна походження не є Договірною стороною ДОПНВ, то класифікація й умови перевезення повинні бути визнані компетентним органом першої країни, що є Договірною стороною ДОПНВ, за маршрутом перевезення вантажу

– нітрит амонію і його водні розчини, а також суміші неорганічного нітриту із сіллю амонію;

– суміші нітрату калію, нітриту натрію й солі амонію.

2.2.51.3 Перелік зведених позицій

Окиснювальні речовини і вироби, що містять такі Речовини

Без додаткової небезпеки W	рідкі	O1	3210 ХЛОРАТІВ НЕОРГАНІЧНИХ ВОДНИЙ РОЗЧИН, Н.З.К. 3211 ПЕРХЛОРАТІВ НЕОРГАНІЧНИХ ВОДНИЙ РОЗЧИН, Н.З.К. 3213 БРОМАТІВ НЕОРГАНІЧНИХ ВОДНИЙ РОЗЧИН, Н.З.К. 3214 ПЕРМАНГАНАТІВ НЕОРГАНІЧНИХ ВОДНИЙ РОЗЧИН, Н.З.К. 3216 ПЕРСУЛЬФАТІВ НЕОРГАНІЧНИХ ВОДНИЙ РОЗЧИН, Н.З.К. 3218 НІТРАТІВ НЕОРГАНІЧНИХ ВОДНИЙ РОЗЧИН, Н.З.К. 3219 НІТРИТІВ НЕОРГАНІЧНИХ ВОДНИЙ РОЗЧИН, Н.З.К. 3139 ОКИСНЮВАЛЬНА РЕЧОВИНА РІДКА, Н.З.К.
	тверді	O2	1450 БРОМАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 1461 ХЛОРАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 1462 ХЛОРИТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 1477 НІТРАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 1481 ПЕРХЛОРАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 1482 ПЕРМАНГАНАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 1483 ПЕРОКСИДИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 2627 НІТРИТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 3212 ГІПОХЛОРИТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 3215 ПЕРСУЛЬФАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К. 1479 ОКИСНЮВАЛЬНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, Н.З.К.
	вироби	O3	3356 ГЕНЕРАТОР КИСНЮ ХІМІЧНИЙ 3544 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ ОКИСНЮВАЛЬНУ РЕЧОВИНУ, Н.З.К.
Тверді легко-займисті		OF	3137 ОКИСНЮВАЛЬНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К. (не допускається, див. 2.2.51.2)
Тверді, що само-нагріваються		OS	3100 ОКИСНЮВАЛЬНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ,Н.З.К. (не допускається, див. 2.2.51.2)
Тверді, що реагують з водою		OW	3121 ОКИСНЮВАЛЬНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К. (не допускається, див. 2.2.51.2)
Токсичні OT	рідкі	OT1	3099 ОКИСНЮВАЛЬНА РЕЧОВИНА РІДКА ТОКСИЧНА, Н.З.К.
Токсичні OT	тверді	OT2	3087 ОКИСНЮВАЛЬНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ТОКСИЧНА, Н.З.К.
Корозійні OC	рідкі	OC1	3098 ОКИСНЮВАЛЬНА РЕЧОВИНА РІДКА КОРОЗІЙНА, Н.З.К.
Корозійні OC	тверді	OC2	3085 ОКИСНЮВАЛЬНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА КОРОЗІЙНА, Н.З.К.
Токсичні корозійні		OTC	(Зведених позицій із цим класифікаційним кодом не існує; за необхідності віднесення до тієї або іншої зведеної позиції з тим або іншим класифікаційним кодом здійснюється відповідно до таблиці пріоритету небезпечних властивостей, наведеної в пункті 2.1.3.10.)

2.2.52 Клас 5.2 Органічні пероксиди

2.2.52.1 Критерії

2.2.52.1.1 Назва класу 5.2 охоплює органічні пероксиди й склади органічних пероксидів.

2.2.52.1.2 Речовини класу 5.2 підрозділяються таким чином:

P1 органічні пероксиди, без регулювання температури;

P2 органічні пероксиди, з регулюванням температури.

Визначення

2.2.52.1.3 Органічні пероксиди – це органічні речовини, які містять двовалентну структуру -О-О- і можуть розглядатися в якості похідних продуктів пероксиду водню, у якому один або обидва атома водню заміщені органічними радикалами.

Властивості

2.2.52.1.4 Органічні пероксиди схильні до екзотермічного розкладання при нормальній або високій температурі. Розкладання може початися під впливом тепла, контакту з домішками (наприклад, кислотами, сполуками важких металів, амінами), тертя або удару. Швидкість розкладання зростає зі збільшенням температури й залежить від складу органічного пероксиду. Розкладання може призводити до утворення шкідливих або займистих газів або пар. Певні органічні пероксиди слід перевозити при регулюванні температури. Деякі з органічних пероксидів можуть розкладатися з вибухом, особливо в замкненому просторі. Ця властивість може бути змінена шляхом додавання розріджувачів або використання відповідної тари. Багато органічних пероксидів інтенсивно горять. Слід уникати потрапляння органічних пероксидів в очі. Деякі органічні пероксиди навіть при нетривалому контакті призводять до серйозної травми рогової оболонки очей або роз’їдають шкіру.

ПРИМІТКА: Методи випробувань для визначення займистості органічних пероксидів викладені в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 32.4. Оскільки при нагріванні органічних пероксидів може початися бурхлива реакція, рекомендується визначати їх температуру спалаху з використанням невеликої кількості зразка згідно з описом, наведеним у стандарті ISO 3679:1983.

Класифікація

2.2.52.1.5 Будь-який органічний пероксид повинен розглядатися на предмет віднесення до класу 5.2, за винятком таких складів органічних пероксидів, які містять:

a) не більше 1,0% вільного кисню з органічних пероксидів, коли вміст пероксиду водню не перевищує 1,0%;

b) не більше 0,5% вільного кисню з органічних пероксидів, коли вміст пероксиду водню становить більше 1,0%, але не більше 7,0%.

ПРИМІТКА: Вміст (%) вільного кисню в складі органічних пероксидів визначається за формулою:

16 × Σ (n_i × c_i /m_i),

де:

n_i – число пероксидних груп на молекулу i-го органічного пероксиду;

c_i – концентрація (% по масі) i-го органічного пероксиду; і

m_i – молекулярна маса i-го органічного пероксиду.

2.2.52.1.6 Органічні пероксиди підрозділяються на сім типів згідно зі ступенем небезпеки, який вони становлять. Органічні пероксиди ранжирувані від типу A – пероксиди, які не допускаються до перевезення в тарі, у якій вони випробовуються, до типу G – пероксиди, на які не поширюються положення класу 5.2. Віднесення до типів B–F прямо залежить від максимально припустимої кількості на одиницю тари. Принципи класифікації речовин, не перелічених у підрозділі 2.2.52.4, викладені в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина II.

2.2.52.1.7 Органічні пероксиди, класифіковані й уже дозволені до перевезення в тарі, перелічені в підрозділі 2.2.52.4, органічні пероксиди, уже дозволені до перевезення в КСМ, – у підрозділі 4.1.4.2, інструкція з упакування IBC520, і органічні пероксиди, уже дозволені до перевезення в цистернах відповідно до глав 4.2 і 4.3, – у підрозділі 4.2.5.2, інструкція з переносних цистерн Т23. Для кожної з дозволених до перевезення перелічених речовин зазначена відповідна узагальнена позиція в таблиці А глави 3.2 (№ ООН 3101–3120), а також наведені відповідні види додаткової небезпеки й примітки, що містять відповідну інформацію про перевезення.

В узагальнених позиціях зазначені:

– тип органічного пероксиду (B–F) (див. 2.2.52.1.6, вище);

– фізичний стан (рідка/тверда); і

– режим регулювання температури (якщо потрібно), див. 2.2.52.1.15 і 2.2.52.1.16.

Суміші цих складів можуть бути віднесені до того ж самого типу органічного пероксиду, що й тип, до якого відноситься найнебезпечніший компонент, і можуть перевозитися відповідно до умов перевезення, передбачених для даного типу. Однак, оскільки два стійкі компоненти можуть утворювати менш термічно стійку суміш, повинна бути визначена температура самоприскорюваного розкладання (ТСПР) суміші, і, за необхідності, на основі ТСПР повинні бути розраховані значення контрольної й аварійної температури відповідно до пункту 7.1.7.3.6.

2.2.52.1.8 Класифікація органічних пероксидів, не перелічених у підрозділі 2.2.52.4, у підрозділі 4.1.4.2, інструкція з упакування IBC520, або в підрозділі 4.2.5.2, інструкція з переносних цистерн Т23, і їх віднесення до якої-небудь зведеної позиції повинні здійснюватися компетентним органом країни походження. У рішенні про затвердження повинні бути зазначені результати класифікації й відповідні умови перевезення. Якщо країна походження не є Договірною стороною ДОПНВ, то класифікація й умови перевезення повинні бути визнані компетентним органом першої країни, що є Договірною стороною ДОПНВ, за маршрутом перевезення вантажу.

2.2.52.1.9 Зразки органічних пероксидів або складів органічних пероксидів, не перелічених у підрозділі 2.2.52.4, у відношенні яких немає повних даних про результати випробувань і які повинні перевозитися для проведення подальших випробувань або оцінки, повинні бути віднесені до однієї з позицій, передбачених для органічних пероксидів типу C, якщо виконані наступні умови:

– наявні дані вказують на те, що зразок не може бути більш небезпечним, ніж органічний пероксид типу B;

– наявні дані вказують на те, що контрольна температура, якщо така передбачена, досить низька, щоб запобігти будь-якому небезпечному розкладанню, і досить висока, щоб запобігти будь-якому небезпечному поділу фаз.

Десенсибілізація органічних пероксидів

2.2.52.1.10 Для забезпечення безпеки під час перевезення органічні пероксиди в багатьох випадках десенсибілізуються шляхом додавання в них рідких або твердих органічних речовин, твердих неорганічних речовин або води. Якщо зазначено процентний вміст речовини, то мається на увазі процентний вміст по масі, округлений до найближчого цілого числа. Як правило, десенсибілізація здійснюється таким чином, щоб у випадку витоку органічного пероксиду його концентрація не досягла небезпечного ступеня.

2.2.52.1.11 Якщо відносно конкретного складу органічного пероксиду не зазначене інше, то до розріджувачів, використовуваних для десенсибілізації, застосовуються наступні визначення:

– розріджувачі типу A – це органічні рідини, сумісні з даним органічним пероксидом, і що мають температуру кипіння не нижче 150 °C. Розріджувачі типу A можуть використовуватися для десенсибілізації всіх органічних пероксидів;

– розріджувачі типу B – це органічні рідини, сумісні з даним органічним пероксидом, і що мають температуру кипіння нижче 150 °C, але не нижче 60 °C і температуру спалаху не нижче 5 °C.

Розріджувачі типу B можуть використовуватися для десенсибілізації будь-яких органічних пероксидів, якщо температура кипіння рідини щонайменше на 60 °C вище ТСПР в упаковці вагою 50 кг.

2.2.52.1.12 Розріджувачі, що не відносяться до типу A або типу B, можуть додаватися в склади органічних пероксидів, перелічених у підрозділі 2.2.52.4, за умови що вони сумісні із цими складами. Однак повна або часткова заміна розріджувача типу A або типу B іншим розріджувачем з одмінними властивостями вимагає повторної оцінки складу органічного пероксиду відповідно до звичайної процедури допущення, передбаченої для класу 5.2.

2.2.52.1.13 Вода може використовуватися для десенсибілізації тільки тих органічних пероксидів, які перелічені в підрозділі 2.2.52.4 або в рішенні компетентного органу, прийнятому згідно з пунктом 2.2.52.1.8, із зазначенням «з водою» або «стійка дисперсія у воді». Зразки органічних пероксидів або складів органічних пероксидів, не перелічених у підрозділі 2.2.52.4, можуть також десенсибілізуватися водою за умови дотримання вимог пункту 2.2.52.1.9.

2.2.52.1.14 Органічні й неорганічні тверді речовини можуть використовуватися для десенсибілізації органічних пероксидів за умови їх сумісності. Сумісними є такі рідини й тверді речовини, які не виявляють негативного впливу на термічну стійкість і вид небезпеки складу органічного пероксиду.

Вимоги щодо регулювання температури

2.2.52.1.15 Регулювання температури потрібно під час перевезення наступних органічних пероксидів:

– органічних пероксидів типів B і C, що мають ТСПР ≤50 °C;

– органічних пероксидів типу D, що проявляють середню реакцію при нагріванні в замкненому просторі й мають ТСПР ≤50 °C або, що проявляють слабку реакцію або ніяк не реагують при нагріванні в замкненому просторі, й що мають ТСПР ≤45 °C; і

– органічних пероксидів типів E і F, що мають ТСПР ≤45 °C.

ПРИМІТКА: Положення, що стосуються визначення реакцій при нагріванні в замкненому просторі, містяться в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина II, розділ 20, і в описі випробування серії Е в розділі 25.

Див. розділ 7.1.7.

2.2.52.1.16 Контрольна й аварійна температури вказані, коли це необхідно, у підрозділі 2.2.52.4. Під час перевезення фактична температура може бути нижче контрольної температури, однак вона повинна вибиратися так, щоб уникнути небезпечного розподілу фаз.

2.2.52.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

Органічні пероксиди типу A не допускаються до перевезення відповідно до положень класу 5.2 (див. Керівництво з випробувань і критеріїв, частина II, пункт 20.4.3 a)).

2.2.52.3 Перелік зведених позицій

Органічні пероксиди

Без регулювання температури	P1	ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ А РІДКИЙ ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИДТИПУ А ТВЕРДИЙ	Не допускаються до перевезення, див. 2.2.52.2.
		3101 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ B РІДКИЙ 3102 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ B ТВЕРДИЙ 3103 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ C РІДКИЙ 3104 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ C ТВЕРДИЙ 3105 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ D РІДКИЙ 3105 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ D ТВЕРДИЙ 3107 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ E РІДКИЙ 3108 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ E ТВЕРДИЙ 3109 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ F РІДКИЙ
		3110 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ F ТВЕРДИЙ ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ G РІДКИЙ ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ G ТВЕРДИЙ	Не підпадають під дію положень, застосовуваних до класу 5.2, див. 2.2.52.1.6.
		3545 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД, Н.З.К.
З регулюванням температури	P2	3111 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ B РІДКИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3112 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ B ТВЕРДИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3113 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ C РІДКИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3114 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ C ТВЕРДИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3115 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ D РІДКИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3115 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ D РІДКИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3116 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ D ТВЕРДИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3117 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ E РІДКИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3118 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ E ТВЕРДИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3119 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ F РІДКИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3120 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ F ТВЕРДИЙ З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 3545 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД, Н.З.К.

2.2.52.4 Перелік органічних пероксидів, розподілених у цей час по позиціях

У стовпчику «Метод упакування» коди ОР1–ОР8 стосуються методів упакування, зазначених у підрозділі 4.1.4.1, інструкція з упакування Р520 (див. також 4.1.7.1). Органічні пероксиди, що підлягають перевезенню, повинні відповідати встановленим вимогам відносно класифікації й контрольної й аварійної температур (обумовлених на основі ТСПР). Відносно речовин, дозволених до перевезення в КСМ, див. 4.1.4.2, інструкція з упакування IBC520, і відносно речовин, дозволених до перевезення в цистернах відповідно до глав 4.2 і 4.3, див. 4.2.5.2.6, інструкція з переносних цистерн Т23. Склади, не перелічені у цьому підрозділі, але перелічені в інструкції з упакування IBC520, що міститься в підрозділі 4.1.4.2, і в інструкції з переносних цистерн Т23, що міститься в пункті 4.2.5.2.6, можуть також перевозитися впакованими відповідно до методу упаковки OP8 інструкції з упакування P520, що міститься в підрозділі 4.1.4.1, з тими ж самими значеннями контрольної й аварійної температур, коли такі потрібні.

ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД	Концентрація (% )	Розріджувач типу А (%)	Розріджувач типу В (%)¹	Інертна тверда речовина (% )	Вода (% )	Метод упакування	Контрольна температура (°С)	Аварійна температура (°С)	Номер (узагальнена рубрика)	Види додаткової небезпеки й зауваження
трет-АМІЛУ ГІДРОПЕРОКСИД	≤88	≥6			≥6	ОР8			3107
трет-АМІЛПЕРОКСІАЦЕТАТ	≤62	≥38				ОР7			3105
трет-АМІЛПЕРОКСІБЕНЗОАТ	≤100					ОР5			3103
трет-АМІЛПЕРОКСІІЗОПРОПІЛКАРБОНАТ	≤77	≥23				ОР5			3103
трет-АМІЛПЕРОКСИНЕОДЕКАНОАТ	≤77		≥23			ОР7	0	+10	3115
"	≤47	≥53				ОР8	0	+10	3119
трет-АМІЛПЕРОКСИПІВАЛАТ	≤77		≥23			ОР5	+10	+15	3113
трет-АМІЛПЕРОКСИ-3,5,5-ТРИМЕТИЛГЕКСАНОАТ	≤100					ОР7			3105
АМІЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСАНОАТ	≤100					ОР7	+20	+25	3115
2-ЕТИЛГЕКСИЛ-КАРБОНАТ	≤100					ОР7			3105
АЦЕТИЛАЦЕТОНУ ПЕРОКСИД	≤42	≥48			≥8	ОР7			3105	2)
"	≤32 – паста					ОР7			3106	20)
АЦЕТИЛАЦЕТОНУ ПЕРОКСИД	≤5	≥57			≥8	OP8			3107	32)
АЦЕТИЛЦИКЛОГЕКСАНСУЛЬФОНІЛУ ПЕРОКСИД	≤82				≥12	ОР4	–10	0	3112	3)
"	≤32		≥68			ОР7	–10	0	3115
трет-БУТИЛУ ГІДРОПЕРОКСИД	>79–90				≥10	ОР5			3103	13)
"	≤80	≥20				ОР7			3105	4) 13)
"	≤79				≥14	ОР8			3107	13)23)
"	≤72				≥28	ОР8			3109	13)
трет-БУТИЛУ ГІДРОПЕРОКСИД+ Ди-трет-БУТИЛУ ПЕРОКСИД	<82 + >9				≥7	ОР5			3103	13)
н-БУТИЛ-4,4-Ди-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ВАЛЕРАТ	>52–100					ОР5			3103
"	≤52			≥58		ОР8			3108
трет-БУТИЛКУМІЛУ ПЕРОКСИД	>42–100					ОР8			3109
"	≤42			≥48		ОР7			3106
трет-БУТИЛМОНОПЕРОКСИМАЛЕАТ	>52–100					ОР5			3102	3)
"	≤52	≥48				ОР6			3103
"	≤52			≥48		ОР8			3108
"	≤52 – паста					ОР8			3108
трет-БУТИЛПЕРОКСІАЦЕТАТ	>52–77	≥23				ОР5			3101	3)
"	>32–52	≥48				ОР6			3103
"	≤32		≥68			ОР8			3109
трет-БУТИЛПЕРОКСІБЕНЗОАТ	>77–100					ОР5			3103
"	>52–77	≥23				ОР7			3105
"	≤52			≥48		ОР7			3106
трет-БУТИЛПЕРОКСИБУТИЛФУМАРАТ	≤52	≥48				ОР7			3105
трет-БУТИЛПЕРОКСИДІЕТИЛАЦЕТАТ	≤100					ОР5	+20	+25	3113
трет-БУТИЛПЕРОКСІІЗОБУТИРАТ	>52–77		≥23			ОР5	+15	+20	3111	3)
"	≤52		≥48			ОР7	+15	+20	3115
1-(2-трет-БУТИЛПЕРОКСІІЗОПРОПІЛ)- 3-ІЗОПРОПЕНІЛБЕНЗОЛ	≤77	≥23				ОР7			3105
"	≤42			≥58		ОР8			3108
трет-БУТИЛПЕРОКСІІЗОПРОПІЛКАРБОНАТ	≤77	≥23				ОР5			3103
трет-БУТИЛПЕРОКСІІЗОПРОПІЛКАРБОНАТ	≤62		≥38			OP7			3105
трет-БУТИЛПЕРОКСИКРОТОНАТ	≤77	≥23				ОР7			3105
трет-БУТИЛПЕРОКСИ-2-МЕТИЛБЕНЗОАТ	≤100					ОР5			3103
трет-БУТИЛПЕРОКСИНЕОДЕКАНОАТ	>77–100					ОР7	–5	+5	3115
"	≤77		≥23			ОР7	0	+10	3115
"	≤52 стійка дисперсія у воді					ОР8	0	+10	3119
"	≤42 стійка дисперсія у воді (заморожена)					ОР8	0	+10	3118
"	≤32	≥68				ОР8	0	+10	3119
трет-БУТИЛУ ПЕРОКСИНЕОГЕПТАНОАТ	≤77	≥23				ОР7	0	+10	3115
"	≤42 стійка дисперсія у воді					ОР8	0	+10	3117
трет-БУТИЛПЕРОКСИПІВАЛАТ	>67–77	≥23				ОР5	0	+10	3113
"	>27–67		≥33			ОР7	0	+10	3115
"	≤27		≥73			ОР8	+30	+35	3119
трет-БУТИЛПЕРОКСИСТЕАРИЛКАРБОНАТ	≤100					ОР7			3106
трет-БУТИЛПЕРОКСИ-3,5,5-АРИМЕТИЛГЕКСАНОАТ	>37–100					ОР7			3105
"	≤42			≥58		ОР7			3106
"	≤37	≥63				ОР8			3109
трет-БУТИЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСАНОАТ	>52–100					ОР6	+20	+25	3113
"	>32–52		≥48			ОР8	+30	+35	3117
"	≤52			≥48		ОР8	+20	+25	3118
"	≤32		≥68			ОР8	+40	+45	3119
трет-БУТИЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСАНОАТ + 2,2-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-БУТАН	≤12+ ≤14	≥14		≥60		ОР7			3106
"	≤31 +≤36		≥33			ОР7	+35	+40	3115
трет-БУТИЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСИЛ- КАРБОНАТ	≤100					ОР7			3105
трет-ГЕКСИЛПЕРОКСИНЕОДЕКАНОАТ	≤71	≥29				ОР7	0	+10	3115
трет-ГЕКСИЛПЕРОКСИПІВАЛАТ	≤72		≥28			ОР7	+10	+15	3115
трет-ГЕКСИЛПЕРОКСИПІВАЛАТ	≤52, стійка дисперсія у воді					OP8	+15	+20	3117
3-ГІДРОКСИ-1,1-ДИМЕТИЛБУТИЛУ ПЕРОКСИНЕОДЕКАНОАТ	≤77	≥23				ОР7	–5	+5	3115
"	≤52	≥48				ОР8	–5	+5	3117
"	≤52 стійка дисперсія у воді					ОР8	–5	+5	3119
ДИ-трет-АМІЛУ ПЕРОКСИД	≤100					ОР8			3107
2,2-ДИ-(трет-АМІЛПЕРОКСИ)-БУТАН	≤57	≥43				ОР7			3105
1,1-ДИ(трет-АМІЛПЕРОКСИ)-ЦИКЛОГЕКСАН	≤82	≥18				ОР6			3103
ДІАЦЕТИЛУ ПЕРОКСИД	≤27		≥73			ОР7	+20	+25	3115	7) 13)
ДИБЕНЗОЇЛУ ПЕРОКСИД	>52–100			≤48		ОР2			3102	3)
"	>77–94				≥6	ОР4			3102	3)
"	≤77				≥23	ОР6			3104
"	≤62			≥28	≥10	ОР7			3106
"	>52–62 – паста					ОР7			3106	20)
"	>35–52			≥48		ОР7			3106
"	>36–42	≥18			≤40	ОР8			3107
"	≤52 – паста					ОР8			3108	20)
"	≤56,5 – паста				≥15	ОР8			3108
"	≤42 стійка дисперсія у воді					ОР8			3109
"	≤35			≥65					звільнений	29)
ДИ-трет-БУТИЛУ ПЕРОКСИД	>52–100					ОР8			3107
"	≤52		≥48			ОР8			3109	25)
ДИ-трет-БУТИЛПЕРОКСІАЗЕЛАТ	≤52	≥48				ОР7			3105
2,2-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-БУТАН	≤52	≥48				ОР6			3103
ДИ-(втор-БУТИЛПЕРОКСИ)-ДИКАРБОНАТ	>52–100					ОР4	–20	–10	3113
"	≤52		≥48			ОР7	–15	–5	3115
ДИ-н-БУТИЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	>27–52		≥48			ОР7	–15	–5	3115
	≤42 стійка дисперсія у воді (заморожена)					ОР8	–15	–5	3118
"	≤27		≥73			ОР8	–10	0	3117
ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСІІЗОПРОПІЛ)-БЕНЗОЛ(И)	>42–100			≤57		ОР7			3106
"	≤42			≥58					звільнені	29)
1,6-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИКАРБОНІЛОКСИ)ГЕКСАН	≤72	≥28				ОР5			3103
2,2-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ПРОПАН	≤52	≥48				ОР7			3105
"	≤42	≥13		≥45		ОР7			3106
1,1-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-3,3,5-ТРИМЕТИЛЦИКЛОГЕКСАН	>90–100					ОР5			3101	3)
"	≤90		≥10			ОР5			3103	30)
"	>57–90	≥10				ОР5			3103
"	≤77		≥23			ОР5			3103
"	≤57			≥43		ОР8			3110
"	≤57	≥43				ОР8			3107
"	≤32	≥26	≥42			ОР8			3107
ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ФТАЛАТ	>42–52	≥48				ОР7			3105
"	≤52 – паста					ОР7			3106	20)
"	≤42	≥58				ОР8			3107
1,1-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ЦИКЛОГЕКСАН	>80–100					ОР5			3101	3)
"	≤72		≥28			ОР5			3103	30)
"	>52–80	≥20				ОР5			3103
"	>42–52	≥48				ОР7			3105
"	≤42	≥13		≥45		ОР7			3106
"	≤27	≥25				ОР8			3107	21)
"	≤42	≥58				ОР8			3109
"	≤13	≥13	≥74			ОР8			3109
1,1-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ЦИКЛОГЕКСАН + трет-БУТИЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСАНОАТ	≤43 + ≤16	≥41				ОР7			3105
ДИ-(4-трет-БУТИЛЦИКЛОГЕКСИЛ)-ПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	≤100					ОР6	+30	+35	3114
"	≤42 стійка дисперсія у воді					ОР8	+30	+35	3119
"	≤42 (паста)					ОР8	+35	+40	3118
ДИ-(1-ГІДРОКСИЦИКЛОГЕКСИЛ)-ПЕРОКСИД	≤100					ОР7			3106
2,2-ДИГІДРОПЕРОКСИПРОПАН	≤27			≥73		ОР5			3102	3)
ДИДЕКАНОЇЛУ ПЕРОКСИД	≤100					ОР6	+30	+35	3114
2,2-ДИ-(4,4-ДИ (трет-БУТИЛПЕРОКСИ)ЦИКЛОГЕКСИЛ)-ПРОПАН	≤42			≥58		ОР7			3106
"	≤22		≥78			ОР8			3107
ДИ-2,4-ДИХЛОРБЕНЗОЇЛУ ПЕРОКСИД	≤77				≥23	ОР5			3102	3)
"	≤52 – паста					ОР8	+20	+25	3118
	≤52 – паста із силікогелевим маслом					ОР7			3106
ДІІЗОБУТИРИЛУ ПЕРОКСИД	>32–52		≥48			ОР5	–20	–10	3111	3)
"	≤32		≥68			ОР7	–20	–10	3115
"	≤42 стійка дисперсія у воді					OP8	–20	–10	3119
ДІІЗОПРОПІЛБЕНЗОЛУ ДИГІДРОПЕРОКСИД	≤82	≥5			≥5	ОР7			3106	24)
ДІІЗОПРОПІЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	>52–100					ОР2	–15	–5	3112	3)
"	≤52		≥48			ОР7	–20	–10	3115
"	≤32	≥68				ОР7	–15	–5	3115
ДИКУМІЛУ ПЕРОКСИД	>52–100					ОР8			3110	12)
"	≤52			≥48					звільнений	29)
ДИЛАУРОЇЛУ ПЕРОКСИД	≤100					ОР7			3106
"	≤42 стійка дисперсія у воді					ОР8			3109
ДИ-(2-МЕТИЛБЕНЗОЇЛУ)-ПЕРОКСИД	≤87				≥13	ОР5	+30	+35	3112	3)
ДИ-(3-МЕТИЛБЕНЗОЇЛУ) ПЕРОКСИД+БЕНЗОЇЛУ (3-МЕТИЛБЕНЗОЇЛУ)ПЕРОКСИД+ДИБЕНЗОЇЛУ ПЕРОКСИД	≤20+ ≤18 +≤4		≥58			ОР7	+35	+40	3115
ДИ-(4-МЕТИЛБЕНЗОЇЛУ) ПЕРОКСИД	≤52 – паста із силікогелевим маслом					ОР7			3106
2,5-ДИМЕТИЛ-2,5-ДИ-(БЕНЗОЇЛПЕРОКСИ)-ГЕКСАН	≥82–100					ОР5			3102	3)
"	≤82			≥18		ОР7			3106
"	≤82				≥18	ОР5			3104
2,5-ДИМЕТИЛ-2,5-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ) ГЕКСАН	>90–100					ОР5			3103
"	>52–90	≥10				ОР7			3105
"	≤77			≥23		ОР8			3108
"	≤52	≥48				ОР8			3109
"	≤47 – паста					ОР8			3108
2,5-ДИМЕТИЛ-2,5-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)- ГЕКСИН-3	>52–86	≥14				ОР5			3103	26)
"	≤52			≥48		ОР7			3106
"	>86–100					ОР5			3101	3)
2,5-ДИМЕТИЛ-2,5-ДИГІДРОПЕРОКСИ-ГЕКСАН	≤82				≥18	ОР6			3104
([3R-(3R,5аS,6S,8аS,9R,10R,12S,12аR**)]-ДЕКАГІДРО-10- МЕТОКСИ-3,6,9-ТРИМЕТИЛ-3,12-ЕПОКСИ-12Н- ПІРАНО[4,3-j]-1,2-БЕНЗОДІОКСЕПІН)	≤100					ОР7			3106
2,5-ДИМЕТИЛ-2,5-ДИ-(3,5,5- ТРИМЕТИЛГЕКСАНОЇЛПЕРОКСИ)-ГЕКСАН	≤77	≥23				ОР7			3105
1,1-ДИМЕТИЛ-3-ГІДРОКСИБУТИЛПЕРОКСИНЕО- ГЕПТАНОАТ	≤52	≥48				ОР8	0	+10	3117
2,5-ДИМЕТИЛ-2,5-ДИ-(2- ЕТИЛГЕКСАНОЇЛПЕРОКСИ)ГЕКСАН	≤100					ОР5	+20	+25	3113
ДИ-(3-МЕТОКСИБУТИЛ)-ПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	≤52		≥48			ОР7	–5	+5	3115
ДИМІРИСТИЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	≤100					ОР7	+20	+25	3116
"	≤42 стійка дисперсія у воді					ОР8	+20	+25	3119
ДИ-(НЕОДЕКАНОЇЛПЕР-ОКСІІЗОПРОПІЛ)-БЕНЗОЛ	≤52	≥48				ОР7	–10	0	3115
ДИ-н-НОНАНОЇЛУ ПЕРОКСИД	≤100					ОР7	0	+10	3116
ДИ-н-ОКТАНОЇЛУ ПЕРОКСИД	≤100					ОР5	+10	+15	3114
ДИ-н-ПРОПІЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	≤100					ОРЗ	–25	–15	3113
"	≤77		≥23			ОР5	–20	–10	3113
ДИПРОПІОНІЛУ ПЕРОКСИД	≤27		≥73			ОР8	+15	+20	3117
ДИ-(3,5,5-ТРИМЕТИЛГЕКСАНОЇЛУ)-ПЕРОКСИД	>52–82	≥18				ОР7	0	+10	3115
"	≤52 стійка дисперсія у воді					ОР8	+10	+15	3119
"	>38–52	≥48				ОР8	+10	+15	3119
"	≤38	≥62				ОР8	+20	+25	3119
ДИ-(2-ФЕНОКСІЕТИЛ)-ПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	>85–100					ОР5			3102	3)
"	≤85				≥15	ОР7			3106
ДИ-4-ХЛОРБЕЗОЇЛУ ПЕРОКСИД	≤77				≥23	ОР5			3102	3)
"	≤52 – паста					ОР7			3106	20)
"	≤32			≥68					звільнений	29)
ДИЦЕТИЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	≤100					ОР8	+30	+35	3120
"	≤42 стійка дисперсія у воді					ОР8	+30	+35	3119
ДИЦИКЛОГЕКСИЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	>91–100					ОРЗ	+10	+15	3112	3)
"	≤91				≥9	ОР5	+10	+15	3114
"	≤42 стійка дисперсія у воді					ОР8	+15	+20	3119
ДИ-(2-ЕТИЛГЕКСИЛ)-ПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	>7–100					ОР5	–20	–10	3113
"	≤77		≥23			ОР7	–15	–5	3115
"	≤62 стійка дисперсія у воді					ОР8	–15	–5	3119
ДИ-(2-ЕТИЛГЕКСИЛ)-ПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	≤52 стійка дисперсія у воді (заморожена)					ОР8	–15	–5	3120
ДИ-(2-ЕТОКСИЕТИЛ)-ПЕРОКСИДИКАРБОНАТ	≤52		≥48			ОР7	–10	0	3115
ІЗОПРОПІЛ-втор-БУТИЛПЕРОКСИДИ-КАРБОНАТ+ДИ-втор-БУТИЛПЕРОКСИДИ-КАРБОНАТ+ ДІІЗОПРОПІЛПЕРОКСИДИ-КАРБОНАТ	≤32+ ≤15–18 + ≤12–15	≥38				ОР7	–20	–10	3115
	≤52 + ≤28 + ≤22					ОР5	–20	–10	3111	3)
ІЗОПРОПІЛКУМІЛУ ГІДРОПЕРОКСИД	≤72	≥28				ОР8			3109	13)
КИСЛОТА НАДЛАУРИНОВА	≤100					ОР8	+35	+40	3118
КИСЛОТА НАДОЦТОВА ТИПУ D стабілізована	≤43					ОР7			3105	13)14)19)
КИСЛОТА НАДОЦТОВА ТИПУ Е стабілізована	≤43					ОР8			3107	13)15) 19)
КИСЛОТА НАДОЦТОВА ТИПУ Е стабілізована	≤43					ОР8			3109	13)16)19)
КИСЛОТА 3-ХЛОРПЕРОКСИБЕНЗОЙНА	>57–86			≥14		ОР1			3102	3)
"	≤57			≥3	≥40	ОР7			3106
"	≤77			≥6	≥17	ОР7			3106
КИСЛОТИ БУРШТИНОВОЇ ПЕРОКСИД	>72–100					ОР4			3102	3) 17)
"	≤72				≥28	ОР7	+10	+15	3116
КУМІЛУ ГІДРОПЕРОКСИД	>90–98	≤10				ОР8			3107	13)
"	≤90	≥10				ОР8			3109	13)18)
КУМІЛПЕРОКСИНЕОДЕКАНОАТ	≤87	≥13				ОР7	–10	0	3115
"	≤77		≥23			ОР7	–10	0	3115
"	≤52 стійка дисперсія у воді					ОР8	–10	0	3119
КУМІЛУ ПЕРОКСИНЕОГЕПТАНОАТ	≤77	≥23				ОР7	–10	0	3115
КУМІЛПЕРОКСИПІВАЛАТ	≤77		≥23			ОР7	–5	+5	3115
п-МЕНТИЛУ ГІДРОПЕРОКСИД	>72–100					ОР7			3105	13)
"	≤72	≥28				ОР8			3109	27)
МЕТИЛІЗОБУТИЛКЕТОНУ ПЕРОКСИД(И)	≤62	≥19				ОР7			3105	22)
МЕТИЛІЗОПРОПІЛКЕТОНУ ПЕРОКСИД(И)	див. зауваження 31	≥70				ОР8			3109	31)
МЕТИЛЦИКЛОГЕКСАНОНУ ПЕРОКСИД(И)	≤67		≥33			ОР7	+35	+40	3115
МЕТИЛЕТИЛКЕТОНУ ПЕРОКСИД(И)	див. зауваження 8	≥48				ОР5			3101	3)8) 13)
"	див. зауваження 9	≥55				ОР7			3105	9)
"	див. зауваження 10	≥60				ОР8			3107	10)
ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД, ЗРАЗОК, РІДКИЙ						ОР2			3103	П)
ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД, ЗРАЗОК, РІДКИЙ, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ						ОР2			3113	П)
ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД, ЗРАЗОК, ТВЕРДИЙ						ОР2			3104	П)
ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД, ЗРАЗОК, ТВЕРДИЙ, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ						ОР2			3114	П)
3,3,5,7,7-ПЕНТАМЕТИЛ-1,2,4-АРІОКСЕПАН	≤100					ОР8			3107
ПІНАНІЛУ ГІДРОПЕРОКСИД	>56–100					ОР7			3105	13)
"	≤56	≥44				ОР8			3109
ПОЛІ-трет-БУТИЛУ Й ПРОСТОГО ПОЛІЕФІРУ ПЕРОКСИКАРБОНАТ	≤52		≥23			ОР8			3107
СПИРТУ ДІАЦЕТОНОВОГО ПЕРОКСИДИ	≤57		≥26		≥8	ОР7	+40	+45	3115	6)
1,1,3,3-ТЕТРАМЕТИЛБУТИЛУ ГІДРОПЕРОКСИД	≤100					ОР7			3105
1,1,3,3-ТЕТРАМЕТИЛБУТИЛ-ПЕРОКСИПІВАЛАТ	≤77	≥23				ОР7	0	+10	3115
1,1,3,3-ТЕТРАМЕТИЛБУТИЛПЕРОКСИ-2- ЕТИЛГЕКСАНОАТ	≤100					ОР7	+15	+20	3115
1,1,3,3-ТЕТРАМЕТИЛБУТИЛ-ПЕРОКСИНЕОДЕКАНОАТ	≤72		≥28			ОР7	–5	+5	3115
"	≤52 стійка дисперсія у воді					ОР8	–5	+5	3119
3,6,9-ТРИЕТИЛ-3,6,9-ТРИМЕТИЛ-1,4,7-ТРИПЕРОКСОНАН	≤17	≥18		≥65		ОР8			3100	28)
"	≤42	≥58				ОР7			3105	28)
1-ФЕНІЛЕТИЛУ ГІДРОПЕРОКСИД	≤38	≥62				ОР8			3109
ЦИКЛОГЕКСАНОНУ ПЕРОКСИД(И)	≤91				≥9	ОР6			3104	13)
"	≤72	≥28				ОР7			3105	5)
"	≤72 – паста					ОР7			3106	5)20)
"	≤32			≥68					звільнений(і)	29)
ЕТИЛ-3,3-ДИ-(трет-АМІЛПЕРОКСИ)-БУТИРАТ	≤67	≥33				ОР7			3105
ЕТИЛ-3,3-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-БУТИРАТ	>77–100					ОР5			3103
"	≤77	≥23				ОР7			3105
"	≤52			≥48		ОР7			3106
1-(2-ЕТИЛГЕКСАНОЇЛПЕРОКСИ)- 1,3-ДИМЕТИЛБУТИЛПЕРОКСИПІВАЛАТ	≤52	≥45	≥10			ОР7	–20	–10	3115

Зауваження (стосуються останнього стовпчика таблиці в підрозділі 2.2.52.4):

1) Розріджувач типу В може бути в кожному разі замінений розріджувачем типу А. Температура кипіння розріджувача типу В повинна бути щонайменше на 60 ºС вище ТСПР органічного пероксиду.

2) Вільний кисень ≤4,7%.

3) Потрібен знак додаткової небезпеки «ВИБУХОВА РЕЧОВИНА» (зразок № 1, див. 5.2.2.2.2).

4) Розріджувач може бути замінений пероксидом ди-трет-бутилу.

5) Вільний кисень ≤9%.

6 Вміст пероксиду водню ≤9%; вільний кисень ≤10%.

7) Допускається тільки неметалічна тара.

8) Вільний кисень >10% і ≤10,7%, з водою або без води.

9) Вільний кисень ≤10%, з водою або без води.

10) Вільний кисень ≤8,2%, з водою або без води.

11) Див. 2.2.52.1.9.

12) При масі речовини до 2 000 кг на одну посудину його слід відносити до ОРГАНІЧНОГО ПЕРОКСИДУ ТИПУ F на підставі результатів великомасштабних випробувань.

13) Потрібен знак додаткової небезпеки «КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА» (зразок № 8, див. 5.2.2.2.2).

14) Склади надоцтової кислоти, що відповідають критеріям Керівництва з випробувань і критеріїв, пункт 20.4.3 d).

15) Склади надоцтової кислоти, що відповідають критеріям Керівництва з випробувань і критеріїв, пункт 20.4.3 е).

16) Склади надоцтової кислоти, що відповідають критеріям Керівництва з випробувань і критеріїв, пункт 20.4.3 f).

17) Додавання води в цей органічний пероксид знижує його термічну стійкість.

18) Знак додаткової небезпеки «КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА» (зразок № 8, див. 5.2.2.2.2) не потрібний, якщо концентрація становить менше 80%.

19) Суміші з пероксидом водню, водою й кислотою(ами).

20) З розріджувачем типу А, з водою або без води.

21) Зі вмістом розріджувача типу А ≥25% по масі й, крім того, етилбензолу.

22) Зі вмістом розріджувача типу А ≥19% по масі й, крім того, метилізобутилкетону.

23) Зі вмістом пероксиду ди-трет-бутилу <6%.

24) Зі вмістом 4-ізопропілгідроксібензолу ≤8%.

25) Розріджувач типу B з температурою кипіння >110°С.

26) Зі вмістом гідропероксидів <0,5%.

27) Для концентрацій, що перевищують 56%, потрібен знак додаткової небезпеки «КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА» (зразок № 8, див. 5.2.2.2.2).

28) Вільний активний кисень <7,6% у розріджувачі типу А с 95-процентним випаром у діапазоні 220−260 °С.

29) Не підпадає під дію вимог ДОПНВ для класу 5.2.

30) Розріджувач типу В с температурою кипіння >130 °C.

31) Активний кисень ≤6,7%.

32) Активний кисень ≤4,15 %.

2.2.61 Клас 6.1 Токсичні речовини

2.2.61.1 Критерії

2.2.61.1.1 Назва класу 6.1 охоплює речовини, про які відомо з досвіду або у відношенні яких можна припустити, виходячи з результатів експериментів, проведених на тваринах, що вони можуть – при однократному або нетривалому впливі й у відносно малих кількостях – заподіяти шкоду здоров’ю людини або стати причиною смерті у випадку їх вдихання, усмоктування через шкіру або проковтування.

ПРИМІТКА: До цього класу повинні відноситися генетично змінені мікроорганізми й організми, якщо вони відповідають критеріям віднесення до даного класу.

2.2.61.1.2 Речовини класу 6.1 підрозділяються таким чином:

T токсичні речовини без додаткової небезпеки:

T1 органічні рідкі;

T2 органічні тверді;

T3 металоорганічні речовини;

T4 неорганічні рідкі;

T5 неорганічні тверді;

T6 рідкі, використовувані в якості пестицидів;

T7 тверді, використовувані в якості пестицидів;

T8 зразки;

T9 інші токсичні речовини;

Т10 вироби;

TF токсичні речовини легкозаймисті:

TF1 рідкі;

TF2 рідкі, використовувані в якості пестицидів;

TF3 тверді;

TS токсичні речовини, що самонагріваються

TW токсичні речовини, що виділяють займисті гази при стиканні з водою:

TW1 рідкі

TW2 тверді;

TO токсичні речовини окиснювальні:

TO1 рідкі;

TO2 тверді;

TC токсичні речовини корозійні:

TC1 органічні рідкі;

TC2 органічні тверді;

TC3 неорганічні рідкі;

TC4 неорганічні тверді;

TFC токсичні речовини легкозаймисті корозійні;

TFW токсичні речовини легкозаймисті, що виділяють займисті гази при стиканні з водою.

Визначення

2.2.61.1.3 Для цілей ДОПНВ:

ЛД₅₀ (середня летальна доза) для гострої пероральної токсичності – статистично отримана однократна доза речовини, яка, як передбачається, при пероральному введенні може викликати протягом 14 діб смерть в 50% молодих особин дорослих білих пацюків. Значення ЛД₅₀ виражається як відношення маси випробуваної речовини до ваги піддослідної тварини (мг/кг).

ЛД₅₀ для гострої черезшкірної токсичності – доза речовини, яка при безперервному контакті протягом 24 годин з оголеною шкірою кроликів-альбіносів може з найбільшою ймовірністю викликати смерть у половини піддослідних тварин протягом 14 днів. Число піддослідних тварин має бути достатнім, щоб дати статистично значимий результат, і повинно відповідати нормальній фармакологічній практиці. Результат виражається в міліграмах на кілограм маси тіла.

ЛК₅₀ для гострої інгаляційної токсичності – концентрація пари, суспензії або пилу, яка при безперервному вдиханні протягом однієї години молодими дорослими самцями й самками білих пацюків може з найбільшою ймовірністю викликати смерть у половини піддослідних тварин протягом 14 днів. Тверда речовина повинна пройти випробування в тому випадку, якщо щонайменше 10% її загальної маси може складатися з пилу, здатного потрапити в дихальні органи, наприклад, якщо частки мають аеродинамічний діаметр не більше 10 мкм. Рідка речовина повинна пройти випробування в тому випадку, якщо існує ймовірність утворення суспензії при її витоку з герметичної оболонки, використовуваної для перевезення. При випробуваннях як твердих, так і рідких речовин більше 90% (по масі) зразка, приготованого для випробування на інгаляційну токсичність, повинні складатися із часток, здатних проникнути в органи дихання, як це визначено вище. Результат виражається в міліграмах на літр повітря для пилу або суспензій і в мілілітрах на кубічний метр повітря (частин на млн) для пар.

Класифікація й призначення груп упакування

2.2.61.1.4 Речовини класу 6.1 відносяться до наступних трьох груп упакування залежно від ступеня небезпеки, який вони становлять під час перевезення:

група упакування I: сильнотоксичні речовини,

група упакування II: токсичні речовини,

група упакування III: слаботоксичні речовини.

2.2.61.1.5 Речовини, суміші, розчини та вироби, віднесені до класу 6.1, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення речовин, сумішей і розчинів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до відповідної позиції підрозділу 2.2.61.3 і до відповідної групи упакування згідно з положеннями глави 2.1 повинне здійснюватися на підставі критеріїв, викладених у пунктах 2.2.61.1.6–2.2.61.1.11.

2.2.61.1.6 При визначенні ступеня токсичності тієї або іншої речовини слід ураховувати наявні дані про отруєння людей при неокремих випадках, а також такі специфічні властивості конкретної речовини, як рідкий стан, висока летючість, особлива здатність всмоктуватися через шкіру й особливий біологічний вплив.

2.2.61.1.7 За відсутності даних про вплив на людей ступінь токсичності речовини визначається на основі наявних даних, отриманих у результаті дослідів на тваринах, відповідно до нижченаведеної таблиці:

	Група >упакування	Пероральна токсичність ЛД₅₀ (мг/кг)	Черезшкірна токсичність ЛД₅₀ (мг/кг)	Інгаляційна токсичність пилу і суспензій ЛД₅₀ (мг/л)
Сильнотоксичні	I	≤5	≤50	≤0,2
Токсичні	II	>5 і ≤50	>50 і ≤200	>0,2 і <2
Слаботоксичні	III^а	>50 і ≤<300	>200 і ≤1 000	>2 і <4

^a Сльозоточиві газоподібні речовини включаються в групу упакування II навіть у тому випадку, якщо дані про їх токсичність відповідають критеріям віднесення до групи упакування III.

2.2.61.1.7.1 Якщо речовина проявляє різні ступені токсичності для двох або декількох видів впливу, її слід класифікувати з урахуванням найбільше високого ступеня токсичності.

2.2.61.1.7.2 Речовини, що відповідають критеріям класу 8 та характеризуються інгаляційною токсичністю пилу й суспензій (ЛК₅₀), що обумовлює їх віднесення до групи упакування I, повинні класифікуватися як речовини класу 6.1 тільки в тому випадку, якщо їх пероральна або черезшкірна токсичність знаходиться щонайменше в діапазоні значень групи упакування I або II. А якщо ні, то речовина повинна бути віднесена, за необхідності, до класу 8 (див. 2.2.8.1.4.5).

2.2.61.1.7.3 Критерії інгаляційної токсичності пилу й суспензій засновані на даних про ЛК₅₀ при вдиханні протягом однієї години, і, якщо такі дані є, їх слід використовувати. Однак якщо відома тільки величина ЛК₅₀ при вдиханні протягом чотирьох годин, то відповідні значення можна помножити на чотири й отриманий результат використовувати в наведених вище критеріях, тобто величина ЛК₅₀, помножена на чотири (чотири години), уважається еквівалентною величині ЛК₅₀ (одна година).

Інгаляційна токсичність пар

2.2.61.1.8 Рідини, що виділяють токсичні пари, повинні бути віднесені до наступних груп залежно від величини «V», що означає концентрацію насиченої пари в повітрі (у мл/м³ повітря) (летючість) при температурі 20°C і нормальному атмосферному тиску:

	Група упакування
Сильнотоксичні	I	Якщо V ≥ 10 ЛК₅₀ і ЛК₅₀ ≤ 1 000 мл/м³
Токсичні	II	Якщо V ≥ ЛК₅₀ і ЛК₅₀ ≤ 3 000 мл/м³ і рідина не відповідає критеріям віднесення до групи упакування I
Слаботоксичні	III^а	Якщо V ≥ 1/5 ЛК₅₀ і ЛК₅₀ ≤ 5 000 мл/м³ і рідина не відповідає критеріям віднесення до груп упакування I і II

Ці критерії інгаляційної токсичності пар засновані на даних про ЛК₅₀ при вдиханні протягом однієї години, і, якщо такі дані є, їх слід використовувати.

Однак якщо відома тільки величина ЛК₅₀ при вдиханні пар протягом чотирьох годин, то відповідні значення можна помножити на два й отриманий результат використовувати в наведених вище критеріях, тобто величина ЛК₅₀, помножена на два (чотири години), уважається еквівалентною величині ЛК₅₀ (одна година).

На наведеному рисунку з метою полегшення класифікації критерії зображені в графічній формі. Однак через апроксимацію, неминучу при використанні графіків, речовини, що перебувають на границях груп упакування або поблизу їх, повинні перевірятися за допомогою цифрових критеріїв.

ІНГАЛЯЦІЙНА ТОКСИЧНІСТЬ ПАР – МЕЖІ ГРУП УПАКУВАННЯ

Суміші рідин

2.2.61.1.9 Суміші рідин, що є токсичними при вдиханні, повинні бути віднесені до груп упакування на основі наступних критеріїв:

а) розрахувати значення ЛК₅₀ суміші за формулою:

ЛК₅₀ (суміш) =

де: f_i – молярна частка i-го компонента суміші;

ЛК_50i – середня летальна концентрація i-го компонента в мл/м³;

b) розрахувати летючість кожного компонента суміші за формулою:

де: P_{і –} парціальний тиск насиченої пари i-го компонента в кПа при температурі 20 °C і нормальному атмосферному тиску;

c) розрахувати відношення летючості до ЛК₅₀ за формулою:

d) отримані значення ЛК₅₀ (суміш) і R використовуються для визначення групи упакування суміші:

група упакування I R ≥ 10 і ЛК₅₀ (суміш) ≤ 1 000 мл/м³;

група упакування II R ≥ 1 і ЛК₅₀ (суміш) ≤ 3 000 мл/ м³, якщо суміш не відповідає критеріям віднесення до групи упакування I;

група упакування III R ≥ 1/5 і ЛК₅₀ (суміш) ≤ 5 000 мл/ м³, якщо суміш не відповідає критеріям віднесення до групи упакування I або II.

2.2.61.1.9.2 За відсутності даних про ЛК₅₀токсичних компонентів суміш може бути віднесена до однієї із груп на основі нижчевикладених спрощених граничних випробувань на токсичність. Якщо приводяться такі граничні випробування, то для перевезення суміші повинна визначатися й використовуватися найбільш обмежувальна група.

2.2.61.1.9.3 Суміш відноситься до групи упакування I лише в тому випадку, якщо вона відповідає наступним двом критеріям:

a) зразок рідкої суміші доводить до пароподібного стану й розсіюється в повітрі таким чином, щоб створити випробувальне середовище з концентрацією пари цієї суміші в повітрі 1 000 мл/м³. Десять білих пацюків (п’ять самців і п’ять самок) поміщаються в це випробувальне середовище на одну годину й спостерігаються протягом 14 днів. Якщо за 14-денний період спостереження загинуть п’ять або більше тварин, то вважається, що значення ЛК₅₀ даної суміші становить 1 000 мл/м³ або менше;

b) зразок пари, що знаходиться в рівновазі з рідкою сумішшю, змішується з дев’ятьома рівними об’ємами повітря для створення випробувального середовища. Десять білих пацюків (п’ять самців і п’ять самок) поміщаються в це випробувальне середовище на одну годину й спостерігаються протягом 14 днів. Якщо за 14-денний період спостереження загинуть п’ять або більше тварин, то вважається, що летючість даної суміші в 10 або більше разів перевищує значення ЛК₅₀ суміші.

2.2.61.1.9.4 Суміш відноситься до групи упакування II лише в тому випадку, якщо вона відповідає наступним двом критеріям і не відповідає критеріям групи упакування I:

a) зразок рідкої суміші доводиться до пароподібного стану й розсіюється в повітрі таким чином, щоб створити випробувальне середовище з концентрацією пари цієї суміші в повітрі 3 000 мл/м³. Десять білих пацюків (п’ять самців і п’ять самок) поміщаються в це випробувальне середовище на одну годину й спостерігаються протягом 14 днів. Якщо за 14-денний період спостереження загинуть п’ять або більше тварин, то вважається, що значення ЛК₅₀ даної суміші становить 3 000 мл/м³або менше;

b) зразок пари, що знаходиться в рівновазі з рідкою сумішшю, використовується для створення випробувального середовища. Десять білих пацюків (п’ять самців і п’ять самок) поміщаються в це випробувальне середовище на одну годину й спостерігаються протягом 14 днів. Якщо за 14-денний період спостереження загинуть п’ять або більше тварин, то вважається, що летючість даної суміші дорівнює значенню її ЛК₅₀ або перевищує його.

2.2.61.1.9.5 Суміш відноситься до групи III лише в тому випадку, якщо вона відповідає наступним двом критеріям і не відповідає критеріям груп упакування I або II:

a) зразок рідкої суміші доводиться до пароподібного стану й розсіюється в повітрі таким чином, щоб створити випробувальне середовище з концентрацією пари цієї суміші в повітрі 5 000 мл/м³. Десять білих пацюків (п’ять самців і п’ять самок) поміщаються в це випробувальне середовище на одну годину й спостерігаються протягом 14 днів. Якщо за 14-денний період спостереження загинуть п’ять або більше тварин, то вважається, що значення ЛК₅₀ даної суміші становить 5 000 мл/м³або менше;

b) замірюється концентрація пар (летючість) рідкої суміші, і якщо вона дорівнює або перевищує 1 000 мл/м³, то вважається, що летючість даної суміші дорівнює 1/5 значення її ЛК₅₀ або перевищує цю величину.

Методи визначення пероральної й черезшкірної токсичності сумішей

2.2.61.1.10 Для включення сумішей у клас 6.1 і їх віднесення до відповідної групи упакування згідно із критеріями пероральної й черезшкірної токсичності (див. 2.2.61.1.3) необхідно визначити ЛД₅₀ суміші для гострої токсичності.

2.2.61.1.10.1 Якщо суміш містить лише одну активну речовину, ЛД₅₀ якої відома, то за відсутності надійних даних про гостру пероральну й черезшкірну токсичність суміші, що підлягає перевезенню, значення ЛД₅₀ при пероральному або черезшкірному впливі можна розрахувати в такий спосіб:

2.2.61.1.10.2 Якщо суміш містить більше одного активного компонента, то для розрахунків її ЛД₅₀ при пероральному або черезшкірному впливі можна використовувати три можливі підходи. Переважним є одержання надійних даних про гостру пероральну й черезшкірну токсичність суміші, що підлягає перевезенню. Якщо таких надійних і точних даних не існує, то використовується один з наступних методів:

a) класифікувати препарат залежно від найнебезпечнішого компонента суміші, як ніби він був присутній у концентрації, яка дорівнює сукупній концентрації всіх активних компонентів; або

(b) застосувати формулу:

де:

C – процентний вміст компонентів A, B... Z у суміші;

T – ЛД₅₀ компонентів A, B... Z при пероральному впливі;

T_M– ЛД₅₀ суміші при пероральному впливі.

ПРИМІТКА: Ця формула може також використовуватися для розрахунків черезшкірної токсичності за умови, що ці відомості існують для одних і тих самих видів по всіх компонентах. При використанні цієї формули не враховуються такі можливі явища, як потенціювання або захист.

Класифікація пестицидів

2.2.61.1.11 Усі активні пестицидні речовини і їх препарати, значення ЛК₅₀ та/або ЛД₅₀ яких відомі і які включено в клас 6.1, повинні бути віднесені до належних груп упакування відповідно до критеріїв, наведених у пунктах 2.2.61.1.6–2.2.61.1.9. Речовини й препарати, які характеризуються додатковими видами небезпеки, повинні бути класифіковані відповідно до таблиці пріоритету небезпечних властивостей, наведеної в підрозділі 2.1.3.10, і віднесені до належної групи упакування.

2.2.61.1.11.1 Якщо ЛД₅₀ пестицидного препарату при пероральному або черезшкірному впливі не відома, але відома ЛД₅₀ його активного компонента (активних компонентів), то значення ЛД₅₀ препарату можна одержати за допомогою методів, викладених у пункті 2.2.61.1.10.

ПРИМІТКА: Дані про ЛД₅₀ ряду поширених пестицидів можна знайти в діючому виданні документа «The WHO Recommended Classification of Pesticides by Hazard and Guidelines to Classification» («Рекомендована класифікація пестицидів за видом небезпеки й керівні принципи класифікації ВОЗ»), який можна одержати в секретаріаті Міжнародної програми з хімічної безпеки, який розташовується у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВОЗ) за адресою: International Programme on Chemical Safety, World Health Organisation (WHO), 1211 Geneva 27, Switzerland. Хоча цей документ можна використовувати в якості джерела даних про ЛД₅₀ пестицидів, викладена в ньому система класифікації не повинна застосовуватися при класифікації пестицидів для цілей перевезення або при призначенні їм груп упакування; для цих цілей слід керуватися вимогами ДОПНВ.

2.2.61.1.11.2 Належне відвантажувальне найменування, використовуване для перевезення пестициду, слід вибирати залежно від активного компонента, фізичного стану пестициду й будь-якої додаткової небезпеки, яку може становити цей пестицид (див. 3.1.2).

2.2.61.1.12 Якщо в результаті внесення в них добавок речовини класу 6.1 підпадають під категорії небезпеки, відмінні від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, то ці суміші або розчини повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться в силу їх фактичного ступеня небезпеки.

ПРИМІТКА: Відносно класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також 2.1.3.

2.2.61.1.13 На підставі критеріїв, наведених у підпунктах 2.2.61.1.6–2.2.61.1.11, можна також визначити, чи є властивості якого-небудь розчину або якої-небудь суміші, зазначених за найменуванням або утримуючих поіменно зазначену речовину, такими, що на цей розчин або цю суміш не поширюються вимоги, встановлені для цього класу.

2.2.61.1.14 Речовини, розчини й суміші, за винятком речовин і препаратів, використовуваних у якості пестицидів, які не віднесені до категорії гострої токсичності 1, 2 або 3 відповідно до Регламенту (ЄС) № 1272/2008³, можуть розглядатися як речовини, що не відносяться до класу 6.1.

2.2.61.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

2.2.61.2.1 Хімічно нестійкі речовини підкласу 6.1 допускаються до перевезення тільки в тому випадку, якщо вжиті необхідні заходи обережності для запобігання можливості небезпечної реакції розкладання або полімеризації за нормальних умов перевезення. Відносно запобіжних заходів, необхідних для запобігання полімеризації, див. спеціальне положення 386 глави 3.3. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати такі реакції.

2.2.61.2.2 До перевезення не допускаються наступні речовини й суміші:

– водень ціанистий безводний або в розчині, що не відповідає описам позицій під № ООН 1051, 1613, 1614 і 3294;

– карбоніли металів з температурою спалаху нижче 23 °C, за винятком № ООН 1259 НІКЕЛЮ КАРБОНІЛУ й № ООН 1994 ЗАЛІЗА ПЕНТАКАРБОНІЛУ;

– 2,3,7,8-ТЕТРАХЛОРДИБЕНЗО-ПАРА-ДІОКСИН (ТХДД) у концентраціях, які вважаються сильнотоксичними відповідно до критеріїв, наведених у пункті 2.2.61.1.7;

– № ООН 2249 ЕФІР ДИХЛОРМЕТИЛОВИЙ СИМЕТРИЧНИЙ;

– препарати фосфідів без добавок, що інгібують виділення токсичних замистих газів.

2.2.61.3 Перелік зведених позицій

Токсичні речовини без додаткової небезпеки (додаткових небезпек)

Органічні	рідкі^а	T1	1583 ХЛОРПІКРИНУ СУМІШ, Н.З.К. 1602 БАРВНИК РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К., або 1602 НАПІВПРОДУКТ СИНТЕЗУ БАРВНИКІВ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 1693 РЕЧОВИНА СЛЬОЗОТОЧИВА РІДКА, Н.З.К. 1851 ЛІКАРСЬКИЙ ПРЕПАРАТ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 2206 ІЗОЦІОНАТИ ТОКСИЧНІ, Н.З.К., або 2206 ІЗОЦІОНАТУ РОЗЧИН ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 3140 АЛКАЛОЇДИ РІДКІ, Н.З.К., або 3140 АЛКАЛОЇДІВ СОЛІ РІДКІ, Н.З.К. 3142 ДЕЗІНФІКУЮЧА РІДИНА ТОКСИЧНА, Н.З.К. 3144 НІКОТИНУ СПОЛУКА РІДКА, Н.З.К., або 3144 НІКОТИНУ ПРЕПАРАТ РІДКИЙ, Н.З.К. 3172 ТОКСИНИ, ВИТЯГНУТІ З ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ, РІДКІ, Н.З.К. 3276 НІТРИЛИ РІДКІ ТОКСИЧНІ, Н.З.К. 3278 ФОСФОРООРГАНІЧНА СПОЛУКА РІДКА ТОКСИЧНА, Н.З.К. 3381 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 200 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 500 ЛК₅₀ 3382 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 1 000 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 10 ЛК₅₀ 2810 ТОКСИЧНА РІДИНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Органічні	тверді^{а b}	T2	1544 АЛКАЛОЇДИ ТВЕРДІ, Н.З.К., або 1544 АЛКАЛОЇДІВ СОЛІ ТВЕРДІ, Н.З.К. 1601 ДЕЗІНФІКУЮЧИЙ ЗАСІБ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 1655 НІКОТИНУ СПОЛУКА ТВЕРДА, Н.З.К., або 1655 НІКОТИНУ ПРЕПАРАТ ТВЕРДИЙ, Н.З.К. 3448 РЕЧОВИНА СЛЬОЗОТОЧИВА ТВЕРДА, Н.З.К. 3143 БАРВНИК ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К., або 3143 НАПІВПРОДУКТ СИНТЕЗУ БАРВНИКІВ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 3462 ТОКСИНИ, ВИТЯГНУТІ З ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ, ТВЕРДІ, Н.З.К. 3249 ЛІКАРСЬКИЙ ПРЕПАРАТ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 3464 ФОСФОРООРГАНІЧА СПОЛУКА ТВЕРДА ТОКСИЧНА, Н.З.К. 3439 НІТРИЛИ ТВЕРДІ ТОКСИЧНІ, Н.З.К. 2811 ТОКСИЧНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Металоорганічні^{c d}		T3	2026 ФЕНІЛРТУТІ СПОЛУКА, Н.З.К. 2788 ОЛОВООРГАНІЧНА СПОЛУКА РІДКА, Н.З.К. 3146 ОЛОВООРГАНІЧНА СПОЛУКА ТВЕРДА, Н.З.К. 3280 АРСЕНООРГАНІЧНА СПОЛУКА РІДКА, Н.З.К. 3465 АРСЕНООРГАНІЧНА СПОЛУКА ТВЕРДА, Н.З.К. 3281 КАРБОНІЛИ МЕТАЛІВ РІДКІ, Н.З.К. 3466 КАРБОНІЛИ МЕТАЛІВ ТВЕРДІ, Н.З.К. 3282 МЕТАЛООРГАНІЧНА СПОЛУКА РІДКА ТОКСИЧНА, Н.З.К. 3467 МЕТАЛООРГАНІЧНА СПОЛУКА ТВЕРДА ТОКСИЧНА, Н.З.К.
Неорганічні	рідкі^e	T4	1556 АРСЕНУ СПОЛУКА РІДКА, Н.З.К., неорганічна, включаючи: арсенати, н.з.к., арсеніти, н.з.к., і арсену сульфіди, н.з.к. 1935 ЦІАНІДУ РОЗЧИН, Н.З.К. 2024 РТУТІ СПОЛУКА РІДКА, Н.З.К. 3141 СУРМИ СПОЛУКА НЕОРГАНІЧНА РІДКА, Н.З.К. 3440 СЕЛЕН СПОЛУКА РІДКА, Н.З.К. 3381 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 200 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 500 ЛК₅₀ 3382 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 1 000 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 10 ЛК₅₀ 3287 ТОКСИЧНА РІДИНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Неорганічні	тверді^f ^g	T5	1549 СУРМИ СПОЛУКА НЕОРГАНІЧНА ТВЕРДА, Н.З.К. 1557 АРСЕНУ СПОЛУКА ТВЕРДА, Н.З.К., включаючи: арсенати, н.з.к.; арсеніти, н.з.к.; і арсену сульфіди, н.з.к. 1564 БАРІЮ СПОЛУКА, Н.З.К. 1566 БЕРИЛІЮ СПОЛУКА, Н.З.К. 1588 ЦІАНІДИ НЕОРГАНІЧНІ ТВЕРДІ, Н.З.К. 1707 ТАЛІЮ СПОЛУКА, Н.З.К. 2025 РТУТІ СПОЛУКА ТВЕРДА, Н.З.К. 2291СВИНЦЮ СПОЛУКА РОЗЧИННА, Н.З.К. 2570 КАДМІЮ СПОЛУКА 2630 СЕЛЕНАТИ або 2630 СЕЛЕНІТИ 2856 ФТОРОСИЛІКАТИ, Н.З.К. 3283 СЕЛЕНУ СПОЛУКА ТВЕРДА, Н.З.К. 3284 ТЕЛУРУ СПОЛУКА, Н.З.К. 3285 ВАНАДІЮ СПОЛУКА, Н.З.К. 3288 ТОКСИЧНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Пестициди	рідкі ^h	T6	2992 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ КАРБАМАТІВ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 2994 ПЕСТИЦИД АРСЕНОВМІСНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 2996 ПЕСТИЦИД ХЛОРОРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 2998 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ТРИАЗИНІВ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3006 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ТІОКАРБАМАТІВ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3010 ПЕСТИЦИД МІДЄВМІСТНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3012 ПЕСТИЦИД РТУТЄВМІСНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3014 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ НІТРОФЕНОЛУ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3016 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ ДИПІРИДИЛУ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3018 ПЕСТИЦИД ФОСФОРООРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3020 ПЕСТИЦИД ОЛОВООРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3026 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ КУМАРИНУ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3348 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ ФЕНОКСІОЦТОВОЇ КИСЛОТИ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 3352 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ПІРЕТРОЇДІВ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ 2902 ПЕСТИЦИД РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К.
Пестициди	тверді^f ^g	T7	2757 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ КАРБАМАТІВ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2759 ПЕСТИЦИД АРСЕНОВМІСНИЙ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2761 ПЕСТИЦИД ХЛОРОРГАНІЧНИЙ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2763 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ТРИАЗИНІВ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2771 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ТІОКАРБАМАТІВ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2775 ПЕСТИЦИД МІДЄВМІСНИЙ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2777 ПЕСТИЦИД РТУТЄВМІСНИЙ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2779 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ НІТРОФЕНОЛУ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2781 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ ДИПІРИДИЛУ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2783 ПЕСТИЦИД ФОСФОРООРГАНІЧНИЙ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2786 ПЕСТИЦИД ОЛОВООРГАНІЧНИЙ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 3027 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ КУМАРИНУ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 3048 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ФОСФІДУ АЛЮМІНІЮ 3345 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ ФЕНОКСІОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 3349 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ПІРЕТРОЇДІВ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ 2588 ПЕСТИЦИД ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К.
Зразки		T8	3315 ЗРАЗОК ХІМІЧНИЙ ТОКСИЧНИЙ
Інші токсичні речовиниⁱ		T9	3243 РЕЧОВИНИ ТВЕРДІ, ЩО МІСТЯТЬ ТОКСИЧНУ РІДИНУ, Н.З.К.
Вироби		T10	3546 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ ТОКСИЧНУ РЕЧОВИНУ, Н.З.К.

Токсичні речовини з додатковою небезпекою

Легко-займисті	рідкі^j ^k	TF1	3071 МЕРКАПТАНИ РІДКІ ТОКСИЧНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К. або 3071 МЕРКАПТАНІВ СУМІШ РІДКА ТОКСИЧНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К. 3080 ІЗОЦІОНАТИ ТОКСИЧНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К., або 3080 ІЗОЦІОНАТУ РОЗЧИН ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К. 3275 НІТРИЛИ ТОКСИЧНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К. 3279 ФОСФОРООРГАНІЧНА СПОЛУКА ТОКСИЧНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К. 3383 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 200 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 500 ЛК₅₀
	пестициди рідкі (з темпе-ратурою спалаху не менше 23 °С)	TF2	3384 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА, ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 1 000 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 10 ЛК₅₀ 2929 ТОКСИЧНА РІДИНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА ОРГАНІЧНА, Н.З.К. 2991 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ КАРБАМАТІВ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 2993 ПЕСТИЦИД АРСЕНОВМІСНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 2995 ПЕСТИЦИД ХЛОРОРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 2997 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ТРИАЗИНІВ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3005 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ТІОКАРБАМАТІВ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3009 ПЕСТИЦИД МІДЄВМІСНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3011 ПЕСТИЦИД РТУТЄВМІСНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3013 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ НІТРОФЕНОЛУ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3015 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ ДИПІРИДИЛУ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3017 ПЕСТИЦИД ФОСФОРООРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3019 ПЕСТИЦИД ОЛОВООРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3025 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ КУМАРИНУ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3347 ПЕСТИЦИД – ПОХІДНИЙ ФЕНОКСІОЦТОВОЇ КИСЛОТИ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 3351 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ ПІРЕТРОЇДІВ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ 2903 ПЕСТИЦИД РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К.
	тверді	TF3	1700 СВІЧІ ГАЗОВІ СЛЬОЗОТОЧИВІ 2930 ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ЛЕГКОЗАЙМИСТА ОРГАНІЧНА, Н.З.К. 3535 ТОКСИЧНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЛЕГКОЗАЙМИСТА, НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Тверді, що само-нагріваються ^с		TS	3124 ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, Н.З.К.
Що реагують з водою ^d	рідкі	TW1	3385 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 200 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 500 ЛК₅₀ 3386 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 1 000 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 10 ЛК₅₀ 3123 ТОКСИЧНА РІДИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К.
Що реагують з водою ^d	тверді ⁿ	TW2	3125 ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К.
Окиснювальні ^l TO	рідкі	TO1	3387 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА ОКИСНЮВАЛЬНА, Н.З.К., з ЛК₅₀не більше 200 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 500 ЛК₅₀ 3388 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА ОКИСНЮВАЛЬНА, Н.З.К., з ЛК₅₀ не більше 1 000 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 10 ЛК₅₀ 3122 ТОКСИЧНА РІДИНА ОКИСНЮВАЛЬНА, Н.З.К.
Окиснювальні ^l TO	тверді	TO2	3086 ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ОКИСНЮВАЛЬНА, Н.З.К.
Корозійні органічні	рідкі	TC1	3277 ХЛОРФОРМІАТИ ТОКСИЧНІ КОРОЗІЙНІ Н.З.К. 3361 ХЛОРСИЛАНИ ТОКСИЧНІ КОРОЗІЙНІ, Н.З.К. 3389 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА КОРОЗІЙНА, Н.З.К., з ЛК₅₀ не більше 200 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 500 ЛК₅₀ 3390 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА КОРОЗІЙНА, Н.З.К., з ЛК₅₀ не більше 1 000 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 10 ЛК₅₀ 2927 ТОКСИЧНА РІДИНА КОРОЗІЙНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Корозійні органічні	тверді	TC2	2928 ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА КОРОЗІЙНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Корозійні неорганічні	рідкі	TC3	3389 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА КОРОЗІЙНА, Н.З.К., з ЛК₅₀ не більше 200 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 500 ЛК₅₀ 3390 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА КОРОЗІЙНА, Н.З.К., з ЛК₅₀ не більше 1 000 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 10 ЛК₅₀ 3289 ТОКСИЧНА РІДИНА КОРОЗІЙНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Корозійні неорганічні	тверді	TC4	3290 ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА КОРОЗІЙНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Легкозаймисті корозійні		TFC	2742 ХЛОРФОРМІАТИ ТОКСИЧНІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К. 3362 ХЛОРСИЛАНИ ТОКСИЧНІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К. 3488 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА КОРОЗІЙНА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 200 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 500 ЛК₅₀ 3489 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА КОРОЗІЙНА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 1 000 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 10 ЛК₅₀
Легкозаймисті, що реагують з водою		TFW	3490 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 200 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 500 ЛК₅₀ 3491 ТОКСИЧНА ПРИ ВДИХАННІ РІДИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К., із ЛК₅₀ не більше 1000 мл/м³ і концентрацією насичених пар не менше 10 ЛК₅₀

2.2.62 Клас 6.2 Інфекційні речовини

2.2.62.1 Критерії

2.2.62.1.1 Назва класу 6.2 охоплює інфекційні речовини. Для цілей ДОПНВ інфекційними речовинами є речовини, про які відомо або є підстави вважати, що вони містять патогенні організми. Патогенні організми визначаються як мікроорганізми (включаючи бактерії, віруси, паразити, грибки) й інші інфекційні агенти, такі як пріони, які можуть викликати захворювання людей або тварин.

ПРИМІТКА 1: До цього класу повинні відноситися генетично змінені мікроорганізми й організми, біологічні продукти, діагностичні зразки й навмисно заражені живі тварини, якщо вони відповідають критеріям віднесення до даного класу.

На перевезення ненавмисно заражених тварин або тварин, що заразилися природним шляхом, поширюються тільки відповідні правила й норми, що діють у країнах походження, транзиту й призначення.

ПРИМІТКА 2: Отруйні токсини рослинного, тваринного або бактеріального походження, які не містять будь-яких інфекційних речовин або організмів або які не містяться в них, є речовинами класу 6.1, № ООН 3172 або 3462.

2.2.62.1.2 Речовини класу 6.2 підрозділяються таким чином:

I1 інфекційні речовини, небезпечні для людей;

I2 інфекційні речовини, небезпечні тільки для тварин;

I3 клінічні відходи;

I4 біологічні препарати.

Визначення

2.2.62.1.3 Для цілей ДОПНВ:

«Біологічними продуктами» є продукти, отримані з живих організмів, виготовлені й розповсюджені з дотриманням вимог відповідних національних органів, які можуть висувати спеціальні вимоги для їх дозволу, і використовувані або для профілактики, лікування або діагностики захворювань людей і тварин, або з метою розробок, експериментів або досліджень у цій сфері. Вони включають готові до використання або незавершені продукти, такі як вакцини, але не обмежуються ними.

«Культури» є результатом процесу, шляхом якого патогенні організми навмисно розмножуються. Це визначення не включає зразки, узяті від хворих людей і тварин, визначення яких міститься в цьому пункті.

«Відходи медичні або клінічні» є відходами ветеринарного лікування тварин, лікування людей або біодосліджень.

«Зразки, узяті від хворих людей або тварин» є зразками, які беруться безпосередньо від людини або тварини і які включають, але не обмежуються ними, екскременти, продукти секреції, кров і її інгредієнти, мазки тканини й тканинної рідини, а також органи, що перевозяться з метою, наприклад, досліджень, діагностики, розслідування, лікування або профілактики.

Класифікація

2.2.62.1.4 Інфекційні речовини відносяться до класу 6.2, і залежно від конкретного випадку їм привласнюються № ООН 2814, 2900, 3291, 3373 або 3549.

Інфекційні речовини підрозділяються на наступні категорії:

2.2.62.1.4.1 Категорія А: Інфекційна речовина, яка перевозиться в такому вигляді, у якому вона здатна викликати, у випадку її впливу, постійну непрацездатність людей, створити загрозу життю людей і тварин або привести цілком здорових людей і тварин до смертельного захворювання. Приклади речовин, що відповідають цим критеріям, наведені в таблиці у цьому пункті.

ПРИМІТКА: Вплив інфекційної речовини відбувається у випадку її витоку із захисної упаковки, у результаті чого вона вступає у фізичний контакт із людьми або тваринами.

a) Інфекційним речовинам, які відповідають цим критеріям і викликають захворювання людей або людей і тварин, привласнюється № ООН 2814. Інфекційним речовинам, що викликають захворювання лише тварин, привласнюється № ООН 2900.

b) Присвоєння № ООН 2814 або № ООН 2900 здійснюється з урахуванням відомих даних з історії хвороби й симптомів захворювання вихідної людини або тварини, інформації про місцеві ендемічні умови або висновку фахівця щодо індивідуального стану вихідної людини або тварини.

ПРИМІТКА 1: Належним відвантажувальним найменуванням для № ООН 2814 є «ІНФЕКЦІЙНА РЕЧОВИНА, НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ЛЮДЕЙ». Належним відвантажувальним найменуванням для № ООН 2900 є «ІНФЕКЦІЙНА РЕЧОВИНА, НЕБЕЗПЕЧНА тільки ДЛЯ ТВАРИН».

ПРИМІТКА 2: Нижченаведена таблиця не є вичерпною. Інфекційні речовини, включаючи нові патогенні організми або такі, що з’являються і не включені в таблицю, але відповідають одним і тим самим критеріям, відносяться до категорії А. Крім того, якщо є сумніви щодо того, чи відповідає та або інша речовина цим критеріям, то її слід включати в категорію А.

ПРИМІТКА 3: У нижченаведеній таблиці курсивом виділені мікроорганізми, що є бактеріями або грибками.

ПРИКЛАДИ ІНФЕКЦІЙНИХ РЕЧОВИН, ЩО ВКЛЮЧАЮТЬСЯ В КАТЕГОРІЮ А В БУДЬ-ЯКОМУ ВИГЛЯДІ, ЯКЩО НЕ ЗАЗНАЧЕНО ІНШЕ (2.2.62.1.4.1)
Номер ООН і найменування	Мікроорганізм
№ ООН 2814 Інфекційні речовини, небезпечні для людей	Bacillus anthracis (тільки культури)
	Brucella abortus (тільки культури)
	Brucella melitensis (тільки культури)
	Brucella suis (тільки культури)
	Burkholderia mallei – Pseudomonas mallei – Caп (тільки культури)
	Burkholderia pseudomallei – Pseudomonas pseudomallei (тільки культури)
	Chlamydia psittaci – пташині штами (тільки культури)
	Clostridium botulinum (тільки культури)
	Coccidioides immitis (тільки культури)
	Coxiella burnetii (тільки культури)
	Вірус конго-кримської геморагічної лихоманки
	Вірус денге (тільки культури)
	Вірус східного кінського енцефаліту (тільки культури)
	Escherichia coli, веротоксин (тільки культури)^a
	Вірус Ебола
	Вірус Flexal
	Francisella tularensis (тільки культури)
	Вірус Гуанарито
	Вірус Хантаан
	Хантавірус, що викликає геморагічну лихоманку із нирковим синдромом
	Вірус Хентра (Hendra)
	Вірус гепатиту В (тільки культури)
	Вірус герпесу В (тільки культури)
	Вірус імунодефіциту людини (тільки культури)
	Високопатогенний вірус пташиного грипу (тільки культури)
	Вірус японського енцефаліту (тільки культури)
	Вірус Хунін
	Вірус хвороби К’ясанурського лісу
	Вірус Ласса
	Вірус Мачупо
	Вірус Марбург
	Вірус віспи мавп
	Mycobacterium tuberculosis (тільки культури)^a
	Вірус Ніпах
	Вірус омської геморагічної лихоманки
	Вірус поліомієліту (тільки культури)
	Вірус сказу (тільки культури)
	Rickettsia prowazekii (тільки культури)
	Rickettsia rickettsii (тільки культури)
	Вірус Рифт-Валлі (тільки культури)
	Вірус російського весняно-літнього енцефаліту (тільки культури)
	Вірус Сабіа
	Shigella dysenteriae, тип 1 (тільки культури)^a
	Вірус кліщового енцефаліту (тільки культури)
	Вірус віспи людини
	Вірус венесуельського кінського енцефаліту (тільки культури)
	Вірус енцефаліту Західного Нілу (тільки культури)
	Вірус жовтої лихоманки (тільки культури)
	Yersinia pestis (тільки культури)
№ ООН 2900 Інфекційні речовини, небезпечні тільки для тварин	Вірус африканської лихоманки свиней (тільки культури)
	Пташиний параміксовірус типу 1 – Вірус ньюкаслської хвороби (Velogenic Newcastle disease) (тільки культури)
	Вірус класичної свинячої лихоманки (тільки культури)
	Вірус ящуру (тільки культури)
	Вірус вузликового висипу (тільки культури)
	Mycoplasma mycoides – Контагіозна плевропневмонія великої рогатої худоби (тільки культури)
	Вірус чуми дрібних жуйних тварин (тільки культури)
	Вірус чуми великої рогатої худоби (тільки культури)
	Вірус віспи овець (тільки культури)
	Вірус віспи кіз (тільки культури)
	Вірус везикулярної хвороби свиней (тільки культури)
	Вірус везикулярного стоматиту (тільки культури)

2.2.62.1.4.2 Категорія В: Інфекційна речовина, що не відповідає критеріям віднесення до категорії А. Інфекційним речовинам категорії В привласнюється № ООН 3373.

ПРИМІТКА: Належним відвантажувальним найменуванням для № ООН 3373 є «БІОЛОГІЧНИЙ ПРЕПАРАТ, КАТЕГОРІЯ В».

2.2.62.1.5 Винятки

2.2.62.1.5.1 Положення ДОПНВ не поширюються на речовини, що не містять інфекційних речовин, або речовини, які навряд чи можуть викликати захворювання людей або тварин, за винятком випадків, коли ці речовини відповідають критеріям віднесення до якого-небудь іншого класу.

2.2.62.1.5.2 Положення ДОПНВ не поширюються на речовини, що містять мікроорганізми, які не є патогенними для людини або тварин, за винятком випадків, коли ці речовини відповідають критеріям віднесення до іншого класу.

2.2.62.1.5.3 Положення ДОПНВ не поширюються на речовини, оброблені таким чином, що всі присутні в них патогенні організми були нейтралізовані або знешкоджені та вже не становлять небезпеки для здоров’я, за винятком випадків, коли ці речовини відповідають критеріям віднесення до іншого класу.

ПРИМІТКА: Медичне обладнання, звільнене від вільної рідини, вважається таким, що відповідає вимогам цього пункту й не підпадає під дію положень ДОПНВ.

2.2.62.1.5.4 Положення ДОПНВ не поширюються на речовини, у яких концентрація патогенних організмів знаходиться на рівні, що зустрічається в природі (включаючи проби харчових продуктів і води) і які, як уважається, не створюють значної небезпеки інфікування, за винятком випадків, коли ці проби відповідають критеріям віднесення до іншого класу.

2.2.62.1.5.5 Положення ДОПНВ не поширюються на висушені мазки крові, відібрані шляхом нанесення краплі крові на абсорбуючий матеріал.

2.2.62.1.5.6 Положення ДОПНВ не поширюються на проби для аналізу калу на приховану кров.

2.2.62.1.5.7 Положення ДОПНВ не поширюються на кров або компоненти крові, які були відібрані для переливання або виготовлення продуктів крові, використовуваних для переливання або трансплантації, і на будь-які тканини або органи, призначені для використання при трансплантації, а також на проби, відібрані у зв’язку із цими цілями.

2.2.62.1.5.8 Положення ДОПНВ не поширюються на взяті від людини або тварини зразки, у яких з мінімальною ймовірністю присутні патогенні організми, якщо зразки перевозяться в тарі, з якої не відбудеться ніякого витоку й на якій є напис «Звільнений зразок, узятий від людини» або «Звільнений зразок, узятий від тварини» залежно від конкретного випадку.

Вважається, що тара задовольняє вищевказаним вимогам, якщо вона відповідає наступним умовам:

a) тара повинна складатися із трьох компонентів:

i) герметичної(их) первинної(их) ємності(ей);

ii) герметичної вторинної тари; і

iii) досить міцної, з урахуванням її місткості, маси й мети використання, зовнішньої тари, у якій щонайменше одна поверхня має мінімальні розміри 100 мм × 100 мм;

b) у випадку перевезення рідин між первинною(ими) ємністю (ємностями) і вторинною тарою повинен бути поміщений абсорбуючий матеріал, кількості якого достатньо для того, щоб повністю поглинути вміст, так щоб під час перевезення рідина, що вивільнилася або просочилася, не могла проникнути в зовнішню тару й суттєво погіршити захисні властивості прокладного матеріалу;

c) якщо в одній одиниці вторинної тари міститься кілька крихких первинних ємностей, вони повинні бути загорнені окремо або розділені щоб уникнути стикання.

ПРИМІТКА 1: Для звільнення від дії приписів на основі цього пункту потрібен висновок фахівця. Цей висновок робиться з урахуванням відомих даних з історії хвороби, симптомів захворювання й індивідуального стану джерела (людини або тварини), а також інформації про місцеві ендемічні умови. До зразків, що перевозяться відповідно до положень цього пункту, відносяться, наприклад: проби крові або сечі для контролю рівня холестерину, рівня вмісту цукру в крові, рівнів гормонів або простатичного специфічного антигену (ПСА); проби, необхідні для контролю функціонування таких органів, як серце, печінка або нирки, у людей або тварин, що страждають незаразними захворюваннями, або для терапевтичного моніторингу лікарських препаратів; проби, необхідні для проведення аналізу для цілей страхування або працевлаштування й призначені для визначення присутності лікарських препаратів або алкоголю; тести на наявність вагітності; біопсії для виявлення раку; і тести для виявлення антитіл у людині або тваринах за відсутності будь-яких побоювань відносно інфікування (наприклад, коли йдеться про оцінку вакцинального імунітету, діагностику аутоімунного захворювання і т. д.).

ПРИМІТКА 2: У випадку повітряного перевезення тара для зразків, звільнених від дії приписів відповідно до цього пункту, повинна задовольняти вимогам, викладеним у підпунктах а)–с).

2.2.62.1.5.9 За винятком:

a) медичних відходів (№ ООН 3291 і 3549);

b) медичних пристроїв або обладнання, що забруднені інфекційними речовинами категорії А (№ ООН 2814 або 2900) або містять такі речовини; і

c) медичних пристроїв або обладнання, потенційно забруднених іншими небезпечними вантажами, що відповідають визначенню іншого класу небезпеки, або містять такі вантажі, –

медичні пристрої або обладнання, потенційно забруднені інфекційними речовинами, що перевозяться для цілей дезінфекції, очищення, стерилізації, ремонту або оцінки стану обладнання, або що потенційно містять такі інфекційні речовини, не підпадають під дію положень ДОПНВ, крім положень цього пункту, якщо вони упаковані в тару, сконструйовану й виготовлену таким чином, щоб у звичайних умовах перевезення не відбувалося її розриву, проколу або витоку її вмісту. Тара повинна бути сконструйована таким чином, щоб вона відповідала вимогам до конструкції, наведеним у розділі 6.1.4 або 6.6.4.

Ця тара повинна відповідати загальним вимогам до упакування, викладеним у пунктах 4.1.1.1 і 4.1.1.2, і повинна бути здатна втримувати медичні пристрої й обладнання при скиданні з висоти 1,2 м.

На тарі повинен бути маркувальний напис «МЕДИЧНИЙ ПРИСТРІЙ, ЩО ВІДРОБИВ» або «МЕДИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, ЩО ВІДРОБИЛО». При використанні транспортних пакетів ці пакети повинні бути маркіровані в такий же спосіб, крім випадків, коли написи залишаються видимими.

2.2.62.1.6–2.2.62.1.8 (Зарезервовано)

2.2.62.1.9 Біологічні продукти

Для цілей ДОПНВ біологічні продукти підрозділяються на наступні групи:

a) біологічні продукти, виготовлені й упаковані з дотриманням вимог відповідних національних органів і що перевозяться з метою остаточного упакування або розподілу, а також для використання в особистих медико-санітарних цілях лікарями або приватними особами. Речовини, що входять у цю групу, не підпадають під дію положень ДОПНВ;

b) продукти, які не охоплюються підпунктом а) й про які відомо або є підстави вважати, що вони містять інфекційні речовини, і які відповідають критеріям віднесення до категорії А або категорії В. Речовинам, що входять у цю групу, привласнюється № ООН 2814, 2900 або 3373 залежно від конкретного випадку.

ПРИМІТКА: Деякі біологічні продукти, дозволені для збуту, можуть становити біологічну небезпеку лише в деяких районах світу. У цьому випадку компетентні органі можуть вимагати, щоб ці біологічні продукти задовольняли місцевим вимогам, застосовним до інфекційних речовин, або можуть накласти інші обмеження.

2.2.62.1.10 Генетично модифіковані мікроорганізми й організми

Класифікація генетично модифікованих мікроорганізмів, які не відповідають визначенню інфекційної речовини, здійснюється відповідно до розділу 2.2.9.

2.2.62.1.11 Медичні або клінічні відходи

2.2.62.1.11.1 Медичні або клінічні відходи, що містять:

a) інфекційні речовини категорії А, повинні бути віднесені до № ООН 2814, 2900 або 3549, залежно від конкретного випадку. Тверді медичні відходи, що містять інфекційні речовини категорії А, що утворюються при лікуванні людей або при ветеринарному лікуванні тварин, може бути віднесено до № ООН 3549. Позиція під № ООН 3549 не повинна використовуватися для відходів біодосліджень або рідких відходів;

b) інфекційні речовини категорії В, повинні бути віднесені до № ООН 3291.

ПРИМІТКА 1: Належним відвантажувальним найменуванням для № ООН 3549 є «ВІДХОДИ МЕДИЧНІ, КАТЕГОРІЯ A, НЕБЕЗПЕЧНІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, тверді» або «ВІДХОДИ МЕДИЧНІ, КАТЕГОРІЯ A, НЕБЕЗПЕЧНІ тільки ДЛЯ ТВАРИН, тверді».

ПРИМІТКА 2: Медичні або клінічні відходи, віднесені до номера 18 01 03 (Відходи від лікування людей або тварин та/або пов’язаних із цим досліджень – відходи від дітородіння, діагностики, лікування або профілактики хвороб людей – відходи, до збору й видалення яких пред’являються особливі вимоги з метою запобігання інфекції) або номеру 18 02 02 (Відходи від лікування людей або тварин та/або пов’язаних із цим досліджень – відходи від досліджень, діагностики, лікування або профілактики захворювань тварин – відходи, до збору й видалення яких пред’являються особливі вимоги з метою запобігання інфекції) відповідно до переліку відходів, прикладеного до рішення Комісії 2000/532/ЄС⁴ з поправками, повинні класифікуватися відповідно до положень, передбачених у цьому пункті, на підставі медичного або ветеринарного діагнозу пацієнта або тварини.

2.2.62.1.11.2 Медичним або клінічним відходам, про які є підстави вважати, що вони малоймовірно містять інфекційні речовини, привласнюється № ООН 3291. Для цілей присвоєння номеру можуть ураховуватися міжнародні, регіональні або національні каталоги відходів.

ПРИМІТКА 1: Належним відвантажувальним найменуванням для № ООН 3291 є «КЛІНІЧНІ ВІДХОДИ, РІЗНІ, Н.З.К.», або «(БІО)МЕДИЧНІ ВІДХОДИ, Н.З.К.», або «МЕДИЧНІ ВІДХОДИ, ЩО ПІДПАДАЮТЬ ПІД ДІЮ ВІДПОВІДНИХ ПРИПИСІВ, Н.З.К.».

ПРИМІТКА 2: Незалежно від критеріїв класифікації, викладених вище, медичні або клінічні відходи, віднесені до номера 18 01 04 (Відходи від лікування людей або тварин та/або пов’язаних із цим досліджень – відходи від дітородіння, діагностики, лікування або профілактики хвороб людей – відходи, до збору й видалення яких не пред’являються особливі вимоги з метою запобігання інфекції) і номеру 18 02 03 (Відходи від лікування людей або тварин та/або пов’язаних із цим досліджень – відходи від досліджень, діагностики, лікування й профілактики хвороб тварин – відходи, до збору й видалення яких не пред’являються особливі вимоги з метою запобігання інфекції) відповідно до переліку відходів, прикладених до рішення Комісії 2000/532/ЄС⁴ з поправками, не підпадають під дію положень ДОПНВ.

2.2.62.1.11.3 Положення ДОПНВ не поширюються на деконтаміновані медичні або клінічні відходи, що раніше містили інфекційні речовини, за винятком випадків, коли такі відходи відповідають критеріям віднесення до якого-небудь іншого класу.

2.2.62.1.11.4 (Виключено)

2.2.62.1.12 Інфіковані тварини

2.2.62.1.12.1 За винятком тих випадків, коли інфекційна речовина не може бути відправлена ніяким іншим способом, живі тварини не повинні використовуватися для відправлення такої речовини. Жива тварина, яка була навмисно інфікована й про яку відомо або допускається, що вона містить інфекційну речовину, повинна перевозитися тільки відповідно до умов і вимог, затверджених компетентним органом.

ПРИМІТКА: Компетентні органи видають затвердження на основі відповідних правил перевезення живих тварин і з урахуванням аспектів небезпечних вантажів. Діяльність органів, компетентних установлювати умови й правила видачі затвердження, регулюється на національному рівні.

Якщо немає затвердження, виданого компетентним органом Договірної сторони ДОПНВ, то компетентний орган Договірної сторони ДОПНВ може визнати затвердження, видане компетентним органом країни, яка не є Договірною стороною ДОПНВ.

Правила транспортування сільськогосподарських тварин містяться, наприклад, у Регламенті Ради (ЄС) № 1/2005 від 22 грудня 2004 року про захист тварин під час перевезення (Official Journal of the European Union No L 3 of 5 January 2005) із внесеними в нього поправками.

2.2.62.1.12.2 (Виключено)

2.2.62.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

Живі хребетні або безхребетні тварини не повинні використовуватися для цілей перевезення інфекційної речовини, за винятком випадків, коли цю речовину неможливо перевезти іншим способом або коли таке перевезення затверджене компетентним органом (див. 2.2.62.1.12.1).

2.2.62.3 Перелік зведених позицій

Вплив на людей	I1	2814	ІНФЕКЦІЙНА РЕЧОВИНА, НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ЛЮДЕЙ
Вплив тільки на Тварин	I2	2900	ІНФЕКЦІЙНА РЕЧОВИНА, НЕБЕЗПЕЧНА тільки ДЛЯ ТВАРИН
Клінічні відходи	I3	3291	КЛІНІЧНІ ВІДХОДИ РІЗНІ, Н.З.К., або
		3291	(БІО)МЕДИЧНІ ВІДХОДИ, Н.З.К., або
		3291	МЕДИЧНІ ВІДХОДИ, ЩО ПІДПАДАЮТЬ ПІД ДІЮ ВІДПОВІДНИХ ПРИПИСІВ, Н.З.К.
		3549	ВІДХОДИ МЕДИЧНІ, КАТЕГОРІЯ A, НЕБЕЗПЕЧНІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, тверді або
		3549	ВІДХОДИ МЕДИЧНІ, КАТЕГОРІЯ A, НЕБЕЗПЕЧНІ тільки ДЛЯ ТВАРИН, тверді
Біологічні препарати	I4	3373	БІОЛОГІЧНИЙ ПРЕПАРАТ, КАТЕГОРІЯ В

2.2.7 Клас 7 Радіоактивні матеріали

2.2.7.1 Визначення

2.2.7.1.1 Радіоактивний матеріал означає будь-який матеріал, що містить радіонукліди, у якому концентрація активності, а також повна активність вантажу перевищують значення, зазначені в пунктах 2.2.7.2.2.1–2.2.7.2.2.6.

2.2.7.1.2 Радіоактивне забруднення

Радіоактивне забруднення означає наявність радіоактивності на поверхні в кількостях, що перевищують 0,4 Бк/см² для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності, або 0,04 Бк/см² для всіх інших альфа-випромінювачів.

Нефіксоване радіоактивне забруднення означає радіоактивне забруднення, яке може бути видалене з поверхні за звичайних умов перевезення.

Фіксоване радіоактивне забруднення означає радіоактивне забруднення, що не є нефіксованим радіоактивним забрудненням.

2.2.7.1.3 Визначення конкретних термінів

A₁ і A₂

А₁ означає значення активності радіоактивного матеріалу особливого виду, яке зазначене в таблиці в пункті 2.2.7.2.2.1 або визначається згідно з положеннями пункту 2.2.7.2.2.2 і використовується для визначення меж активності для вимог ДОПНВ.

А₂ означає значення активності радіоактивного матеріалу, іншого ніж радіоактивний матеріал особливого виду, яке зазначене в таблиці в пункті 2.2.7.2.2.1 або визначається згідно з положеннями пункту 2.2.7.2.2.2 і використовується для визначення меж активності для вимог ДОПНВ.

Альфа-випромінювачі низької токсичності – природний уран; збіднений уран; природний торій; уран-235 або уран-238; торій-232, торій-228 і торій-230, що містяться в рудах або у формі фізичних і хімічних концентратів; або альфа-випромінювачі з періодом напіврозпаду менше 10 діб.

Подільні нукліди означає уран-233, уран-235, плутоній-239 і плутоній-241.

Подільний матеріал означає матеріал, що містить будь-який з подільних нуклідів. Під визначення подільного матеріалу не підпадає наступне:

a) неопромінений природний уран або збіднений уран;

b) природний уран або збіднений уран, опромінений тільки в реакторах на теплових нейтронах;

c) матеріал, загальний вміст подільних нуклідів, у якому менше 0,25 г;

d) будь-яка комбінація а), b) та/або с).

Ці виключення дійсні тільки в тому випадку, якщо в упаковці або у вантажі – під час перевезення в неупакованому вигляді – відсутній будь-який інший матеріал з подільними нуклідами.

Матеріал з низькою питомою активністю (LSA^*) означає радіоактивний матеріал, який за своєю природою має обмежену питому активність, або радіоактивний матеріал, до якого застосовуються межі встановленої середньої питомої активності. Матеріали зовнішнього захисту, що оточує матеріал LSA, при визначенні встановленої середньої питомої активності не повинні враховуватися.

Неопромінений торій означає торій, що містить не більше 10^–7 г урану-233 на грам торію.

Неопромінений уран означає уран, що містить не більше 2 × 10³ Бк плутонію на грам урану-235, не більше 9 × 10⁶ Бк продуктів ділення на грам урану-235 і не більше 5 × 10⁻³ г урану-236 на грам урану-235.

Об’єкт із поверхневим радіоактивним забрудненням (SCO ^**>)означає твердий об’єкт, який, не будучи сам по собі радіоактивним, містить радіоактивний матеріал, розподілений на його поверхні.

Радіоактивний матеріал особливого виду означає:

a) або радіоактивний матеріал, що не розсіюється;

b) або закриту капсулу, що містить радіоактивний матеріал.

Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання означає твердий радіоактивний матеріал або твердий радіоактивний матеріал у герметичній капсулі, що має обмежену здатність до розсіювання й не знаходиться в порошкоподібній формі.

Питома активність радіонукліда означає активність на одиницю маси даного нукліда. Питома активність матеріалу означає активність на одиницю маси матеріалу, у якому радіонукліди в основному розподілені рівномірно.

Уран природний, збіднений, збагачений означає наступне:

Природний уран означає уран (який може бути хімічно виділений), що містить природну суміш ізотопів урану (приблизно 99,28% урану-238 і 0,72% урану-235 по масі).

Збіднений уран означає уран, що містить меншу в процентному вираженні кількість урану-235 по масі в порівнянні із природним ураном.

Збагачений уран означає уран, що містить кількість урану-235 у процентному вираженні по масі більше 0,72%.

У всіх випадках присутня дуже невелика в процентному вираженні по масі кількість урану-234.

2.2.7.2 Класифікація

2.2.7.2.1 Загальні положення

2.2.7.2.1.1 Радіоактивний матеріал повинен бути віднесений до одного з номерів ООН, зазначених у таблиці 2.2.7.2.1.1, відповідно до пунктів 2.2.7.2.4 і 2.2.7.2.5, з урахуванням характеристик матеріалів, визначених у пункті 2.2.7.2.3.

Таблиця 2.2.7.2.1.1 Віднесення до номерів ООН

Номера ООН	Належне відвантажувальне найменування й опис^а
Звільнені упаковки (1.7.1.5)
ООН 2908	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА – ПОРОЖНІЙ ПАКУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКТ
ООН 2909	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА – ВИРОБИ, ВИГОТОВЛЕНІ З ПРИРОДНОГО УРАНУ або ЗБІДНЕНОГО УРАНУ або ПРИРОДНОГО ТОРІЮ
ООН 2910	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА – ОБМЕЖЕНА КІЛЬКІСТЬ МАТЕРІАЛУ
ООН 2911	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА – ПРИЛАДИ або ВИРОБИ
ООН 3507	УРАНУ ГЕКСАФТОРИД, РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА, менше 0,1 кг на упаковку, неподільний або подільний-звільнений^{b, с}
Радіоактивний матеріал з низькою питомою активністю (2.2.7.2.3.1)
ООН 2912	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, НИЗЬКА ПИТОМА АКТИВНІСТЬ (LSA-1), неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3321	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, НИЗЬКА ПИТОМА АКТИВНІСТЬ (LSA-II), неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3322	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, НИЗЬКА ПИТОМА АКТИВНІСТЬ (LSA-III), неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3324	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, НИЗЬКА ПИТОМА АКТИВНІСТЬ (LSA-II), ПОДІЛЬНИЙ
ООН 3325	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, НИЗЬКА ПИТОМА АКТИВНІСТЬ (LSA-III), ПОДІЛЬНИЙ
Об’єкти з поверхневим радіоактивним забрудненням (2.2.7.2.3.2)
ООН 2913	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ОБ’ЄКТИ З ПОВЕРХНЕВИМ РАДІОАКТИВНИМ ЗАБРУДНЕННЯМ (SCO-I, SCO-II або SCO-III), неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3326	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ОБ’ЄКТИ З ПОВЕРХНЕВИМ РАДІОАКТИВНИМ ЗАБРУДНЕННЯМ (SCO-I або SCO-II), ПОДІЛЬНИЙ
Упаковка типу А (2.2.7.2.4.4)
ООН 2915	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ А, не особливого виду, неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3327	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ А, ПОДІЛЬНИЙ, не особливого виду, подільний або неподільний
ООН 3332	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ А, ОСОБЛИВОГО ВИДУ, неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3333	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ А, ОСОБЛИВОГО ВИДУ, ПОДІЛЬНИЙ
Упаковка типу В(U) (2.2.7.2.4.6)
ООН 2916	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ В(U), неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3328	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ В(U), ПОДІЛЬНИЙ
Упаковка типу B(M) (2.2.7.2.4.6)
ООН 2917	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ В(М), неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3329	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ В(М), ПОДІЛЬНИЙ

Номера ООН	Належне відвантажувальне найменування й опис ^а
Упаковка типу C (2.2.7.2.4.6)
ООН 3323	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ С, неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3330	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УПАКОВКА ТИПУ С, ПОДІЛЬНИЙ
Спеціальні умови (2.2.7.2.5)
ООН 2919	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЩО ПЕРЕВОЗИТЬСЯ У СПЕЦІАЛЬНИХ УМОВАХ, неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3331	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЩО ПЕРЕВОЗИТЬСЯ У СПЕЦІАЛЬНИХ УМОВАХ, ПОДІЛЬНИЙ
Гексафторид урану (2.2.7.2.4.5)
ООН 2977	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ГЕКСАФТОРИД УРАНУ, ПОДІЛЬНИЙ
ООН 2978	РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ГЕКСАФТОРИД УРАНУ, неподільний або подільний-звільнений ^b
ООН 3507	УРАНУ ГЕКСАФТОРИД, РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА, менше 0,1 кг на упаковку, неподільний або подільний-звільнений ^{b, с}

^aНалежне відвантажувальне найменування зазначене великими літерами у стовпчику «Належне відвантажувальне найменування й опис». У випадку № ООН 2909, 2911, 2913 і 3326, для яких зазначені альтернативні належні відвантажувальні найменування, розділені сполучником «або», використовується тільки прийнятне належне відвантажувальне найменування.

^b Термін «подільний-звільнений» стосується тільки до матеріалу, що підпадає під звільнення за пунктом 2.2.7.2.3.5.

^cУ відношенні № ООН 3507 див. також спеціальне положення 369 у главі 3.3.

2.2.7.2.2 Визначення основних значень для радіонуклідів

2.2.7.2.2.1 У таблиці 2.2.7.2.2.1 наведені наступні основні значення для окремих радіонуклідів:

a) A₁ і A₂ у ТБк;

b) межі концентрації активності для матеріалів, на які поширюються винятки, у Бк/г; і

c) межі активності для вантажів, на які поширюються винятки, у Бк.

Таблиця 2.2.7.2.2.1. Основні значення для окремих радіонуклідів

Радіонуклід (атомний номер)	A₁ (ТБк)	A₂ (ТБк)	Межа концентрації активності для матеріалу, на який поширюються винятки (Бк/г)	Межа активності для вантажу, на який поширюються винятки (Бк)
Актиній (89)
Ac‑225 (a)	8 × 10^‑1	6 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
Ac‑227 (a)	9 × 10^‑1	9 × 10^‑5	1 × 10^-1	1 × 10³
Ac‑228	6 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Срібло (47)
Ag‑105	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Ag‑108m (a)	7 × 10^‑1	7 ×10^‑1	1 ×10¹ (b)	1 × 10⁶ (b)
Ag‑110m (a)	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Ag‑111	2 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Алюміній (13)
Al‑26	1 × 10^‑1	1 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Америцій (95)
Am‑241	1 × 10¹	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10⁴
Am‑242m (a)	1 × 10¹	1 × 10^‑3	1 × 10⁰ (b)	1 × 10⁴ (b)
Am‑243 (a)	5 × 10⁰	1 × 10^‑3	1 × 10⁰ (b)	1 × 10³ (b)
Аргон (18)
Ar‑37	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁶	1 × 10⁸
Ar‑39	4 × 10¹	2 × 10¹	1 × 10⁷	1 × 10⁴
Ar‑41	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁹
Арсен (33)
As‑72	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
As‑73	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
As‑74	1 × 10⁰	9 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
As‑76	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
As‑77	2 × 10¹	7 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Астат (85)
At‑211 (a)	2 × 10¹	5 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁷
Золото (79)
Au‑193	7 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Au‑194	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Au‑195	1 × 10¹	6 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Au‑198	1 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Au‑199	1 × 10¹	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Барій (56)
Ba‑131 (a)	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Ba‑133	3 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Ba‑133m	2 × 10¹	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Ba-135m	2 × 10¹	6 × 10^–1	1 × 10²	1 × 10⁶
Ba‑140 (a)	5 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁵ (b)
Берилій (4)
Be‑7	2 × 10¹	2 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
Be‑10	4 × 10¹	6 × 10^‑1	1 × 10⁴	1 × 10⁶
Вісмут (83)
Bi‑205	7 × 10^‑1	7 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Bi‑206	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Bi‑207	7 × 10^‑1	7 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Bi‑210	1 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Bi‑210m (a)	6 × 10^‑1	2 × 10^‑2	1 × 10¹	1 × 10⁵
Bi‑212 (a)	7 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁵ (b)
Берклій (97)
Bk‑247	8 × 10⁰	8 × 10^‑4	1 × 10⁰	1 × 10⁴
Bk‑249 (a)	4 × 10¹	3 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Бром (35)
Br‑76	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Br‑77	3 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Br‑82	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Вуглець (6)
C‑11	1 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
C‑14	4 × 10¹	3 × 10⁰	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Calcium (20)
Ca‑41	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁵	1 × 10⁷
Ca‑45	4 × 10¹	1 × 10⁰	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Ca‑47 (a)	3 × 10⁰	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Кадмій (48)
Cd‑109	3 × 10¹	2 × 10⁰	1 × 10⁴	1 × 10⁶
Cd‑113m	4 × 10¹	5 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Cd‑115 (a)	3 × 10⁰	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Cd‑115m	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Церій (58)
Ce‑139	7 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Ce‑141	2 × 10¹	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁷
Ce‑143	9 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Ce‑144 (a)	2 × 10^‑1	2 × 10^‑1	1 × 10² (b)	1 × 10⁵ (b)
Каліфорній (98)
Cf‑248	4 × 10¹	6 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
Cf‑249	3 × 10⁰	8 × 10^‑4	1 × 10⁰	1 × 10³
Cf‑250	2 × 10¹	2 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
Cf‑251	7 × 10⁰	7 × 10^‑4	1 × 10⁰	1 × 10³
Cf‑252	1 × 10^‑1	3 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
Cf‑253 (a)	4 × 10¹	4 × 10^‑2	1 × 10²	1 × 10⁵
Cf‑254	1 × 10^‑3	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10³
Хлор (17)
Cl‑36	1 × 10¹	6 × 10^‑1	1 × 10⁴	1 × 10⁶
Cl‑38	2 × 10^‑1	2 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Кюрій (96)
Cm‑240	4 × 10¹	2 × 10^‑2	1 × 10²	1 × 10⁵
Cm‑241	2 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Cm‑242	4 × 10¹	1 × 10^‑2	1 × 10²	1 × 10⁵
Cm‑243	9 × 10⁰	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10⁴
Cm‑244	2 × 10¹	2 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
Cm‑245	9 × 10⁰	9 × 10^‑4	1 × 10⁰	1 × 10³
Cm‑246	9 × 10⁰	9 × 10^‑4	1 × 10⁰	1 × 10³
Cm‑247 (a)	3 × 10⁰	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10⁴
Cm‑248	2 × 10^‑2	3 × 10^‑4	1 × 10⁰	1 × 10³
Кобальт (27)
Co‑55	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Co‑56	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Co‑57	1 × 10¹	1 × 10¹	1 × 10²	1 × 10⁶
Co‑58	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Co‑58m	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Co‑60	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Хром (24)
Cr‑51	3 × 10¹	3 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
Цезій (55)
Cs‑129	4 × 10⁰	4 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁵
Cs‑131	3 × 10¹	3 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁶
Cs‑132	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁵
Cs‑134	7 × 10^‑1	7 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁴
Cs‑134m	4 × 10¹	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁵
Cs‑135	4 × 10¹	1 × 10⁰	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Cs‑136	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Cs‑137 (a)	2 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁴ (b)
Мідь (29)
Cu‑64	6 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Cu‑67	1 × 10¹	7 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Диспрозій (66)
Dy‑159	2 × 10¹	2 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
Dy‑165	9 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Dy‑166 (a)	9 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Ербій (68)
Er‑169	4 × 10¹	1 × 10⁰	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Er‑171	8 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Європій (63)
Eu‑147	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Eu‑148	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Eu‑149	2 × 10¹	2 × 10¹	1 × 10²	1 × 10⁷
Eu‑150(короткоіснуючий)	2 × 10⁰	7 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Eu‑150(довгоіснуючий)	7 × 10^-1	7 × 10^-1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Eu‑152	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Eu‑152m	8 × 10^‑1	8 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Eu‑154	9 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Eu‑155	2 × 10¹	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Eu‑156	7 × 10^‑1	7 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Фтор (9)
F‑18	1 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Залізо (26)
Fe‑52 (a)	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Fe‑55	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁶
Fe‑59	9 × 10^‑1	9 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Fe‑60 (a)	4 × 10¹	2 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Галій (31)
Ga‑67	7 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Ga‑68	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Ga‑72	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Гадоліній (64)
Gd‑146 (a)	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Gd‑148	2 × 10¹	2 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
Gd‑153	1 × 10¹	9 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Gd‑159	3 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Германій (32)
Ge‑68 (a)	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Ge-69	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Ge‑71	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁸
Ge‑77	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Гафній (72)
Hf‑172 (a)	6 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Hf‑175	3 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Hf‑181	2 × 10⁰	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Hf‑182	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10²	1 × 10⁶
Ртуть (80)
Hg‑194 (a)	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Hg‑195m (a)	3 × 10⁰	7 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Hg‑197	2 × 10¹	1 × 10¹	1 × 10²	1 × 10⁷
Hg‑197m	1 × 10¹	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Hg‑203	5 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁵
Гольмій (67)
Ho‑166	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁵
Ho‑166m	6 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Йод (53)
I‑123	6 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
I‑124	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
I‑125	2 × 10¹	3 × 10⁰	1 × 10³	1 × 10⁶
I‑126	2 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
I‑129	Не обмежено	Не обмежено	1 ×10²	1 × 10⁵
I‑131	3 × 10⁰	7 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
I‑132	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
I‑133	7 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
I‑134	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
I‑135 (a)	6 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Індій (49)
In‑111	3 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
In‑113m	4 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
In‑114m (a)	1 × 10¹	5 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
In‑115m	7 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Іридій (77)
Ir‑189 (a)	1 × 10¹	1 × 10¹	1 × 10²	1 × 10⁷
Ir‑190	7 × 10^‑1	7 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Ir‑192	1 × 10⁰(c)	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁴
Ir-193m	4 × 10¹	4 × 10⁰	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Ir‑194	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Калій (19)
K‑40	9 × 10^‑1	9 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
K‑42	2 × 10^‑1	2 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
K‑43	7 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Криптон (36)
Kr-79	4 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10³	1 × 10⁵
Kr‑81	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Kr‑85	1 × 10¹	1 × 10¹	1 × 10⁵	1 × 10⁴
Kr‑85m	8 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10³	1 × 10¹⁰
Kr‑87	2 × 10^‑1	2 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁹
Лантан (57)
La‑137	3 × 10¹	6 × 10⁰	1 × 10³	1 × 10⁷
La‑140	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Лютецій (71)
Lu‑172	6 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Lu‑173	8 × 10⁰	8 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Lu‑174	9 × 10⁰	9 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Lu‑174m	2 × 10¹	1 × 10¹	1 × 10²	1 × 10⁷
Lu‑177	3 × 10¹	7 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁷
Магній (12)
Mg‑28 (a)	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Марганець (25)
Mn‑52	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Mn‑53	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁴	1 × 10⁹
Mn‑54	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Mn‑56	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Молібден (42)
Mo‑93	4 × 10¹	2 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁸
Mo‑99 (a)	1 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Азот (7)
N-13	9 × 10^-1	6 × 10^-1	1 × 10²	1 × 10⁹
Натрій (11)
Na‑22	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Na‑24	2 × 10^‑1	2 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Ніобій (41)
Nb‑93m	4 × 10¹	3 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Nb‑94	7 × 10^‑1	7 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Nb‑95	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Nb‑97	9 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Неодим (60)
Nd‑147	6 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Nd‑149	6 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Нікель (28)
Ni-57	6 × 10^–1	6 × 10^–1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Ni‑59	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁴	1 × 10⁸
Ni‑63	4 × 10¹	3 × 10¹	1 × 10⁵	1 × 10⁸
Ni‑65	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Нептуній (93)
Np‑235	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
Np‑236 (короткоіснуючий)	2 × 10¹	2 × 10⁰	1 × 10³	1 × 10⁷
Np‑236 (довгоіснуючий)	9 × 10⁰	2 × 10^‑2	1 × 10²	1 × 10⁵
Np‑237	2 × 10¹	2 × 10^-3	1 × 10⁰ (b)	1 × 10³ (b)
Np‑239	7 × 10⁰	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁷
Осмій (76)
Os‑185	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Os‑191	1 × 10¹	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Os‑191m	4 × 10¹	3 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
Os‑193	2 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Os‑194 (a)	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Фосфор (15)
P‑32	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁵
P‑33	4 × 10¹	1 × 10⁰	1 × 10⁵	1 × 10⁸
Протактиній (91)
Pa‑230 (a)	2 × 10⁰	7 × 10^‑2	1 × 10¹	1 × 10⁶
Pa‑231	4 × 10⁰	4 × 10^‑4	1 × 10⁰	1 × 10³
Pa‑233	5 × 10⁰	7 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁷
Свинець (82)
Pb‑201	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Pb‑202	4 × 10¹	2 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁶
Pb‑203	4 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Pb‑205	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Pb‑210 (a)	1 × 10⁰	5 × 10^‑2	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁴ (b)
Pb‑212 (a)	7 × 10^‑1	2 × 10^‑1	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁵ (b)
Паладій (46)
Pd‑103 (a)	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁸
Pd‑107	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁵	1 × 10⁸
Pd‑109	2 × 10⁰	5 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Прометій (61)
Pm‑143	3 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Pm‑144	7 × 10^‑1	7 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Pm‑145	3 × 10¹	1 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
Pm‑147	4 × 10¹	2 × 10⁰	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Pm‑148m (a)	8 × 10^‑1	7 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Pm‑149	2 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Pm‑151	2 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Полоній (84)
Po‑210	4 × 10¹	2 × 10^‑2	1 × 10¹	1 × 10⁴
Празеодим (59)
Pr‑142	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Pr‑143	3 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10⁴	1 × 10⁶
Платина (78)
Pt‑188 (a)	1 × 10⁰	8 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Pt‑191	4 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Pt‑193	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Pt‑193m	4 × 10¹	5 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁷
Pt‑195m	1 × 10¹	5 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Pt‑197	2 × 10¹	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Pt‑197m	1 × 10¹	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Плутоній (94)
Pu‑236	3 × 10¹	3 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
Pu‑237	2 × 10¹	2 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
Pu‑238	1 × 10¹	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10⁴
Pu‑239	1 × 10¹	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10⁴
Pu‑240	1 × 10¹	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10³
Pu‑241 (a)	4 × 10¹	6 × 10^‑2	1 × 10²	1 × 10⁵
Pu‑242	1 × 10¹	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10⁴
Pu‑244 (a)	4 × 10^‑1	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10⁴
Рaдій (88)
Ra‑223 (a)	4 × 10^‑1	7 × 10^‑3	1 × 10² (b)	1 × 10⁵ (b)
Ra‑224 (a)	4 × 10^‑1	2 × 10^‑2	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁵ (b)
Ra‑225 (a)	2 × 10^‑1	4 × 10^‑3	1 × 10²	1 × 10⁵
Ra‑226 (a)	2 × 10^‑1	3 × 10^‑3	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁴ (b)
Ra‑228 (a)	6 × 10^‑1	2 × 10^‑2	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁵ (b)
Рубідій (37)
Rb‑81	2 × 10⁰	8 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Rb‑83 (a)	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Rb‑84	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Rb‑86	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Rb‑87	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Rb (природний)	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Реній (75)
Re‑184	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Re‑184m	3 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Re‑186	2 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Re‑187	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁶	1 × 10⁹
Re‑188	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Re‑189 (a)	3 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Re (природний)	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁶	1 × 10⁹
Родій (45)
Rh‑99	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Rh‑101	4 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Rh‑102	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Rh‑102m	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Rh‑103m	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁸
Rh‑105	1 × 10¹	8 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁷
Радон (86)
Rn‑222 (a)	3 × 10^‑1	4 × 10^-3	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁸ (b)
Рутеній (44)
Ru‑97	5 × 10⁰	5 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Ru‑103 (a)	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Ru‑105	1 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Ru‑106 (a)	2 × 10^‑1	2 × 10^‑1	1 × 10² (b)	1 × 10⁵ (b)
Сера (16)
S‑35	4 × 10¹	3 × 10⁰	1 × 10⁵	1 × 10⁸
Сурма (51)
Sb‑122	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁴
Sb‑124	6 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Sb‑125	2 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Sb‑126	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Скандій (21)
Sc‑44	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Sc‑46	5 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Sc‑47	1 × 10¹	7 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Sc‑48	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Селен (34)
Se‑75	3 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Se‑79	4 × 10¹	2 × 10⁰	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Кремній (14)
Si‑31	6 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Si‑32	4 × 10¹	5 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Самарій (62)
Sm‑145	1 × 10¹	1 × 10¹	1 × 10²	1 × 10⁷
Sm‑147	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10¹	1 × 10⁴
Sm‑151	4 × 10¹	1 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁸
Sm‑153	9 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Олово (50)
Sn‑113 (a)	4 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10³	1 × 10⁷
Sn‑117m	7 × 10⁰	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Sn‑119m	4 × 10¹	3 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
Sn‑121m (a)	4 × 10¹	9 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁷
Sn‑123	8 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Sn‑125	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Sn‑126 (a)	6 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Стронцій (38)
Sr‑82 (a)	2 × 10^‑1	2 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Sr-83	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Sr‑85	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Sr‑85m	5 × 10⁰	5 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Sr‑87m	3 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Sr‑89	6 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Sr‑90 (a)	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10² (b)	1 × 10⁴ (b)
Sr‑91 (a)	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Sr‑92 (a)	1 × 10⁰	3 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Тритій (1)
T(H‑3)	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁶	1 × 10⁹
Тантал (73)
Ta‑178(довгоіснуючий)	1 × 10⁰	8 × 10^-1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Ta‑179	3 × 10¹	3 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
Ta‑182	9 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁴
Тербій (65)
Tb-149	8 × 10^–1	8 × 10^–1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Tb‑157	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Tb‑158	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Tb‑160	1 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Tb-161	3 × 10¹	7 × 10^–1	1 × 10³	1 × 10⁶
Технецій (43)
Tc‑95m (a)	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Tc‑96	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Tc‑96m (a)	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁷
Tc‑97	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10³	1 × 10⁸
Tc‑97m	4 × 10¹	1 × 10⁰	1 × 10³	1 × 10⁷
Tc‑98	8 × 10^‑1	7 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Tc‑99	4 × 10¹	9 × 10^‑1	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Tc‑99m	1 × 10¹	4 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Телур (52)
Te‑121	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Te‑121m	5 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Te‑123m	8 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Te‑125m	2 × 10¹	9 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁷
Te‑127	2 × 10¹	7 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Te‑127m (a)	2 × 10¹	5 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁷
Te‑129	7 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Te‑129m (a)	8 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Te‑131m (a)	7 × 10^‑1	5 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Te‑132 (a)	5 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁷
Торій (90)
Th‑227	1 × 10¹	5 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
Th‑228 (a)	5 × 10^‑1	1 × 10^‑3	1 × 10⁰ (b)	1 × 10⁴ (b)
Th‑229	5 × 10⁰	5 × 10^‑4	1 × 10⁰ (b)	1 × 10³ (b)
Th‑230	1 × 10¹	1 × 10^‑3	1 × 10⁰	1 × 10⁴
Th‑231	4 × 10¹	2 × 10^‑2	1 × 10³	1 × 10⁷
Th‑232	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10¹	1 × 10⁴
Th‑234 (a)	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10³ (b)	1 × 10⁵ (b)
Th (природний)	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁰ (b)	1 × 10³ (b)
Титан (22)
Ti‑44 (a)	5 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
Талій (81)
Tl‑200	9 × 10^‑1	9 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Tl‑201	1 × 10¹	4 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Tl‑202	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Tl‑204	1 × 10¹	7 × 10^‑1	1 × 10⁴	1 × 10⁴
Тулій (69)
Tm‑167	7 × 10⁰	8 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Tm‑170	3 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Tm‑171	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁸
Уран (92)
U-230 (швидке легеневе поглинання) (a)(d)	4 × 10¹	1 × 10^‑1	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁵ (b)
U-230 (середнє легеневе поглинання) (a)(e)	4 × 10¹	4 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
U‑230 (повільне легеневе поглинання) (a)(f)	3 × 10¹	3 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
U-232 (швидке легеневе поглинання) (d)	4 × 10¹	1 × 10^‑2	1 × 10⁰ (b)	1 × 10³ (b)
U-232 (середнє легеневе поглинання) (e)	4 × 10¹	7 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
U‑232 (повільне легеневе поглинання) (f)	1 × 10¹	1 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
U-233 (швидке легеневе поглинання) (d)	4 × 10¹	9 × 10^‑2	1 × 10¹	1 × 10⁴
U-233 (середнє легеневе поглинання) (e)	4 × 10¹	2 × 10^‑2	1 × 10²	1 × 10⁵
U‑233 (повільне легеневе поглинання) (f)	4 × 10¹	6 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁵
U-234 (швидке легеневе поглинання) (d)	4 × 10¹	9 × 10^‑2	1 × 10¹	1 × 10⁴
U-234 (середнє легеневе поглинання) (e)	4 × 10¹	2 × 10^‑2	1 × 10²	1 × 10⁵
U‑234 (повільне легеневе поглинання) (f)	4 × 10¹	6 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁵
U‑235 (всі типи легеневого поглинання) (a)(d)(e)(f)	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁴ (b)
U-236 (швидке легеневе поглинання) (d)	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10¹	1 × 10⁴
U-236 (середнє легеневе поглинання) (e)	4 × 10¹	2 × 10^‑2	1 × 10²	1 × 10⁵
U‑236 (повільне легеневе поглинання) (f)	4 × 10¹	6 × 10^‑3	1 × 10¹	1 × 10⁴
U‑238 (всі типи легеневого поглинання) (d)(e)(f)	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁴ (b)
U (природний)	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁰ (b)	1 × 10³ (b)
U (збагачений до 20% або менше) (g)	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁰	1 × 10³
U (збіднений)	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10⁰	1 × 10³
Ванадій (23)
V‑48	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁵
V‑49	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁷
Вольфрам (74)
W‑178 (a)	9 × 10⁰	5 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
W‑181	3 × 10¹	3 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁷
W‑185	4 × 10¹	8 × 10^‑1	1 × 10⁴	1 × 10⁷
W‑187	2 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
W‑188 (a)	4 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Ксенон (54)
Xe‑122 (a)	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁹
Xe‑123	2 × 10⁰	7 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁹
Xe‑127	4 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10³	1 × 10⁵
Xe‑131m	4 × 10¹	4 × 10¹	1 × 10⁴	1 × 10⁴
Xe‑133	2 × 10¹	1 × 10¹	1 × 10³	1 × 10⁴
Xe‑135	3 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10³	1 × 10¹⁰
Ітрій (39)
Y‑87 (a)	1 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Y‑88	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Y‑90	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁵
Y‑91	6 × 10^‑1	6 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁶
Y‑91m	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Y‑92	2 × 10^‑1	2 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Y‑93	3 × 10^‑1	3 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁵
Ітербій (70)
Yb‑169	4 × 10⁰	1 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁷
Yb‑175	3 × 10¹	9 × 10^‑1	1 × 10³	1 × 10⁷
Цинк (30)
Zn‑65	2 × 10⁰	2 × 10⁰	1 × 10¹	1 × 10⁶
Zn‑69	3 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10⁴	1 × 10⁶
Zn‑69m (a)	3 × 10⁰	6 × 10^‑1	1 × 10²	1 × 10⁶
Цирконій (40)
Zr‑88	3 × 10⁰	3 × 10⁰	1 × 10²	1 × 10⁶
Zr‑93	Не обмежено	Не обмежено	1 × 10³ (b)	1 × 10⁷ (b)
Zr‑95 (a)	2 × 10⁰	8 × 10^‑1	1 × 10¹	1 × 10⁶
Zr‑97 (a)	4 × 10^‑1	4 × 10^‑1	1 × 10¹ (b)	1 × 10⁵ (b)

a) Значення A₁ та/або A₂ для цих материнських радіонуклідів включають внесок від різних радіонуклідів, з яких складається ланцюжок радіоактивного розпаду, з періодом напіврозпаду менше десяти діб, перелічених нижче:

Mg-28	Al-28
Ar-42	K-42
Ca-47	Sc-47
Ti-44	Sc-44
Fe-52	Mn-52m
Fe-60	Co-60m
Zn-69m	Zn-69
Ge-68	Ga-68
Rb-83	Kr-83m
Sr-82	Rb-82
Sr-90	Y-90
Sr-91	Y-91m
Sr-92	Y-92
Y-87	Sr-87m
Zr-95	Nb-95m
Zr-97	Nb-97m, Nb-97
Mo-99	Tc-99m
Tc-95m	Tc-95
Tc-96m	Tc-96
Ru-103	Rh-103m
Ru-106	Rh-106
Pd-103	Rh-103m
Ag-108m	Ag-108
Ag-110m	Ag-110
Cd-115	In-115m
In-114m	In-114
Sn-113	In-113m
Sn-121m	Sn-121
Sn-126	Sb-126m
Te-118	Sb-118
Te-127m	Te-127
Te-129m	Te-129
Te-131m	Te-131
Te-132	I-132
I-135	Xe-135m
Xe-122	I-122
Cs-137	Ba-137m
Ba-131	Cs-131
Ba-140	La-140
Ce-144	Pr-144m, Pr-144
Pm-148m	Pm-148
Gd-146	Eu-146
Dy-166	Ho-166
Hf-172	Lu-172
W-178	Ta-178
W-188	Re-188
Re-189	Os-189m
Os-194	Ir-194
Ir-189	Os-189m
Pt-188	Ir-188
Hg-194	Au-194
Hg-195m	Hg-195
Pb-210	Bi-210
Pb-212	Bi-212, Tl-208, Po-212
Bi-210m	Tl-206
Bi-212	Tl-208, Po-212
At-211	Po-211
Rn-222	Po-218, Pb-214, At-218, Bi-214, Po-214
Ra-223	Rn-219, Po-215, Pb-211, Bi-211, Po-211, Tl-207
Ra-224	Rn-220, Po-216, Pb-212, Bi-212, Tl-208, Po-212
Ra-225	Ac-225, Fr-221, At-217, Bi-213, Tl-209, Po-213, Pb-209
Ra-226	Rn-222, Po-218, Pb-214, At-218, Bi-214, Po-214
Ra-228	Ac-228
Ac-225	Fr-221, At-217, Bi-213, Tl-209, Po-213, Pb-209
Ac-227	Fr-223
Th-228	Ra-224, Rn-220, Po-216, Pb-212, Bi-212, Tl-208, Po-212
Th-234	Pa-234m, Pa-234
Pa-230	Ac-226, Th-226, Fr-222, Ra-222, Rn-218, Po-214
U-230	Th-226, Ra-222, Rn-218, Po-214
U-235	Th-231
Pu-241	U-237
Pu-244	U-240, Np-240m
Am-242m	Am-242, Np-238
Am-243	Np-239
Cm-247	Pu-243
Bk-249	Am-245
Cf-253	Cm-249

b) Нижче перелічені материнські нукліди і їх вторинні частки, включені у вікову рівновагу (ураховується активність тільки материнського нукліда):

Sr-90 Y-90

Zr-93 Nb-93m

Zr-97 Nb-97

Ru-106 Rh-106

Ag-108m Ag-108

Cs-137 Ba-137m

Ce-144 Pr-144

Ba-140 La-140

Bi-212 Tl-208 (0,36), Po-212 (0,64)

Pb-210 Bi-210, Po-210

Pb-212 Bi-212, Tl-208 (0,36), Po-212 (0,64)

Rn-222 Po-218, Pb-214, Bi-214, Po-214

Ra-223 Rn-219, P-215, Pb-211, Bi-211, Tl-207

Ra-224 Rn-220, Po-216, Pb-212, Bi-212, Tl-208 (0,36), Po-212 (0,64)

Ra-226 Rn-222, Po-218, Pb-214, Bi-214, Po-214, Pb-210, Bi-210, Po-210

Ra-228 Ac-228

Th-228 Ra-224, Rn-220, Po-216, Pb-212, Bi-212, Tl-208 (0,36), Po-212 (0,64)

Th-229 Ra-225, Ac-225, Fr-221, At-217, Bi-213, Po-213, Pb-209

Th-nat.⁵ Ra-228, Ac-228, Th-228, Ra-224, Rn-220, Po-216, Pb-212,

Bi-212, l208 (0,36), Po-212 (0,64)

Th-234 Pa-234m

U-230 Th-226, Ra-222, Rn-218, Po-214

U-232 Th-228, Ra-224, Rn-220, Po-216, Pb-212, Bi-212, Tl-208 (0,36), Po-212 (0,64)

U-235 Th-231

U-238 Th-234, Pa-234m

U-nat.⁵ Th-234, Pa-234m, U-234, Th-230, Ra-226, Rn-222, Po-218, Pb-214, Bi-214, Po-214, Pb-210, Bi-210, Po-210

Np-237 Pa-233

Am-242m Am-242

Am-243 Np-239

c) Кількість може бути визначена шляхом вимірювання швидкості розпаду або потужності дози на заданій відстані від джерела.

d) Ці значення застосовуються тільки до сполук урану, що приймають хімічну форму UF₆, UO₂F₂ і UO₂(NO₃)₂, як у нормальних, так і в аварійних умовах перевезення.

e) Ці значення застосовуються тільки до сполук урану, що приймають хімічну форму UO₃, UF₄, UСl₄, і до шестивалентних сполук як у нормальних, так і в аварійних умовах перевезення.

f) Ці значення застосовуються до всіх сполук урану, крім тих, які зазначені в пунктах d) і e), вище.

g) Ці значення застосовуються тільки до неопроміненого урану.

2.2.7.2.2.2 Для окремих радіонуклідів:

a) не перелічених у таблиці 2.2.7.2.2.1, визначення основних значень для радіонуклідів, про які йдеться в пункті 2.2.7.2.2.1, вимагає багатобічного затвердження. Відносно цих радіонуклідів межі концентрації активності для матеріалу, на якій поширюються винятки, і межі активності для вантажів, на які поширюються винятки, повинні розраховуватися відповідно до принципів, установлених в публікації «Радіаційний захист і безпека джерел випромінювання: міжнародні основні норми безпеки», Серія норм безпеки МАГАТЕ, № GSR Part 3, МАГАТЕ, Відень (2014 рік). Дозволяється використовувати значення А₂, розраховане з використанням дозового коефіцієнта для відповідного типу легеневого поглинання, згідно з рекомендаціями Міжнародної комісії з радіологічного захисту, за умови, що до уваги беруться хімічні форми кожного радіонукліда як у нормальних, так і в аварійних умовах перевезення. У якості альтернативи значення для радіонуклідів, наведені в таблиці 2.2.7.2.2.2, можуть використовуватися без затвердження компетентним органом;

b) у приладах або виробах, у яких радіоактивний матеріал міститься або є складовою частиною приладу або іншого промислового виробу і які відповідають вимогам пункту 2.2.7.2.4.1.3 с), припустимі основні значення для радіонуклідів, альтернативні тим, які зазначені в таблиці 2.2.7.2.2.1 відносно межі активності для вантажу, на якій поширюються винятки, і вимагають багатобічного затвердження. Такі альтернативні межі активності для вантажу, на якій поширюються винятки, повинні розраховуватися відповідно до принципів, установлених в публікації № GSR Part 3.

Таблиця 2.2.7.2.2.2. Основні значення для невідомих радіонуклідів або сумішей

Радіоактивний вміст	А₁	А₂	Межа концентрації активності для матеріалу, на якій поширюються винятки	Межа активності для вантажу, на якій поширюються винятки
Радіоактивний вміст	(ТБк)	(ТБк)	(Бк/г)	(Бк)
Відомо, що присутні тільки бета- або гамма-випромінюючі нукліди	0,1	0,02	1 х 10¹	1 х 10⁴
Відомо, що присутні альфа- випромінюючі нукліди, але не випромінювачі нейтронів	0,2	9 х 10^-5	1 х 10^-1	1 х 10³
Відомо, що присутні нукліди, випромінюючі нейтрони, або немає відповідних даних	0,001	9 х 10^-5	1 х 10^-1	1 х 10³

2.2.7.2.2.3 При розрахунках величин A₁ і A₂ для радіонукліда, не зазначеного в таблиці 2.2.7.2.2.1, один ланцюжок радіоактивного розпаду, у якому радіонукліди присутні в природних пропорціях і в якому відсутній дочірній нуклід з періодом напіврозпаду, що перевищує або 10 діб, або період напіврозпаду материнського нукліда, повинен розглядатися як один радіонуклід; взята до уваги активність і застосовуване значення A₁ або A₂повинні відповідати активності й значенню материнського нукліда даного ланцюжка. У випадку ланцюжків радіоактивного розпаду, у яких який-небудь дочірній нуклід має період напіврозпаду, що перевищує 10 діб, або період напіврозпаду материнського нукліда, материнський нуклід і такі дочірні нукліди повинні розглядатися як суміші різних нуклідів.

2.2.7.2.2.4 У випадку сумішей радіонуклідів основні значення, про які йдеться в пункті 2.2.7.2.2.1, можуть визначатися в такій спосіб:

де:

f(i) – частка активності або концентрація активності i-го радіонукліда суміші;

X(i) – відповідне значення A₁ або A₂ або, відповідно, межа концентрації активності для матеріалу, на який поширюються винятки, або межа активності для вантажу, на який поширюються винятки, стосовно до значення i-го радіонукліда; і

X_m – похідне значення A₁ або A₂ або межа концентрації активності для матеріалу, на який поширюються винятки, або межа активності для вантажу, на який поширюється виняток, стосовно до суміші.

2.2.7.2.2.5 Коли кожний радіонуклід відомій, але не відомі індивідуальні активності деяких радіонуклідів, ці радіонукліди можна поєднувати в групи, і у формулах, наведених у пунктах 2.2.7.2.2.4 і 2.2.7.2.4.4, можуть використовуватися, відповідно, найменші значення для радіонуклідів у кожній групі. Групи можуть складатися на основі повної альфа-активності й повної бета/гамма-активності, якщо вони відомі, з використанням найменших значень, відповідно, для альфа-випромінювачів або бета/гамма-випромінювачів.

2.2.7.2.2.6 У випадку окремих радіонуклідів або сумішей радіонуклідів щодо яких відсутні відповідні дані, використовуються значення, наведені в таблиці 2.2.7.2.2.2.

2.2.7.2.3 Визначення інших характеристик матеріалів

2.2.7.2.3.1 Матеріал з низькою питомою активністю (LSA)

2.2.7.2.3.1.1 (Зарезервовано)

2.2.7.2.3.1.2 Матеріали LSA входять в одну з трьох груп:

a) LSA-I

i) уранові й торієві руди й концентрати таких руд, а також інші руди, які містять радіонукліди природного походження;

ii) природний уран, збіднений уран, природний торій або їх склади або суміші, які не опромінені й знаходяться у твердому або рідкому стані;

iii) радіоактивні матеріали, для яких величина A₂ не обмежується подільним матеріалом, може бути включений, тільки якщо він підпадає під звільнення по пункту 2.2.7.2.3.5;

iv) інші радіоактивні матеріали, у яких активність розподілена по всьому об’єму й установлена середня питома активність не перевищує більше ніж в 30 разів значення концентрації активності, зазначені в пунктах 2.2.7.2.2.1-2.2.7.2.2.6. Подільний матеріал може бути включений, тільки якщо він підпадає під звільнення по пункту 2.2.7.2.3.5;

b) LSA-II

i) вода з концентрацією тритію до 0,8 ТБк/л;

ii) інші матеріали, у яких активність розподілена по всьому об’єму, а встановлена середня питома активність не перевищує 10⁻⁴ A₂/г для твердих і газоподібних речовин і 10⁻⁵ A₂/г для рідин;

c) LSA-III – тверді матеріали (наприклад, зв’язані відходи, активовані речовини), крім порошків, у яких:

i) радіоактивний матеріал розподіленій по всьому об’єму твердого матеріалу або групи твердих об’єктів або в основному рівномірно розподілений у твердому суцільному зв’язувальному матеріалі (наприклад, бетоні, бітумі й кераміці);

ii) установлена середня питома активність твердого матеріалу без урахування будь-якого захисного матеріалу не перевищує 2 × 10^–3 A₂/г.

2.2.7.2.3.1.3–2.2.7.2.3.1.5 (Виключено)

2.2.7.2.3.2 Об’єкт із поверхневим радіоактивним забрудненням (SCO)

SCO відноситься до однієї з трьох груп:

a) SCO-I: твердій об’єкт, на якому:

i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 см² (або по всій поверхні, якщо її площа менше 300 см²), не перевищує 4 Бк/см² для бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності або 0,4 Бк/ см² для всіх інших альфа-випромінювачів; і

(ii) фіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 см² (або по всій поверхні, якщо її площа менше 300 см²), не перевищує 4 × 104 Бк/см²для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 4 × 103 Бк/см² для всіх інших альфа-випромінювачів; і

(iii) нефіксоване радіоактивне забруднення плюс фіксоване радіоактивне забруднення на недоступній поверхні, усереднене по площі 300 см² (або по всій поверхні, якщо її площа менше 300 см²), не перевищує 4 × 104 Бк/см²для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 4 × 103 Бк/ см²для всіх інших альфа-випромінювачів;

b) SCO-II: твердій об’єкт, на якому: фіксоване або нефіксоване радіоактивне забруднення поверхні перевищує відповідні межі, зазначені для SCO-I у підпункті а), вище, і на якому:

(i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 см² (або по всій поверхні, якщо її площа менше 300 см²), не перевищує 400 Бк/см²для бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності або 40 Бк/см²для всіх інших альфа-випромінювачів; і

(ii) фіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене по площі 300 см² (або по всій поверхні, якщо її площа менше 300 см²), не перевищує 8 × 105 Бк/см²для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 8 × 104 Бк/см²для всіх інших альфа-випромінювачів;

(iii) нефіксоване радіоактивне забруднення плюс фіксоване радіоактивне забруднення на недоступній поверхні, усереднене по площі 300 см² (або по всій поверхні, якщо її площа менше 300 см²), не перевищує 8 × 105 Бк/ см²для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності або 8 × 104 Бк/см²для всіх інших альфа-випромінювачів.

c) SCO-III: великий твердий об'єкт, який через свій розмір не може бути транспортований в упаковці такого типу, який описано в ДОПНВ, і для якого:

i) усі отвори закрито для запобігання викиду радіоактивного матеріалу в умовах, вказаних у пункті 4.1.9.2.4 e);

ii) внутрішня частина об'єкта підтримується настільки сухою, наскільки практично можливо;

iii) нефіксоване забруднення на зовнішній поверхні не перевищує меж, установлених у пункті 4.1.9.1.2; і

iv) нефіксоване забруднення плюс фіксоване забруднення на недоступній поверхні, усереднене по площі 300 см², не перевищує 8 х 105 Бк/см² для бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності або 8 х 104 Бк/см² для всіх інших альфа-випромінювачів.

2.2.7.2.3.3 Радіоактивний матеріал особливого виду

2.2.7.2.3.3.1 Радіоактивний матеріал особливого виду повинен мати як мінімум один розмір не менше 5 мм. Якщо складовою частиною радіоактивного матеріалу особливого виду є герметична капсула, ця капсула повинна бути виготовлена таким чином, щоб її можна було відкрити тільки шляхом руйнування. Конструкція радіоактивного матеріалу особливого виду вимагає однобічного затвердження.

2.2.7.2.3.3.2 Радіоактивний матеріал особливого виду повинен мати такі властивості або повинен бути таким, щоб при випробуваннях, зазначених у пунктах 2.2.7.2.3.3.4–2.2.7.2.3.3.8, були виконані наступні вимоги:

a) він не повинен ламатися або руйнуватися при випробуваннях на зіткнення, удар і вигин, зазначених, відповідно, у пунктах 2.2.7.2.3.3.5 a), b), c) і 2.2.7.2.3.3.6 a);

b) він не повинен плавитися або розсіюватися при відповідних теплових випробуваннях, зазначених, відповідно, у пунктах 2.2.7.2.3.3.5 d) або 2.2.7.2.3.3.6 b); і

c) активність води при випробуваннях на вилуговування згідно з пунктами 2.2.7.2.3.3.7 і 2.2.7.2.3.3.8 не повинна перевищувати 2 кБк; або ж для закритих джерел ступінь витоку після відповідних випробувань методом оцінки об’ємного витоку, зазначених в ISO 9978:1992 «Радіаційний захист – Закриті джерела – Методи випробування на витік», не повинна перевищувати відповідного припустимого порога, прийнятного для компетентного органу.

2.2.7.2.3.3.3 Підтвердження відповідності робочих характеристик вимогам, викладеним у пункті 2.2.7.2.3.3.2, повинне здійснюватися відповідно до пунктів 6.4.12.1 і 6.4.12.2.

2.2.7.2.3.3.4 Зразки, що становлять собою або що імітують радіоактивний матеріал особливого виду, повинні пройти випробування на зіткнення, випробування на удар, випробування на вигини, теплове випробування, вказане в пункті 2.2.7.2.3.3.5, або альтернативні випробування, зазначені у пункті 2.2.7.2.3.3.6. Для кожного із цих випробувань може використовуватися окремій зразок. Після кожного випробування повинна проводитися оцінка зразку методом вилуговування або визначення об’єму витоку, який повинен бути не менш чутливим, ніж метод, зазначеній у пункті 2.2.7.2.3.3.7 для твердого матеріалу, що не розсіюється, або в пункті 2.2.7.2.3.3.8 для матеріалу в капсулі.

2.2.7.2.3.3.5 Відповідні методи випробувань:

a) випробування на зіткнення: зразок скидається на мішень з висоти 9 м. Мішень повинна відповідати вимогам пункту 6.4.14;

b) випробування на удар: зразок поміщується на свинцеву пластину, що лежить на гладкій твердій поверхні, і по ньому здійснюється удар пласкою стороною болванки з м’якої сталі із силою, що дорівнює удару вантажу масою 1,4 кг при вільному падінні з висоти 1 м. Нижня частина болванки повинна мати діаметр 25 мм із краями, що мають радіус закруглення (3,0 ± 0,3) мм. Пластина зі свинцю твердістю 3,5–4,5 по шкалі Вікерса й товщиною не більше 25 мм повинна мати трохи більшу поверхню, ніж площа опори зразка. Для кожного випробування на удар повинна використовуватися нова поверхня свинцю. Удар болванкою по зразку повинен здійснюватися таким чином, щоб нанести максимальне пошкодження;

c) випробування на вигин: це випробування повинне застосовуватися тільки до видовжених і тонких джерел, що мають довжину не менше 10 см і відношення довжини до мінімальної ширини не менше 10 см. Зразок повинен жорстко закріплюватися в горизонтальному положенні, так щоб половина його довжини виступала за межі місця затиску. Положення зразка повинне бути таким, щоб він одержав максимальне ушкодження при ударі пласкою поверхнею сталевої болванки по вільному кінцю зразка. Сила удару болванки за зразком повинна дорівнювати силі удару вантажу масою 1,4 кг, що вільно падає з висоти 1 м. Нижня частина болванки повинна мати діаметр 25 мм із краями, що мають радіус закруглення (3,0 ± 0,3) м;

d) теплове випробування: зразок повинен нагріватися на повітрі до температури 800 °С, витримуватися при цій температурі протягом 10 хвилин, а потім природно охолоджуватися.

2.2.7.2.3.3.6 Зразки, що становлять собою або що імітують радіоактивний матеріал, укладений у герметичну капсулу, можуть звільнятися від наступних випробувань:

a) випробувань, встановлених у пунктах 2.2.7.2.3.3.5 a) і b), за умови, що зразки замість цього піддаються випробуванню на зіткнення, встановленому в стандарті ISO 2919:2012 «Радіаційний захист – Закриті радіоактивні джерела – Загальні вимоги й класифікація»:

i) випробування на зіткнення 4-го класу, за умови, що маса радіоактивного матеріалу особливого виду дорівнює або менше 200 г;

ii) випробування на зіткнення 5-го класу, за умови, що маса радіоактивного матеріалу особливого виду дорівнює або більше 200 г, але менше 500 г;

b) випробування, встановлене в пункті 2.2.7.2.3.3.5 d), за умови, що замість цього вони піддаються тепловому випробуванню 6-го класу, яке передбачене в ISO 2919:2012 «Радіаційний захист – Закриті радіоактивні джерела – Загальні вимоги й класифікація».

2.2.7.2.3.3.7 Для зразка, що являє собою або що імітує твердий матеріал, що не розсіюється, оцінка методом вилуговування повинна проводитися у наступному порядку:

a) зразок опускається на сім діб у воду при температурі зовнішнього середовища. Об’єм води для випробувань повинен бути достатнім для того, щоб наприкінці 7-добового випробування залишок вільного об’єму води, що не була поглинена й не прореагувала, становив щонайменше 10% об’єму випробовуваного твердого зразка. Початкове значення pH води повинно бути 6−8, а максимальна провідність повинна становити 1 мСм/м при 20 °С;

b) вода й зразок нагріваються до температури (50 ± 5) °С, а зразок витримується при цій температурі протягом 4 годин;

c) потім замірюється активність води;

d) зразок далі витримується не менше семи діб без обдуву на повітрі при температурі не менше 30 °С з відносною вологістю не менше 90%;

e) зразок потім занурюють у воду з параметрами, зазначеними в підпункті a), вище; вода й зразок нагріваються до температури (50 ± 5) °С, і зразок витримується при цій температурі протягом 4 годин;

f) потім вимірюється активність води.

2.2.7.2.3.3.8 Для зразків, що являють собою або імітують радіоактивний матеріал, укладений у герметичну капсулу, проводиться або оцінка методом вилуговування, або оцінка об’ємного витоку в наступному порядку:

a) Оцінка методом вилуговування повинна передбачати наступні етапи:

i) зразок опускається у воду при температурі зовнішнього середовища. Початкове значення рН води повинно бути 6−8, а максимальна провідність повинна становити 1 мСм/м при температурі 20 °С;

ii) вода й зразок потім нагріваються до температури (50 ± 5) °С, і зразок витримується при цій температурі протягом 4 годин;

iii) потім вимірюється активність води;

iv) зразок далі витримується протягом не менше 7 діб без обдуву на повітрі при температурі не менше 30 °С з відносною вологістю не менше 90%;

v) процес, зазначений у підпунктах i), ii) і iii), повторюється;

b) проведена замість цього оцінка об’ємного витоку повинна включати будь-яке випробування з числа випробувань, встановлених в ISO 9978:1992 «Радіаційний захист – Закриті радіоактивні джерела – Методи випробування на витік», за умови, що вони прийнятні для компетентного органу.

2.2.7.2.3.4 Матеріал з низькою здатністю до розсіювання

2.2.7.2.3.4.1 Конструкція радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання вимагає багатобічного затвердження. Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання повинен являти собою такій радіоактивний матеріал, загальна кількість якого в упаковці задовольняє, з урахуванням положень підрозділу 6.4.8.14, наступним вимогам:

a) потужність дози на відстані 3 м від незахищеного радіоактивного матеріалу не перевищує 10 мЗв/год;

b) при проведенні випробувань, зазначених у пунктах 6.4.20.3 і 6.4.20.4, викид в атмосферу в газоподібній і аерозольній формах частини з аеродинамічним еквівалентним діаметром до 100 мкм не перевищує 100 A₂. Для кожного випробування може використовуватися окреми й зразок; і

c) при випробуванні, зазначеному в пункті 2.2.7.2.3.4.3, активність води не перевищує 100 A₂. При проведенні цього випробування повинен братися до уваги руйнуючій вплив випробувань, зазначених у підпункті b), вище.

2.2.7.2.3.4.2 Матеріал з низькою здатністю до розсіювання піддається наступним випробуванням:

Зразки, що представляють собою або що імітують радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання, піддається посиленому тепловому випробуванню, зазначеному в пункті 6.4.20.3, і випробуванню на зіткнення, зазначеному в пункті 6.4.20.4. Для кожного з цих випробувань може використовуватися окремий зразок. Після кожного випробування зразок повинен пройти випробування на вилуговування, зазначене в пункті 2.2.7.2.3.4.3. Після кожного випробування необхідно встановити, чи були виконані відповідні вимоги, викладені в пункті 2.2.7.2.3.4.3.

2.2.7.2.3.4.3 Зразок матеріалу у твердому стані, що представляє повний вміст упаковки, повинен занурюватися на сім діб у воду при температурі зовнішнього середовища. Об'єм води для випробувань повинен бути достатнім для того, щоб у кінці 7-добового випробування залишившийся вільний об'єм непоглиненої і непрореагованої води становив щонайменше 10 % від об'єму власне випробовуваного твердого зразка. Початкове значення pH води повинне становити 6–8, а максимальна провідність — 1 мС/м при 20 ºC. Після занурення випробовуваного зразка на 7 діб вимірюється повна активність вільного об'єму води.

2.2.7.2.3.4.4 Підтвердження відповідності робочих характеристик вимогам, викладеним у пунктах 2.2.7.2.3.4.1, 2.2.7.2.3.4.2 і 2.2.7.2.3.4.3, здійснюється відповідно до положень пунктів 6.4.12.1 і 6.4.12.2.

2.2.7.2.3.5 Подільний матеріал

Подільний матеріал і упаковки, що містять подільний матеріал, повинні класифікуватися згідно з відповідною позицією таблиці 2.2.7.2.1.1 як «ПОДІЛЬНИЙ», якщо вони не підпадають під звільнення, що передбачається одним з положень підпунктів а)–f) цього пункту, і не перевозяться відповідно до вимог пункту 7.5.11 CV33 (4.3). Усі положення застосовуються тільки до матеріалу в упаковках, який відповідає вимогам пункту 6.4.7.2, якщо дане положення конкретно не допускає неупакований матеріал.

a) Уран, збагачений по урану-235 максимально до 1% маси, із загальним вмістом плутонію й урану-233, що не перевищує 1% від маси урану-235, за умови, що подільні нукліди розподілені практично рівномірно по всьому матеріалу. Крім того, якщо уран-235 є присутнім у вигляді металу, окису або карбіду, він не повинен розташовуватися у вигляді впорядкованої решітки;

b) рідкі розчини уранілнітрату, збагаченого по урану-235 максимально до 2% маси, із загальним вмістом плутонію й урану-233 у кількості, що не перевищує 0,002% від маси урану, і з мінімальним атомним відношенням азоту до урану (N/U), що дорівнює 2;

c) уран з максимальним збагаченням по урану-235 до 5% маси за умови, що:

i) на упаковку є не більше 3,5 г урану-235;

ii) загальній вміст плутонію й урану-233 на упаковку не перевищує 1% маси урану-235;

iii) перевезення упаковки підлягає обмеженню відносно вантажу, що передбачається в пункті 7.5.11 CV33 (4.3) c);

d) подільні нукліди із загальною масою не більше 2,0 г на упаковку за умови, що перевезення даної упаковки підлягає обмеженню відносно вантажу, що передбачається в пункті 7.5.11 CV33 (4.3) d);

e) подільні нукліди із загальною масою не більше 45 г, упаковані або не упаковані, при дотриманні вимог пункту 7.5.11 CV33 (4.3) е);

f) подільний матеріал, який відповідає вимогам пунктів 7.5.11 CV33 (4.3) b), 2.2.7.2.3.6 і 5.1.5.2.1.

2.2.7.2.3.6 Подільний матеріал, що не підпадає під класифікацію «ПОДІЛЬНИЙ» відповідно до пункту 2.2.7.2.3.5 f), повинен бути підкритичним без необхідності введення контролю накопичення за наступних умов:

a) умов, що передбачаються пунктом 6.4.11.1 а);

b) умов, сумісних з положеннями, що стосуються оцінки, встановлених в пунктах 6.4.11.12 b) і 6.4.11.13 b), відносно упаковок.

2.2.7.2.4 Класифікація упаковок або неупакованих матеріалів

Кількість радіоактивного матеріалу в упаковці не повинна перевищувати відповідних меж для упаковки даного типу, як вказується нижче.

2.2.7.2.4.1 Класифікація у якості звільненої упаковки

2.2.7.2.4.1.1 Упаковка може класифікуватися в якості звільненої упаковки, якщо вона відповідає одній з наступних умов:

a) вона є порожньою упаковкою, що раніше містила радіоактивний матеріал;

b) вона містить прилади або вироби, активність яких не перевищує меж, зазначених у стовпчиках 2 і 3 таблиці 2.2.7.2.4.1.2;

c) вона містить вироби, виготовлені із природного урану, збідненого урану або природного торію;

d) вона містить радіоактивний матеріал, що не перевищує меж активності, зазначених у стовпчику 4 таблиці 2.2.7.2.4.1.2; або

e) вона містить менше 0,1 кг гексафториду урану, що не перевищує меж активності, зазначених у стовпчику 4 таблиці 2.2.7.2.4.1.2.

2.2.7.2.4.1.2 Упаковка, що містить радіоактивний матеріал, може бути класифікована в якості звільненої упаковки за умови, що потужність дози в будь-якій точці її зовнішньої поверхні не перевищує 5 мкЗв/год.

Таблиця 2.2.7.2.4.1.2. Межі активності для звільнених упаковок

Фізичний стан Умісту	Прилади або вироби		Матеріали
Фізичний стан Умісту	Межі для предметів ^а	Межі для упаковок ^а	Межі для упаковок ^а
(1)	(2)	(3)	(4)
Тверді матеріали
особливого виду	10^-2 А₁	А₁	10^-3 А₁
інших видів	10^-2А₂	А₂	10^-3 А₂
Рідини	10³А₂	10^-1 А₂	10^-4 А₂
Гази
Тритій	2 х 10^-2А₂	2 х 10¹ А₂	2 х 10^-2А₂
особливого виду	10³ А₁	10² А₁	10³ А₁
інших видів	10³ А₂	10² А₂	10^-3 А₂

^aВідносно сумішей радіонуклідів див. пункти 2.2.7.2.2.4-2.2.7.2.2.6.

2.2.7.2.4.1.3 Радіоактивний матеріал, що міститься в приладі або іншому промисловому виробі або що є їх частиною, може бути віднесено до № ООН 2911 РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА – ПРИЛАДИ або ВИРОБИ за умови, що:

a) потужність дози на відстані 10 см від будь-якої точки зовнішньої поверхні будь-якого неупакованого приладу або виробу не перевищує 0,1 мЗв/год;

b) кожний прилад або кожний промисловій виріб на своїй зовнішній поверхні має маркування «РАДІОАКТИВНО» (RADIOACTIVE), при цьому є наступні виключення:

i) годинники або обладнання з радіолюмінісцентним покриттям маркування не вимагають;

ii) маркування не потребують споживчі товари, які або були допущені регулювальним органом до використання згідно з пунктом 1.7.1.4 е), або окремо не перевищують межі активності для вантажу, на який поширюються винятки, зазначені у таблиці 2.2.7.2.2.1 (стовпчик 5), за умови, що такі товари перевозяться в упаковці, яка має на внутрішній поверхні маркування «РАДІОАКТИВНО» (RADIOACTIVE), розташоване таким чином, що попередження про наявність радіоактивного матеріалу помітне при відкритті упаковки; і

iii) інші прилади або вироби, які занадто малі, щоб на них було розміщено маркування «РАДІОАКТИВНО» (RADIOACTIVE), маркування не вимагають за умови, що вони перевозяться в упаковці, яка має на внутрішній поверхні маркування «РАДІОАКТИВНО» (RADIOACTIVE), розташоване таким чином, що попередження про наявність радіоактивного матеріалу помітно при відкритті упаковки;

c) активній матеріал повністю закритий неактивними елементами (обладнання, єдиною функцією якого є розміщення всередині нього радіоактивного матеріалу, не повинно розглядатися в якості приладу або промислового виробу);

d) межі, зазначені в стовпчиках 2 і 3 таблиці 2.2.7.2.4.1.2, не перевищуються для кожного окремого предмета й кожної упаковки, відповідно;

e) (Зарезервовано);

f) якщо упаковка містить подільний матеріал, застосовується одне з положень підпунктів a)–f) пункту 2.2.7.2.3.5.

2.2.7.2.4.1.4 Радіоактивний матеріал в іншому вигляді, ніж зазначено в пункті 2.2.7.2.4.1.3, і з активністю, що не перевищує меж, зазначених у стовпчику 4 таблиці 2.2.7.2.4.1.2, може бути віднесено до № ООН 2910 РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА – ОБМЕЖЕНА КІЛЬКІСТЬ МАТЕРІАЛУ за умови, що:

a) упаковка зберігає радіоактивний уміст у звичайних умовах перевезення;

b) упаковка має маркування «РАДІОАКТИВНО» (RADIOACTIVE), нанесене на:

i) внутрішню поверхню так, щоб попередження про наявність радіоактивного матеріалу було помітне при відкритті упаковки; або

ii) зовнішню поверхню упаковки, коли з практичних міркувань нанести маркування на внутрішню поверхню неможливо; і

с) якщо упаковка містить подільний матеріал, застосовується одне з положень підпунктів a)–f) пункту 2.2.7.2.3.5.

2.2.7.2.4.1.5 Гексафторид урану, що не перевищує меж, зазначених у стовпчику 4 таблиці 2.2.7.2.4.1.2, може бути віднесеній до № ООН 3507 УРАНУ ГЕКСАФТОРИД, РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА, менше 0,1 кг на упаковку, неподільний або подільний-звільнений за умови,

a) маса гексафториду урану в упаковці становить менше 0,1 кг;

b) дотримуються умови пунктів 2.2.7.2.4.5.2 і 2.2.7.2.4.1.4 а) і b).

2.2.7.2.4.1.6 Вироби, виготовлені з природного урану, збідненого урану або природного торію, і вироби, у яких єдиним радіоактивним матеріалом є неопромінений природний уран, неопромінений збіднений уран або неопромінений природний торій, можуть бути віднесені до № ООН 2909 РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА – ВИРОБИ, ВИГОТОВЛЕНІ З ПРИРОДНОГО УРАНУ або ЗБІДНЕНОГО УРАНУ або ПРИРОДНОГО ТОРІЮ за умови, що зовнішня поверхня урану або торію закрита неактивною оболонкою, виготовленою з металу або якого-небудь іншого міцного матеріалу.

2.2.7.2.4.1.7 Порожній пакувальний комплект, що раніше містив радіоактивний матеріал, може бути віднесено до № ООН 2908 РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА − ПОРОЖНІЙ ПАКУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКТ за умови, що:

a) він у хорошому стані й надійно закритий;

b) зовнішня поверхня будь-якої деталі з ураном або торієм у його конструкції закрита неактивною оболонкою, виготовленою з металу або якого-небудь іншого міцного матеріалу;

c) рівень нефіксованого радіоактивного забруднення внутрішніх поверхонь при усередненні по будь-який ділянці в 300 см²не перевищує:

i) 400 Бк/см²для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності; і

ii) 40 Бк/см²для всіх інших альфа-випромінювачів;

d) будь-які знаки небезпеки, які могли бути нанесені на нього відповідно до пункту 5.2.2.1.11.1, більше не будуть помітні; і

e) якщо упаковка містила подільний матеріал, застосовується одне з положень підпунктів a)–f) пункту 2.2.7.2.3.5 або одне з положень про звільнення в пункті 2.2.7.1.3.

2.2.7.2.4.2 Класифікація у якості матеріалу з низькою питомою активністю (LSA)

Радіоактивний матеріал може бути класифікованій у якості матеріалу LSA тільки в тому випадку, якщо він відповідає визначенню матеріалу LSA, наведеному в пункті 2.2.7.1.3, і якщо виконані умови пунктів 2.2.7.2.3.1, 4.1.9.2 і 7.5.11 CV33 (2).

2.2.7.2.4.3 Класифікація у якості об’єкта з поверхневим радіоактивним забрудненням (SCO)

Радіоактивний матеріал може бути класифікованій у якості SCO тільки в тому випадку, якщо він відповідає визначенню об’єкта SCO, наведеному в пункті 2.2.7.1.3, і якщо виконані умови пунктів 2.2.7.2.3.2, 4.1.9.2 і 7.5.11 CV33 (2).

2.2.7.2.4.4 Класифікація у якості упаковки типу А

Упаковки, що містять радіоактивний матеріал можуть бути класифіковані у якості упаковок типу А при дотриманні наступних умов:

Упаковки типу A не повинні містити активність, що перевищує кожне з наступних значень:

a) для радіоактивного матеріалу особливого виду – A₁;

b) для всіх інших радіоактивних матеріалів – A₂.

Відносно сумішей радіонуклідів, склад і відповідна активність яких відомі, до радіоактивного вмісту упаковки типу A застосовується наступна умова:

де: B(i) – активність i-го радіонукліда у якості радіоактивного матеріалу особливого виду;

A₁(i) – значення A₁ для i-го радіонукліда;

C(j) – активність j-го радіонукліда у якості матеріалу, іншого ніж радіоактивний матеріал особливого виду;

A₂(j) – значення A₂ для j-го радіонукліда.

2.2.7.2.4.5 Класифікація гексафториду урану

2.2.7.2.4.5.1 Гексафторид урану повинен відноситися тільки:

a) до № ООН 2977 РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УРАНУ ГЕКСАФТОРИД, ПОДІЛЬНИЙ;

b) № ООН 2978 РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, УРАНУ ГЕКСАФТОРИД, неподільний або подільний-звільнений;

c) № ООН 3507 УРАНУ ГЕКСАФТОРИД, РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗВІЛЬНЕНА УПАКОВКА, менше 0,1 кг на упаковку, неподільний або подільний-звільнений;

2.2.7.2.4.5.2 Вміст упаковки, що містить гексафторид урану, повинна відповідати наступним вимогам:

a) у випадку № ООН 2977 і 2978 маса гексафториду урану не повинна відрізнятися від припустимої для даної конструкції упаковки, а у випадку № ООН 3507 маса гексафториду урану повинна бути менше 0,1 кг;

b) маса гексафториду урану не повинна перевищувати значення, яке може призвести до утворення незаповненого об’єму менше 5% при максимальній температурі упаковки, яка вказується для заводських систем, де може використовуватися дана упаковка; і

c) гексафторид урану повинен бути у твердій формі, а внутрішній тиск при пред’явленні для перевезення не повинен перевищувати атмосферного тиску.

2.2.7.2.4.6 Класифікація у якості упаковки типу В(U), типу B(М) або типу С

2.2.7.2.4.6.1 Упаковки, не класифіковані іншим чином у підрозділі 2.2.7.2.4 (2.2.7.2.4.1–2.2.7.2.4.5), повинні класифікуватися відповідно до сертифіката про затвердження щодо упаковки, виданого компетентним органом країни походження конструкції.

2.2.7.2.4.6.2 Уміст упаковок типу B(U), типу B(M) або типу C повинен відповідати зазначеному в сертифікаті про затвердження.

2.2.7.2.5 Спеціальні умови

Радіоактивний матеріал повинен класифікуватися як такій, що транспортується в спеціальних умовах, коли він призначеній для перевезення відповідно до розділу 1.7.4.

2.2.8 Клас 8 Корозійні речовини

2.2.8.1 Визначення, загальні положення й критерії

2.2.8.1.1 Корозійні речовини − речовини, які своїм хімічним впливом наносять незворотні ушкодження шкірі або, у випадку витоку або просипання, наносять значну шкоду іншим вантажам, перевізним засобам або спричиняють їх руйнування. Назва цього класу охоплює також інші речовини, які утворюють корозійну рідину тільки в присутності води або які за наявності природної вологості повітря утворюють корозійні пари або суспензії.

2.2.8.1.2 Для речовин і сумішей, що виявляють корозійний (роз’їдаючий) вплив на шкіру, загальні положення, що стосуються класифікації, викладено в пункті 2.2.8.1.4. Корозійний вплив на шкіру означає заподіяння незворотного пошкодження шкірі, а саме, утворення видимого некрозу від епідермісу до самої шкіри після впливу речовини або суміші.

2.2.8.1.3 Рідина й тверда речовина, що можуть стати рідкими під час перевезення, які, згідно з оцінкою, не виявляють корозійного впливу на шкіру, повинні розглядатися на предмет здатності викликати поверхневу корозію деяких металів відповідно до критеріїв, викладених у пункті 2.2.8.1.5.3 c) ii).

2.2.8.1.4 Загальні положення, що стосуються класифікації

2.2.8.1.4.1 Речовини та вироби класу 8 підрозділяються таким чином:

C1–С11 корозійні речовини без додаткової небезпеки та вироби, що містять такі речовини:

C1–C4 речовини, що мають властивості кислот:

C1 неорганічні рідкі;

C2 неорганічні тверді;

C3 органічні рідкі;

C4 органічні тверді;

C5–C8 речовини, що мають властивості основ:

C5 неорганічні рідкі;

C6 неорганічні тверді;

C7 органічні рідкі;

C8 органічні тверді;

C9–C10 інші корозійні речовини:

C9 рідкі;

C10 тверді;

C11 вироби;

CF корозійні речовини легкозаймисті:

CF1 рідкі;

CF2 тверді;

CS корозійні речовини, що самонагріваються

CS1 рідкі;

CS2 тверді;

CW корозійні речовини, що виділяють займисті гази при стиканні з водою:

CW1 рідкі;

CW2 тверді;

CO корозійні речовини окиснювальні:

CO1 рідкі;

CO2 тверді;

CT корозійні речовини токсичні та вироби, що містять такі речовини:

CT1 рідкі;

CT2 тверді;

CT3 вироби;

CFT корозійні речовини легкозаймисті рідкі токсичні;

COT корозійні речовини окиснювальні токсичні.

2.2.8.1.4.2 Залежно від ступеня їх небезпеки під час перевезення, речовини й суміші класу 8 відносяться до трьох груп упакування:

а) група упакування I: дуже небезпечні речовини й суміші;

b) група упакування II: речовини й суміші, що характеризуються середнім ступенем небезпеки;

c) група упакування III: речовини й суміші, що становлять незначну небезпеку.

2.2.8.1.4.3 Розподіл речовин класу 8, перелічених у таблиці А глави 3.2, по групах упакування здійснюється на підставі накопиченого досвіду й з урахуванням таких додаткових факторів, як інгаляційна небезпека (див. пункт 2.2.8.1.4.5) і здатність вступати в реакцію з водою (включаючи утворення небезпечних продуктів розкладання).

2.2.8.1.4.4 Новим речовинам і сумішам група упакування може призначатися виходячи із часу їх впливу на неушкоджену шкірну тканину, достатнього для заподіяння їй незворотного ушкодження згідно із критеріями, наведеними в підрозділі 2.2.8.1.5. У якості альтернативи для сумішей можуть застосовуватися критерії, викладені в підрозділі 2.2.8.1.6.

2.2.8.1.4.5 Речовина або суміш, які відповідають критеріям класу 8 і характеризуються інгаляційною токсичністю пили й суспензії (ЛК₅₀) у межах, установлених для групи упакування I, і токсичність яких при проковтуванні або потраплянні на шкіру знаходиться в межах, установлених для групи упакування III, або нижче зазначених меж, слід відносити до класу 8 (див. пункт 2.2.61.1.7.2).

2.2.8.1.5 Призначення груп упакування речовинам і сумішам

2.2.8.1.5.1 Слід проаналізувати наявні дані про вплив на людей і тварин, включаючи інформацію про результати однократного або багаторазового впливу, оскільки вони являють собою інформацію, безпосередньо пов’язану із впливом на шкіру.

2.2.8.1.5.2 При призначенні групи упакування згідно з пунктом 2.2.8.1.4.4 необхідно враховувати досвід впливу розглядуваних речовин на людину в результаті нещасного випадку. За відсутності такого роду відомостей класифікація повинна ґрунтуватися на результатах дослідів, проведених відповідно до Керівних принципів випробувань ОЕСР № 404⁶,435⁷,431⁸або 430⁹. Речовина або суміш, визнані некорозійними одним із них або не класифіковані відповідно до Керівних принципів випробувань ОЕСР № 439¹⁰, можуть уважатися такими, що не виявляють корозійного впливу на шкіру для цілей ДОПНВ без проведення додаткових випробувань. Якщо результати випробування указують на те, що речовина або суміш є корозійними й не відносяться до групи упакування I, при цьому метод випробування не допускає проведення відмінності між групами упакування II і III, то дана речовина або суміш розглядаються у якості такої, що відноситься до групи упакування II. Якщо результати випробування вказують на те, що речовина або суміш є корозійними, притому що метод випробування не допускає проведення відмінності між групами упакування, то дану речовину або суміш слід відносити до групи упакування I, якщо жодне з інших проведених випробувань не вказує на віднесення до іншої групи упакування.

2.2.8.1.5.3 Корозійним речовинам призначаються групи упакування відповідно до наступних критеріїв (див. таблицю 2.2.8.1.5.3):

а) група упакування I призначається речовинам, які заподіюють незворотне ушкодження неушкодженої шкірної тканини на всю її товщину протягом періоду спостереження до 60 хвилин, відлічуваного після впливу, що тривав не більше 3 хвилин;

b) група упакування II призначається речовинам, які заподіюють незворотне ушкодження неушкодженої шкірної тканини на всю її товщину протягом періоду спостереження до 14 діб, відлічуваного після впливу, що тривав більш 3 хвилин, але не більше 60 хвилин;

c) група упакування III призначається:

i) речовинам, які заподіюють незворотне ушкодження неушкодженої шкірної тканини на всю її товщину протягом періоду спостереження до 14 діб, відлічуваного після впливу, що тривав більш 60 хвилин, але не більше 4 годин; або

ii) речовинам, які, за оцінками, не заподіюють незворотного ушкодження неушкодженої шкірної тканини на всю її товщину, але які характеризуються швидкістю корозії сталевих або алюмінієвих поверхонь, що перевищує 6,25 мм/рік при випробувальній температурі 55 °С, при випробуваннях на обох матеріалах. Для випробувань сталі слід використовувати сталь типу S235JR+CR (1.0037, відповідно St 37-2), S275J2G3+CR (1.0144, відповідно St 44-3), ISO 3574, Unified Numbering System (UNS) G10200, а для випробувань алюмінію − неплакований алюміній типу 7075-06 або AZ5GU-T6. Прийнятне випробування описане в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 37.

ПРИМІТКА: Якщо результати первинного випробування на сталі або алюмінії вказують на те, що випробувана речовина є корозійною, проведення додаткового випробування на іншому із вказаних металів не потрібно.

Таблиця 2.2.8.1.5.3: Таблиця, що узагальнює критерії, зазначені в пункті 2.2.8.1.5.3

Група упакування	Період впливу	Період спостереження	Ефект
I	≤ 3 хв.	≤ 60 хв.	Незворотне ушкодження неушкодженої шкіри
II	> 3 хв. ≤ 1 год.	≤ 14 діб	Незворотне ушкодження неушкодженої шкіри
III	> 1 год. ≤ 4 год.	≤ 14 діб	Незворотне ушкодження неушкодженої шкіри
III	−	−	Швидкість корозії сталевих або алюмінієвих поверхонь більше 6,25 мм/рік при випробувальній температурі 55 °C при випробуваннях обох матеріалів

2.2.8.1.6 Альтернативні методи призначення груп упакування сумішам: поетапний підхід

2.2.8.1.6.1 Загальні положення

Для сумішей необхідно одержати й розрахувати інформацію, що дозволяє застосовувати до суміші критерії для класифікації й призначення груп упакування. Підхід до класифікації й призначення груп упакування є поетапним і залежить від кількості інформації, що існує по самій суміші, по схожих сумішах та/або по її окремих компонентах. На схемі на рис. 2.2.8.1.6.1 нижче представлена процедура прийняття рішення, якої необхідно дотримуватися:

Рис. 2.2.8.1.6.1: Поетапний підхід до класифікації корозійних сумішей і призначення їм груп упакування

Є дані випробувань по суміші в цілому	Так	Застосовувати критерії розділу 2.2.8.1.5	Класифікувати й призначити групу упакування
Ні
Є достатньо даних по схожих сумішах для оцінки небезпеки корозійного впливу на шкіру	Так	Застосовувати принципи екстраполювання підрозділу 2.2.8.1.6.2	Класифікувати й призначити групу упакування
Ні
Є дані про корозійний вплив на шкіру по всіх компонентах	Так	Застосовувати метод розрахунків підрозділу 2.2.8.1.6.3	Класифікувати й призначити групу упакування

2.2.8.1.6.2 Принципи екстраполювання

У тих випадках, коли суміш не піддавалася випробуванню на предмет визначення її потенціалу корозійного впливу на шкіру, однак є достатні дані як по її окремих компонентах, так і по випробуваних схожих сумішах для адекватної класифікації розглядуваної суміші й призначення їй групи упакування, то такі дані використовуються відповідно до таких принципів екстраполювання. У процесі класифікації максимально використовуються наявні дані для характеристики небезпеки суміші.

a) Розведення: Якщо випробувана суміш розбавляється розріджувачем, який не відповідає критеріям класу 8 і не впливає на групу упакування інших компонентів, то нова розведена суміш може бути віднесена до тієї ж самої групи упакування, що й вихідна випробувана суміш.

ПРИМІТКА: У деяких випадках розведення суміші або речовини може призвести до посилення корозійних властивостей. У таких випадках даний принцип екстраполювання застосовуватися не може.

b) Партії продукції: Можна виходити з того, що потенціал корозійного впливу на шкіру випробуваної виробничої партії суміші в цілому рівноцінний потенціалу іншої невипробуваної партії того ж самого комерційного продукту, виробленого одним і тим самим виробником або під його контролем, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що існує значна відмінність, яка змінює потенціал корозійного впливу на шкіру невипробуваної партії. У таких випадках потрібно проводити класифікацію заново.

c) Концентрація сумішей, віднесених до групи упакування I: Якщо концентрація випробуваної суміші, що відповідає критеріям віднесення до групи упакування I, збільшується, то більш концентрована невипробувана суміш може бути віднесена до групи упакування I без проведення додаткових випробувань.

d) Інтерполяція в межах однієї групи упакування: У випадку трьох сумішей (А, В і С) з ідентичними компонентами, якщо суміші А і В були випробувані й відносяться до однієї й тієї самої групи упакування по корозійному впливу на шкіру і якщо невипробувана суміш С складається з таких самих стосовних до класу 8 компонентів, як і суміші А і В, але в концентрації, що є проміжною між концентрацією стосовних до класу 8 компонентів суміші А й концентрацією зазначених компонентів у суміші В, то вважається, що суміш С відноситься до тієї самої групи упакування по корозійному впливу на шкіру, що й суміші А і В.

e) Суттєво схожі суміші:

Якщо:

i) є дві суміші: (А+В) і (С+В);

ii) концентрація компонента В є однаковою в обох сумішах;

iii) концентрація компонента А в суміші (А+В) дорівнює концентрації компонента С у суміші (С+В);

iv) дані щодо корозійного впливу на шкіру компонентів А і С є в наявності й в основному еквівалентні, тобто вони відносяться до однієї й тієї самої групи упакування по корозійному впливу на шкіру й не впливають на потенціал корозійного впливу на шкіру компонента В.

Якщо суміш (А+В) або (С+В) уже класифікована на підставі даних випробувань, то тоді інша суміш може бути віднесена до тієї ж самої групи упакування.

2.2.8.1.6.3 Метод розрахунків, заснований на класифікації речовин

2.2.8.1.6.3.1 У тих випадках, коли суміш не піддавалася випробуванню на предмет визначення її потенціалу корозійного впливу на шкіру й немає достатніх даних по схожих сумішах, для класифікації такої суміші й призначення їй групи упакування повинні враховуватися корозійні властивості речовин у зазначеній суміші.

Використання даного методу розрахунків допускається тільки в тому випадку, якщо відсутній синергетичний ефект, у результаті якого суміш набуває більш сильних корозійних властивостей, ніж сума речовин у її складі. Таке обмеження застосовується тільки в тому випадку, якщо цій суміші призначається група упакування II або III.

2.2.8.1.6.3.2 При використанні даного методу розрахунків повинні враховуватися всі стосовні до класу 8 компоненти, присутні в концентрації ≥1% або в концентрації <1%, якщо зазначені компоненти як і раніше впливають на класифікацію суміші у якості суміші, що виявляє корозійний вплив на шкіру.

2.2.8.1.6.3.3 Для визначення того, чи повинна суміш, що містить корозійні речовини, уважатися корозійною сумішшю, і для призначення їй групи упакування повинен застосовуватися метод розрахунків, представлений на схемі, наведеній на рис. 2.2.8.1.6.3. Для цього методу розрахунків застосовуються базові межі концентрації, коли на першому етапі для оцінки речовин групи упакування I використовується значення 1%, а на інших відповідних етапах – значення 5%.

2.2.8.1.6.3.4 Коли речовині після її включення в таблицю А глави 3.2 або віднесення до якого-небудь спеціального положення призначена окрема межа концентрації (SCL), дана межа повинна використовуватися замість базової межі концентрації (GCL).

2.2.8.1.6.3.5 Для вказаної цілі формула підсумовування, використовувана на кожному етапі методу розрахунків, повинна бути адаптована. Це означає, що у відповідних випадках базова межа концентрації повинна замінятися окремою межею концентрації, установленою для речовини (речовин) (SCL_i), і адаптована формула визначає середньозважене значення різних меж концентрації, установлених для різних речовин у суміші:

де:

PGx_i = концентрація в суміші речовини 1, 2 …i, віднесеної до групи упакування x (I, II або III);

GCL = базова межа концентрації;

SCL_i = окрема межа концентрації, установлена для речовини i.

Критерій для призначення групи упакування виконано, коли результат розрахунків ≥1. Базові межі концентрації, які повинні використовуватися для оцінки на кожному етапі методу розрахунків, наведено на рис. 2.2.8.1.6.3.

Приклади застосування наведеної вище формули містяться в примітці нижче.

ПРИМІТКА: Приклади застосування наведеної вище формули

Приклад 1: Суміш містить одну корозійну речовину в концентрації 5%, віднесену до групи упакування I, без окремої межі концентрації:

Розрахунки для групи упакування I: віднести до класу 8, групи упакування I.

Приклад 2: Суміш містить три речовини, що виявляють корозійний вплив на шкіру; дві з них (A і B) мають окремі межі концентрації; для третьої речовини (C) застосовується базова межа концентрації. Інші компоненти суміші можна не враховувати:

Речовина X у суміші й призначення їй групи упакування в рамках класу 8	Концентрація (conc) у суміші в %	Окрема межа концентрації (SCL) для групи упакування I	Окрема межа концентрації (SCL) для групи упакування II	Окрема межа концентрації (SCL) для групи упакування III
A, призначена група упакування I	3	30%	немає	немає
B, призначена група упакування I	2	20%	10%	немає
C, призначена група упакування III	10	немає	немає	немає

Розрахунки для групи упакування I:

Критерій для групи упакування I не виконаний.

Розрахунки для групи упакування II:

Критерій для групи упакування II не виконаний.

Розрахунки для групи упакування III:

Критерій для групи упакування III виконаний, суміш повинна бути віднесена до класу 8, групи упакування III.

Рис. 2.2.8.1.6.3: Метод розрахунків

2.2.8.1.7 Якщо в результаті внесення в них добавок речовини класу 8 потрапляють у категорії небезпеки, відмінні від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуванням в таблиці А глави 3.2, то ці суміші або розчини повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться в силу їх фактичного ступеня небезпеки.

ПРИМІТКА: Відносно класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також 2.1.3.

2.2.8.1.8 На підставі критеріїв, наведених у пункті 2.2.8.1.6, можна також визначити, чи є властивості якого-небудь розчину або якої-небудь суміші, що зазначені за найменуванням або що містять поіменно вказану речовину, такими, що на цей розчин або цю суміш не поширюються вимоги, установлені для цього класу.

ПРИМІТКА: № ООН 1910 кальцію оксид і № ООН 2812 натрію алюмінат, зазначені в Типових правилах ООН, не підпадають під дію положень ДОПНВ.

2.2.8.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

2.2.8.2.1 Хімічно нестійкі речовини класу 8 допускаються до перевезення тільки в тому випадку, якщо вжито необхідних заходів обережності для запобігання можливості небезпечної реакції розкладання або полімеризації за нормальних умов перевезення. Відносно запобіжних заходів, необхідних для запобігання полімеризації, див. спеціальне положення 386 глави 3.3. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати такі реакції.

2.2.8.2.2 До перевезення не допускаються наступні речовини:

– № ООН 1798 КИСЛОТИ АЗОТНОЇ Й КИСЛОТИ ХЛОРИСТОВОДНЕВОЇ СУМІШ;

– хімічно нестійкі суміші відпрацьованої сірчаної кислоти;

– хімічно нестійкі кислотні суміші, що нітрують, або неденітровані суміші залишкових сірчаної й азотної кислот;

– водний розчин хлорної кислоти, що містить більше 72% чистої кислоти по масі, або суміші хлорної кислоти з будь-якою іншою рідиною, крім води.

2.2.8.3 Перелік зведених позицій

Корозійні речовини без додаткової небезпеки та вироби, що містять такі речовини

Що мають властивості кислот C1-C4	неорга-нічні	рідкі	C1	2584 АЛКІЛСУЛЬФОКИСЛОТИ РІДКІ, що містять більше 5% вільної сірчаної кислоти, або 2584 АРИЛСУЛЬФОКИСЛОТИ РІДКІ, що містять більше 5% вільною сірчаної кислоти 2693 БІСУЛЬФІТІВ ВОДНИЙ РОЗЧИН, Н.З.К. 2837 БІСУЛЬФАТІВ ВОДНИЙ РОЗЧИН 3264 КОРОЗІЙНА РІДИНА КИСЛА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	неорга-нічні	тверді	C2	1740 ГІДРОДИФТОРИДИ ТВЕРДІ, Н.З.К. 2583 АЛКІЛСУЛЬФОКИСЛОТИ ТВЕРДІ, що містять більше 5% вільної сірчаної кислоти, або 2583 АРИЛСУЛЬФОКИСЛОТИ ТВЕРДІ, що містять більше 5% вільної сірчаної кислоти 3260 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА КИСЛА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	орга-нічні	рідкі	C3	2586 АЛКІЛСУЛЬФОКИСЛОТИ РІДКІ, що містять не більше 5% вільної сірчаної кислоти, або 2586 АРИЛСУЛЬФОКИСЛОТИ РІДКІ, що містять не більше 5% вільної сірчаної кислоти 2987 ХЛОРСИЛАНИ КОРОЗІЙНІ, Н.З.К. 3145 АЛКІЛФЕНОЛИ РІДКІ, Н.З.К. (включаючи гомологи C2–C12) 3265 КОРОЗІЙНА РІДИНА КИСЛА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	орга-нічні	тверді	C4	2430 АЛКІЛФЕНОЛИ ТВЕРДІ, Н.З.К. (включаючи гомологи C2–C12) 2585 АЛКІЛСУЛЬФОКИСЛОТИ ТВЕРДІ, що містять не більше 5% вільної сірчаної кислоти, або 2585 АРИЛСУЛЬФОКИСЛОТИ ТВЕРДІ, що містять не більше 5% вільної сірчаної кислоти 3261 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА КИСЛА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Що мають властивості основ C5-C8	неорга-нічні	рідкі	C5	1719 ЛУЖНА РІДИНА ЇДКА, Н.З.К. 2797 РІДИНА АКУМУЛЯТОРНА ЛУЖНА 3266 КОРОЗІЙНА РІДИНА ЛУЖНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	неорга-нічні	тверді	C6	3262 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ЛУЖНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	орга-нічні	рідкі	C7	2735 АМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ Н.З.К., або 2735 ПОЛІАМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ, Н.З.К. 3267 КОРОЗІЙНА РІДИНА ЛУЖНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
	орга-нічні	тверді	C8	3259 АМІНИ ТВЕРДІ КОРОЗІЙНІ, Н.З.К., або 3259 ПОЛІАМІНИ ТВЕРДІ КОРОЗІЙНІ, Н.З.К. 3263 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ЛУЖНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.
Інші корозійні речовини C9-C10		рідкі	C9	1903 ДЕЗІНФІКУЮЧА РІДИНА КОРОЗІЙНА, Н.З.К. 2801 БАРВНИК РІДКИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К., або 2801 НАПІВПРОДУКТ СИНТЕЗУ БАРВНИКІВ РІДКИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К. 3066 ФАРБА (включаючи фарбу, лак, емаль, барвник, шелак, оліфу, політуру, рідкій наповнювач і рідку лакову основу) або 3066 МАТЕРІАЛ ЛАКОФАРБОВИЙ (включаючи розчинник або розріджувач фарби) 1760 КОРОЗІЙНА РІДИНА, Н.З.К.
Інші корозійні речовини C9-C10		тверді ^a	C10	3147 БАРВНИК ТВЕРДИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К., або 3147 НАПІВПРОДУКТ СИНТЕЗУ БАРВНИКІВ ТВЕРДИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К. 3244 РЕЧОВИНИ ТВЕРДІ, ЩО МІСТЯТЬ КОРОЗІЙНУ РІДИНУ, Н.З.К. 1759 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, Н.З.К.
Вироби			C11	2794 БАТАРЕЇ РІДИННІ КИСЛОТНІ електричні акумуляторні 2795 БАТАРЕЇ РІДИННІ ЛУЖНІ електричні акумуляторні 2800 БАТАРЕЇ РІДИННІ, ЩО НЕ ПРОЛИВАЮТЬСЯ, електричні акумуляторні 3028 БАТАРЕЇ СУХІ, ЩО МІСТЯТЬ КАЛІЮ ГІДРОКСИД ТВЕРДИЙ, електричні акумуляторні 1774 РІДИНА ДЛЯ ЗАРЯДКИ ВОГНЕГАСНИКІВ корозійна 2028 БОМБИ ДИМОВІ НЕВИБУХОВІ без ініціювального пристрою, що містять їдкі рідини 3477 КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, що містять корозійні речовини, або 3477 КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО МІСТЯТЬСЯ В ОБЛАДНАННІ, що містять корозійні речовини, або 3477 КАСЕТИ ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, УПАКОВАНІ З ОБЛАДНАННЯМ, що містять корозійні речовини 3547 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ КОРОЗІЙНУ РЕЧОВИНУ, Н.З.К.

Корозійні речовини без додаткової небезпеки та вироби, що містять такі речовини

Легкозаймисті речовини ^b CF	рідкі	CF1	3470 ФАРБА КОРОЗІЙНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА (включаючи фарбу, лак, емаль, барвник, шелак, оліфу, політуру, рідкій наповнювач і рідку лакову основу) або 3470 МАТЕРІАЛ ЛАКОФАРБОВИЙ КОРОЗІЙНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ (включаючи розчинник або розріджувач фарби) 2734 АМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К., або 2734 ПОЛІАМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К. 2986 ХЛОРСИЛАНИ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К. 2920 КОРОЗІЙНА РІДИНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К.
Легкозаймисті речовини ^b CF	тверді	CF2	2921 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К.
Що самонагріваються CS	рідкі	CS1	3301 КОРОЗІЙНА РІДИНА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, Н.З.К.
Що самонагріваються CS	тверді	CS2	3095 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, Н.З.К.
Що реагують з водою SW	рідкі ^b	CW1	3094 КОРОЗІЙНА РІДИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К.
Що реагують з водою SW	тверді	CW2	3096 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К.
Окиснювальні SO	рідкі ^b	CO1	3093 КОРОЗІЙНА РІДИНА ОКИСНЮВАЛЬНА, Н.З.К.
Окиснювальні SO	тверді	CO2	3084 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ОКИСНЮВАЛЬНА, Н.З.К.
Токсичні ^d CT	рідкі ^c	CT1	3471 ГІДРОФТОРИДІВ РОЗЧИН, Н.З.К. 2922 КОРОЗІЙНА РІДИНА ТОКСИЧНА, Н.З.К.
	тверді ^c	CT2	2923 КОРОЗІЙНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА ТОКСИЧНА, Н.З.К.
	Вироби	CT3	3506 РТУТЬ, ЩО МІСТИТЬСЯ В ПРОМИСЛОВИХ ВИРОБАХ
Легкозаймисті рідкі токсичні ^d		CFT	Зведеної позиції із цим класифікаційним кодом не існує; за необхідності віднесення до тієї або іншої зведеної позиції з тим або іншим класифікаційним кодом здійснюється відповідно до таблиці пріоритету небезпечних властивостей, наведеної в пункті 2.1.3.10.
Окиснювальні токсичні ^{d e}		COT	Зведеної позиції із цим класифікаційним кодом не існує; за необхідності віднесення до тієї або іншої зведеної позиції з тим або іншим класифікаційним кодом здійснюється відповідно до таблиці пріоритету небезпечних властивостей, наведеної в пункті 2.1.3.10.

2.2.9 Клас 9 Інші небезпечні речовини та вироби

2.2.9.1 Критерії

2.2.9.1.1 Назва класу 9 охоплює речовини та вироби, які під час перевезення становлять небезпеку, не охоплену назвами інших класів.

2.2.9.1.2 Речовини та вироби класу 9 підрозділяються таким чином:

M1 речовини, дрібний пил яких при вдиханні може становити небезпеку для здоров’я;

M2 речовини та вироби, які у випадку пожежі можуть виділяти діоксини;

M3 речовини, що виділяють легкозаймисті пари;

M4 літієві батареї;

M5 рятувальні засоби;

M6–M8 речовини, небезпечні для довкілля:

M6 забруднювач водного середовища рідкий;

M7 забруднювач водного середовища твердий;

M8 генетично модифіковані мікроорганізми й організми;

M9–M10 речовини при високій температурі:

M9 рідкі;

M10 тверді;

M11 Інші речовини та вироби, що становлять небезпеку під час перевезення, але не відповідають визначенням інших класів.

Визначення й класифікація

2.2.9.1.3 Речовини та вироби, віднесені до класу 9, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до відповідної позиції цієї таблиці або підрозділу 2.2.9.3 здійснюється згідно з положеннями пунктів 2.2.9.1.4–2.2.9.1.8, 2.2.9.1.10, 2.2.9.1.11, 2.2.9.1.13, 2.2.9.1.14 нижче.

Речовини, дрібній пил яких при вдиханні може становити небезпеку для здоров’я

2.2.9.1.4 Речовини, дрібний пил яких при вдиханні може становити небезпеку для здоров’я, включають азбести й суміші, що містять азбести.

Речовини та вироби, які у випадку пожежі можуть виділяти діоксини

2.2.9.1.5 Речовини та вироби, які у випадку пожежі можуть виділяти діоксини, включають поліхлоровані дифеніли (ПХД), поліхлоровані терфеніли (ПХТ), полігалогеновані дифеніли й терфеніли й суміші, що містять ці речовини, а також вироби, такі як трансформатори, конденсатори й пристрої, вироби, що містять ці речовини або суміші.

ПРИМІТКА: Положення ДОПНВ не поширюються на суміші, що містять не більше 50 мг/кг ПХД або ПХТ.

Речовини, що виділяють легкозаймисті пари

2.2.9.1.6 Речовини, що виділяють легкозаймисті пари, включають полімери, що містять легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище 55 °C.

Літієві батареї

2.2.9.1.7 Літієві батареї повинні відповідати нижченаведеним вимогам, за винятком випадків, коли в ДОПНВ передбачено інше (наприклад, у випадку дослідних зразків батарей і малих промислових партій відповідно до спеціального положення 310 або у випадку ушкоджених батарей відповідно до спеціального положення 376).

ПРИМІТКА: У відношенні № ООН 3536 БАТАРЕЇ ЛІТІЄВІ, ВСТАНОВЛЕНІ У ВАНТАЖНІЙ ТРАНСПОРТНІЙ ОДИНИЦІ, див. спеціальне положення 389 глави 3.3.

Елементи й батареї, елементи й батареї, що містяться в обладнанні, або елементи й батареї, упаковані з обладнанням, що містять літій у будь-якому вигляді, повинні бути віднесені до № ООН 3090, 3091, 3480 або 3481, залежно від конкретного випадку. Вони можуть перевозитися під цими позиціями, якщо вони відповідають нижченаведеним положенням:

a) кожний елемент або кожна батарея відноситься до того типу, щодо якого доведено, що він відповідає вимогам кожного випробування, передбаченого в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 38.3;

ПРИМІТКА: Конструкція батарей повинна бути такого типу, щодо якого доведено, що він відповідає вимогам випробувань, передбачених у Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 38.3, незалежно від того, чи належать елементи, які входять до їх складу, до типу конструкції, що пройшов випробування.

b) кожний елемент і кожна батарея повинні бути оснащені запобіжним газовідвідним пристроєм або сконструйовані таким чином, щоб виключалася можливість пошкоджень і тріщин в умовах, які зазвичай мають місце під час перевезення;

c) кожний елемент і кожна батарея повинні бути оснащені ефективним засобом запобігання зовнішнім коротким замиканням;

d) кожна батарея, що містить елементи або групи елементів, з’єднаних паралельно, повинна бути оснащена ефективними засобами, необхідними для попередження небезпечного протиструму (наприклад, діодами, запобіжниками й т. п.);

e) елементи й батареї повинні виготовлятися відповідно до програми керування якістю, яка включає наступне:

i) опис організаційної структури й обов’язків персоналу відносно якості проектування й випуску продукції;

ii) відповідні інструкції відносно перевірки й випробування, контролю якості, гарантії якості й технологічних процесів, які будуть використовуватися;

iii) процедури технологічного контролю, які повинні включати відповідну діяльність із запобігання й виявлення випадків короткого замикання в процесі виготовлення елементів;

iv) реєстрацію даних про якість, наприклад, у вигляді протоколів перевірки, даних про випробування, дані про калібрування й реєстрацію свідоцтв. Дані про випробування повинні зберігатися й надаватися компетентному органу за запитом;

v) проведені управлінською ланкою огляди, покликані забезпечити ефективне виконання програми керування якістю;

vi) процес контролю документації та її перегляду;

vii) засоби перевірки елементів або батарей, що не відповідають випробуваному типу, згаданому в підпункті а), вище;

viii) програми професійної підготовки й процедури атестації відповідного персоналу; і

ix) процедури, спрямовані на забезпечення схоронності кінцевої продукції.

ПРИМІТКА: Прийнятними можуть бути внутрішні програми керування якістю. Сертифікація третьою стороною не потрібна, однак процедури, перелічені в підпунктах i)–ix), вище, повинні належним чином реєструватися й відслідковуватися. Копія програми керування якістю повинна за запитом надаватися компетентному органу.

f) літієві батареї, що містять як первинні літій-металеві елементи, так і такі, що перезаряджаються, літій-іонні елементи, не призначені для заряду від зовнішнього джерела (див. спеціальне положення 387 глави 3.3), повинні відповідати таким умовам:

i) літій-іонні елементи, що перезаряджаються, можуть заряджатися тільки від первинних літій-металевих елементів;

ii) надлишковий заряд літій-іонних елементів, що перезаряджаються, неможливий завдяки їх конструкції;

iii) батарея випробувана як первинна літієва батарея;

iv) складові елементи батареї відносяться до типу, який, як доведено, відповідає відповідним вимогам до випробувань, викладеним у Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 38.3;

g) за винятком дискових елементів, встановлених в обладнанні (включаючи монтажні плати), виробники й дистриб’ютори елементів або батарей, виготовлених після 30 червня 2003 року, повинні надати короткий опис випробувань, як передбачено в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, підрозділ 38.3, пункт 38.3.5.

Літієві батареї не підпадають під дію положень ДОПНВ, якщо вони відповідають вимогам спеціального положення 188 глави 3.3.

Рятувальні засоби

2.2.9.1.8 Рятувальні засоби включають рятувальне обладнання й компоненти автотранспортних засобів, що відповідають описам, що містяться в спеціальних положеннях 235 або 296 глави 3.3.

Речовини, небезпечні для довкілля

2.2.9.1.9 (Виключено)

Забруднювачі водного середовища

2.2.9.1.10 Речовини, небезпечні для довкілля (водне середовище)

2.2.9.1.10.1 Загальні визначення

2.2.9.1.10.1.1 Речовини, небезпечні для довкілля, включають, зокрема, рідкі або тверді речовини – забруднювачі водного середовища, а також розчини й суміші цих речовин (такі як препарати й відходи).

Для цілей пункту 2.2.9.1.10 «речовина» означає хімічні елементи і їх сполуки в природному стані або отримані в результаті будь-якого технологічного процесу, включаючи будь-які добавки, необхідні для забезпечення стійкості продукту, і будь-які домішки, що утворювалися в результаті технологічного процесу, але крім будь-якого розчинника, який може бути відділений без зменшення стійкості речовини або зміни її складу.

2.2.9.1.10.1.2 Під водним середовищем можна розуміти водні організми, що живуть у воді, і водну екосистему, частиною якої вони є¹¹. Таким чином, небезпека визначається на основі токсичності даної речовини або суміші у водному середовищі, хоча ця оцінка може мінятися з урахуванням додаткової інформації про розкладання й біоакумуляцію.

2.2.9.1.10.1.3 Хоча описана нижче процедура класифікації призначена для застосування до всіх речовин і сумішей, слід визнати, що в деяких випадках, наприклад у випадку металів або малорозчинних неорганічних сполук, знадобляться спеціальні вказівки¹².

2.2.9.1.10.1.4 Скорочення або терміни, використовувані в цьому розділі, означають наступне:

– ФБК: фактор біоконцентрації;

– БПК: біохімічна потреба в кисні;

– ХПК: хімічна потреба в кисні;

– НЛП: належна лабораторна практика;

– ЕК_х: концентрація, асоційована з х% реакції;

– ЕК₅₀: ефективна концентрація речовини, вплив якої відповідає 50% максимальної реакції;

– ЕсК₅₀: ЕК₅₀ с урахуванням зниження швидкості росту;

– К_ов: коефіцієнт розподілення октанол/вода;

– ЛК₅₀ (50-процентна летальна концентрація): концентрація речовини у воді, що викликає загибель 50% (половини) групи піддослідних тварин;

– Л(Е)К₅₀: ЛК₅₀ або ЕК₅₀;

– NOEC (концентрація, що не викликає видимого ефекту): експериментальна концентрація, яка дещо нижче найнижчої випробуваної концентрації, що викликає статистично значимий негативній ефект. NOEC не викликає статистично значимого негативного ефекту в порівнянні з випробуваною концентрацією;

– Керівні принципи випробувань ОЕСР: Керівні принципи випробувань, опубліковані Організацією економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР).

2.2.9.1.10.2 Визначення й вимоги відносно даних

2.2.9.1.10.2.1 Основними елементами класифікації речовин, небезпечних для довкілля (водного середовища), є:

a) гостра токсичність у водному середовищі;

b) хронічна токсичність у водному середовищі;

c) здатність до біологічної акумуляції або фактична біологічна акумуляція; і

d) розкладання (біологічне або небіологічне) стосовно до органічних хімічних речовин.

2.2.9.1.10.2.2 Незважаючи на те, що перевага надається даним, отриманим за допомогою методів випробувань, погоджених на міжнародному рівні, на практиці можна також використовувати дані, отримані за допомогою національних методів, якщо такі методи вважаються рівноцінними. Як правило, визнається, що дані про токсичність для прісноводних і морських видів можуть уважатися рівноцінними, й що такі дані краще одержувати на підставі використання Керівних принципів випробувань ОЕСР або рівноцінних методів відповідно до принципів належної лабораторної практики (НЛП). Якщо таких даних немає, то класифікація повинна ґрунтуватися на найкращих наявних даних.

2.2.9.1.10.2.3 Гостра токсичність у водному середовищі означає властиву речовині здатність завдавати шкоди організму при короткостроковому впливі цієї речовини у водному середовищі.

Гостра (короткострокова) небезпека для цілей класифікації означає небезпеку хімічної речовини, обумовлену її гострою токсичністю для організму при короткостроковому впливі цієї хімічної речовини у водному середовищі.

Гостра токсичність у водному середовищі зазвичай визначається з використанням значень ЛК₅₀ для риб при 96-годинному впливі (керівний принцип випробувань ОЕСР 203 або рівноцінний метод), значень ЕК₅₀ для ракоподібних при 48-годинному впливі (керівний принцип випробувань ОЕСР 202 або рівноцінний метод) та/або значень ЕК₅₀для водоростей при 72- або 96-годинному впливі (керівний принцип випробувань ОЕСР 201 або рівноцінний метод). Ці види розглядаються як замінники всіх водних організмів, і можуть також ураховуватися дані про інші види, такі як Lemna, якщо є відповідна методологія випробувань.

2.2.9.1.10.2.4 Хронічна токсичність у водному середовищі означає властиву речовині здатність викликати шкідливі наслідки у водних організмів при впливі цих речовин, яка визначається протягом життєвого циклу організму.

Довгострокова небезпека для цілей класифікації означає небезпеку хімічної речовини, обумовлену її хронічною токсичністю, у результаті довгострокового впливу у водному середовищі.

Дані про хронічну токсичність є в меншому обсязі в порівнянні з даними про гостру токсичність, і процедури відповідних випробувань менш стандартизовані. Допускається використання даних, отриманих відповідно до керівних принципів випробувань ОЕСР 210 (ранняія життя риб) або 211 (розмноження дафній) і 201 (сповільнювання росту водоростей). Можуть використовуватися й інші перевірені й міжнародно визнані випробування. Повинні використовуватися дані про NOEC або інші рівноцінні дані про ЕК_х.

2.2.9.1.10.2.5 Біоакумуляція означає чистий результат поглинання, трансформації й елімінації речовини в організмі всіма способами впливу (тобто через повітря, воду, відкладання/ґрунт і їжу).

Здатність до біологічної акумуляції зазвичай визначається з використанням коефіцієнта розподілу октанол/вода, який зазвичай виражається як log K_ов і визначається відповідно до керівного принципу випробувань ОЕСР 107 або 117. Хоча цей коефіцієнт відображує здатність до біоакумуляції, фактор біоконцентрації (ФБК), отриманий експериментальним шляхом, є більш точним показником, і, якщо він є, йому має віддаватися перевага. ФБК визначається відповідно до керівного принципу випробувань ОЕСР 107, 117 або 123.

2.2.9.1.10.2.6 Розкладання означає розпад органічних молекул на молекули меншого розміру й, у підсумку, на діоксид вуглецю, воду й солі. Розкладання в довкіллі може бути біологічним або небіологічним (наприклад, гідроліз), і використовувані критерії відображують цей факт. Швидке біологічне розкладання легше за все визначається за допомогою випробувань на здатність до біорозкладання (А–F) відповідно до керівного принципу випробувань ОЕСР 301. Прийняті для цих випробувань показники швидкого розкладання можуть уважатися дійсними для більшості типів середовища. Ці випробування проводяться в прісній воді, тому в цьому випадку враховуються також результати, отримані відповідно до керівного принципу випробувань ОЕСР 306, який здебільшого підходить для морського середовища. Якщо таких даних немає, то свідченням швидкого розкладання вважається коефіцієнт БПК (5 днів)/ХПК, що становить не менше 0,5.

При визначенні здатності до швидкого розкладання може враховуватися небіологічне розкладання, наприклад гідроліз, біологічне й небіологічне первинне розкладання, розкладання в неводному середовищі й доведене швидке розкладання в довкіллі¹³.

Речовини вважаються здатними до швидкого розкладання в довкіллі, якщо задоволені наступні критерії:

a) якщо протягом 28-добового періоду досліджень здатності до швидкого біологічного розкладання досягнуті наступні рівні розкладання:

i) при випробуваннях, заснованих на розчиненні органічного вуглецю: 70%;

ii) при випробуваннях, заснованих на втраті кисню або виділенні діоксиду вуглецю: 60% від розрахункового максимального рівня.

Ці рівні біологічного розкладання повинні бути досягнуті протягом 10 діб з моменту початку розкладання, за який береться момент, коли розкладання досягло 10%, крім випадку, коли дана речовина визначена як складна, багатокомпонентна речовина зі структурно схожими компонентами. У цьому випадку й за наявності достатньої підстави можна відмовитися від умови проведення випробування протягом 10 діб й для досягнення необхідного рівня можна застосовувати 28-добовій період¹⁴ або

b) якщо, коли є дані тільки про БПК і ХПК, коефіцієнт БПК5/ХПК ≥ 0,5; або

c) якщо є інші переконливі наукові дані, що свідчать про те, що речовина піддається розкладанню (біологічному та/або небіологічному) у водному середовищі до рівня вище 70% протягом 28-добового періоду.

2.2.9.1.10.3 Категорії й критерії класифікації речовин

2.2.9.1.10.3.1 Речовини повинні бути класифіковані як «речовини, небезпечні для довкілля (водного середовища)», якщо вони відповідають критеріям для категорії гострої токсичності 1, категорії хронічної токсичності 1 або категорії хронічної токсичності 2 відповідно до таблиці 2.2.9.1.10.3.1. Дані критерії докладно описують категорії класифікації. Вони зведені в діаграму, представлену в таблиці 2.2.9.1.10.3.2.

Таблиця 2.2.9.1.10.3.1. Категорії речовин, небезпечних для водного середовища (див. примітку 1)

a) Гостра (короткострокова) небезпека для водного середовища

Категорія гострої токсичності 1: (див. примітку 2)
ЛК₅₀ при 96-годинному впливі (для риб)	≤ 1 мг/л та/або
ЕК₅₀ при 48-годинному впливі (для ракоподібних)	≤ 1 мг/л та/або
ЕсК₅₀ при 72- або 96-годинному впливі (для водоростей і інших водних рослин)	≤ 1 мг/л (див. примітку 3)

b) Довгострокова небезпека для водного середовища (див. також рис. 2.2.9.1.10.3.1)

i) Речовини, нездатні до швидкого розкладання (див. примітку 4), по яких є достатні дані про хронічну токсичність

Категорія хронічної токсичності 1: (див. примітку 2)
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для риб)	≤ 1 мг/л та/або
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для ракоподібних)	≤ 1 мг/л та/або
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для водоростей і інших водних рослин)	≤ 1 мг/л
Категорія хронічної токсичності 2:
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для риб)	≤ 1 мг/л та/або
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для ракоподібних)	≤ 1 мг/л та/або
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для водоростей і інших водних рослин)	≤ 1 мг/л

ii) Речовини, здатні до швидкого розкладання, по яких є достатні дані про хронічну токсичність

Категорія хронічної токсичності 1: (див. примітку 2)
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для риб)	≤ 0,01 мг/л та/або
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для ракоподібних)	≤ 0,01 мг/л та/або
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для водоростей і інших водних рослин)	≤ 0,01 мг/л
Категорія хронічної токсичності 2:
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для риб)	≤ 0,1 мг/л та/або
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для ракоподібних)	≤ 0,1 мг/л та/або
Хронічна токсичність NOEC або ЕК_х (для водоростей і інших водних рослин)	≤ 0,1 мг/л

iii) Речовини, по яких немає достатніх даних про хронічну токсичність

Категорія хронічної токсичності 1: (див. примітку 2)
ЛК₅₀ при 96-годинному впливі (для риб)	≤ 1 мг/л та/або
ЕК₅₀ при 48-годинному впливі (для ракоподібних)	≤ 1 мг/л та/або
ЕсК₅₀ при 72- або 96-годинному впливі (для водоростей і інших водних рослин)	≤ 1 мг/л (див. примітку 3)
і речовина не здатна до швидкого розкладання та/або встановлений експериментальним шляхом ФБК ≥ 500 (або, за його відсутності, log K_ов ≥ 4) (див. примітки 4 і 5).
Категорія хронічної токсичності 2:
ЛК₅₀ при 96-годинному впливі (для риб)	>1, але ≤ 10 мг/л та/або
ЕК₅₀ при 48-годинному впливі (для ракоподібних)	>1, але ≤ 10 мг/л та/або
ЕсК₅₀ при 72- або 96-годинному впливі (для водоростей і інших водних рослин)	>1, але ≤ 10 мг/л та/або (див. примітку 3)
і речовина не здатна до швидкого розкладання та/або встановлений експериментальним шляхом ФБК ≥ 500 (або, за його відсутності, log K_ов ≥ 4) (див. примітки 4 і 5).

ПРИМІТКА 1: Такі організми, як риби, ракоподібні й водорості, піддаються випробуванням у якості модельних видів, що охоплюють широке коло трофічних рівнів і таксонів, і методи випробувань є високостандартизованими. Можуть бути також враховані дані про інші організми за умови, що вони представляють еквівалентні види й параметри випробувань.

ПРИМІТКА 2: При класифікації речовин у якості речовин, що відносяться до категорії гострої токсичності 1 та/або хронічної токсичності 1, необхідно також указувати відповідне значення множника М (див. 2.2.9.1.10.4.6.4), щоб застосовувати метод підсумовування.

ПРИМІТКА 3: У тих випадках, коли токсичність для водоростей ЕсК₅₀(= ЕК₅₀ (темпи росту)) зменшується більше ніж в 100 разів у порівнянні з наступними найбільш чутливими видами й призводить до класифікації небезпеки, заснованої винятково на цьому впливі, слід ураховувати, чи є ця токсичність типовою для водних рослин. Коли можна довести, що це не так, необхідно використовувати професійний висновок при визначенні того, чи треба застосовувати класифікацію. Класифікація повинна ґрунтуватися на ЕсК₅₀. Якщо основа ЕК₅₀ не вказується й коли ніяке значення ЕсК₅₀ не зареєстроване, класифікація повинна ґрунтуватися на найнижчому наявному показнику ЕК₅₀.

ПРИМІТКА 4: Відсутність здатності до швидкого розкладання заснована або на відсутності потенціалу біорозкладання, або на доказах відсутності здатності до швидкого розкладання. У тих випадках, коли немає корисних даних про розкладання, отриманих експериментальним шляхом або шляхом розрахунків, речовина повинна розглядатися в якості речовини, не здатної до швидкого розкладання.

ПРИМІТКА 5_:Потенціал біоакумуляції, заснований на отриманому експериментальним шляхом значенні ФБК ≥ 500 або, за його відсутності, значенні log K_oв ≥ 4, за умови що log K_oв є належним описом потенціалу біоакумуляції відповідної речовини. Виміряним значенням log K_oв віддається перевага перед оцінними значеннями, а виміряним значенням ФБК віддається перевага перед значеннями log K_oв.

Рис. 2.2.9.1.10.3.1. Категорії для речовин, що характеризуються довгостроковою небезпекою для водного середовища

2.2.9.1.10.3.2 У класифікаційній схемі, наведеній нижче в таблиці 2.2.9.1.10.3.2, коротко викладені критерії класифікації небезпеки для речовин.

Таблиця 2.2.9.1.10.3.2. Класифікаційна схема для речовин, небезпечних для водного середовища

Категорії класифікації
Гостра небезпека (див. примітку 1)	Довгострокова небезпека (див. примітку 2)
	Є достатні дані про хронічну токсичність		Немає достатніх даних про хронічну токсичність (див. примітку 1)
	Речовини, нездатні до швидкого розкладання (див. примітку 3)	Речовини, здатні до швидкого розкладання (див. примітку 3)
Категорія: Гостра токсичність 1	Категорія: Хронічна токсичність 1	Категорія: Хронічна токсичність 1	Категорія: Хронічна токсичність 1
Л(Е)К₅₀ ≤ 1,00	NOEC або ЕК_х ≤ 0,1	NOEC або ЕК_х ≤ 0,01	Л(Е)К₅₀ ≤ 1,00 і відсутність здатності до швидкого розкладання та/або ФБК ≥ 500 або, у випадку його відсутності, log К_ов ≥ 4
	Категорія: Хронічна токсичність 2	Категорія: Хронічна токсичність 2	Категорія: Хронічна токсичність 2
	0.1 < NOEC або ЕК_х ≤ 1	0,01 < NOEC або ЕК_х ≤ 0,1	1 < Л(Е)К₅₀ ≤ 10,00 або відсутність здатності до швидкого розкладання та/або ФБК ≥ 500 або, за його відсутності, log К_ов ≥ 4

ПРИМІТКА 1: Діапазон гострої токсичності, заснованій на значеннях Л(Е)К₅₀ у мг/л для риб, ракоподібних та/або водоростей і інших водних рослин (або оцінка кількісних залежностей «структура – активність» (КЗСА) за відсутності експериментальних даних¹⁵).

ПРИМІТКА 2: Речовини класифікуються за різними категоріями хронічної токсичності, якщо немає достатніх даних про хронічну токсичність для всіх трьох трофічних рівнів при концентраціях вище розчинності у воді або вище 1 мг/л. («Достатні» означає, що дані в достатній мірі охоплюють відповідні показники. Як правило, йдеться про дані, отримані в ході випробувань, однак задля уникнення непотрібних випробувань можна в кожному конкретному випадку також використовувати оцінні дані, наприклад (К)ЗСА, або в очевидних випадках покладатися на висновок експертів).

ПРИМІТКА 3: Діапазон хронічної токсичності, заснований на значеннях NOEC або еквівалентних значеннях ЕК_х у мг/л для риб або ракоподібних, або інших визнаних показниках хронічної токсичності.

2.2.9.1.10.4 Категорії й критерії класифікації сумішей

2.2.9.1.10.4.1 У системі класифікації сумішей застосовуються категорії класифікації, використовувані для речовин: категорії гострої токсичності 1 і хронічної токсичності 1 і 2. Щоби використовувати всі наявні дані для цілей класифікації властивостей суміші, небезпечних для навколишнього водного середовища, необхідно виходити з наступного припущення й у належних випадках застосовувати його:

«Відповідними компонентами» суміші є компоненти, які присутні в концентрації, що дорівнює 0,1% (по масі) або більше у випадку компонентів, віднесених до категорії гострої та/або хронічної токсичності 1, і що дорівнює 1% або більше у випадку інших компонентів, якщо немає підстав уважати (наприклад, у випадку високотоксичних компонентів), що компонент, присутній у концентрації менше 0,1%, може підпадати під класифікацію суміші через її небезпеку для водного середовища.

2.2.9.1.10.4.2 Класифікація небезпек для водного середовища здійснюється за принципом ярусів і залежить від типу наявної інформації про саму суміш і про її компоненти. Елементи цього ярусного підходу включають:

a) класифікацію, засновану на випробуваних сумішах;

b) класифікацію, засновану на принципах екстраполювання;

c) використання «підсумовування класифікованих компонентів» та/або «формули адитивності».

На наведеному нижче рис. 2.2.9.1.10.4.2 показана процедура, якої слід дотримуватись.

Рис. 2.2.9.1.10.4.2: Ярусній підхід до класифікації сумішей залежно від їх гострої і довгострокової небезпеки для водного середовища

2.2.9.1.10.4.3 Класифікація сумішей, коли є дані про токсичність суміші в цілому

2.2.9.1.10.4.3.1 Якщо суміш у цілому була випробувана для визначення її токсичності у водному середовищі, то ці відомості повинні використовуватися для класифікації суміші відповідно до критеріїв, прийнятих для речовин. Як правило, класифікація ґрунтується на даних, що стосуються риб, ракоподібних і водоростей/рослин (див. 2.2.9.1.10.2.3 і 2.2.9.1.10.2.4). Коли немає достатніх даних про гостру або хронічну токсичність суміші в цілому, повинні застосовуватися «принципи екстраполювання» або «метод підсумовування» (див. 2.2.9.1.10.4.4–2.2.9.1.10.4.6).

2.2.9.1.10.4.3.2 Для класифікації довгострокової небезпеки сумішей потрібні додаткові відомості про їх розкладність, у деяких випадках, біоакумуляцію. Даних про розкладність та біоакумуляцію сумішей у цілому не існує. Результати випробувань на розкладність та біоакумуляцію сумішей не використовуються, оскільки їх зазвичай важко інтерпретувати, і такі випробування мають сенс лише для простих речовин.

2.2.9.1.10.4.3.3 Віднесення до категорії гострої токсичності 1:

a) якщо є достатні дані випробувань на гостру токсичність (ЛК₅₀ або ЕК₅₀) для суміші в цілому, згідно з якими Л(Е)К₅₀ ≤ 1 мг/л:

віднести суміш до категорії гострої токсичності 1 відповідно до таблиці 2.2.9.1.10.3.1 a);

b) якщо є дані випробувань на гостру токсичність (ЛК₅₀ або ЕК₅₀) для суміші в цілому, згідно з якими Л(Е)К₅₀ > 1 мг/л або вище показника розчинності у воді:

немає необхідності відносити суміш до категорії гострої небезпеки відповідно до ДОПНВ.

2.2.9.1.10.4.3.4 Віднесення до категорій хронічної токсичності 1 і 2

a) Якщо є достатні дані про хронічну токсичність (ЕК_х або NOEC) для суміші в цілому, згідно з якими ЕК_х або NOEC випробуваної суміші ≤ 1 мг/л:

i) віднести суміш до категорії хронічної токсичності 1 або 2 відповідно до таблиці 2.2.9.1.10.3.1 b) ii) (здатні до швидкого розкладання), якщо наявні відомості дозволяють зробити висновок про те, що всі враховувані компоненти суміші здатні до швидкого розкладання;

ПРИМІТКА: В цій ситуації, коли ЕК_х або NOEC випробуваної суміші >0,1 мг/л, немає необхідності відносити суміш до категорії довгостроково діючої небезпеки відповідно до ДОПНВ.

ii) віднести суміш до категорії хронічної токсичності 1 або 2 у всіх інших випадках відповідно до таблиці 2.2.9.1.10.3.1 b) i) (нездатні до швидкого розкладання).

b) якщо є достатні дані про хронічну токсичність (ЕК_х або NOEC) для суміші в цілому, згідно з якими ЕК_хабо NOEC випробуваної суміші > 1 мг/л або вище показника розчинності у воді:

немає необхідності відносити суміш до категорії довгострокової небезпеки відповідно до ДОПНВ.

2.2.9.1.10.4.4 Класифікація сумішей за відсутності даних про токсичність суміші в цілому: принципи екстраполювання

2.2.9.1.10.4.4.1 Якщо сама суміш не була випробувана для визначення її небезпеки у водному середовищі, але є достатні дані про окремі компоненти й про схожі випробувані суміші для правильної оцінки небезпечних властивостей цієї суміші, то ці дані слід використовувати відповідно до наступних прийнятих правил екстраполювання. Це дозволяє забезпечити максимальне використання в процесі класифікації наявних даних для оцінки небезпечних властивостей суміші без проведення додаткових випробувань на тваринах.

2.2.9.1.10.4.4.2 Розведення

Якщо нова суміш утворена шляхом розведення випробуваної суміші або випробуваної речовини за допомогою розріджувача, який віднесений до рівноцінної або більш низької категорії небезпеки для водного середовища в порівнянні з найменш токсичним вихідним компонентом і який, як передбачається, не впливає на небезпеку інших компонентів у водному середовищі, то ця суміш повинна класифікуватися як суміш, рівноцінна вихідній випробуваній суміші або вихідній випробуваній речовині. У якості альтернативи може застосовуватися метод, викладений у пункті 2.2.9.1.10.4.5.

2.2.9.1.10.4.4.3 Відмінності між партіями продукції

Слід виходити з того, що токсичність для водного середовища випробуваної партії суміші в основному рівноцінна токсичності іншої невипробуваної партії того ж комерційного продукту, якщо вона зроблена тим самим підприємством-виробником або під його контролем, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що існує значна відмінність, що змінює токсичність даної невипробуваної партії для водного середовища. У таких випадках потрібно проводити нову класифікацію.

2.2.9.1.10.4.4.4 Концентрація сумішей, віднесених до найбільш токсичних категорій (хронічна токсичність 1 і гостра токсичність 1).

Якщо випробувана суміш віднесена до категорій «хронічна токсичність 1» та/або «гостра токсичність 1», а концентрація компонентів суміші, віднесених до цих же категорій токсичності, підвищується, то більш концентрована невипробувана суміш залишається в тій же класифікаційній категорії, що й вихідна випробувана суміш, без проведення додаткових випробувань.

2.2.9.1.10.4.4.5 Інтерполяція усередині однієї категорії токсичності

У випадку трьох сумішей (А, В і С) з ідентичними компонентами, якщо суміші А і В були випробувані й відносяться до тієї ж самої категорії токсичності, а невипробувана суміш С складається з таких самих токсично активних компонентів, як і суміші А і В, але в концентрації, що є проміжною між концентраціями токсично активних компонентів суміші А і суміші В, то суміш С слід віднести до тієї ж самої категорії, що й суміші А і В.

2.2.9.1.10.4.4.6 Суттєво схожі суміші

З урахуванням наступного:

a) дві суміші:

i) A + B;

ii) C + B;

b) концентрація компонента В є значною мірою однаковою в обох сумішах;

c) концентрація компонента А в суміші i) дорівнює концентрації компонента С у суміші ii);

d) дані щодо небезпеки для водного середовища компонентів А і С, є в наявності й значною мірою рівноцінні, тобто ці два компоненти відносяться до тієї ж самої категорії небезпеки й, як передбачається, не впливають на токсичність компонента В для водного середовища.

Якщо суміш i) або ii) уже класифікована на підставі результатів випробувань, то в цьому випадку друга із цих сумішей може бути віднесена до тієї ж категорії небезпеки.

2.2.9.1.10.4.5 Класифікація сумішей, коли є дані про токсичність по всіх компонентах або лише по деяких компонентах суміші

2.2.9.1.10.4.5.1 Класифікація суміші здійснюється на основі сумарної концентрації її класифікованих компонентів. Процентна частка компонентів, класифікованих як гостро токсичні або хронічно токсичні, безпосередньо вводиться в метод підсумовування. Докладній опис методу підсумовування приводиться в пунктах 2.2.9.1.10.4.6.1–2.2.9.1.10.4.6.4.

2.2.9.1.10.4.5.2 Суміші можуть складатися з комбінації як класифікованих компонентів (категорії гострої токсичності 1 та/або хронічної токсичності 1, 2), так і компонентів, по яких є отримані шляхом випробувань достатні дані про токсичність. Якщо є достатні дані про токсичність більше одного компонента суміші, то сукупна токсичність цих компонентів розраховується з використанням нижченаведених формул адитивності (а) або (b), залежно від характеру даних про токсичність:

a) на основі гострої токсичності у водному середовищі:

де:

C_i – концентрація компонента i (відсоток по масі);

L(E)C_50i – ЛК₅₀ або ЕК₅₀ (мг/л) компонента i;

n – число компонентів; i становить від 1 до n;

L(E)C_50m – (Е)К₅₀ частини суміші, по який є дані випробувань.

Розрахована в такій спосіб токсичність використовується для віднесення цієї частини суміші до категорії гострої небезпеки, яка потім використовується в методі підсумовування:

b) на основі хронічної токсичності у водному середовищі:

де:

C_i – концентрація компонента i (відсоток по масі), до якого відносяться компоненти, здатні до швидкого розкладання;

C_j – концентрація компонента j (відсоток по масі), до якого відносяться компоненти, нездатні до швидкого розкладання;

NOEC_i – NOEC (або інші визнані показники хронічної токсичності) для компонента i, до якого відносяться компоненти, здатні до швидкого розкладання (у мг/л);

NOEC_j– NOEC (або інші визнані показники хронічної токсичності) для компонента j, до якого відносяться компоненти, нездатні до швидкого розкладання (у мг/л);

N – число компонентів; i та j становлять від 1 до n;

EqNOEC_m– еквівалент NOEC частини суміші, по який є дані випробувань.

Таким чином, еквівалентна токсичність відображує той факт, що речовини, нездатні до швидкого розкладання, відносяться до категорії небезпеки, яка на один рівень вище (більш серйозна небезпека) у порівнянні з речовинами, що швидко розкладаються.

Розрахована еквівалентна токсичність використовується для віднесення цієї частини суміші до категорії довгострокової небезпеки відповідно до критеріїв для речовин, що швидко розкладаються (таблиця 2.2.9.1.10.3.1 b) ii), яка потім використовується в методі підсумовування.

2.2.9.1.10.4.5.3 Якщо формула адитивності застосовується до якої-небудь частини суміші, то переважно розраховувати токсичність цієї частини суміші, використовуючи для кожного компонента значення токсичності, що відносяться до однієї тієї ж таксономічної групи (наприклад, риби, ракоподібні або водорості), а потім використовувати найвище (найнижче) значення з отриманих значень токсичності (тобто використовувати найбільш чутливу з цих трьох груп). Однак у тому випадку, якщо дані про токсичність кожного компонента відносяться не до тієї ж самої таксономічної групи, значення токсичності кожного компонента повинні вибиратися в такій же спосіб, як і значення токсичності для класифікації речовин, тобто слід використовувати найвищу токсичність (для найбільш чутливого піддослідного організму). Розрахована в такій спосіб гостра й хронічна токсичність використовується потім для віднесення цієї частини суміші до категорії «гостра токсичність 1» та/або «хронічна токсичність 1 або 2» відповідно до тих же критеріїв, що й критерії, прийняті для речовин.

2.2.9.1.10.4.5.4 Якщо суміш можна класифікувати декількома методами, то використовується метод, що дозволяє дати найбільш консервативну оцінку.

2.2.9.1.10.4.6 Метод підсумовування

2.2.9.1.10.4.6.1 Процедура класифікації

Як правило, більш строга класифікація суміші скасовує менш строгу класифікацію, наприклад віднесення до категорії «хронічна токсичність 1» скасовує віднесення до категорії «хронічна токсичність 2». Як наслідок, процедура класифікації завершується, якщо вона приводить до категорії «хронічна токсичність 1». Більш строгої класифікації, ніж категорія «хронічна токсичність 1», не існує; тому продовжувати далі процедуру класифікації немає необхідності.

2.2.9.1.10.4.6.2 Віднесення до категорії гострої токсичності 1

2.2.9.1.10.4.6.2.1 Ураховуються в першу чергу компоненти, віднесені до категорії «гостра токсичність 1». Якщо сума концентрацій (в %) цих компонентів перевищує або дорівнює 25%, то вся суміш відноситься до категорії «гостра токсичність 1». Після отримання результату розрахунків, що дозволяє віднести суміш до категорії «гостра токсичність 1», процедура класифікації завершується.

2.2.9.1.10.4.6.2.2 Класифікація сумішей залежно від їх гострої небезпеки шляхом підсумовування концентрацій класифікованих компонентів коротко викладена в нижченаведеній таблиці 2.2.9.1.10.4.6.2.2.

Таблиця 2.2.9.1.10.4.6.2.2. Класифікація суміші залежно від її гострої небезпеки шляхом підсумовування концентрацій класифікованих компонентів

Сума концентрацій (в %) класифікованих компонентів:	Суміш відноситься до категорії:
«гостра токсичність 1» х M^а ≥ 25%	«гостра токсичність 1»

^а Пояснення множника М див. у пункті 2.2.9.1.10.4.6.4.

2.2.9.1.10.4.6.3 Віднесення до категорій хронічної токсичності 1 і 2

2.2.9.1.10.4.6.3.1 Ураховуються в першу чергу всі компоненти, віднесені до категорії «хронічна токсичність 1». Якщо сума концентрацій (в %) цих компонентів перевищує або дорівнює 25%, то суміш відноситься до категорії «хронічна токсичність 1». Після отримання результату розрахунків, що дозволяє віднести суміш до категорії «хронічна токсичність 1», процедура класифікації завершується.

2.2.9.1.10.4.6.3.2 Якщо суміш не відноситься до категорії «хронічна токсичність 1», то розглядається можливість її віднесення до категорії «хронічна токсичність 2». Суміш відноситься до категорії «хронічна токсичність 2», якщо 10-кратна сума концентрацій (в %) усіх компонентів, віднесених до категорії «хронічна токсичність 1», разом із сумою концентрацій (в %) усіх компонентів, віднесених до категорії «хронічна токсичність 2», перевищує або дорівнює 25%. Після отримання результату розрахунків, що дозволяє віднести суміш до категорії «хронічна токсичність 2», процедура класифікації завершується.

2.2.9.1.10.4.6.3.3 Класифікація сумішей залежно від їх довгострокової небезпеки шляхом підсумовування концентрацій класифікованих компонентів коротко викладена в нижченаведеній таблиці 2.2.9.1.10.4.6.3.3.

Таблиця 2.2.9.1.10.4.6.3.3. Класифікація суміші залежно від її довгострокової небезпеки шляхом підсумовування концентрацій класифікованих компонентів

Сума концентрацій (в %) класифікованих компонентів:

Суміш відноситься до категорії:

«хронічна токсичність 1» х M^а

≥25%

«хронічна токсичність 1»

(M х 10 х «хронічна токсичність 1») +

«хронічна токсичність 2»

≥25%

«хронічна токсичність 2»

^аПояснення множника М див. у пункті 2.2.9.1.10.4.6.4.

2.2.9.1.10.4.6.4 Суміші високотоксичних компонентів

Компоненти, віднесені до категорії «гостра токсичність 1» або «хронічна токсичність 1», й що мають гостру токсичність при концентраціях, які значно нижче 1 мг/л, та/або хронічною токсичністю при концентраціях, які значно нижче 0,1 мг/л (якщо вони не є такими, що швидко розкладаються) і 0,01 мг/л (якщо вони є такими, що швидко розкладаються) можуть вплинути на токсичність суміші, і їм надається більше значення при застосуванні методу підсумовування. Якщо суміш містить компоненти, віднесені до категорії «гостра токсичність 1» або «хронічна токсичність 1», то застосовується ярусний підхід, описаний у пунктах 2.2.9.1.10.4.6.2 і 2.2.9.1.10.4.6.3, шляхом множення концентрацій компонентів, віднесених до категорії «гостра токсичність 1» і «хронічна токсичність 1», на відповідний множник для отримання зваженої суми, замість простого додавання відсотків. Інакше кажучи, концентрація компонента, віднесеного до категорії «гостра токсичність 1» у лівому стовпчику таблиці 2.2.9.1.10.4.6.2.2, і концентрація компонента, віднесеного до категорії «хронічна токсичність 1» у лівому стовпчику таблиці 2.2.9.1.10.4.6.3.3, множаться на відповідній множник. Множники, застосовувані до цих компонентів, визначаються з урахуванням значення токсичності, як це коротко викладено в нижченаведеній таблиці 2.2.9.1.10.4.6.4. Тому для класифікації суміші, що містить компоненти, віднесені до категорій «гостра токсичність 1» та/або «хронічна токсичність 1», класифікатор повинен знати значення множника М, щоб застосувати метод підсумовування. У якості альтернативи може бути використана формула адитивності (див. пункт 2.2.9.1.10.4.5.2), коли є дані про токсичність усіх високотоксичних компонентів суміші й існують переконливі докази того, що інші компоненти – включаючи ті з них, по яких немає даних про гостру та/або хронічну токсичність, – малотоксичні або зовсім не токсичні й не підвищують значною мірою небезпеку цієї суміші для довкілля.

Таблиця 2.2.9.1.10.4.6.4. Множники для високотоксичних компонентів сумішей

Гостра токсичність	Множник М	Хронічна токсичність	Множник М
Значення Л(Е)К₅₀		Значення NOEC	Компоненти НБР^a	Компоненти БР^b
ОД < Л(Е)К₅₀≤ 1	1	0,01 < NOEC ≤ 0,1	1	–
0.01 < Л(Е)К₅₀ ≤ 0,1	10	0,001 < NOEC ≤ 0,01	10	1
0.001 < Л(Е)К₅₀ ≤ 0,01	100	0,000 1 < NOEC ≤ 0,001	100	10
0,000 1 < Л(Е)К₅₀ ≤ 0,001	1 000	0,000 01 < NOEC ≤ 0,000 1	1 000	100
0,000 01 < Л(Е)К₅₀ ≤0,000 1	10 000	0,000 001 < NOEC ≤ 0,000 01	10 000	1 000
(продовжувати з десятковими інтервалами)		(продовжувати з десятковими інтервалами)

^a Нездатні до швидкого розкладання.

^b Здатні до швидкого розкладання.

2.2.9.1.10.4.6.5 Класифікація сумішей, що містять компоненти, по яких немає придатної інформації

У випадку, якщо по одному або декількох відповідних компонентах суміші немає придатної інформації про їх гостру та/або хронічну токсичність у водному середовищі, робиться висновок про те, що ця суміш не може бути віднесена до визначеної(их) категорії(ій) небезпеки. У такій ситуації класифікація суміші повинна здійснюватися на підставі лише відомих компонентів.

2.2.9.1.10.5 Речовини або суміші, класифіковані як речовини, небезпечні для довкілля (водного середовища), на підставі Регламенту 1272/2008/EC³.

Якщо даних для класифікації відповідно до критеріїв, передбачених у пунктах 2.2.9.1.10.3 і 2.2.9.1.10.4, немає, речовина або суміш:

a) повинні бути класифіковані як речовини, небезпечні для довкілля (водного середовища), якщо вони повинні бути віднесені до категорії (категорій) «гостра водна токсичність 1», «хронічна водна токсичність 1» або «хронічна водна токсичність 2» згідно з Регламентом 1272/2008/ЄС³;

b) можуть розглядатися як такі, що не є речовинами, небезпечними для довкілля (водного середовища), якщо вони не повинні бути віднесені до такої категорії відповідно до вказаного Регламенту.

2.2.9.1.10.6 Віднесення речовин або сумішей, класифікованих як речовини, небезпечні для довкілля (водного середовища), відповідно до положень пунктів 2.2.9.1.10.3, 2.2.9.1.10.4 або 2.2.9.1.10.5.

Речовини або суміші, класифіковані як речовини, небезпечні для довкілля (водного середовища), що не задовольняють класифікаційним критеріям іншого класу або іншої речовини класу 9, повинні позначатися в такій спосіб:

№ ООН 3077 РЕЧОВИНА ТВЕРДА, НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, Н.З.К., або

№ ООН 3082 РЕЧОВИНА РІДКА, НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, Н.З.К.

Їм призначається група упакування III.

Генетично модифіковані мікроорганізми або організми

2.2.9.1.11 Генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ) і генетично модифіковані організми (ГМО) є мікроорганізмами й організмами, генетичний матеріал яких був навмисно змінений у результаті генетичної інженерії за допомогою процесів, які не відбуваються в природі. Їм призначається клас 9 (№ ООН 3245), якщо вони не відповідають визначенню токсичних речовин або інфекційних речовин, але здатні викликати у тварин, рослин або мікробіологічних речовин такі зміни, які зазвичай не є результатом природнього розмноження.

ПРИМІТКА 1: ГММ і ГМО, що є інфекційними, відносяться до речовин класу 6.2, № ООН 2814, 2900 або 3373.

ПРИМІТКА 2: ГММ або ГМО не підпадають під дію ДОПНВ, якщо їх використання дозволене відповідними компетентними органами країн походження, транзиту й призначення17¹⁶.

ПРИМІТКА 3: Генетично модифіковані живі тварини, які, згідно з поточним станом наукових знань, не виявляють ніякого відомого патогенного впливу на людей, тварин і рослини й перевозяться в контейнерах, пристосованих для надійного запобігання як покиданню тваринами контейнера, так і несанкціонованому доступу до них, не підпадають під дію положень ДОПНВ. Правила, установлені Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (ІАТА) для перевезення повітрям (Правила ІАТА з перевезення живих тварин), можуть бути взяті за підставу як керівні принципи для вибору придатних контейнерів, призначених для перевезення живих тварин.

ПРИМІТКА 4: Живі тварини не повинні використовуватися для перевезення генетично модифікованих мікроорганізмів, віднесених до класу 9, крім випадків, коли речовина не може перевозитися іншим способом. Генетично модифіковані живі тварини повинні перевозитися відповідно до вимог і умов, установлених компетентними органами країн походження й призначення.

2.2.9.1.12 (Виключено)

Речовини при високій температурі

2.2.9.1.13 Речовини при високій температурі включають речовини, що перевозяться або пред’являються для перевезення в рідкому стані при температурі не нижче 100 °C і – якщо вони мають температуру спалаху – нижче їх температури спалаху. До них також відносяться тверді речовини, що перевозяться або пред’являються для перевезення при температурі не нижче 240 °C.

ПРИМІТКА: Речовини при високій температурі можуть бути віднесені до класу 9 лише в тому випадку, якщо вони не задовольняють критеріям будь-якого іншого класу.

Інші речовини або вироби, що становлять небезпеку під час перевезення, але не відповідають визначенням інших класів

2.2.9.1.14 До класу 9 відносяться такі інші речовини, що не відповідають визначенням інших класів:

тверді аміачні сполуки з температурою спалаху нижче 60 °С;

дитіоніти, що становлять незначну небезпеку;

рідини високої летючості;

речовини, що виділяють отруйні пари;

речовини, що містять алергени;

комплекти хімічних речовин і комплекти першої допомоги;

конденсатори з подвійним електричним шаром (з енергоємністю більше 0,3 Вт·год);

транспортні засоби із двигуном внутрішнього згоряння, двигуни внутрішнього згоряння й машини із двигуном внутрішнього згоряння;

вироби, що містять різні небезпечні вантажі.

ПРИМІТКА: Положення ДОПНВ не поширюються на № ООН 1845 вуглецю діоксид твердий (лід сухий)¹⁷, № ООН 2216 борошно рибне (рибні відходи) стабілізоване, № ООН 2807 матеріал намагніченій, № ООН 3334 рідина, перевезення якої повітрям регулюється правилами, н.з.к., № ООН 3335 тверда речовина, перевезення якої регулюється правилами повітряного транспорту, н.з.к., перелічені в Типових правилах ООН, не підпадють під дію положень ДОПНВ.

Призначення груп упакування

2.2.9.1.15 Якщо у стовпчику 4 таблиці А глави 3.2 є відповідна вказівка, речовинам і виробам класу 9 призначається одна з наступних груп упакування залежно від ступеня небезпеки, яким вони характеризуються:

група упакування II: речовини із середнім ступенем небезпеки;

група упакування III: речовини з низьким ступенем небезпеки.

2.2.9.2 Речовини та вироби, що не допускаються до перевезення

До перевезення не допускаються наступні речовини та вироби:

– літієві батареї, що не відповідають відповідним вимогам спеціальних положень 188, 230, 310, 636 або 670 глави 3.3;

– неочищені порожні контейнери для приладів, такі як трансформатори, конденсатори або гідравлічні прилади, що містять речовини, віднесені до № ООН 2315, 3151, 3152 або 3432.

2.2.9.3 Перелік позицій

Речовини, дрібній пил яких при вдиханні може становитинебезпеку для здоров’я		М1	2212 АЗБЕСТ АМФІБОЛОВИЙ (амозит, тремоліт, актиноліт, антофіліт, крокидоліт) 2590 АЗБЕСТ ХРИЗОТИЛОВИЙ
Речовини та вироби, які у випадку пожежі можуть виділяти діоксини		M2	2315 ПОЛІХЛОРДИФЕНІЛИ РІДКІ 3432 ПОЛІХЛОРДИФЕНІЛИ ТВЕРДІ 3151 ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ ДИФЕНІЛИ РІДКІ або 3151 МОНОМЕТИЛДИФЕНІЛМЕТАНИ ГАЛОГЕНОВАНІ РІДКІ або 3151 ТЕРФЕНІЛИ ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ РІДКІ 3152 ДИФЕНІЛИ ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ ТВЕРДІ або 3152 МОНОМЕТИЛДИФЕНІЛМЕТАНИ ГАЛОГЕНОВАНІ ТВЕРДІ або 3152 ТЕРФЕНІЛИ ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ ТВЕРДІ
Речовини, що виділяють легкозаймисті пари		M3	2211 ПОЛІМЕР, ЩО СПІНЮЄТЬСЯ, ГРАНУЛЬОВАНИЙ, що виділяє легкозаймисті пари 3314 ПЛАСТИЧНІ ФОРМУВАЛЬНІ СПОЛУКИ у вигляді тістоподібної маси, у формі листа або отримані шляхом екструзії джгута, що виділяють легкозаймисті пари
Літієві батареї		M4	3090 БАТАРЕЇ ЛІТІЙ-МЕТАЛЕВІ (включаючи батареї з літієвого сплаву) 3091 БАТАРЕЇ ЛІТІЙ-МЕТАЛЕВІ, ЩО МІСТЯТЬСЯ В ОБЛАДНАННІ (включаючи батареї з літієвого сплаву),або 3091 БАТАРЕЇ ЛІТІЙ-МЕТАЛЕВІ, УПАКОВАНІ З ОБЛАДНАННЯМ (включаючи батареї з літієвого сплаву) 3480 БАТАРЕЇ ЛІТІЙ-ІОННІ (включаючи літій-іонні полімерні батареї) 3481 БАТАРЕЇ ЛІТІЙ-ІОННІ, ЩО МІСТЯТЬСЯ В ОБЛАДНАННІ (включаючи літій-іонні полімерні батареї), або 3481 БАТАРЕЇ ЛІТІЙ-ІОННІ, УПАКОВАНІ З ОБЛАДНАННЯМ (включаючи літій-іонні полімерні батареї) 3536 БАТАРЕЇ ЛІТІЄВІ, УСТАНОВЛЕНІ У ВАНТАЖНІЙ ТРАНСПОРТНІЙ ОДИНИЦІ, батареї літій-іонні або батареї літій-металеві
Рятувальні засоби		M5	2990 ЗАСОБИ РЯТУВАЛЬНІ САМОНАДУВНІ 3072 ЗАСОБИ РЯТУВАЛЬНІ НЕСАМОНАДУВНІ, що містять в якості обладнання небезпечні вантажі 3268 ПРИСТРОЇ БЕЗПЕКИ з електричним ініціюванням
Речовини, небезпечні для довкілля	забруднювач водного середовища рідкий	M6	3082 РЕЧОВИНА, НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, РІДКА, Н.З.К.
	забруднювач водного середовища твердий	M7	3077 РЕЧОВИНА ТВЕРДА, НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, Н.З.К.
	генетично модифіковані мікроорганізми й організми	M8	3245 ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ МІКРООРГАНІЗМИ або 3245 ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ
Речовини при високій температурі	Рідкі	М9	3257 РІДИНА ПРИ ВИСОКІЙ ТЕМПЕРАТУРІ, Н.З.К., що перевозиться при температурі не нижче 100 °C, але нижче її температури спалаху (включаючи розплавлені метали, розплавлені солі і т. д.)
Речовини при високій температурі	Тверді	М10	3258 РЕЧОВИНА ТВЕРДА ПРИ ВИСОКІЙ ТЕМПЕРАТУРІ, Н.З.К., при температурі не нижче 240 °C
Інші речовини та вироби, що становлять небезпеку під час перевезення, але не відповідають визначенням інших класів		М11	1841 АЦЕТАЛЬДЕГІДАМІАК 1931 ЦИНКУ ДИТІОНІТ (ЦИНКУ ГІДРОСУЛЬФІТ) 1941 ДИБРОМДИФТОРМЕТАН 1990 БЕНЗАЛЬДЕГІД 2969 КАСТОРОВІ БОБИ, або 2969 КАСТОРОВЕ БОРОШНО, або 2969 КАСТОРОВА МАКУХА, або 2969 КАСТОРОВІ ПЛАСТІВЦІ 316 ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ, ЩО ПРАЦЮЄ НА ЗАЙМИСТОМУ ГАЗІ, або 3166 ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ, ЩО ПРАЦЮЄ НА ЛЕГКОЗАЙМИСТІЙ РІДИНІ, або 3166 ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ, ЩО ПРАЦЮЄ НА ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТАХ, ЩО МІСТЯТЬ ЗАЙМИСТИЙ ГАЗ, або 3166 ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ, ЩО ПРАЦЮЄ НА ПАЛИВНИХ ЕЛЕМЕНТАХ, ЩО МІСТЯТЬ ЛЕГКОЗАЙМИСТУ РІДИНУ 3171 ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ, ЩО ПРАЦЮЄ НА АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЯХ або 3171 ОБЛАДНАННЯ, ЩО ПРАЦЮЄ НА АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЯХ 3316 КОМПЛЕКТ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН, або 3316 КОМПЛЕКТ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ 3359 ОДИНИЦЯ ФУМІГОВАНА ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА 3363 ВАНТАЖІ НЕБЕЗПЕЧНІ У ВИРОБАХ або 3363 ВАНТАЖІ НЕБЕЗПЕЧНІ У ПРИБОРАХ або 3363 ВАНТАЖІ НЕБЕЗПЕЧНІ В ОБЛАДНАННІ 3499 КОНДЕНСАТОР З ПОДВІЙНИМ ЕЛЕКТРИЧНИМ ШАРОМ (з енергоємністю більше 0,3 Вт∙год) 3508 КОНДЕНСАТОР АСИМЕТРИЧНИЙ (з енергоємністю більше 0,3 Вт∙год) 3509 ТАРА ВІДБРАКОВАНА ПОРОЖНЯ НЕОЧИЩЕНА 3530 ДВИГУН ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ або 3530 МАШИНА З ДВИГУНОМ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ 3548 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ РІЗНІ НЕБЕЗПЕЧНІ ВАНТАЖІ, Н.З.К.

ГЛАВА 2.3

МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

2.3.0 Загальні положення

Якщо в главі 2.2 або в цій главі не передбачено інше, то для класифікації небезпечних вантажів використовуються методи випробувань, викладені в Керівництві з випробувань і критеріїв.

2.3.1 Випробування бризантних вибухових речовин типу A на ексудацію

2.3.1.1 Крім випробувань, зазначених у Керівництві з випробувань і критеріїв, бризантні ВР типу A (№ ООН 0081) повинні пройти описане нижче випробування на ексудацію, якщо вони містять більше 40% рідкого азотного ефіру.

2.3.1.2 Прилад для випробування бризантних ВР на ексудацію (рис. 1–3) складається з порожнього бронзового циліндра. Цей циліндр, закритий з однієї сторони кришкою з того ж металу, має внутрішній діаметр 15,7 мм і глибину 40 мм. На окружності циліндра є 20 отворів діаметром 0,5 мм (чотири ряди по п’ять отворів). Бронзовій поршень із циліндричною частиною довжиною 48 мм при загальній довжині 52 мм може сковзати у вертикально розташованому циліндрі. До цього поршня діаметром 15,6 мм додається вантаж масою 2 220 г, для того щоб тиск на основу циліндра становив 120 кПа (1,20 бара).

2.3.1.3 З п’яти–восьми грамів бризантної ВР виготовляється невеликій валик довжиною 30 мм і діаметром 15 мм; цей валик загортається в дуже тонку тканину й уводиться в циліндр; потім зверху розміщується поршень із вантажем так, щоб бризантна ВР зазнала тиску 120 кПа (1,20 бар). Відмічається час, після закінчення якого із зовнішньої сторони отворів у циліндрі з’являються перші маслянисті крапельки (нітрогліцерин).

2.3.1.4 Бризантна ВР уважається задовільною, якщо до першого просочування рідини проходить більше п’яти хвилин; випробування проводиться при температурі 15–25 °C.

Випробування бризантних вибухових речовин на ексудацію

	Рис.1. Дзвонуватий вантаж масою 2 220 г, який може підвішуватися до бронзового поршня
	Рис. 2. Циліндричний бронзовий поршень; розміри в мм
	Рис. 3. Порожній бронзовий циліндр, закритий з однієї сторони; креслення й розміри деталі в мм
	Рис. 1–3 1) Чотири ряди по п’ять отворів Ø 0,5 2) Мідь 3) Залізна пластинка із центральним конусом з нижньої сторони 4) Чотири отвори розміром приблизно 46 х 56, розміщені по окружності через рівні проміжки

2.3.2 Випробування нітроцелюлозних сумішей класу 1 і класу 4.1

2.3.2.1 Для визначення критеріїв нітроцелюлози проводиться випробування за методом Бергмана-Юнка або тест із використанням метил фіолетового індикаторного паперу, передбачені в додатку 10 Керівництва з випробувань і критеріїв (див. главу 3.3, спеціальні положення 393 і 394). Якщо є сумніви в тому, що температура займання нітроцелюлози значно вище 132 °C у випадку випробування за методом Бергмана-Юнка або вище 134,5 °C у випадку тесту з використанням метил фіолетового індикаторного паперу, то перед проведенням цих випробувань необхідно провести випробування на температуру займання, описуване в підрозділі 2.3.2.5. Якщо температура займання нітроцелюлозних сумішей вище 180 °C або температура займання пластифікованої нітроцелюлози вище 170 °C, то випробування за методом Бергмана-Юнка або тест із використанням метил фіолетового індикаторного паперу може проводитися безпечно.

2.3.2.2 Перед проведенням випробувань, передбачених у пункті 2.3.2.5, узяті в якості зразка речовини повинні сушитися протягом принаймні 15 годин при температурі довкілля у вакуум-сушарці, що містить плавлений і зернистий хлорид кальцію; речовина повинна міститися тонким шаром; із цією метою непорошкоподібні й неволокнисті речовини слід або подрібнювати, або протирати, або дробити на невеликі шматочки. Тиск у сушарці повинен становити менше 6,5 кПа (0,065 бар).

2.3.2.3 До її сушіння в умовах, передбачених у пункті 2.3.2.2 вище, пластифікована нітроцелюлоза повинна пройти попереднє сушіння в добре вентильованій сушильній камері при температурі 70 °С; попереднє сушіння має тривати доти, поки речовина не буде втрачати за чверть години менше 0,3% своєї первинної маси.

2.3.2.4 Слабоазотована нітроцелюлоза повинна спочатку пройти попереднє сушіння в умовах, зазначених у пункті 2.3.2.3 вище; потім для завершення сушіння нітроцелюлоза поміщується принаймні на 15 годин у сушарку, що містить концентровану сірчану кислоту.

2.3.2.5 Температура спалахування (див. 2.3.2.1)

a) Температура спалахування визначається шляхом нагрівання 0,2 г речовини в скляній пробірці, зануреній у ванну зі сплаву Вуда. Пробірка поміщується у ванну, коли температура ванни досягає 100 °С. Потім температура ванни поступово підвищується на 5 °С у хвилину.

b) Пробірки повинні бути наступних розмірів:

довжина 125 мм

внутрішній діаметр 15 мм

товщина стінок 0,5 мм.

Їх слід занурювати на глибину 20 мм.

c) Випробування повторюється три рази, причому щоразу відзначається температура спалахування речовини, тобто повільне або швидке горіння, дефлаграція або детонація.

d) Відзначена при цих трьох випробуваннях найнижча температура є температурою спалахування.

2.3.3 Випробування легкозаймистих рідин класів 3, 6.1 і 8

2.3.3.1 Визначення температури спалаху

2.3.3.1.1 Можуть використовуватися наступні методи визначення температури спалаху легкозаймистих рідин:

Міжнародні стандарти:

ISO 1516 (Визначення спалаху/відсутності спалаху – Метод із застосуванням закритого тигля в рівноважних умовах)

ISO 1523 (Визначення температури спалаху – Метод із застосуванням закритого тигля в рівноважних умовах)

ISO 2719 (Визначення температури спалаху – Метод із застосуванням закритого тигля Пенскі ― Мартенса)

ISO 13736 (Визначення температури спалаху – Метод Абеля із застосуванням закритого тигля)

ISO 3679 (Визначення температури спалаху – Прискорений метод визначення в закритому тиглі в рівноважних умовах)

ISO 3680 (Визначення спалаху/відсутності спалаху – Прискорений метод визначення в закритому тиглі в рівноважних умовах)

Національні стандарти:

American Society for Testing Materials International, 100 Barr Harbor Drive, PO Box C700, West Conshohocken, Pennsylvania, USA 19428-2959:

ASTM D3828-07a, Standard Test Methods for Flash Point by Small Scale Closed-Cup Tester

ASTM D56-05, Standard Test Method for Flash Point by Tag Closed-Cup Tester

ASTM D3278-96(2004)e1, Standard Test Methods for Flash Point of Liquids by Small Scale Closed-Cup Apparatus

ASTM D93-08, Standard Test Methods for Flash Point by Pensky-Martens Closed-Cup Tester

Association française de normalisation, AFNOR, 11, rue de Pressensé, F-93571 La Plaine Saint–Denis Cedex:

Французький стандарт NF M 07 – 019

Французькі стандарти NF M 07 – 011 / NF T 30 – 050 / NF T 66 – 009

Французький стандарт NF M 07 – 036

Deutsches Institut für Normung, Burggrafenstr. 6, D-10787 Berlin:

Стандарт DIN 51755 (температура спалаху нижче 65 °C)

Державний комітет зі стандартизації при Раді Міністрів, РФ-113813, ГСП, Москва, M–49, Ленінський проспект, 9:

ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.044–84

2.3.3.1.2 Для визначення температури спалаху фарб, клеїв і аналогічних в’язких матеріалів, що містять розчинники, повинні використовуватися тільки прилади й методи випробувань, придатні для визначення температури спалаху в’язких рідин, відповідно до наступних стандартів:

a) міжнародний стандарт ISO 3679: 1983;

b) міжнародний стандарт ISO 3680: 1983;

c) міжнародний стандарт ISO 1523: 1983;

d) міжнародні стандарти EN ISO 13736 і EN ISO 2719, метод B.

2.3.3.1.3 Стандарти, перелічені в пункті 2.3.3.1.1, повинні використовуватися тільки для діапазонів температури спалаху, зазначених у цих стандартах. При виборі стандарту необхідно враховувати можливість хімічних реакцій між випробовуваною речовиною й держаком зразка. Згідно із правилами техніки безпеки прилад повинен розміщуватися в місці, захищеному від протягів.

З метою безпеки при випробуванні органічних пероксидів і самореактивних речовин (відомих також як «енергетичні»), а також токсичних речовин слід застосовувати метод з використанням невеликого зразка (близько 2 мл).

2.3.3.1.4 Якщо температура спалаху, визначена за методом нерівноваги, становить (23 ± 2) °С або (60 ± 2) °С, то результат повинен бути перевірений для кожного температурного діапазону методом рівноваги.

2.3.3.1.5 У випадку розбіжності думок щодо класифікації легкозаймистої рідини приймається класифікація, вказана відправником вантажу, якщо під час контрольного випробування з метою визначення температури спалаху буде отриманій результат, що не відхиляється більше ніж на 2 °С від граничних температур (відповідно, 23 °С і 60 °С), наведених у пункті 2.2.3.1. Якщо різниця становить більше 2 °C, необхідно провести ще одне контрольне випробування і прийняти найнижчу температуру за результатами обох контрольних випробувань.

2.3.3.2 Визначення температури початку кипіння

Можуть використовуватися наступні методи визначення температури початку кипіння легкозаймистих рідин:

Міжнародні стандарти:

ISO 3924 (Нафтопродукти ― Визначення розподілу меж кипіння – Метод газової хроматографії)

ISO 4626 (Рідини летучі органічні – Визначення меж кипіння органічних розчинників, використовуваних у якості сировинних матеріалів)

ISO 3405 (Нафтопродукти – Визначення фракційного складу при атмосферному тиску)

Національні стандарти:

American Society for Testing Materials International, 100 Barr Harbor Drive, PO Box C700, West Conshohocken, Pennsylvania, USA 19428-2959:

ASTM D86-07a, Standard Test Method for Distillation of Petroleum Products at Atmospheric Pressure

ASTM D1078-05, Standard Test Method for Distillation Range of Volatile Organic Liquids

Додаткові прийнятні методи:

Метод А.2, описаний у частини А додатку до Регламенту Комісії (ЄС) № 440/20081¹.

2.3.3.3 Випробування для визначення вмісту пероксиду

Для визначення вмісту в рідині пероксиду застосовується наступний метод:

У колбу Ерленмейера наливається підлягаюча титруванню рідина в кількості p (близько 5 г, зважена з точністю до 0,01 г), до якої додається 20 см³ оцтового ангідриду й близько 1 г твердого порошкоподібного йодиду калію; ця суміш збовтується й через 10 хвилин нагрівається протягом 3 хвилин приблизно до температури 60 °С. Протягом 5 хвилин суміш остигає, а потім до неї додається 25 см³ води. Суміш витримується протягом 30 хвилин, а потім звільнений йод титрується за допомогою децинормального розчину тіосульфату натрію без додавання індикатору; повне знебарвлення свідчить про закінчення реакції. Якщо за n прийняти необхідне число кубічних сантиметрів розчину тіосульфату натрію, то процентний вміст пероксиду (обчислюваний у вигляді H₂O₂) у зразку можна розрахувати за формулою:

2.3.4 Випробування для визначення текучості

Для визначення текучості рідких, в’язких або пастоподібних речовин і сумішей застосовується наступний метод випробування.

2.3.4.1 Випробувальні пристрої

Серійний пенетрометр, відповідний до стандарту ISO 2137:1985, з напрямним стрижнем масою 47,5 г ± 0,05 г; сітчастий диск із дюралюмінію масою 102,5 г ± 0,05 г з конічними отворами (див. рис. 1); пенетраційна посудина із внутрішнім діаметром 72–80 мм, співробітник для приймання зразка.

2.3.4.2 Процедура випробування

Зразок поміщується в пенетраційну посудину не менше ніж за півгодини до вимірювання. Потім посудина герметично закривається й залишається до початку вимірювання. Зразок у герметично закритій пенетраційній посудині підігрівається до 35 °C ± 0,5 °C і переноситься на стіл пенетрометра безпосередньо перед вимірюванням (не більше ніж за дві хвилини). Потім точка S сітчастого диска вводиться в стикання з поверхнею рідини, і вимірюється ступінь проникнення.

2.3.4.3 Оцінка результатів випробування

Речовина вважається пастоподібною, якщо після стикання центру S з поверхнею зразка глибина проникнення, показувана вимірювальним приладом із круговою шкалою:

a) після періоду занурення, рівного 5 с ± 0,1 с, становить менше 15,0 мм ± 0,3 мм; або

b) після періоду занурення, рівного 5 с ± 0,1 с, становить більше 15,0 мм ± 0,3 мм, однак додаткове проникнення ще через 55 с ± 0,5 с становить менше 5,0 мм ± 0,5 мм.

ПРИМІТКА: У випадку випробування зразків з визначеною температурою текучості найчастіше неможливо створити пласку поверхню в пенетраційній посудині й, таким чином, забезпечити чіткі первинні умови для вимірювання при стиканні точки S з поверхнею. Крім того, при випробуванні деяких зразків вплив сітчастого диска може з’явитися причиною пружної деформації поверхні й у перші кілька секунд імітувати більш глибоке проникнення. У всіх цих випадках може виявитися доцільним застосовувати оцінку згідно з пунктом b), вище.

Рис. 1. Пенетрометр

Невказані допуски становлять ± 0,1 мм

2.3.5 Віднесення металоорганічних речовин до класів 4.2 і 4.3

Залежно від їх властивостей, визначених відповідно до методів випробувань N.1–N.5, викладених в Керівництві з випробувань і критеріїв, частина III, розділ 33, металоорганічні речовини можуть бути віднесені, відповідно, до класів 4.2 або 4.3 згідно зі схемою прийняття рішення, наведеною на рис. 2.3.5.

ПРИМІТКА 1: Залежно від властивих їм інших властивостей і від їх місця в таблиці пріоритету небезпечних властивостей (див. 2.1.3.10) металоорганічні речовини можуть бути, відповідно, віднесені до інших класів.

ПРИМІТКА 2: Легкозаймисті розчини з металоорганічними сполуками в концентраціях, при яких вони не здатні до самозаймання або, у випадку стикання з водою, не виділяють займистих газів у небезпечних кількостях, є речовинами класу 3.

Рис. 2.3.5. Схема прийняття рішення про віднесення металоорганічних речовин

до класів 4.2 і 4.3^b

$C:\Users\Miss-G\Desktop\T1Z54tUwWQ8.jpg$

^а У відповідних випадках і якщо з урахуванням реакційних властивостей потрібні випробування, необхідно визначити, чи має дана речовина властивості класу 6.1 і класу 8, згідно з таблицею пріоритету небезпечних властивостей у пункті 2.1.3.10.

^b Методи випробувань N.1–N.5 викладено в розділі 33 частини III Керівництва з випробувань і критеріїв.

^[1] Примітка секретаріату: Алфавітний перелік цих позицій, підготований секретаріатом, наведено в таблиці В глави 3.2. Ця таблиця не є офіційною частиною ДОПНВ.

^[2] Таким законодавством є, наприклад, рішення 2000/532/ЄС Комісії від 3 травня 2000 року, що замінює рішення 94/3/ЄС, у якому визначається перелік відходів відповідно до статті 1 а) Директиви 75/442/ЄЕС Ради, стосовно відходів та рішення 94/904/ЄС Ради, в якому визначається перелік небезпечних відходів відповідно до статті 1(4) Директиви 91/689/ЄЕС Ради з небезпечних відходів (Official Journal of the European Communities No. L 226 of 6 September 2000, page 3), з поправками; і Директива 2008/98/ЄC Європейського парламенту і Ради з відходів від 19 листопада 2008 року, що відміняє деякі директиви (Official Journal of the European Union No. L312 of 22 November 2008, pages 3–30), з поправками.

^[3] У цій таблиці міститься перелік класифікаційних кодів феєрверкових виробів, які можуть використовуватися у випадку відсутності результатів випробувань серії 6 (см. 2.2.1.1.7.2).

² Визначення в’язкості: У тих випадках, коли розглянута речовина не підкоряється законам Ньютона, або в тих випадках, коли метод визначення в’язкості з використанням лійки не є придатним, для визначення коефіцієнта динамічної в’язкості речовини слід використовувати віскозиметр зі змінною швидкістю зсуву при температурі 23 °С і різних швидкостях зсуву. Будується графік залежності отриманих значень від швидкості зсуву, після чого досліджується поведінка функції у межі нульової швидкості зсуву. Розрахована в такий спосіб динамічна в’язкість, поділена на щільність, дає значення кінематичної в'язкості при швидкості зсуву, близькій до нульової.

^a Метали й сплави металів у порошку або в іншому легкозаймистому вигляді, здатні до самозаймання, є речовинами класу 4.2.

^b Метали й сплави металів у порошку або в іншому легкозаймистому вигляді, які при стиканні з водою виділяють займисті гази, є речовинами класу 4.3.

^c Гідриди металів, які при стиканні з водою виділяють займисті гази, є речовинами класу 4.3. Алюмінію боргідрид або алюмінію боргідрид в пристроях є речовинами класу 4.2, № ООН 2870.

^a Пил і порошок нетоксичних металів у вигляді, не підданому самозайманню, які, однак, виділяють займисті гази при стиканні з водою, є речовинами класу 4.3.

^a Метали та сплави металів, які не виділяють займисті гази при стиканні з водою і не є пірофорними або такими, що самонагріваються, але легко займаються, відносяться до речовин класу 4.1. Лужноземельні метали та сплави лужноземельних металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2. Пил та порошок металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2. Метали та сплави металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2. Сполуки фосфору з важкими металами, такими як залізо, мідь і т.д., не підпадають під дію положень ДОПНВ.

^b Метали та сплави металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2.

^c Хлорсилани з температурою спалаху менше 23°С, які при стиканні з водою не виділяють займисті гази, є речовинами класу 3. Хлорсилани з температурою спалаху не менше23°С, які при стиканні з водою не виділяють займисті гази, є речовинами класу 8.

³ Регламент (ЄС) № 1272/2008 Європейського парламенту і Ради від 16 грудня 2008 року з класифікації, маркування та упакування речовин і сумішей, що змінює й відміняє директиви 67/548/ЄЕС і 1999/45/ЄС і що змінює Регламент (ЄС) № 1907/2006, опублікований в Official Journal of the European Union, L 353, 31 December 2008, p. 1–1355.

^а Речовини й препарати, що містять алкалоїди або нікотин, що використовуються в якості пестицидів, повинні бути віднесені до № ООН 2588 ПЕСТИЦИДИ ТВЕРДІ ТОКСИЧНІ, Н.З.К., № ООН 2902 ПЕСТИЦИДИ РІДКІ ТОКСИЧНІ, Н.З.К., або № ООН 2903 ПЕСТИЦИДИ РІДКІ ТОКСИЧНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К.

^b Активні речовини й порошки або суміші речовин, призначених для лабораторних й експериментальних цілей та для виготовлення фармацевтичних препаратів, з іншими речовинами класифікуються залежно від їх токсичності (див. пункти 2.2.61.1.7–2.2.61.1.11).

^c Слаботоксичні речовини, що самонагріваються, та здатні до самозаймання металоорганічні сполуки є речовинами класу 4.2.

^d Слаботоксичні речовини, що реагують з водою, або металоорганічні сполуки, що реагують з водою, є речовинами класу 4.3.

^e Фульмінат ртуті, зволожений, з масовою часткою води або суміші спирту й води не менше 20%, є речовиною класу 1, № ООН 0135.

^f Положення ДОПНВ не поширюються на фериціаніди, фероціаніди, лужні тіоціанати та тіоціанати амонію.

^g Положення ДОПНВ не поширюються на солі свинцю й свинцеві фарбники, які після перемішування протягом однієї години з хлористоводневою кислотою 0,07 М в пропорції 1:1 000 при температурі 23 ºС ± 2 ºС розчинні не більше ніж на 5%.

^h Положення ДОПНВ не поширюються на вироби, просочені цим пестицидом, такі як картонні тарілки, паперові стрічки, ватні тампони, пластмасові листи, поміщені в герметично закриті упаковки.

^h Положення ДОПНВ не поширюються на вироби, просочені цим пестицидом, такі як картонні тарілки, паперові стрічки, ватні тампони, пластмасові листи, поміщені в герметично закриті упаковки.

ⁱ Суміші твердих речовин, що не підпадають під дію положень ДОПНВ, і токсичних рідин можна перевозити під № ООН 3243 без застосування до них критеріїв віднесення до класу 6.1 за умови, що в момент навантаження речовини або закривання тари, контейнера або транспортної одиниці немає видимих слідів надлишку рідини. Кожна тара повинна відповідати типу конструкції, що пройшов випробування на герметичність для групи упакування II. Ця позиція не повинна використовуватися для твердих речовин, що містять рідину групи упакування I.

^j Сильнотоксичні й токсичні легкозаймисті рідини з температурою спалаху нижче 23 °C є речовинами класу 3, за винятком рідин, що характеризуються високою інгаляційною токсичністю, вказаних у пунктах 2.2.61.1.4–2.2.61.1.9. Рідини, що характеризуються високою інгаляційною токсичністю, позначаються як «токсична при вдиханні» у їх належному відвантажувальному найменуванні, зазначеному у стовпчику 2, або спеціальним положенням 354, зазначеним у стовпчику 6 таблиці A глави 3.2.

^k Слаботоксичні легкозаймисті рідини, за винятком речовин і препаратів, використовуваних у якості пестицидів, з температурою спалаху 23–60 ºС, включаючи граничні значення, є речовинами класу 3.

^с Слаботоксичні речовини, що самонагріваються, й здатні до самозаймання металоорганічні сполуки є речовинами класу 4.2.

ⁿ Фосфіди металів, віднесені до № ООН 1360, 1397, 1432, 1714, 2011 і 2013, є речовинами класу 4.3.

^l Слаботоксичні окиснювальні речовини є речовинами класу 5.1.

^m Слаботоксичні й слабокорозійні речовини є речовинами класу 8.

^aПроте в тих випадках, коли культури призначені для діагностичних або клінічних цілей, вони можуть бути класифіковані як інфекційні речовини категорії В.

⁴ Рішення Комісії 2000/532/ЄС від 3 травня 2000 року, що замінює собою рішення 94/3/ЄС, що містить перелік відходів відповідно до статті 1 а) Директиви 75/442/ЄЕС Ради стосовно відходів (заміненої Директивою 2006/12/ЄC Європейського парламенту й Ради (Official Journal of the European Union No. L 114 of 27 April 2006, page 9)), й рішення 94/904/ЄС Ради, що містить перелік небезпечних відходів відповідно до статті 1 (4) Директиви 91/689/ЄЕС Ради стосовно небезпечних відходів (Official Journal of the European Communities No. L 226 of 6.9.2000, page 3).

^* «LSA» – скорочення англійського терміна «Low Specific Activity».

^** «SCO» – скорочення англійського терміна «Surface Contaminated Object».

⁵ У випадку з Th-nat материнським нуклідом є Th-232, у випадку з U-nat – U-238.

⁶ OECD Guideline for the testing of chemicals No. 404 «Acute Dermal Irritation/Corrosion», 2015.

⁷ OECD Guideline for the testing of chemicals No. 435 «In Vitro Membrane Barrier Test Method for Skin Corrosion», 2015.

⁸ OECD Guideline for the testing of chemicals No. 431 «In vitro skin corrosion: reconstructed human epidermis (RHE) test method» 2016.

⁹ OECD Guideline for the testing of chemicals No. 430 «In Vitro Skin Corrosion: Transcutaneous Electrical Resistance Test Method (TER)», 2015.

¹⁰ OECD Guideline for the testing of chemicals No. 439 «In Vitro Skin Irritation: Reconstructed Human Epidermis Test Method» 2015.

^a Суміші твердих речовин, які не підпадають під дію положень ДОПНВ, та корозійних рідин можуть перевозитися під № ООН 3244 без застосування класифікаційних критеріїв класу 8 за умови, що під час загрузки речовини або при закритті тари, контейнера або транспортної одиниці відсутні видимі ознаки витоку рідини. Кожна тара повинна відповідати типу конструкції, що пройшов випробування на герметичність для групи упакування II.

^b Хлорсилани, які при стиканні з водою або вологим повітрям виділяють займисті гази, є речовинами класу 4.3.

^c Хлорформіати з переважними токсичними властивостями є речовинами класу 6.1.

^d Сильнотоксичні при вдиханні корозійні речовини, зазначені в пунктах 2.2.61.1.4–2.2.61.1.9, є речовинами класу 6.1.

^e № ООН 2505 АМОНІЮ ФТОРИД, № ООН 1812 КАЛІЮ ФТОРИД ТВЕРДИЙ, № ООН 1690 НАТРІЮ ФТОРИД ТВЕРДИЙ, № ООН НАТРІЮ ФТОРСИЛІКАТ, № ООН 2856 ФТОРОСИЛІКАТИ, Н.З.К., № ООН 3415 НАТРІЮ ФТОРИДУ РОЗЧИН і № ООН 3422 КАЛІЮ ФТОРИДУ РОЗЧИН є речовинами підкласу 6.1.

¹¹ Цим визначенням не охоплюються забруднювачі водного середовища, відносно яких може виникнути необхідність урахування їх впливу, що виходить за межі водного середовища, наприклад впливу на здоров’я людини і т. д.

¹² Див. додаток 10 ПГС.

¹³ Спеціальні вказівки стосовно інтерпретації даних містяться в главі 4.1 і додатку 9 ПГС.

¹⁴ Див. главу 4.1 та додаток 9, пункт А9.4.2.2.3, ПГС.

¹⁵ Спеціальні вказівки містяться у пункті 4.1.2.13 глави 4.1 та у розділі А9.6 додатку 9, ПГС.

³ Регламент (ЄС) № 1272/2008 Європейського парламенту та Ради від 16 грудня 2008 року з класифікації, маркування й упакування речовин та сумішей, що змінює та відмінює директиви 67/548/ЄЕС та 1999/45/ЄС та що змінює Регламент (ЄС) № 1907/2006, опубликований в Official Journal of the European Union, L 353, 31 December 2008, p. 1–1355.

¹⁶ Див. частину 3 Директиви 2001/18/ЄС Європейського парламенту й Ради про навмисне привнесення в довкілля генетично змінених організмів, що анулює Директиву 90/220/ЄЕС Ради (Official Journal of the European Communities, No. L 106, of 17 April 2001, pp 8-14), і Регламент (ЄC) № 1829/2003 Європейського парламенту й Ради з генетично модифікованих харчових продуктів і кормів (Official Journal of the European Union, No. L 268, of 18 October 2003, pp 1-23), у яких установлені процедури надання дозволів для Європейського союзу.

¹⁷ У відношенні № ОНН 1845 вуглецю діоксид твердий (лід сухий).

¹ Регламент Комісії (ЄС) № 440/2008 від 30 травня 2008 року, що встановлює методи випробувань відповідно до Регламенту (ЄС) № 1907/2006 Європейського парламенту та Ради з реєстрації, оцінки, дозволу й обмеження використання хімічних речовин (REACH) (Official Journal of the European Union, No. L 142 of 31.05.2008, p.1–739 and No. L 143 of 03.06.2008, p.55).

Навчання ADR

ЧАСТИНА 2

Класифікація

РОЗДІЛ 2.1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ГЛАВА 2.2

ПОЛОЖЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ОКРЕМИХ КЛАСІВ

ГЛАВА 2.3

МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

Рекомендуемые товары