Маркірування автоцистерн під час перевезення небезпечних вантажів
Під час ліквідації наслідків аварій із транспортними засобами, що перевозять небезпечні вантажі, дуже важливу роль відіграє наявність точної й достовірної інформації, що дозволяє визначити, яким небезпечним вантажем завантажено транспортний засіб, і небезпечні властивості цього вантажу.
Для забезпечення наявності зазначеної інформації під час перевезення небезпечних вантажів ця інформація повинна вказуватися на кожному засобі втримання небезпечного вантажу (у тому числі й цистернах) і дублюватися в перевізних документах.
Вимоги до маркірування транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, приписані в розділі 12 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС України від 26.07.2004 № 822 (зареєстровано в Мінюсті 20.08.2004 під № 1040/9639) (далі – Правила) і главі 5.3 Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі – ДОПНВ).
Основними факторами, що визначають вимоги до маркірування цистерн, є кількість небезпечних вантажів у цистерні, види небезпеки вантажів, тип цистерни і їх кількість на транспортній одиниці.
Потрібно розуміти, що цистерна є засобом утримання вантажу, і за відсутності перевізних документів, які, наприклад, можуть бути недоступними у випадку аварійної ситуації, необхідну для ліквідації аварії інформацію можна одержати тільки з маркування цистерни.
Для вказівки необхідної інформації використовуються інформаційні таблиці небезпечного вантажу (у ДОПНВ – таблички оранжевого кольору). Ці інформаційні таблиці мають оранжеву, світловідбивну поверхню. Який би небезпечний вантаж не перевозився, інформаційні таблиці повинні завжди кріпитися як мінімум попереду й позаду транспортної одиниці. Ці таблиці спеціально передбачені для індикації наявності небезпечних вантажів у транспортній одиниці.
Ідентифікатором небезпечного вантажу є номер ООН. За цим номером, використовуючи Перелік небезпечних вантажів, можна швидко визначити вимоги до перевезення небезпечного вантажу й іншу необхідну інформацію.
Для вказівки на небезпечні властивості вантажу використовуються піктограми (знаки-табло небезпеки), що несуть конкретну інформацію про небезпечні властивості вантажу. Знаки-табло небезпеки являють собою знаки небезпеки, збільшені до розміру 250 х 250 мм. Знаки-табло небезпеки вказують тільки на вид небезпеки вантажу, але найчастіше, не характеризують ступінь його небезпеки. Подібне твердження є вірним і для багатьох номерів ООН небезпечних вантажів.
Для вказівки на небезпечні властивості вантажу і його ступінь небезпеки, використовується номер небезпеки, який іноді називають кодом Кемлера. Ідея цього номера така, що він складається із цифр, кожна з яких указує на певну небезпечну властивість. Перша цифра номера небезпеки найчастіше збігається з номером класу небезпечного вантажу. Подвоєння ж цифр указує на те, що небезпечний вантаж характеризується високим ступенем небезпеки. У коді також може використовуватися літера «Х», що вказує на те, що речовина вступає в небезпечну реакцію з водою.
Ідентифікаційний номер ООН, номер небезпеки й номер зразка знака небезпеки визначаються для небезпечного вантажу за Переліком небезпечних вантажів, наведеним у главі 3.2 додатка А Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ).
Знаки-табло небезпеки виконуються найчастіше фарбою або на клейкій плівці. Обидва ці способи є допустимими, так як забезпечують довговічність маркування. Однак у разі пожежі ця інформація втрачається буквально в перші хвилини після загоряння. За такий проміжок часу приймається інтервал тривалістю в 15 хвилин. Забезпечення схоронності знаків небезпеки в умовах пожежі протягом такого проміжку часу є достатньо проблематичним, та й розбірливість знаків-табло небезпеки після їх перебування у вогні викликає певні сумніви. Забезпечити розбірливість цифр у цих умовах набагато легше, наприклад, шляхом застосування штампування або накладних металевих цифр. У зв'язку із цим і Правилами, і ДОПНВ установлено вимоги до вогнестійкості інформаційних таблиць небезпечного вантажу, а точніше ідентифікаційного номера ООН і номера небезпеки.
Під час перевезення одного небезпечного вантажу в автоцистерні існує два рівнозначні варіанти маркірування, найбільш ощадливим з яких є такий: до автоцистерни, завантаженої одним небезпечним вантажем (бензином, дизельним паливом, маслом моторним та ін.) прикріплюються дві інформаційні таблиці небезпечного вантажу й три знаки-табло небезпеки. Одна із цих таблиць повинна закріплюватися попереду транспортної одиниці (на кабіні водія), а друга – позаду (на цистерні або напівпричепі-цистерні), й обидві – перпендикулярно поздовжній осі транспортної одиниці. Знаки-табло небезпеки кріпляться з боків і позаду автоцистерни. Інформація на інформаційних таблицях небезпечного вантажу (ідентифікаційний номер ООН і номер небезпеки) і знаки-табло небезпеки повинні відповідати небезпечному вантажу, що міститься в цистерні.
Таким чином, якщо в цистерні перевозиться один небезпечний вантаж (наприклад, дизельне паливо), то в інформаційних таблицях небезпечного вантажу вказуються ідентифікаційний номер ООН і номер небезпеки для цього вантажу (номер ООН 1202, номер небезпеки 30). Якщо після розвантаження дизельного палива цистерна буде наповнена іншим небезпечним вантажем (наприклад, бензином), то інформаційні таблиці небезпечного вантажу необхідно замінити інформаційними таблицями для бензину (номер ООН 1203, номер небезпеки 33). Для полегшення цих операцій зазвичай використовуються інформаційні таблиці зі змінними цифрами. Крім цього, якщо буде потреба, треба замінити й знаки-табло небезпеки.
Вимоги до маркірування багатосекційних цистерн, у яких одночасно перевозиться кілька небезпечних вантажів, відрізняються від маркірування цистерн, завантажених одним небезпечним вантажем.
Так, у випадку одночасного перевезення декількох небезпечних вантажів у багатосекційній цистерні інформаційні таблиці небезпечного вантажу кріпляться до бічних поверхонь кожного відсіку цистерни. У цих інформаційних таблицях небезпечного вантажу повинні вказуватися ідентифікаційний номер небезпеки й номер ООН відповідно для кожної з речовин, що перевозяться у відсіку цистерни. На інформаційних таблицях небезпечного вантажу, які кріпляться попереду й позаду транспортної одиниці, ідентифікаційний номер ООН і номер небезпеки не вказуються. Знаки-табло небезпеки повинні розміщатися з боків автоцистерни, у місці розміщення відповідних відсіків, а також по одному знаку-табло небезпеки кожного зразка, наявного на кожній бічній стороні, розміщається позаду автоцистерни. Однак, якщо для всіх відсіків, потрібні однакові знаки-табло небезпеки, ці знаки-табло небезпеки повинні розміщатися по одному на кожній бічній поверхні цистерни.
Законодавець передбачає спрощені вимоги до маркірування багатосекційних цистерн, у яких одночасно перевозяться речовини з номерами ООН 1202 (дизельне паливо), 1203 (бензин моторний), 1223 (гас) або авіаційне паливо, віднесене до номерів ООН 1268 або 1863, і не перевозяться інші небезпечні речовини. У цьому випадку на інформаційних таблицях небезпечного вантажу, які кріпляться попереду й позаду транспортної одиниці, повинен вказуватися ідентифікаційний номер небезпеки й номер ООН, приписані для найнебезпечнішої речовини, тобто для речовини з найбільш низькою температурою спалаху. До бічних поверхонь цистерн (відсіків цистерн) інформаційні таблиці небезпечного вантажу в цьому випадку прикріплювати необов'язково.
Таким чином, якщо в багатосекційній цистерні одночасно перевозяться небезпечні вантажі, такі як бензин і дизельне паливо, то достатньо транспортну одиницю позначити двома інформаційними таблицями небезпечного вантажу із зазначеними на них ідентифікаційним номером ООН і номером небезпеки для бензину моторного, відповідно 1203 і 33. Одна із цих таблиць повинна кріпитися попереду транспортної одиниці (на кабіні водія), а друга – позаду (на напівпричепі-цистерні). Знаки-табло небезпеки № 3 (легкозаймиста рідина) повинні кріпитися з боків і позаду автоцистерни.
Якщо в багатосекційній цистерні одночасно перевозяться небезпечні вантажі, такі як дизельне паливо й моторне масло (спрощені вимоги не застосовуються), то інформаційні таблиці небезпечного вантажу кріпляться на бічних поверхнях кожного відсіку цистерни. У цих інформаційних таблицях небезпечного вантажу повинні вказуватися ідентифікаційний номер небезпеки й номер ООН відповідно для кожної з речовин, що перевозяться у відсіку цистерни (для дизельного палива: № ООН 1202, номер небезпеки 33, для масла моторного: № ООН 3082, номер небезпеки 90). Попереду й позаду транспортної одиниці закріплюються по одній інформаційній таблиці небезпечного вантажу без зазначених на них ідентифікаційного номера ООН і номера небезпеки. Знаки-табло небезпеки розміщаються на бічних поверхнях автоцистерни, у місці розміщення відповідних відсіків (для дизельного палива знак небезпеки – № 3, для масла моторного – № 9), а також позаду автоцистерни повинні розміщатися знаки-табло небезпеки № 3 і № 9.
