ДОДАТОК А

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Й ПОЛОЖЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН ТА ВИРОБІВ

ЧАСТИНА 1

Загальні положення

ГЛАВА 1.1

СФЕРА ОХОПЛЕННЯ Й ЗАСТОСОВНІСТЬ

1.1.1 Структура

Додатки А і В до ДОПНВ містять дев’ять частин. Додаток А складається з частин 1–7, а додаток В – з частин 8 і 9. Кожна частина розділена на глави, а кожна глава – на розділи й підрозділи. У рамках кожної частини номер частини включений у номери глав, розділів і підрозділів, наприклад: розділ 1 глави 2 частини 4 позначається як «4.2.1».

1.1.2 Сфера охоплення

1.1.2.1 Для цілей статті 2 ДОПНВ у додатку А зазначені:

a) небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких забороняється;

b) небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких дозволяється, та пов’язані з ним умови (включаючи винятки), що стосуються, зокрема, наступного:

– класифікації вантажів, включаючи класифікаційні критерії й відповідні методи випробувань;

– використання тари (включаючи сумісне упакування);

– використання цистерн (включаючи наповнення);

– процедур відправлення (включаючи розміщення маркувальних написів і знаків небезпеки на упаковках і розміщення великих знаків небезпеки й маркувальних написів на перевізних засобах, а також необхідну документацію й інформацію);

– положень, що стосуються виготовлення, випробувань і допущення тари й цистерн;

– використання перевізних засобів (включаючи завантаження, сумісне навантаження й розвантаження).

1.1.2.2 Додаток А містить деякі положення, які згідно зі статтею 2 ДОПНВ належать або до додатка В, або до обох додатків А і В, а саме:

1.1.1 Структура

1.1.2.3 (Сфера охоплення додатка В)

1.1.2.4

1.1.3.1 Винятки, пов’язані з характером транспортної операції

1.1.3.6 Винятки, пов’язані з кількостями, що перевозяться в одній транспортній одиниці

1.1.4 Застосовність інших правил

1.1.4.5 Інші перевезення, крім автомобільних

Глава 1.2 Визначення й одиниці виміру

Глава 1.3 Підготовка працівників, що беруть участь у перевезенні небезпечних вантажів

Глава 1.4 Обов’язки учасників перевезення в галузі безпеки

Глава 1.5 Відступи

Глава 1.6 Перехідні заходи

Глава 1.8 Перевірки та інші допоміжні заходи, спрямовані на забезпечення дотримання вимог, що стосуються безпеки

Глава 1.9 Обмеження, встановлювані компетентними органами відносно перевезень

Глава 1.10 Вимоги щодо забезпечення безпеки

Глава 3.1 Загальні положення

Глава 3.2 стовпчики 1, 2, 14, 15 і 19 (застосування положень частин 8 і 9 до окремих речовин або виробів).

1.1.2.3 Для цілей статті 2 ДОПНВ у додатку В викладені вимоги щодо конструкції, обладнання й експлуатації транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, дозволені для транспортування:

– вимоги щодо екіпажів, обладнання й експлуатації транспортних засобів, а також документації;

– вимоги щодо конструкції транспортних засобів і їх допущення до перевезення.

1.1.2.4 Вжитий у статті 1 с) ДОПНВ термін «транспортні засоби» не обов’язково означає один і той самий транспортний засіб. Міжнародна транспортна операція може виконуватися декількома різними транспортними засобами за умови, що ця операція здійснюється через територію принаймні двох Договірних сторін ДОПНВ між відправником вантажу й вантажоодержувачем, указаними в транспортному документі.

1.1.3 Винятки

1.1.3.1 Винятки, пов’язані з характером транспортної операції

Положення ДОПНВ не застосовуються:

a) до перевезення небезпечних вантажів приватними особами, коли ці вантажі упаковані для роздрібного продажу й призначені для їх власного споживання, використання в побуті, дозвілля або спорту за умови, що вжито заходів для запобігання будь-якому витоку вмісту в нормальних умовах перевезення. Коли такими вантажами є легкозаймисті рідини, що перевозяться в посудинах багаторазового використання, наповнених приватною особою або для приватної особи, то загальна кількість не повинна перевищувати 60 літрів на одну посудину й 240 літрів на одну транспортну одиницю. Небезпечні вантажі, поміщені в КСМ, великогабаритну тару або цистерни, не вважаються упакованими для роздрібного продажу;

b) (Виключено)

c) до перевезень, що здійснюються підприємствами на додаток до їх основної діяльності, таким як доставка вантажів на будівельні й інженерно-технічні об’єкти або зворотні рейси від таких об’єктів, або у зв’язку з роботами з вимірювання, ремонту й обслуговування, у кількостях не більше 450 літрів на одиницю тари, включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ) і великогабаритну тару, і без перевищення максимальних кількостей, зазначених у підрозділі 1.1.3.6. Повинні бути вжиті заходи для запобігання будь-якому витоку вмісту в нормальних умовах перевезення. Ці винятки не застосовуються до класу 7.

Ці винятки не поширюються на перевезення, які здійснюються такими підприємствами для власного постачання або для зовнішнього або внутрішнього розподілу;

d) перевезення, які здійснюються компетентними органами для проведення аварійно-рятувальних робіт або під їх наглядом, у тій мірі, у якій вони необхідні для проведення аварійно-рятувальних робіт, зокрема до перевезень, що здійснюються:

– автомобілями техдопомоги, що перевозять потерпілі аварію або несправні транспортні засоби з небезпечними вантажами; або

– з метою локалізації й збору небезпечних вантажів у випадку інциденту або аварії та переміщення їх у найближче придатне безпечне місце;

е) термінових перевезень, що здійснюються з метою порятунку людей або захисту довкілля, за умови, що вжито всіх заходів для забезпечення повної безпеки таких перевезень;

f) перевезень неочищених порожніх стаціонарних складських резервуарів і цистерн, у яких містилися гази класу 2, групи А, О або F, речовини класу 3 або класу 9, що відносяться до груп упакування II або III, або пестициди класу 6.1, що відносяться до груп упакування II або III, за наступних умов:

– усі отвори, за винятком отворів пристроїв для скидання тиску (якщо такі встановлені), герметично закриті;

– вжито заходів для запобігання будь-якому витоку вмісту в нормальних умовах перевезення; і

– вантаж закріплений у рамах, або решетуваннях, або інших транспортно-завантажувальних пристосуваннях, або закріплений у транспортному засобі або контейнері таким чином, щоб він не міг розхитуватися або переміщатися в нормальних умовах перевезення.

Ці винятки не застосовуються до стаціонарних складських резервуарів і цистерн, в яких містилися десенсибілізовані вибухові речовини або речовини, перевезення яких заборонене ДОПНВ.

ПРИМІТКА: Відносно радіоактивних матеріалів див. також 1.7.1.4.

1.1.3.2 Винятки, пов’язані з перевезенням газів

Положення ДОПНВ не застосовуються до перевезення:

а) газів, які містяться в паливних баках або балонах транспортного засобу, що здійснює транспортну операцію, і призначених для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу, який використовується або призначений для використання в ході перевезення (наприклад, холодильного).

Гази можуть перевозитися у вбудованих паливних баках або балонах, які безпосередньо з’єднані з двигуном транспортного засобу та/або допоміжним обладнанням, або в переносних посудинах під тиском, які відповідають нормативно-правовим вимогам.

Загальна місткість паливних баків або балонів для транспортної одиниці, у тому числі дозволених відповідно до пункту 1.1.3.3 а), не повинна перевищувати значень кількості енергії (МДж) або маси (кг), що відповідає енергетичному еквіваленту 54 000 МДж.

ПРИМІТКА 1: Значення енергетичного еквівалента 54 000 МДж відповідає граничному значенню для палива, передбаченому в пункті 1.1.3.3 а) (1 500 літрів). Відносно енергоємності палива див. нижченаведену таблицю:

Загальна місткість не повинна перевищувати:

– 1 080 кг для СПГ і КПГ;

– 2 250 літрів для СНГ;

ПРИМІТКА 2: Контейнер, оснащений обладнанням, яке використовується під час перевезення, і закріплений на транспортному засобі, розглядається як складова частина транспортного засобу й підпадає під дію тих самих винятків щодо палива, необхідного для функціонування обладнання.

b) (Виключено)

c) газів, що відносяться до груп А і О ( згідно з підрозділом 2.2.2.1), якщо тиск газу в посудині або цистерні при температурі 20 °С не перевищує 200 кПа (2 бар), і якщо газ не є скрапленим або охолодженим скрапленим газом. Сюди включаються будь-які види посудин і цистерн, наприклад, що є частиною машин і приладів;

ПРИМІТКА: Ці винятки не застосовуються до ламп. Відносно ламп див. 1.1.3.10.

d) газів, що містяться в обладнанні, яке використовується для експлуатації транспортного засобу (наприклад, у вогнегасниках), включаючи запасні частини (наприклад, накачані шини); ці винятки застосовуються також до накачаних шин, які перевозяться у якості вантажу;

e) газів, що містяться в спеціальному обладнанні транспортних засобів і необхідних для функціонування цього спеціального обладнання під час перевезення (системи охолодження, садки для риби, обігрівачі і т. д.), а також у запасних ємностях для такого обладнання або неочищених порожніх змінних ємностях, що перевозяться в одній і тій самій транспортній одиниці;

f) газів, що містяться в харчових продуктах (за винятком № ООН 1950), включаючи газовані напої; і

g) газів, що містяться в м’ячах, призначених для використання в спорті.

h) (Виключено)

1.1.3.3 Винятки, пов’язані з перевезенням рідкого палива

Положення ДОПНВ не застосовуються до перевезення:

a) палива, що міститься в паливних баках транспортного засобу, що здійснює транспортну операцію, і призначеного для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу, яке використовується або призначене для використання під час перевезення.

Паливо може перевозитися у вбудованих паливних баках, які безпосередньо з’єднані із двигуном транспортного засобу та/або допоміжним обладнанням і відповідають нормативно-правовим вимогам, або може перевозитися в переносних паливних ємностях (наприклад, у каністрах).

Загальна місткість вбудованих паливних баків не повинна перевищувати 1 500 літрів на одну транспортну одиницю, а місткість бака, встановленого на причепі, не повинна перевищувати 500 літрів. У переносних паливних ємностях можна перевозити не більше 60 літрів на одну транспортну одиницю. Ці обмеження не застосовуються до транспортних засобів, які експлуатуються аварійними службами;

ПРИМІТКА 1: Контейнер, оснащений обладнанням, яке використовується під час перевезення і закріплене на транспортному засобі, розглядається як складова частина транспортного засобу й підпадає під дію тих же винятків щодо палива, необхідного для функціонування обладнання.

ПРИМІТКА 2: Загальна місткість баків або балонів, включаючи баки або балони, що містять газоподібне паливо, не повинна перевищувати енергетичного еквівалента 54 000 МДж (див. ПРИМІТКУ 1 у пункті 1.1.3.2 а)).

b) і с) (Виключено)

1.1.3.4 Винятки, пов’язані зі спеціальними положеннями або небезпечними вантажами, упакованими в обмежених або звільнених кількостях

ПРИМІТКА: Відносно радіоактивних матеріалів див. також 1.7.1.4.

1.1.3.4.1 Деякі спеціальні положення розділу 3.3 частково або повністю звільняють перевезення окремих небезпечних вантажів від дії вимог ДОПНВ. Ці винятки застосовуються в тому випадку, коли у стовпчику 6 таблиці А глави 3.2, у графі для відповідного небезпечного вантажу є посилання на спеціальне положення.

1.1.3.4.2 Деякі небезпечні вантажі можуть звільнятися від дії вимог, якщо дотримані умови, викладені в главі 3.4.

1.1.3.4.3 Деякі небезпечні вантажі можуть звільнятися від дії вимог, якщо дотримані умови, викладені в главі 3.5.

1.1.3.5 Винятки, пов’язані з перевезенням порожньої неочищеної тари

Вимоги ДОПНВ не поширюються на порожню неочищену тару (включаючи КСМ і великогабаритну тару), що містила речовини класів 2, 3, 4.1, 5.1, 6.1, 8 і 9, якщо вжито належних заходів для усунення всякої небезпеки. Небезпека вважається усунутою, якщо вжито належних заходів для нейтралізації всіх видів небезпеки, властивих класам 1–9.

1.1.3.6 Винятки, пов’язані з кількостями, що перевозяться в одній транспортній одиниці

1.1.3.6.1 Для цілей цього підрозділу небезпечні вантажі віднесено до транспортних категорій 0, 1, 2, 3 або 4, зазначених у стовпчику 15 таблиці А глави 3.2. Порожня неочищена тара, що містила речовини, віднесені до транспортної категорії «0», також відносяться до транспортної категорії «0». Порожня неочищена тара, що містила речовини, віднесені до транспортної категорії, що не є транспортною категорією «0», відноситься до транспортної категорії «4».

1.1.3.6.2 Якщо кількість небезпечних вантажів, що перевозяться в одній транспортній одиниці, не перевищує значень, зазначених у стовпчику 3 таблиці, що міститься в пункті 1.1.3.6.3, для тієї або іншої транспортної категорії (коли небезпечні вантажі, що перевозяться в транспортній одиниці, відносяться до однієї і тієї ж категорії), або значень, розрахованих відповідно до пункту 1.1.3.6.4 (коли небезпечні вантажі, що перевозяться в транспортній одиниці, відносяться до різних транспортних категорій), ці небезпечні вантажі можуть перевозитися в упаковках в одній транспортній одиниці без застосування нижченаведених положень:

– глава 1.10, крім вантажів підвищеної небезпеки класу 1 (відповідно до підрозділу 1.10.3.1) і крім звільнених упаковок класу 7 під № ООН 2910 і 2911, якщо рівень активності перевищує значення А₂;

– глава 5.3;

– розділ 5.4.3;

– глава 7.2, крім V5 і V8 розділу 7.2.4;

– СV1 розділу 7.5.11;

– частина 8, крім: пункту 8.1.2.1 а),

пунктів 8.1.4.2-8.1.4.5,

розділ 8.2.3,

розділ 8.3.3,

розділ 8.3.4,

розділ 8.3.5,

глави 8.4,

S1 (3) та (6),

S2 (1),

S4; S5,

S14-S21 і

S24 глави 8.5;

– частина 9.

1.1.3.6.3 Для тих випадків, коли небезпечні вантажі, що перевозяться в транспортній одиниці, відносяться до однієї тієї ж категорії, у стовпчику 3 наведеної нижче таблиці зазначена максимальна загальна кількість на транспортну одиницю.

Транспортна категорія	Речовини або вироби Група упакування або класифікаційний код/група або № ООН	Максимальна загальна кількість на транспортну одиницюb
(1)	(2)	(1)
0	Клас 1: 1.1А/1.1L/1.2L/1.3L і № ООН 0190 Клас 3: № ООН 3343 Клас 4.2: Речовини, віднесені до групи упакування I Клас 4.3: № ООН 1183, 1242, 1295, 1340, 1390, 1403, 1928, 2813, 2965, 2968, 2988, 3129, 3130, 3131, 3132, 3134, 3148, 3396, 3398 і 3399 Клас 5.1: № ООН 2426 Клас 6.1: №ООН 1051, 1600, 1613, 1614, 2312, 3250 і 3294 Клас 6.2: № ООН 2814, 2900 і 3549 Клас 7: № ООН 2912–2919, 2977, 2978 і 3321–3333 Клас 8: № ООН 2215 (АНГІДРИД МАЛЕЇНОВИЙ РОЗПЛАВЛЕНИЙ) Клас 9: № ООН 2315, 3151, 3152 і 3432 та вироби, що містять такі речовини або їх суміші, а також порожня неочищена тара, за винятком тари під № ООН 2908, що містила речовини, віднесені до цієї транспортної категорії а також порожня неочищена тара, за винятком тари під № ООН 2908, що містила речовини, віднесені до цієї транспортної категорії	0
1	Речовини та вироби, що віднесені до групи упакування I і не входять в транспортну категорію 0, а також речовини та вироби наступних класів: Клас 1: 1.1В–1.1J a/1.2В–1.2J/1.3C/1.3G/1.3Н/1.3J/1.5D a Клас 2: групи Т, ТС а, ТЕ, ТF, ТFС а й ТOС аерозолі: групи С, СО, FС, Т, ТF, ТС, ТЕ, ТFС і ТОС хімічні продукти під тиском: № ООН 3502, 3503, 3504 і 3505 Клас 4.1: № ООН 3221–3224, 3231–3240, 3533 і 3534 Клас 5.2: № ООН 3101–3104 і 3111–3120	20
2	Речовини, що віднесені до групи упакування II і не входять в транспортну категорію 0, 1 або 4, а також речовини та вироби наступних класів: 1.4В–1.4G і 1.6N Клас 2: група F аерозолі: група F хімічні продукти під тиском: № ООН 3501 Клас 4.1: № ООН 3225-3230, 3531 і 3532 Клас 4.3: № ООН 3292 Клас 5.1: № ООН 3356 Клас 5.2№ ООН 3105-3110 Клас 6.1: № ООН 1700, 2016 і 2017 і речовини, віднесені до групи упакування III Клас 6.2: № ООН 3291 Клас 9: № ООН 3090, 3091, 3245, 3480, 3481 і 3536	333
3	Речовини, що віднесені до групи упакування III і не входять в транспортну категорію 0, 2 або 4, а також речовини та вироби наступних класів: Клас 2: групи А і О аерозолі: групи А і О хімічні продукти під тиском: № ООН 3500 Клас 3: № ООН 3473 Клас 4.3: № ООН 3476 Клас 8: № ООН 2794, 2795, 2800, 3028, 3477 і 3506 Клас 9: № ООН 2990 і 3072	1 000
4	Клас 1: 1.4S Клас 2: № ООН 3537–3539 Клас 3: № ООН 3540 Клас 4.1: № ООН 1331, 1345, 1944, 1945, 2254, 2623 і 3541 Клас 4.2: № ООН 1361 і 1362, група упакування III, і № ООН 3542 Клас 4.3: № ООН 3543 Клас 5.1: № ООН 3544 Клас 5.2: № ООН 3545 Клас 6.1 № ООН 3546 Клас 7: № ООН 2908-2911 Клас 8: № ООН 3547 Клас 9: № ООН 3268, 3499, 3508, 3509 і 3548, а також порожня неочищена тара, що містила небезпечні вантажі, за винятком вантажів, віднесених до транспортної категорії 0».	без обмежень

^а Для № ООН 0081, 0082, 0084, 0241, 0331, 0332, 0482, 1005 і 1017 максимальна загальна кількість на транспортну одиницю становить 50 кг.

^b Максимальна загальна кількість для кожної транспортної категорії відповідає розрахованому значенню «1 000» (див. також пункт 1.1.3.6.4).

У наведеній вище таблиці слова «максимальна загальна кількість на транспортну одиницю» означають:

– для виробів – загальну масу в кілограмах виробів без їх тари (для виробів класу 1 – масу нетто вибухової речовини в кілограмах; для небезпечних вантажів у механізмах і обладнанні, згаданих у цьому додатку, – загальна кількість небезпечних вантажів, що містяться в них, у кілограмах або літрах залежно від конкретного випадку);

– для твердих речовин, скраплених газів, охолоджених скраплених газів і розчинених газів – масу нетто в кілограмах;

– для рідин – загальна кількість небезпечних вантажів, що містяться, у літрах;

– для стиснених газів, адсорбованих газів і хімічних продуктів під тиском – номінальну місткість посудин по воді в літрах.

1.1.3.6.4 Якщо в одній і тій самій транспортній одиниці перевозяться небезпечні вантажі, що відносяться до різних транспортних категорій, сума

– кількості речовин і виробів транспортної категорії 1, помноженої на «50»;

– кількості згаданих у примітці до таблиці в пункті 1.1.3.6.3 речовин і виробів транспортної категорії 1, помноженої на «20»;

– кількості речовин і виробів транспортної категорії 2, помноженої на «3»; і

– кількості речовин і виробів транспортної категорії 3

не повинна перевищувати розраховане значення «1 000».

1.1.3.6.5 Для цілей цього підрозділу не враховуються небезпечні вантажі, звільнені від дії правил відповідно до 1.1.3.1 а) і d)–f), 1.1.3.2-1.1.3.5, 1.1.3.7, 1.1.3.9 і 1.1.3.10.

1.1.3.7 Винятки, пов’язані з перевезенням систем акумулювання й виробництва електроенергії

Положення ДОПНВ не застосовуються до систем акумулювання й виробництва електроенергії (наприклад, літієвим батареям, електричним конденсаторам, асиметричним конденсаторам, системам зберігання на основі металгідридів і паливним елементам):

a) установленим у транспортному засобі, що здійснює перевезення, і призначеним для забезпечення його руху або функціонування будь-якого його обладнання;

b) що містяться в обладнанні для забезпечення функціонування цього обладнання, яке використовується або призначене для використання в ході перевезення (наприклад, переносний комп’ютер), за винятком обладнання, такого як реєстратори даних і пристрої відстеження вантажів, прикріпленого до упаковок, транспортних пакетів, контейнерів або вантажних відділень або поміщеного в них, яке підпадає під дію тільки вимог розділу 5.5.4.

1.1.3.8 (Зарезервовано)

1.1.3.9 Винятки, пов’язані з небезпечними вантажами, які використовуються в якості холодоагенту або кондиціонувального реагенту під час перевезення

Небезпечні вантажі, що є тільки задушливими (які розбавляють або заміщають кисень, що зазвичай міститься в атмосфері), коли вони використовуються в транспортних засобах або контейнерах для цілей охолодження або кондиціювання, підпадають під дію тільки положень розділу 5.5.3.

1.1.3.10 Винятки, що стосуються перевезення ламп, що містять небезпечні вантажі

Положення ДОПНВ не поширюються на наступні лампи за умови, що вони не містять радіоактивного матеріалу й не містять ртуті в кількостях, що перевищують значення, зазначені в спеціальному положенні 366 глави 3.3:

a) лампи, що збираються безпосередньо в окремих осіб або у домашніх господарствах, коли вони перевозяться до пункту збору або переробки;

ПРИМІТКА: До них також відносяться лампи, що доставляються приватними особами в перший пункт збору й перевозяться потім в інший пункт збору, проміжної переробки або утилізації.

b) лампи, що містять не більше 1 г небезпечних вантажів кожна й упаковані таким чином, щоб в упаковці містилося не більше 30 г небезпечних вантажів, за умови що:

i) лампи виготовлені відповідно до сертифікованої системи менеджменту якості;

ПРИМІТКА: З цією метою може використовуватися серія стандартів ІСО 9001.

і

ii) кожна лампа або окремо упакована у внутрішню тару, відділену одна від одної перегородками, або обкладена прокладним матеріалом, що захищає лампу, і поміщена в міцну зовнішню тару, що відповідає загальним положеннями підрозділу 4.1.1.1 і здатну витримати випробування на падіння з висоти 1,2 м;

c) використані, ушкоджені лампи або лампи з дефектами, які містять не більше 1 г небезпечних вантажів кожна, при вмісті не більше 30 г небезпечних вантажів на одну упаковку, коли вони перевозяться з пункту збору або переробки. Лампи повинні бути упаковані в зовнішню тару, досить міцну для запобігання вивільненню вмісту в нормальних умовах перевезення, що відповідає загальним положенням підрозділу 4.1.1.1 і здатну витримати випробування на падіння з висоти не менше 1,2 м;

d) лампи, що містять тільки гази груп А і О (згідно з підрозділом 2.2.2.1), за умови, що вони упаковані таким чином, що метальний ефект від розриву лампи буде втримуватися усередині упаковки.

ПРИМІТКА: Лампи, що містять радіоактивний матеріал, розглядаються в пункті 2.2.7.2.2.2 b).

1.1.4 Застосовність інших правил

1.1.4.1 (Зарезервовано)

1.1.4.2 Перевезення в транспортному ланцюзі, що включає морське або повітряне перевезення

1.1.4.2.1 Упаковки, контейнери, контейнери для масових вантажів, переносні цистерни, контейнери-цистерни й БЕГК, які не повною мірою задовольняють вимогам ДОПНВ відносно упакування, сумісного упакування, маркування, розміщення знаків небезпеки на упаковках або розміщення великих знаків небезпеки й табличок оранжевого кольору, але відповідають вимогам МКМПНВ або Технічних інструкцій ІКАО, приймаються до перевезення в транспортному ланцюзі, що включає морське або повітряне перевезення, за наступних умов:

a) якщо упаковки не маркіровані й не оснащені знаками небезпеки згідно з ДОПНВ, вони повинні бути оснащені маркувальними знаками й знаками небезпеки відповідно до вимог МКМПНВ або Технічних інструкцій ІКАО;

b) вимоги МКМПНВ або Технічних інструкцій ІКАО застосовуються у випадку сумісного укладання в одну упаковку;

c) якщо у випадку перевезення в транспортному ланцюзі, що включає морське перевезення, контейнери, контейнери для масових вантажів, переносні цистерни, контейнери-цистерни або БЕГК не маркіровані й не оснащені великими знаками небезпеки відповідно до глави 5.3 цього додатка, вони повинні бути маркіровані й оснащені великими знаками небезпеки відповідно до глави 5.3 МКМПНВ. У цьому випадку відносно нанесення маркування на сам транспортний засіб застосовується тільки пункт 5.3.2.1.1 цього додатка. У випадку порожніх неочищених переносних цистерн, контейнерів-цистерн або БЕГК ця вимога поширюється також на їх наступну доставку на станцію очищення.

Цей відступ не застосовується до вантажів, що відносяться у якості небезпечних до класів 1–9 ДОПНВ, та які вважаються безпечними відповідно до застосовних вимог МКМПНВ або Технічних інструкцій ІКАО.

1.1.4.2.2 Транспортні одиниці, що складаються з одного або декількох транспортних засобів, за винятком транспортних одиниць, що перевозять контейнери, переносні цистерни, контейнери-цистерни або БЕГК відповідно до положень, передбачених у пункті 1.1.4.2.1 с), які оснащені великими знаками небезпеки, що не відповідають положенням розділу 5.3.1 ДОПНВ, але маркіровані й оснащені великими знаками небезпеки відповідно до глави 5.3 МКМПНВ, повинні прийматися до перевезення в транспортному ланцюзі, що включає морське перевезення, за умови дотримання положень розділу 5.3.2 ДОПНВ, що стосуються маркування у вигляді табличок оранжевого кольору.

1.1.4.2.3 У випадку перевезення в транспортному ланцюзі, що включає морське або повітряне перевезення, інформація, необхідна згідно з розділами 5.4.1 і 5.4.2 і відповідно до будь-якого спеціального положення розділу 3.3, може бути замінена транспортним документом та інформацією, яких вимагають МКМПНВ або Технічні інструкції ІКАО, відповідно, за умови включення в них будь-якої додаткової інформації, що вимагається ДОПНВ.

ПРИМІТКА: Відносно перевезення відповідно до пункту 1.1.4.2.1 див. також 5.4.1.1.7. Відносно перевезення в контейнерах див. також 5.4.2.

1.1.4.3 Використання переносних цистерн затвердженого ІМО типу, допущених для морського перевезення

Переносні цистерни затвердженого ІМО типу (типи 1, 2, 5 і 7), які не задовольняють вимогам глави 6.7 або 6.8, але були виготовлені або затверджені до 1 січня 2003 року відповідно до положень МКМПНВ (поправка 29–98), можуть і далі експлуатуватися, якщо вони задовольняють застосовним вимогам МКМПНВ щодо періодичних перевірок і випробувань^[a]. Крім того, вони повинні задовольняти положенням, що відповідають інструкціям, зазначеним у стовпчиках 10 і 11 таблиці А в главі 3.2, і положенням розділу 4.2 ДОПНВ. Див. також пункт 4.2.0.1 МКМПНВ.

1.1.4.4 (Зарезервовано)

1.1.4.5 Перевезення видом транспорту, що не є автомобільним

1.1.4.5.1 Якщо транспортний засіб, що здійснює транспортну операцію, на яку поширюються вимоги ДОПНВ, переміщається на якій-небудь ділянці дороги не за рахунок автомобільної тяги, то на цій ділянці дороги застосовуються тільки національні або міжнародні правила, які регулюють на зазначеній ділянці дороги перевезення небезпечних вантажів тим видом транспорту, який використовується для переміщення даного автотранспортного засобу.

1.1.4.5.2 У випадках, згаданих у пункті 1.1.4.5.1, вище, зацікавлені Договірні сторони ДОПНВ можуть укладати угоди про застосування вимог ДОПНВ до ділянки дороги, на якій транспортний засіб переміщається не за рахунок автомобільної тяги, а також, якщо вони вважають це за необхідне, додаткових вимог, якщо тільки такі угоди між зацікавленими Договірними сторонами ДОПНВ не будуть суперечити положенням міжнародних конвенцій небезпечних вантажів, що регулюють перевезення тим видом транспорту, який використовується для переміщення даного автотранспортного засобу на зазначеній ділянці дороги, наприклад Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (СОЛАС), договірними сторонами яких також є ці Договірні сторони ДОПНВ.

Ці угоди доводяться Договірною стороною, що виступила з ініціативою їх укладання, до відома секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй, який доводить їх до відома всіх Договірних сторін.

1.1.4.5.3 Якщо на транспортну операцію, на яку поширюються положення ДОПНВ, поширюються також (на частині маршруту або на всьому маршруті) положення якої-небудь міжнародної конвенції, що регулює перевезення небезпечних вантажів видом транспорту, що не є автомобільним, у силу положень цієї конвенції, які поширюють її дії на деякі автомобільні перевезення, то положення цієї міжнародної конвенції застосовуються на даному маршруті одночасно з тими положеннями ДОПНВ, які не суперечать їм; інші положення ДОПНВ на даному маршруті не застосовуються.

1.1.4.6 (Зарезервовано)

1.1.4.7 Посудини під тиском багаторазового використання, дозволені Міністерством транспорту Сполучених Штатів Америки

ПРИМІТКА: щодо перевезення відповідно до підрозділу 1.1.4.7 див. також пункт 5.4.1.1.24.

1.1.4.7.1 Імпорт газів

Посудини під тиском багаторазового використання, дозволені Міністерством транспорту Сполучених Штатів Америки й виготовлені та випробувані відповідно до стандартів, перелічених в частині 178 «Специфікації для тари» розділу 49 «Транспорт» Зводу федеральних нормативних актів, допущені до перевезення в транспортному ланцюзі відповідно до підрозділу 1.1.4.2, можуть перевозитися від місця тимчасового складування в кінцевому пункті транспортного ланцюга до кінцевого користувача.

1.1.4.7.2 Експорт газів і порожніх неочищених посудин під тиском

Посудини під тиском багаторазового використання, дозволені Міністерством транспорту Сполучених Штатів Америки і виготовлені відповідно до стандартів, перелічених в частині 178 «Специфікації для тари» розділу 49 «Транспорт» Зводу федеральних нормативних актів, можуть наповнюватися і перевозитися тільки з метою експорту в країни, що не є Договірними сторонами ДОПНВ, за умови виконання наступних умов:

a) наповнення посудини під тиском здійснюється згідно з відповідними вимогами Зводу федеральних нормативних актів Сполучених Штатів Америки;

b) посудини під тиском маркіруються й забезпечуються знаками небезпеки згідно з вимогами глави 5.2;

c) до посудин під тиском застосовуються положення пунктів 4.1.6.12 і 4.1.6.13. Посудини під тиском не повинні наповнюватися після настання строку періодичної перевірки, але можуть перевозитися після закінчення граничного строку в цілях проведення перевірки, включаючи проміжні перевезення.

1.1.5 Застосування стандартів

Якщо потрібне застосування якого-небудь стандарту і якщо між цим стандартом і положеннями ДОПНВ існує яка-небудь колізія, то перевагу мають положення ДОПНВ. Вимоги даного стандарту, що не суперечать ДОПНВ, застосовуються в зазначеному порядку, включаючи вимоги будь-якого іншого стандарту або частини якого-небудь стандарту, на який або на яку зроблено нормативне посилання в даному стандарті.

ПРИМІТКА: Стандарт містить детальну інформацію про те, як виконувати положення ДОПНВ, і може включати вимоги на доповнення до тих, які викладені в ДОПНВ.

ГЛАВА 1.2

ВИЗНАЧЕННЯ, ОДИНИЦІ ВИМІРУ ТА СКОРОЧЕННЯ

1.2.1 Визначення

ПРИМІТКА: У цьому розділі містяться всі загальні або спеціальні визначення.

Для цілей ДОПНВ:

А

«Аварійна температура» означає температуру, при якій повинні бути вжиті аварійні заходи у випадку втрати можливості регулювати температуру.

«Аварійна посудина під тиском» означає посудину під тиском місткістю по воді не більше 3 000 літрів, у який поміщається(ються) ушкоджена(і), що має(ють) дефекти, протікає(ють) або не відповідає(ють) вимогам посудина(и) під тиском для перевезення, наприклад, з метою рекуперації або видалення.

«Автоцистерна» означає транспортний засіб, виготовлений для перевезення рідин, газів або порошкоподібних або гранульованих речовин, що включає одну або кілька вбудованих цистерн. На додаток до самого транспортного засобу або вузлів ходової частини, що його заміняють, автоцистерна складається з одного або декількох корпусів, їх елементів обладнання й фітингів для їх кріплення до транспортного засобу або до вузлів ходової частини.

«Аерозоль або аерозольний розпилювач» означає виріб, що складається з будь-якої посудини одноразового використання, що відповідає вимогам розділу 6.2.6, виготовлений з металу, скла або пластмаси, що містить стиснений, скраплений або розчинений під тиском газ, з рідиною, пастою або порошком або без них, і оснащений випускним пристроєм, що дозволяє здійснювати викид умісту у вигляді зважених у газі твердих або рідких часток, піни, пасти або порошку або в рідкому, або газоподібному стані.

«Армована волокном пластмаса» означає матеріал, що складається з армуючого наповнювача у вигляді волокон та/або частинок, що міститься в термореактивному або термопластичному полімері (матриці).

Б

«Багатоелементний газовий контейнер» (БЕГК) означає контейнер, що складається з елементів, з’єднаних між собою колектором і встановлених у рамній конструкції. Елементами багатоелементного газового контейнера вважаються:

балони, трубки, барабани під тиском або в’язки балонів, а також цистерни для перевезення газів, як вони визначені в пункті 2.2.2.1.1, що мають місткість більше 450 літрів.

ПРИМІТКА: У відношенні БЕГК «UN» див. 6.7.

«Балон» означає посудину під тиском місткістю по воді не більше 150 літрів (див. також «в’язка балонів»).

«Балон з формованим кожухом» означає балон, призначений для перевезення СНГ, місткістю по воді не більше 13 л, що складається зі звареного сталевого внутрішнього корпусу балона з покриттям і формованого захисного кожуха з пористої пластмаси, який неможливо зняти і який пов’язаний із зовнішньою поверхнею стінки сталевого корпусу балона.

«Барабан» означає тару циліндричної форми із плоскими або опуклими днищами, виготовлену з металу, фібрового картону, пластмаси, фанери або інших придатних матеріалів. Це визначення включає також тару інших форм, наприклад тару округлої форми з конусоподібною горловиною або тару відроподібної форми. Дане визначення не включає дерев’яні бочки й каністри.

«Барабан під тиском» означає зварену посудину під тиском місткістю по воді більше 150 літрів, але не більше 1 000 літрів (наприклад, циліндричні посудини, оснащені обручами катання, сфероподібні посудини на салазках).

«Бобіна» (клас 1) означає виріб, виготовлений із пластмаси, дерева, фібрового картону, металу або іншого відповідного матеріалу, що складається з центральної осі, яка з кожної з її сторін оснащена або не оснащена фланцями. Вироби та речовини можуть намотуватися на вісь і втримуватися фланцями.

«Бочка дерев’яна» означає тару, виготовлену з природної деревини, з поперечним перерізом у формі кола, з опуклими стінками, що складається зі скріплених обручами клепок і днищ.

В

«Вакуумна цистерна для відходів» означає вбудовану цистерну, знімну цистерну, контейнер-цистерну або знімний кузов-цистерну, що використовуються головним чином для перевезення небезпечних відходів, і що мають особливі конструкційні характеристики, та/або обладнання для полегшення наповнення й випорожнювання, як це зазначено в главі 6.10. Цистерна, що повністю задовольняє вимогам глави 6.7 або 6.8, не вважається вакуумною цистерною для відходів.

«Вакуумний клапан» означає підпружинений пристрій, що автоматично спрацьовує під дією тиску, і що служить для захисту цистерни від недопустимого внутрішнього розрідження.

«Вантаж» означає будь-яку упаковку або будь-які упаковки, або будь-яку партію небезпечних вантажів, що представлені відправником вантажу для перевезення.

«Вантажна транспортна одиниця» означає транспортний засіб, вагон, контейнер, контейнер-цистерну, переносну цистерну або БЕГК.

«Вантажозахватний пристрій» (для м’яких КСМ) означає будь-яку вантажопідйомну петлю, вушко, скобу або раму, прикріплену до корпусу КСМ або утворену продовженням матеріалу корпусу КСМ.

«Вантажоодержувач» означає вантажоодержувача згідно з договором перевезення. Якщо вантажоодержувач призначає третю сторону згідно з положеннями договору перевезення, то ця особа розглядається як вантажоодержувач за змістом ДОПНВ. Якщо транспортна операція здійснюється без договору перевезення, то підприємство, якому передаються небезпечні вантажі після прибуття, розглядається як вантажоодержувач.

«Вбудована цистерна» означає цистерну, що має місткість більше 1 000 літрів, стаціонарно встановлену на транспортному засобі (який стає в цьому випадку автоцистерною,) або складову невід’ємну частину рами такого транспортного засобу.

«Великий контейнер» див. «Контейнер».

«Великогабаритна тара» означає тару, яка складається із зовнішньої тари, що містить вироби або внутрішню тару, і яка:

a) призначена для механізованої обробки;

b) має масу нетто більше 400 кг або місткість більше 450 літрів, але її об’єм не перевищує 3 м³.

«Виняткове використання» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає використання тільки одним відправником вантажу транспортного засобу або великого контейнера, у відношенні яких усі початкові, проміжні й остаточні навантажувальні та розвантажувальні операції й поставка здійснюються відповідно до вказівок відправника вантажу або вантажоодержувача, коли це вимагається ДОПНВ.

«Випробування на герметичність» означає випробування з метою визначення герметичності цистерни, тари або КСМ, а також їх обладнання й закриваючих пристроїв.

ПРИМІТКА: Відносно переносних цистерн див. 6.7.

«Випробувальний тиск» означає необхідний тиск, що застосовується в ході випробування під тиском при проведенні первинної або періодичної перевірки (див. також «Розрахунковий тиск», «Тиск випорожнювання», «Тиск наповнення» і «Максимальний робочий тиск (манометричний тиск)»).

ПРИМІТКА: Відносно переносних цистерн див. 6.7.

«Відправник вантажу» означає підприємство, що здійснює відправлення небезпечних вантажів для власних цілей або для третьої сторони. Якщо транспортна операція здійснюється згідно з договором перевезення, відправником вантажу є відправник вантажу згідно з цим договором перевезення.

«Відповідальний за наповнення» означає будь-яке підприємство, що завантажує небезпечний вантаж у цистерну (автоцистерну, знімну цистерну, переносну цистерну або контейнер-цистерну) та/або в транспортний засіб, великий контейнер або малий контейнер для перевезення навалом/насипом або в транспортний засіб-батарею або БЕГК.

«Відкритий транспортний засіб» означає транспортний засіб, платформа якого не має надбудови або оснащена тільки бічними бортами й заднім бортом.

«Відкрита криогенна посудина» означає переносну посудину з теплоізоляцією, призначену для охолоджених скраплених газів, що зберігаються при атмосферному тиску шляхом безперервного скидання тиску охолодженого скрапленого газу.

«Відремонтований КСМ»: див. «Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів».

«Відходи» означає речовини, розчини, суміші або вироби, які не призначені для безпосереднього використання, але які перевозяться з метою їх переробки, захоронення, знищення шляхом спалювання або видалення іншими способами.

«Вкладиш» означає трубку або мішок, вкладені в тару, включаючи великогабаритну тару й КСМ, але які не є їх невід’ємною частиною, а також затвори їх отворів.

«Внутрішня ємність» для закритої криогенної посудини означає ємність під тиском, призначену для утримання охолодженого скрапленого газу.

«Внутрішня посудина» означає посудину, що потребує наявності зовнішньої тари для виконання функції втримання продукту.

«В’язка балонів» означає посудину під тиском, що складається з комплекту балонів або корпусів балонів, міцно скріплених між собою, що з’єднані колектором і що перевозяться як єдине ціле. Загальна місткість в’язки не повинна перевищувати 3 000 л по воді, тоді як місткість в’язок, призначених для перевезення токсичних газів класу 2 (групи, що починаються з літери «Т», згідно з пунктом 2.2.2.1.3), обмежується 1 000 л по воді.

Г

«Газ» означає речовину, яка:

a) при температурі 50 °С має тиск пари більше 300 кПа (3 бара); або

b) є повністю газоподібною при температурі 20 °С і нормальному тиску 101,3 кПа.

«Газовий балончик»: див. «Ємність мала, що містить газ».

«Газовий балончик під тиском»: див. «Аерозоль або аерозольний розпилювач».

«Група упакування» означає групу, до якої для цілей упаковування можуть бути віднесені деякі речовини залежно від ступеня небезпеки, яким вони характеризуються. Групи упакування мають нижченаведені значення, що більш докладно пояснюються в частині 2:

група упакування I: речовини з високим ступенем небезпеки;

група упакування II: речовини з середнім ступенем небезпеки; і

група упакування III: речовини з низьким ступенем небезпеки.

Д

«Двигун на паливних елементах» означає пристрій, який використовується для живлення обладнання, складається з паливного елемента і його пристрою подачі палива, що є або не є частиною паливного елемента, і включає всі додаткові пристосування, необхідні для виконання його функції.

«Дерев’яний КСМ» означає твердий або розбірний дерев’яний корпус із внутрішнім вкладишем (але без внутрішньої тари) і відповідного експлуатаційного й конструктивного обладнання.

«Детектор нейтронного випромінювання» означає пристрій детектування нейтронного випромінювання. У такому пристрої газ може втримуватися в герметизованому електронному перетворювачі, який конвертує нейтронне випромінювання у вимірний електричний сигнал.

«Директива ЄС» означає положення, прийняті компетентними установами Європейського співтовариства, що з огляду на результат, що повинен бути досягнутий, обов’язкові для кожної держави-члена, якій вони адресовані, але при цьому надають національним органам свободу вибору форми й методів.

«Діаметр корпусу» (для корпусів цистерн) означає внутрішній діаметр корпусу.

Є

«Ємність» (клас 1) включає ящики, сулії, банки, барабани, каністри й трубки, включаючи будь-які засоби закупорки, що використовуються у внутрішній або проміжній тарі.

«Ємність мала, що містить газ (газовий балончик)» означає ємність одноразового використання, що має місткість по воді не більше 1 000 мл у випадку ємностей, виготовлених з металу, і не більше 500 мл у випадку ємностей, виготовлених із синтетичного матеріалу або скла. Вона може бути оснащена випускним пристроєм. 

Е

«Експлуатаційне обладнання»

a) цистерни – означає пристрої для наповнення й випорожнювання, зливу, вентилювання, запобіжні, нагрівальні й теплоізоляційні пристрої, пристрої для додавання присадок, а також вимірювальні прилади;

b) елементів транспортного засобу-батареї або БЕГК – означає пристрої для наповнення й випорожнювання, включаючи колектор, а також запобіжні пристрої й вимірювальні прилади;

c) КСМ – означає пристрої для наповнення й випорожнювання, пристрої для скидання тиску або вентилювання, запобіжні, нагрівальні й теплоізоляційні пристрої й вимірювальні прилади.

d) посудини під тиском — означає затвори, колектори, трубопроводи, пористий, абсорбувальний або адсорбувальний матеріал і конструктивні пристрої, наприклад для вантажно-розвантажувальних робіт.

ПРИМІТКА: Відносно переносних цистерн див. 6.7.

«ЕN» (стандарт) означає європейський стандарт, опублікований Європейським комітетом зі стандартизації (ЄКС) (CEN, Avenue Marnix, 17, B-1000 Brussels).

3

«Забезпечення дотримання» (радіоактивні матеріали) означає програму систематичних заходів, що здійснюються компетентним органом з метою забезпечення виконання вимог ДОПНВ на практиці.

«Забезпечення якості» означає програму систематичних заходів контролю й інспекцій, яка здійснюється будь-якою організацією або органом і спрямована на забезпечення достатньої впевненості в тому, що норми безпеки, вказані в ДОПНВ, дотримуються на практиці.

«Закритий транспортний засіб» означає транспортний засіб з кузовом, який може закриватися.

«Закритий контейнер»: див. «Контейнер».

«Закритий контейнер для масових вантажів»: див. «Контейнер для масових вантажів».

«Запобіжний клапан» означає підпружинений пристрій, що автоматично спрацьовує під дією тиску, і що служить для захисту цистерни від недопустимого надлишкового внутрішнього тиску.

«Затвор» означає пристрій, що закриває отвір у посудині.

ПРИМІТКА: Для посудин під тиском затворами є, наприклад, вентилі, пристрої для скидання тиску, манометри або покажчики рівня.

«Затвердження»

«Багатостороннє затвердження» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає затвердження відповідним компетентним органом країни походження конструкції або перевезення у відповідному випадку, а також компетентним органом кожної країни, через територію або на території якої здійснюється перевезення.

«Одностороннє затвердження» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає затвердження конструкції, яке потрібно від компетентного органу тільки країни походження даної конструкції. Якщо країна походження не є Договірною стороною ДОПНВ, то затвердження вимагає підтвердження компетентним органом Договірної сторони ДОПНВ (див. 6.4.22.8).

«Захищений КСМ» (для металевих КСМ) означає КСМ, забезпечений додатковим захистом від удару у вигляді, наприклад, багатошарової конструкції (типу «сендвіч»), конструкції з подвійними стінками або каркаса у вигляді металевого решетування.

«Захисне облицювання» (для цистерн) означає облицювання або покриття, що захищає металеву цистерну від впливу речовин, що перевозяться.

ПРИМІТКА: Це не стосується облицювання або покриття, використовуваних тільки для захисту речовини, що перевозиться.

«Зведена позиція» означає позицію для певної групи речовин або виробів (див. 2.1.1.2, В, С і D). 

«Змішувально-зарядна машина» (МЕМU) означає машину або транспортний засіб із установленою на ньому машиною для виготовлення вибухових речовин з небезпечних вантажів, що не є вибуховими, і їх заряджання. Машина складається з різних цистерн і контейнерів для масових вантажів, технологічного обладнання, а також насосів і пов’язаних з ними пристроїв. МЕМU можуть мати спеціальні відділення для упакованих вибухових речовин.

ПРИМІТКА: Навіть незважаючи на те, що визначення МЕМU містить фразу «виготовлення вибухових речовин... і їх заряджання», вимоги, що стосуються МЕМU, застосовуються тільки до перевезення, а не до виготовлення й заряджання вибухових речовин.

«Знімна цистерна» означає цистерну, за винятком вбудованої цистерни, переносну цистерну, контейнер-цистерну або елемент транспортного засобу-батареї або БЕГК, які мають місткість більше 450 літрів, не призначені для перевезення вантажів без перевантаження й зазвичай підлягають обробці тільки в порожньому стані.

«Знімний кузов»: див. «Контейнер».

«Знімний кузов-цистерна» вважається контейнером-цистерною.

І

«Індекс безпеки з критичності (CSI)» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає встановлене для упаковки, транспортного пакета або контейнера, що містять подільний матеріал, число, яке використовується для контролю загальної кількості упаковок, транспортних пакетів або контейнерів, що містять подільний матеріал.

К

«Каністра» означає металеву або пластмасову тару, що має в поперечному перерізі форму прямокутника або багатокутника, з одним або декількома отворами.

«Керівництво з випробувань і критеріїв» означає сьоме переглянуте видання публікації Організації Об'єднаних Націй під цією назвою (ST/SG/AC.10/11/Rev.7 і Amend.1).

«Компетентний орган» означає орган або органи влади або будь-який інший орган або будь-які інші органи, призначені в якості таких у кожній державі й у кожному окремому випадку відповідно до внутрішнього законодавства.

«Комплект технічної документації на цистерну» означає комплект документації, у якому міститься вся важлива технічна інформація про цистерну, транспортний засіб-батарею або БЕГК, така як свідоцтва й сертифікати, вказані в підрозділах 6.8.2.3, 6.8.2.4 і 6.8.3.4.

«Компримірований природний газ (КПГ)» означає стиснений газ, що складається з природного газу з високим вмістом метану, якому привласнений № ООН 1971.

«Конструктивне обладнання»:

a) корпусів автоцистерн або знімних цистерн – означає зовнішні або внутрішні елементи корпусу, що посилюють, кріплять, захищають або стабілізують його;

b) корпусів контейнерів-цистерн – означає зовнішні або внутрішні елементи корпусу, що посилюють, кріплять, захищають або стабілізують його;

c) елементів транспортного засобу-батареї або БЕГК – означає зовнішні або внутрішні елементи корпусу або посудини, що посилюють, кріплять, захищають або стабілізують їх;

d) КСМ, крім м’яких КСМ, означає зовнішні або внутрішні елементи корпусу або посудини, що посилюють, кріплять, захищають або стабілізують їх (включаючи піддон основи складаних КСМ із пластмасовою внутрішньою ємністю).

ПРИМІТКА: Відносно переносних цистерн див. 6.7.

«Конструкція» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає опис подільного матеріалу, і що підпадає під звільнення згідно з пунктом 2.2.7.2.3.5 f), радіоактивного матеріалу особливого виду, радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання, упаковки або пакувального комплекту, який дозволяє повністю ідентифікувати їх. Цей опис може включати специфікації, інженерно-технічну документацію (креслення), звіти, що підтверджують дотримання регламентуючих вимог, а також іншу відповідну документацію.

«Контейнер» означає предмет транспортного обладнання (клітку або інше подібне пристосування):

– що має постійний характер і тому досить міцний, щоб служити для багаторазового використання;

– спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або декількома перевізними засобами без проміжного перевантаження вантажів;

– оснащений пристосуваннями, що полегшують його кріплення й обробку, зокрема при його перевантаженні з одного перевізного засобу на інший;

– сконструйований таким чином, щоб його можна було легко завантажувати й розвантажувати;

– що має внутрішній об’єм не менше 1 м³, крім контейнерів, призначених для перевезення радіоактивних матеріалів.

Крім того:

«Малий контейнер» означає контейнер, внутрішній об’єм якого становить не більше 3 м³.

«Великий контейнер» означає:

a) контейнер, що не відповідає визначенню малого контейнера;

b) за змістом КВК – контейнер такого розміру, що площа, укладена між чотирма зовнішніми нижніми кутами, становить:

i) не менше 14 м² (150 кв.ф.); або

ii) не менше 7 м² (75 кв.ф.) за наявності верхніх кутових фітингів.

«Закритий контейнер» означає контейнер із суцільною оболонкою, що має твердий дах, тверді бічні стінки, тверді торцеві стінки й настил основи. Цей термін включає контейнери з дахом, що відкривається, який може бути закритий під час перевезення.

«Відкритий контейнер» означає контейнер, відкритий зверху, або контейнер на базі платформи.

«Критий брезентом контейнер» означає відкритий контейнер, оснащений брезентом для зберігання вантажу.

«Знімний кузов» – це контейнер, який відповідно до європейського стандарту ЕN 283:1991, має наступні характеристики:

– погляду механічної міцності він виготовлений тільки для перевезення на залізничній платформі або транспортному засобі по суші й на ролкерних судах;

– він не підлягає штабелюванню;

– він може вивантажуватися з транспортних засобів за допомогою обладнання, що знаходиться на транспортному засобі, на його власні опори й може знову завантажуватися на транспортні засоби.

ПРИМІТКА: Термін «контейнер» не включає звичайні типи тари, КСМ, контейнери-цистерни або транспортні засоби. Разом з тим контейнер може використовуватися в якості тари для перевезення радіоактивних матеріалів.

«Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів» (КСМ) означає тверду або м’яку переносну тару, яка відрізняється від тари, що визначена в главі 6.1, і яка:

а) має місткість:

i) не більше 3 м³ для твердих речовин і рідин груп упакування II і III;

ii) не більше 1,5 м³ для твердих речовин групи упакування I, коли використовуються м’які, тверді пластмасові, складені, картонні або дерев’яні КСМ;

iii) не більше 3 м³ для твердих речовин групи упакування I, коли використовуються металеві КСМ;

iv) не більше 3 м³ для радіоактивного матеріалу класу 7;

b) призначена для механізованої обробки;

c) витримує, як це визначено випробуваннями, передбаченими в главі 6.5, навантаження, що виникають при вантажно-розвантажувальних операціях і перевезенні;

(див. також «Складаний КСМ із пластмасовою внутрішньою ємністю», «КСМ із фібрового картону», «М’який КСМ», «Металевий КСМ», «Твердий пластмасовий КСМ» і «Дерев’яний КСМ»).

ПРИМІТКА 1: Контейнери-цистерни, що задовольняють вимогам глави 6.7 або 6.8, не вважаються контейнерами середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ).

ПРИМІТКА 2: Контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ), що задовольняють вимогам глави 6.5, не вважаються контейнерами для цілей ДОПНВ.

«КСМ відремонтований» означає металевий, твердий пластмасовий або складаний КСМ, який через ударний вплив або з будь-якої іншої причини (наприклад, корозії, крихкості, або наявності будь-яких інших ознак зменшення міцності в порівнянні з типом конструкції) відновлюється, для того щоб відповідати вимогам, встановлюваним до типу конструкції, і мати змогу пройти випробування типу конструкції. Для цілей ДОПНВ заміна твердої внутрішньої ємності складеного КСМ ємністю, що відповідає встановленим тим самим виробником вимогам до первинного типу конструкції, вважається ремонтом. Однак поточне технічне обслуговування твердих КСМ ремонтом не вважається. Корпуса твердих пластмасових КСМ і внутрішні ємності складаних КСМ ремонту не підлягають. М’які КСМ підлягають ремонту тільки з дозволу компетентного органу.

«КСМ реконструйований» означає металевий, твердий пластмасовий або складений КСМ, який:

a) виробляється як тип, що відповідає рекомендаціям ООН, із типу, що не відповідає рекомендаціям ООН; або

b) перетворюється з одного типу конструкції, що відповідає рекомендаціям ООН, в інший тип конструкції, що відповідає рекомендаціям ООН.

На реконструйовані КСМ поширюються ті самі вимоги ДОПНВ, що пред’являються до нових КСМ того ж типу (див. також визначення типу конструкції в пункті 6.5.6.1.1).

«Контейнер-цистерна» означає предмет транспортного обладнання, що відповідає визначенню терміна «контейнер», що складається з корпусу й елементів обладнання, включаючи обладнання, що забезпечує можливість переміщення контейнера-цистерни без значної зміни його положення, що використовується для перевезення газоподібних, рідких, порошкоподібних або гранульованих речовин, і що має місткість більше 0,45 м³ (450 літрів), коли він використовується для перевезення газів, як вони визначені в пункті 2.2.2.1.1.

Крім того:

«Надвеликий контейнер-цистерна» означає контейнер-цистерну місткістю понад 40 000 літрів.

ПРИМІТКА: КСМ, що відповідають вимогам глави 6.5, не вважаються контейнерами-цистернами.

«Контейнер для масових вантажів» означає систему втримання (включаючи будь-який вкладиш або будь-яке покриття), призначену для перевезення твердих речовин, що мають безпосередній контакт із системою втримання. Це визначення не включає тару, контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ), великогабаритну тару й цистерни.

Контейнер для масових вантажів:

– має постійний характер і тому досить міцний, щоб служити для багаторазового використання;

– спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або декількома перевізними засобами без проміжного перевантаження вантажів;

– оснащений пристосуваннями, що полегшують вантажно-розвантажувальні операції з ним;

– має місткість не менше 1,0 м³.

Прикладами контейнерів для масових вантажів є контейнери, морські контейнери для масових вантажів, відкриті корзини, бункери для перевезення вантажів навалом/насипом, знімні кузови, коритоподібні контейнери, контейнери на котковій опорі, вантажні відділення транспортних засобів.

ПРИМІТКА: Це визначення застосовується тільки до контейнерів для масових вантажів, що відповідають, вимогам глави 6.11.

«Закритий контейнер для масових вантажів» означає повністю закритий контейнер для масових вантажів, що має твердий дах, бічні стінки, торцеві стінки й підлогу (включаючи днища хоперного типу). Цей термін включає контейнери для масових вантажів з дахом, що відкривається, бічною стінкою або торцевою стінкою, які можуть закриватися під час перевезення. Закриті контейнери для масових вантажів можуть бути оснащені отворами, які забезпечують випуск пар і газів і впуск повітря й запобігають у нормальних умовах перевезення випуску твердого вмісту, а також проникненню дощової води й бризок.

«Критий брезентом контейнер для масових вантажів» означає відкритий зверху контейнер для масових вантажів із твердим днищем (включаючи днища хоперного типу), бічними й торцевими стінками й нежорстким покриттям.

«М’який контейнер для масових вантажів» означає м’який контейнер місткістю, що не перевищує 15 м³, і включає вкладиші й прикріплені вантажозахватні пристрої та експлуатаційне обладнання.

«Корпус» (для всіх категорій КСМ, крім складаних КСМ) означає власне ємність, включаючи отвори і їх затвори, за винятком експлуатаційного обладнання.

«Корпус» (для цистерн) означає ту частину цистерни, в якій утримується речовина, що підлягає перевезенню, включаючи отвори і їх затвори, за винятком експлуатаційного обладнання або зовнішнього конструктивного обладнання. 

ПРИМІТКА: Відносно переносних цистерн див. 6.7.

«Коефіцієнт наповнення» означає співвідношення маси газу до маси води при температурі 15 °С, яка повністю заповнила б посудину під тиском, готову до експлуатації.

«Критий брезентом транспортний засіб» означає відкритий транспортний засіб, оснащений брезентом для збереження вантажу.

«Критий брезентом контейнер»: див. «Контейнер».

«Критий брезентом контейнер для масових вантажів»: див. «Контейнер для масових вантажів».

«КСМ із фібрового картону» означає виготовлений з фібрового картону корпус зі знімними верхньою й нижньою кришками або без них, за необхідності з внутрішнім вкладишем (але без внутрішньої тари), а також з відповідним експлуатаційним і конструктивним обладнанням.

Л

«Легкозаймистий компонент» (для аерозолів) означає легкозаймисті рідини, легкозаймисті тверді речовини або займисті гази й суміші газів, які визначаються в примітках 1–3 підрозділу 31.1.3 частини III Керівництва з випробувань і критеріїв. Це найменування не включає пірофорні речовини, речовини, що самонагріваються, або речовини, що реагують з водою. Теплота згоряння визначається одним з наступних методів: АSТМ D 240, ISO/FDIS 13943:1999 (Е/F) 86.1–86.3 або NEPA 30В.

«Лоток» (клас 1) означає лист із металу, пластмаси, фібрового картону або іншого відповідного матеріалу, який поміщається у внутрішню, проміжну або зовнішню тару з точною посадкою. Поверхні лотка може бути надана така форма, щоби тара або вироби могли бути вставлені, надійно закріплені й відділені один від одного.

М

«Максимальна місткість» означає максимальний внутрішній об’єм посудин або тари, включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ) і великогабаритну тару, виражений у кубічних метрах або літрах.

«Максимальна маса нетто» означає максимальну масу нетто вмісту в одиночній тарі або максимальну сукупну масу внутрішньої тари і її вмісту, виражену в кілограмах.

«Максимально припустима маса брутто»:

a) (для КСМ) – означає масу КСМ і будь-якого експлуатаційного або конструктивного обладнання разом з максимальною масою нетто;

b) (для цистерн) – означає масу порожньої цистерни й максимального навантаження, дозволеного для перевезення.

ПРИМІТКА: Відносно переносних цистерн див. 6.7.

«Максимальний нормальний робочий тиск» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає максимальний тиск, що перевищує атмосферний тиск на рівні моря, який може виникнути в системі захисної оболонки (герметизації) протягом одного року в умовах температурного режиму й сонячної радіації, що відповідають оточуючим умовам без вентилювання або скидання надлишкового тиску, без зовнішнього охолодження за допомогою додаткової системи або без заходів експлуатаційного контролю під час перевезення.

«Максимальний робочий тиск (манометричний тиск)» означає найбільший з наступних трьох тисків, який, імовірно, досягається у верхній частині цистерни в робочому положенні:

a) найбільшого фактичного тиску, дозволеного в цистерні при наповненні;

b) найбільшого фактичного тиску, дозволеного в цистерні при випорожнюванні (максимально припустимий тиск випорожнювання); і

c) фактичного манометричного тиску, якого зазнає цистерна під впливом її вмісту (включаючи сторонні гази, які можуть у ній міститися) при максимальній робочій температурі.

Якщо спеціальні вимоги, викладені в главі 4.3, не передбачають інше, то числове значення цього робочого тиску (манометричного тиску) не повинне бути нижче тиску пар (абсолютного тиску), що наповнює речовини при температурі 50 °С.

Однак для цистерн, обладнаних запобіжними клапанами (з розривними мембранами або без них), за винятком цистерн для перевезення стислих, скраплених або розчинених газів класу 2, максимальний робочий тиск (манометричний тиск) дорівнює встановленому тиску спрацьовування цих запобіжних клапанів (див. також «Розрахунковий тиск», «Тиск випорожнювання», «Тиск наповнення» і «Випробувальний тиск»).

ПРИМІТКА 1: Максимальний робочий тиск не застосовується відносно цистерн, що випорожняються самопливом, відповідно до пункту 6.8.2.1.14 а).

ПРИМІТКА 2: Відносно переносних цистерн див. 6.7.

ПРИМІТКА 3: У відношенні закритих криогенних посудин див. ПРИМІТКУ до пункту 6.2.1.3.6.5.

«Маса упаковки» означає масу брутто упаковки, якщо не зазначено інше. У масу брутто не включається маса контейнерів і цистерн, що використовуються для перевезення вантажів.

«Маса нетто вибухових речовин» означає загальну масу вибухових речовин без тари, корпусу і т. д. (у цьому ж значенні часто вживаються терміни «кількість нетто вибухових речовин», «чиста кількість вибухових речовин», « вага нетто вибухових речовин» або «чиста маса заряду вибухових речовин»).

«Матеріал тваринного походження» означає туші тварин, частини тіла тварин, харчові продукти або корми, отримані з тварин.

«Металевий КСМ» означає металевий корпус із відповідним експлуатаційним і конструктивним обладнанням.

«Місткість корпусу або відсіку корпусу» стосовно до цистерн означає загальний внутрішній об’єм корпусу або відсіку корпусу, виражений у літрах або кубічних метрах. У тих випадках, коли неможливо повністю заповнити корпус або відсік корпусу через їх форму або конструкцію, для визначення ступеня наповнення й маркування цистерни повинна використовуватися ця зменшена місткість.

«Мішок» означає м’яку тару, виготовлену з паперу, полімерної плівки, текстилю, тканого матеріалу або інших придатних матеріалів.

«МКМПНВ» означає Міжнародний кодекс морського перевезення небезпечних вантажів для застосування частини А глави VII Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС), опублікований Міжнародною морською організацією (ІМО) у Лондоні.

«Морський контейнер для масових вантажів» означає контейнер для масових вантажів, спеціально сконструйований для багаторазового використання з метою перевезення небезпечних вантажів на офшорні об’єкти, від них і між ними. Морський контейнер для масових вантажів конструюється й виготовляється відповідно до інструкцій із затвердження морських контейнерів, що обробляються у відкритому морі, які викладені Міжнародною морською організацією (ІМО) у документі МSС/Сirс.860.

«М’яка сталь» означає сталь із мінімальною міцністю на розрив від 360 до 440 Н/мм².

ПРИМІТКА: Відносно переносних цистерн див. 6.7. 

«М’який КСМ» означає корпус, виготовлений із плівки, тканого матеріалу або будь-якого іншого м’якого матеріалу або їх комбінації, і що за необхідності має внутрішнє покриття або вкладиш, разом з відповідним експлуатаційним обладнанням і вантажозахватними пристроями.

Н

«Навантаження» означає всі дії, що здійснюються навантажувачем відповідно до визначення навантажувача.

«Навантажувач» означає будь-яке підприємство, яке:

a) здійснює навантаження упакованих небезпечних вантажів, малих контейнерів або переносних цистерн на або в транспортний засіб або контейнер; або

b) здійснює навантаження контейнера, контейнера для масових вантажів, БЕГК, контейнера-цистерни або переносної цистерни на транспортний засіб.

«Номер ООН» означає чотиризначний ідентифікаційний номер речовини або виробу, взятий з Типових правил ООН.

«Небезпечна реакція» означає:

a) горіння та/або виділення значної кількості тепла;

b) виділення займистих, задушливих, окиснювальних та/або токсичних газів;

c) утворення корозійних речовин;

d) утворення нестійких речовин; або

е) небезпечне підвищення тиску (тільки для цистерн).

«Небезпечні вантажі» означає речовини та вироби, які не допускаються до перевезення згідно з ДОПНВ або допускаються до нього тільки з дотриманням умов, указаних у ДОПНВ.

О

«Оператор контейнера-цистерни або переносної цистерни» означає будь-яке підприємство, від імені якого експлуатується контейнер-цистерна або переносна цистерна.

«Оператор переносної цистерни»: див. «Оператор контейнера-цистерни або переносної цистерни».

«Оцінка відповідності» означає процедуру перевірки відповідності виробу згідно з положеннями розділів 1.8.6 і 1.8.7, що стосуються перевірки типу конструкції, контролю виготовлення й первинної перевірки та випробування.

П

«Пакет транспортний» означає оболонку, що використовується одним відправником вантажу у випадку радіоактивних матеріалів для об’єднання однієї або декількох упаковок в окрему одиницю з метою полегшення вантажно-розвантажувальних операцій і укладання під час перевезення.

Прикладами транспортного пакета є:

a) пристосування для пакетного завантаження, як, наприклад, піддон, на якому поміщаються або на якому штабелюються кілька упаковок, що закріплюються за допомогою пластмасової стрічки, термоусадочного матеріалу, плівки, що розтягується, або інших придатних засобів; або

b) захисна зовнішня тара, наприклад, ящик або решетування.

«Пакувальник» означає будь-яке підприємство, яке заповнює небезпечними вантажами тару, включаючи великогабаритну тару й контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ), і, якщо буде потреба, підготовляє упаковки для перевезення.

«Паливний обігрівальний прилад» означає пристрій, у якому безпосередньо використовується рідке або газоподібне паливо й не споживається теплота, яка відходить від двигуна, що приводить у рух транспортний засіб.

«Паливний елемент» означає електрохімічний пристрій, який перетворює хімічну енергію палива в електричну енергію, тепло й продукти реакції.

«Перевезення» означає зміну місцезнаходження небезпечних вантажів, включаючи зупинки, що вимагаються відповідно до умов перевезення, і будь-який час знаходження небезпечних вантажів у транспортних засобах, цистернах і контейнерах, що вимагається відповідно до умов перевезення до, під час і після зміни їх місцезнаходження.

Це визначення включає також проміжне тимчасове складування небезпечних вантажів з метою зміни виду транспорту або перевізних засобів (перевантаження). Це положення застосовується за умови, що на вимогу повинні представлятися документи, у яких зазначене місце відправлення й місце одержання, і що під час проміжного складування упаковки й цистерни не повинні відкриватися, крім як для цілей перевірки компетентними органами.

«Перевезення навалом/насипом» означає перевезення неупакованих твердих речовин або виробів у транспортних засобах, контейнерах або контейнерах для масових вантажів. Цей термін не застосовується до упакованих вантажів і до речовин, що перевозяться у цистернах.

«Перевізний засіб» означає, у випадку перевезення автомобільними дорогами або залізницями, транспортний засіб або вагон.

«Перевізник» означає підприємство, що здійснює транспортну операцію за договором перевезення або без такого.

«Переносна цистерна» означає цистерну для змішаних перевезень місткістю більше 450 літрів, коли вона використовується для перевезення газів, як вони визначені в пункті 2.2.2.1.1, відповідно до визначень, що містяться в главі 6.7 або МКМПНВ, і вказану за допомогою інструкції з переносних цистерн (код Т) у стовпчику 10 таблиці А глави 3.2.

«Перевіряючий орган» означає затверджений компетентним органом незалежний орган, що проводить перевірки й випробування.

«Підприємство» означає будь-яку фізичну особу, будь-яку юридичну особу, що здійснює комерційну або некомерційну діяльність, будь-яку асоціацію або будь-яку групу осіб, що не має правосуб’єктності й здійснює комерційну або некомерційну діяльність, а також будь-яку офіційну організацію, яка сама має правосуб’єктність або залежить від якого-небудь органу, що має правосуб’єктність.

«Повторно використовувана пластмаса» означає матеріал, рекуперований з використаної промислової тари, очищений і підготовлений для переробки в нову тару. Специфічні властивості рекуперованого матеріалу, використовуваного для виробництва нової тари, повинні гарантуватися й бути документально підтверджені на регулярній основі в рамках програми забезпечення якості, визнаної компетентним органом. Програма забезпечення якості повинна передбачати складання протоколу належного попереднього сортування й перевірки того, що кожна партія рекуперованої пластмаси має належні значення швидкості плину розплаву, щільності й межі плинності при розтягуванні, що співпадають з відповідними значеннями типового зразка, виготовленого з такого повторно використовуваного матеріалу. Для цього необхідно знати, з якого вихідного пакувального матеріалу виготовлена повторно використовувана пластмаса і що містилося в первинній тарі, якщо цей попередній вміст здатен знизити міцність нової тари, виготовленої з цього матеріалу. Крім того, програма забезпечення якості, якої дотримується виробник тари згідно з пунктом 6.1.1.4, повинна включати проведення передбаченого у розділі 6.1.5 механічного випробування за типом конструкції тари, виготовленої з кожної партії рекуперованої пластмаси. В ході такого випробування міцність тари при штабелюванні може перевірятися швидше за все за допомогою відповідних випробувань на динамічне стиснення, ніж за допомогою випробування на статичне навантаження.

ПРИМІТКА: Стандарт ISO 16103:2005 «Тара — Транспортні упаковки для небезпечних вантажів — Повторно використовувана пластмаса» містить додаткові вказівки щодо процедур, яких слід дотримуватися при затвердженні застосування повторно використовуваної пластмаси. Ці керівні вказівки були розроблені на основі досвіду виготовлення барабанів і каністр з повторно використовуваної пластмаси і як такі можуть вимагати адаптації для інших видів тари, КСМ і великогабаритної тари, виготовлених з повторно використовуваної пластмаси.».

«Повне завантаження» означає будь-який вантаж, що відправляється одним відправником вантажу, для перевезення якого використовується весь транспортний засіб або весь великий контейнер, і всі операції з навантаження й вивантаження якого виконуються відповідно до інструкцій відправника вантажу або вантажоодержувача.

ПРИМІТКА: Відповідним терміном для радіоактивних матеріалів є «виняткове використання».

Погоджена на глобальному рівні система класифікації небезпеки та маркірування хімічної продукції» означає дев'яте переглянуте видання публікації Організації Об'єднаних Націй під цією назвою (ST/SG/AC.10/30/Rev.9).

«Позиція «н.з.к.» (не зазначені конкретно)» означає зведену позицію, до якої можуть бути віднесені речовини, суміші, розчини або вироби, якщо вони:

a) не пойменовані в таблиці А глави 3.2 і

b) мають хімічні, фізичні та/або небезпечні властивості, що відповідають класу, класифікаційному коду, групі упакування та найменуванню й опису позиції «н.з.к.».

Посудина» означає ємність для розміщення й утримання в ній речовин або виробів, включаючи будь-які засоби закупорки. Це визначення не застосовується до корпусів (див. також «Посудина криогенна закрита», «Посудина криогенна відкрита», «Внутрішня посудина», «Посудина під тиском», «Тверда внутрішня ємність» і «Газовий балончик»).

«Посудина під тиском» означає переносну посудину, призначену для утримання речовин під тиском, включаючи її затвор(и) та інше експлуатаційне обладнання, і є загальним визначенням, який включає балони, трубки, барабани під тиском, закриті криогенні посудини, системи зберігання на основі металгідридів, в’язки балонів і аварійні посудини під тиском.

Посудина криогенна закрита» означає посудину під тиском з теплоізоляцією для охолоджених скраплених газів місткістю по воді не більше 1000 літрів.

«Поточне технічне обслуговування твердих КСМ» означає поточне виконання на металевих, твердих пластмасових або складаних КСМ таких операцій, як:

a) очищення;

b) демонтаж і наступне встановлення або заміна затворів корпусу (у тому числі відповідних ущільнень) або експлуатаційного обладнання відповідно до вихідних технічних вимог виробника за умови перевірки герметичності КСМ; або

c) відновлення конструктивного обладнання, не призначеного безпосередньо для виконання функції втримання небезпечних вантажів або збереження тиску випорожнювання, з метою забезпечення відповідності типу конструкції (наприклад, випрямлення стойок або піднімальних пристосувань) за умови, що виконувана КСМ функція втримання продукту не зачіпається.

«Поточне технічне обслуговування м’яких КСМ» означає поточне виконання на м’яких КСМ із пластмаси або текстилю таких операцій, як:

a) очищення; або

b) заміна знімних елементів, таких як вкладиші й запірна арматура, елементами, що відповідають вихідним технічним вимогам виробника – за умови, що ці операції не позначаються негативно на виконанні м’яким КСМ функції втримання продукту й не змінюють типу його конструкції. 

«Потужність дози» означає амбієнтний еквівалент дози або спрямований еквівалент дози, залежно від обставин, в одиницю часу, вимірюваний у визначеній точці.»

«Правила МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів» означає одне з видань цих Правил, а саме:

а) видання 1985 року й 1985 року (виправлене в 1990 році): Серія видань МАГАТЕ з безпеки, № 6;

b) видання 1996 року: Серія видань МАГАТЕ з безпеки, № ST-1;

c) видання 1996 року (переглянуте): Серія видань МАГАТЕ з безпеки, № TS-R-1 (ST-1, переглянуте);

d) видання 1996 року (виправлене в 2003 році), 2005 року й 2009 року: Серія норм безпеки МАГАТЕ, № TS-R-1;

e) видання 2012 року: Серія норм безпеки МАГАТЕ, № SSR-6;

f) видання 2018 року: Серія норм безпеки МАГАТЕ, № SSR-6 (Rev.1).

«Правила ООН» означає правила, прикладені до Угоди про прийняття однакових технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання й частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, що видаються на підставі цих приписів (Угода 1958 року з поправками).

«Проектний термін служби» у випадку композитних балонів і трубок означає максимальний термін служби (кількість років), на який розрахований і затверджений балон або трубка відповідно до стандарту, що застосовується.

«Проміжна тара» означає тару, поміщену між внутрішньою тарою або виробами й зовнішньою тарою.

Р

«Рідина» означає речовину, яка при температурі 50 °С має тиск пари не більше 300 кПа (3 бара), не є повністю газоподібною при температурі 20 °С і тиску 101,3 кПа та

a) має температуру плавлення або початку плавлення 20 °С або менше при тиску 101,3 кПа; або

b) є рідкою згідно з випробуванням за методом АSТМ D 4359-90; або

c) не є пастоподібною відповідно до критеріїв, що застосовуються при випробуванні для визначення текучості (випробування з використанням пенетрометра), який описується в розділі 2.3.4.

ПРИМІТКА: «Перевезення в рідкому стані» для цілей вимог, що пред’являються до цистерн, означає:

– перевезення рідин, що відповідають наведеному вище визначенню; або

– перевезення твердих речовин, що пред’являються до транспортування в розплавленому стані.

«Робочий тиск»

a) для стисненого газу — сталий тиск при еталонній температурі від 15 ºС у заповненій посудині під тиском;

b) для розчиненого ацетилену (№ ООН 1001) — розрахунковий сталий тиск при однорідній еталонній температурі 15 °C в балоні для ацетилену із заданим вмістом розчинника і максимальним вмістом ацетилену;

c) для ацетилену нерозчиненого (№ ООН 3374) — робочий тиск, розрахований для еквівалентного балону для розчиненого ацетилену (№ ООН 1001).

ПРИМІТКА: Відносно цистерн див. «Максимальний робочий тиск».

«Радіоактивний вміст» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає радіоактивний матеріал разом з будь-якими радіоактивно забрудненими або активованими твердими речовинами, рідинами й газами, що знаходяться у пакувальному комплекті.

«Реконструйований КСМ»: див. «Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів».

«Решетування» означає зовнішню тару з несуцільними поверхнями.

«Розвантаження» означає всі дії, що здійснюються розвантажником відповідно до визначення розвантажника.

«Розвантажник» означає будь-яке підприємство, яке:

a) здійснює вивантаження контейнера, контейнера для масових вантажів, БЕГК, контейнера-цистерни або переносної цистерни із транспортного засобу; або

b) вивантажує упаковані небезпечні вантажі, малі контейнери або переносні цистерни із транспортного засобу або контейнера; або

c) спорожняє від небезпечних вантажів цистерну (автоцистерну, знімну цистерну, переносну цистерну або контейнер-цистерну), або транспортний засіб-батарею, МЕМU або БЕГК, або транспортний засіб, великий контейнер або малий контейнер для перевезення вантажів навалом/насипом або контейнер для масових вантажів.

«Розрахунковий тиск» означає теоретичний тиск, який дорівнює, принаймні, випробувальному тиску, який залежно від ступеня небезпеки речовини, що перевозиться, може бути вище або нижче робочого тиску. Він служить тільки для визначення товщини стінок корпусу, незалежно від будь-яких зовнішніх або внутрішніх посилюючих пристроїв (див. також «Тиск спорожнення», «Тиск наповнення», «Максимальний робочий тиск (манометричний тиск)» і «Випробувальний тиск»).

ПРИМІТКА: Відносно переносних цистерн див. 6.7.

С

«Система детектування випромінювання» означає прилад, елементами якого є детектори випромінювання.

«Система захисної оболонки (герметизації)» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає систему елементів пакувального комплекту, визначену проектувальником у якості системи, призначеної для втримання радіоактивного матеріалу під час перевезення.

«Система локалізації» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає систему розміщення подільного матеріалу і елементів пакувального комплекту, визначену проектувальником і схвалену компетентним органом у якості системи, призначеної забезпечувати безпеку за критичністю.

«Система керування» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає сукупність (систему) взаємозалежних або взаємодіючих елементів для встановлення політики й цілей і забезпечення ефективного й результативного досягнення цих цілей.

«Система зберігання на основі металгідридів» означає окрему повну систему зберігання водню, що складається з корпусу посудини під тиском, металгідриду, запобіжного пристрою, запірного клапана, експлуатаційного обладнання й внутрішніх компонентів, і що використовується тільки для перевезення водню.

«Складаний КСМ із пластмасовою внутрішньою ємністю» означає КСМ, що складається з конструктивного обладнання у вигляді твердої зовнішньої оболонки, у яку поміщена пластмасова внутрішня ємність разом з експлуатаційним або іншим конструктивним обладнанням. Він виготовлений таким чином, що в зібраному виді внутрішня ємність і зовнішня оболонка становлять і використовуються як єдиний збірний виріб, який наповнюється, зберігається, перевозиться або спорожняється як такий (сам по собі).

ПРИМІТКА: «Пластмасовий матеріал», коли цей термін використовується відносно внутрішніх ємностей складаних КСМ, означає також інші полімерні матеріали, наприклад гуму.

«Скраплений нафтовий газ (СНГ)» означає скраплений газ низького тиску, який складається з одного або більше легких вуглеводнів, віднесених тільки до № ООН 1011, 1075, 1965, 1969 або 1978, і основними компонентами якого є пропан, пропілен, бутан, ізомери бутану, бутилен зі слідовими кількостями інших вуглеводневих газів.

ПРИМІТКА 1: Займисті гази, віднесені до інших номерів ООН, не розглядаються в якості СНГ.

ПРИМІТКА 2: Відносно № ООН 1075 див. ПРИМІТКУ 2 у графі 2F, № ООН 1965, у таблиці для скраплених газів у підрозділі 2.2.2.3.

«Скраплений природний газ (СПГ)» означає охолоджений скраплений газ, що складається із природного газу з високим вмістом метану, якому привласнений № ООН 1972.

«Стандартна сталь» означає сталь із міцністю на розрив 370 Н/мм² і подовженням при розриві 27%.

Т

«Тара (пакувальний комплект)» означає одну або кілька посудин (приймальних ємностей) і будь-які інші компоненти або матеріали, необхідні для виконання посудинами (приймальними ємностями) функції втримання продукту й інших функцій відносно забезпечення збереження (див. також «Тара комбінована», «Тара складена», «Тара внутрішня», «Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ)», «Тара проміжна», «Тара великогабаритна», «Тара легка металева», «Тара зовнішня”, «Тара відновлена», «Тара реконструйована», «Тара багаторазового використання», «Тара аварійна» і «Тара щільна»). 

«Тара аварійна» означає спеціальну тару, у яку поміщаються упаковки з небезпечними вантажами, що мають ушкодження, дефекти, протікають або не відповідають вимогам, або небезпечні вантажі, що просочилися або просипалися, для перевезення з метою рекуперації або видалення.

«Тара аварійна великогабаритна» означає спеціальну тару, яка:

a) призначена для механізованої обробки; і

b) має масу нетто понад 400 кг або місткість понад 450 л, але має об’єм не більше 3 м³, і в яку поміщаються упаковки з небезпечними вантажами, що мають ушкодження, дефекти, протікають або не відповідають вимогам, або небезпечні вантажі, що просочилися або просипалися, для перевезення з метою рекуперації або видалення.

«Тара внутрішня» означає тару, яка під час перевезення укладається в зовнішню тару.

«Тара відновлена» означає, зокрема:

a) металеві барабани, які:

i) очищені до їх вихідних конструкційних матеріалів з видаленням усього колишнього вмісту, внутрішньої й зовнішньої корозії, зовнішніх покриттів і знаків;

ii) відновлені до первинної форми й профілю, причому повинні бути випрямлені й забиті закраїни (якщо такі є) і замінені всі знімні прокладки; і

iii) перевірені після очищення, але до фарбування, причому відбраковується тара з видимою крапковою корозією, помітним зменшенням товщини матеріалу, утомою металу, з ушкодженим різьбленням або затворами або з іншими значними дефектами;

b) пластмасові барабани й каністри:

i) які очищені до їх вихідних конструкційних матеріалів з видаленням усього колишнього вмісту, зовнішніх покриттів і знаків;

ii) у яких замінені всі знімні прокладки; і

iii) які перевірені після очищення, причому відбраковується тара з такими видимими ушкодженнями, як розриви, перегини або тріщини, або з ушкодженим різьбленням або затворами, або з іншими значними дефектами.

«Тара комбінована» означає комбінацію тари, призначену для перевезення, і що складається з зовнішньої (транспортної) тари й вкладених у неї однієї або декількох одиниць внутрішньої тари відповідно до підрозділу 4.1.1.5.

ПРИМІТКА: Термін «внутрішня тара», що відноситься до комбінованої тари, не слід плутати з терміном «внутрішня посудина», що відноситься до складеної тари.

«Тара великогабаритна багаторазового використання» означає великогабаритну тару, яка використовується для повторного наповнення і яка була перевірена й визнана вільною від дефектів, що впливають не її здатність витримати перевірку експлуатаційних якостей; цей термін включає тару, заповнену тим же вмістом або вмістом еквівалентної сумісності, і що перевозиться по ланцюгах розподілу, що контролюються відправником вантажу.

«Тара великогабаритна реконструйована» означає металеву або тверду пластмасову великогабаритну тару, яка:

a) виробляється як тип, що відповідає рекомендаціям ООН, з типу, що не відповідає рекомендаціям ООН; або

b) перетворюється з одного типу конструкції, що відповідає рекомендаціям ООН, в інший тип конструкції, що відповідає рекомендаціям ООН.

На реконструйовану великогабаритну тару поширюються ті самі вимоги ДОПНВ, що й вимоги, встановлені до нової великогабаритної тари того ж типу (див. також визначення типу конструкції в пункті 6.6.5.1.2).

«Тара легка металева» означає тару з круглим, еліптичним, прямокутним або багатокутним (також конічним) поперечним перерізом, а також тару з конусоподібною горловиною й тару подібної до відра форми, виготовлену з металу, з товщиною стінки менше 0,5 мм (наприклад, з листового олова), із плоским або опуклим днищем, з одним або декількома отворами, яка не охоплюється визначеннями барабанів або каністр.

«Тара багаторазового використання» означає тару, яка була перевірена й визнана такою, що не має дефектів, що можуть вплинути на її здатність витримати експлуатаційні випробування. Цей термін включає тару, яка заповнюється тим же вмістом або вмістом аналогічної сумісності, й що перевозиться по ланцюгах розподілу, що контролюються відправником вантажу.

«Тара зовнішня» означає зовнішній захист складеної або комбінованої тари з будь-яким абсорбуючим і прокладним матеріалом і будь-якими іншими компонентами, необхідними для втримання й захисту внутрішніх посудин і внутрішньої тари.

«Тара щільна» означає тару, непроникну для сухих речовин, включаючи тверді матеріали, що подрібнюються під час перевезення.

«Тара реконструйована» означає, зокрема:

a) металеві барабани:

i) які виробляються як тип тари ООН, що відповідає вимогам глави 6.1, з типу тари, що не відповідає вимогам ООН;

ii) які виробляються з одного типу тари ООН, що відповідає вимогам глави 6.1, в інший тип тари, що відповідає вимогам ООН; або

iii) у яких заміняються невід’ємні конструкційні елементи (наприклад, незнімні днища);

b) пластмасові барабани:

i) які перетворюються з одного типу тари ООН в інший тип тари ООН (наприклад, з 1Н1 в 1Н2); або

ii) у яких заміняються невід’ємні конструкційні елементи. На реконструйовані барабани поширюються ті самі вимоги глави 6.1, що й вимоги, встановлені до нових барабанів того ж типу.

«Тара складана (з пластмасового матеріалу)» означає тару, що складається із зовнішньої тари й внутрішньої посудини (ємності), сконструйовану таким чином, що внутрішня посудина й зовнішня тара утворюють єдиний виріб. У зібраному виді така тара залишається неподільною одиницею; вона наповнюється, зберігається, перевозиться й спорожняється як така.

ПРИМІТКА: Термін «внутрішня посудина», що відноситься до складаної тари, не слід плутати з терміном «внутрішня тара”, що відноситься до комбінованої тари. Внутрішньою посудиною є, наприклад, внутрішня складова складеної тари типу 6НА1 (із пластмасового матеріалу), тому що ця посудина зазвичай не призначена для виконання функції втримання продукту без його зовнішньої тари і тому не є внутрішньою тарою.

У тих випадках, коли після терміна «складана тара» у дужках зазначений матеріал, мається на увазі матеріал, з якого виготовлена внутрішня посудина.

«Тверда внутрішня ємність» (для складаних КСМ) означає ємність, яка зберігає свою загальну форму в порожньому стані без закриваючих пристроїв і без зовнішньої оболонки. Будь-яка внутрішня ємність, що не є твердою, вважається м’якою.

«Твердий пластмасовий КСМ» означає КСМ із твердим пластмасовим корпусом, який може бути оснащений конструктивним обладнанням, а також відповідним експлуатаційним обладнанням.

«Тверда речовина» означає

a) речовину, що має температуру плавлення або початку плавлення вище 20 °С при тиску 101,3 кПа; або

b) речовину, яка не є рідкою згідно з випробуванням за методом АSТМ D 4359-90 або є пастоподібною відповідно до критеріїв, що застосовуються при випробуванні для визначення текучості (випробування з використанням пенетрометра), що описується в розділі 2.3.4.

«Температура спалаху» означає найнижчу температуру рідини, при якій її пари утворюють легкозаймисту суміш із повітрям.

«Температура контрольна» означає максимальну температуру, при якій може здійснюватися безпечне перевезення органічного пероксиду, самореактивної речовини або речовини, що полімеризується.

«Температурак критична» означає температуру, вище якої речовина не може перебувати в рідкому стані.

«Температура самоприскорюваного розкладання (ТСПР)» означає найбільш низьку температуру, при якій може відбуватися самоприскорюване розкладання речовини в тарі, КСМ або цистерні, пред'явлених до перевезення. ТСПР визначається на підставі процедур випробування, викладених у розділі 28 частини II Керівництва з випробувань і критеріїв.

«Температура самоприскорюваної полімеризації (ТСПП)» означає найбільш низьку температуру, при якій може відбуватися самоприскорювана полімеризація речовини в тарі, КСМ або цистерні, пред’явлених до перевезення. ТСПП визначається на основі процедур випробування, установлених для визначення температури самоприскорюваного розкладання самореактивних речовин відповідно до Керівництва з випробувань і критеріїв, частина II, розділ 28.

«Термін служби експлуатаційний» у випадку композитних балонів і трубок означає кількість років, протягом яких дозволяється експлуатувати балон або трубку.

«Технічні інструкції ІКАО» означає Технічні інструкції з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям, що доповнюють додаток 18 до Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944), опубліковані Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) у Монреалі.

«Технічне найменування» означає визнане хімічне найменування, якщо доречно, — біологічне найменування, або інше найменування, що вживається в цей час у науково-технічних довідниках, періодичних виданнях і публікаціях (див. 3.1.2.8.1.1).

«Типові правила ООН» означає Типові правила, прикладені до двадцять другого переглянутого видання Рекомендацій з перевезення небезпечних вантажів, опублікованого Організацією Об’єднаних Націй (ST/SG/AC.10/1/Rev.22).

«Тиск наповнення» означає найбільший тиск, який фактично досягається в цистерні під час її наповнення під тиском (див. також «Розрахунковий тиск», «Тиск випорожнювання», «Максимальний робочий тиск (манометричний тиск)» і «Випробувальний тиск»).

«Тиск випорожнювання» означає найбільший тиск, який фактично досягається в цистерні під час випорожнювання під тиском (див. також «Розрахунковий тиск», «Тиск наповнення», «Максимальний робочий тиск (манометричний тиск)»і «Випробувальний тиск»).

«Тканий пластичний матеріал» (для м’яких КСМ) означає матеріал, виготовлений з тягненої стрічки або одиничних ниток відповідного полімерного матеріалу.

«Транспортна одиниця» означає автотранспортний засіб, до якого не причеплений причіп, або автопоїзд, що складається з автотранспортного засобу й зчепленого з ним причепа.

«Транспортний засіб»: див. « Транспортний засіб-батарея», «Закритий транспортний засіб», «Відкритий транспортний засіб», «Критий брезентом транспортний засіб» і «Автоцистерна».

«Транспортний засіб-батарея» означає транспортний засіб з комплектом елементів, з’єднаних між собою колектором і стаціонарно встановлених на даному транспортному засобі. Елементами транспортного засобу-батареї вважаються: балони, трубки, в’язки балонів, барабани під тиском, а також цистерни, призначені для перевезення газів, як вони визначені в пункті 2.2.2.1.1, місткістю більше 450 літрів.

«Транспортний індекс (ТI)» у випадку перевезення радіоактивних матеріалів означає число, привласнене упаковці, транспортному пакету або контейнеру, або неупакованим LSA-I, SCO-I або SCO-III, яке використовується для забезпечення контролю над радіоактивним опроміненням.

«Трубка» (клас 2) означає посудину під тиском безшовної або складаної конструкції, що має місткість по воді більше 150 літрів, але не більше 3 000 літрів.

У

«Упаковка» означає завершений продукт операції упакування, що складається з тари, великогабаритної тари або КСМ і їх умісту, підготовлений для відправлення. Цей термін включає посудини для газів, визначені в цьому розділі, а також вироби, які внаслідок їх розміру, ваги або конфігурації можуть перевозитися неупакованими або перевозитися в рамах, решетуваннях або транспортно-завантажувальних пристосуваннях. За винятком перевезення радіоактивних матеріалів, цей термін не застосовується до вантажів, що перевозяться навалом/насипом, і до вантажів, що перевозяться у цистернах.

ПРИМІТКА: Відносно радіоактивних матеріалів див. 2.2.7.2. 4.1.9.1.1 і 6.4.

«Установлений тиск» означає тиск умісту посудини під тиском, що перебуває в стані термічної й дифузійної рівноваги.

Ц

«Цистерна» означає корпус, включаючи його експлуатаційне й конструктивне обладнання. Коли термін «цистерна» використовується окремо, він означає контейнер-цистерну, переносну цистерну, знімну цистерну або вбудовану цистерну, визначення яких наведені в цьому розділі, включаючи цистерни, що є елементами транспортних засобів-батарей або БЕГК (див. також «Знімна цистерна», «Вбудована цистерна», «Переносна цистерна» і «Багатоелементний газовий контейнер»).

«Цистерна герметично закрита» означає цистерну, яка:

– не обладнана запобіжними клапанами, розривними мембранами, іншими аналогічними запобіжними пристроями або вакуумними клапанами; або

– обладнана запобіжними клапанами, перед якими встановлена розривна мембрана відповідно до пункту 6.8.2.2.10, але не обладнана вакуумними клапанами.

Цистерна, яка призначена для перевезення рідких речовин і має розрахунковий тиск не менше 4 бар, або цистерна, призначена для перевезення твердих (порошкоподібних або гранульованих) речовин незалежно від її розрахункового тиску також уважається герметично закритою, якщо вона:

– обладнана запобіжними клапанами, перед якими встановлена розривна мембрана відповідно до пункту 6.8.2.2.10, і вакуумними клапанами відповідно до вимог пункту 6.8.2.2.3; або

– не обладнана запобіжними клапанами, розривними мембранами або іншими аналогічними запобіжними приладами, але обладнана вакуумними клапанами відповідно до вимог пункту 6.8.2.2.3.

Ч

«Час утримання» означає час між установленням первинного стану наповнення й підвищенням тиску, у результаті припливу тепла, до найменшого встановленого тиску пристроїв(ю) обмеження тиску цистерн, призначених для перевезення охолоджених скраплених газів.

ПРИМІТКА: Відносно переносних цистерн див. главу 6.7.4.1.

«Через територію або на територію» – у випадку перевезення радіоактивних матеріалів – означає через територію або на територію країн, у яких перевозиться вантаж; у цей термін спеціально не включається поняття «над територією» країн, коли вантаж перевозиться повітрям, за умови, що в цих країнах не передбачається запланована посадка.

«Член екіпажу транспортного засобу» означає водія або будь-яку іншу особу, що супроводжує водія для цілей забезпечення експлуатаційної безпеки, загальної безпеки, підготовки або експлуатації.

Я

«Ящик» означає тару із суцільними прямокутними або багатокутними стінками, виготовлену з металу, деревини, фанери, деревного матеріалу, фібрового картону, пластмаси або інших відповідних матеріалів. Наявність невеликих отворів, призначених для зручності обробки або відкриття або необхідних у зв’язку із класифікаційними приписами, допускається в тому випадку, якщо ці отвори не впливають на цілісність тари під час перевезення.

1.2.2 Одиниці виміру

1.2.2.1 У ДОПНВ застосовуються наступні одиниці виміру^а:

Найменування величини	Одиниця СІb	Одиниця, що допускається до застосування нарівні з одиницями СІ	Співвідношення між одиницями
Довжина	м (метр)	-	-
Площа	м2 (кв. метр)	-	-
Об’єм	м3 (куб. метр)	лс (літр)	1 л = 10-3 м3
Час	с (секунда)	хв (хвилина)	1 хв = 60 с
		ч (година)	1 год = 3 600 с
		доба (доба)	1 доба = 86 400 с
Маса	кг (кілограм)	г (грам)	1 г = 10-3 кг
		т (тонна)	1 т = 103 кг
Щільність	кг/м3	кг/л	1 кг/л = 103 кг/м3
Температура	К (кельвін)	°С (градус Цельсія)	0 °С = 273,15 К
Різниця температур	К (кельвін)	°С (градус Цельсія)	1 °С = 1 К
Сила	Н (ньютон)	-	1 Н = 1 кг×м/с2
Тиск	Па (паскаль)		1 Па = 1 Н/м2
		бар (бар)	1 бар = 105 Па
Напруга	Н/м2	Н/мм2	1 Н/мм2 = 1 МПа
Робота		кВт×год (кіловат-година)	1 кВт×ч = 3,6 МДж
Енергія	Дж (джоуль)		1 Дж = 1 Н×м = 1 Вт×с
Кількість тепла		еВ (електронвольт)	1 еВ =0,1602×10-18 Дж
Потужність	Вт (ват)	-	1 Вт = 1 Дж/с = 1 Н×м/с
Електричний опір	Ω (Ом)	-	1 Ω = 1 кг·м2/с3/А2
Кінематична в’язкість	м2/с	мм2/с	1 мм2/с = 10-6 м2/с
Динамічна в’язкість	Па×с	мПа×с	1 мПа×с = 10-3 Па×с
Активність	Бк (бекерель)
Еквівалентна доза	Зв (зіверт)
Опромінення

^а Для перерахунку раніше застосовуваних одиниць в одиниці СІ застосовуються наступні округлені значення:

Сила		Напруга
1 кг	= 9,807 Н	1 кг/мм2	= 9,807 Н/мм2
1 Н	= 0,102 кг	1 Н/мм2	= 0,102 кг/мм2
Тиск
1 Па	= 1 Н/м2	= 10-5 бар	= 1,02 х 10-5 кг/см2	= 0,75 х 10-2 торр
1 бар	= 105 Па	= 1,02 кг/см2	= 750 торр
1 кг/см2	= 9,807 х 104 Па	= 0,9807 бар	= 736 торр
1 торр	= 1,33 х 102 Па	= 1,33 х 10-3 бар	= 1,36 х 10-3 кг/см2
Енергія, робота, кількість тепла
1 Дж	= 1 Н×м	= 0,278×10-6 кВт×год	= 0,102 кгм	= 0,239 х 10-3 ккал
1 кВт×год	= 3,6 х106 Дж	= 367 х 103 кгм	= 860 ккал
1 кг×м	= 9,807 Дж	= 2,72 х 10-6 кВт×год	= 2,34 х 10-3 ккал
1 ккал	= 4,19 х 103 Дж	= 1,16 х 10-3 кВт×год	= 7 кгм
Потужність			Кінематична в’язкість
1 Вт	= 0,102 кгм/с	= 0,86 ккал/год	= 1 м2/с = 104 Ст (стокс)
1 кгм/с	= 9,807 Вт	= 8,43 ккал/год	= 1 Ст = 10-4 м2/с
1 ккал/год	= 1,16 Вт	= 0,119 кгм/с
Енергія, робота, кількість тепла
1 Па×с	= 1Н×с/м2	= 10 П (пуаз)	= 0,102 кг×с/м2
1 П	= 0,1 Па×с	= 0,1 Н×с/м2	= 1,02 х 10-2 кг×с/м2
1 кг×с/м2	= 9,807 Па×с	= 9,807 Н×с/м2	= 98,07 П

^b Міжнародна система одиниць (СІ) прийнята Генеральною конференцією з мір і ваг (адреса: Pavillon de Breteuil, Parc de St-Cloud, F-92 310 Serves).

^c В англійському й французькому машинописному тексті допускається використовувати для позначення літра замість скорочення «l» скорочення «L».

Десяткові кратні й дольні одиниці можуть бути утворені шляхом поміщення перед найменуванням або позначенням одиниці префіксів або їх позначень, що мають наступне значення:

Множник			Префікс	Позначення префіксу
1 000 000 000 000 000 000	= 1018	квінтильйон	екса	Е
1 000 000 000 000 000	= 1015	квадрильйон	пета	П
1 000 000 000 000	= 1012	трильйон	тера	Т
1 000 000 000	= 109	мільярд	гіга	Г
1 000 000	= 106	мільйон	мега	М
1 000	= 103	тисяча	кіло	г
100	= 102	сто	гекто	г
10	= 101	десять	дека	да
0,1	= 10-1	десята	деци	д
0,01	= 10-2	сота	санти	с
0,001	= 10-3	тисячна	мілі	м
0,000 001	= 10-6	мільйонна	мікро	мм
0,000 000 001	= 10-9	мільярдна	нано	н
0,000 000 000 001	= 10-12	трильйонна	піко	п
0,000 000 000 000 001	= 10-15	квадрильйонна	фемто	ф
0,000 000 000 000 000 001	= 10-18	квінтільйонна	атто	а

ПРИМІТКА: 10⁹ як мільярд зазвичай вживається Організацією Об’єднаних Націй у текстах англійською мовою. За аналогією 10^-9 = 1 мільярдна.

1.2.2.2 Якщо конкретно не зазначене інше, знак «%» у ДОПНВ означає

a) для сумішей твердих речовин або рідин, а також для розчинів і для твердих речовин, змочених рідиною, – процентну частку маси, розраховану на основі загальної маси суміші, розчину або зволоженої твердої речовини;

b) для сумішей стиснених газів, при завантаженні під тиском – процентну частку об’єму, розраховану на основі загального об’єму газової суміші, або, при завантаженні по масі, – процентну частку маси, розраховану на основі загальної маси суміші;

c) для сумішей скраплених газів і розчинених газів – процентну частку маси, розраховану на основі загальної маси суміші.

1.2.2.3 Усі види тиску, що стосуються посудин (наприклад, випробувальний тиск, внутрішній тиск, тиск спрацьовування запобіжних клапанів), завжди вказуються як манометричний тиск (тиск, надлишковий відносно атмосферного тиску); однак тиск пари речовини завжди виражається як абсолютний тиск.

1.2.2.4 У тих випадках, коли в ДОПНВ вказується ступінь наповнення посудин, то мається на увазі ступінь наповнення при температурі речовин 15 °С, якщо тільки не зазначена яка-небудь інша температура.

1.2.3 Перелік скорочень

У ДОПНВ використовуються скорочення, акроніми та скорочені позначення нормативних документів з таким значенням:

А

«АВП» означає армовану волокном пластмасу (див. розділ 1.2.1).

«АСГ» означає Асоціацію зі стиснених газів (CGA, 14501 George Carter Way, Suite 103, Chantilly, VA 20151, United States of America), www.cganet.com.

«ASTM» означає Американське товариство з випробувань та матеріалів (ASTM International, 100 Barr Harbor Drive, PO Box C700, West Conshohocken, PA, 19428-2959, United States of America), www.astm.org.

Б

«БЕГК» означає багатоелементний газовий контейнер (див. розділ 1.2.1).

В

«ВОПНВ» означає Європейську угоду про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами.

Е

«EN» (стандарт) означає європейський стандарт, опублікований Європейським комітетом зі стандартизації (ЄКР) (CEN, Avenue Marnix 17, B-1000 Brussels, Belgium), www.cen.eu.

Є

«ЄАПГ» означає Європейську асоціацію з промислових газів (EIGA, 30 Avenue de l'Astronomie, B-1210 Brussels, Belgium), www.eiga.eu.

«ЄЕК ООН» означає Європейську економічну комісію Організації Об'єднаних Націй (UNECE, Palais des Nations, 8-14 avenue de la Paix, CH-1211 Geneva 10, Switzerland), www.unece.org.

І

«ІКАО» означає Міжнародну організацію цивільної авіації (ICAO, 999 University Street, Montreal, Quebec H3C 5H7, Canada), www.icao.org.

«ІМО» означає Міжнародну морську організацію (ІМО, 4 Albert Embankment, London SE1 7SR, United Kingdom), www.imo.org.

«ISO»^* (стандарт) означає міжнародний стандарт, опублікований Міжнародною організацією зі стандартизації (ІСО) (ISO — 1, rue de Varembé, CH-1204 Geneva 20, Switzerland), www.iso.org.

К

«КБК» означає Міжнародну конвенцію з безпечних контейнерів (Женева, 1972) з поправками, опубліковану Міжнародною морською організацією (ІМО), Лондон.

«КДПВ» означає Конвенцію про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року), з внесеними до неї змінами.

«КПГ» означає компримірований природний газ (див. розділ 1.2.1).

«КСМ» означає контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (див. розділ 1.2.1).

Л

«LSA»^** (матеріал) означає матеріал з низькою питомою активністю (див. пункт 2.2.7.1.3).

М

«МАГАТЕ» означає Міжнародне агентство з атомної енергії (IAEA, P. O. Box 100, 1400 Vienna, Austria), www.iaea.org.

«МКМПНВ»: див. «МКМПНВ» в розділі 1.2.1.

«МПНВ» означає Правила міжнародного перевезення небезпечних вантажів по залізницях (Додаток С до КОТІФ (Конвенція про міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом)).

«МСЗ» означає Міжнародний союз залізниць (UIC, 16 rue Jean Rey, 75015 Paris, France), www.uic.org.

«MEMU»^*** означає змішувально-зарядну машину (див. розділ 1.2.1).

Н

«Н.З.К.» означає позицію «не зазначені конкретно» (див. розділ 1.2.1).

П

«ПГС» означає Погоджену на глобальному рівні систему класифікації небезпеки та маркірування хімічної продукції (див. розділ 1.2.1).

С

«СНГ» означає скраплений нафтовий газ (див. розділ 1.2.1).

«СПГ» означає скраплений природний газ (див. розділ 1.2.1).

«CSI»^**** означає індекс безпеки з критичності (див. розділ 1.2.1).

«SCO»^***** означає об'єкт з поверхневим радіоактивним забрудненням (див. пункт 2.2.7.1.3).

Т

«TI»^****** означає транспортний індекс (див. розділ 1.2.1).

«ТСПП» означає температуру самоприскорюваної полімеризації (див. розділ 1.2.1).

«ТСПР» означає температуру самоприскорюваного розкладання (див. розділ 1.2.1).

Ц

«ЦІМ» означає Однакові правила, що стосуються договору міжнародного перевезення вантажів залізничним транспортом (Додаток B до Конвенції про міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом (КОТІФ)), з внесеними до них змінами.

ГЛАВА 1.3

ПІДГОТОВКА ПРАЦІВНИКІВ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПЕРЕВЕЗЕННІ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ

1.3.1 Сфера охоплення й застосовність

Особи, найняті учасниками перевезення, згаданими в главі 1.4, обов’язки яких пов’язані з перевезенням небезпечних вантажів, повинні бути підготовлені в сфері вимог, що регулюють перевезення таких вантажів, пропорційно їх обов’язкам і функціям. Перш ніж приступати до виконання своїх обов’язків, працівники повинні бути підготовлені відповідно до розділу 1.3.2 і, якщо необхідна підготовка ще не була пройдена, повинні виконувати свої функції тільки під безпосереднім контролем особи, що пройшла підготовку. Ця підготовка повинна також охоплювати спеціальні вимоги до забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів, викладені в главі 1.10.

ПРИМІТКА 1: Відносно підготовки консультанта з питань безпеки див. замість цього розділу розділ 1.8.3.

ПРИМІТКА 2: Відносно підготовки екіпажу транспортного засобу див. замість цього розділу главу 8.2.

ПРИМІТКА 3: Відносно підготовки працівників за класом 7 див. також 1.7.2.5.

1.3.2 Характер підготовки

Залежно від функцій і обов’язків відповідних осіб підготовка повинна проводитися в нижченаведених формах.

1.3.2.1 Загальне ознайомлення

Працівники повинні ознайомитися із загальними вимогами положень, що стосуються перевезення небезпечних вантажів.

1.3.2.2 Спеціалізована підготовка

Працівники повинні пройти підготовку в сфері вимог правил, що стосуються перевезення небезпечних вантажів, пропорційно функціям і обов’язкам, які вони виконують. У випадках, коли транспортування небезпечних вантажів пов’язане зі змішаним перевезенням, працівники повинні знати вимоги, що стосуються інших видів транспорту.

1.3.2.3 Підготовка в галузі безпеки

Пропорційно небезпеці одержання травми або шкідливого впливу у випадку події, пов’язаної з перевезенням небезпечних вантажів, включаючи вантажно-розвантажувальні операції, працівники повинні бути підготовлені в частині ризиків і видів небезпеки, які несуть небезпечні вантажі.

Підготовка повинна бути спрямована на навчання працівників процедурам безпечного поводження з небезпечними вантажами й вживання аварійних заходів.

1.3.2.4 Ця підготовка повинна періодично доповнюватися перепідготовкою з метою ознайомлення зі змінами в правилах.

1.3.3 Документація

Роботодавець повинен вести облік навчальних курсів, пройдених відповідно до положень цього розділу, і видавати працівнику або компетентному органу на їх прохання відповідну довідку. Ці відомості повинні зберігатися роботодавцем протягом строку, встановленого компетентним органом. Відомості про отриману підготовку повинні перевірятися під час найму на нову роботу.

ГЛАВА 1.4

ОБОВ’ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ПЕРЕВЕЗЕННЯ В ГАЛУЗІ БЕЗПЕКИ

1.4.1 Загальні заходи безпеки

1.4.1.1 Учасники операцій з перевезення небезпечних вантажів повинні вживати належних заходів безпеки залежно від характеру й масштабу передбачуваної небезпеки з метою уникнення збитку й травм і, за необхідності, мінімізувати їх. У будь-якому разі кожний з них повинен дотримуватися вимог ДОПНВ у своїй сфері діяльності.

1.4.1.2 Якщо створюється пряма загроза для суспільної безпеки, учасники перевезення повинні негайно повідомити про це аварійно-рятувальні служби й надати інформацію, яка необхідна цим службам для вживання відповідних заходів.

1.4.1.3 У ДОПНВ можуть уточнюватися деякі обов’язки, покладені на різних учасників перевезення. Якщо Договірна сторона вважає, що це не призведе до зниження рівня безпеки, вона може в рамках свого національного законодавства покласти обов’язки, встановлені для якого-небудь конкретного учасника перевезення, на іншого або інших учасників за умови виконання обов’язків, передбачених у розділах 1.4.2 і 1.4.3. Ці відступи повинні повідомлятися Договірною стороною секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй, який доведе їх до відома Договірних сторін.

Вимоги розділів 1.2.1, 1.4.2 і 1.4.3, що стосуються визначень учасників перевезення і їх відповідних обов’язків, не перешкоджають дії положень національного законодавства відносно юридичних наслідків (наслідків карного характеру, відповідальності і т. д.), що випливають із того, що відповідний учасник є, наприклад, юридичною особою, особою, що працює за самонаймом, роботодавцем або працівником.

1.4.2 Обов’язки основних учасників

ПРИМІТКА 1: Декілька учасників перевезення, яким у цьому розділі приписані обов’язки в галузі безпеки, можуть бути одним і тим самим підприємством. З іншого боку, функції того або іншого учасника перевезення і його відповідні обов’язки в галузі безпеки можуть виконуватися декількома підприємствами.

ПРИМІТКА 2: Відносно радіоактивних матеріалів див. також 1.7.6.

1.4.2.1 Відправник вантажу

1.4.2.1.1 Відправник небезпечних вантажів зобов’язаний пред’являти до перевезення тільки вантажі, що відповідають вимогам ДОПНВ. У контексті розділу 1.4.1 він повинен, зокрема:

a) переконатися в тому, що небезпечні вантажі класифіковані й допущені до перевезення відповідно до ДОПНВ;

b) передати перевізнику інформацію й дані у вигляді, який можна відстежити, і, якщо буде потреба, необхідні транспортні документи й супровідні документи (дозволи, допущення, повідомлення, свідоцтва і т. д.), беручи до уваги, зокрема, вимоги глави 5.4 і таблиць, що містяться в частині 3;

с) використовувати тільки такі тару, великогабаритну тару, контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ) і цистерни (автоцистерни, знімні цистерни, транспортні засоби-батареї, БЕГК, переносні цистерни й контейнери-цистерни), які допущені й придатні для перевезення відповідних речовин і мають маркувальні знаки, встановлені ДОПНВ;

d) дотримуватися вимог, що стосуються способу відправлення й обмежень на відправлення;

е) забезпечити, щоб навіть неочищені й недегазовані порожні цистерни (автоцистерни, знімні цистерни, транспортні засоби-батареї, БЕГК, переносні цистерни й контейнери-цистерни) або порожні неочищені транспортні засоби й контейнери для масових вантажів були відповідним чином оснащені великими знаками небезпеки, маркуванням і знаками небезпеки відповідно до глави 5.3 і щоб порожні неочищені цистерни були закриті так само герметично, як вони були б закриті в наповненому стані.

1.4.2.1.2 Якщо відправник вантажу користується послугами інших учасників перевезення (пакувальник, навантажувач, відповідальний за наповнення і т. д.), він повинен вжити належних заходів для забезпечення відповідності вантажу вимогам ДОПНВ. У випадку підпунктів а), b), с) і е) пункту 1.4.2.1.1 він може, однак, покладатися на інформацію й дані, передані в його розпорядження іншими учасниками перевезення.

1.4.2.1.3 Коли відправник вантажу діє від третьої особи, ця особа повинна письмово повідомити відправника вантажу, що розмова йде про небезпечні вантажі, і надати відправнику вантажу всі відомості й документи, необхідні йому для виконання своїх обов’язків.

1.4.2.2 Перевізник

1.4.2.2.1 В контексті розділу 1.4.1 перевізник, у відповідних випадках, повинен, зокрема:

a) упевнитися в тому, що небезпечні вантажі, які підлягають перевезенню, допущені до перевезення відповідно до ДОПНВ;

b) упевнитися в тому, що вся інформація, визначена у ДОПНВ відносно небезпечних вантажів, які підлягають перевезенню, була надана відправником вантажу перед перевезенням, що зазначена документація знаходиться на транспортній одиниці або що – якщо замість документації, виконаної на папері, використовуються методи електронної обробки даних (ЕОД) або електронного обміну інформацією (ЕОІ), – під час перевезення ці дані можуть бути так само доступні, як і принаймні документація, виконана на папері;

c) візуально впевнитися в тому, що транспортні засоби й вантаж не мають явних дефектів, не протікають і не мають тріщин, а також належним чином обладнані і т. д.;

d) упевнитися в тому, що дата, зазначена для наступної перевірки автоцистерн, транспортних засобів-батарей, знімних цистерн, переносних цистерн, контейнерів-цистерн і БЕГК не прострочена; 

ПРИМІТКА: Цистерни, транспортні засоби-батареї й БЕГК можуть, однак, перевозитися після закінчення цього строку з дотриманням умов, викладених у пунктах 4.1.6.10 (у випадку транспортних засобів-батарей і БЕГК, що містять у якості елементів посудини під тиском), 4.2.4.4, 4.3.2.3.7, 4.3.2.4.4, 6.7.2.19.6, 6.7.3.15.6 або 6.7.4.14.6.

е) перевірити, чи не перевантажені транспортні засоби;

f) упевнитися в тому, що розміщені великі знаки небезпеки, нанесені маркувальні знаки й прикріплені таблички оранжевого кольору, які вказані для транспортних засобів у главі 5.3.

g) упевнитися в тому, що обладнання, що вимагається в ДОПНВ для транспортної одиниці, екіпажу транспортного засобу й деяких класів, знаходиться на борті транспортної одиниці.

У відповідних випадках ці дії здійснюються на підставі транспортних документів і супровідних документів шляхом огляду транспортного засобу або контейнерів і, за необхідності, вантажу.

1.4.2.2.2 Перевізник може, однак, у випадку підпунктів а), b), е) і f) пункту 1.4.2.2.1, покладатися на інформацію й дані, передані в його розпорядження іншими учасниками перевезення. У випадку підпункту с) пункту 1.4.2.2.1 він може покладатися на дані, що містяться у свідоцтві про завантаження контейнера/транспортного засобу, що відповідає вимогам розділу 5.4.2.

1.4.2.2.3 Якщо, діючи згідно з пунктом 1.4.2.2.1, перевізник виявляє яке-небудь порушення вимог ДОПНВ, він не повинен відправляти вантаж доти, поки це порушення не буде усунуто.

1.4.2.2.4 Якщо в ході рейсу виявляється порушення, яке може загрожувати безпеці перевезення, транспортування вантажу має бути якнайшвидше припинено з урахуванням вимог, що стосуються безпеки руху, безпечного збереження вантажу й суспільної безпеки. Перевезення може бути продовжене тільки після того, як вантаж буде приведений у відповідність із діючими правилами. Компетентний(і) орган (органи), що регулює(ють) транспортування на частині рейсу, що залишилася, може (можуть) дати дозвіл на продовження перевезення.

У тому випадку, якщо необхідна відповідність не може бути забезпечена або якщо не наданий дозвіл на частину рейсу, що залишилася, компетентний(і) орган (органи) повинен (повинні) надати перевізнику необхідну адміністративну допомогу. Ця ж вимога застосовується в тому випадку, коли перевізник повідомляє цей(ці) компетентний(і) орган (органи), що відправник вантажу не повідомив його про небезпечний характер вантажу, що перевозиться, й що на підставі діючого законодавства, зокрема, договору перевезення, він бажає вивантажити, знищити або знешкодити вантаж.

1.4.2.2.5 (Зарезервовано)

1.4.2.2.6 Перевізник повинен передати письмові інструкції, передбачені в ДОПНВ, екіпажу транспортного засобу.

1.4.2.3 Вантажоодержувач

1.4.2.3.1 Вантажоодержувач зобов’язаний не зволікати із прийманням вантажу, якщо не існує незаперечних підстав для зворотного, і після розвантаження впевнитися в тому, що вимоги, пред’явлені до нього на підставі ДОПНВ, були дотримані.

1.4.2.3.2 Якщо, у випадку контейнера, у результаті такої перевірки виявлено яке-небудь порушення вимог ДОПНВ, вантажоодержувач повинен повернути контейнер перевізнику тільки після усунення виявленого порушення.

1.4.2.3.3 Якщо вантажоодержувач користується послугами інших учасників перевезення (розвантажника, підприємства з очищення, станції знезаражування і т. д.), він повинен вжити належних заходів для забезпечення дотримання вимог пунктів 1.4.2.3.1 і 1.4.2.3.2 ДОПНВ.

1.4.3 Обов’язки інших учасників

Нижче перелічуються інші учасники перевезення і їх обов’язки, причому цей перелік не є вичерпним. Обов’язки цих учасників перевезення випливають із розділу 1.4.1, вище, у тій мірі, у якій їм відомо або має бути відомо, що свої функції вони виконують у рамках перевезення, які регламентовані ДОПНВ.

1.4.3.1 Навантажувач

1.4.3.1.1 В контексті розділу 1.4.1 навантажувач виконує, зокрема, наступні обов’язки:

a) він повинен передавати небезпечні вантажі перевізнику тільки в тому випадку, якщо вони допущені до перевезення відповідно до ДОПНВ;

b) під час передачі до перевезення упакованих небезпечних вантажів або порожньої неочищеної тари він повинен перевірити, чи не має тара ушкоджень. Він не повинен передавати до перевезення упаковки з ушкодженою тарою, зокрема, з негерметичною тарою, з якої відбувається або може відбутися витік небезпечної речовини, доти, поки ушкодження не буде усунуто; ця ж вимога стосується й порожньої неочищеної тари;

c) він повинен дотримуватися спеціальних вимог щодо навантаження й обробки вантажів;

d) після завантаження небезпечних вантажів у контейнер він повинен виконати вимоги відносно розміщення великих знаків небезпеки, нанесення маркувальних знаків і прикріплення табличок оранжевого кольору відповідно до глави 5.3.

е) при навантаженні упаковок він повинен дотримуватися заборон відносно сумісного навантаження з урахуванням небезпечних вантажів, що вже знаходяться у транспортному засобі або великому контейнері, а також вимоги щодо відділення продуктів харчування, інших предметів споживання або кормів для тварин.

1.4.3.1.2 Навантажувач може, однак, у випадку підпунктів а), d) і е) пункту 1.4.3.1.1, покладатися на інформацію й дані, передані у його розпорядження іншими учасниками перевезення.

1.4.3.2 Пакувальник

У контексті розділу 1.4.1 пакувальник повинен, зокрема, дотримуватися:

a) вимог, що стосуються умов упакування, або умов сумісного упакування, і,

b) коли він готує упаковки для перевезення, вимоги, що стосуються маркування й знаків небезпеки на упаковках.

1.4.3.3 Відповідальний за наповнення

У контексті розділу 1.4.1 відповідальний за наповнення повинен виконувати, зокрема, наступні обов’язки:

a) перш ніж наповнювати цистерни, він повинен упевнитися в тому, що як самі цистерни, так і їх обладнання мають належний технічний стан;

b) він повинен переконатися в тому, що дата, зазначена для наступної перевірки автоцистерн, транспортних засобів-батарей, знімних цистерн, переносних цистерн, контейнерів-цистерн і БЕГК, не прострочена;

c) він повинен наповнювати цистерни тільки небезпечними вантажами, допущеними до перевезення в цих цистернах;

d) при наповненні цистерни він повинен дотримуватися вимог, що стосуються розміщення небезпечних вантажів у суміжних відсіках;

е) при наповненні цистерни він повинен дотримуватися припустимого ступеня наповнення або припустимої маси вмісту на літр місткості для речовини, що завантажується;

f) після наповнення цистерни він повинен упевнитися в тому, що всі затвори закриті, й що витоку немає;

g) він повинен забезпечити, щоб ніякої небезпечної кількості завантаженої речовини не залишалося на зовнішніх поверхнях цистерн, які були їм наповнені;

h) при підготовці небезпечних вантажів для перевезення він повинен забезпечити, щоб великі знаки небезпеки, маркувальні знаки, таблички оранжевого кольору й знаки небезпеки були розміщені на цистернах, транспортних засобах та контейнерах для перевезення навалом/насипом відповідно до глави 5.3;

i) (Зарезервовано)

j) при наповненні транспортних засобів або контейнерів масовими небезпечними вантажами він повинен переконатися в тому, що відповідні положення розділу 7.3 дотримані.

1.4.3.4 Оператор контейнера-цистерни/переносної цистерни

У контексті розділу 1.4.1 оператор контейнера-цистерни повинен, зокрема:

a) стежити за дотриманням вимог, що стосуються конструкції, обладнання, перевірок і випробувань і маркування;

b) стежити за тим, щоб технічне обслуговування корпусів і їх обладнання здійснювалося таким чином, щоб у нормальних умовах експлуатації контейнер-цистерна/переносна цистерна задовольняли вимогам ДОПНВ до наступної перевірки;

c) проводити позапланову перевірку, коли надійність корпусу або його обладнання може бути знижена в результаті ремонту, модифікації або аварії.

1.4.3.5 і 1.4.3.6 (Зарезервовано)

1.4.3.7 Розвантажник

1.4.3.7.1 В контексті розділу 1.4.1 розвантажник повинен, зокрема:

а) переконатися в тому, що вивантажуються потрібні вантажі шляхом зіставлення відповідної інформації, що міститься в транспортному документі, з відомостями, зазначеними на упаковці, контейнері, цистерні, МЕМU, БЕГК або транспортному засобі; 

b) перед розвантаженням і в ході його перевірити, чи не має тара, цистерна, транспортний засіб або контейнер ушкоджень, які можуть становити небезпеку в ході розвантаження. За наявності таких ушкоджень упевнитися в тому, що розвантаження не здійснюється доти, поки не будуть вжиті належні заходи;

c) виконувати всі відповідні вимоги щодо розвантаження й обробки вантажів;

d) відразу ж після розвантаження цистерни, транспортного засобу або контейнера:

i) очистити цистерну, транспортний засіб або контейнер від будь-яких залишків небезпечного вантажу, які налипнули на їх зовнішню поверхню в процесі розвантаження; і

ii) забезпечити, щоб клапани й оглядові отвори були закриті;

е) забезпечити виконання визначених заходів щодо очищення й знезаражування транспортних засобів або контейнерів; і

f) забезпечити, щоб після повного розвантаження, очищення й знезаражування контейнерів на них більше не були розміщені великі знаки небезпеки, маркувальні знаки й таблички оранжевого кольору, які були розміщені на них відповідно до глави 5.3.

1.4.3.7.2 Якщо розвантажник користується послугами інших учасників перевезення (підприємства з очищення, станції знезаражування і т. д.), він повинен вжити належних заходів для забезпечення дотримання вимог ДОПНВ.

ГЛАВА 1.5

ВІДСТУПИ

1.5.1 Тимчасові відступи

1.5.1.1 Відповідно до пункту 3 статті 4 ДОПНВ компетентні органи Договірних сторін можуть домовитися безпосередньо один з одним про те, щоб дозволити здійснення деяких перевезень по їх території в порядку тимчасового відступу від вимог ДОПНВ за умови збереження належного рівня безпеки. Орган, що узяв на себе ініціативу відносно тимчасового відступу, повідомляє про цей відступ секретаріат Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй, який доводить його до відома Договірних сторін^[2] .

ПРИМІТКА: «Спеціальні умови», передбачені в розділі 1.7.4, не вважаються тимчасовим відступом за змістом цього розділу.

1.5.1.2 Термін дії тимчасового відступу повинен становити не більше п’яти років з дати набрання ним чинності. Дія тимчасового відступу припиняється автоматично з дати набрання чинності відповідної поправки до ДОПНВ.

1.5.1.3 Перевезення, що здійснюється на підставі тимчасових відступів, є перевезеннями за змістом ДОПНВ.

1.5.2 (Зарезервовано)

ГЛАВА 1.6

ПЕРЕХІДНІ ЗАХОДИ

1.6.1 Загальні положення

1.6.1.1 Якщо не встановлене інше, речовини та вироби, на які поширюється дія ДОПНВ, можуть перевозитися до 30 червня 2023 року року відповідно до вимог ДОПНВ, що застосовувалися до 31 грудня 2022 року.

1.6.1.2 (Виключено)

1.6.1.3 Речовини та вироби класу 1, що належать збройним силам якої-небудь Договірної сторони й упаковані до 1 січня 1990 року відповідно до вимог ДОПНВ, що діяли в той період, можуть перевозитися після 31 грудня 1989 року, якщо цілісність тари не порушена і якщо вони заявлені в транспортному документі як військові вантажі, упаковані до 1 січня 1990 року. Інші вимоги, що застосовуються до цього класу з 1 січня 1990 року, повинні дотримуватися.

1.6.1.4 Речовини та вироби класу 1, упаковані в період з 1 січня 1990 року по 31 грудня 1996 року відповідно до вимог ДОПНВ, що діяли в той період, можуть перевозитися після 31 грудня 1996 року, якщо цілісність тари не порушена і якщо вони заявлені в транспортному документі як вантажі класу 1, упаковані в період з 1 січня 1990 року по 31 грудня 1996 року.

1.6.1.5 (Зарезервовано)

1.6.1.6 Контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСМ), виготовлені до 1 січня 2003 року відповідно до вимог маргінального номера 3612 (1), що діяли до 30 червня 2001 року, але, що не відповідають вимогам пункту 6.5.2.1.1 відносно висоти літер, цифр і символів, застосовуваним з 1 липня 2001 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.1.7 Офіційні затвердження типу барабанів, каністр і складеної тари з поліетилену з високою або середньою молекулярною масою, видані до 1 липня 2005 року відповідно до вимог пункту 6.1.5.2.6, що діяли до 31 грудня 2004 року, але що не відповідають вимогам пункту 4.1.1.21, залишаються чинними до 31 грудня 2009 року. Будь-яка така тара, виготовлена й маркірована на основі цих офіційних затверджень типу, може експлуатуватися до закінчення її терміну служби, вказаного в пункті 4.1.1.15.

1.6.1.8 Наявні таблички оранжевого кольору, що відповідають вимогам підрозділу 5.3.2.2, що діяли до 31 грудня 2004 року, можуть і далі використовуватися за умови дотримання вимог пунктів 5.3.2.2.1 і 5.3.2.2.2 про те, що таблички, цифри й літери повинні залишатися прикріпленими незалежно від положення транспортного засобу.

1.6.1.9 і 1.6.1.10 (Виключено)

1.6.1.11 Офіційні затвердження типу барабанів, каністр і складеної тари з поліетилену з високою або середньою молекулярною масою й КСМ із поліетилену з високою молекулярною масою, видані до 1 липня 2007 року відповідно до вимог пункту 6.1.6.1 а), що діяли до 31 грудня 2006 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.1.6.1а), що діють із 1 січня 2007 року, залишаються чинними.

1.6.1.12 і 1.6.1.13 (Виключено)

1.6.1.14 КСМ, виготовлені до 1 січня 2011 року й що відповідають типу конструкції, який не пройшов випробування на вібростійкість, що передбачено в пункті 6.5.6.13, або який міг не відповідати критеріям пункту 6.5.6.9.5 d) у той час, коли він проходив випробування на падіння, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.1.15 На КСМ, виготовлені, відновлені або відремонтовані до 1 січня 2011 року, необов’язково наносити маркування із зазначенням максимально припустимого навантаження при штабелюванні відповідно до пункту 6.5.2.2.2. Такі КСМ, не маркіровані відповідно до пункту 6.52.2.2, можуть і далі експлуатуватися після 31 грудня 2010 року, однак у тому випадку, якщо вони відновлені або відремонтовані після зазначеної дати, вони повинні бути маркіровані відповідно до пункту 6.5.2.2.2. КСМ, виготовлені, відновлені або відремонтовані в період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2016 року, і що мають маркування із зазначенням максимально припустимого навантаження при штабелюванні відповідно до положень пункту 6.5.2.2.2, що діяли до 31 грудня 2014 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.1.16–1.6.1.20 (Виключено)

1.6.1.21 (Виключено)

1.6.1.22 (Виключено)

1.6.1.23 Вогнегасники, виготовлені до 1 липня 2011 року відповідно до вимог пункту 8.1.4.3, що застосовувалися до 31 грудня 2010 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.1.24 (Виключено)

1.6.1.25 (Виключено)

1.6.1.26 Великогабаритна тара, виготовлена або відновлена до 1 січня 2014 року, і що не відповідає вимогам підрозділу 6.6.3.1 щодо висоти літер, цифр і символів і застосовувалася з 1 січня 2013 року, може й далі експлуатуватися. На тару, виготовлену або відновлену до 1 січня 2015 року, необов’язково наносити маркування із зазначенням максимального припустимого навантаження при штабелюванні відповідно до підрозділу 6.6.3.3. Така великогабаритна тара, не маркірована відповідно до підрозділу 6.6.3.3, може й далі експлуатуватися після 31 грудня 2014 року, однак якщо вона відновлена після зазначеної дати, вона повинна бути маркірована відповідно до підрозділу 6.6.3.3. Великогабаритна тара, виготовлена або відновлена в період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2016 року, і що має маркування із зазначенням максимально припустимого навантаження при штабелюванні відповідно до положень підрозділу 6.6.3.3, що діяли до 31 грудня 2014 року, може й далі експлуатуватися.

1.6.1.27 Засоби втримання, що є невід’ємною частиною обладнання або машин, у яких утримується рідке паливо під № ООН 1202, 1203, 1223, 1268, 1863 і 3475, виготовлені до 1 липня 2013 року, й що не відповідають вимогам пункту а) спеціального положення 363 глави 3.3, які застосовуються з 1 січня 2013 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.1.28 (Виключено)

1.6.1.29 Літієві елементи й батареї, виготовлені згідно з типом, що відповідає вимогам підрозділу 38.3 третього переглянутого видання Керівництва з випробувань і критеріїв, поправка 1, або будь-яких наступних переглянутих видань і поправок, що діють на дату проведення випробування типу, можуть і далі перевозитися, якщо тільки в ДОПНВ не передбачено інше.

Літієві елементи й батареї, виготовлені до 1 липня 2003 року, що відповідають вимогам третього переглянутого видання Керівництва з випробувань і критеріїв, можуть і далі перевозитися, якщо виконані всі інші чинні вимоги.

1.6.1.30 (Виключено)

1.6.1.31 і 1.6.1.32 (Виключено)

1.6.1.33 Конденсатори з подвійним електричним шаром під № ООН 3499, виготовлені до 1 січня 2014 року, необов’язково повинні мати маркування із зазначенням енергоємності у ват-годинах, як це потрібно відповідно до підпункту е) спеціального положення 361 глави 3.3.

1.6.1.34 Асиметричні конденсатори під № ООН 3508, виготовлені до 1 січня 2016 року, необов’язково повинні мати маркування із зазначенням енергоємності у ват-годинах, як це потрібно відповідно до підпункту с) спеціального положення 372 глави 3.3.

1.6.1.35 (Виключено)

1.6.1.36 (Виключено)

1.6.1.37 (Зарезервовано)

1.6.1.38 Договірні сторони можуть продовжувати видавати свідоцтва про підготовку консультантів з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів того зразка, що застосовувався до 31 грудня 2016 року, замість свідоцтв, що відповідають вимогам пункту 1.8.3.18, застосовуваним з 1 січня 2017 року, до 31 грудня 2018 року. Такі свідоцтва можуть і далі використовуватися до кінця їх п’ятирічного терміну дії.

1.6.1.39–1.6.1.42 (Виключено)

1.6.1.43 Транспортні засоби, зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 липня 2017 року, визначені в спеціальних положеннях 388 і 669 глави 3.3, і їх обладнання, призначене для використання під час перевезення, які відповідають вимогам ДОПНВ, застосовуваним до 31 грудня 2016 року, але містять літієві елементи й батареї, що не відповідають положенням пункту 2.2.9.1.7, можуть і далі перевозитися в якості вантажу відповідно до вимог спеціального положення 666 глави 3.3.

1.6.1.44 (Виключено)

1.6.1.45 Договірні сторони можуть до 31 грудня 2020 року продовжувати видавати свідоцтва про підготовку консультантів з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів, що відповідають зразку, застосовуваному до 31 грудня 2018 року, замість свідоцтв, що відповідають вимогам підрозділу 1.8.3.18, застосовуваним з 1 січня 2019 року. Такі свідоцтва можуть як і раніше використовуватися до кінця їх п’ятирічного терміну дії.

1.6.1.46 і 1.6.1.47 (Виключено)

1.6.1.48 Свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, що відповідають зразку, наведеному в 9.1.3.5, що діє до 31 грудня 2020 року, видані до 1 липня 2021 року, можуть як і раніше використовуватися.

1.6.1.49 Маркувальний знак, зображений на рис. 5.2.1.9.2, застосовний до 31 грудня 2022 року, може застосовуватися до 31 грудня 2026 року.

1.6.1.50 У разі виробів, які відповідають визначенню «ДЕТОНАТОРИ ЕЛЕКТРОННІ», опис яких міститься в Глосарії найменувань у пункті 2.2.1.4, і віднесених до № ООН 0511, 0512 і 0513, позиції «ДЕТОНАТОРИ ЕЛЕКТРИЧНІ» (№ ООН 0030, 0255 і 0456), можуть використовуватися до 30 червня 2025 року.

1.6.1.51 Клеї, фарби і лакофарбові матеріали, друкарські фарби та матеріали, використовувані з друкарськими фарбами, і розчини смоли, віднесені до № ООН 3082 речовина, небезпечна для довкілля, рідка, Н.З.К., група упакування III, відповідно до пункту 2.2.9.1.10.6 на підставі пункту 2.2.9.1.10.5¹, містять самі по собі або в комбінації не менше 0,025 % таких речовин, як:

– 4,5-дихлор-2-октил-2H-ізотіазол-3-он (DCOIT);

– октілінон (OIT); і

– піритіон цинку (ZnPT),

можуть до 30 червня 2025 року перевозитися в сталевій, алюмінієвій, іншій металевій або пластмасовій тарі, яка не відповідає вимогам пункту 4.1.1.3, у кількості не більше 30 літрів на одиницю тари наступним чином:

a) у пакетах, ящиках-піддонах або в тарно-завантажувальному пристрої; наприклад, окремі упаковки укладаються або штабелюються на піддоні й закріплюються за допомогою стрічки, термоусадочного або розтягувального матеріалу або іншим відповідним способом; або

b) в якості внутрішньої тари в комбінованій тарі максимальною масою нетто 40 кг.

1.6.1.52 Внутрішні ємності складаних КСМ, виготовлені до 1 липня 2021 року згідно з вимогами пункту 6.5.2.2.4, що діяли до 31 грудня 2020 року, і які не відповідають застосовуваним з 1 січня 2021 року вимогам пункту 6.5.2.2.4 щодо маркувальних знаків на внутрішніх ємностях, які не є легкодоступними для огляду через конструкції зовнішньої оболонки, можуть використовуватися до закінчення періоду їх експлуатації, визначеного у пункті 4.1.1.15.

1.6.1.53 Вантажі підвищеної небезпеки 1 класу, що перевозяться в упаковках в одній транспортній одиниці в кількостях, що не перевищують значень, зазначених у підрозділі 1.1.3.6, які згідно з першим абзацом пункту 1.1.3.6.2, що діє до 31 грудня 2022 року, могли перевозитися без застосування вимог глави 1.10, можуть перевозитися без застосування вимог глави 1.10 до 31 грудня 2024 року.

1.6.2 Посудини під тиском і посудини для класу 2

1.6.2.1 Посудини, виготовлені до 1 січня 1997 року, й які не задовольняють вимогам ДОПНВ, застосовувані з 1 січня 1997 року, але допущені до перевезення згідно з вимогами ДОПНВ, що застосовувалися до 31 грудня 1996 року, можуть і далі перевозитися після цієї дати за умови виконання вимог відносно періодичних випробувань, передбачених в інструкціях з упакування Р200 і Р203.

1.6.2.2 (Виключено)

1.6.2.3 Посудини, призначені для перевезення речовин класу 2 і виготовлені до 1 січня 2003 року, можуть після 1 січня 2003 року й далі мати маркувальні знаки, що відповідають вимогам, що застосовувалися до 31 грудня 2002 року.

1.6.2.4 Посудини під тиском, сконструйовані й виготовлені відповідно до технічних правил, які вже не визнаються згідно з розділом 6.2.5, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.2.5 Посудини під тиском і їх затвори, сконструйовані й виготовлені відповідно до стандартів, що застосовувалися на момент їх виготовлення (див. 6.2.4) згідно з положеннями ДОПНВ, що застосовувалися на той момент, можуть і далі експлуатуватися, якщо їх експлуатація не обмежена яким-небудь окремим перехідним заходом.

1.6.2.6 Посудини під тиском для речовин, що не відносяться до класу 2, виготовлені до 1 липня 2009 року відповідно до вимог підрозділу 4.1.4.4, які діяли до 31 грудня 2008 року, але не відповідають вимогам підрозділу 4.1.3.6, застосовуваним з 1 січня 2009 року, можуть і далі експлуатуватися за умови дотримання вимог підрозділу 4.1.4.4, що діяли до 31 грудня 2008 року.

1.6.2.7 і 1.6.2.8 (Виключено)

1.6.2.9 Спеціальне положення V інструкції з упакування Р 200 (10) підрозділу 4.1.4.1, що застосовувалася до 31 грудня 2010 року, може застосовуватися Договірними сторонами ДОПНВ до балонів, виготовлених до 1 січня 2015 року.

1.6.2.10 Зварені сталеві балони багаторазового використання для перевезення газів під № ООН 1011, 1075, 1965, 1969 або 1978, для яких компетентний орган країни (країн) перевезення встановив 15-річний інтервал проведення періодичних перевірок відповідно до спеціальних положень V інструкції з упакування Р 200 (10) підрозділу 4.1.4.1, що застосовувалася до 31 грудня 2010 року, можуть і далі піддаватися періодичним перевіркам згідно із зазначеним положенням.

1.6.2.11 Газові балончики, виготовлені й підготовлені для перевезення до 1 січня 2013 року, до яких не застосовувалися вимоги розділів 1.8.6, 1.8.7 або 1.8.8 оцінки, що стосуються, відповідності газових балончиків, можуть і далі перевозитися після цієї дати за умови дотримання всіх інших застосовних положень ДОПНВ.

1.6.2.12 Аварійні посудини під тиском можуть і далі виготовлятися й затверджуватися відповідно до національних правил до 31 грудня 2013 року. Аварійні посудини під тиском, виготовлені й затверджені відповідно до національних правил до 1 січня 2014 року, можуть і далі експлуатуватися з дозволу компетентних органів країн використання.

1.6.2.13 В’язки балонів, що виготовлені до 1 липня 2013 року і що не мають маркування відповідно до пунктів 6.2.3.9.7.2 і 6.2.3.9.7.3, застосовуваних з 1 січня 2013 року, або пункту 6.2.3.9.7.2, застосовуваного з 1 січня 2015 року, можуть експлуатуватися до наступної періодичної перевірки після 1 липня 2015 року.

1.6.2.14 Балони, виготовлені до 1 січня 2016 року відповідно до розділу 6.2.3 і технічних умов, затверджених компетентними органами країн перевезення й використання, але що не відповідають стандартам ISO 11513:2011 і ISO 9809-1:2010, як це вимагається відповідно до інструкції з упакування Р208 (1), викладеної в підрозділі 4.1.4.1, можуть використовуватися для перевезення адсорбованих газів за умови виконання загальних вимог до упакування, викладених у пункті 4.1.6.1.

1.6.2.15 В’язки балонів, що пройшли періодичну перевірку до 1 липня 2015 року і що не мають маркування відповідно до пункту 6.2.3.9.7.3, застосовуваного з 1 січня 2015 року, можуть експлуатуватися до наступної періодичної перевірки після 1 липня 2015 року.

1.6.2.16 (Виключено)

1.6.2.17 Вимоги примітки 3 пункту 6.2.1.6.1, застосовні до 31 грудня 2022 року, можуть застосовуватися до 31 грудня 2024 року.

1.6.2.18 Закриті криогенні посудини, виготовлені до 1 липня 2023 року, на які поширюються вимоги пункту 6.2.1.5.2 щодо первинної перевірки й випробування, застосовувані до 31 грудня 2022 року, але які, проте, не відповідають вимогам пункту 6.2.1.5.2 щодо первинної перевірки й випробування, що застосовуються з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.2.19 Балони для ацетилену, виготовлені до 1 липня 2023 року і що не мають маркування відповідно до пункту 6.2.2.7.3 k) або l), що застосовуються з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися до наступної періодичної перевірки й випробування після 1 липня 2023 року.

1.6.2.20 Затвори посудин під тиском багаторазового використання, виготовлені до 1 липня 2023 року і що не мають маркування відповідно до підрозділу 6.2.2.11 або пункту 6.2.3.9.8, що застосовуються з 1 січня 2023 року, можуть використовуватися.

1.6.2.21 Стандарт EN 14912:2005, на який зроблено посилання в інструкції з упакування P200 (12) 3.4 підрозділу 4.1.4.1, що діє до 31 грудня 2022 року, може використовуватися для відновлення або перевірки вентилів до 31 грудня 2024 року.

1.6.2.22 Стандарт EN ISO 22434:2011, на який зроблено посилання в інструкції з упакування P200 (13) 3.4 підрозділу 4.1.4.1, що діє до 31 грудня 2022 року, може використовуватися для відновлення або перевірки вентилів до 31 грудня 2024 року.

1.6.3 Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї

1.6.3.1 Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, виготовлені до набрання чинності вимогами, застосовуваними з 1 жовтня 1978 року, можуть і далі експлуатуватися, якщо обладнання корпусу відповідає вимогам глави 6.8. Товщина стінок корпусу, за винятком корпусів, призначених для перевезення охолоджених скраплених газів класу 2, повинна відповідати розрахунковому тиску не менше 0,4 МПа (4 бара) (манометричний тиск) для корпусів з м’якої сталі або не менше 200 кПа (2 бара) (манометричний тиск) для корпусів з алюмінію й алюмінієвих сплавів. Для цистерн, що не мають кругового поперечного перерізу, за основу для розрахунків береться діаметр кола, площа якого дорівнює площі фактичного поперечного перерізу цистерни.

1.6.3.2 Періодичні перевірки вбудованих цистерн (автоцистерн), знімних цистерн і транспортних засобів-батарей, що й далі експлуатуються відповідно до чинних перехідних положень, повинні здійснюватися згідно з вимогами підрозділів 6.8.2.4 і 6.8.3.4 і відповідно до спеціальних вимог відносно різних класів. Якщо вимогами, що раніше діяли, не встановлювався більш високий випробувальний тиск, то для корпусів з алюмінію й алюмінієвих сплавів достатньо застосовувати випробувальний тиск, що дорівнює 200 кПа (2 бара) (манометричний тиск).

1.6.3.3 Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, що задовольняють перехідним положенням, викладеним у підрозділах 1.6.3.1 і 1.6.3.2, можуть експлуатуватися до 30 вересня 1993 року для транспортування небезпечних вантажів, до перевезення яких вони були допущені. Цей перехідний період не застосовується до вбудованих цистерн (автоцистерн), знімних цистерн і транспортних засобів-батарей, призначених для перевезення речовин класу 2, або до вбудованих цистерн (автоцистерн), знімних цистерн і транспортних засобів-батарей, товщина стінок і обладнання яких задовольняють вимогам глави 6.8.

1.6.3.4 a) Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, виготовлені до 1 травня 1985 року відповідно до вимог ДОПНВ, що діяли в період з 1 жовтня 1978 року по 30 квітня 1985 року, але що не відповідають вимогам, що застосовувалися з 1 травня 1985 року, можуть і далі експлуатуватися після цієї дати.

b) Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, виготовлені в період з 1 травня 1985 року по дату набрання чинності вимогами, застосовуваними з 1 січня 1988 року, і що не відповідають цим вимогам, але виготовлені відповідно до вимог ДОПНВ, що діяли до зазначеної дати, можуть і далі експлуатуватися після цієї дати.

1.6.3.5 Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, виготовлені до 1 січня 1993 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 1992 року, але що не відповідають вимогам, застосовуваним з 1 січня 1993 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.6 a) Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, виготовлені в період з 1 січня 1978 року по 31 грудня 1984 року, якщо вони експлуатуватимуться після 31 грудня 2004 року, повинні відповідати вимогам маргінального номера 211 127 (5), застосовуваним з 1 січня 1990 року, відносно товщини стінок і захисту від ушкоджень.

b) Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, виготовлені в період з 1 січня 1985 року по 31 грудня 1989 року, якщо вони будуть експлуатуватися після 31 грудня 2010 року, повинні відповідати вимогам маргінального номера 211 127 (5), застосовуваним з 1 січня 1990 року, відносно товщини стінок і захисту від ушкоджень.

1.6.3.7 Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, виготовлені до 1 січня 1999 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 1998 року, але що не відповідають вимогам, що застосовувалися з 1 січня 1999 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.8 У тих випадках, коли внаслідок внесення в ДОПНВ поправок були змінені деякі належні відвантажувальні найменування газів, немає необхідності змінювати найменування на табличці або на самому корпусі (див. 6.8.3.5.2 або 6.8.3.5.3) за умови, що найменування газів, зазначені на вбудованих цистернах (автоцистернах), знімних цистернах і транспортних засобах-батареях або на табличках (див. 6.8.3.5.6 b) або с)), будуть відповідним чином скоректовані при проведенні наступної перевірки.

1.6.3.9 і 1.6.3.10 (Зарезервовано)

1.6.3.11 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 січня 1997 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 1996 року, але що не відповідають вимогам маргінальних номерів 211 332 і 211 333, застосовуваних з 1 січня 1997 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.12 (Зарезервовано)

1.6.3.13 (Виключено)

1.6.3.14 (Зарезервовано)

1.6.3.15 (Виключено)

1.6.3.16 У випадку вбудованих цистерн (автоцистерн), знімних цистерн і транспортних засобів-батарей, що виготовлені до 1 січня 2007 року й що не відповідають вимогам розділу 4.3.2 і підрозділів 6.8.2.3, 6.8.2.4 і 6.8.3.4, що стосуються комплекту технічної документації на цистерну, збір документів для комплекту документації повинен бути початий не пізніше першої періодичної перевірки, проведеної після 30 червня 2007 року».

1.6.3.17 (Виключено)

1.6.3.18 Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, виготовлені до 1 січня 2003 року відповідно до вимог, що діяли до 30 червня 2001 року, але що не відповідають вимогам, застосовуваним з 1 липня 2001 року, можуть і далі експлуатуватися за умови, що їм привласнений відповідний код цистерни.

1.6.3.19 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 січня 2003 року відповідно до вимог пункту 6.8.2.1.21, що діяли до 31 грудня 2002 року, але що не відповідають, однак, вимогам, застосовуваним з 1 січня 2003 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.20 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2003 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2002 року, але, що не відповідають вимогам пункту 6.8.2.1.7, застосовуваним з 1 січня 2003 року, і вимогам спеціального положення ТІ15, викладеного в пункті 6.8.4 b), що застосовувалися з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2006 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.21 (Виключено)

1.6.3.22–1.6.3.24 (Зарезервовано)

1.6.3.25 (Виключено)

1.6.3.26 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 січня 2007 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2006 року, але що не відповідають вимогам відносно маркування зовнішнього розрахункового тиску відповідно до пункту 6.8.2.5.1, застосовуваним з 1 січня 2007 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.27–1.6.3.29 (Зарезервовано)

1.6.3.30 Вбудовані (автоцистерни) і знімні вакуумні цистерни для відходів, виготовлені до 1 липня 2005 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2004 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.10.3.9, застосовуваних з 1 січня 2005 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.31 Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й цистерни, що є елементами транспортних засобів-батарей, сконструйовані й виготовлені відповідно до технічних правил, які визнавалися під час їх виготовлення відповідно до положень підрозділу 6.8.2.7, що застосовувалися в той час, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.32 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2007 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2006 року, обладнані кришками оглядових люків у зборі відповідно до положень стандарту ЕN 13317:2002, зазначеного в таблиці підрозділу 6.8.2.6, що застосовувався до 31 грудня 2006 року (включаючи рисунок і таблицю В.2, що міститься в додатку В до зазначеного стандарту), які більше не допускаються з 1 січня 2007 року або матеріал яких не відповідає вимогам стандарту ЕN 13094:2004, пункт 5.2, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.33 (Зарезервовано)

1.6.3.34 Всупереч положенням пункту 4.3.2.2.4, вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, призначені для перевезення скраплених газів або охолоджених скраплених газів, які відповідають діючим вимогам ДОПНВ щодо конструкції, але які до 1 липня 2009 року були розділені за допомогою перегородок або хвилезаспокоювачів на відсіки місткістю більше 7 500 літрів, можуть і далі наповнюватися більше ніж на 20% і менше ніж на 80% їх місткості.

1.6.3.35 (Виключено)

1.6.3.36 Вбудовані цистерни (автоцистерни), призначені для перевезення скраплених нетоксичних займистих газів, виготовлені до 1 липня 2011 року, обладнані безповоротними клапанами замість внутрішніх запірних клапанів, що не відповідають вимогам пункту 6.8.3.2.3, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.37 (Виключено)

1.6.3.38 Вбудовані цистерни (автоцистерни), знімні цистерни й транспортні засоби-батареї, сконструйовані й виготовлені відповідно до стандартів, застосовуваних на момент їх виготовлення (див. 6.8.2.6 і 6.8.3.6) згідно з положеннями ДОПНВ, що застосовувалися в той момент, можуть продовжувати експлуатуватися, якщо тільки їх експлуатація не буде обмежена яким-небудь спеціальним перехідним заходом.

1.6.3.39 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2011 року відповідно до вимог пункту 6.8.2.2.3, що діяли до 31 грудня 2010 року, але що не відповідають вимогам третього абзацу пункту 6.8.2.2.3 щодо положення полум’яуловлювача або полум’ягасника, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.40 (Виключено)

1.6.3.41 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2013 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2012 року, але що не відповідають положенням пункту 6.8.2.5.2 або 6.8.3.5.6 щодо маркування, застосовуваним з 1 січня 2013 року, можуть і далі маркіруватися відповідно до вимог, що застосовувалися до 31 грудня 2012 року, до наступної періодичної перевірки після 1 липня 2013 року.

1.6.3.42 (Виключено)

1.6.3.43 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 січня 2012 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2012 року, але що не відповідають вимогам підрозділу 6.8.2.6 відносно стандартів ЕN 14432:2006 і ЕN 14433:2006, застосовуваним з 1 січня 2011 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.44 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, призначені для перевезення № ООН 1202, 1203, 1223, 3475 і авіаційного палива, віднесеного до № ООН 1268 або 1863, і оснащені пристроями для додавання присадок, сконструйованими й виготовленими до 1 липня 2015 року відповідно до положень національного законодавства, але що не відповідають вимогам до виготовлення, затвердження й випробування спеціального положення 664 глави 3.3, застосовуваним з 1 січня 2015 року, повинні експлуатуватися тільки з дозволу компетентних органів країн, у яких вони експлуатуються.

1.6.3.45 (Зарезервовано)

1.6.3.46 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2017 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2016 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.8.2.1.23, застосовуваним з 1 січня 2017 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.3.47 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року, обладнані запобіжними клапанами, які відповідають вимогам, що діють до 31 грудня 2018 року, але не відповідають вимогам останнього абзацу пункту 6.8.3.2.9 щодо їх конструкції або захисту, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися до наступної проміжної або періодичної перевірки після 1 січня 2021 року.

1.6.3.48 Незалежно від вимог спеціального положення TU42 розділу 4.3.5, застосовуваних з 1 січня 2019 року, вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни з корпусом, виготовленим з алюмінієвого сплаву, у тому числі із захисним облицюванням, які використовувалися до 1 січня 2019 року для перевезення речовин зі значенням рН менше 5,0 або більше 8,0, можуть як і раніше експлуатуватися для перевезення таких речовин до 31 грудня 2026 року.

1.6.3.49 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року відповідно до вимог, що діють до 31 грудня 2018 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.8.2.2.10 відносно тиску розриву розривної мембрани, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися.

1.6.3.50 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року відповідно до вимог пункту 6.8.2.2.3, що діють до 31 грудня 2018 року, але що не відповідають, однак, вимогам останнього абзацу пункту 6.8.2.2.3 у відношенні полум’ягасників для дихальних пристроїв, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися.

1.6.3.51 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року відповідно до вимог, що діють до 31 грудня 2018 року, але що не відповідають, однак, вимогам пункту 6.8.2.1.23 відносно перевірки зварених швів на ділянці зміни профілю днищ цистерн, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися.

1.6.3.52 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року відповідно до вимог, що діють до 31 грудня 2018 року, але що не відповідають, однак, вимогам пункту 6.8.2.2.11, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися.

1.6.3.53 Свідоцтва про офіційне затвердження типу, видані для вбудованих цистерн (автоцистерн), знімних цистерн і транспортних засобів-батарей до 1 липня 2019 року відповідно до вимог пункту 6.8.2.3.1, що діють до 31 грудня 2018 року, але що не відповідають, однак, вимогам пункту 6.8.2.3.1, застосовуваним з 1 січня 2019 року, відносно відмітного знаку, використовуваного на транспортних засобах, що знаходяться у міжнародному дорожньому русі², держави, на території якої було надано офіційне затвердження, і реєстраційного номера, можуть як і раніше використовуватися.

1.6.3.54 Процедури, використовувані компетентним органом для затвердження експертів, які здійснюють діяльність, пов'язану з вбудованими цистернами (автоцистернами) і знімними цистернами, призначеними для перевезення речовин, крім тих, до яких застосовуються спеціальні положення ТА4 і ТТ9, викладені в розділі 6.8.4, які відповідають вимогам глави 6.8, чинним до 31 грудня 2022 року, але які не відповідають вимогам розділу 1.8.6, застосовуваним до перевіряючих органів з 1 січня 2023 року, можуть використовуватися до 31 грудня 2032 року.

ПРИМІТКА: Термін «експерт» замінено терміном «перевіряючий орган»

1.6.3.55 Свідоцтва про офіційне затвердження типу, видані для вбудованих цистерн (автоцистерн) і знімних цистерн, призначених для перевезення речовин, крім тих, до яких застосовуються спеціальні положення ТА4 і ТТ9, викладені в розділі 6.8.4, видані до 1 липня 2023 року відповідно до глави 6.8, які не відповідають вимогам розділу 1.8.7, що застосовуються з 1 січня 2023 року, можуть використовуватися до закінчення їх терміну дії.

1.6.3.56 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 липня 2033 року відповідно до вимог глави 6.9, чинних до 31 грудня 2022 року, але що не відповідають, однак, вимогам глави 6.13, застосовуваним з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.3.57 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, виготовлені до 1 січня 2024 року відповідно до вимог, чинних до 31 грудня 2022 року, але що не відповідають, однак, вимогам щодо встановлення запобіжних клапанів відповідно до пункту 6.8.3.2.9, застосовуваного з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.3.58 (Зарезервовано)

1.6.3.59 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, що виготовлені до 1 липня 2023 року відповідно до вимог, чинних до 31 грудня 2022 року, але що не відповідають, однак, вимогам спеціального положення TE26 пункту 6.8.4 b), що застосовується з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.3.60 Вбудовані цистерни (автоцистерни) і знімні цистерни, які вже обладнано запобіжними клапанами, що відповідають вимогам пункту 6.8.3.2.9, застосовувані з 1 січня 2023 року, необов'язково повинні мати маркірувальні знаки відповідно до пункту 6.8.3.2.9.6 до наступної проміжної або періодичної перевірки після 31 грудня 2023 року.

1.6.3.61–1.6.3.99 (Зарезервовано)

1.6.3.100 Цистерни з армованої волокном пластмаси (волокніту)

1.6.3.100.1 Цистерни з армованої волокном пластмаси (волокніту), виготовлені до 1 липня 2002 року згідно з типом конструкції, офіційно затвердженим до 1 липня 2001 року відповідно до вимог додавання В.1с, що діяли до 30 червня 2001 року, можуть і далі експлуатуватися до кінця їх терміну служби, якщо дотримувалися й продовжують дотримуватися всі вимоги, що діяли до 30 червня 2001 року.

Однак з 1 липня 2001 року ніякий новий тип конструкції не може офіційно затверджуватися відповідно до вимог, що діяли до 30 червня 2001 року.

1.6.3.100.2 Цистерни з армованої волокном пластмаси (волокніту), виготовлені до 1 липня 2021 року відповідно до вимог, що діють до 31 грудня 2020 року, але не відповідають, однак, вимог щодо нанесення коду цистерни, викладених у пункті 6.9.6.1, що застосовується з 1 січня по 31 грудня 2022 року, або в пункті 6.13.6.1, що застосовується з 1 січня 2023 року, можуть як і раніше маркіруватися відповідно до вимог, застосовуваних до 31 грудня 2020 року, до наступної періодичної перевірки після 1 липня 2021 року.

1.6.4 Контейнери-цистерни, переносні цистерни й БЕГК

1.6.4.1 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 січня 1988 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 1987 року, але що не відповідають вимогам, застосовуваним з 1 січня 1988 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.2 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 січня 1993 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 1992 року, але що не відповідають вимогам, застосовуваним з 1 січня 1993 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.3 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 січня 1999 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 1998 року, але що не відповідають вимогам, що застосовуються з 1 січня 1999 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.4 (Зарезервовано)

1.6.4.5 У тих випадках, коли внаслідок внесення в ДОПНВ поправок були змінені деякі належні відвантажувальні найменування газів, немає необхідності змінювати найменування на табличці або на самому корпусі (див. 6.8.3.5.2 або 6.8.3.5.3) за умови, що найменування газів, зазначені на контейнерах-цистернах і БЕГК або на табличках (див. 6.8.3.5.6 b) або с)), відповідним чином змінені при проведенні наступної перевірки.

1.6.4.6 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 січня 2007 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2006 року, але що не відповідають вимогам відносно маркування зовнішнього розрахункового тиску відповідно до пункту 6.8.2.5.1, застосовуваним з 1 січня 2007 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.7 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 січня 1997 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 1996 року, але що не відповідають вимогам маргінальних номерів 212 332 і 212 333, застосовуваним з 1 січня 1997 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.8 (Зарезервовано)

1.6.4.9 Контейнери-цистерни й БЕГК, сконструйовані й виготовлені відповідно до технічних правил, які визнавалися під час їх виготовлення відповідно до положень підрозділу 6.8.2.7, що застосовувалися в той час, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.10 (Виключено)

1.6.4.11 (Зарезервовано)

1.6.4.12 Контейнери-цистерни й БЕГК, виготовлені до 1 січня 2003 року відповідно до вимог, що діяли до 30 червня 2001 року, але що не відповідають вимогам, застосовуваним з 1 липня 2001 року, можуть і далі експлуатуватися.

Однак на них повинен бути зазначений відповідний код цистерни і, якщо застосовується, відповідні буквено-цифрові коди спеціальних положень ТС і ТІ відповідно до розділу 6.8.4.

1.6.4.13 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2003 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2002 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.8.2.1.7, застосовуваним з 1 січня 2003 року, і вимогам спеціального положення ТІ15, викладеного в пункті 6.8.4 b), застосовуваним з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2006 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.14 (Зарезервовано)

1.6.4.15 (Виключено)

1.6.4.16 і 1.6.4.17 (Виключено)

1.6.4.18 У випадку контейнерів-цистерн і БЕГК, що виготовлені до 1 січня 2007 року й що не відповідають вимогам розділу 4.3.2 і підрозділів 6.8.2.3, 6.8.2.4 і 6.8.3.4, що стосуються комплекту технічної документації на цистерну, збір документів для комплекту документації повинен бути початий не пізніше першої періодичної перевірки, проведеної після 30 червня 2007 року.

1.6.4.19 (Виключено)

1.6.4.20 Вакуумні контейнери-цистерни для відходів, виготовлені до 1 липня 2005 року відповідно до вимог, що застосовувалися до 31 грудня 2004 року, але не відповідають вимогам підрозділу 6.10.3.9, застосовуваним з 1 січня 2005 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.21–1.6.4.29 (Зарезервовано)

1.6.4.30 Переносні цистерни й БЕГК «UN», які не відповідають вимогам до конструкції, застосовуваним з 1 січня 2007 року, але які були виготовлені відповідно до свідоцтва про офіційне затвердження конструкції, виданого до 1 січня 2008 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.31 і 1.6.4.32 (Виключено)

1.6.4.33 Незважаючи на положення пункту 4.3.2.2.4, контейнери-цистерни, призначені для перевезення скраплених газів або охолоджених скраплених газів, що відповідають застосовуваним вимогам ДОПНВ щодо конструкції, але які до 1 липня 2009 року були розділені за допомогою перегородок або хвилезаспокоювачів на відсіки місткістю більше 7 500 літрів, можуть і далі наповнюватися більше ніж на 20% і менше ніж на 80% їх місткості.

1.6.4.34–1.6.4.36 (Виключено)

1.6.4.37 Переносні цистерни й БЕГК, виготовлені до 1 січня 2012 року, і що відповідають вимогам з маркірування пунктів 6.7.2.20.1, 6.7.3.16.1, 6.7.4.15.1 або 6.7.5.13.1, що застосовувалися до 31 грудня 2010 року, можуть і далі експлуатуватися, якщо вони відповідають усім іншим відповідним вимогам ДОПНВ, застосовуваним з 1 січня 2011 року, включаючи, коли це застосовно, вимоги пункту 6.7.2.20.1 g) щодо зазначення символу «S» на табличці, коли корпус або відсік розділені хвилегасними перегородками на секції місткістю не більше 7 500 літрів.

1.6.4.38 (Виключено)

1.6.4.39 Контейнери-цистерни й БЕГК, сконструйовані й виготовлені відповідно до стандартів, що застосовувалися на момент їх виготовлення (див. 6.8.2.6 і 6.8.3.6) згідно з положеннями ДОПНВ, що застосовувалися в той момент, можуть і далі експлуатуватися, якщо тільки їх експлуатація не буде обмежена яким-небудь спеціальним перехідним заходом.

1.6.4.40 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2011 року відповідно до вимог пункту 6.8.2.2.3, що діяли до 31 грудня 2010 року, але що не відповідають вимогам третього абзацу пункту 6.8.2.2.3 положення щодо полум’яуловлювача або полум’ягасника можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.41 (Виключено)

1.6.4.42 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2013 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2012 року, але що не відповідають положенням пункту 6.8.2.5.2 або 6.8.3.5.6 щодо маркування, застосовуваним з 1 січня 2013 року, можуть і далі маркіруватися відповідно до вимог, що застосовувалися до 31 грудня 2012 року, до наступної періодичної перевірки після 1 липня 2013 року.

1.6.4.43 Переносні цистерни й БЕГК, виготовлені до 1 січня 2014 року, необов’язково повинні відповідати вимогам пунктів 6.7.2.13.1f), 6.7.3.9.1е), 6.7.4.8.1е) і 6.7.5.6.1d) відносно маркування пристроїв для скидання тиску.

1.6.4.44 (Виключено)

1.6.4.45 (Виключено)

1.6.4.46 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 січня 2012 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2012 року, але що не відповідають вимогам підрозділу 6.8.2.6 стосовно стандартів ЕN 14432:2006 і ЕN 14433:2006, застосовуваним з 1 січня 2011 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.47 Контейнери-цистерни для перевезення охолоджених скраплених газів, виготовлені до 1 липня 2017 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2016 року, але що не відповідають вимогам пунктів 6.8.3.4.10, 6.8.3.4.11 і 6.8.3.5.4, застосовуваним з 1 січня 2017 року, можуть і далі експлуатуватися до наступної періодичної перевірки після 1 липня 2017 року. До цього строку з метою дотримання вимог підрозділу 4.3.3.5 і пункту 5.4.1.2.2 (1) фактичний час утримання може бути розрахований без застосування контрольного часу втримання.

1.6.4.48 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2017 року відповідно до вимог, що діяли до 31 грудня 2016 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.8.2.1.23, застосовуваним з 1 січня 2017 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.4.49 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року, обладнані запобіжними клапанами, які відповідають вимогам, що діють до 31 грудня 2018 року, але не відповідають вимогам останнього абзацу пункту 6.8.3.2.9 щодо їх конструкції або захисту, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися до наступної проміжної або періодичної перевірки після 1 січня 2021 року.

1.6.4.50 Незалежно від вимог спеціального положення TU42 розділу 4.3.5, застосовуваних з 1 січня 2019 року, контейнери-цистерни з корпусом, виготовленим з алюмінієвого сплаву, у тому числі із захисним облицюванням, які використовувалися до 1 січня 2019 року для перевезення речовин зі значенням рН менше 5,0 або більше 8,0, можуть як і раніше експлуатуватися для перевезення таких речовин до 31 грудня 2026 року.

1.6.4.51 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року відповідно до вимог, що діють до 31 грудня 2018 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.8.2.2.10 відносно тиску розриву розривної мембрани, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися.

1.6.4.52 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року відповідно до вимог пункту 6.8.2.2.3, що діють до 31 грудня 2018 року, але що не відповідають, однак, вимогам останнього абзацу пункту 6.8.2.2.3 у відношенні полум’ягасників для дихальних пристроїв, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися.

1.6.4.53 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року відповідно до вимог, що діють до 31 грудня 2018 року, але що не відповідають, однак, вимогам пункту 6.8.2.1.23 відносно перевірки зварених швів на ділянці зміни профілю днищ цистерн, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися.

1.6.4.54 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2019 року відповідно до вимог, що діють до 31 грудня 2018 року, але що не відповідають, однак, вимогам пункту 6.8.2.2.11, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися.

1.6.4.55 (Зарезервовано)

1.6.4.56 Контейнери-цистерни, які не відповідають вимогам пункту 6.8.3.4.6 b), застосовуваним з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися, якщо проміжна перевірка проводиться принаймні через шість років після кожної періодичної перевірки, проведеної після 1 липня 2023 року.

1.6.4.57 За винятком другого абзацу другого пункту підрозділу 6.8.1.5, процедури, використовувані компетентним органом для затвердження експертів, які здійснюють діяльність, пов'язану з контейнерами-цистернами, призначеними для перевезення речовин, крім тих, до яких застосовуються спеціальні положення ТА4 і ТТ9, викладені в розділі 6.8.4, які відповідають вимогам глави 6.8, чинним до 31 грудня 2022 року, але які не відповідають вимогам розділу 1.8.6, застосовуваним до перевіряючих органів з 1 січня 2023 року, можуть використовуватися до 31 грудня 2032 року.

ПРИМІТКА: Термін «експерт» замінено терміном «перевіряючий орган».

1.6.4.58 Свідоцтва про офіційне затвердження типу, видані для контейнерів-цистерн, призначених для перевезення речовин, крім тих, до яких застосовуються спеціальні положення ТА4 і ТТ9, викладені в розділі 6.8.4, видані до 1 липня 2023 року відповідно до глави 6.8, але що не відповідають вимогам розділу 1.8.7, застосовуваним з 1 січня 2023 року, можуть використовуватися до закінчення їх терміну дії.

1.6.4.59 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2033 року відповідно до вимог глави 6.9, чинних до 31 грудня 2022 року, можуть експлуатуватися.

1.6.4.60 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 січня 2024 року відповідно до вимог, чинних до 31 грудня 2022 року, але що не відповідають, однак, вимогам щодо встановлення запобіжних клапанів відповідно до пункту 6.8.3.2.9, застосовуваного з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.4.61 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2023 року відповідно до вимог, чинних до 31 грудня 2022 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.8.2.2.4 (другий і третій абзаци), застосовуваним з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.4.62 Надвеликі контейнери-цистерни, що виготовлені до 1 липня 2023 року відповідно до вимог, чинних до 31 грудня 2022 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.8.2.1.18 (третій абзац) щодо мінімальної товщини корпусу, застосовуваним з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.4.63 Контейнери-цистерни, виготовлені до 1 липня 2023 року відповідно до вимог, чинних до 31 грудня 2022 року, але що не відповідають, однак, вимогам спеціального положення TE26 пункту 6.8.4 b), застосовуваним з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.4.64 Контейнери-цистерни, які вже обладнано запобіжними клапанами, що відповідають вимогам пункту 6.8.3.2.9, застосовуваним з 1 січня 2023 року, необов'язково повинні мати маркувальні знаки відповідно до пункту 6.8.3.2.9.6 до наступної проміжної або періодичної перевірки після 31 грудня 2023 року.

1.6.5 Транспортні засоби

1.6.5.1 і 1.6.5.2 (Зарезервовано)

1.6.5.3 (Виключено)

1.6.5.4 (Зарезервовано)

1.6.5.5 Транспортні засоби, зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 січня 2003 року, електрообладнання яких не задовольняє вимогам розділів 9.2.2, 9.3.7 або 9.7.8, але відповідає вимогам, що застосовувалися до 30 червня 2001 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.5.6 (Виключено)

1.6.5.7 Укомплектовані або доукомплектовані транспортні засоби, офіційно затверджені за типом до 31 грудня 2002 року згідно з Правилами № 105 ООН² із внесеними до них поправками серії 01 або відповідним положенням Директиви 98/91/ЄС³ і не відповідають вимогам глави 9.2, але відповідають вимогам відносно конструкції базових транспортних засобів (маргінальні номери 220 100–220 540 додавання В.2), що застосовувалися до 30 червня 2001 року, можуть і далі допускатися до перевезення або експлуатуватися за умови, що вони були вперше зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 липня 2003 року.

1.6.5.8 Транспортні засоби ЕХ/II і ЕХ/III, які були вперше допущені до перевезення до 1 липня 2005 року й задовольняють вимогам частини 9, що діяли до 31 грудня 2004 року, але не задовольняють вимогам, що застосовуються з 1 січня 2005 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.5.9 Автоцистерни із вбудованими цистернами місткістю більше 3 м³, призначені для перевезення небезпечних вантажів у рідкому або розплавленому стані й випробувані під тиском менше 4 бар, що не відповідають вимогам підрозділу 9.1.52 і вперше зареєстровані (або введені в експлуатацію, якщо реєстрація не є обов’язковою) до 1 липня 2004 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.5.10 Свідоцтва про допущення до перевезення, що відповідають зразку, наведеному в підрозділі 9.1.3.5, що застосовувався до 31 грудня 2006 року, і свідоцтва, що відповідають зразку, наведеному в підрозділі 9.1.3.5, що застосовувався з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, можуть і далі використовуватися. Свідоцтва про допущення, що відповідають зразку, наведеному в підрозділі 9.1.3.5, що застосовувався з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2014 року, можуть і далі використовуватися.

1.6.5.11 МЕМU, виготовлені й допущені до перевезення до 1 липня 2009 року відповідно до положень національного законодавства, але що не відповідають вимогам відносно конструкції й допущення, застосовуваним з 1 січня 2009 року, можуть експлуатуватися з дозволу компетентних органів у країнах використання.

1.6.5.12 Транспортні засоби ЕХ/III і FL, зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 квітня 2012 року, електричні з’єднання яких не задовольняють вимогам пункту 9.2.2.6.3, але відповідають вимогам, що застосовувалися до 31 грудня 2010 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.5.13 Причепи, уперше зареєстровані (або введені в експлуатацію, якщо реєстрація не є обов’язковою) до 1 липня 1995 року, обладнані антиблокувальною гальмовою системою відповідно до Правил № 13 ООН з поправками серії 06, але що не задовольняють технічним вимогам, що пред’являються до антиблокувальної гальмової системи категорії А, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.5.14 МЕМU, допущені до перевезення до 1 липня 2013 року відповідно до положень ДОПНВ, що діяли до 31 грудня 2012 року, але що не відповідають вимогам пункту 6.12.3.2.1 або 6.12.3.2.2, застосовуваним з 1 січня 2013 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.5.15 Щодо застосування положень частини 9, транспортні засоби, уперше зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 листопада 2014 року й офіційно затверджені за типом конструкції відповідно до положень директив, скасованих Регламентом (ЄС) № 661/2009⁴, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.5.16 Транспортні засоби ЕХ/II, ЕХ/III, FL і ОХ, зареєстровані до 1 квітня 2018 року й обладнані паливними баками, що не пройшли офіційного затвердження відповідно до Правил № 34 ООН, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.5.17 Транспортні засоби, уперше зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 квітня 2018 року, які не задовольняють вимогам пункту 9.2.2.8.5 або стандартів ISO 6722-1:2011 + Cor 01:2012 або ISO 6722-2:2013 для кабелів у пункті 9.2.2.2.1, але відповідають вимогам, що застосовувалися до 31 грудня 2016 року, можуть і далі експлуатуватися.

1.6.5.18 Транспортні засоби, уперше зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 квітня 2018 року, затверджені спеціально в якості транспортних засобів ОХ, можуть і далі використовуватися для перевезення речовин під № ООН 2015.

1.6.5.19 Що стосується щорічного технічного огляду транспортних засобів, уперше зареєстрованих або введених в експлуатацію до 1 квітня 2018 року, затверджених спеціально в якості транспортних засобів ОХ, то вимоги частини 9, що діяли до 31 грудня 2016 року, можуть і далі застосовуватися.

1.6.5.20 Свідоцтва про допущення транспортних засобів ОХ, які відповідають зразку, наведеному в підрозділі 9.1.3.5, що діяли до 31 грудня 2016 року, можуть і далі використовуватися.

1.6.5.21 (Виключено).

1.6.5.22 Транспортні засоби, уперше зареєстровані (або, якщо реєстрація не є обов’язковою, уперше введені в експлуатацію) до 1 січня 2021 року, які задовольняють вимогам розділу 9.7.3, застосовуваним до 31 грудня 2018 року, але не відповідають вимогам розділу 9.7.3, застосовуваним з 1 січня 2019 року, можуть як і раніше експлуатуватися.

1.6.5.23 Транспортні засоби EX/III, вперше зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 січня 2029 року, які відповідають вимогам пункту 9.7.9.2, застосовуваним до 31 грудня 2022 року, але не відповідають вимогам пункту 9.7.9.2, застосовуваним з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.5.24 Транспортні засоби FL, вперше зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 січня 2029 року, які не відповідають вимогам пункту 9.7.9.1, застосовуваним з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.5.25 Транспортні засоби FL, вперше зареєстровані або введені в експлуатацію до 1 січня 2029 року, які не відповідають вимогам пункту 9.7.9.2, застосовуваним з 1 січня 2023 року, можуть експлуатуватися.

1.6.6 Клас 7

1.6.6.1 Упаковки, для яких не потрібно затвердження конструкції компетентним органом відповідно до положень видань 1985 року, 1985 року (виправленого в 1990 році), 1996 року, 1996 року (переглянутого), 1996 року (виправленого в 2003 році), 2005 року, 2009 року або 2012 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів

Упаковки, що не вимагають затвердження конструкції компетентним органом (звільнені упаковки, упаковки типу ПУ-1, типу ПУ-2, типу ПУ-3 і типу А), повинні повною мірою відповідати вимогам ДОПНВ, за тим виключенням, що:

a) упаковки, які відповідають вимогам видань 1985 року або 1985 року (виправленого в 1990 році) Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів:

i) можуть і далі перевозитися за умови, що вони були підготовлені до перевезення до 31 грудня 2003 року й, якщо застосовно, на них поширюються вимоги пункту 1.6.6.2.3; або

ii) можуть і далі використовуватися з дотриманням всіх наступних умов:

– вони не призначені для розміщення урану гексафториду;

– діють застосовні вимоги розділу 1.7.3;

– застосовуються межі активності й класифікація, наведені в розділі 2.2.7;

– застосовуються вимоги й контроль під час здійснення перевезень, наведені в частинах 1, 3, 4, 5 і 7; і

– пакувальний комплект не було виготовлено або змінено після 31 грудня 2003 року;

b) упаковки, які відповідають вимогам видань 1996 року, 1996 року (переглянутого), 1996 року (виправленого в 2003 році), 2005 року, 2009 року або 2012 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів:

i) можуть і далі перевозитися за умови, що вони були підготовлені до перевезення до 31 грудня 2025 року й, якщо застосовно, на них поширюються вимоги пункту 1.6.6.2.3; або

ii) можуть і далі використовуватися з дотриманням всіх наступних умов:

– діють застосовні вимоги розділу 1.7.3;

– застосовуються межі активності й класифікація, наведені в розділі 2.2.7;

– застосовуються вимоги й контроль під час здійснення перевезень, наведені в частинах 1, 3, 4, 5 і 7; і

– пакувальний комплект не було виготовлено або змінено після 31 грудня 2025 року.

1.6.6.2 Конструкції упаковок, затверджені відповідно до положень видань 1985 року, 1985 року (виправленого в 1990 році), 1996 року, 1996 року (переглянутого), 1996 року (виправленого в 2003 році), 2005 року, 2009 року або 2012 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів

1.6.6.2.1 Упаковки, конструкція яких вимагає затвердження компетентним органом, повинні повною мірою відповідати вимогам ДОПНВ, за тим виключенням, що:

a) пакувальні комплекти, які було виготовлено згідно з конструкцією упаковки, затвердженою компетентним органом відповідно до положень видань 1985 року або 1985 року (виправленого в 1990 році) Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, можуть і далі використовуватися з дотриманням всіх наступних умов:

i) конструкція упаковки підлягає багатобічному затвердженню;

ii) діють застосовні вимоги розділу 1.7.3;

iii) застосовуються межі активності й класифікація, наведені в розділі 2.2.7; і

iv) застосовуються вимоги й контроль під час здійснення перевезень, наведені в частинах 1, 3, 4, 5 і 7;

v) (Зарезервовано);

b) пакувальні комплекти, які було виготовлено згідно з конструкцією упаковки, затвердженою компетентним органом відповідно до положень видань 1996 року, 1996 року (переглянутого), 1996 року (виправленого в 2003 році), 2005 року, 2009 року або 2012 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, можуть і далі використовуватися з дотриманням всіх наступних умов:

i) конструкція упаковки підлягає багатобічному затвердженню після 31 грудня 2025 року;

ii) діють застосовні вимоги розділу 1.7.3;

iii) застосовуються межі активності й класифікація, наведені в розділі 2.2.7;

iv) застосовуються вимоги й контроль під час здійснення перевезень, наведені в частинах 1, 3, 4, 5 і 7.

1.6.6.2.2 Починати виготовлення нових пакувальних комплектів згідно з конструкцією упаковки, що відповідає положенням видань 1985 року й 1985 року (виправленого в 1990 році) Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, не допускається..

1.6.6.2.3 Починати виготовлення нових пакувальних комплектів згідно з конструкцією упаковки, що відповідає положенням видань 1996 року,1996 року (переглянутого), 1996 року (виправленого в 2003 році), 2005 року, 2009 року або 2012 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, після 31 грудня 2028 року не допускається.

1.6.6.3 Упаковки, звільнені від вимог відносно подільного матеріалу відповідно до видань ДОПНВ 2011 і 2013 років (видання 2009 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів)

Перевезення упаковок, що містять подільний матеріал, не підпадає під класифікацію «ПОДІЛЬНИЙ» відповідно до пункту 2.2.7.2.3.5 а) i) або iii) видань ДОПНВ 2011 і 2013 років (пункти 417 а) i) або iii) видання 2009 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів), підготовлених до перевезення до 31 грудня 2014 року, може бути продовжене, і вони й далі можуть класифікуватися як «або неподільний або подільний-вивільнений», за виключенням того, що до транспортного засобу повинні застосовуватися межі щодо вантажу, які наведені у таблиці 2.2.7.2.3.5 цих видань. Вантаж повинен перевозитися на умовах виняткового використання.

1.6.6.4 Радіоактивний матеріал особливого виду, затверджений відповідно до положень видань 1985 року, 1985 року (виправленого в 1990 році), 1996 року, 1996 року (переглянутого), 1996 року (виправленого в 2003 році), 2005 року, 2009 року або 2012 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів

Радіоактивний матеріал особливого виду, виготовлений згідно з конструкцією, для якої було отримано однобічне затвердження компетентним органом відповідно до положень видань 1985 року, 1985 року (виправленого в 1990 році), 1996 року, 1996 року (переглянутого), 1996 року (виправленого в 2003 році), 2005 року, 2009 року або 2012 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, може продовжувати використовуватися за умови прийняття щодо нього обов'язкової системи керування відповідно до застосовних вимог розділу 1.7.3. Починати виготовлення нового радіоактивного матеріалу особливого виду згідно з конструкцією, для якої було отримано однобічне затвердження компетентним органом відповідно до положень видань 1985 року або 1985 року (виправленого в 1990 році) Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, не допускається. Починати виготовлення нового радіоактивного матеріалу особливого виду згідно з конструкцією, для якої було отримано однобічне затвердження компетентним органом відповідно до положень видань 1996 року, 1996 року (переглянутого), 1996 року (виправленого в 2003 році), 2005 року, 2009 року або 2012 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, після 31 грудня 2025 року, не допускається.

ГЛАВА 1.7

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ РАДІОАКТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ

1.7.1 Сфера охоплення й застосування

ПРИМІТКА 1: У випадку ядерної або радіологічної аварійної ситуації під час перевезення радіоактивних матеріалів повинні дотримуватися положення відповідних національних та/або міжнародних організацій з метою забезпечення захисту людей, майна й довкілля. Дана вимога включає механізми забезпечення готовності й реагування, створені відповідно до національних та/або міжнародних вимог і таким чином, щоб вони узгоджувалися з національними й/або міжнародними протиаварійними механізмами.

ПРИМІТКА 2: Механізми забезпечення готовності й реагування ґрунтуються на використанні диференційованого підходу й ураховують виявлені ризики та їх можливі наслідки, включаючи утворення інших небезпечних речовин, які можуть стати результатом взаємодії у випадку ядерної або радіологічної аварійної ситуації вмісту вантажу з довкіллям. Провідні вказівки зі створення таких механізмів містяться в публікаціях «Готовність і реагування у випадку ядерної або радіологічної аварійної ситуації», Серія норм безпеки МАГАТЕ, № GSR Part 7, МАГАТЕ, Відень (2015 рік); «Критерії для використання під час забезпечення готовності й реагування у випадку ядерної або радіологічної аварійної ситуації», Серія норм безпеки МАГАТЕ, № GSG-2, МАГАТЕ, Відень (2011 рік); «Заходи щодо забезпечення готовності до ядерної або радіологічної аварійної ситуації», Серія норм безпеки МАГАТЕ, № GS-G-2.1, МАГАТЕ, Відень (2007 рік), і «Заходи щодо припинення ядерної або радіологічної аварійної ситуації», Серія норм безпеки МАГАТЕ, № GSG-11, МАГАТЕ, Відень (2018 рік).

1.7.1.1 ДОПНВ установлює норми безпеки, що забезпечують прийнятний рівень контролю за радіаційною, а також пов’язаною з критичністю й тепловиділенням небезпекою для людей, майна й довкілля під час перевезення радіоактивного матеріалу. ДОПНВ заснована на виданні 2018 року Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів. Пояснювальний матеріал можна знайти в публікації «Довідковий матеріал до Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів (видання 2018 року)», Серія норм безпеки МАГАТЕ, № SSG-26 (Rev.1), МАГАТЕ, Відень (2019 рік).

1.7.1.2 Ціль ДОПНВ – установити вимоги, які повинні виконуватися для забезпечення безпеки й захисту людей, майна й довкілля від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання в процесі перевезення. Цей захист досягається шляхом обов’язкового застосування:

a) захисної оболонки (герметизації) для радіоактивного вмісту;

b) контролю за зовнішньою потужністю дози;

c) заходів щодо запобігання критичності; і

d) заходів щодо запобігання ушкодження в результаті теплового впливу.

Виконання цих вимог забезпечується, по-перше, шляхом застосування ступеневого підходу до меж вмісту упаковок і транспортних засобів, а також до нормативних характеристик конструкцій упаковок залежно від небезпеки, яку несе радіоактивний вміст. По-друге, воно досягається шляхом установлення вимог відносно конструкції й експлуатації упаковок, а також обслуговування пакувальних комплектів, у тому числі з урахуванням характеру радіоактивного вмісту. По-третє, вимоги виконуються шляхом обов’язкового застосування заходів адміністративного контролю, включаючи, коли це необхідно, процедури затвердження компетентними органами. Нарешті, додатковий захист забезпечується за рахунок вживання заходів з планування й підготовки аварійного реагування для захисту людей, майна й довкілля.

1.7.1.3 ДОПНВ застосовується до перевезення радіоактивного матеріалу автомобільним транспортом, включаючи перевезення, пов’язані з використанням радіоактивного матеріалу. Перевезення включає всі операції та умови, які пов’язані з переміщенням радіоактивного матеріалу і становлять цей процес, зокрема проектування, виготовлення, обслуговування й ремонт пакувального комплекту, а також підготовку, завантаження, відправлення, перевезення, включаючи транзитне зберігання, розвантаження й приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів і упаковок. До нормативів функціонування ДОПНВ застосовується ступеневий підхід, три загальні рівні якого можна залежно від ступеня серйозності охарактеризувати в такий спосіб:

a) звичайні умови перевезення (без будь-яких інцидентів);

b) нормальні умови перевезення (незначні події);

c) аварійні умови перевезення.

1.7.1.4 Положення ДОПНВ не поширюються:

a) на радіоактивні матеріали, що є невід’ємною частиною транспортних засобів;

b) радіоактивні матеріали, переміщувані в межах якої-небудь установи, до яких застосовуються відповідні правила безпеки, що діють у даній установі, коли переміщення не припускає використання автомобільних шляхів або залізниць загального користування;

c) радіоактивні матеріали, імплантовані або введені в організм людини або тварини з метою діагностики або лікування;

d) радіоактивний матеріал у тілі або на тілі людини, яка підлягає перевезенню для лікувальних цілей через те, що вона піддалася випадковому або навмисному потраплянню радіоактивного матеріалу або впливу забруднення;

е) радіоактивні матеріали, що містяться у споживчих товарах, допущених регулювальним органом до використання, після їх продажу кінцевому користувачу;

f) природні матеріали й руди, що містять природні радіонукліди, які могли бути оброблені, за умови, що питома концентрація активності такого матеріалу не перевищує більше ніж в 10 разів значення, зазначені в таблиці 2.2.7.2.2.1, або розраховані відповідно до пунктів 2.2.7.2.2.2 а) і 2.2.1.22.3–2.2.7.2.2.6. Для природних матеріалів і руд, що містять природні радіонукліди, які не знаходяться у віковій рівновазі, розрахунки концентрації активності повинен виконуватися відповідно до пункту 2.2.7.2.2.4;

g) нерадіоактивні тверді предмети з радіоактивними речовинами на будь-яких поверхнях у кількостях, що не перевищують меж, зазначених у визначенні терміна «радіоактивне забруднення» у пункті 2.2.7.1.2.

1.7.1.5 Особливі положення, що стосуються перевезення звільнених упаковок

1.7.1.5.1 На звільнені упаковки, які можуть містити радіоактивний матеріал в обмежених кількостях, прилади, промислові вироби або порожні пакувальні комплекти, зазначені в пункті 2.2.7.2.4.1, повинні поширюватися тільки наступні положення частин 5–7:

а) застосовні положення, зазначені в розділах, підрозділах і пунктах 5.1.2.1, 5.1.3.2, 5.1.5.2.2, 5.1.5.2.3, 5.1.5.4, 5.2.1.10, 5.4.1.2.5.1 f) i) й ii), 5.4.1.2.5.1 i), 7.5.11 CV33 (3.1), (4.3), (5.1)–(5.4) і (6); і

b) вимоги до звільнених упаковок, зазначені в розділі 6.4.4, за винятком випадків, коли радіоактивний матеріал має інші небезпечні властивості й повинен бути віднесений до будь-якого класу, крім класу 7, відповідно до спеціального положення 290 або 369 глави 3.3, згідно з якими положення, перелічені в підпунктах а) і b), вище, застосовуються тільки залежно від конкретного випадку й на додаток до положень, що стосуються основного класу.

1.7.1.5.2 Звільнені упаковки підпадають під дію відповідних положень усіх інших частин ДОПНВ.

1.7.2 Програма радіаційного захисту

1.7.2.1 Перевезення радіоактивного матеріалу має проводитися з урахуванням програми радіаційного захисту, що складається із систематичних заходів, метою яких є забезпечення належного планування й обліку заходів радіаційного захисту.

1.7.2.2 Дози індивідуального опромінення не повинні перевищувати відповідних меж доз. Захист і безпека повинні бути оптимізовані таким чином, щоб величина індивідуальних доз, число осіб, що зазнають опромінення, і ймовірність опромінення втримувалися на розумно досяжному низькому рівні з урахуванням економічних і соціальних факторів у межах обмеження, яке зводиться до того, що дози, що одержуються окремими особами, обмежені дозовими межами. Повинен застосовуватися структурований і систематичний підхід, враховуючий взаємозв’язок перевезення з іншими видами діяльності.

1.7.2.3 Характер і масштаби заходів, що передбачаються в програмі, повинні залежати від величини й імовірності опромінення. Програма повинна враховувати вимоги, викладені в підрозділах 1.7.2.2, 1.7.2.4, 1.7.2.5 і в розділі 7.5.11 CV33 (1.1).

Документи програми повинні надаватися за запитом для інспекції, яка проводиться відповідним компетентним органом.

1.7.2.4 У випадку професійного опромінення в результаті виконання робіт, пов’язаних з перевезенням, коли, згідно з оцінкою, одержання ефективної дози в розмірі:

a) 1–6 мЗв у рік є цілком імовірним, повинні здійснюватися програми оцінки дози за допомогою дозиметричного контролю робочих місць або індивідуального дозиметричного контролю; або

b) понад 6 мЗв у рік є цілком імовірним, повинен проводитися індивідуальний дозиметричний контроль.

Дозиметричний контроль робочих місць або індивідуальний дозиметричний контроль повинен відповідним чином документально оформлятися.

ПРИМІТКА: У випадку професійного опромінення в результаті виконання робіт, пов’язаних з перевезенням, коли, згідно з оцінкою, одержання ефективної: дози в розмірі понад 1 мЗв у рік є малоймовірним, застосування спеціальних режимів роботи, проведення детального дозиметричного контролю, здійснення програм оцінки доз або документальне оформлення індивідуального дозиметричного контролю не потрібні.

1.7.2.5 Професійні працівники (див. 7.5.11, CV33, примітка 3) повинні бути відповідним чином підготовлені з питань радіаційного захисту, включаючи запобіжні заходи, яких необхідно дотримуватися, для того щоб знизити професійне опромінення, якого вони зазнають, і опромінення інших осіб, які могли б постраждати в результаті їх дій.

1.7.3 Система керування

Система керування, заснована на прийнятних для компетентного органу міжнародних, національних і інших нормах, повинна створюватися й використовуватися у зв’язку з усією діяльністю, передбаченою сферою застосування ДОПНВ, як вона визначена в пункті 1.7.1.3, з метою забезпечення виконання відповідних положень ДОПНВ. Компетентний орган повинен мати можливість одержати підтвердження про повну відповідність технічним умовам для конструкції. Виробник, відправник вантажу або користувач повинні бути готові:

a) надати можливість інспекції під час виробництва або використання; і

b) продемонструвати компетентному органу дотримання ДОПНВ.

У випадку, коли потрібне затвердження компетентним органом, таке затвердження повинне враховувати наявність системи керування і її прийнятність.

1.7.4 Спеціальні умови

1.7.4.1 Спеціальні умови – умови, затверджені компетентним органом, у яких можуть перевозитися вантажі, що не задовольняють усім вимогам ДОПНВ, застосовуваним до радіоактивних матеріалів.

ПРИМІТКА: Спеціальні умови не вважаються тимчасовим відступом за змістом розділу 1.5.1.

1.7.4.2 Вантажі, відносно яких відповідність будь-якому положенню, застосовуваному до радіоактивних матеріалів, є практично нездійсненною, не повинні перевозитися інакше, як у спеціальних умовах. Якщо компетентним органом визнано, що відповідність положенням ДОПНВ, що стосуються радіоактивних матеріалів, є практично нездійсненною і що встановлені ДОПНВ обов’язкові норми безпеки дотримані за рахунок застосування засобів, альтернативних іншим положенням ДОПНВ, компетентний орган може затвердити операції з перевезення в спеціальних умовах одиничної партії або запланованої серії декількох вантажів. Загальний рівень безпеки під час перевезення повинен бути щонайменше еквівалентний рівню, який забезпечувався би при виконанні всіх застосовних вимог ДОПНВ. Для міжнародних вантажів такого типу потрібне багатостороннє затвердження.

1.7.5 Радіоактивні матеріали, що мають інші небезпечні властивості

При складанні документів, упаковуванні, нанесенні знаків і маркування, розміщенні великих знаків небезпеки, зберіганні, розподілі й перевезенні, крім радіоактивних властивостей і здатності ділитися, повинні враховуватися будь-які додаткові види небезпеки вмісту упаковки, такі як вибухонебезпечність, займистість, пірофорність, хімічна токсичність і корозійна активність, для того щоб забезпечити виконання всіх відповідних положень ДОПНВ щодо небезпечних вантажів. 

1.7.6 Недотримання

1.7.6.1 У випадку недотримання кожного із граничних значень, установлених у ДОПНВ відносно потужності дози або радіоактивного забруднення:

a) відправник вантажу, перевізник, вантажоодержувач і, у належних випадках, будь-яка організація, що бере участь у перевезенні, інтереси якої можуть бути порушені, повинні бути інформовані про недотримання:

i) перевізником, якщо дане недотримання виявлене під час перевезення;

ii) вантажоодержувачем, якщо дане недотримання виявлене при одержанні вантажу;

b) відправник вантажу, перевізник або вантажоодержувач, залежно від конкретного випадку, повинен:

i) терміново вжити заходів, спрямованих на пом’якшення наслідків даного недотримання;

ii) провести розслідування відносно даного недотримання, його причин, обставин і наслідків;

iii) вжити належних заходів для усунення причин і обставин, що призвели до даного недотримання, і для запобігання повторному виникненню аналогічних причин і обставин, які призвели до недотримання; і

iv) повідомити відповідний(і) компетентний(і) орган(и) про причини даного недотримання й про коригувальні або превентивних заходи, яких було або буде вжито;

c) про дане недотримання має бути повідомлено як відправника вантажу, так і відповідний(і) компетентний(і) орган(и) якомога швидше, а якщо виникла або виникає аварійна ситуація опромінення, – негайно.

ГЛАВА 1.8

ПЕРЕВІРКИ ТА ІНШІ ДОПОМІЖНІ ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЩОДО БЕЗПЕКИ

1.8.1 Адміністративний контроль за небезпечними вантажами

1.8.1.1 Компетентні органи Договірних сторін можуть у будь-який момент і в будь-якому місці на своїй національній території перевіряти дотримання вимог, що стосуються перевезення небезпечних вантажів, включаючи вимоги відносно заходів безпеки відповідно до пункту 1.10.1.5.

Ці перевірки повинні здійснюватися таким чином, щоб не створювати небезпеки для людей, майна й довкілля, а також значних перешкод для експлуатації автомобільних доріг.

1.8.1.2 Учасники перевезення небезпечних вантажів (глава 1.4) повинні в рамках своїх обов’язків негайно надавати компетентним органам й уповноваженим ними особам відомості, необхідні для проведення перевірок.

1.8.1.3 З метою здійснення перевірок на підприємствах, що беруть участь у перевезенні небезпечних вантажів (глава 1.4), компетентні органи можуть також проводити інспекції, вивчати необхідні документи й відбирати будь-які зразки небезпечних вантажів або тари для аналізу за умови, що це не буде загрожувати безпеці. З метою контролю учасники перевезення небезпечних вантажів (глава 1.4) повинні також забезпечувати в межах можливого й розумного доступ до транспортних засобів або частин транспортних засобів, а також до обладнання й установок. Вони можуть, якщо визнають за необхідне, призначити спеціальну особу, що працює на підприємстві, для супроводу представника компетентного органу.

1.8.1.4 Якщо компетентні органи встановлять, що вимоги ДОПНВ не дотримані, вони можуть заборонити відправлення або призупинити перевезення до усунення виявлених невідповідностей або ж встановити вживання інших належних заходів. Перевезення може бути припинене безпосередньо на місці або у будь-якому іншому місці, обраному компетентним органом з урахуванням міркувань безпеки. Ці заходи не повинні створювати значних перешкод для експлуатації автомобільних доріг.

1.8.2 Взаємна адміністративна допомога

1.8.2.1 Договірні сторони надають один одному адміністративну допомогу з метою здійснення ДОПНВ.

1.8.2.2 Якщо Договірна сторона має підстави вважати, що рівень безпеки перевезень небезпечних вантажів по її території знизився через серйозні і неодноразові порушення, допущені підприємством, адміністрація якого розміщується на території іншої Договірної сторони, вона повинна повідомити про ці порушення компетентні органи цієї іншої Договірної сторони. Компетентні органи Договірної сторони, на території якої були виявлені ці серйозні або неодноразові порушення, можуть попросити компетентні органи Договірної сторони, на території якої знаходиться адміністрація підприємства, вжити належних заходів стосовно порушника (порушників). Передача даних відносно конкретних осіб, допускається тільки в тому випадку, якщо це необхідно для притягнення до відповідальності за серйозні або неодноразові порушення.

1.8.2.3 Органи, які були сповіщені, повідомляють компетентні органи Договірної сторони, на території якої були виявлені порушення, про заходи, яких, за необхідності, було вжито щодо відповідного підприємства.

1.8.3 Консультант з питань безпеки

1.8.3.1 Кожне підприємство, діяльність якого включає відправлення вантажу або дорожнє перевезення небезпечних вантажів або пов'язані з цим операції з упакування, навантаження, наповнення або розвантаження, призначає одного або декількох консультантів з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, задачею яких є сприяння запобіганню властивої такого роду діяльності небезпеки для людей, майна й довкілля.

1.8.3.2 Компетентні органи Договірних сторін можуть передбачити, що ці вимоги не застосовуються до таких підприємств, як:

a) підприємства, відповідна діяльність яких включає перевезення небезпечних вантажів у кількостях на кожну транспортну одиницю, що не перевищують кількості, зазначені в підрозділі 1.1.3.6, пункті 1.7.1.4 і главах 3.3, 3.4 і 3.5; або

b) підприємства, основна або додаткова діяльність яких не включає перевезення небезпечних вантажів або пов’язані з нею операції з упакування, наповнення, навантаження або розвантаження, але які іноді здійснюють внутрішнє перевезення небезпечних вантажів, що становлять незначну небезпеку або ризик забруднення, або пов’язані з ним операції з упакування, наповнення, навантаження або розвантаження.

1.8.3.3 Головна задача консультанта, підзвітного у своїй роботі керівнику підприємства, полягає в тому, щоб за допомогою всіх належних засобів і всіх належних заходів, у рамках відповідної діяльності підприємства, намагатися полегшити здійснення ним цієї діяльності з дотриманням застосовних вимог і в умовах максимальної безпеки.

У зв’язку з діяльністю підприємства консультант виконує, зокрема, наступні функції:

– спостереження за виконанням вимог, що регулюють перевезення небезпечних вантажів;

– консультування підприємства з питань, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів;

– підготовку щорічного звіту для адміністрації його підприємства або, якщо буде потреба, для місцевих органів влади з питань діяльності даного підприємства, пов’язаної з перевезенням небезпечних вантажів. Цей щорічний звіт зберігається протягом п’яти років і надається національним органам на їх вимогу.

У функції консультанта входить також контроль за наступними видами практики й процедурами, пов’язаними з відповідною діяльністю підприємства:

– процедурами, що забезпечують дотримання вимог відносно ідентифікації небезпечних вантажів, що перевозяться;

– практикою обліку підприємством будь-яких особливих вимог під час закупівлі перевізних засобів, обумовлених характером небезпечних вантажів, що перевозяться;

– процедурою перевірки обладнання, що використовується для перевезення, упакування, наповнення, навантаження або розвантаження небезпечних вантажів;

– забезпеченням належної підготовки працівників підприємства, включаючи ознайомлення зі змінами в правилах і веденням обліку такої підготовки;

– застосуванням, у випадку будь-якої аварії або події, належних термінових процедур, здатних зашкодити безпеці під час перевезення, упакування, наповнення, навантаження або розвантаження небезпечних вантажів;

– розслідуванням обставин серйозних аварій, подій або серйозних порушень, виявлених під час перевезення, упакування, наповнення, навантаження або розвантаження небезпечних вантажів, і, за необхідності, підготовкою відповідних звітів;

– вживанням необхідних заходів для уникнення повторення аварій, подій або серйозних порушень;

– обліком нормативних приписів і особливих вимог, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів, під час вибору й використання послуг субпідрядників або третіх сторін;

– перевіркою того, що працівники, які займаються відправленням, перевезенням, упакуванням, наповненням, навантаженням або розвантаженням небезпечних вантажів, мають у своєму розпорядженні докладні правила виконання операцій і інструкції;

– вживанням заходів з інформування працівників про види небезпеки, пов’язані з перевезенням, упакуванням, наповненням, навантаженням і розвантаженням небезпечних вантажів;

– застосуванням процедур перевірки, що дозволяють упевнитися в наявності на перевізних засобах необхідних документів і обладнання для забезпечення безпеки й у відповідності цих документів і обладнання чинним правилам;

– застосуванням процедур перевірки для забезпечення дотримання вимог, що стосуються упакування, наповнення, навантаження й розвантаження.

– наявністю плану забезпечення безпеки, зазначеного в підрозділі 1.10.3.2.

1.8.3.4 Функції консультанта можуть також виконуватися керівником підприємства, працівником підприємства, що виконує інші обов’язки, або особою, що не працює безпосередньо на даному підприємстві, за умови, що ця особа здатна виконувати обов’язки консультанта.

1.8.3.5 Кожне відповідне підприємство повідомляє, на вимогу, відомості про свого консультанта компетентному органу або органу, призначеному для цієї мети кожною Договірною стороною.

1.8.3.6 Якщо під час перевезення, упакування, наповнення, навантаження або розвантаження небезпечних вантажів, що проводилися відповідним підприємством, відбулася аварія, що заподіяла збиток людям, майну або довкіллю, консультант, зібравши всі необхідні відомості, складає звіт про аварію для адміністрації підприємства або, якщо буде потреба, для місцевих органів влади. Цей звіт не може заміняти собою звіт адміністрації підприємства, який може вимагатися відповідно до будь-якого іншого міжнародного або національного нормативно-правового акту.

1.8.3.7 Консультант повинен мати свідоцтво про професійну підготовку, дійсне для автомобільних перевезень. Це свідоцтва видається компетентним органом або органом, призначеним для цієї цілі кожною Договірною стороною.

1.8.3.8 Для одержання свідоцтва кандидат повинен пройти курс підготовки й успішно скласти іспит, затверджений компетентним органом Договірної сторони.

1.8.3.9 Основна мета підготовки полягає в наданні кандидату достатніх знань про види небезпеки, пов’язані з перевезенням, упакуванням, наповненням, навантаженням і розвантаженням небезпечних вантажів, про застосовне законодавство, правила й адміністративні положення, а також про функції, перелічені в підрозділі 1.8.3.3.

1.8.3.10 Іспит організовується компетентним органом або призначеною ним організацією, що екзаменує. Організація, що екзаменує, не повинна бути організатором навчання.

Призначення організації, що екзаменує, проводиться в писемній формі. Це призначення може мати обмежений строк і повинне ґрунтуватися на наступних критеріях:

– компетентності організації, що екзаменує;

– описі форми проведення іспитів, які пропонуються організацією, що екзаменує, включаючи, якщо необхідно, інфраструктуру й організацію іспитів з використанням електронних засобів згідно з пунктом 1.8.3.12.5, якщо планується їх проводити;

– заходах, спрямованих на забезпечення об’єктивності іспитів;

– незалежності організації відносно будь-яких фізичних або юридичних осіб, що наймають консультантів.

1.8.3.11 Іспит має на меті перевірку наявності в кандидатів необхідного обсягу знань для виконання функцій консультанта з питань безпеки, перелічених у підрозділі 1.8.3.3, і для одержання свідоцтва, передбаченого в підрозділі 1.8.3.7, і повинен охоплювати принаймні наступні теми:

a) знання видів наслідків, до яких може призвести аварія, пов’язана з небезпечними вантажами, і знання головних причин аварій;

b) положення національного законодавства, міжнародних конвенцій і угод, зокрема з наступних питань:

– класифікації небезпечних вантажів (процедура класифікації розчинів і сумішей, структура переліку речовин, класи небезпечних вантажів і принципи їх класифікації, характер небезпечних вантажів, що перевозяться, фізичні, хімічні й токсикологічні властивості небезпечних вантажів);

– загальних вимог до упакування, вимог до цистерн і контейнерів-цистерн (типи, коди, маркування, конструкція, первинні й періодичні перевірки й випробування);

– маркірувальних написів і знаків небезпеки, великих знаків небезпеки й табличок оранжевого кольору (нанесення маркування й знаків небезпеки на упаковки, розміщення й зняття великих знаків небезпеки й табличок оранжевого кольору);

– записів у транспортних документах (необхідні відомості);

– способів відправлення й обмеження на відправлення (перевезення повним завантаженням, перевезення навалом/насипом, перевезення в контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів, контейнерні перевезення, перевезення у вбудованих або знімних цистернах);

– перевезення пасажирів;

– заборони сумісного навантаження й запобіжних заходів, пов’язаних із сумісним навантаженням;

– розподілу вантажів;

– обмежень кількостей, що перевозяться, і винятків відносно кількостей;

– обробки й укладання вантажів (упакування, наповнення, навантаження й розвантаження – коефіцієнти наповнення – укладання й розподіл);

– очищення та/або дегазації перед упакуванням, наповненням, навантаженням і після розвантаження;

– екіпажів, професійної підготовки;

– документів, що знаходяться на транспортному засобі (транспортні документи, письмові інструкції, свідоцтва про допущення транспортного засобу, свідоцтва про підготовку водія, копії будь-яких документів про відступи, інші документи);

– письмових інструкцій (застосування інструкцій і захисне спорядження екіпажу);

– вимог щодо нагляду (стоянка);

– правил руху й обмежень, що стосуються руху;

– експлуатаційного викиду або випадкового витоку забруднюючих речовин;

– вимог щодо транспортного обладнання.

1.8.3.12 Іспити

1.8.3.12.1 Іспит включає виконання письмового завдання, яке може доповнюватися усним опитуванням.

1.8.3.12.2 Компетентний орган або призначена ним організація, що екзаменує, здійснює контроль за проведенням кожного іспиту. Будь-які маніпуляції й обман повинні бути виключені, наскільки це можливо. Необхідно забезпечити посвідчення особи кандидата. При виконанні письмового завдання не допускається використання документації, крім міжнародних або національних правил. Усі екзаменаційні документи повинні бути зареєстровані й зберігатися в роздрукованому виді або у вигляді електронного файлу.

1.8.3.12.3 Електронні засоби можуть використовуватися тільки в тому випадку, якщо вони надані організацією, що екзаменує. Кандидат не має права вводити які-небудь додаткові дані в надані йому електронні засоби; кандидат може тільки відповідати на задані питання.

1.8.3.12.4 Письмове завдання складається із двох частин:

a) Кандидатові видається запитальник. Запитальник включає не менше 20 звичайних питань, що стосуються принаймні тем, перелічених у підрозділі 1.8.3.11. Однак у нього можуть бути включені питання з декількома варіантами відповіді, з яких слід зробити вибір. У цьому випадку два такі питання прирівнюються до одного звичайного питання. Серед зазначених тем особлива увага повинна бути приділена наступним темам:

– загальним заходам щодо профілактики й забезпечення безпеки;

– класифікації небезпечних вантажів;

– загальним положенням з упакування, включаючи положення, що стосуються цистерн, контейнерів-цистерн, автоцистерн і т. д.;

– маркуванню небезпеки, знакам небезпеки і великим знакам небезпеки;

– інформації, що вказується в транспортному документі;

– обробці й укладанню вантажів;

– екіпажу, професійній підготовці;

– документам, що знаходяться на транспортному засобі, і свідоцтвам, що стосуються перевезення;

– письмовим інструкціям;

– вимогам, що стосуються транспортного обладнання.

b) Кандидати виконують практичне завдання, пов’язане з функціями консультанта, передбаченими в підрозділі 1.8.3.3, для того щоб продемонструвати наявність у них кваліфікації, необхідної для виконання цих функцій.

1.8.3.12.5 Письмові іспити можуть проводитися, повністю або частково, як іспити з використанням електронних засобів, під час яких відповіді реєструються й оцінюються за допомогою методів електронної обробки інформації (ЕОІ), за умови виконання наступних вимог:

a) апаратне й програмне обладнання перевіряється й ухвалюється компетентним органом або призначеною ним організацією, що екзаменує;

b) забезпечується належне технічне функціонування. Слід передбачити й уточнити процедуру продовження іспиту у випадку відмови пристроїв і додатків. Виключається можливість одержання допомоги завдяки пристроям для введення даних (наприклад, функції електронного пошуку); пристрій, що надається згідно з пунктом 1.8.3.12.3, не повинен дозволяти кандидатам зв’язуватися з будь-яким іншим пристроєм під час іспиту;

c) повинні реєструватися остаточні введення даних кожного кандидата. Визначення результатів повинне бути прозорим.

1.8.3.13 Договірні сторони можуть ухвалити рішення щодо того, щоб кандидати, що мають намір працювати на підприємствах певних типів, що спеціалізуються в галузі перевезення небезпечних вантажів, проходили опитування тільки щодо речовин, пов’язаних з їх роботою. До таких типів вантажів відносяться вантажі:

– класу 1;

– класу 2;

– класу 7;

– класів 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 8 і 9;

– під № ООН 1202, 1203, 1223, 3475, а також авіаційне паливо, віднесене до № ООН 1268 або 1863.

1.8.3.14 У свідоцтві, передбаченому в підрозділі 1.8.3.7, має бути чітко зазначено, що воно дійсне тільки для типів небезпечних вантажів, які перелічені в цьому підрозділі й щодо яких консультант був опитаний відповідно до вимог, викладених у підрозділі 1.8.3.12.

1.8.3.15 Компетентний орган або організація, що екзаменує, складає поповнюваний список питань, що задавалися під час іспитів.

1.8.3.15.1 Свідоцтво, передбачене в підрозділі 1.8.3.7, складається відповідно до зразка, наведеного в підрозділі 1.8.3.18, і визнається всіма Договірними сторонами.

1.8.3.16 Термін дії й продовження свідоцтв

1.8.3.16.1 Термін дії свідоцтва становить п’ять років. Термін дії свідоцтва продовжується з дати його закінчення щоразу на п’ять років, якщо його власник протягом року, що передував даті закінчення терміну дії свідоцтва, успішно склав іспит. Іспит повинен бути затверджений компетентним органом.

1.8.3.16.2 Мета іспиту – упевнитися в тому, що власник свідоцтва має необхідні знання для виконання функцій, викладених у підрозділі 1.8.3.3.

1.8.3.16.3 Необхідні знання встановлені в пункті 1.8.3.11 b) і повинні включати знання поправок, внесених у правила з часу видачі останнього свідоцтва. Іспит повинен проводитися й контролюватися на основі тих самих вимог, що й вимоги підрозділів 1.8.3.10 і 1.8.3.12–1.8.3.14. Однак власнику свідоцтва не потрібно виконувати практичне завдання, зазначене в пункті 1.8.3.12.4 b).

1.8.3.17 (Виключено)

1.8.3.18 Зразок свідоцтва

Свідоцтво про підготовку консультанта з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів

Свідоцтво №: ..…..……………………………………………………………………………………………..

Відмітний знак держави, що видала свідоцтво: ..…………………………………………………………...

Прізвище: ………………………………………………………………………………………………………

Ім’я (імена): …………………………………………………………………………………………………….

Дата й місце народження: ……………………………………………………………………………………..

Громадянство: ………………………………………………………………………………………………….

Підпис власника: ………………………………………………………………………………………………

Чинне до ……………….. для підприємств, що перевозять небезпечні вантажі, а також підприємств, що здійснюють відправлення, упакування, наповнення, навантаження або розвантаження, пов’язані з таким перевезенням:

 автомобільними дорогами  залізницями  внутрішніми водними шляхами

Видане (ким): …………………………………………………………………………………………………..

Дата: …………………………. ….. Підпис: …………………………………

1.8.3.19 Розширення сфери охоплення свідоцтва

Якщо консультант розширює сферу охоплення свого свідоцтва протягом терміну його дії шляхом виконання вимог пункту 1.8.3.16.2, термін дії нового свідоцтва залишається таким же самим, як і термін дії попереднього свідоцтва.

1.8.4 Перелік компетентних органів і призначених ними організацій

Договірні сторони повідомляють секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй адреси органів і призначених ними організацій, що мають компетенцію, згідно із внутрішньодержавним законодавством, у питаннях застосування ДОПНВ, указуючи в кожному випадку відповідне положення ДОПНВ, а також адреси, за якими слід направляти відповідні заявки.

На підставі отриманої інформації секретаріат Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй складає перелік, який він постійно оновлює. Він пересилає цей перелік і поправки до нього Договірним сторонам.

1.8.5 Повідомлення про події, пов’язані з небезпечними вантажами

1.8.5.1 Якщо під час навантаження, наповнення, перевезення або розвантаження небезпечних вантажів на території якої-небудь Договірної сторони стається серйозна аварія або інцидент, то, відповідно, навантажувач, відповідальний за наповнення, перевізник, розвантажник або вантажоодержувач повинен упевнитися в тому, що компетентному органу відповідної Договірної сторони подано звіт, складений за зразком, приписаним в підрозділі 1.8.5.4, не пізніше ніж через один місяць після події.

1.8.5.2 Ця Договірна сторона повинна у свою чергу, за необхідності, подати звіт секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй з метою інформування інших Договірних сторін.

1.8.5.3 Подія, що вимагає складання звіту відповідно до підрозділу 1.8.5.1, відбулася в тому випадку, якщо вивільнилися небезпечні вантажі або якщо існує неминуча небезпека втрати продукту, якщо була заподіяна фізична шкода, майновий або екологічний збиток або якщо було втручання влади й подія відповідає одному або декільком з нижченаведених критеріїв:

Фізична шкода означає подію, в наслідок якої настала смерть або було заподіяне тілесне ушкодження, безпосередньо пов’язані з небезпечними вантажами, що перевозяться, і тілесне ушкодження, що було отримане:

a) вимагає інтенсивного медичного лікування,

b) вимагає перебування в лікарні протягом не менше одного дня або

c) призводить до непрацездатності протягом не менше трьох днів поспіль.

Втрата продукту означає вивільнення небезпечного вантажу:

a) транспортної категорії 0 або 1 у кількості 50 кг/50 л або більше;

b) транспортної категорії 2 у кількості 333 кг/333 л або більше; або

c) транспортної категорії 3 або 4 у кількості 1 000 кг/1 000 л або більше.

Критерій втрати продукту застосовується також, якщо існує неминуча небезпека втрати продукту у вищезгаданих кількостях. Зазвичай таку небезпеку слід припускати у випадку, коли через структурне ушкодження засіб утримання вантажу вже непридатний для подальшого перевезення або коли з будь-якої іншої причини вже не забезпечується достатній рівень безпеки (наприклад, через деформацію цистерн або контейнерів, перекидання цистерни або пожежу, що виникла в безпосередній близькості).

Якщо подія пов’язана з небезпечними вантажами класу 6.2, то зобов’язання щодо подачі звіту застосовується без будь-яких обмежень відносно кількості вантажу.

У випадку події, пов’язаної з радіоактивним матеріалом, критерії втрати продукту є наступними:

a) будь-яке вивільнення радіоактивного матеріалу з упаковок;

b) опромінення, що веде до порушення меж, установлених у правилах захисту працівників і населення від іонізуючого випромінювання («Радіаційний захист і безпека джерел випромінювання: міжнародні основні норми безпеки», Серія норм безпеки МАГАТЕ, № GSR Part 3, МАГАТЕ, Відень (2014 рік)»); або

c) коли є підстави вважати, що відбулося значне погіршення якої-небудь функції безпеки упаковки (утримання вантажу, захисна оболонка, теплоізоляція або критичність), яке могло зробити упаковку непридатною для продовження перевезення без вживання додаткових заходів безпеки.

ПРИМІТКА: Див. вимоги додаткового положення CV33(6), що міститься в розділі 7.5.11, відносно недоставлених вантажів.

Майновий або екологічний збиток означає вивільнення небезпечних вантажів, незалежно від кількості, при якому оцінювана сума збитку перевищує 50 000 євро. Збиток, що безпосередньо стосується будь-яких перевізних засобів, що містять небезпечні вантажі, і інфраструктури даного виду транспорту в цьому випадку враховується.

Втручання влади означає безпосереднє втручання влади або аварійних служб під час події, пов’язаної з небезпечними вантажами, і евакуацію людей або закриття доріг загального користування (автомобільних/залізниць) не менше ніж на три години через небезпеку, яку становлять небезпечні вантажі.

Якщо буде потреба, компетентний орган може запросити відповідну додаткову інформацію.

1.8.5.4 Зразок звіту про події під час перевезення небезпечних вантажів

Звіт про події під час перевезення небезпечних вантажів відповідно до розділу 1.8.5 МПНВ/ДОПНВ

Перевізник/оператор залізничної інфраструктури: ………………………………………………………………………………………………………………. Адреса: ………………………………………………………………………………………………………………. Особа, до якої слід звертатися: ……………… Телефон: …………….. Факс: …………………

(Компетентний орган повинен вилучити цей перший аркуш перед відсиланням звіту)

1. Вид транспорту
□ Залізничний транспорт Номер вагона (факультативно) ……………………………………………………….	□ Автомобільний транспорт Реєстраційний номер транспортного засобу (факультативно) ……………………………………………………..
Рік: …………….. Місяць: ……………… Число:…………….. Час: ………………….
2. Дата й місце події
Залізничний транспорт □ Станція □ Маневрова/сортувальна станція □ Місце навантаження/розвантаження/ перевантаження Місце/країна: ……………………………………… або □ Перегін: Опис перегону: …………………………………… Кілометри: …………………………………………	Автомобільний транспорт □ Забудована територія □ Місце навантаження/розвантаження/перевалки □ Автодорога Місце/країна: ……………………………………..
3. Топографія
□ Ухил/нахил □ Тунель □ Міст/Шляхопровід □ Перетин доріг
4. Особливі погодні умови
□ Дощ □ Сніг □ Ожеледь □ Туман □ Гроза □ Буря Температура:….. °С
5. Опис події
□ Схід з рейок/З’їзд за межі проїзної частини □ Зіткнення □ Перекидання/Перевертання □ Пожежа □ Вибух □ Втрата продукту □ Технічна несправність
Додатковий опис події: ________________________________________________________________________

6. Небезпечні вантажі, що перевозилися
Номер ООН(1)	Клас	Група упакування	Приблизна кількість втрачених продуктів (кг або л)(2)		Засоби утримання(3)	Матеріал засобу утримання	Тип ушкодження засобу утримання(4)
(1) Для небезпечних вантажів, віднесених до зведених позицій, до яких застосовується спеціальне положення 274, указати також технічне найменування.				(2) Для класу 7 указати значення відповідно до критеріїв, передбачених у підрозділі 1.8.5.3.
(3) Указати відповідний номер 1 Тара 2 КСМ 3 Великогабаритна тара 4 Малий контейнер 5 Вагон 6 Транспортний засіб 7 Вагон-цистерна 8 Автоцистерна 9 Вагон-батарея 10 Транспортний засіб-батарея 11 Вагон зі знімними цистернами 12 Знімна цистерна 13 Великий контейнер 14 Контейнер-цистерна 15 БЕГК 16 Переносна цистерна 17 MEMU 18 Надвеликий контейнер-цистерна				(4) Указати відповідний номер 1 Втрата продукту 2 Пожежа 3 Вибух 4 Ушкодження конструкції
7. Причина події (якщо чітко відома)
□ Технічна несправність □ Неправильне закріплення вантажу □ Експлуатаційна причина (залізничне перевезення) □ Інше: ................................................................................................................................................................................ ................................................................................................................................................................................
8. Наслідки події
Фізична шкода, пов’язана з небезпечними вантажами, що перевозилися: □ Смерть (число: ………… ) □ Тілесні ушкодження (число: …………….) Втрата продукту: □ Так □ Ні □ Неминуча небезпека втрати продукту Майновий/Екологічний збиток: □ Можливий розмір збитку < 50 000 євро □ Можливий розмір збитку > 50 000 євро Втручання влади: □ Так □ Евакуація людей на період не менше 3 годин через характер небезпечних вантажів, що перевозилися    □ Закриття шляхів руху загального користування на період не менше 3 годин через присутність небезпечних вантажів □ Ні

За необхідності компетентний орган може запросити відповідну додаткову інформацію.

1.8.6 Заходи адміністративного контролю за видами діяльності, описаними у розділах 1.8.7 і 1.8.8

ПРИМІТКА 1: Для цілей цього розділу нижченаведені терміни означають:

– «затверджений перевіряючий орган» — перевіряючий орган, затверджений компетентним органом для здійснення різних видів діяльності відповідно до підрозділу 1.8.6.1; і

– «визнаний перевіряючий орган» — затверджений перевіряючий орган, визнаний іншим компетентним органом.

ПРИМІТКА 2: Перевіряючий орган може бути призначено компетентним органом для виконання функцій компетентного органу (див. визначення компетентного органу в розділі 1.2.1).

1.8.6.1 Загальні правила

Компетентний орган Договірної сторони ДОПНВ може затверджувати перевіряючі органи для наступних видів діяльності: проведення оцінок відповідності, періодичних перевірок, проміжних перевірок, позапланових перевірок, передексплуатаційних перевірок та контролю за внутрішньою інспекційною службою, що відносяться до глав 6.2 і 6.8.

1.8.6.2 Обов'язки компетентного органу

1.8.6.2.1 В тих випадках, коли компетентний орган затверджує перевіряючий орган для здійснення видів діяльності, зазначених у підрозділі 1.8.6.1, акредитація цього перевіряючого органу повинна відповідати вимогам стандарту EN ISO/IEC 17020:2012 (за винятком пункту 8.1.3), тип А.

У тих випадках, коли компетентний орган затверджує перевіряючий орган для проведення періодичних перевірок посудин під тиском відповідно до глави 6.2, акредитація цього перевіряючого органу повинна відповідати вимогам стандарту EN ISO/IEC 17020:2012 (за винятком пункту 8.1.3), тип А або тип В.

Акредитація повинна чітко охоплювати види діяльності, передбачені затвердженням.

У тих випадках, коли компетентний орган не затверджує перевіряючі органи, але виконує ці функції самостійно, компетентний орган повинен дотримуватися положення підрозділу 1.8.6.3.

1.8.6.2.2 Затвердження перевіряючих органів

1.8.6.2.2.1 Перевіряючі органи типу А засновуються відповідно до внутрішнього законодавства і є юридичною особою Договірної сторони ДОПНВ, в якій подається заявка на його затвердження.

Перевіряючі органи типу В засновуються відповідно до внутрішнього законодавства та є частиною юридичної особи, що постачає газ, у Договірній стороні ДОПНВ, в якій подається заявка на його затвердження.

1.8.6.2.2.2 Компетентний орган повинен упевнитися в тому, що перевіряючий орган постійно задовольняє умовам для його затвердження, і повинен скасувати затвердження, якщо ці умови не задовольняються. Проте у разі припинення акредитації дія затвердження призупиняється на період такого призупинення акредитації.

1.8.6.2.2.3 Перевіряючий орган, що починає здійснювати нову діяльність, може бути затверджений тимчасово. Перед тимчасовим затвердженням компетентний орган повинен упевнитися в тому, що даний перевіряючий орган задовольняє вимогам пункту 1.8.6.3.1. Перевіряючий орган повинен бути акредитований відповідно до стандарту EN ISO/IEC 17020:2012 (за винятком пункту 8.1.3) протягом першого року його діяльності, з тим щоб бути вправі продовжувати займатися цією новою діяльністю.

1.8.6.2.3 Контроль за діяльністю перевіряючих органів

1.8.6.2.3.1 Де б не здійснювалась діяльність перевіряючого органу, компетентний орган, який затвердив цей орган, забезпечує контроль за діяльністю цього органу, включаючи контроль на місцях. Компетентний орган повинен скасовувати або обмежувати дію наданого затвердження, якщо цей орган більше не відповідає затвердженням, вимогам пункту 1.8.6.3.1 або не застосовує процедури, передбачені положеннями ДОПНВ.

ПРИМІТКА: Контроль перевіряючого органу за діяльністю субпідрядників, згаданих у пункті 1.8.6.3.3, також повинен бути включений в контроль за діяльністю перевіряючого органу.

1.8.6.2.3.2 Якщо затвердження перевіряючого органу скасовано або його дію обмежено або якщо перевіряючий орган припинив свою діяльність, компетентний орган повинен вжити відповідних заходів до того, щоб наявна документація оброблялася іншим перевіряючим органом або залишалася доступною.

1.8.6.2.4 Обов'язки надавати інформацію

1.8.6.2.4.1 Договірні сторони ДОПНВ повинні публікувати інформацію про свої національні процедури оцінки, затвердження перевіряючих органів та контроль за ними та будь-які зміни в цій інформації.

1.8.6.2.4.2 Компетентний орган Договірної сторони ДОПНВ повинен публікувати оновлений перелік всіх перевіряючих органів, які він затвердив, включаючи перевіряючі органи, тимчасово затверджені згідно з пунктом 1.8.6.2.2.3. Цей перелік повинен містити щонайменше таку інформацію:

a) назву, адресу(и) відділення(нь) перевіряючого органу;

b) сферу діяльності, для якої затверджено перевіряючий орган;

c) підтвердження того, що перевіряючий орган акредитовано відповідно до стандарту EN ISO/IEC 17020:2012 (за винятком пункту 8.1.3) національним органом з акредитації та що акредитація охоплює сферу діяльності, для якої затверджено перевіряючий орган;

d) ідентифікаційний знак або клеймо перевіряючого органу, зазначені в розділах 6.2 та 6.8, та маркувальний знак будь-якої внутрішньої інспекційної служби, що має дозвіл перевіряючого органу.

Посилання на цей перелік повинно бути розміщено на веб-сайті секретаріату ЄЕК ООН.

1.8.6.2.4.3 Перевіряючий орган, затверджений компетентним органом, може бути визнаний іншим компетентним органом.

Якщо компетентний орган має намір скористатися послугами перевіряючого органу, вже затвердженого іншим компетентним органом, для здійснення діяльності, пов'язаної з оцінкою відповідності та перевірками, від його імені, то цей компетентний орган повинен включити цей перевіряючий орган, сферу діяльності, для якої він визнаний, і компетентний орган, який затвердив перевіряючий орган, в перелік, зазначений у пункті 1.8.6.2.4.2, і поінформувати про це секретаріат ЄЕК ООН. У разі відкликання або призупинення дії затвердження визнання більше не є дійсним.

ПРИМІТКА: У цьому контексті повинні дотримуватися угоди про взаємне визнання між Договірними сторонами ДОПНВ.

1.8.6.3 Обов'язки перевіряючих органів

1.8.6.3.1 Загальні правила

Перевіряючий орган повинен:

a) мати об'єднаний в організаційну структуру, підготовлений, компетентний і кваліфікований персонал, здатний задовільно виконувати свої технічні функції;

b) мати доступ до придатних і належних засобів і обладнання;

c) діяти неупереджено й бути вільним від будь-якого впливу, що могло б перешкодити йому в цьому;

d) забезпечувати комерційну конфіденційність комерційної та зумовленої правами власності діяльність виробника та інших органів;

e) проводити чітке розмежування між фактичними функціями перевіряючого органу й не пов'язаними з ними функціями;

f) розташовувати документовану систему якості, еквівалентну до тієї, яку викладено в стандарті EN ISO/IEC 17020:2012 (за винятком пункту 8.1.3);

g) забезпечувати проведення випробувань і перевірок, зазначених у відповідних стандартах та в ДОПНВ;

h) забезпечувати функціонування ефективної та належної системи протоколювання й реєстрації відповідно до положень розділів 1.8.7 і 1.8.8;

i) не піддаватися будь-якому комерційному або фінансовому тиску й не виплачувати своїм співробітникам винагороду в залежності від кількості проведених перевірок або результатів цих перевірок;

j) застрахувати відповідальність, що покриває ризики, пов'язані зі здійснюваною діяльністю;

ПРИМІТКА: У цьому немає необхідності, якщо Договірна сторона ДОПНВ бере на себе відповідальність згідно з внутрішнім законодавством.

k) призначити особу (осіб), відповідальну (відповідальних) за проведення перевірок, яка (які):

i) не повинна (не повинні) безпосередньо брати участь у проектуванні, виробництві, поставках, встановленні, придбанні, володінні, використанні або технічному обслуговуванні виробу, що підлягає перевірці (посудини під тиском, цистерни, транспортного засобу-батареї або БЕГК);

ii) повинна (повинні) пройти навчання, що охоплює всі аспекти видів діяльності, у зв'язку з якими було затверджено перевіряючий орган;

iii) повинен (повинні) володіти відповідними знаннями, технічними навичками та розумінням застосовних вимог, застосовних стандартів і відповідних положень частин 4 і 6;

iv) повинен (повинні) мати можливість складати свідоцтва, документацію та звіти, що підтверджують проведення оцінок;

v) повинен (повинні) дотримуватися професійної таємниці щодо інформації, отриманої при виконанні нею (ними) своїх функцій, або будь-якого положення, що імплементує внутрішнє законодавство, за винятком того, що стосується компетентних органів Договірної сторони ДОПНВ, в якій здійснюється її (їх) діяльність. На прохання інших перевіряючих органів може здійснюватися обмін інформацією в тій мірі, в якій це необхідно для проведення перевірок і випробувань.

Крім того, перевіряючий орган повинен бути акредитований відповідно до стандарту EN ISO/IEC 17020:2012 (за винятком пункту 8.1.3).

1.8.6.3.2 Оперативні обов'язки

1.8.6.3.2.1 Компетентний орган або перевіряючий орган повинен проводити оцінки відповідності, періодичні перевірки, проміжні перевірки, позапланові перевірки та предексплуатаційні перевірки відповідним чином, уникаючи непотрібного обтяження. Компетентний орган або перевіряючий орган повинен здійснювати свою діяльність, беручи до уваги розміри, сектор і структуру відповідних підприємств, відносну складність технології та серійний характер виробництва.

1.8.6.3.2.2 Компетентний орган або перевіряючий орган повинен дотримуватися такого ступеня строгості й такого рівня захисту, які потрібні для виконання застосовних положень частин 4 і 6.

1.8.6.3.2.3 Якщо компетентний орган або перевіряючий орган виявляє, що вимоги, встановлені у частинах 4 та 6, не було виконано виробником, він повинен вимагати від виробника вживання належних заходів щодо усунення недоліків і не повинен видавати свідоцтво про офіційне затвердження типу або свідоцтво про первинну перевірку і випробування доти, поки належні заходи щодо усунення недоліків не буде здійснено.

1.8.6.3.3 Передача функцій з проведення перевірок

ПРИМІТКА: Наступні положення застосовуються тільки щодо перевіряючих органів типу А. Перевіряючим органам типу В не дозволяється передавати види діяльності, для яких вони були затверджені. Щодо внутрішніх інспекційних служб див. пункт 1.8.7.7.2.

1.8.6.3.3.1 Якщо перевіряючий орган вдається до послуг субпідрядника для виконання конкретних функцій, пов'язаних з його видами діяльності, субпідрядник повинен пройти оцінку та контроль з боку перевіряючого органу або повинен бути акредитований окремо. У випадку окремої акредитації субпідрядник повинен бути належним чином акредитований відповідно до стандарту EN ISO/IEC 17025:2017 (за винятком пункту 8.1.3) або стандарту EN ISO/IEC 17020:2012 (за винятком пункту 8.1.3) як незалежної та неупередженої випробувальної лабораторії або перевіряючого органу для здійснення функцій щодо проведення випробувань відповідно до його акредитації. Перевіряючий орган повинен забезпечити, щоб цей субпідрядник відповідав вимогам, встановленим щодо переданих йому функцій, на тому самому рівні компетенції і безпеки, як і для перевіряючих органів (див. пункт 1.8.6.3.1), і повинен контролювати його роботу. Перевіряючий орган повинен інформувати компетентний орган про вищеперелічені заходи.

1.8.6.3.3.2 Перевіряючий орган повинен нести повну відповідальність за виконання такими субпідрядниками своїх функцій, де б не виконувалися ними ці функції.

1.8.6.3.3.3 Перевіряючий орган типу А може передавати тільки частину кожного зі своїх видів діяльності. У будь-якому разі оцінка та видача свідоцтв повинні здійснюватися самим перевіряючим органом.

1.8.6.3.3.4 Функції щодо здійснення видів діяльності не повинні передаватися без згоди виробника, власника або оператора, в залежності від обставин.

1.8.6.3.3.5 Перевіряючий орган повинен передавати в розпорядження компетентного органу відповідні документи, що стосуються оцінки кваліфікації і роботи, виконуваної вищезазначеними субпідрядниками.

1.8.6.3.4 Обов'язки надавати інформацію

Кожен перевіряючий орган повинен інформувати компетентний орган, який затвердив його, про таке:

a) крім випадків, коли застосовуються положення пункту 1.8.7.2.2.2, про будь-яку відмову у видачі, обмеження дії, призупинення дії або відкликання свідоцтв про офіційне затвердження типу;

b) про будь-яку(і) обставину(и), що зачіпає(ють) сферу застосування та умови затвердження, наданого компетентним органом;

c) про будь-яку відмову у видачі свідоцтв про перевірку;

d) про будь-який запит інформації про здійснювану діяльність, який був отриманий ним від компетентних органів, що контролюють дотримання вимог згідно з цим розділом;

e) за запитом — щодо всієї діяльності, що здійснюється в межах сфери застосування його затвердження, включаючи передачу функцій;

f) про будь-який дозвіл на діяльність внутрішньої інспекційної служби, призупинення його дії або його відкликання.».

1.8.7 Процедури оцінки відповідності, видачі свідоцтва про офіційне затвердження типу та перевірок

ПРИМІТКА 1: У розділі «відповідний орган» означає орган, визначений у розділах 6.2 і 6.8.

ПРИМІТКА 2: У цьому розділі «виробник» означає підприємство, яке відповідає перед компетентним органом за всі аспекти оцінки відповідності та за забезпечення відповідності виготовлення, назва і маркувальний знак якого вказані в офіційних затвердженнях і маркуванні. Необов'язково, щоб це підприємство безпосередньо брало участь у всіх етапах виготовлення виробу (див. пункт 1.8.7.1.5), що підлягає оцінці відповідності.

1.8.7.1 Загальні положення

1.8.7.1.1 Процедури, передбачені в розділі 1.8.7, застосовуються так, як зазначено в розділах 6.2 і 6.8.

Якщо компетентний орган виконує свої функції самостійно, він повинен дотримуватися положень цього розділу.

1.8.7.1.2 Кожна заявка:

a) на перевірку типу конструкції відповідно до пункту 1.8.7.2.1;

b) на видачу свідоцтва про офіційне затвердження типу згідно з пунктом 1.8.7.2.2;

c) на здійснення контролю за виготовленням відповідно до підрозділу 1.8.7.3; або

d) на проведення первинної перевірки та випробувань відповідно до підрозділу 1.8.7.4

повинна подаватися виробником у компетентний орган або перевіряючий орган, залежно від необхідності, відповідно до глав 6.2 і 6.8.

Кожна заявка:

e) на проведення предексплуатаційної перевірки відповідно до підрозділу 1.8.7.5; або

f) на проведення періодичної перевірки, проміжної перевірки та позапланової перевірки відповідно до підрозділу 1.8.7.6

повинна подаватися власником або його уповноваженим представником або оператором або його уповноваженим представником до компетентного органу або перевіряючого органу.

Якщо внутрішня інспекційна служба має дозвіл на c), d) або f), подавати заявку на c), d) або f) не потрібно.

1.8.7.1.3 Заявка повинна містити:

a) назву та адресу заявника відповідно до пункту 1.8.7.1.2;

b) письмову заяву про те, що така заявка не була подана у будь-який інший компетентний орган або перевіряючий орган;

c) відповідну технічну документацію, зазначену в підрозділі 1.8.7.8;

d) заяву, що дозволяє компетентному органу або перевіряючому органу, в залежності від необхідності, для цілей оцінки відповідності або перевірки доступ до місця виготовлення, проведення перевірок, випробувань і зберігання та надає йому всю інформацію, необхідну для виконання його функцій.

1.8.7.1.4 В тих випадках, коли виробнику або підприємству з випробувальною лабораторією дозволяється створити внутрішню інспекційну службу відповідно до підрозділу 6.2.2.12, пунктами 6.2.3.6.1, 6.8.1.5.3 b) або 6.8.1.5.4 b), вони повинні довести перевіряючому органу, що ця внутрішня інспекційна служба здатна проводити перевірки та випробування згідно з розділом 1.8.7.

1.8.7.1.5 Свідоцтва про офіційне затвердження типу, свідоцтва про перевірку та звіти про перевірку виробів (посудин під тиском, цистерн, експлуатаційного обладнання та комплекту елементів, конструктивного обладнання та експлуатаційного обладнання транспортних засобів-батарей або БЕГК), включаючи технічну документацію, повинні зберігатися:

a) виробником протягом не менше 20 років з дати закінчення терміну дії офіційного затвердження типу;

b) компетентним органом, що видав їх, або перевіряючим органом, що видав їх, протягом не менше 20 років з дати видачі;

c) власником або оператором протягом не менше 15 місяців після того, як виріб було виведено з експлуатації.

1.8.7.2 Перевірка типу конструкції і видача свідоцтва про офіційне затвердження типу

1.8.7.2.1 Перевірка типу конструкції

1.8.7.2.1.1 Виробник повинен:

a) у разі посудин під тиском передати в розпорядження перевіряючого органу репрезентативні зразки продукції, яку передбачається перевіряти. Перевіряючий орган може запросити додаткові зразки, якщо вони потрібні для здійснення програми випробувань;

b) у разі цистерн, транспортних засобів-батарей або БЕГК надати доступ до дослідного зразка для проведення випробування за типом конструкції;

c) у разі експлуатаційного обладнання передати в розпорядження перевіряючого органу репрезентативні зразки продукції, яку передбачається перевіряти. Перевіряючий орган може запросити додаткові зразки, якщо вони потрібні для здійснення програми випробувань.

ПРИМІТКА: Можуть бути взяті до уваги результати оцінок і випробувань згідно з іншими правилами або стандартами.

1.8.7.2.1.2 Перевіряючий орган повинен:

a) вивчити технічну документацію, зазначену в пункті 1.8.7.8.1, з тим щоб перевірити, що конструкція відповідає відповідним положенням ДОПНВ і що дослідний зразок або пробна партія виготовлені відповідно до технічної документації і відображають особливості конструкції;

b) провести огляди та випробування або провести огляди й перевірити умови випробувань і проконтролювати випробування на місці, як зазначено в ДОПНВ, включаючи відповідні стандарти, з метою визначити, що відповідні положення застосовувалися й дотримані й що застосовувані виробником процедури відповідають вимогам;

c) перевірити свідоцтво (свідоцтва) на матеріал (матеріали), видане (видані) виробником (виробниками), на предмет відповідності застосовним положенням ДОПНВ;

d) в залежності від того, що застосовно, затвердити процеси нероз'ємного з'єднання деталей або перевірити, чи були вони затверджені раніше, а також упевнитися в тому, що працівники, які виконують нероз'ємне з'єднання деталей і проводять неруйнівні випробування, атестовані або затверджені для цієї мети;

e) домовитися з виробником про місце (місця), де повинні проводитися огляди та необхідні випробування.

Перевіряючий орган видає виробнику звіт про перевірки типу конструкції.

1.8.7.2.2 Видача свідоцтва про офіційне затвердження типу

Офіційні затвердження типу дозволяють виготовлення виробів протягом строку дії відповідного офіційного затвердження.

1.8.7.2.2.1 Якщо тип задовольняє всім застосовним положенням, компетентний орган або перевіряючий орган видає виробнику свідоцтво про офіційне затвердження типу згідно з главами 6.2 і 6.8.

Це свідоцтво повинно містити:

a) назву та адресу органу, який його видав;

b) компетентний орган, під контролем якого видано свідоцтво;

c) назву та адресу виробника;

d) посилання на варіант ДОПНВ і стандарти, що застосовувалися під час перевірки типу конструкції;

e) будь-які вимоги, що випливають на результати перевірки типу конструкції;

f) дані, що містяться в документах для перевірки типу конструкції відповідно до пункту 1.8.7.8.1, необхідні для ідентифікації типу конструкції і її варіантів, як це передбачено відповідними стандартами. Документи, що містять ці дані, або перелік таких документів повинні бути включені у свідоцтво або повинні додаватися до нього;

g) посилання на звіт(и) про перевірки типу конструкції;

h) максимальний термін дії офіційного затвердження типу; і

i) будь-які особливі вимоги відповідно до глав 6.2 і 6.8.

1.8.7.2.2.2 Офіційне затвердження типу є дійсним протягом не більше десяти років. Якщо протягом цього строку відповідні технічні вимоги ДОПНВ змінилися таким чином, що офіційно затверджений тип більше не відповідає їм, то офіційне затвердження типу більше не є дійсним. Якщо протягом цього терміну настає дата відкликання згідно зі стовпчиком 3 таблиць, що містяться у підрозділах 6.2.2.1 і 6.2.2.3, або стовпчиком 5 таблиць, що містяться у підрозділі 6.2.4.1, пункті 6.8.2.6.1 і підрозділі 6.8.3.6, то офіційне затвердження типу також більше не є дійсним. Потім воно відкликається компетентним органом або перевіряючим органом, який видав свідоцтво про офіційне затвердження типу.

ПРИМІТКА: Крайню дату відкликання існуючих офіційних затверджень типу див. у стовпчику 5 таблиць, що містяться у підрозділі 6.2.4.1 та пункті 6.8.2.6.1 або підрозділі 6.8.3.6, залежно від конкретного випадку.

Якщо термін дії офіційного затвердження типу закінчився або якщо офіційне затвердження типу було відкликано, виготовлення виробів згідно з даним офіційним затвердженням типу більше не дозволяється.

ПРИМІТКА: Відповідні положення, що стосуються експлуатації, періодичної перевірки та проміжної перевірки виробів і що містяться в офіційному затвердженні типу, строк дії якого закінчився або яке було відкликано, продовжують застосовуватися до виробів, виготовлених згідно з цим офіційним затвердженням типу до закінчення строку його дії або до його відкликання, якщо вони можуть експлуатуватися.

Офіційні затвердження типу можуть продовжуватися на підставі нової перевірки типу конструкції. Результати попередніх випробувань у рамках перевірки типу конструкції повинні враховуватися, якщо на дату продовження ці випробування, як і раніше відповідають положеннями ДОПНВ, включаючи стандарти. Продовження не дозволяється після того, як офіційне затвердження типу було відкликано.

ПРИМІТКА: Перевірка типу конструкції на предмет продовження може здійснюватися перевіряючим органом, який не є органом, що видав первинний звіт про перевірки типу конструкції.

Проміжні зміни існуючого офіційного затвердження типу (наприклад, щодо незначних змін, що стосуються посудин під тиском, таких як включення додаткових розмірів або об’ємів[M1] , які не впливають на відповідність, або цистерн, див. пункт 6.8.2.3.3) не продовжують і не змінюють початковий термін дії свідоцтва.

1.8.7.2.2.3 У разі модифікації виробу з дійсним, таким що втратив чинність через закінчення терміну або відкликаним офіційним затвердженням типу, відповідна перевірка типу конструкції, випробування, перевірка й сертифікація здійснюються тільки щодо модифікованих частин виробу.

Модифікація повинна здійснюватися відповідно до положень ДОПНВ, застосовуваних на момент модифікації. Щодо всіх немодифікованих частин виробу продовжує діяти документація початкового офіційного затвердження типу.

Модифікація може стосуватися одного виробу або декількох виробів, на які поширюється одне й те саме офіційне затвердження типу.

Якщо модифікований виріб відповідає всім застосовним положенням, то компетентний орган або перевіряючий орган будь-якої Договірної сторони ДОПНВ видає власнику або оператору додаткове свідоцтво про офіційне затвердження модифікації відповідно до глав 6.2 і 6.8. У разі цистерн, транспортних засобів-батарей або БЕГК копія свідоцтва повинна зберігатися у комплекті технічної документації на цистерну.

1.8.7.3 Контроль виготовлення

1.8.7.3.1 Виробник повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб процес виготовлення відповідав чинним положенням ДОПНВ, а також свідоцтвам про офіційне затвердження типу, технічній документації, зазначеній у пункті 1.8.7.8.3, і звітам.

1.8.7.3.2 Процес виготовлення повинен контролюватися відповідним органом.

Відповідний орган повинен:

a) перевірити відповідність технічної документації, зазначеної у пункті 1.8.7.8.3, і застосовним положенням ДОПНВ, а також свідоцтва про офіційне затвердження типу та звітів;

b) перевірити, чи відповідає процес виготовлення виробів застосовним вимогам і документації, що відноситься до нього;

c) перевірити простежуваність матеріалів і перевірити свідоцтво (свідоцтва) на матеріал (матеріали) на предмет технічних характеристик;

d) в залежності від того, що застосовно, переконатися в тому, що працівники, які виконують нероз'ємне з'єднання деталей і проводять неруйнівні випробування, атестовані або затверджені для цієї мети;

e) домовитися з виробником про місце, де повинні проводитися огляди та необхідні випробування; і

f) надати письмовий звіт про результати контролю виготовлення.

1.8.7.4 Первинна перевірка й випробування

1.8.7.4.1 Виробник повинен:

a) нанести маркувальні знаки, зазначені в ДОПНВ; і

b) передати відповідному органу технічну документацію, зазначену в пункті 1.8.7.8.4.

1.8.7.4.2 Відповідний орган повинен:

a) провести огляди та випробування або провести огляди й перевірити умови випробувань і проконтролювати випробування на місці з метою переконання в тому, що виріб виготовлено згідно з офіційним затвердженням типу та відповідними вимогами;

b) перевірити свідоцтва, передані виробниками експлуатаційного обладнання, на предмет їх відповідності експлуатаційному обладнанню;

c) надати звіт про первинні перевірки та випробування з докладним описом проведених випробувань і перевірок і перевіреною технічною документацією;

d) видати свідоцтво про первинні перевірки й випробування й нанести свій маркувальний знак, якщо виріб задовольняє відповідним положенням; і

e) перевірити, чи залишається офіційне затвердження типу дійсним після того, як змінилися положення ДОПНВ (включаючи стандарти, на які зроблені посилання) щодо офіційного затвердження типу. Якщо офіційне затвердження типу більше не є дійсним, то відповідний орган видає звіт про непроходження перевірки та повідомляє про це компетентний орган або перевіряючий орган, який видав свідоцтво про офіційне затвердження типу.

Свідоцтво, зазначене в підпункті d), та звіт, згаданий в підпункті c), можуть стосуватися ряду виробів одного й того самого типу (групове свідоцтво або груповий звіт).

1.8.7.4.3 Свідоцтво, зазначене в пункті 1.8.7.4.2 d), повинно як мінімум містити:

a) назву та адресу перевіряючого органу, а також назву та адресу внутрішньої інспекційної служби, коли це застосовно;

b) назву та адресу виробника;

c) місце первинної перевірки;

d) посилання на варіант ДОПНВ і стандарти, що застосовувалися під час проведення первинних перевірок і випробувань;

e) результати перевірок і випробувань;

f) дані для ідентифікації перевіреного виробу (перевірених виробів): принаймні серійний номер або, для балонів одноразового використання, номер партії;

g) номер офіційного затвердження типу; і

h) посилання на свідоцтво про дозвіл на діяльність внутрішньої інспекційної служби, коли це застосовно.

1.8.7.5 Передексплуатаційна перевірка

1.8.7.5.1 Якщо компетентний орган згідно з пунктом 6.8.1.5.5 вимагає проведення передексплуатаційної перевірки, то власник або оператор повинен залучити для проведення передексплуатаційної перевірки один перевіряючий орган і надати йому свідоцтво про офіційне затвердження типу та технічну документацію, зазначену в пункті 1.8.7.8.4.

1.8.7.5.2 Перевіряючий орган розглядає документацію:

a) проводить зовнішні перевірки (наприклад, маркування, стан);

b) перевіряє відповідність свідоцтвам про офіційне затвердження типу;

c) перевіряє дійсність офіційних затверджень перевіряючих органів, які проводили попередні перевірки й випробування;

d) перевіряє виконання перехідних заходів, передбачених у розділі 1.6.3 або 1.6.4.

1.8.7.5.3 Перевіряючий орган випускає звіт про передексплуатаційні перевірки, який містить результати оцінки. Власник або оператор представляє цей звіт за запитом компетентного органу, який вимагав проведення передексплуатаційної перевірки, а також перевіряючому(им) органу(ам), що відповідає(ють) за наступні перевірки й випробування.

У разі непроходження передексплуатаційної перевірки виявлені невідповідності усуваються, при цьому до початку використання цистерни проводиться нова передексплуатаційна перевірка.

Перевіряючий орган, відповідальний за передексплуатаційну перевірку, негайно інформує свій компетентний орган про будь-яку відмову.

1.8.7.6 Періодична перевірка, проміжна перевірка й позапланова перевірка

1.8.7.6.1 Відповідний орган повинен:

a) провести ідентифікацію та перевірити відповідність документації;

b) провести перевірки та випробування або провести перевірки та перевірити умови випробувань і проконтролювати випробування на місці, щоб пересвідчитися, що відповідні вимоги виконано;

c) видати звіти та свідоцтва, залежно від необхідності, про результати перевірок і випробувань, які можуть стосуватися декількох виробів; і

d) забезпечити нанесення необхідних маркувальних знаків.

1.8.7.6.2 Звіти про періодичні перевірки й випробування посудин під тиском повинні зберігатися власником або оператором принаймні до наступної періодичної перевірки.

ПРИМІТКА: У відношенні цистерн див. положення про комплект технічної документації на цистерну у пункті 4.3.2.1.7.

1.8.7.7 Контроль за внутрішньою інспекційною службою

1.8.7.7.1 Якщо відповідно до підрозділу 6.2.2.12, пунктів 6.2.3.6.1, 6.8.1.5.3 b) або 6.8.1.5.4 b) використовується внутрішня інспекційна служба, виробник або випробувальна організація повинні:

a) створити систему забезпечення якості для внутрішньої інспекційної служби, включаючи технічні процедури, для проведення перевірок і випробувань, документовану згідно з пунктом 1.8.7.87.65 і що підлягає контролю;

b) виконувати зобов'язання, пов'язані з затвердженою системою забезпечення якості, і забезпечувати її задовільне та ефективне функціонування, зокрема:

i) затверджувати кваліфікований і компетентний персонал для роботи у внутрішній інспекційній службі; та

ii) коли це необхідно, для забезпечення відслідковування наносити на виріб ідентифікаційний знак або клеймо перевіряючого органу, зазначені в розділах 6.2 та 6.8, та маркувальний знак внутрішньої інспекційної служби.

1.8.7.7.2 Перевіряючий орган повинен проводити первинну ревізію на кожному об'єкті. Якщо результати ревізії є задовільними, перевіряючий орган повинен інформувати компетентний орган про дозвіл на діяльність внутрішньої інспекційної служби і видавати свідоцтво про дозвіл на строк не більше трьох років. Повинні виконуватися наступні вимоги:

a) ревізія повинна бути проведена на кожному об'єкті й повинна підтвердити, що перевірки й випробування проводяться відповідно до вимог ДОПНВ;

b) перевіряючий орган може дозволити внутрішній інспекційній службі наносити ідентифікаційний знак або клеймо перевіряючого органу, зазначені в розділах 6.2 6.8 і, на кожний затверджений виріб;

c) термін дії дозволу може продовжуватися після задовільною ревізії, проведеної на кожному об'єкті протягом останнього року перед закінченням терміну дії дозволу. Новий термін дії починається з дати закінчення строку дії дозволу;

d) інспектори перевіряючого органу, що проводить ревізії, повинні бути компетентними здійснювати оцінку відповідності виробу, до якого застосовується система забезпечення якості, і оцінку самої цієї системи; та

e) внутрішня інспекційна служба повинна здійснювати відповідну діяльність з періодичністю, яка забезпечує необхідний рівень компетенції.

Внутрішня інспекційна служба може, тільки в особливих випадках, передавати на субпідряд певні частини своєї діяльності, якщо це схвалено перевіряючим органом, який видав їй дозвіл. Субпідрядник повинен бути додатково акредитований відповідно до стандарту EN ISO/IEC 17025:2017 (за винятком пункту 8.1.3) або стандарту EN ISO/IEC 17020:2012 (за винятком пункту 8.1.3) як незалежної та неупередженої випробувальної лабораторії або перевіряючого органу для здійснення функцій щодо проведення випробувань відповідно до його акредитації.

1.8.7.7.3 Свідоцтво про дозвіл повинне як мінімум містити:

a) назву та адресу перевіряючого органу;

b) назву та адресу виробника або випробувальної організації, а також адреси всіх об'єктів внутрішньої інспекційної служби;

c) посилання на видання ДОПНВ, використане для видачі дозволу на діяльність внутрішньої інспекційної служби, і на стандарти або визнані технічні правила відповідно до розділу 6.2.5, які використовуються для попередньої перевірки та випробувань або періодичних перевірок;

d) посилання на звіт про первинні ревізії;

e) у міру необхідності, додаткову інформацію для визначення сфери діяльності внутрішньої інспекційної служби (наприклад, офіційне затвердження типу виробів для попередньої перевірки та іспитів);

f) маркувальний знак внутрішньої інспекційної служби, якщо це застосовно; і

g) термін дії дозволу.

1.8.7.7.4 Перевіряючий орган повинен протягом строку дії дозволу проводити періодичні ревізії на кожному об'єкті, щоб переконатися, що внутрішня інспекційна служба підтримує й застосовує систему забезпечення якості, включаючи технічні процедури. Повинні виконуватися наступні вимоги:

a) ревізії повинні проводитися не пізніше ніж через кожні шість місяців;

b) перевіряючий орган може вимагати додаткових відвідувань, підготовки персоналу, технічних змін, змін у системі забезпечення якості, обмежувати або забороняти проведення внутрішньої інспекційною службою перевірок і випробувань;

c) перевіряючий орган повинен оцінювати будь-які зміни в системі забезпечення якості та приймати рішення про те, чи задовольняє раніше змінена система забезпечення якості вимогам первинної ревізії або ж потрібна її повна переоцінка;

d) інспектори перевіряючого органу, що проводить ревізії, повинні бути компетентними здійснювати оцінку відповідності виробу, до якого застосовується система забезпечення якості, і оцінку самої цієї системи; та

e) перевіряючий повинен представляти виробнику або випробувальній організації, в залежності від обставин, а також внутрішній інспекційній службі звіт про ревізії і, якщо проводилися випробування, протокол випробувань.

1.8.7.7.5 У разі невідповідності належним вимогам перевіряючий орган повинен забезпечити вжиття заходів щодо усунення недоліків. Якщо заходи для усунення недоліків не вжиті в належний час, перевіряючий орган повинен зупиняти дію або відкликати наданий внутрішній інспекційній службі дозвіл на здійснення її діяльності. Повідомлення про призупинення дії або відкликання дозволу повинно направлятися до компетентного органу. Виробнику або випробувальній організації, в залежності від обставин, і внутрішній інспекційній службі повинен представлятися звіт з докладним викладенням причин, на підставі яких перевіряючий орган прийняв ці рішення.

1.8.7.8 Документи

Технічна документація повинна дозволяти проводити оцінку відповідності встановленим вимогам.

1.8.7.8.1 Документи для перевірки типу конструкції

В залежності від потреби заявник повинен представити:

a) перелік стандартів, що застосовуються при проектуванні й виготовленні;

b) опис типу, включаючи всі варіанти;

c) інструкції, зазначені у відповідному стовпчику таблиці А глави 3.2, або перелік небезпечних вантажів, для перевезення яких призначено відповідні вироби;

d) складальне креслення або креслення;

e) докладні креслення (включаючи розміри, використовувані для розрахунків) виробів, експлуатаційного обладнання, конструктивного обладнання, маркування та знаків, необхідні для перевірки відповідності;

f) записи розрахунків, отримані результати й висновки;

g) перелік експлуатаційного обладнання з відповідними технічними даними та інформацією про запобіжні пристрої, включаючи за необхідності розрахунки пропускної здатності;

h) перелік матеріалів, необхідних відповідно до стандартів на виготовлення, який використовується для кожної деталі, елемента деталі, облицювання, експлуатаційного та конструктивного обладнання, а також відповідні технічні характеристики матеріалів або відповідну декларацію про відповідність вимогам ДОПНВ;

i) затверджену атестацію процесів нероз'ємного з'єднання;

j) опис процесу (процесів) термічної обробки; і

k) процедури, описи та протоколи всіх відповідних випробувань, зазначених у стандартах або ДОПНВ для офіційного затвердження типу й для виготовлення.

1.8.7.8.2 Документи для видачі свідоцтва про офіційне затвердження типу

В залежності від необхідності виробник повинен представити:

a) перелік стандартів, що застосовуються при проектуванні й виготовленні;

b) опис типу, включаючи всі варіанти;

c) інструкції, зазначені у відповідному стовпчику таблиці А глави 3.2, або перелік небезпечних вантажів, для перевезення яких призначені відповідні вироби;

d) складальне креслення або креслення;

e) перелік матеріалів, що контактують з небезпечними вантажами;

f) перелік експлуатаційного обладнання;

g) звіт про перевірки типу конструкції; і

h) додаткові документи, згадані в пункті 1.8.7.8.1, за запитом компетентного органу або перевіряючого органу.

1.8.7.8.3 Документи для контролю виготовлення

В залежності від потреби заявник повинен представити:

a) документи, перелічені в пунктах 1.8.7.8.1 і 1.8.7.8.2;

b) копію свідоцтва про офіційне затвердження типу;

c) документи з технологічних процесів, включаючи процедури випробувань;

d) виробничу документацію;

e) затверджені атестації операторів, які виконують роботи з нероз’ємного з'єднання;

f) затверджені атестації операторів, які проводять неруйнівні випробування;

g) звіти про руйнівні й неруйнівні випробування;

h) документацію з термічної обробки; і

i) документацію з калібрування.

1.8.7.8.4 Документи для попередньої перевірки та випробувань, а також для передексплуатаційної перевірки

В залежності від необхідності виробник для попередньої перевірки та випробувань, а власник або оператор для передексплуатаційної перевірки повинен представити:

a) документи, перелічені в пунктах 1.8.7.8.1, 1.8.7.8.2 і 1.8.7.8.3;

b) свідоцтва на матеріали, використовувані для виготовлення виробу або будь-яких окремих деталей, включаючи експлуатаційне обладнання;

c) свідоцтва про відповідність експлуатаційного обладнання; і

d) декларацію про відповідність, включаючи опис виробу й всіх варіантів, прийнятих з моменту офіційного затвердження типу.

1.8.7.8.5 Документи для періодичної перевірки, проміжної перевірки та позапланової перевірки

В залежності від необхідності власник або оператор або його уповноважений представник повинен подати:

a) у разі посудин під тиском документи із зазначенням особливих вимог, передбачених стандартами на виготовлення та періодичні перевірки й випробування;

b) у разі цистерн:

i) комплект технічної документації на цистерну; і

ii) будь-який відповідний документ, згаданий у пунктах 1.8.7.8.1–1.8.7.8.4, за запитом перевіряючого органу.

1.8.7.8.6 Документи для контролю за внутрішньою інспекційною службою

В залежності від необхідності внутрішня інспекційна служба повинна представити документацію щодо системи забезпечення якості з описом такого:

a) організаційної структури та обов'язків;

b) відповідних інструкцій щодо перевірок і випробувань, контролю якості, гарантії якості та технологічних процесів, а також систематичних операцій, які будуть застосовуватися;

c) реєстрації даних про якість у вигляді протоколів перевірки, даних про випробування, даних про калібрування і свідоцтв;

d) здійснюваних управлінською ланкою оглядів, покликаних забезпечити ефективне функціонування системи забезпечення якості, з урахуванням результатів ревізій, що проводяться на об'єктах згідно з положеннями підрозділу 1.8.7.7;

e) процесу, що забезпечує дотримання вимог замовників і правил;

f) процесу контролю документації та її перегляду;

g) процедур поводження з виробами, що не відповідають вимогам; і

h) програм професійної підготовки і процедур атестації відповідного персоналу.».

1.8.8 Процедури оцінки відповідності газових балончиків

При здійсненні оцінки відповідності газових балончиків повинна застосовуватися одна з наступних процедур:

a) процедура, передбачена в розділі 1.8.7 для посудин під тиском, крім посудин «UN», за винятком підрозділу 1.8.7.6; або

b) процедура, передбачена в підрозділах 1.8.8.1-1.8.8.7.

1.8.8.1 Загальні положення

1.8.8.1.1 Контроль виготовлення повинен здійснюватися органом типу Ха, а випробування, необхідні в розділі 6.2.6, повинні проводитися або даним органом типу Ха, або IS, дозволеної даним органом типу Ха; відносно визначень органу типу Ха й IS див. 6.2.3.6.1. Оцінка відповідності повинна здійснюватися компетентним органом, його представником або затвердженим ним перевіряючим органом Договірної сторони ДОПНВ.

1.8.8.1.2 Застосовуючи розділ 1.8.8, заявник демонструє, забезпечує й декларує під свою виняткову відповідальність відповідність газових балончиків положенням розділу 6.2.6 і всім іншим застосовним положенням ДОПНВ.

1.8.8.1.3 Заявник повинен:

a) провести перевірку типу конструкції кожного типу газових балончиків (включаючи використовувані матеріали й варіанти цього типу, наприклад значення об’єму й тиску, креслення, запірні й випускні пристрої) відповідно до підрозділу 1.8.8.2;

b) мати у своєму розпорядженні затверджену систему контролю якості конструкції, виготовлення, перевірки й випробувань відповідно до підрозділу 1.8.8.3;

c) мати у своєму розпорядженні затверджений режим випробувань відповідно до підрозділу 1.8.8.4 для проведення випробувань, що вимагаються у розділі 6.2.6;

d) звернутися за затвердженням його системи забезпечення якості для цілей контролю виготовлення й проведення випробувань в один орган типу Ха Договірної сторони за своїм вибором; якщо доміцилій заявника знаходиться не в Договірній стороні, він повинен звернутися в один орган типу Ха якої-небудь Договірної сторони до першого перевезення на територію відповідної Договірної сторони;

е) якщо остаточне складання газового балончика із частин, виготовлених заявником, проводиться одним або декількома іншими підприємствами, він повинен надати письмові інструкції зі складання й заповнення газових балончиків відповідно до положень його свідоцтва про перевірку типу.

1.8.8.1.4 В тих випадках, коли заявник і підприємства, що здійснюють складання та/або заповнення газових балончиків відповідно до інструкцій заявника можуть довести відповідність положенням підрозділу 1.8.7.7, за винятком пунктів 1.8.7.7.1 d) і 1.8.7.7.2 b), і це задовольняє орган типу Ха, вони можуть створити внутрішню інспекційну службу, яка може проводити деякі або всі перевірки й випробування, зазначені в розділі 6.2.6.

1.8.8.2 Перевірка типу конструкції

1.8.8.2.1 Заявник повинен скласти технічну документацію на кожний тип газових балончиків, у тому числі вказати технічний(ні) стандарт(и), який(і) був(ли) застосований(ні). Якщо він віддав перевагу застосуванню стандарту, на який не зроблене посилання в розділі 6.2.6, він повинен включити в документацію стандарт, який був застосований.

1.8.8.2.2 Заявник повинен зберігати технічну документацію разом зі зразками цього типу для надання їх органу типу Ха в процесі виготовлення й потім протягом, як мінімум, п’яти років, починаючи з останньої дати виготовлення газових балончиків відповідно до свідоцтв про перевірку даного типу.

1.8.8.2.3 Заявник повинен після ретельної перевірки видати свідоцтво на тип конструкції, яке повинне бути дійсним протягом не більше десяти років; він повинен включити це свідоцтво в документацію. Це свідоцтво дозволяє йому виготовляти газові балончики даного типу протягом зазначеного періоду.

1.8.8.2.4 Якщо протягом зазначеного періоду відповідні технічні вимоги ДОПНВ (включаючи стандарти, на які зроблені посилання) змінилися, у результаті чого тип конструкції більше не відповідає їм, заявник повинен відкликати своє свідоцтво про перевірку типу й проінформувати про це орган типу Ха.

1.8.8.2.5 Заявник може після ретельної й повної перевірки знову видати свідоцтво ще на один період, що становить не більше десяти років.

1.8.8.3 Контроль виготовлення

1.8.8.3.1 Процедура перевірки типу конструкції, а також технологія виготовлення повинні контролюватися органом типу Ха з метою забезпечення того, щоб тип, сертифікований заявником, і виготовлений виріб відповідали положенням свідоцтва на тип конструкції й застосовним положенням ДОПНВ.

Якщо застосовується пункт 1.8.8.1.3 е), то до цієї процедури повинні бути притягнуті підприємства, що роблять складання й заповнення.

1.8.8.3.2 Заявник повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб технологія виготовлення відповідала застосовним положенням ДОПНВ і його свідоцтву на тип конструкції й додатків до нього. Якщо застосовується пункт 1.8.8.1.3 е), то у цій процедурі повинні бути задіяні підприємства, що здійснюють складання й заповнення.

1.8.8.3.3 Орган типу Ха повинен:

a) перевірити відповідність проведеної заявником перевірки типу конструкції й відповідність типу газових балончиків технічній документації, зазначеній в підрозділі 1.8.8.2;

b) перевірити, чи відповідає технологія виготовлення виробів застосовним до нього вимогам і стосовній до нього документації; якщо остаточне складання балончика із частин, виготовлених заявником, проводиться одним або декількома підприємствами, орган типу Ха повинен також перевірити, чи повністю відповідають балончики всім застосовним положенням після остаточного складання й заповнення й чи правильно застосовані інструкції заявника;

с) перевірити, чи володіють працівники, що виконують нерозривне складання деталей і провідні випробування відповідною кваліфікацією або затверджені для цієї мети;

d) зареєструвати результати проведеного контролю.

1.8.8.3.4 Якщо виводи органу типу Ха вказують на невідповідність свідоцтва на тип конструкції, виданого заявником, або технології виготовлення, він повинен вимагати від заявника вжити належних заходів з усунення недоліків або відкликати свідоцтво.

1.8.8.4 Випробування на герметичність

1.8.8.4.1 Заявник і підприємства, що здійснюють остаточне складання й заповнення газових балончиків відповідно до інструкцій заявника, повинні:

a) проводити випробування, необхідні в розділі 6.2.6;

b) реєструвати результати випробувань;

c) видавати свідоцтво про відповідність тільки на ті газові балончики, які повністю відповідають положенням виданого заявником свідоцтва на тип конструкції й застосовним положенням ДОПНВ і успішно пройшли випробування, необхідні в розділі 6.2.6;

d) зберігати документацію, зазначену в підрозділі 1.8.8.7, у процесі виготовлення й потім протягом, як мінімум, п’яти років, починаючи з останньої дати виготовлення газових балончиків, що належать до одного типу, для цілей перевірки органом типу Ха через довільні інтервали часу;

е) наносити розбірливий маркувальний знак, що не стирається, з зазначенням типу газового балончика, заявника й дати виготовлення або номера партії; якщо через обмеженість існуючого місця маркувальний знак неможливо повністю нанести на корпус газового балончика, вони повинні прикріпляти довговічну бирку з цією інформацією до газового балончика або поміщати її разом з газовим балончиком у внутрішню тару.

1.8.8.4.2 Орган типу Ха повинен:

a) проводити необхідні огляди й випробування через довільні інтервали часу, але принаймні незабаром після початку виготовлення газових балончиків відповідного типу й потім принаймні кожні три роки, щоби впевнитися в тому, що процедура перевірки типу конструкції заявником, а також виготовлення й випробування виробів проводяться згідно зі свідоцтвом на тип конструкції й відповідно до положень;

b) перевіряти свідоцтва, передані заявником;

c) проводити випробування, необхідні в розділі 6.2.6, або затверджувати програму випробувань і внутрішню інспекційну службу для проведення цих випробувань;

1.8.8.4.3 Свідоцтво має, як мінімум, містити:

a) назву й адресу заявника та, якщо остаточне складання проводиться не заявником, а підприємством або підприємствами відповідно до письмових інструкцій заявника, – назву(и) і адресу(и) цих підприємств;

b) посилання на варіант ДОПНВ і стандарт(и), що застосовувався(лися) при виготовленні й проведенні випробувань;

c) результати перевірок і випробувань;

d) дані для нанесення маркування, зазначені в пункті 1.8.7.4.1 е).

1.8.8.5 (Зарезервовано)

1.8.8.6 Контроль за внутрішньою інспекційною службою

У тих випадках, коли заявник або підприємство, що здійснює складання або заповнення газових балончиків, створили внутрішню інспекційну службу, повинні застосовуватися положення підрозділу 1.8.7.7, за винятком пунктів 1.8.7.7.1 d) і 1.8.7.7.2 b). Підприємство, що здійснює складання або заповнення газових балончиків, повинне дотримуватися положень, що стосуються заявника.

1.8.8.7 Документи

Повинні застосовуватися положення пунктів 1.8.7.8.1, 1.8.7.8.2, 1.8.7.8.3, 1.8.7.8.4 і 1.8.7.8.6.

ГЛАВА 1.9

ОБМЕЖЕННЯ, ВСТАНОВЛЮВАНІ КОМПЕТЕНТНИМИ ОРГАНАМИ ВІДНОСНО ПЕРЕВЕЗЕНЬ

1.9.1 Відповідно до пункту 1 статті 4 ДОПНВ ввіз небезпечних вантажів на територію Договірних сторін може регламентуватися або заборонятися із причин, інших ніж безпека в дорозі. Такі правила або заборони повинні бути опубліковані в належній формі.

1.9.2 За умови дотримання положень розділу 1.9.3 Договірна сторона може застосовувати до транспортних засобів, що здійснюють міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів на її території, певні додаткові положення, не включені в ДОПНВ, якщо ці положення не суперечать пункту 2 статті 2 Угоди й містяться в її національному законодавстві, застосовуваному також до транспортних засобів, що здійснюють внутрішнє дорожнє перевезення небезпечних вантажів на території цієї Договірної сторони.

1.9.3 До додаткових положень, що підпадають під дію розділу 1.9.2, належать:

a) додаткові вимоги або обмеження відносно безпеки, що стосуються транспортних засобів, які використовують певні спорудження, такі як мости, транспортних засобів, використовуваних у комбінованих перевезеннях, наприклад на поромах або поїздах, або транспортних засобів, що в’їжджають у порти або інші транспортні термінали або виїжджають із них;

b) вимоги, що стосуються руху транспортних засобів по встановлених маршрутах, для уникнення проїзду через комерційні або житлові райони, екологічно чутливі райони, промислові зони з небезпечними об’єктами або по дорогах, що становлять серйозну фізичну небезпеку;

c) надзвичайні вимоги відносно маршрутів руху або стоянки транспортних засобів з небезпечними вантажами, обумовлені несприятливими погодними умовами, землетрусами, аваріями, страйками, громадськими заворушеннями або воєнними діями;

d) обмеження на рух транспортних засобів з небезпечними вантажами в певні дні тижня або року.

1.9.4 Компетентний орган Договірної сторони, що застосовує на своїй території будь-які додаткові положення, охоплювані пунктами а) і d) розділу 1.9.3, вище, повідомляє про ці додаткові положення секретаріат Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй, який повідомляє про них Договірні сторони^[3],².

1.9.5 Обмеження, що стосуються тунелів

ПРИМІТКА: Положення, що стосуються обмежень на проїзд транспортних засобів через автодорожні тунелі, включені також у главу 8.6.

1.9.5.1 Загальні положення

При застосуванні обмежень на проїзд через автодорожні тунелі транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, компетентний орган відносить автодорожній тунель до однієї з категорій тунелів, визначених у пункті 1.9.5.2.2. Повинні враховуватися характеристики тунелю, оцінка ризиків, включаючи наявність і придатність альтернативних маршрутів руху й видів транспорту, і міркування, пов’язані з керуванням рухом. Один і той самий тунель може бути віднесено до більше ніж однієї категорії тунелів, наприклад залежно від часу доби або дня тижня і т. д.

1.9.5.2 Визначення категорій

1.9.5.2.1 Визначення категорій ґрунтується на тому припущенні, що в тунелях існують три основні види небезпеки, які можуть призвести до численних жертв або завдати серйозної шкоди конструкції тунелю, а саме:

a) вибухи;

b) викид токсичного газу або летучої токсичної рідини;

c) пожежі.

1.9.5.2.2 Тунелі підрозділяються на наступні п’ять категорій:

категорія тунелів А:

перевезення небезпечних вантажів не обмежено;

категорія тунелів В:

обмеження на перевезення небезпечних вантажів, які можуть призвести до дуже сильного вибуху;

нижченаведені небезпечні вантажі вважаються задовольняючими цьому критерію³ :

клас 1:	групи сумісності А і L;
клас 2	№ ООН 3529;
клас 3:	класифікаційний код D (№ ООН 1204, 2059, 3064, 3343, 3357 і 3379);
клас 4.1:	класифікаційні коди D і DT; і самореактивні речовини типу В (№ ООН 3221, 3222, 3231 і 3232);
клас 5.2:	органічні пероксиди типу В (№ ООН 3101, 3102, 3111 і 3112).
Коли загальна маса нетто вибухових речовин на транспортну одиницю перевищує 1 000 кг:
клас 1:	підкласи 1.1, 1.2 і 1.5 (за винятком груп сумісності А і L).
Під час перевезення в цистернах:
клас 2:	класифікаційні коди F, ТF і ТFС;
клас 4.2:	група упакування I;
клас 4.3:	група упакування I;
клас 5.1:	група упакування I;
клас 6.1:	№ ООН 1510;

категорія тунелів С:

обмеження на перевезення небезпечних вантажів, які можуть призвести до дуже сильного вибуху, сильного вибуху або викиду великої кількості токсичної речовини;

нижченаведені небезпечні вантажі вважаються задовольняючими цьому критерію³:

– небезпечні вантажі, що підпадають під обмеження по категорії тунелів В, і

– нижченаведені небезпечні вантажі:

клас 1:	підкласи 1.1, 1.2 і 1.5 ( за винятком груп сумісності А і L); і підклас 1.3 (групи сумісності Н і G);
клас 7:	№ ООН 2977 і 2978.
Коли загальна маса нетто вибухових речовин на транспортну одиницю перевищує 5 000 кг: підклас 1.3 (групи сумісності C і G).
Під час перевезення в цистернах:
клас 2:	класифікаційні коди 2F, 2O, 3A і 3O і класифікаційні коди, що містять тільки літеру Т або групи літер ТС, ТЕ і ТОС;
клас 3:	група упакування I, класифікаційні коди FC, FT1, FT2 і FTC;
клас 6.1:	група упакування I, за винятком № ООН 1510;
клас 8:	група упакування I, класифікаційні коди CT1, CFT і COT.

категорія тунелів D:

обмеження на перевезення небезпечних вантажів, які можуть призвести до дуже сильного вибуху, сильного вибуху, викиду великої кількості токсичної речовини або великої пожежі;

нижченаведені небезпечні вантажі вважаються задовольняючими цьому критерію³ :

– небезпечні вантажі, що підпадають під обмеження по категорії тунелів С, і

– нижченаведені небезпечні вантажі:

клас 1:	підклас 1.3 (групи сумісності С і G);
клас 2:	класифікаційні коди F, FС, Т, ТІ, ТС, ТЕ, ТFС і ТОС;
клас 3	№ ООН 3528;
клас 4.1:	самореактивні речовини типів С, D, Е і F; і № ООН 2956, 3241, 3242, 3251, 3531, 3532, 3533 і 3534;
клас 5.2:	органічні пероксиди типів С, D, Е і F;
клас 6.1:	група упакування I, класифікаційні коди ТР1, ТFС і TFW і № ООН 3507; а також токсичні при вдиханні речовини, для яких у стовпчику 6 таблиці А глави 3.2 зазначене спеціальне положення 354, і токсичні при вдиханні речовини під № ООН 3381–3390;
клас 8:	група упакування I, класифікаційні коди СТ1, СFТ і СОТ;
клас 9:	класифікаційні коди М9 і М10.
Під час перевезення навалом/насипом або в цистернах:
клас 3; клас 4.2:	група упакування II;
клас 4.3:	група упакування II;
клас 6.1:	група упакування II; і група упакування III, класифікаційний код ТF2;
клас 8:	група упакування I, класифікаційні коди СF1, СFТ і СW1; і група упакування I, класифікаційні коди СF1 і СFТ;
клас 9:	класифікаційні коди М2 і М3.

категорія тунелів Е:

обмеження на перевезення всіх небезпечних вантажів, крім небезпечних вантажів, для яких у стовпчику 15 таблиці А глави 3.2 зазначений код обмеження проїзду через тунелі «(–)» і на перевезення всіх небезпечних вантажів відповідно до положень розділу 3.4, якщо їх кількості перевищують 8 т загальної маси брутто на транспортну одиницю.

ПРИМІТКА: У випадку небезпечних вантажів, віднесених до № ООН 2919 і 3331, обмеження на проїзд через тунелі можуть, однак, бути частиною спеціальних умов, затверджених компетентним(и) органом(ами) на основі пункту 1.7.4.2.

1.9.5.3 Положення, що стосуються дорожніх знаків і повідомлення про обмеження

1.9.5.3.1 Договірні сторони позначають заборони проїзду через тунелі й альтернативні маршрути руху за допомогою знаків і сигналів.

1.9.5.3.2 Для цієї мети вони можуть використовувати знаки С, 3h і D, 10а, 10b і 10c і сигнали відповідно до Віденської конвенції про дорожні знаки й сигнали (Відень, 1968) і Європейської угоди, що доповнюють Конвенцію про дорожні знаки й сигнали (Женева, 1971), згідно із тлумаченням, наведеним у Зведеній резолюції про дорожні знаки й сигнали (СР.2) Основної робочої групи з автомобільного транспорту Комітету із внутрішнього транспорту ЄЕК ООН із внесеними в неї поправками.

1.9.5.3.3 Для полегшення розуміння знаків на міжнародному рівні система знаків і сигналів, встановлена Віденською конвенцією, ґрунтується на використанні форм і кольорів, характерних для кожного класу знаків, і, коли це можливо, на використанні графічних символів, а не написів. Якщо Договірні сторони визнають за необхідне змінити вказані знаки й символи, зміни не повинні торкатися їх істотних характеристик. Якщо Договірні сторони не застосовують Віденську конвенцію, вказані знаки й символи можуть бути змінені за тієї умові, що здійснені зміни не будуть торкатися їх основного змісту.

1.9.5.3.4 Дорожні знаки й сигнали, призначені для заборони руху транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі через автодорожні тунелі, повинні встановлюватися в місці, у якому можливий вибір альтернативних маршрутів руху.

1.9.5.3.5 Коли рух у тунелях обмежений або коли вказано альтернативні маршрути руху, знаки повинні бути оснащені додатковими табличками, а саме:

відсутність знака: обмежень немає;

знак з додатковою табличкою, на якій зазначена літера В: застосовується до транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, не дозволені до перевезення в тунелях категорії В;

знак з додатковою табличкою, на якій зазначена літера С: застосовується до транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, не дозволені до перевезення в тунелях категорії С;

знак з додатковою табличкою, на якій зазначена літера D: застосовується до транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, не дозволені до перевезення в тунелях категорії D;

знак з додатковою табличкою, на якій зазначена літера Е: застосовується до транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, не дозволені до перевезення в тунелях категорії Е.

1.9.5.3.6 Обмеження проїзду через тунелі застосовуються до транспортних одиниць, яким приписане маркування у вигляді табличок оранжевого кольору відповідно до розділу 5.3.2, за винятком перевезення небезпечних вантажів, для яких у стовпчику 15 таблиці А глави 3.2 зазначений знак «(–)». У випадку небезпечних вантажів, віднесених до № ООН 2919 і 3331, обмеження на проїзд через тунелі можуть, однак, бути частиною спеціальних умов, затверджених компетентним(и) органом(ами) на основі пункту 1.7.4.2. У випадку тунелів категорії Е вони застосовуються також до транспортних одиниць, яким приписане маркування відповідно до підрозділу 3.4.13, або транспортним одиницям, що перевозять контейнери, яким приписане маркування відповідно до підрозділу 3.4.13.

Обмеження проїзду через тунелі не повинні застосовуватися до транспортних одиниць, що перевозять вантажі відповідно до розділу 1.1.3, за винятком транспортних одиниць, що мають маркування відповідно до підрозділу 3.4.13 і з урахуванням підрозділу 3.4.14.

1.9.5.3.7 Обмеження повинні бути офіційно опубліковані й носити загальнодоступний характер. Договірні сторони повідомляють секретаріат ЄЕК ООН про такі обмеження, і секретаріат розміщає цю інформацію на своєму веб-сайті у відкритому доступі.

1.9.5.3.8 Коли Договірні сторони застосовують конкретні експлуатаційні заходи, спрямовані на зниження ризику й дотичні деяких або всіх транспортних засобів, що проїжджають через тунелі, такі як повідомлення перед в’їздом або проїзд у складі колон, що включають транспортні засоби супроводу, ці експлуатаційні заходи повинні бути офіційно опубліковані й носити загальнодоступний характер.

ГЛАВА 1.10

ПОЛОЖЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

ПРИМІТКА: Для цілей цієї глави під забезпеченням безпеки розуміються запобіжні заходи, прийняті з метою мінімізації випадків розкрадання або неправильного застосування небезпечних вантажів, у результаті чого може виникнути загроза здоров’ю й життю людей, майну або довкіллю.

1.10.1 Загальні положення

1.10.1.1 Усі учасники перевезення небезпечних вантажів повинні враховувати вимоги відносно забезпечення безпеки, установлені в цій главі, пропорційно зі своїми обов’язками.

1.10.1.2 Небезпечні вантажі повинні пропонуватися для перевезення тільки тим перевізникам, які відповідним чином засвідчили свою особистість.

1.10.1.3 Зони, розташовані на території терміналів тимчасового зберігання, ділянок тимчасового зберігання, стоянок автотранспортних засобів, місць якірної стоянки судів і сортувальних станцій і використовувані для тимчасового зберігання небезпечних вантажів у процесі їх перевезення, повинні належним чином охоронятися, бути добре освітлені та, коли це можливо й необхідно, бути недоступні для сторонніх осіб.

1.10.1.4 У процесі перевезення небезпечних вантажів кожний член екіпажу автотранспортного засобу, що перевозить небезпечні вантажі, повинен мати при собі посвідчення особи з фотографією.

1.10.1.5 Перевірки безпеки відповідно до розділу 1.8.1 і підрозділу 7.5.1.1 повинні також включати перевірку відповідних заходів безпеки.

1.10.1.6 Компетентний орган повинен вести обновлювані реєстри всіх дійсних свідоцтв з підготовки водіїв, передбачених у розділі 8.2.1, виданих цим компетентним органом або будь-якою визнаною організацією.

1.10.2 Навчання заходам безпеки

1.10.2.1 Підготовка й перепідготовка, передбачені в главі 1.3, повинні також включати елементи підвищення поінформованості в галузі безпеки. Перепідготовка в галузі безпеки необов’язково повинна бути зв’язана тільки зі змінами в правилах.

1.10.2.2 На навчальних курсах з підвищення поінформованості в галузі безпеки повинні вивчатися такі питання, як характер ризиків безпеки, розпізнавання ризиків безпеки, способи зменшення цих ризиків і дії, які необхідно проводити у випадку порушення безпеки. Вони повинні включати (у відповідних випадках) заняття з вивчення планів забезпечення безпеки відповідно до обов’язків і ролі кожного учасника перевезення в здійсненні цих планів.

1.10.2.3 Така підготовка повинна забезпечуватися й перевірятися при прийнятті на роботу, пов’язану з перевезенням небезпечних вантажів, і, крім того, періодично повинна проводитися перепідготовка.

1.10.2.4 Роботодавець повинен вести облік усіх пройдених навчальних курсів в галузі безпеки й видавати працівнику або компетентному органу на їх прохання відповідну довідку. Ці відомості повинні зберігатися роботодавцем протягом строку, установленого компетентним органом.

1.10.3 Положення, що стосуються перевезення вантажів підвищеної небезпеки

ПРИМІТКА: На додаток до положень з безпеки, що містяться в ДОПНВ, компетентні органи можуть застосовувати інші положення з інших причин, ніж безпека під час перевезення (див. також пункт 1 статті 4 Угоди). Для того щоб не перешкоджати міжнародним і мультимодальним перевезенням шляхом використання різних маркувальних знаків небезпеки для вибухових речовин і виробів, рекомендується використовувати маркувальні знаки небезпеки такого формату, який відповідає погодженому на міжнародному рівні стандарту (наприклад, Директиві 2008/43/ЄС Європейської комісії).

1.10.3.1 Визначення вантажів підвищеної небезпеки

1.10.3.1.1 Вантажами підвищеної небезпеки є вантажі, які можуть бути використані не за призначенням, а в терористичних цілях і, отже, призвести до серйозних наслідків, таким як численні людські втрати, масові руйнування або, особливо у випадку вантажів класу 7, масові соціально-економічні потрясіння.

1.10.3.1.2 До вантажів підвищеної небезпеки різних класів, за винятком класу 7, належать вантажі, перелічені в таблиці 1.10.3.1.2, нижче, і вантажі, що перевозяться в кількостях, що перевищують значення, зазначені в цій таблиці.

Таблиця 1.10.3.1.2: Перелік вантажів підвищеної небезпеки

^а Незастосовно.

^b Положення розділу 1.10.3 не застосовуються, якою би не була кількість.

^c Значення, зазначене в цьому стовпчику, застосовується тільки в тому випадку, якщо перевезення в цистернах дозволене відповідно до указівок у стовпчиках 10 або 12 таблиці А глави 3.2. Для речовин, які не допускаються до перевезення в цистернах, вказівка в цьому стовпчику не має значення.

^d Значення, зазначене в цьому стовпчику, застосовується тільки в тому випадку, якщо перевезення навалом/насипом дозволене відповідно до вказівок у стовпчиках 10 або 17 таблиці А глави 3.2. Для речовин, які не допускаються до перевезення навалом/насипом, вказівка в цьому стовпчику не має значення.

1.10.3.1.3 У випадку небезпечних вантажів класу 7 радіоактивними матеріалами підвищеної небезпеки є радіоактивні матеріали, у яких значення активності на окрему упаковку дорівнює порогу безпеки для перевезення 3 000 А2 або вище його (див. також 2.2.7.2.2.1), за винятком наступних радіонуклідів, для яких поріг безпеки для перевезення приводиться в таблиці 1.10.3.1.3, нижче.

Таблиця1.10.3.1.3: Пороги безпеки для окремих радіонуклідів

1.10.3.1.4 У випадку сумішей радіонуклідів факт досягнення або перевищення порога безпеки для перевезення може бути визначений виходячи із суми коефіцієнтів, отриманих шляхом розподілу активності кожного присутнього радіонукліда на значення порога безпеки для перевезення даного радіонукліда. Якщо сума коефіцієнтів становить менше 1, то поріг радіоактивності даної суміші не досягнутий і не перевищений.

Розрахунки можуть бути зроблені за наступною формулою:

де:

Аⁱ — активність 1-го радіонукліда, присутнього в упаковці (ТБк);

Тⁱ – поріг безпеки для перевезення 1-го радіонукліда (ТБк).

1.10.3.1.5 Якщо радіоактивний матеріал характеризується додатковими видами небезпеки інших класів, повинні враховуватися також критерії, зазначені в таблиці 1.10.3.1.2 (див. також 1.7.5).

1.10.3.2 Плани забезпечення безпеки

1.10.3.2.1 Перевізники, відправники вантажу й інші учасники перевезення вантажів підвищеної небезпеки (див. таблицю 1.10.3.1.2) або радіоактивних матеріалів підвищеної небезпеки (див. 1.10.3.1.3), зазначені в розділах 1.4.2 і 1.4.3, повинні приймати, виконувати й дотримуватися плану забезпечення безпеки, що включає щонайменше елементи, зазначені в пункті 1.10.3.2.2.

1.10.3.2.2 План забезпечення безпеки повинен включати щонайменше наступні елементи:

a) конкретний розподіл обов’язків із забезпечення безпеки серед осіб, що мають відповідні компетенцію, кваліфікацію й повноваження;

b) список відповідних небезпечних вантажів або типів небезпечних вантажів;

c) оцінку поточних операцій і обумовлених ними ризиків, пов’язаних з безпекою, включаючи будь-які зупинки, необхідні відповідно до умов перевезення, знаходження небезпечних вантажів у транспортному засобі, цистерні або контейнері до, під час і після рейсу й проміжне тимчасове складування небезпечних вантажів у процесі зміни виду транспорту або перевантаження, залежно від конкретної ситуації;

d) чіткий виклад заходів, які повинні вживатися для зменшення ризиків, пов’язаних з безпекою, відповідно до обов’язків учасника перевезення, включаючи заходи, що стосуються:

– навчання;

– політики із забезпечення безпеки (наприклад, реагування на умови підвищеної небезпеки, перевірки при найманні нових працівників або їх призначенні на деякі посади і т. д.);

– експлуатаційної практики (наприклад, вибору або використання відомих маршрутів, доступу до небезпечних вантажів, що знаходяться на проміжному тимчасовому зберіганні (відповідно до підпункту с)), близькості вразливих об’єктів інфраструктури і т. д.);

– обладнання й засобів, які повинні використовуватися для зменшення ризиків для безпеки;

е) ефективні й сучасні методи інформування про небезпеку, порушення безпеки або пов’язаних з ними подіях і їх усунення;

f) методи оцінки й випробування планів безпеки, а також методи періодичної перевірки й відновлення цих планів;

g) заходи щодо забезпечення фізичної безпеки інформації про перевезення, що міститься в плані забезпечення безпеки; і

h) заходи щодо забезпечення того, щоб інформація про перевезення, що міститься в плані забезпечення безпеки, поширювалася тільки серед тих, кому вона необхідна. Такі заходи не повинні перешкоджати наданню інформації відповідно до інших положень ДОПНВ.

ПРИМІТКА: Перевізники, відправники вантажу й вантажоодержувачі повинні співпрацювати між собою і з компетентними органами в обміні інформацією про можливі небезпеки, застосуванні відповідних заходів безпеки й реагуванні на події, що загрожують безпеці.

1.10.3.3 Повинні застосовуватися пристрої, обладнання або системи захисту від викрадення автотранспортного засобу, що перевозить вантаж підвищеної небезпеки (див. таблицю 1.10.3.1.2) або радіоактивний матеріал підвищеної небезпеки (див. 1.10.3.1.3), і від розкрадання його вантажу, і повинні вживатися заходи для забезпечення того, щоб ці пристрої, обладнання або системи завжди були в справному й робочому стані. Застосування цих заходів захисту не повинно загрожувати проведенню аварійних заходів.

ПРИМІТКА: Якщо цей захід доречний і вже встановлене необхідне обладнання, повинні використовуватися системи телеметрії або інші методи або пристрої, що дозволяють відслідковувати рух вантажів підвищеної небезпеки (див. таблицю 1.10.3.1.2) або радіоактивних матеріалів підвищеної небезпеки (див. 1.10.3.1.2).

1.10.4 Вимоги цього розділу не застосовуються до перевезення № ООН 2912 РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, НИЗЬКА ПИТОМА АКТИВНІСТЬ (LSA-I) і № ООН 2913 РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ОБ’ЄКТИ З ПОВЕРХНЕВИМ РАДІОАКТИВНИМ ЗАБРУДНЕННЯМ (SСО-I).

1.10.5 У випадку радіоактивних матеріалів положення цього розділу вважаються виконаними, якщо застосовуються положення Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу (INFCIRC/274/Rev.1, МАГАТЕ, Відень (1980 рік)) й інформаційного циркуляра МАГАТЕ «Рекомендації з фізичної ядерної безпеки, що стосуються фізичного захисту ядерних матеріалів і ядерних установок» (INFCIRC/225/Rev.5, МАГАТЕ, Відень (2011 рік)).

---

^[a] Міжнародна морська організація (ММО) опублікувала циркуляр CCC.1/Circ.3 «Guidance on the Continued Use of Existing IMO Type Portable Tanks and Road Tank Vehicles for the Transport of Dangerous Goods» Керівні вказівки з подальшого використання існуючих переносних цистерн і автоцистерн затвердженого ІМО типу для перевезення небезпечних вантажів). З текстом цих Керівних вказівок можна ознайомитися на веб-сайті ІМО: www.imo.org.

^* «ISO» є скороченням англійського терміна «International Organization for Standardization».

^** «LSA» є скороченням англійського терміна «Low Specific Activity».

^*** «MEMU» є скороченням англійського терміна «Mobile Explosives Manufacturing Unit».

^**** «CSI» є скороченням англійського терміна «Criticality Safety Index».

^***** «SCO» є скороченням англійського терміна «Surface Contaminated Object».

^****** «TI» є скороченням англійського терміна «Transport Index».

^[2] Примітка секретаріату: Зі спеціальними угодами, укладеними відповідно до цієї глави, можна ознайомитися на веб-сайті секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй (https://unece.org/adr-multilateral-agreements).

¹ Делегований регламент Комісії (ЄС) 2020/1182 від 19 травня 2020 року, що змінює в цілях адаптації до науково-технічному прогресу частину 3 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1272/2008 Європейського парламенту та Ради щодо класифікації, маркірування та упакування речовин і сумішей (п'ятнадцята АТП Регламенту CLP), чинний з 1 березня 2022 року.

² Відмітний знак держави реєстрації, використовуваний на автомобілях і причепах, що знаходяться у міжнародному дорожньому русі, наприклад відповідно до Женевської конвенції про дорожній рух 1949 року або Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року.

² Правила № 105 ООН (Єдині приписання щодо офіційного затвердження транспортних засобів, призначених для перевезення небезпечних вантажів, відносно конструктивних особливостей).

³ Директива 98/91/ЄС Європейського парламенту й Ради від 14 грудня 1998 року щодо автотранспортних засобів і їх причепів, призначених для дорожнього перевезення небезпечних вантажів, що змінює Директиву 70/156/ЕЕС, яка стосується офіційного затвердження типу автотранспортних засобів і їх причепів (Official Journal of the European Communities № L 011 of 16 January 1999, pp. 0025-0036).

⁴ Регламент (ЄС) 661/2009 від 13 липня 2009 року відносно вимог до офіційного затвердження типу для забезпечення загальної безпеки транспортних засобів, їх причепів, систем, компонентів і їх окремих технічних вузлів (Official Journal L 200 of 31.7.2009, p. 1).

^[3] Із загальним керівництвом з оцінки ризиків під час автомобільного перевезення небезпечних вантажів можна ознайомитися на веб-сайті секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй (https://unece.org/guidelines-telematics-application-standards-construction-and-approval-vehicles-calculation-risks).

² З мультимодальними керівними принципами (Inland TDG Risk Management Framework (Система управління ризиками під час перевезення небезпечних вантажів внутрішнім водним транспортом)) можна ознайомитися на веб-сайті Генерального директорату з мобільності та транспорту Європейської комісії (https://ec.europa.eu/transport/themes/ dangerous_good/risk_management_framework_en).

³ Ця оцінка заснована на внутрішньо притаманних вантажам небезпечних властивостях, типі їх засобів утримання та кількостях, що перевозяться.

³Ця оцінка заснована на внутрішньо притаманних вантажам небезпечних властивостях, типі їх засобів утримання та кількостях, що перевозяться.

[M1]