Відмінності в накладанні штрафів за порушення ДОПНВ в Україні та ЄС
Відвідувачі нашого сайту часто ставлять запитання про те, як підходять до накладання штрафів за порушення вимог ДОПНВ/ADR в Україні та в інших країнах. Чи скрізь так, як у нас? Постараємося зрозуміти, у чому відмінності.
Подивимося, який стан склався зі штрафами за порушення правил перевезення небезпечних вантажів у нас
Як багатьом відомо, у нашому Кодексі про адміністративні правопорушення є стаття, що передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Якщо коротко, то суть її така:
«Стаття 132-1. Порушення правил перевезення небезпечних вантажів
Порушення правил перевезення небезпечних вантажів тягне за собою накладання штрафу на:
- водіїв;
- посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів;
- уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів;
- громадян — суб'єктів господарської діяльності.
Здавалося б, формально відповідальність розподілена між водієм, відповідальним за експлуатацію транспортних засобів, та уповноваженим, якого теж повинен призначити перевізник, але на практиці за все відповідає водій, оскільки на дорозі він залишається один на один з перевіряючими органами. І все це відбувається тому, що зазначена стаття не передбачає відповідальності ні пакувальника, ні навантажувача, ні відправника.
При цьому очевидно, що в багатьох випадках правильність упаковування небезпечного вантажу під час перевезення встановити за зовнішнім виглядом упаковки неможливо. Як, наприклад, за зовнішнім виглядом «єврокуба» установити, з якими матеріалами він випробовувався на проникність? Або як за зовнішнім виглядом ящика зрозуміти, що усередині його є абсорбувальний або прокладний матеріал?
На лекціях ми говоримо водіям, що коли небезпечний вантаж «почав рух», то забезпечувати безпеку його перевезення запізно, і виходить, що в нас у країні водія штрафують за порушення інших учасників перевезення, а самі перевезення від цього безпечніше не стають. Як допоможуть таблички, свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів і т.п. забезпечити безпеку водія й схоронність вантажу, якщо, наприклад, перевезення бензину проводиться у звичайних відрах? Ви скажете: «Так хто ж бензин у відрах возить?» Ви не повірите, але обурені питання про те, чому на заправках не відвантажують паливо у відра, ми чули неодноразово. Та й ємності, які часто в нас використовують для перевезення небезпечних вантажів, часом мало відрізняються від відер.
Власне кажучи, така ситуація й є причиною та наслідком того, що в нашій країні більшість важливих вимог із забезпечення схоронності небезпечного вантажу під час перевезення й забезпечення безпеки персоналу, зайнятого в перевезенні, не виконується.
Подивимося тепер, що роблять для дотримання встановлених до перевезення небезпечних вантажів вимог в інших країнах
Зупинимося на Німеччині, хоча в інших країнах Європейського Союзу діють схожі механізми, але вони багато в чому й більш прості. Відразу потрібно сказати, що не стільки розміри штрафів, скільки їх накладання на всіх учасників перевезення небезпечних вантажів, винних у здійсненні порушення, дозволяє досягти потрібного результату.
Особливо слід зазначити грамотність німецьких поліцейських, обумовлену не в останню чергу структурою німецького законодавства в сфері перевезення небезпечних вантажів, яке не дублює ДОПНВ/ADR, а у всіх випадках містить на нього тільки посилання. Посилань на різні пункти, розділи, підрозділи й т.п. ДОПНВ/ADR у ньому більше, ніж у самій Угоді, просто нескінченні посилання. І поки ви дочитаєте німецькі нормативні акти в цій сфері до кінця, половину завдання вже буде виконано — більшу частину ДОПНВ/ADR ви просто будете знати на пам'ять, а ваш екземпляр Угоди стане на той час дуже зачитаним.
У Німеччині так само, як і в нас, є закон про перевезення небезпечних вантажів – це GGBEFG. У ньому, як і в нашому законі, розподілено компетенції різних органів влади й організацій (серед них й Інститут Роберта Коха, що в усіх сьогодні на слуху). Однак, на відміну від нашого закону, у ньому чітко роз'яснюється, що вважається правопорушенням у цій сфері. Цікавим принципом законодавчого регулювання в сфері перевезення небезпечних вантажів є принцип однаковості: мається на увазі, що під час перевезення небезпечного вантажу для різних видів транспорту повинні встановлюватися однакові вимоги.
Це пояснює, чому наступний документ, який ми розглянемо, – німецьке положення про перевезення небезпечних вантажів (GGVSEB), – стосується не одного, а відразу трьох видів транспорту: автомобільного, залізничного й внутрішнього водного.
У цьому положенні вже більш детально розподілено обов'язки органів влади й різних установ з посиланнями на відповідні пункти ДОПНВ/ADR, МПНВ/RID і ВОПНВ/ADN, а також обов'язки учасників перевезення небезпечних вантажів. При цьому в Німеччині категорій учасників перевезення небезпечних вантажів більше, ніж їх визначено в зазначених Угодах. Тобто обов'язки учасників перевезення небезпечних вантажів у німецькому законодавстві прописані більш детально, ніж у міжнародних угодах у сфері перевезення небезпечних вантажів, але вони не суперечать їх положенням. Просто ці обов'язки детально встановлюють, хто й що повинен зробити для того, щоб під час перевезення вимоги ДОПНВ/ADR, МПНВ/RID і ВОПНВ/ADN було виконано.
Однак усі добре розуміють, що в ДОПНВ/ADR, МПНВ/RID і ВОПНВ/ADN не все так просто, як цього б хотілося. Тому, можливо, щоб не вступати в протиріччя з усіма іншими країнами-учасницями цих Угод, а може, щоб полегшити їх виконання своїм громадянам, у Німеччині розробили провідні лінії із застосування цих Угод – RSEB. Там і надано пояснення до найскладніших положень ДОПНВ/ADR. Там можна знайти відповіді на запитання, які в інших джерелах знайти не вдається. У цих провідних лініях наведено й каталог штрафів за порушення правил перевезення небезпечних вантажів, який включає близько 300 позицій.
Виходить, що в нашій країні всього одна позиція для всіх порушень – «порушення правил перевезення небезпечних вантажів», а в них близько 300! При цьому для кожної позиції вказується, якого виду транспорту стосується порушення, який учасник перевезення небезпечних вантажів може бути притягнутий до відповідальності за це порушення, у чому полягає суть порушення, до якої категорії (тяжкої, середньої, легкої) належить це порушення і який розмір штрафу за це порушення встановлено. Таким чином, у випадку виявлення одного або декількох порушень у Німеччині можуть бути притягнуті до відповідальності всі учасники, винні в його (їх) здійсненні. На малюнках показано витяги із цього каталогу штрафів.
Як то кажуть, відчуйте різницю.
