Главная → ДОПНВ 2023 УГОДА ПРО МІЖНАРОДНЕ ДОРОЖНЄ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Зміст УГОДА » ПРОТОКОЛ »

УГОДА ПРО МІЖНАРОДНЕ ДОРОЖНЄ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ (ДОПНВ) ¹

ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ збільшити безпеку міжнародних дорожніх перевезень,

ПОГОДИЛИСЯ про нижченаведене:

Стаття 1

Для цілей даної Угоди:

a) термін «транспортні засоби» означає автомобілі, тягачі з напівпричепами, причепи й напівпричепи, що відповідають визначенням, наведеним у статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року, за винятком транспортних засобів, що належать збройним силам однієї з Договірних сторін або, що знаходяться у веденні цих збройних сил;
b) термін «небезпечні вантажі» означає речовини й вироби, які не допускаються до міжнародного дорожнього перевезення згідно з положеннями додатків А і В або допускаються до неї з дотриманням певних умов;
b) термін «міжнародне перевезення» означає кожне перевезення, яке здійснюється через територію принаймні двох Договірних сторін за допомогою транспортних засобів, визначених вище, у пункті а).

Стаття 2

1. За умови дотримання положень пункту 3 статті 4 небезпечні вантажі, які не допускаються до перевезення згідно з додатком А, не повинні бути предметом міжнародного перевезення.

2. Міжнародне перевезення інших небезпечних вантажів дозволяється за умови дотримання:

a) передбачених у додатку А вимог, яким повинні задовольняти розглянуті вантажі, зокрема вимог, що стосуються їх упакування й маркування, і
c) передбачених у додатку В вимог, що стосуються, зокрема, конструкції, обладнання й руху транспортного засобу, що перевозить розглядувані вантажі, за умови дотримання положень пункту 2 статті 4.

Стаття 3

Додатки до даної Угоди є її невід’ємною частиною.

Стаття 4

1. Кожна Договірна сторона зберігає за собою право регламентувати або забороняти із причин, інших, ніж безпека в дорозі, ввіз на свою територію небезпечних вантажів.

2. Транспортні засоби, які перебували в експлуатації на території однієї з Договірних сторін у момент набрання чинності дійсною Угодою або були здані там в експлуатацію протягом двох місяців після набрання нею чинності, мають право проводити протягом трьох років, починаючи з дати цього набрання чинності, міжнародне перевезення небезпечних вантажів, навіть якщо їх конструкція й обладнання не повністю задовольняють вимогам, передбаченим у додатку В для даного перевезення. Однак цей строк може бути скорочений шляхом включення в додаток В особливих положень.

3. Договірні сторони зберігають за собою право домовлятися шляхом укладання особливих двосторонніх або багатосторонніх угод про те, що деякі небезпечні вантажі, будь-яке міжнародне перевезення яких забороняється даною Угодою, можуть за відомих умов допускатися до міжнародних перевезень через їх територію або що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких допускається даною Угодою тільки за певних умов можуть бути предметом міжнародних перевезень через їх територію з дотриманням менш строгих вимог за ті, які вказані в додатках до даної Угоди. Передбачені в цьому пункті особливі двосторонні або багатосторонні угоди доводять до відомості Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй, який повідомляє про них Договірним сторонам, що не підписали вищезгаданих угод.

Стаття 5

Перевезення, до яких застосовується дана Угода, продовжують бути предметом внутрішньодержавних або міжнародних приписів, що стосуються в цілому дорожнього руху, міжнародних дорожніх перевезень або міжнародної торгівлі.

Стаття 6

1. Країни, які є членами Європейської економічної комісії, і країни, що беруть участь у роботі Комісії із правом дорадчого голосу згідно з пунктом 8 положення про коло діяльності цієї Комісії, можуть стати Договірними сторонами даної Угоди:

a) шляхом її підписання;
b) шляхом її ратифікації після підписання із зауваженням про ратифікацію;
c) шляхом приєднання до неї.

2. Країни, що можуть брати участь у деяких роботах Європейської економічної комісії в порядку застосування пункту 11 положень про коло діяльності цієї Комісії, можуть стати Договірними сторонами даної Угоди шляхом приєднання до неї після набрання нею чинності.

3. Угода відкрита для підписання до 15 грудня 1957 року. Після цієї дати вона буде відкрита для приєднання.

4. Ратифікація або приєднання проводиться шляхом здачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй відповідного акту.

Стаття 7

1. Дана Угода набуває чинності після закінчення одного місяця з того дня, коли число зазначених у пункті 1 статті 6 країн, що підписали її без зауваження про ратифікацію або, що здали на зберігання акти про ратифікацію або приєднання, досягне п’яти. Однак правила додатків будуть застосовуватися тільки після закінчення шести місяців після набрання чинності самою Угодою.

2. Для кожної країни, яка ратифікує дану Угоду або приєднається до неї, після того як п’ять згаданих у пункті 1 статті 6 країн підпишуть її без зауваження про ратифікацію або здадуть на зберігання акт про ратифікацію або приєднання, дана Угода набуває чинності після закінчення одного місяця від дня здачі на зберігання акту про ратифікацію або приєднання зазначеної країни, а правила додатків до Угоди застосовуватимуться для цієї країни або в той же день, якщо вони вже набули чинності до цього моменту, або, у протилежному випадку, у день, коли вони повинні застосовуватися згідно з положеннями пункту 1 цієї статті.

Стаття 8

1. Кожна Договірна сторона може денонсувати дану Угоду шляхом нотифікації, направленої Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй.

2. Денонсація набуває чинності після закінчення дванадцяти місяців з дати одержання Генеральним секретарем стосовної до неї нотифікації.

Стаття 9

1. Дана Угода припиняє дію, якщо після набрання нею чинності число Договірних сторін складе менше п’яти протягом послідовних дванадцяти місяців.

2. У випадку укладання всесвітньої угоди, що регламентує дорожнє перевезення небезпечних вантажів, кожне положення даної Угоди, що суперечить якому-небудь положенню всесвітньої угоди, автоматично втрачає чинність в контактах між сторонами цієї Угоди, що стали договірними сторонами всесвітньої угоди, рахуючи від дня набрання нею чинності, і заміняється ipso facto відповідним положенням всесвітньої угоди.

Стаття 10

1. Кожна країна може під час підписання даної Угоди без зауваження про ратифікацію або під час здачі на зберігання свого акту про ратифікацію або приєднання, або ж у будь-який наступний момент заявити шляхом нотифікації, направленої Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй, що дана Угода буде застосовуватися до всіх або до деяких територій, за зовнішні відносини яких вона є відповідальною. Угода й додатки до неї застосовуються до території або територій, зазначених у нотифікації, після закінчення одного місяця від дня одержання цієї нотифікації Генеральним секретарем.

2. Кожна країна, що зробила, згідно з пунктом 1 цієї статті, заяву про поширення дії даної Угоди на територію, за зовнішні відносини якої вона є відповідальною, може, згідно зі статтею 8, денонсувати Угоду відносно зазначеної території.

Стаття 11

1. Усякий спір між двома або декількома Договірними сторонами щодо тлумачення або застосування даної Угоди повинен, якщо можливо, вирішуватися шляхом переговорів між Сторонами, між якими виник спір.

2. Усякий спір, який не буде вирішений шляхом переговорів, повинен бути переданий на арбітраж за заявою однієї з Договірних сторін, що сперечаються, і тому передається одному або декільком третейським суддям, вибраним за спільною згодою Сторін, що сперечаються. Якщо протягом трьох місяців від дня заяви про арбітраж Сторони, що сперечаються, не дійдуть згоди щодо обрання третейського судді або третейських суддів, кожна із цих Сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй із проханням призначити єдиного третейського суддю, якому спір передається на вирішення.

3. Рішення третейського судді або третейських суддів, призначених згідно з пунктом 2 цієї статті, є обов’язковим для Сторін, що сперечаються.

Стаття 12

1. Кожна Договірна сторона може під час підписання або ратифікації даної Угоди, або приєднання до неї заявити, що вона не вважає себе зв’язаною статтею 11. Інші Договірні сторони не будуть зв’язані статтею 11 стосовно будь-якої Договірної сторони, що зробила таке зауваження.

2. Усяка Договірна сторона, що зробила зауваження відповідно до пункту 1 цієї статті, може в будь-який момент зняти його шляхом нотифікації, направленої Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй.

Стаття 13

1. Після закінчення трьох років від дня набрання чинності цією Угодою будь-яка Договірна сторона може шляхом нотифікації, направленої Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй, просити про скликання конференції для перегляду тексту Угоди. Генеральний секретар сповіщає про це прохання всі Договірні сторони й скликує конференцію для перегляду Угоди, якщо після закінчення чотирьох місяців від дня відправлення їм зазначеного повідомлення принаймні одна чверть Договірних сторін повідомлять про те, що вони згодні із цим проханням.

2. Якщо відповідно до пункту 1 цієї статті скликається конференція, Генеральний секретар повідомляє про це всі Договірні сторони й звертається до них із проханням подати в тримісячний строк пропозиції, які вони бажають винести на розгляд конференції. Генеральний секретар повідомляє всім Договірним сторонам попередній порядок денний конференції, а також текст цих пропозицій принаймні за три місяці до дати відкриття конференції.

3. На всяку конференцію, скликувану відповідно до цієї статті, Генеральний секретар запрошує всі країни, зазначені в пункті 1 статті 6, а також країни, що стали Договірними сторонами відповідно до пункту 2 статті 6.

Стаття 14 ²

1. Незалежно від передбаченої в статті 13 процедури перегляду, будь-яка Договірна сторона може запропонувати одну або кілька поправок у додатки до даної Угоди. Із цією метою вона переправляє текст поправок Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй. Для того щоб забезпечити відповідність між цими додатками й іншими міжнародними угодами, що стосуються перевезення небезпечних вантажів, Генеральний секретар може також вносити пропозиції про зміни додатків до даної Угоди.

2. Генеральний секретар повідомляє всі Договірні сторони й інші країни, зазначені у пункті 1 статті 6, про будь-які пропозиції, внесені відповідно до пункту 1 цієї статті.

3. Кожний проект про внесення поправки в додатки буде вважатися прийнятим, якщо після закінчення трьох місяців від дня його відправлення Генеральним секретарем принаймні одна третина Договірних сторін або п’ять із них, якщо одна третина перевищує це число, не повідомлять у писемній формі Генерального секретаря про своє заперечення проти запропонованої поправки. Якщо поправка вважається прийнятою, вона набуває чинності для всіх Договірних сторін після закінчення нового тримісячного строку, за винятком наступних випадків:

a) якщо аналогічні поправки були внесені або, цілком ймовірно, будуть внесені в інші міжнародні угоди, передбачені в пункті 1 цієї статті, поправка набуває чинності після закінчення строку, установлюваного Генеральним секретарем, для того щоб, у міру можливого, дозволити одночасне набрання чинності даною поправкою і поправками, які були внесені або, цілком ймовірно, будуть внесені в інші такі угоди; однак цей строк не може бути менше одного місяця;
b) Договірна сторона, що представляє проект про внесення поправки, може вказати у своїй пропозиції строк, що перевищує три місяці, для набрання чинності поправкою у випадку її прийняття.

4. Генеральний секретар інформує, якщо можливо без зволікання, усі Договірні сторони і всі зазначені у пункті 1 статті 6 країни про будь-яке заперечення Договірних сторін проти запропонованої поправки.

5. Якщо проект про внесення поправок у додатки не вважається прийнятим, але якщо принаймні одна Договірна сторона, інша за ту, що представила проект, повідомила в писемній формі Генерального секретаря про свою згоду з проектом, Генеральний секретар скликує в тримісячний строк, що починається після закінчення тримісячного строку, передбаченого в пункті 3 цієї статті для заперечення проти поправки, нараду всіх Договірних сторін і всіх країн, зазначених у пункті 1 статті 6. Генеральний секретар може також запросити на цю нараду представників:

a) міжнародних урядових організацій, компетентних у галузі транспорту;
b) міжнародних неурядових організацій, діяльність яких має безпосереднє відношення до перевезень небезпечних вантажів на території Договірних сторін.

6. Кожна поправка, прийнята більше ніж половиною всіх Договірних сторін на нараді, скликаній відповідно до пункту 5 цієї статті, набуває чинності для всіх Договірних сторін у порядку, встановленому на вищезгаданій нараді більшістю Договірних сторін, що брали в ній участь.

Стаття 15

Крім передбачених у статтях 13 і 14 нотифікацій Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй повідомляє вказані в пункті 1 статті 6 країни, а також країни, що стали Договірними сторонами згідно з пунктом 2 статті 6:

a) про підписання й ратифікації Угоди й приєднання до неї відповідно до статті 6;
b) про дати набрання чинності цією Угодою й додатками до неї відповідно до статті 7;
c) про денонсацію відповідно до статті 8;
d) про втрату даною Угодою чинності відповідно до статті 9;
е) про нотифікації й денонсації, отримані відповідно до статті 10;
f) про заяви й нотифікації, отримані відповідно до пунктів 1 і 2 статті 12;
g) про прийняття й строк набрання чинності поправками відповідно до пунктів 3 і 6 статті 14.

Стаття 16

1. Протокол про підписання даної Угоди має ті самі силу, значення й термін дії, що й сама Угода, невід’ємною частиною якої він є.

2. Крім зауважень, внесених до Протоколу про підписання, і тих, які були зроблені відповідно до статті 12, ніяких інших зауважень до даної Угоди не допускається.

Стаття 17

Після 15 грудня 1957 року оригінал даної Угоди буде зданий на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй, який перепровадить засвідчені копії кожній із країн, зазначених у пункті 1 статті 6.

У ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЧОГО підписані нижче, належним чином на те уповноважені, підписали дану Угоду.

ЗДІЙСНЕНО в Женеві тридцятого вересня тисяча дев’ятсот п’ятдесят сьомого року в одному екземплярі; текст самої Угоди – англійською й французькою мовами і додатків – французькою мовою, причому обидва тексти самої Угоди є рівно автентичними.

Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй пропонується забезпечити офіційний переклад додатків на англійську мову й прикласти цей переклад до передбачених у статті 17 даної Угоди засвідчених копій.

ПРОТОКОЛ ПРО ПІДПИСАННЯ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ УГОДИ ПРО МІЖНАРОДНЕ ДОРОЖНЄ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ (ДОПНВ)

У момент підписання Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) підписані нижче, належним чином уповноважені:

1. ВРАХОВУЮЧИ, що умови перевезення небезпечних вантажів морським шляхом під час ввозу в Об’єднане Королівство або вивозу з цієї країни значно відрізняються від умов, встановлених у додатку А до ДОПНВ, і що в найближчому майбутньому не є можливим їх змінити для узгодження їх з умовами ДОПНВ,

ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, що Об’єднане Королівство зобов’язалося подати у вигляді поправки до додатка А особливе додавання до нього, яке буде містити особливі положення, застосовувані під час дорожніх і морських перевезень небезпечних вантажів між континентом і Об’єднаним Королівством,

ВИРІШУЮТЬ, що до набрання чинності цим особливим додаванням, перевезення небезпечних вантажів, здійснювані в порядку застосування ДОПНВ під час ввозу в Об’єднане Королівство або вивозу з цієї країни, повинні задовольняти правилам додатка А до ДОПНВ і, крім того приписам, які діють в Об’єднаному Королівстві, що стосуються перевезення небезпечних вантажів морським шляхом;

2. БЕРУТЬ ДО ВІДОМА зроблену представником Франції заяву, згідно з якою уряд Французької Республіки, у відступ від пункту 2 статті 4, зберігає за собою право дозволяти транспортним засобам, які експлуатуються на території іншої Договірної сторони, незалежно від дати їх здачі в експлуатацію, проводити перевезення небезпечних вантажів на французькій території тільки в тому випадку, якщо ці транспортні засоби задовольняють або вимогам, передбаченим для цих перевезень у додатку В, або умовам, встановленим для перевезення зазначених вантажів у французьких правилах дорожнього перевезення небезпечних вантажів;

3. РЕКОМЕНДУЮТЬ, щоб пропозиції про внесення поправок у дану Угоду або в додатки до неї, зроблені відповідно до пункту 1 статті 14 або пункту 2 статті 13, у міру можливого, попередньо обговорювалися на нараді експертів Договірних сторін і, у разі потреби, також експертами як інших, згаданих у пункті 1 статті 6 Угоди країн, так і міжнародних організацій, зазначених у пункті 5 статті 14 Угоди.

¹Примітка Секретаріату: назва включає зміну, що діє з 1 січня 2021 року відповідно до Протоколу, доставленого Договірним сторонам у повідомленні Депозитарію C.N. 233.2019.TREATIES-XI.B.14 від 31 травня 2019 року.

²Примітка секретаріату: У текст пункту 3 статті 14 включено зміну, що стала чинною з 19 квітня 1985 року відповідно до Протоколу, пересланого Договірним сторонам у якості повідомлення депозитарію C.N.229.1975.TREATIES-8 від 18 вересня 1975 року.

Навчання ADR