ECE/TRANS/326 (Vol.I)

Європейська економічна комісія

Комітет з внутрішнього транспорту

ДОПНВ

Діє з 1 січня 2023 року

Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів

Том I

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ

Нью-Йорк і Женева, 2022 рік

Авторське право на переклад українською мовою Ó Г. Звягинцева, О. Пахно, 2023 рік Усі права захищено в усьому світі. Заявки на відтворення витягів або фотокопіювання слід направляти в Центр з перевірки авторських прав на веб-сайті: copyright.com. Усі інші питання, що стосуються прав і дозволів, у тому числі похідних авторських прав, необхідно направляти на таку адресу: United Nations Publications, 405 East 42nd Street, S-09FW001, New York, NY10017, United States of America. Електронна пошта: permissions@un.org; веб-сайт: https://shop.un.org. Уживані позначення й виклад матеріалу в цьому виданні не означають висловлення з боку Секретаріату Організації Об’єднаних Націй будь-якої думки щодо правового статусу тієї або іншої країни, території, міста або району, або їх влади, або щодо делімітації їх кордонів. Публікація Організації Об’єднаних Націй, видана Європейською економічною комісією Організації Об’єднаних Націй. ECE/TRANS/326 (Vol.I) ISBN: 978-92-1-139213-5 eISBN: 978-92-1-001434-2 ISSN: 2412‐463X eISSN: 2412-4680 В продажу під № R.22.VIII.2 Повний комплект із двох томів Томи I і II не підлягають продажу окремо.

В С Т У П

Загальні відомості

Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) була укладена в Женеві 30 вересня 1957 року під егідою Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй і набула чинності 29 січня 1968 року. Текст самої Угоди був змінений Протоколом про внесення поправки в пункт 3 статті 14, який був прийнятий в Нью-Йорку 21 серпня 1975 року й набув чинності 19 квітня 1985 року. Назва Угоди була змінена на підставі Протоколу про зміну, прийнятого Конференцією Сторін Угоди 13 травня 2019 року й повинна стати чинною з 1 січня 2021 року. Починаючи із цієї дати Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) стає Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ).

Відповідно до статті 2 Угоди небезпечні вантажі, які не допускаються до перевезення згідно з додатком А, не повинні бути предметом міжнародного перевезення, у той час як міжнародні перевезення інших небезпечних вантажів дозволяються за умови дотримання:

– передбачених у додатку А вимог, яким повинні задовольняти розглядувані вантажі, зокрема вимог, що стосуються їх упакування й маркірування; і

– передбачених у додатку В вимог, що стосуються, зокрема, конструкції, обладнання й руху транспортного засобу, що перевозить розглядувані вантажі.

Проте згідно зі статтею 4 кожна Договірна сторона зберігає за собою право регламентувати або забороняти з причин, інших за безпеку в дорозі, ввіз на свою територію небезпечних вантажів. Договірні сторони також зберігають за собою право домовлятися шляхом укладання двосторонніх або багатосторонніх угод про те, що деякі небезпечні вантажі, перевезення яких забороняється додатком А, можуть за відомих умов допускатися до міжнародних перевезень через їх територію або що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких допускається відповідно до додатка А, можуть бути предметом міжнародних перевезень через їх територію з дотриманням вимог, менш строгих, ніж ті, які вказані в додатках А і В.

З того часу як ДОПНВ набула чинності, додатки А і В регулярно переглядаються й оновлюються.

Структура додатків А і В

На своїй п’ятдесят першій сесії (26–30 жовтня 1992 року) Робоча група з перевезення небезпечних вантажів (WP.15) Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії прийняла рішення про зміну структури додатків А і В на підставі пропозиції Міжнародного союзу автомобільного транспорту (TRANS/WP.15/124, пункти 100–108). Головні цілі полягали в наступному: зробити вимоги більш зрозумілими й більш зручними для користувачів, для того щоб їх можна було легше застосовувати не тільки до міжнародних автомобільних перевезень у режимі ДОПНВ, але й до внутрішніх перевезень в усіх європейських державах на основі національного законодавства або законодавства Європейського співтовариства й в остаточному підсумку забезпечити міцну нормативно-правову основу на європейському рівні. Крім того, було вирішено необхідним більш чітко сформулювати обов’язки різних учасників транспортного ланцюга, згрупувати більш систематичним чином вимоги, що стосуються цих різних учасників, і провести розмежування між правовими вимогами ДОПНВ і європейськими або міжнародними стандартами, які могли б застосовуватися з метою виконання цих вимог.

Ця структура відповідає Типовим правилам Рекомендацій з перевезення небезпечних вантажів Організації Об’єднаних Націй, Міжнародному кодексу морського перевезення небезпечних вантажів (МКМПНВ) і Правилам міжнародного перевезення небезпечних вантажів по залізницях (МПНВ).

Вона підрозділена на дев’ять частин, які, однак, згруповані у двох додатках, як це передбачено статтею 2 самої Угоди, а саме:

Додаток А. Загальні положення й положення, що стосуються небезпечних речовин та виробів

• Частина 1 Загальні положення
• Частина 2 Класифікація
• Частина 3 Перелік небезпечних вантажів, спеціальні положення й винятки, пов’язані з обмеженими й звільненими кількостями
• Частина 4 Положення, що стосуються упаковки й цистерн
• Частина 5 Процедури відправлення
• Частина 6 Вимоги до конструкції й випробувань тари, контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ), великогабаритної тари, цистерн і контейнерів для масових вантажів
• Частина 7 Положення, що стосуються умов перевезення, навантаження, розвантаження й обробки вантажів

Додаток В. Положення, що стосуються транспортного обладнання й транспортних операцій

• Частина 8 Вимоги, що стосуються екіпажів, обладнання й експлуатації транспортних засобів, а також документації
• Частина 9 Вимоги, що стосуються конструкції транспортних засобів і їх допущення до перевезення

Частина 1, що містить загальні положення й визначення, є найважливішою частиною, оскільки в ній викладені всі визначення термінів, використовуваних в інших частинах, і чітко визначаються сфера охоплення й застосовність ДОПНВ, включаючи можливі винятки, а також застосовність інших правил. Крім того, у ній містяться положення, що стосуються підготовки працівників, відступів і перехідних заходів, відповідних обов’язків у сфері безпеки, які покладаються на різних учасників ланцюга перевезення небезпечних вантажів, заходів контролю, консультантів з питань безпеки, обмеження проїзду транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі через автодорожні тунелі, і безпеки перевезень небезпечних вантажів.

Для користування варіантом ДОПНВ зі зміненою структурою найважливіше значення має таблиця А глави 3.2, що містить перелік небезпечних вантажів, перелічених у порядку номерів ООН. Для тієї або іншої небезпечної речовини або виробу, номер ООН якої визначений, у таблиці наведені перехресні посилання на конкретні вимоги, які повинні застосовуватися під час перевезення цієї речовини або виробу, і на глави або розділи, у яких містяться ці конкретні вимоги. Однак слід пам’ятати про те, що на додаток до цих конкретних вимог повинні застосовуватися й відповідні загальні вимоги або вимоги відносно окремих класів, викладені в різних частинах.

Для полегшення користування таблицею А в тих випадках, коли номер ООН невідомий, секретаріат підготував і включив у главу 3.2 у якості таблиці В алфавітний покажчик, у якому наведені номери ООН, привласнені конкретним небезпечним вантажам. Таблиця В не є офіційною частиною ДОПНВ і включена в це видання лише для довідкових цілей.

У тих випадках, коли вантажі, які, як відомо або передбачається, є небезпечними, не можуть бути виявлені за їх найменуванням ні в таблиці А, ні в таблиці В, такі вантажі повинні класифікуватися відповідно до частини 2, у якій викладені всі відповідні процедури й критерії, необхідні для визначення того, чи вважаються такі вантажі небезпечними й до якого номера ООН їх слід віднести.

Застосовні тексти

У цьому варіанті («ДОПНВ 2021 року») містяться всі нові виправлення, прийняті WP.15 в 2018, 2019 і 2020 роках і розповсюджені під умовними позначками ECE/TRANS/WP.15/249 і -/Corr.1 і ECE/TRANS/WP.15/249/Add.1, які, за умови їх прийняття Договірними сторонами відповідно до статті 14(3) Угоди, повинні набути чинності 1 січня 2021 року.

Проте у зв’язку з перехідними заходами, передбаченими в пункті 1.6.1.1 додатка А попередній варіант («ДОПНВ 2019 року») можна як і раніше використовувати до 30 червня 2021 року.

Територіальна застосовність

ДОПНВ являє собою угоду між державами й не передбачає наявність якого-небудь загального органу для забезпечення дотримання її положень. На практиці перевірки на автомагістралях здійснюються Договірними сторонами, і недотримання положень Угоди може призвести до порушення національними органами позову на порушників відповідно до їх внутрішньодержавного законодавства. У самій ДОПНВ не передбачається в цьому зв’язку ніяких санкцій. На момент випуску цього видання Договірними сторонами були: Австрія, Азербайджан, Албанія, Андорра, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Боснія й Герцеговина, Греція, Грузія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Марокко, Нігерія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Об’єднане Королівство, Північна Македонія, Польща, Португалія, Республіка Молдова, Російська Федерація, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Таджикистан, Туніс, Туреччина, Угорщина, Узбекістан, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція й Естонія.

ДОПНВ застосовується до перевезень, здійснюваних через територію принаймні двох з перелічених вище Договірних сторін. Крім того, слід зазначити, що в інтересах забезпечення однаковості й вільної торгівлі в рамках Європейського союзу (ЄС) додатки А і В до ДОПНВ були також прийняті державами – членами ЄС за основу для регулювання автомобільного перевезення небезпечних вантажів у межах їх територій і між ними (директива 2008/68/ЄС Європейського парламенту й Ради від 24 вересня 2008 року про перевезення небезпечних вантажів внутрішнім транспортом із внесеними в неї поправками). Додатки А і В до ДОПНВ були також прийняті рядом країн, що не є членами ЄС, за основу їх внутрішньодержавного законодавства.

Додаткова інформація практичногохарактеру

Будь-який запит із приводу застосування ДОПНВ слід направляти відповідному компетентному органу. Додаткову інформацію можна також отримати на наступній сторінці веб-сайту Відділу транспорту ЄЕК ООН:

http://www.unece.org/trans/danger/danger.htm

На цьому веб-сайті, що оновлюється на регулярній основі, міститься наступна інформація:

– загальна інформація про ДОПНВ;

– Угода (без додатків);

– Протокол про підписання;

– нинішній статус ДОПНВ;

– повідомлення депозитарію;

– інформація про країни (компетентні органи, повідомлення);

– варіанти на різних мовах (ДОПНВ, письмові інструкції);

– багатосторонні угоди;

– ДОПНВ 2021 року (файли);

– ДОПНВ 2019 року (файли);

– ДОПНВ 2019 року (поправки);

– попередні варіанти (файли й поправки);

– дані про публікацію й поправки.